Шкіра для пересадки, кістки для імплантації або виготовлення стоматологічних імплантатів - все це вилучається у мерців, причому без прижиттєвої згоди "донорів" і їхніх родичів, повідомляє The Daily Mail . Газета публікує статтю за результатами журналістського розслідування, проведеного Міжнародним консорціумом авторів журналістських розслідувань (International Consortium of Investigative Journalists). 24 лютого українська влада виявила в салоні одного мікроавтобуса щось страхітливе, пишуть автори статті Кейт Вілсон, Влад Лавров, Мартіна Келлер, Томас Майєр і Джерард Рай.

У мікроавтобусі везли сумки-холодильники, вщерть набиті людськими кістками та органами. Тут-таки лежали конверти з грошима і протоколи патологоанатомічних розтинів англійською мовою. "То були не плоди праць серійного вбивці, а чергова партія товару на міжнародному "караванному шляху" інгредієнтів для медицини і стоматології, які імплантуються пацієнтам по всьому світу", - пишуть автори.

"З конфіскованих документів випливало: останки померлих громадян України прямували на завод у Німеччині, що належить філії американської компанії RTI Biologics (Флорида)", - йдеться в статті. Таких компаній, які наживаються на переробці трупів, стає все більше.

"Індустрія процвітає, незважаючи на питання щодо методів придбання органів і кісток, а також сумніви в тому, що скорботним родичам покійних і пацієнтам, яким роблять пересадку, дають належну інформацію про реалії та ризики цих процедур", - йдеться в статті.

Завдяки трансплантації сліпі прозрівають (в результаті пересадки рогівки), криві починають ходити (після імплантації "старих" сухожиль і зв'язок), визнають автори, але нарікають, що "для цієї індустрії характерна ненаситна жага наживи і свіжих людських трупів".

Так, правоохоронні органи України вважають, що постачання здійснювалися з якогось моргу на Миколаївщині. За оцінками слідчих, можливо, було випотрошено десятки тіл.

"Представники індустрії заперечують, що передбачувані зловживання трапляються рідко, їхня галузь дотримується стандартів безпеки та діє відповідально", - мовиться в статті. Компанія RTI не відгукнулася на неодноразові прохання про коментарі і не відповіла на запитання, список яких було надіслано їй за місяць до цієї публікації, пише газета.

"Не існує досить жорстких механізмів, які гарантували б, що всі тканини і кістки, які використовуються в цій сфері, купуються законно і моральними методами", - пишуть автори. Такий висновок вони зробили із сотень інтерв'ю і тисяч сторінок документів у шести країнах.

Слабким регулюванням стурбовані й лікарі: є ризик, що під час трансплантації пацієнтів заразять гепатитом, ВІЛ-інфекцією тощо. Але влада мало що робить, щоб усунути загрози, вважають автори.

Щоправда, шлях органів, котрі вилучаються цілком (серце, легені) ретельно простежується. "Але у влади США і багатьох інших країн немає жодної можливості достеменно з'ясувати, звідки надходять шкіра та інші тканини для пересадки і куди вони відправляються", - йдеться в статті.

За словами критиків, родичам покійних заподіюють додаткового болю, коли їм не повідомляють про долю тіл або дезінформують їх.

У 2008 році 19-річний українець Сергій Малиш наклав на себе руки. "На похоронах батьки виявили на його зап'ястях глибокі надрізи. Але вони знали: Сергій повісився. Пізніше з'ясувалося, що його тканини були вилучені і вивезені як "анатомічні матеріали", - йдеться в статті. "Вони наживаються на нашому нещасті", - заявив батько Сергія.

Пацієнти, які отримують імплантати, теж часто нічого не знають про це. "Лікарі не завжди сповіщають їх, що сировину для відновлення грудних залоз або імплантування пеніса взято у свіжих покійників", - мовиться в статті.

Відсутність належних механізмів означає: коли виявляються проблеми, виявляється, що деякі продукти переробки людських тканин вже не можна відшукати.

"Кожен пацієнт, якому імплантують тканини, повинен знати, звідки вони надійшли. Це очевидно. Адже ж право знати - основне право пацієнтів. Але його не дотримуються. Безглуздість!" - обурюється Метью Куехнерт, директор відділу крові та біоматеріалів в Центрі епідеміології та запобігання захворювань (США).

Тим часом влада США з 2002 року зафіксувала щонайменше 1352 випадків інфікування після пересадки людських тканин, зокрема 40 зі смертельними наслідками, повідомляють журналісти.

Одне зі слабких місць - утаємниченість і заплутаність, зумовлені тим, що людські тканини перетинають державні кордони. "Словаки експортують частини тіл до Німеччини, німці експортують готову продукцію в Південну Корею і США, Південна Корея - до Мексики, США - більш ніж у 30 країн", - пояснює видання.

"Якщо я щось куплю в Руанді і наклею бельгійський ярлик, то зможу ввезти це в США. Варто увійти в офіційну систему, як всі стають довірливі, припускають, що ви вже перевірили якість. Ми обачніше ставимося до фруктів і овочів, ніж до частин тіла", - каже нейрофізіолог Мартін Зізі (з Вільного університету Брюсселя).

Журналісти переконалися, що бізнес цей досить прибутковий. За даними експертів, на одному трупі здорової людини можна заробити 80-200 тис доларів.

"Правда, в США і більшості інших країн світу заборонено купувати і продавати тканини людини. Однак дозволяється вносити плату за обслуговування, яка формально покриває витрати на підбір, зберігання і переробку людських тканин", - йдеться в статті.

У США рядові "мисливці за трупами" можуть отримувати до 10 тис доларів за кожне тіло, роздобуте завдяки знайомствам у лікарнях і моргах. Похоронні бюро можуть надавати посередництво при виявленні потенційних донорів, йдеться в статті, а державні лікарні - отримувати гроші за використання їхньої інфраструктури.

Виробники типу RTI теж не бідують: у 2011 році дохід компанії сягнув 169 млн доларів, а прибуток - 11,6 млн.

Газета перераховує способи "повторного використання" тканин мерців: відновлення грудних залоз після ампутації, розгладжування зморшок, ортопедія, стоматологія, хірургічний клей (з подрібнених кісток), пересадка сухожиль замість порваних.

Як американські компанії обходять заборону на торгівлю тканинами людини? "Як і бізнес збору донорської крові, вони створюють некомерційні підрозділи для збирання сировини", - пояснюють автори.

Тим часом трансплантація тканин - справа ризикована: є небезпека заразитися ВІЛ, гепатитом-С або на сказ. Проте в США Агенція у справах продовольства і ліків, яка опікується тканинними матеріалами, не займається допитливим відстеженням інфекцій, стверджують автори.

З 1994-го по середину 2007 року влада США відкликала з ринку більш як 60 тис продуктів переробки людських тканин. Найгучніша історія сталася в 2005 році. Колишній стоматолог Майкл Мастромаріно отримував "сировину" в похоронних бюро Нью-Йорка і Пенсильванії. Його фірма вилучала з трупів все, що можна використовувати повторно, і повертала тіло в похоронне бюро. Родичів про це не сповіщали.

Продукти, виготовлені з крадених трупів, вивозили за кордон. Близько 800 так і не вдалося знайти. На суді з'ясувалося, що тканини ніколи не перевіряли на ВІЛ і гепатит, а деякі з "донорів" померли від раку. Мастромаріно підробляв заяви про донорство, вказуючи неправдиві причини смерті й інші дані. Тепер він відбуває тюремний термін (25-58 років, згідно з вироком).

Далі журналісти повертаються в Європу. За їхніми даними, вищезгадана американська компанія RTI з 1999 року співпрацює з німецьким виробником Tutogen, щоб розширити імпорт сировини зі Східної Європи. "Згідно з документами, обидві компанії купували тканини в Чехії, а Tutogen самостійно - в Естонії, Угорщині, Росії, Латвії, Україні, а пізніше в Словаччині", - мовиться в статті. У 2008 році Tutogen стала дочірньою компанією RTI.

Поліція України неодноразово розслідувала звинувачення щодо місцевих постачальників Tutogen. Втім, 17 українських постачальників Tutogen піддавалися інспекціям Агенції у справах продовольства і ліків США, і лише один отримав негативну оцінку.

А куди везли тканини на мікроавтобусі, згаданому на початку статті? На тканинах, конфіскованих при обшуку у Миколаївській області, були етикетки "Tutogen. Made in Germany", пише газета, посилаючись на матеріали поліцейського розслідування.

Зокрема, було виявлено тканини 35-річного Олександра Фролова, який помер від епілептичного нападу.

"По дорозі на кладовище, в катафалку, одна його нога... Ми помітили, що з його ноги зісковзнув черевик і ступня ніби звисає. Невістка поторгала ступню і сказала, що вона порожня", - розповіла в інтерв'ю мати покійного Любов Фролова.

Пізніше поліцейські показали їй список органів, вилучених з тіла сина. "Два ребра, два ахіллові сухожилля, два лікті, дві барабанних перетинки, два зуба. Я не могла дочитати до кінця, мені стало погано", - каже Фролова.

Катерина Рахуліна каже, що слідчі показали їй документ - нібито її згоду на вилучення тканин з тіла померлої матері. Рахуліна стверджує, що це відверта підробка: вона нічого не підписувала.

"Відділ судової медицини в Миколаївській області, де сталися наведені інциденти, донедавна був одним з 20 українських банків тканин, зареєстрованих Агенцією у справах продовольства і ліків США. На сайті Агенції телефонні номери всіх цих банків збігаються. Це телефон Tutogen у Німеччині", - повідомляють автори.

Переклад InoPressa