"Свободівець" Ігор Мірошниченко 27 травня зареєстрував у парламенті проект постанови про виділення коштів на святкування 12 червня 354-ї річниці Конотопської битви. Битва відбулася в рамках російсько-польської війни 1654-1667 років поблизу Конотопа. Російське військо князя Трубецького, що осаджувало фортецю, протистояло прибулим військам коаліції, яку організував орієнтований на Річ Посполиту гетьман Іван Виговський.

У коаліцію входили кримські татари, лояльна Виговському частина козаків, польські загони і найманці з різних країн. Вислані назустріч цьому війську дворянська кіннота князів Пожарського і Львова та загін козаків наказного гетьмана Івана Безпалого зазнала поразки, після чого основним силам Трубецького довелося зняти облогу міста і відступити в Путивль.

Основним завданням проекту постанови "свободівець" бачить "збереження і розвиток славних бойових традицій українського народу, посилення патріотичного виховання молоді на прикладі козаків Івана Виговського".

Кошти на проведення заходів на честь Конотопської битви депутат пропонує виділити з державного та місцевих бюджетів.

ВР пропонують вшанувати пам`ять загиблих при випробуванні СРСР ядерної зброї на людях у 1954 році

Народний депутат України Олександр Бригинець (фракція "Батьківщина") вніс на розгляд Верховної Ради України проект постанови "Про вшанування пам`яті загиблих при випробуванні ядерної зброї СРСР на людях в 1954 році".

У проекті постанови, розміщеному на сайті ВР, зазначається, що у вересні 2014 року виповнюється 60 років від початку випробувань ядерної зброї СРСР на людях. Нею пропонується у вересні наступного року на державному рівні відзначити 60-ті роковини цієї трагедії. Рекомендується Кабінету міністрів України утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо вшанування пам’яті загиблих під час випробувань дії ядерної зброї на людях.

У пояснювальній записці до проекту постанови зазначається, що "14 вересня 1954 року влада СРСР здійснила жахливе, нечуване у світовій історії злодіяння: випробування ядерної зброї на власних громадянах". "Ядерна зброя була застосована проти власної армії. Загинуло більш як 43 000 чоловік", - сказано в ній. Зазначається, що "це була найбільша таємниця часів СРСР і самий нелюдський вчинок по відношенню до своїх громадян. Акт геноциду. Перші й останні військові навчання із застосуванням цієї ядерної зброї. Скинули атомну бомбу на Тоцький район Оренбурзької області з щільністю населення як у Німеччині з метою отримання медичних даних про наслідки променевого ураження і хвороби, спричинених ним".

Зазначається, що опромінення отримали 45 тис. солдатів, які брали участь у навчаннях, і кілька десятків тисяч мирних жителів. "Нікого не евакуювали, ні перед вибухом, ні після нього. Солдат послали на "штурм" епіцентру. Вигоріло 2/3 всіх оточуючих сіл. Після вибуху люди їли радіоактивні продукти, викопували печену картоплю із землі. Медики регулярно приїжджали обстежувати населення. Практично всі в наслідку передчасно померли. У 2000 році залишилося всього 500 жертв цього варварського акту. Згодом всі матеріали і документи про ці навчання були знищені з міркувань секретності", - сказано в пояснювальній записці до проекту постанови.