П`ятниця, 19.10.2018, 05:16
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Новини минулих днів
Архів новини
Пошук
Статистика
Головна » 2013 » Травень » 12 » Рада-2013: верхи не можуть, низи не хочуть
07:27
Рада-2013: верхи не можуть, низи не хочуть
Інші останні Політичні новини України

Лише за чотири місяці роботи Верховної Ради VII скликання народні депутати встигли створити 40 міжфракційних об’єднань. У той же час Рада попереднього скликання за п’ять років роботи створила лише 15 об’єднань. Про це Тиждень.ua повідомили в Апараті Верховної Ради.

Рада VII скликання успадкувала лише чотири міжфракційні об’єднання попереднього скликання, а саме: "На підтримку Канонічної Православної Церкви України" (як і попереднього скликання, очолює Вадим Колесніченко), "Європейський вибір" (ним також вже друге скликання підряд опікується Анатолій Кінах, "Рівні можливості" (незмінно головує Ірина Геращенко), а також "З питань співробітництва з африканськими, азіатськими, латиноамериканськими країнами та їх економічними союзами".

Рада VI скликання найбільше переймалась правовими проблемами (про що свідчать об’єднання "Контрабанді – СТОП", "Право вибору", "Закон і честь"), а також дорогами (За безпеку дорожнього руху"), проблемою куріння ("За майбутнє України без куріння").

У нинішній Раді депутати переважно об’єднуються за територіальною ознакою. Так, у теперішньому парламенті створено 19 міжфракційних об’єднань, що лобіюють інтереси регіонів. Наприклад, "Вінниччина", "За Харків! За Слобожанщину!" "Одеса", "Запорізький край", "Волинь", "Київщина". Є й такі, які дублюються. Наприклад, "Чернігівщина" і "За Чернігівщину!".

Деякі міжфракційні об’єднання спрямовані на захист певних категорій громадян. Наприклад, "Ветерани Афганістану та Чорнобиля – за майбутнє", "За вітчизняних промисловців та підприємців – роботодавців України", "Депутатське об’єднання на захист прав національних меншин".

Депутат від фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко вирішив захистити Україну від фашистів, створивши "Міжнародний антифашистський фронт". До речі, саме він очолює найбільшу кількість об’єднань. Окрім двох вищезгаданих, він очолює ще "За Міжнародну Згоду і Громадський Мир".

Також двома об’єднаннями опікується депутат від фракції "Батьківщина" Валерій Дубіль "Дітям України – найсучаснішу лікарню "ОХМАТДИТ" і "Чернігівщина".

У нинішній Раді депутати переймаються сферою релігії: "На підтримку канонічної Православної Церкви України", "За Єдину Помісну Православну Церкву", інші – захистом української мови: "За українську мову" чи пропагандою здорового способу життя – "За тверезе майбутнє".

Деякі звертають особливу увагу на співпрацю з іншими країнами, зокрема "Україна-Вірменія", "Ініціативна група з питань сприяння розвитку співробітництва між Україною і Республікою Франція".

Проте деякі міжфракційні об’єднання мають доволі абстрактні чи декларативні назви. Наприклад, "За сприяння свободі сумління", "За Міжнаціональну Згоду і Громадянський Мир", "Рівні можливості" і "Рівноправ’я".

Чорновіл: міжфракційні об'єднання депутатів потрібні для виживання

Велика кількість міжфракційних об’єднань у Раді VII скликання пояснюється честолюбством окремих депутатів, які хочуть продемонструвати свою значимість. Про це в коментарі Тиждень.ua заявив народний депутат чотирьох скликань Верховної Ради Тарас Чорновіл.

"Міжфракційні об’єднання – це так звані клуби за інтересами, яких де-факто не існує, – пояснює Чорновіл. – Я вам можу дати 100%, що жодне з цих об’єднань, очевидно, жодних засідань не проводить, крім установчого, і то дуже рідко. Як правило, тільки збираються підписи, ніяких протоколів взагалі не ведуть. Тобто, об’єднання як такі не існують".

Створення таких об’єднань пояснюється двома причинами.

"Причина перша полягає у тому, що хтось хоче у своїй професійній діяльності чи просто для честолюбства себе в чомусь показати, продемонструвати свою значимість. Наприклад, людина бореться за місце академіка чи хоче бути поміченою у якійсь міжнародній організації", – вважає він.

За його словами, міжфракційне об’єднання у парламенті передбачає "щось дуже серйозне і дуже впливове".

"Уявімо, людина організовує збір підписів у Верховній Раді і нібито формує міжфракційне об’єднання "За Україну без расизму". Про це пишуть на сайті Верховної Ради, і людина як представник чи засновник нібито міжфракційного об’єднання дістає певні преференції в міжнародних організаціях, і всі її розглядають як дуже серйозного представника", – коментує Чорновіл.

Друга причина утворення таких "клубів" у побоюванні залишитись лузерами.

"Як правило, це об’єднання тих, хто стали або лузерами або бояться ними стати, і їм треба себе захищати і в певний спосіб об’єднувати зусилля, і для цього мати хоч якийсь статус", – вважає експерт.

Велику кількість міжфракційних об’єднань у цьому скликанні Чорновіл пояснює насамперед наявністю великої кількості енергії депутатів, які не використовують її за призначенням.

"У цій Раді парламент не працює, депутати взагалі нічого не вирішують – ні провладні, ні опозиційні. Їм кажуть, за що голосувати – вони голосують, їм забороняють голосувати за свої ж питання – вони за них не голосують. І, відповідно, кудись свою частинку енергії треба подіти, принаймні реалізувати себе у цих об’єднаннях", – вважає Чорновіл.

Експерт: міжфракційні об'єднання - це скоріше, автономія

Міжфракційні об’єднання потрібні депутатам різних політичних поглядів для обміну думками без контролю керівників. Про це заявив директор соціологічної служби "Український барометр" у коментарі Тиждень.ua Віктор Небоженко.

"Міжфракційні об’єднання – це форми комунікації між депутатами протилежних політичних таборів без зайвого контролю президента, Рибака чи Яценюка. Адже за всіма депутатами постійно наглядають: відкрито – за опозицією і приховано – за більшістю", – пояснює Небоженко.

На його думку, великої сили ці об’єднання не мають, але дозволяють депутатам "невинно спілкуватись", обмінюватися своїми планами, боротися зі спільними ворогами.

Також міжфракційні об’єднання – це інструменти лобізму.

"Депутати, які об’єднуються за Київську чи за Черкаську області, це люди, які працюють з губернаторами, у них є спільний бізнес, вони зацікавлені просувати свої інтереси. Але поки що підозрювати, що це якісь політичні машини, що грають важливу роль, не варто", – коментує експерт.

За словами Небоженка, найактивніші також групи, спрямовані на міжнародне співробітництво.

"Всі намагаються попасти на Захід, адже це лишній привід допомогти своїм близьким чи родичам зробити, наприклад, візу. Якщо ви обмежите депутата у тому, щоб він поїхав і поділився своїм досвідом демократії за кордон, особливо за державні кошти, то він образиться набагато більше, ніж би ви його образили. Але для таких поїздок потрібно бути у якійсь групі", – зазначає експерт.

Нагадаємо, в Україні, за даними Державної реєстраційної служби, існує 199 партій, з них чотири - у стадії ліквідації.

На думку політологів, 50% партій в Україні створюється для спекуляції або на виборах, або після них.

Категорія: Політичні новини України | Переглядів: 545 | | Теги: низи, Рада-2013, верхи | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
ЗАЛИШ СВІЙ КОМЕНТАР ПРО ЦЮ НОВИНУ
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ТВОЯ ДУМКА ВАЖЛИВА ДЛЯ СВІТУ, ХАЙ ПРО НЕЇ ЗНАЮТЬ ВСІ