Інші останні Культурні новини
У Києві презентували книги
відомого львівського журналіста Олега
Стецишина «Ландскнехти Галицької
армії». Видання досліджує таке маловивчене
явище нашої історії, як військове
найманство: у ній ідеться про австрійців,
німців, поляків, росіян, чехів та євреїв,
які воювали за незалежність України в
лавах УГА. -
Автор понад три роки досліджував і
вперше в історіографії систематизував
біографічні дані офіцерів неукраїнської
національності, котрі служили в
Українській Галицькій армії. Видання
містить унікальні документи, понад
сотню рідкісних фото, здебільшого з
приватних архівів, значна частина
котрих раніше не публікувалася в
Україні.
-
«Все почалося з того, що я захотів
дізнатися, де служив мій дідусь. Почав
шукати інформацію в Інтернеті, радився
на історичних форумах, тоді вирішив
дослідити деякі документи в архівах.
Для мене було відкриттям, що у нас є так
багато нечитаних архівів по Галицькій
армії. По багатьох документах я взагалі
був першим читачем. А тема насправді
дуже цікава, тож я вирішив досліджувати
її детальніше», — розповідає Олег
Стецишин.
-
Доктор історичних наук Іван Патриляк
на презентації зауважив, що, вперше
беручи до рук цю книжку, сумнівався в
її якісному написанні, адже автор є
журналістом, а не професійним істориком.
«Проте коли я прочитав працю, то змінив
думку, тут справді зібрано доволі
цікавий і різноманітний матеріал, і
написано дуже легким стилем. Автор
подає інформативні документи, біографії
людей, окремі цікаві історії офіцерів
УГА, широко розписані як окремі розділи
книги».
-
Також, на думку Патриляка, позитивом є
те, що автор подав поряд із дослідженням
діяльності іноземців у Галицькій армії
і аналогічний короткий огляд в армії
головного противника УГА — польському
війську. Тому читач має змогу порівняти,
кому більше допомагали, хто користувався
більшою іноземною підтримкою.
-
Хоча досі вважалося, що загалом
офіцерів-чужинців в УГА було кілька
десятків, аналіз архівних документів
та спогадів свідчить: насправді на
захист Західноукраїнської Народної
Республіки стало значно більше
європейських солдатів.
-
Олег Стецишин розповідає, як його
вразили заяви іноземних офіцерів, в
яких вони просили взяти їх на службу в
УГА. «Там були такі слізні листи про
готовність голову покласти за Україну.
Що саме їх до цього спонукало? У всіх
були різні причини: хтось ішов просто
за покликом серця, інші зголосилися
"на роботу”, бо за чотири роки Першої
світової звикли до військових буднів.
Були, очевидно, й такі, які пішли захищати
ЗУНР, а потім і УНР із примусу, безнадії
чи просто з авантюрних міркувань».
-
Цікавим є те, що книжка написана не лише
на основі архівних матеріалів, а й із
розповідей нащадків ландскнехтів, яких
пан Олег шукав через соціальні мережі.
«Наприклад, я знайшов у Facebook кілька
людей з прізвищем Ціріс, написав їм і
дізнався, що дочка офіцера Густава
Ціріса живе зараз у Відні, їй 98 років і
вона нічого не знає про свого батька.
Я переклав документи німецькою мовою
і надіслав їй. Через кілька днів
племінниця цієї пані написала, що жінка
вже кілька днів не спить, а постійно
плаче, бо тільки тепер взнала, як її
тато жив і помер».
-
Книга «Ландскнехти Галицької армії»
вийшла друком у видавництві «Часопис»,
яке спільно з Центром досліджень
визвольного руху та мистецькою агенцією
«Наш формат» реалізовує проект видання
науково-популярної літератури з історії
ХХ століття «Наш формат історії».
|