Понеділок, 22.10.2018, 07:31
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Новини минулих днів
Архів новини
Пошук
Статистика
Головна » 2015 » Листопад » 10 » Рада ухвалила антикорупційні закони "безвізового" пакету
16:51
Рада ухвалила антикорупційні закони "безвізового" пакету
Інші останні Політичні новини України

 Верховна Рада України сьогодні, 10 листопада, продовжила розгляд пакету законопроектів щодо лібералізації візового режиму з Європейським Союзом. У парламенті наразі присутні прем`єр-міністр Арсеній Яценюк та ряд членів Кабінету міністрів.

Крім того, парламент ухвалив рішення працювати без перерви, яка, відповідно до регламенту, мала бути з 12.00 до 12.30. За це рішення проголосували 277 із 373 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.

Сьогодні Рада ухвалила закон з пакету щодо лібералізації візового режиму з ЄС "Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні" (№2541а). За зазначений закон проголосувало 272 із 374 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Голова комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем`якін на засіданні парламенту зазначив, що запропонована Кабміном норма про поширення спецконфіскації на всі злочини не відповідає вимогам ЄС.

За його словами, директивою ЄС передбачено, що спецконфіскація має стосуватися лише окремих злочинів - корупційних правопорушень, правопорушень, пов`язаних з відмиванням грошей, тероризмом, злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків тощо.

Він зазначив, що урядом пропонувалося застосування спецконфіскації до третіх осіб.

Кожем`якін наголосив, що одночасно в статті 6 директив ЄС чітко зазначено, що третя особа принаймні повинна була б знати, що мета передачі майна була спрямована на уникнення конфіскації на основі конкретних фактів і обставин, в тому числі, що передача або придбання здійснювалося безоплатно, або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості.

Депутат повідомив, що під час підготовки до другого читання законопроекту надійшло 96 поправок від народних депутатів, і комітетом було враховано 20 пропозицій.

Кожем`якін доповів, що 9 листопада за дорученням голови Верховної Ради Володимира Гройсмана було проведено засідання комітету. За результатами цього засідання підготовлено додаткову порівняльну таблицю до законопроекту, і в ній є дві правки, одна з яких технічна - зміна назви проекту.

Він зазначив, що разом з юридичним управлінням ВР будуть доопрацьовані правки щодо ухваленого закону.

Ухвалено закон про підслідність

Рада ухвалила урядовий Закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування (№2542а). За це рішення проголосували 325 народних депутатів із 378, зареєстрованих у сесійній залі.

Як зазначив голова Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем`якін, закон є технічним. Зокрема, ним пропонується обмежити повноваження Служби безпеки щодо здійснення досудового розслідування злочинів, залишивши лише злочини проти національної безпеки, а також пов`язані з тероризмом.

Крім того, конкретизується підслідність злочинів для органів Державного бюро розслідувань - їм передається право розслідувати злочини, які раніше були підслідні МВС і СБУ, додав депутат.

Законом, зокрема, встановлюється, що слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорій посад державних службовців, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п’ятою цієї статті.

Також йдеться про злочини, вчинені службовими особами Національного антикорупційного бюро, заступником генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро згідно з частиною п’ятою цієї статті. Крім того, це злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.

До дня введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органи прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу.

Після введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний термін передаються слідчими цих органів відповідному органу досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної цим Кодексом.

До дня введення в дію частини п’ятої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених нею злочинів здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом.

Після введення в дію частини п’ятої статті 216 цього Кодексу матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органам прокуратури Національному антикорупційному бюро України.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів внутрішніх справ, безпеки та прокуратури до дня набрання чинності цим Законом, у тримісячний строк передаються слідчими цих органів відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної Кримінальним процесуальним кодексом України.

Нардепи підтримали закон про арешт майна корупціонерів

Рада ухвалила закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні (№2540а). За відповідний урядовий закон із "безвізового пакету" проголосував 291 народний депутат із 371, зареєстрованого у сесійній залі.

Як зазначив лідер фракції "Блоку Петра Порошенка" Юрій Луценко, текст, який остаточно напрацював профільний комітет, збалансував законопроект між "жорсткими покараннями корупціонерів та пов`язаних з ними третіх осіб, із правосудними європейськими правилами, визначеними у відповідній директиві про необхідність доказів щодо кожного окремого предмета, який може бути набутий корупційним шляхом, в тому числі третьою особою".

Водночас перед голосуванням прем`єр-міністр Арсеній Яценюк зазначив, що низка статей доопрацьованого депутатами законопроекту не відповідають європейському законодавству.

"В тому випадку, якщо даний законопроект не буде відповідати європейському законодавству, а юридична експертиза саме на це вказує, то це стане передумовою того, що Україні не дадуть безвізового режиму", - застеріг він.

Яценюк зазначив, що після голосування за законопроект необхідно отримати юридичний висновок Європейського Союзу.

"Якщо відповідно до цього юридичного висновку станеться так, що закон, який щойно прийнятий, не приймається Європейською комісією як такий, який відповідає європейському законодавству, то або президент України внесе відповідні пропозиції до парламенту, або ми переголосуємо цей законопроект з метою, щоб отримати безвізовий режим", - зауважив прем`єр.

Як зазначив голова Верховної Ради Володимир Гройсман, якщо в законі не буде необхідних норм, то він буде переглянутий так, аби відповідав європейським директивам.

Спікер зауважив, що частина статей ухвалюється в редакції уряду, а в цілому - в редакції профільного комітету, а також враховуються озвучені в сесійній залі поправки Луценка.

Законом встановлюється, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане та застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Визначається, що треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін, на суму значно нижчу ринкової вартості або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі: отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Вартість майна, яке належить арештувати, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

Крім того, у невідкладних випадках і винятково з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженого прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що є на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають в такому житловому приміщені, не допускається.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна має бути зазначена, зокрема, достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якого здійснюється клопотання, є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Цей закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Клопотання про арешт майна, що надійшли на розгляд слідчих суддів, судів та рішення за якими не прийнято до набуття чинності цим законом, розглядаються у порядку, що діяв до набуття чинності цим законом.

Речі, вилучені в ході обшуку житла чи іншого володіння особи на виконання відповідної ухвали слідчого судді, суду до набуття чинності цим законом, мають правовий статус, визначений законодавством, що діяло до набуття чинності цим законом.

Раніше президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер в листі до президента України Петра Порошенка попереджав, що без антикорупційних законів, які входять в цей пакет, Україна не зможе розраховувати на скасування віз.

Нагадаємо, 5 листопада парламент підтримав 4 "безвізові" ініціативи: "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств і врегулювання окремих питань, пов'язаних з протидією нелегальній міграції" (у першому читанні), проект нового Трудового кодексу України (в першому читанні) і "Про зовнішню трудову міграцію".

Геращенко: Рада розгляне шість законопроектів

Сьогодні Верховною Радою має бути прийнято шість законопроектів, необхідних для лібералізації візового режиму з Європейським Союзом. Про це на сторінці у Facebook написала народний депутат від БПП, голова Комітет ВР з питань євроінтеграції Ірина Геращенко.

“Сьогодні має бути прийнято 6 законопроектів з так званого безвізового пакету. 5 з них стосуються створення і функціонування агенції з пошуку та управління конфіскованих активів, нажитих корупційним шляхом, один - зміни до адміністративного кодексу про посиленню захисту прав осіб без громадянства. З цих законопроектів три розглядатимуться тільки в першому читанні. Дебати обіцяють бути гарячими, але в мене позитивні відчуття, що проголосуємо", - зазначила Геращенко.

Вона також додала, що наразі ще чотири законопроекти допрацьовуються до другого читання - Трудовий кодекс і закони, що стосуються наших зобов’язань у міграційній сфері та захисті кордонів та розділення повноважень силових структур.

"Один із законопроектів, що стосується створення електронного внутрішнього посвідчення особи - так званого ІD - чекаємо від уряду на заміну. Бо те, що вони першочергово подали під виглядом законопроекту - чистий жах: там і порушення прав людини через створення всеохопної бази даних, до якої матиме доступ бозна хто, і лобістські міліцейські структури, що мріють стати правонаступницями ЄДАПСу із заробляння на документах, і повна безвідповідальність щодо захисту персональних даних. Прем’єр минулого четверга пообіцяв подати на заміну цей законопроект, чекаємо", - написала парламентар.

Категорія: Політичні новини України | Переглядів: 551 | | Теги: антикорупційні закони безвізового п, ухвала, рада | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
ЗАЛИШ СВІЙ КОМЕНТАР ПРО ЦЮ НОВИНУ
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ТВОЯ ДУМКА ВАЖЛИВА ДЛЯ СВІТУ, ХАЙ ПРО НЕЇ ЗНАЮТЬ ВСІ