Як би не намагався Нацбанк переконати українців у неминучій стабільності, загрозливі симптоми майбутньої кризи проявляються все частіше.

Звичайно, асиметричність володінням інформацією про стан української економіки, активна пропаганда і відчутний тиск на неурядових експертів з боку НБУ дозволяє тимчасово приховувати масу деталей, від яких залежить добробут простих українців.

Однак, окремі ризики все ж можна порахувати навіть за обмеженої офіційної інформації.

Захистити захищених

За два місяці до парламентських виборів на тлі зростаючих девальваційних очікувань фінансова влада вирішила підвищити гарантовану суму відшкодування вкладів фізосіб в збанкрутілих банках - з 150 до 200 тисяч гривень. Так би мовити, "підтримуючи прапор стабільності і відганяючи примару кризи".

Це благе, на перший погляд, рішення адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізосіб принципово вже затверджене, але відповідному нормативному акту ще належить пройти реєстрацію в Мін'юсті.

У центробанку заявили, що рішення прийнято з метою підвищення рівня захищеності переважної більшості вкладників країни.

"Сподіваюся, що це рішення, з одного боку, стане позитивним сигналом для вкладників щодо впевненості у збереженні своїх заощаджень, а з іншого - дозволить банкам збільшити свою ресурсну базу для кредитування економіки. І, головне, покаже рішучість влади захищати інтереси кожного громадянина", - заявив заступник глави НБУ і глава адміністративної ради Фонду гарантування Ігор Соркін.

В даному випадку, коли замглави говорить про кожного громадянина, то потрібно розуміти, що мова йде про найбільш заможних осіб, оскільки саме вони отримують додаткові преференції.

Справа в тому, що колишній розмір компенсації - 150 тисяч гривень - до початку грудня минулого року вже захищав 99,2% вкладників. Тепер же оновлений розмір відшкодування перевищив рівень середнього вкладу в 18 разів.

Природно, що така державна політика розбещує і банкірів, і вкладників. Для банкірів стає менш пріоритетним питання перспективи розрахунків з фізособами, оскільки держава через Фонд гарантування бере на себе відповідні зобов'язання.

У той же час заможні вкладники дозволяють собі спокійно вкладати значні кошти у "проблемні" установи.

За даними Фонду гарантування вкладів, за останні дев'ять місяців середній розмір внеску в банківську систему України виріс на 40% - з 7,94 тисячі гривень на кінець листопада-2011 до близько 11,11 тисячі гривень на кінець серпня 2012 року.

При цьому обсяг вкладів фізосіб зростав з більш низькою швидкістю: за січень-липень-2012 лише на 11,2%. Доходи населення також демонструють більш скромне зростання.

За даними Держстату, номінальні доходи населення в січні-березні-2012 збільшилися лише на 14 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

В цілому, за оцінкою Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, на 21 році незалежності близько 40% українських сімей витрачає більше половини свого сімейного бюджету на харчування.

І якщо в перші роки незалежності українці орієнтувалися зробити якісь заощадження, то в даний час переважає "життя в кредит".

Назустріч кризі

Втеча вкладників під час президентських виборів в режимі "помаранчевої революції" в 2004 році, як і обвал гривні на 56% в період фінансової кризи в 2008 році, формували реальну загрозу системної втрати платоспроможності банків.

Запобігти такому розвитку подій допомагали жорсткі обмежувальні заходи: центральному банку доводилося вводити тимчасові заборони на дострокову видачу депозитів. Повторення історії не виключено.

До недавнього часу розвиток ситуації в депозитній сфері не викликав побоювань, але статистика останніх двох місяців позначила наявність серйозних загроз - перетік коштів населення з гривневих внесків у валютні та загальне уповільнення припливу коштів на депозити.

За липень гривневі вклади фізосіб зменшилися на 0,4%, а валютні - виросли на 2,1%, що не вписується в тенденцію, що домінувала від початку року. При цьому загальне зростання депозитів фізосіб у липні сповільнилося до 0,8% з 1,6% у червні.

Фактично, українська спільнота вкладників зуміла правильно прочитати ситуацію і приступила до підготовки до її погіршення.

Справа в тому, що про цілий ряд фундаментальних передумов для девальвації гривні давно свідчить платіжний баланс країни, дефіцит якого приростає в поточному році на 560 мільйонів доларів щоквартально.

Зацікавленість зовнішнього світу в українських товарах росте все менше, тоді як внутрішній ринок давно не здатний задовольняти попит без величезних поставок з-за кордону.

Експорт товарів з України виріс за перше півріччя на 2,6%, тоді як імпорт товарів у 2,5 раз більш високим темпом - на 6,4%.

В результаті для підтримки курсу гривні НБУ в січні-липні цього року щомісяця продавав в середньому на 362 мільйони доларів більше, ніж купував, тоді як минулого року - лише на 10 мільйонів.

Загалом, за сім місяців поточного року стримування девальвації обійшлося в 2,5 мільярда доларів. У таких умовах залучення в липні 2 мільярди доларів за рахунок розміщення єврооблігацій виглядає не дуже втішним.

Актуальний консенсус-прогноз, який генерується рядом відомств і неурядових структур під егідою Мінекономрозвитку України передбачає ослаблення гривні в 2012 році до 8,38 гривні за долар - максимум до 8,8 гривні.

Аналітики російського Центру розвитку, які за замовленням Мінекономрозвитку Росії розробили довгостроковий прогноз економіки України вважають, що курс гривні в 2012 році становитиме 9,2 гривні за долар.

Нацбанк також заявляв, що допускає ослаблення гривні в межах 2,5% за рік: тобто можливе зниження з 8,04 гривні за долар на початок року до 8,241 гривні.

За даними дослідницької компанії GfK Ukraine, у липні-2012 індекс девальваційних очікувань виріс на 0,6 пункту - до 134,5, що є найбільшим показником з початку року.

У таких умовах зупинити процес зростання валютизації депозитного портфеля населення не в змозі навіть існуюче істотне перевищення ставок за гривневими вкладами над ставками за валютними депозитами.

До початку серпня в країні позики у валюті становили 39% від загальної суми кредитів, а проблемною залишалося, за оцінкою агентства Moody's, близько 35% кредитної заборгованості.

З урахуванням цього важко уявити наслідки для банківської системи країни девальвації гривні навіть до 8,5 гривні долар, не те що до 9,2 гривні.

У всякому разі, можна сміливо припустити, що заходи НБУ з чергового порятунку фінансової системи будуть жорсткими і з фінансовими втратами окремих груп населення ніхто особливо рахуватися не буде.

Віртуальний захист

Втім, прийняте рішення щодо збільшення компенсації можна віднести лише до інформаційних маніпуляцій. Відповідно до статті 9 нового закону про систему гарантування вкладів, встановлює і змінює розмір відшкодування за вкладами адміністративна рада Фонду.

Тобто, сьогодні рада підвищила суму максимально компенсації, а при виникненні ризику нестачі коштів для майбутніх виплат - знизить. І все в рамках закону і без довгих дебатів у парламенті.

Оскільки глава адміністративної ради Фонду і головний куратор банківського нагляду НБУ одна людина - потрібний момент він не пропустить

Однак криза показала, розмір обіцяної компенсації не єдиний нюанс: додатковий ризик - це реальні терміни розрахунків із вкладниками.

Наприклад, мораторій на задоволення вимог кредиторів "Родовід банку" був введений в березні 2009 року, а розрахунки з його вкладниками тривали навіть в серпні 2011 року.

Депозити фізосіб в Україні, мільярди гривень

З моменту заснування Фонду в 1998 році і по грудень 2011 року в межах гарантованого розміру відшкодування було виплачено понад 4,05 мільярда гривень, а найбільший обсяг виплат був здійснений у період 2008-2010 років - 3,5 мільярда гривень.

Незважаючи на це, до серпня 2012 року обсяг коштів Фонду гарантування досяг 6,1 мільярда гривень.

На перший погляд суми значні. Але ставлення до них зміниться, якщо їх порівняти з розмірами коштів населення в окремих найбільших банках.

Наприклад, у "Райффайзен банку Аваль", якому в червні агентство Moody's знизило рейтинг депозитів на два ступені, на 1 липня було 15,8 мільярда гривень коштів фізосіб, в Укрсиббанку, у якого через понесені збитки власний капітал на 6,3 мільярда гривень нижче статутного, обсяг залучених коштів становить 11,3 мільярда гривень.

У "Альфа банку" і "Дельта банку", у яких ставки за депозитами у гривні вийшли на рівень 24-25% річних - 7,6 і 10,3 мільярда гривень відповідно. У Приватбанку таких коштів - 78,3 мільярда гривень, або 23% від загальної суми в системі банків.

Для порівняння, доходи держбюджету України на 2012 рік заплановані в розмірі 370,8 мільярда гривень.

На тлі цих зобов'язань новація з гарантіями фактично не стосується вкладників найбільших банків, оскільки в реальності держава навряд чи зможе захистити фінансові інтереси приватних клієнтів таких фінустанов.