П`ятниця, 23.02.2018, 07:18
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Новини минулих днів
Архів новини
Пошук
Статистика
Головна » 2015 » Січень » 24 » Українські аграрії сподіваються на ЄС - "зелений тиждень" у Берліні
13:34
Українські аграрії сподіваються на ЄС - "зелений тиждень" у Берліні
Інші останні Економічні новини України

Найбільш плодючі орні землі в Європі розташовані в Україні. Переважно це чорноземи, укриті товстим прошарком необхідної рослинам плодючої речовини - гумусу. Щорічно в Україні збирають загалом близько 60 мільйонів тонн урожаю зернових культур - передусім пшениці, кукурудзи та ячменю. 2014 року було зібрано навіть 63 мільйони тонн - попри війну на сході держави. Більше половини зібраного врожаю іде на експорт. Україна - третій за обсягом продажів зернових експортер у світі. Попереду лише Сполучені Штати та Європейський Союз. А серед експортерів олійних культур Україні належить навіть світова першість.

Усе це звучить непогано. Сільське господарство й дійсно є найсильнішим козирем української економіки. Проте його потенціал іще далеко не вичерпаний, каже Дірк Штратманн, речник з питань України робочої групи "Сільське господарство" Східного комітету німецької економіки. З огляду на рецесію в економіці та стрімке здешевлення національної валюти Штратманн очікує в цьому році спаду виробництва у сільськогосподарській галузі України.

Багато роботи попереду

Проблема в тому, що куди не глянь - усюди не вистачає грошей. Дороги розбиті, меліоративна система в найбільш плодючих, але сухих регіонах на півдні України - застаріла. Та й взагалі вся сільськогосподарська техніка має бути покращеною та оновленою. Але й для цього не вистачає грошей - банки майже не видають кредитів.

Штратманн застерігає владу від бездіяльності в такій ситуації. "Уряд України має усвідомити, що сільське господарство - це один із найважливіших та найкращих ресурсів для того, аби дати поштовх економіці", - каже він. Він покладає великі сподівання на Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. "Західна підтримка може мати суттєвий вплив у тому разі, якщо вона лише буде імплементовуватися", - пояснює експерт.

Це - натяк на те, наскільки непростим є політичний процес, пов'язаний із реалізацією документу. На початку літа 2014 року Євросоюз підписав угоди про асоціацію не лише з Україною, але й Молдовою та Грузією. Це мало стати віхою на шляху колишніх радянських республік до західної демократії та ринкової економіки. Проте частину договору між ЄС Україною, яка стосується зони вільної торгівлі, через наполягання Росії було відкладено до 2016 року. Окрім цього, документ іще досі не було ратифіковано всіма національними парламентами країн-членів ЄС.

Часу обмаль

Минулої п’ятниці, 16 січня, угоди про асоціацію вперше обговорювали в німецькому Бундестазі. "На жаль, ми маємо констатувати, що через рік після Євромайдану людям (в Україні - Ред.) живеться не краще, а гірше", - застерігає політик від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Карл-Ґеорґ Велльманн. Угода про асоціацію має супроводжуватися швидкими діями, каже він. "Ми не маємо права проводити зараз бухгалтерські дискусії, але ми також мусимо сказати, що поки що не можемо бути задоволені реформами українського уряду, проведеними до цього часу", - наголосив депутат Бундестагу.

Міністр сільського господарства України Олексій Павленко знає, наскільки великими є очікування, покладені на його уряд. На міжнародну виставку-продаж сільськогосподарської продукції "Зелений тиждень" у Берліні він приїхав для того, щоб рекламувати Україну. На Заході країна представлена лише сімома учасниками та тринадцятьма продуктами. Така картина - віддзеркалення нинішньої української кризи. На вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ) Київ, за його словами, мусив скоротити дотації для сільського господарства. "2014 року від уряду не було жодних надходжень, такою є ситуація", - пояснює Павленко.

Пошук інвесторів

Попри це український міністр покладає великі надії на аграрний сектор. "У нас є земля, у нас є люди, у нас є клімат", - каже він. До кінця 2020 року обсяг урожаю зернових в Україні, з словами Павленка, має збільшитися до 100 мільйонів тонн. Для цього виробництво в сільському господарстві має стати ефективнішим, а це означає великі шанси для іноземних інвесторів.

Уряд у Києві на даний момент працює над земельною реформою, яку має бути завершено до 2017 року, каже міністр. Сьогодні в Державний земельний кадастр України занесені лише 5 відсотків усіх земельних ділянок держави. "Нам спочатку треба зрозуміти, що ми взагалі можемо продавати", - пояснює Павленко. Утім, іноземці, згідно з чинним українським законодавством, купувати землю в Україні права не мають. На питання, чи цю норму буде змінено, міністр не відповідає. "Ми хочемо визначити це таким чином, аби інвестори могли брати землю в оренду терміном від семи до двадцяти років", - каже Павленко.

Вино і фрукти з Грузії та Молдови

Від угоди про асоціацію Україна разом з Молдовою та Грузією очікують передусім фінансової та фахово-консультативної допомоги. Це стосується, зокрема, питань імплементації стандартів ЄС, до яких належать, зокрема, норми безпеки у виробництві харчових продуктів та ветеринарні стандарти. "Я думав, що мені треба було б іти у відставку, коли я побачив, скільки правил нам треба запровадити", - каже міністр сільського господарства Молдови Василь Бумаков. Його грузинський колега Нодар Кереселідзе додає: "Ми склали перелік і встановили, що маємо втілити в життя понад 425 норм".

Це - непроста задача, каже грузинський міністр. Економіка Грузії відзначається низькою продуктивністю. Статті експорту - це передусім фрукти, горіхи та вино. За допомогою цих продуктів, сподівається міністр, Грузія могла би зайняти нішу на ринку ЄС.

Екологічне виноробство у Молдові

Міністр сільського господарства Молдови Василь Бумаков покладає великі надії на "Зелений тиждень". У Радянському Союзі Молдова була ключовим виробником вина. Хоч у країні і вирощують відомі на міжнародному рівні сорти винограду, у світовій торгівлі її ринок залишається в тіні. Бумаков робить ставку на екологічне виробництво. "Пропозицій на ринку винних продуктів багато, але якісних продуктів – невелика кількість. Це наш шанс", - переконаний міністр.

Для цього потрібно не лише розвинути сільське господарство у Молдові, але й дуже важливо побороти корупцію. "Це дуже поширено на сході і велика кількість наших фірм не ставиться до цього негативно. Вони вважають, що так і має бути. Але корупція вбиває бізнес-співпрацю, з допомогою з Брюсселя нам потрібно подолати цю проблему".

В очікуванні вільної торгівлі

Монік Паріат, яка опікується питаннями сільського господарства у Єврокомісії, погоджується з такими міркуваннями. "Ми ніколи не приймемо продукцію, яка не відповідає стандартам ЄС", - наголосила вона. Комісія активно намагається допомагати країнам, що підписали угоду про асоціацію з ЄС. Для підтримки сільського господарства у Грузії та Україні виділено близько 100 мільйонів євро. Україна отримує не лише фінансову допомогу, але й технічну.

Вже більше року Україна може понад 80 відсотків своєї сільськогосподарської продукції безмитно ввозити в ЄС. Такий крок допоміг компенсувати втрати від зменшення обсягів експорту у Росію через запроваджені санкції. У відношенні чутливих продуктів на кшталт зернових, свинини та яловичини, а також перероблених продуктів діють обмеження на експорт в ЄС, аби не зашкодити економічним інтересами європейських виробників. Щодо птиці також діє квота.

Міністр аграрної політики Павленко прагне змінити цю ситуацію. На його думку, ЄС міг би також зі свого боку пришвидшити розвиток українського сільського господарства шляхом підвищення імпортних квот. "Ми сподіваємося, що у 2015 році експорт молочних продуктів, свинини та яловичини у ЄС стане можливим – навіть якщо ми спочатку почнемо з квот", - переконаний Павленко.

 

Категорія: Економічні новини України | Переглядів: 447 | | Теги: Берліні, українські аграрії, ЄС, зелений тиждень | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
ЗАЛИШ СВІЙ КОМЕНТАР ПРО ЦЮ НОВИНУ
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ТВОЯ ДУМКА ВАЖЛИВА ДЛЯ СВІТУ, ХАЙ ПРО НЕЇ ЗНАЮТЬ ВСІ