На своїй першій в 2016 році прес-конференції президент Петро Порошенко озвучив новий план щодо повернення Криму. За його словами, анексований півострів можна повернути тільки дипломатичним шляхом, і сприяти цьому буде новий формат переговорів, розроблений у Києві.

"Боротьба за повернення Криму залишається першим пріоритетом порядку денного, – підкреслив Порошенко. – Ми запропонуємо створити міжнародний механізм з деокупації півострова. Оптимальним форматом для початку такого механізму я розглядаю формат "Женева плюс": за участю наших партнерів з ЄС та США і, можливо, країн-підписантів Будапештського меморандуму". Хто може увійти в "плюс" і чи допоможе новий механізм переговорів повернути Крим, розбиралася "Сегодня".

Нагадаємо: "Женевський формат" передбачає участь у переговорах між Україною, Росією та ЄС ще й США. Крім того, до складу перемовників може офіційно увійти і Великобританія – як країна-підписант Будапештського меморандуму. А ось приставка "плюс" у заяві Порошенка, за словами політолога Олександра Палія, означає залучення країн, які не підписували меморандуму.

"Такими країнами можуть стати Франція і Китай", – вважає Олександр Палій.

У Європі план Порошенка, судячи з усього, знайшов підтримку. "Я розумію, що Україні потрібно знайти рішення щодо Криму. Ми підтримуємо ініціативи, спрямовані на те, щоб Крим знову став невід'ємною частиною України, і робимо все на підтримку цього", – заявив глава МЗС Данії Крістіан Єнсен.

Втім, на думку політолога Андрія Бузарова, розраховувати на КНР Києву не варто. "Я думаю, Китай не стане втручатися у внутрішні справи України і Росії – у них вистачає внутрішніх проблем, – каже Бузаров. – КНР буде максимально дистанціюватися, тому, швидше за все, до участі запросять нову європейську державу-посередника, наприклад Польщу".

Але без відповіді залишається головне питання: чи сяде Росія взагалі за стіл переговорів з Україною, навіть якщо за нашою спиною будуть майоріти прапори США та Англії? Адже якщо на Донбасі РФ хоча б визнає конфлікт, то у випадку з Кримом російське керівництво проблеми взагалі не бачить. Ба більше, яким би не був формат переговорів з деокупації півострова, він може бути затягнутий, так само як і Мінський процес, підозрюють експерти.

Але голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запевняє: Росії доведеться домовлятися.

"Час старту Мінських переговорів і сьогоднішня ситуація – абсолютно різні умови як для України, так і для Росії. РФ потрапила у пастку, яку сама собі і влаштувала, проігнорувавши всі норми міжнародного права. І тепер умови, в яких вона опинилася (міжнародні санкції, падіння економіки – авт.) набагато важчі, ніж наприкінці 2014-го – на початку 2015 року", – упевнений Чубаров.

Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник налаштований песимістичніше: "Потрібно шукати, звичайно, будь-які формати. Але кардинальним чином якість переговорів навряд чи зміниться", – сумнівається він.

Згоден з ним і політолог Ярослав Макітра: "Кримське питання залежить не від формату переговорів, а від того, як сильно впливатимуть на Росію санкції. Крим – це останнє питання, в якому поступиться Путін, і малоймовірно, що він віддасть Крим завдяки дипломатичним зусиллям. У найближчій перспективі повернути Крим можливо тільки в разі розпаду Росії – тоді й потрібен буде широкий формат переговорів. А зараз вирішити питання навряд чи вийде, навіть залучаючи сильні країни", – вважає експерт.

Нагадаємо, координатор акції з блокади Криму Ленур Іслямов припускає воєнний сценарій повернення півострова.