26 травня в Сочі відбулася зустріч президентів України та Росії Віктора Януковича і Володимира Путіна. Точної інформації про те, що близько п'яти годин обговорювали глави держав, немає. У той же час джерела і експерти впевнені - на порядку денному були питання приєднання України в якості спостерігача до Митного союзу і ситуація з поставками газу. Цілком імовірно, що Віктор Янукович повідомив Володимиру Путіну про готовність України створити газотранспортний консорціум на умовах, запропонованих Росією, пише "Коммерсантъ-Украина".

Про візит президента Віктора Януковича до Росії його прес-служба повідомила вчора в 8.00, за чотири години до вильоту: "Сьогодні президент Віктор Янукович здійснить одноденний робочий візит до Російської Федерації, де проведе зустріч з президентом РФ Володимиром Путіним".

Мета поїздки в адміністрації президента конкретизувати не стали, повідомивши лише, що президенти мають намір обговорити "стан двосторонніх українсько-російських відносин", а також "питання багатостороннього співробітництва", зокрема, в рамках підготовки до засідання Вищої Євразійської економічної ради, яке пройде 28 - 29 травня в Казахстані.

Зустріч президентів відбулася не в Москві, а в Сочі, і почалася близько 15.00 за київським часом.

"У нас традиційно дуже великий обсяг відносин: політичні контакти, економічні, гуманітарні зв'язки. Як звичайно в таких випадках кажуть: нам є про що поговорити", - зазначив Володимир Путін, звертаючись до Віктора Януковича.

Президент України з цим погодився: "Я знаю, що вихідних днів не буває, коли, як кажуть, є можливість іноді деякі питання такого роду вирішувати... Тому сподіваюся, що традиційна порядок денний сьогодні буде пройдена, і ми будемо потихеньку рухатися вперед" .

Переговори завершилися в 19.30 за київським часом.

Що конкретно могли обговорювати глави держав, залишається тільки здогадуватися.

"Як показує українська новітня історія, такі раптові поїздки президента України часто закінчуються непередбачуваними рішеннями. Якщо необхідна була зустріч тет, значить, мова йде про великі гроші, - вважає заступник гендиректора Центру ім. Разумкова Валерій Чалий. - Швидше за все, це доля газотранспортної системи України, умови отримання Україною статусу спостерігача при Митному союзі (МС). Ну і третій блок, який завжди присутній, - це участь Росії в приватизації українських підприємств".

Те, що однією з ключових тем переговорів могло стати обговорення майбутнього України в рамках Митного союзу, підтверджує урядовий уповноважений з питань співпраці з РФ, країнами СНД і ЄврАзЕС Валерій Мунтіян. В Астані, куди відправляться Віктор Янукович і Володимир Путін, 29 травня має відбутися підписання меморандуму про отримання Україною статусу спостерігача в МС.

Минулого тижня прем'єр-міністр Микола Азаров повідомив, що Кабінет міністрів схвалив підсумковий текст документа, проект якого був поданий Україною в Євразійську економічну комісію ще в середині квітня.

"У меморандумі два ключові пункти: про статус України як спостерігача в Митному союзі, а також про участь нашого представника у всіх засіданнях комісій МС", - заявляв раніше пан Мунтіян.

Згідно з процедурою, перш ніж Україна отримає права спостерігача в МС, з текстом меморандуму повинні ознайомитися і схвалити його уряду країн Митного союзу - Росії, Білорусії і Казахстану. Країни мали право вносити поправки в документ, однак, як стверджує Валерій Мунтіян, внесені з боку членів МС доповнення не торкнулися ключових позицій меморандуму.

"Ми отримуємо все, що нам необхідно: участь у засіданні органів МС всіх рівнів, включаючи і вищий; отримання на аналіз всіх проектів документів МС до їх прийняття; створення інституту постійного представника України в Митному союзі, - пояснив урядовий уповноважений. - Крім того, ми зберігаємо цей статус і після 2015 року, коли після початку роботи Єдиного економічного простору країни МС перейдуть на новий рівень інтеграції".

У той же час невідомо, які остаточні формулювання будуть міститися в меморандумі, оскільки ще вчора, за інформацією, робота над його текстом тривала.

Внесення коректив в останній момент перед підписанням угоди допускає можливість корекції документа, як це сталося в жовтні 2011 року. Тоді незадовго до підписання угоди про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) у рамках СНД з ініціативи Росії в документ було внесено пункт, що передбачає можливість запровадження країнами обмежень на імпорт з країн угоди у разі появи загроз національним виробникам держав союзу. Такі обмеження щодо українського експорту можуть бути введені після набрання чинності ЗВТ з Євросоюзом.

Зараз у Кабміні заявляють, що новий статус не зашкодить планам євроінтеграції.

"У разі позитивного рішення президентів (країн МС) буде підписана відповідна угода, і це ніяк не відіб'ється на наміченому на листопад підписанні Угоди про використання про асоціацію з ЄС", - написав на своїй сторінці в Facebook прем'єр-міністр Микола Азаров.

Крім планів щодо Митного союзу, президенти України і Росії, можливо, обговорювали створення консорціуму на базі української газотранспортної системи (ГТС) і зниження ціни газу для України, повідомило джерело в Міненерго.

"Ми готові на умови російської сторони, коли "Газпром" стане ключовим учасником консорціуму і його права будуть забезпечені законодавчо в обмін на зниження цін на газ", - заявило джерело.

Інше джерело, близьке до переговорів, розповіло, що українська влада готова поступитися Росії контролем над магістральними газопроводами, а контроль над розподільними газопроводами передати групі ВЕТЕК підприємця Сергія Курченко. За словами співрозмовника, піти на поступки російській стороні Україну змусили як проблеми з наповненням бюджету, так і триваючий спад на ринку металопродукції.

Нагадаємо, після того як в I кварталі не були виконані планові показники наповнення загального фонду держбюджету, у квітні його доходи впали навіть порівняно з квітнем минулого року, у зв'язку з чим темп зростання доходів скоротився з 9% до 5,5%.

Низький світовий попит на сталь змусив експертів істотно скорегувати свої прогнози щодо темпів зростання промислового виробництва за підсумками року. Якщо в січні-лютому експерти прогнозували вихід на високі темпи промислового зростання вже до середини року, то тепер ці очікування перенесені на кінець року. Тому, пояснює провідний економіст блоку "Фінансові ринки" Креді Агріколь Банку Олександр Печерицин, в кращому випадку за підсумками року промисловість зможе показати незначне зростання - на 0,4%.

Україна і Росія вже більше півроку ведуть переговори про створення консорціуму на базі української ГТС в обмін на зниження ціни газу до $ 260-280 за тис. кубометрів. Схоже, що російська сторона також поступово готується до того, щоб пояснити зниження ціни газу для України. Так, перший заступник голови комітету держдуми з природних ресурсів, природокористування та екології Валерій Язєв не виключає поступок Україні на ціну газу у разі, якщо перед Росією постане вибір - втратити український ринок або залишитися на ньому, знизивши ціни.

"Шкода втрачати ринки, і ніхто не говорить, що це добре, але, якщо будуть перешкоди непереборної сили, хто їх перестрибне? - pазначив пан Язєв. - Я підтримую "Газпром". Він, скільки може, тримає для України високу ціну і отримує нормальний прибуток, а, якщо з'явиться можливість втрати контракту, тоді трохи поступиться в ціні. Така бізнес-логіка властива торгівлі не тільки газом, а й іншими товарами".

Нагадаємо, минулого тижня Кабмін схвалив газовий баланс на 2013 рік, затвердивши обсяг імпорту в розмірі 27,3 млрд кубометрів. Більшу частину - 18 млрд. кубометрів - Україна отримає від "Газпрому", компанія Ostchem Дмитра Фірташа поставить 8 млрд кубометрів. Крім того, 1,3 млрд кубометрів газу буде імпортовано німецьким газовим трейдером RWE Supply & Trading.

Пан Язєв нагадав, що Україна є одним з найбільших споживачів російського газу, і по її території також здійснюється транзит до Європи.

"Ми співпрацюємо постійно, пропонуємо варіанти - обмін активами між" Газпромом "і" Нафтогазом ", ми готові разом з Україною експлуатувати її ГТС, у нас є ще цілий ряд спільних програм", - сказав він і додав, що подібна співпраця здійснюється тільки в тих питаннях, які відповідають національним інтересам Росії.