Трагедія на звалищі під Львовом, де тисячотонний зсув сміття забрав життя трьох людей, вкотре нагадала про проблему зі скупченням відходів в Україні. За останніми даними Держстатистики, в країні потребують переробки 12,5 млрд тонн промислових і побутових відходів, або близько 300 тонн на одного українця. Плюс ще 2 млрд тонн у Криму й на окупованому Донбасі, які статистика з 2014 року не враховує. І кількість сміття з кожним днем збільшується! Якщо перерахувати в кубометри - вже маємо гору побутового сміття, відходів і відвалів промвиробництва діаметром близько 20 км в основі і заввишки 10 км - це вище за Еверест, повідомляє Сегодня.

Після трагедії на Львівщини міністр екології Остап Семерак розпорядився перевірити всі звалища в Україні. За його словами, загибель людей стала наслідком неправильного поводження з відходами. "Сьогодні ні органи місцевого самоврядування, ні Держекоінспекція не можуть назвати точної кількості звалищ. В якому вони стані, бачимо на власні очі. Потрібен перелік звалищ, які необхідно закрити", - заявив Семерак і запевнив, що вони спільно з ЄБРР до кінця року підготують два документи: стратегію і національний план поводження з відходами.

Захисники природи налаштовані скептично, мовляв, просто документи без фінансування нічого не дадуть, потрібні десятки мільярдів гривень на розв'язання проблеми зі сміттям, яких у бюджеті немає. "Насправді відходів більше в рази, ніж за статистикою, - впевнена президент Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. - Крім шести тисяч законних звалищ в Україні налічується понад 35 тисяч нелегальних, площа яких - 12 тис. кв. км. Для поліпшення екоситуації необхідно запровадити роздільний збір побутових відходів, посилити відповідальність виробників за вивезення та переробку відходів і створити електронний реєстр полігонів, включаючи нелегальні, і нарешті почати масово будувати сміттєспалювальні заводи".

За даними статистики, більшість відходів на звалищах країни - промислові, але й кількість побутового сміття вражає - кожен з українців викидає до 250-270 кг на рік. І лише 2-3% утилізуються, решта скупчується. Незважаючи на те, що майже 80% відходів - це пуста порода від видобутку і переробки корисних копалин, відходи рослинного і тваринного походження, які належать до 4-го класу небезпеки (екосистема відновлюється за три роки - авт.), заспокоюватися рано. Адже на полігонах є і значно небезпечніше сміття.

Наприклад, відходи чорних металів і опади промстоків, побутові відходи 3-го класу небезпеки - їх по 2%. А є ще й смертельно небезпечні відходи 1-го і 2-го класів, після яких екологія практично не відновлюється (в основному це сполуки органічної і неорганічної хімії і важкі метали). Їх усього 2%, і вони, на щастя, знешкоджуються. Але, за словами екологів, віднести те, що зберігається на міських полігонах, до 3-го класу небезпеки, можна дуже умовно. Оскільки там зберігаються і забруднюють екосистему сотні тонн використаних батарейок, акумуляторів, будвідходів, лаків, фарб, які люди викидають на звалища, замість здавати на утилізацію.

За підрахунками Держстатистики, в рік на звалищах опиняється 3,1 тис т. автомобілів (близько 3000 штук), з яких утилізовано 3%, 42 тис. т пластику - утилізується 5%, 22,3 тис. т скла - утилізується 10%, 22,9 тис. т гуми - утилізується 28%, 111 тис. т паперу - утилізовано 50%.

У Європі роздільний збір сміття запроваджено в 1980-х. Контролюють "батогом і пряником". Наприклад, у Німеччині не тільки штрафують за порушення правил сортування на сотні євро (є "сміттєві" поліцейські), а й платять за збір і здачу на переробку відходів. Дітей навчають, як правильно викидати відходи і чому це потрібно робити. У Нідерландах, Іспанії та Італії громадянам, активно беруть участь у програмі роздільного збору сміття, видають купони еколояльності, що дають знижку на оплату компослуг. Все це набагато спрощує переробку сміття, адже сортування - найбільш трудомістка частина роботи, і знижує потребу у величезних площах під звалища. До половини відходів (несортовані) спалюється, потужність середнього заводу - 500 тис. тонн сміття на рік. У Німеччині заводи є в більшості великих міст, (у нас, наприклад - один на всю Рівненську область; потужність - 140 тис. т). Після спалювання залишається 25% шлаку, який використовується для будівництва доріг, а тепло від згоряння йде на вироблення пару для станцій комунальної енергетики. Наприклад, в Берліні за рахунок сміття обігріваються і отримують струм 12% домогосподарств. А шведи, які переробляють 96% своїх відходів, вже п'ятий рік закуповують (!) сміття в сусідній Норвегії.

Нагадаємо, 30 травня стався завал на Грибовицькому сміттєзвалищі. Повідомлялося, що під завалами сміття могли виявитися 4 людини. Пізніше було повідомлено, що рятувальники виявили тіла трьох співробітників рятувальних служб. 31 травня пізно ввечері на полігоні в Грибовичах знайшли тіло третього співробітника управління ДСНС України у Львівській області.

За фактом сміттєвого зсуву на Грибовицькому сміттєзвалищі, внаслідок якого під завалом опинилися троє пожежників, поліція відкрила кримінальне провадження. Мінекології ініціює перевірки всіх звалищ в Україні після трагедії на Грибовичах.