У Міграційній службі розповіли, як можуть легалізуватися в Україні іноземці, що воювали на Донбасі в лавах ЗСУ

Питання легалізації в Україні воїна-іноземця у більшості випадків можна вирішити у рамках чинного законодавства, розповіла перший заступник голови Державної міграційної служби (ДМС) Наталія Науменко.

Як повідомляє в четвер прес-служба Міністерства внутрішніх справ України, Н.Науменко нагадала, що в 2015 році іноземцям та особам без громадянства було надано законне право вступати до лав Збройних сил України за контрактом, що підтверджує законність перебування таких іноземців на території України.

Проте, за її словами, є проблема законності перебування на території України осіб, що брали участь в АТО у складі добровольчих батальйонів у 2014-2015 роках, які нині в силу політичних причин не можуть виїхати до країн своєї громадянської приналежності.

При цьому Н.Науменко зазначила, що жоден орган державної влади не може назвати точну кількість таких осіб - звучать різні цифри, від 100 до 500 осіб.

"У багатьох із них термін законного перебування (в Україні - ІФ) вже вичерпано. Тобто вони перебувають на території України з порушенням вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Це перша проблема", - розповіла вона.

До того ж, за словами першого заступника голови ДМС, у багатьох із цих осіб немає документів, що посвідчують особу та їхнє громадянство, або такі документи є, але у них закінчився термін дії.

Проте, повідомила Н.Науменко, питання легалізації воїна-іноземця в Україні можна вирішити у рамках чинного законодавства.

"Якщо особа брала участь у захисті територіальної цілісності та незалежності України і вже не воює... при цьому, наприклад, є інструктором або працює у волонтерській організації та має національний паспорт, закордонний паспорт, ми можемо продовжити термін перебування на території України. Так, після сплати адміністративного штрафу, але продовжити термін перебування", - розповіла вона.

В подальшому ж така людина, яка вже законно перебуває на території України, за клопотанням волонтерської організації, що має право залучати іноземців до своєї роботи, може оформити посвідку на проживання.

Другий варіант - іноземець, що має корені в Україні, може оформити українське громадянство за спрощеною процедурою. "Коли ми спілкуємося з такою особою, завжди з'ясовуємо, де вона народилася, де народилися її батьки, дідусь, бабуся, можливо, в неї є якісь зв'язки з Україною, і тоді вона може отримати громадянство України за спрощеною процедурою або оформити дозвіл на імміграцію та отримати посвідку на проживання", - сказала Н.Науменко.

Іноземець, у якого взагалі немає документів, може подати заяву про звернення по захист в Україні, тобто отримати статус біженця або статус особи, яка потребує додаткового захисту. Звернення по захист в Україні не лише може допомогти таким особам врегулювати свій правовий статус у країні, а й надасть гарантії щодо їхньої не висилки за межі України.

"Стосовно осіб, які подають заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, проводиться перевірка з метою їх ідентифікації. Ми проводимо інтерв'ю, встановлюємо дату в'їзду в Україну, залучаємо до перевірки СБУ або інші державні органи. Ми маємо розуміти, кого ми легалізуємо, і маємо бути на 100% упевненими, що ця людина дійсно захищає інтереси України, а не використовує цю ситуацію у власних, не завжди законних цілях або у цілях держави-агресора", - пояснила перший заступник голови ДМС.

Також, за її словами, чинне законодавство чітко передбачає, що іноземці, які готові захищати інтереси України, мають оформити контракт зі ЗСУ.

"Щойно такий іноземець оформлює контракт у військкоматі, він отримує військовий квиток... Після цього посвідку на проживання оформляти вже не треба. Тобто цей військовий квиток і підтверджує перебування іноземця на території України на законних підставах на період дії контракту", - пояснила Н.Науменко.

Вона запевнила, що всі особи, які звертаються до апарату Державної міграційної служби, отримують алгоритм вирішення свого питання.

"Я переконана, що більшість випадків можна врегулювати у рамках чинного законодавства", - підсумувала перший заступник голови ДМС.