У вівторок вдень сталася сутичка між журналістами та працівниками міліції при спробі зайти на вулицю Банкову в рамках акції протесту. Близько 12-ої години журналісти підійшли до Банкової з боку вулиці Лютеранської. У руках журналісти мали плакати, в яких висловлювали незгоду з невиконанням закону "Про доступ до публічної інформації".

Однак при спробі зайти на площу перед адміністрацією, міліція закрила ворота та вишикувала живий щит. Міліціонери відмовились пояснити дії, хоча журналісти мали дозвіл на проведення акції – вони повідомили Київську міську адміністрацію про мирну пішу ходу та мирний збір громадян біля адміністрації президента, передає "Українська правда".

Після цього кілька журналістів спробували пройти на Банкову, але міліція їх не пропустила. Виникла штовханина, внаслідок якої співробітники МВС відтіснили журналістів від воріт адміністрації.

Згодом до журналістів вийшов керівник головного управління забезпечення доступу до публічної інформації АПУ Денис Іванеско, який спитав, чи є заявка на акцію, яка і була йому продемонстрована. Також на місці подій був помічений радник глави адміністрації президента Ігор Шувалов.

Журналісти подзвонили також главі департаменту ДГЗ МВС Володимиру Поліщуку, але він також не вплинув на ситуацію.

Як відомо, у законі не вказано, що не можна пускати мирні демонстрації на територію перед адміністрацією. Підполковник міліції Микола Шелех заявив, що журналістам обмежено доступ на Банкову "згідно з законом про міліцію, який дозволяє обмежувати рух громадян під час проведення акцій".

Однак після півгодинної суперечки міліція відкрила ворота і журналісти змогли пройти на Банкову. За словами Іванеска, "можливо, дозвіл на доступ дав комендант адміністрації президента".

Журналісти назвали 10 фактів, яких не дізнались українці за рік дії закону про доступ до інформації

Закритою залишилась інформація про "Межигір’я", доходи народних депутатів, генеральні плани міст тощо. Незважаючи на те, що 9 травня виповнюється рік, як набув чинності закон "Про доступ до публічної інформації", журналістам і громадськості так і не стала доступною інформація, яка пов'язана зі статками політиків і їхніх сімей, видатками бюджетних коштів, державними закупівлями тощо. Про це на прес-конференції 8 травня повідомила учасниця руху "Стоп цензурі!", кореспондент програми "Вікна-новини" каналу СТБ Наталя Соколенко, пише Телекритика.

"Журналісти писали багато запитів, але так і не дізналися статус землі в "Межигір'ї", де живе президент. Скільки платять народним депутатам, бо вони відмовилися оприлюднити інформацію про свої доходи. Скільки платять грошей з бюджету на утримання помічників народних депутатів, і хто є ці люди. Чому народні депутати звернулися до Конституційного суду з проханням дозволити їм не оприлюднювати декларації за 2011 рік, хотілося б побачити цей текст звернення. Так і не відомо, скільки витрачається коштів на реконструкцію маєтків у Кончі-Заспі, приміром на будинки Раїси Богатирьової і Юхима Звягільського. За одиничним винятком, громадськість так і не може довідатися інформації про генеральні плани міст", - перелічила вона.

Крім того, вона оприлюднила ще кілька фактів: що купує найбільший державний закупівельник НАК "Нафтогаз України"; чому державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" переплатило 330 млн доларів за дві бурові установки; чи існують державні гарантії перед Росією за борги енергетичної компанії ЄЕСУ; як Державна податкова адміністрація працює з фінансово-промисловими групами України.

"Інформаційні запити на ці теми надсилаються переважно журналістами інтернет-видань. Тому що їх цікавлять ці питання. Натомість на телебаченні ці теми практично не звучать. Таким чином, переважна більшість українців, які дізнаються новини з телебачення, нічого не знають про ці питання", - зауважила Наталя Соколенко.

Керівник Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран виокремив п'ять основних тем, які найбільш приховують місцеві органи влади. Це місцеві бюджети та видатки з них, державні закупівлі, рішення управлінь комунальною власністю та земельних ресурсів, генплани міст та озеленення територій і скорочення зелених насаджень. "Саме з цих питань ми надсилали тематичні запити до місцевих органів влади. У результаті ми визначили найвідкритіші та найзакритіші обласні центри та міські ради обласних центрів", - сказав Таран.

Кабмін схвалив новий законопроект щодо доступу до інформації

Кабінет Міністрів 7 травня схвалив законопроект, який врегульовує питання отримання інформації - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" (у новій редакції) та Закону України "Про доступ до публічної інформації"". Про це йдеться на Урядовому порталі.

Як зазначається, проект закону розроблено з метою приведення деяких законодавчих актів у відповідність із законами "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації".

Документом, зокрема, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та до 53 законів.

Як наголошують у Кабміні, документ "пройшов широке громадське обговорення, зокрема під час засідання круглих столів, громадських презентацій, на засіданні колегії та громадської ради Держтелерадіо".

Законопроект, окрім іншого, передбачає відповідальність за неоприлюднення інформації, неправомірне обмеження доступу до неї, незаконну відмову у прийнятті та розгляді звернення громадян.

Також документ унормовує питання оприлюднення та надання інформації правоохоронними структурами, зокрема міліцією, прокуратурою, державними органами приватизації тощо.

Проект розширює і перелік випадків, коли журналісти не несуть відповідальності за оприлюднені відомості, у тому числі якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

Зазначимо, завтра, 9 травня, виповнюється рік функціонування закону "Про доступ до публічної інформації".