Територія на Сході України, яка охоплена тепер бойовими зіткненнями, впродовж останніх 48 годин зменшилась у напрямку Слов'янськ – Краматорськ – Дружківка – Костянтинівка, крайній опорний пункт силовиків тепер розташований на відстані трохи більше сорока кілометрів від Донецька.

На Ростовській трасі територія, підконтрольна силам АТО, окреслюється виїздом із Артемівська. Далі – 32 кілометри умовно неконтрольованої території, там немає блокпостів і це шлях на Горлівку, яку продовжує контролювати угруповання Безлера.

Мало того, воювати за Горлівку дуже непросто, адже там зосереджено багато хімічних промислових підприємств і, відповідно, виникають додаткові загрози у разі спроби активної силової зачистки міста.

З іншого боку, самі бойовики – ті, що залишилися і які ще воюють під прапорами так званої "ДНР", не збираються сидіти без діла. Після багатоденних дистанційних обстрілів житлових кварталів, спершу у Слов'янську із Краматорськом, а тепер вже й у Донецьку та Луганську, терористи у тактиці провокацій зробили наступний крок.

Мало того, що вони ведуть прицільні обстріли житлових будинків, так тепер ще й прагнуть візуально переконати місцеве населення у тому, що по стріляють по цивільних саме урядові сили.

Разом із тим, охочих воювати на боці терористів залишається все менше і менше. Судячи з того, що чоловіків тепер відверто виловлюють на вулицях Донецька і силою примушують воювати на стороні "ДНР", з бойовими кадрами у бойовиків серйозні проблеми.