Європейські учені запропонували нову ідею, що стосується того, як Марс став достатньо теплим для того, щоб на ньому з'явилася і змогла перебувати в рідкому вигляді вода.

На думку фахівців, діоксид сірки, який з'явився на Червоній планеті в результаті стародавніх вивержень вулканів, створив на Марсі приблизно такий же баланс парникових газів, який присутній і на нашій планеті.

Дана схема також частково пояснює і те, як на Землі з'явилася екосистема, що привела до утворення життя.

"До того, як на нашій планеті з'явилося життя, атмосфери Землі і Марса були дуже схожі. Ключову роль в зміні зіграли стародавні вулкани, що активно вивергалися як на Марсі, так і на Землі, і ті величезні запаси діоксиду сірки, які були викинуті в атмосферу і на поверхню планет", - говорить професор Гарвардського університету Деніель Шраг, автор статті в Science, передає CyberSecurity.ru.

Учений пояснює, що на земний клімат вплинув вуглець, який впливав на планету протягом мільйонів років, крім того саме вуглець, з'єднуючись з киснем, утворював вуглекислий газ, що створив ефект потепління Землі і утворення сучасної атмосфери.

Також через присутність вуглецю і сірки і їхніх похідних в структурі Землі утворювалося з'єднання, відоме як вапняк.

Орбітальні апарати, що працюють зараз на Марсі, постійно виявляють мінерали, у складі яких є сірка, але майже немає вуглецевих з'єднань. Цей факт спантеличив учених, оскільки Земля і Марс у минулому розвивалися по практично однаковій системі.

"Існує безліч доказів того, що 3,5-4 млрд років назад на Марсі була присутня вода в рідкому вигляді, проте фахівці поки що не можуть знайти доказу того, що цей факт якось позначився на кліматичній системі Марса. Іншими словами, вода на Марсі і вода на Землі впливали на клімат по-різному", - говорить Шраг.

Учені висунули нову ідею, яка виходить з того, що діоксид сірки, що виділявся з вулканів, замінив на Марсі вуглець, який був присутній в ранній Землі.

"На Землі діоксид сірки дуже швидко окислювався до сульфатів і випаровувався з атмосфери, але на Марсі, де не було такої кількості кисню, він виступав як заступник парникових газів і дещо підігрівав планету, крім того, саме він також відповідальний і за відсутність вапняку на Червоній планеті - замість нього там з'явилися мінерали з сульфатами", - говорить Шраг.

За словами ученого, саме ця відмінність в первинних елементах і зіграло ключову роль в подальшій розбіжності еволюції Марса і Землі.

Відзначимо, недавно марсіанський усюдихід Opportunity знайшов "найдостовірніше" свідчення того, що у минулому на Марсі була вода в рідкому вигляді - гіпсові доріжки.

Раніше в Канаді знайшли бактерії, які могли б жити на Марсі, - вони харчуються метаном.