9 березня в Україні вшановують Тараса Шевченка, який став символом боротьби за Україну.

9 березня Україна відзначає 209-ту річницю від дня народження українського поета, письменника, художника, громадського та політичного діяча Тараса Шевченка. Він є національним символом українського народу, який пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу для боротьби проти поневолення російською імперією.

Тарас Шевченко залишив по собі велику творчу спадщину. Він написав низку чудових творів і, звісно ж, знамениту збірку поезій "Кобзар". Його творчість мала вирішальне значення у становленні й розвитку нової української літератури та стала джерелом натхнення для багатьох сучасних митців.

Народився майбутній поет 9 березня 1814 року на території сучасної Черкаської області. В ранньому дитинстві він втратив матір, а трішки пізніше ще й батька. Завдяки своїй наполегливості він зміг отримати освіту у дяка. У 14-річному віці він почав прислуговувати в домі поміщика Енгельгардта, якому належав. Як власність пана переїхав з ним до Петербурга.

Від ранніх років продемонстрував особливі здібності в малюванні, тому отримав освіту у художника, майстра петербурзького малярного цеху Василя Ширяєва. Там він багато спілкується з інтелігенцією і звертає на себе увагу художника Карла Брюллова і поета Василя Жуковського. Саме вони доклали чимало зусиль, щоб звільнити Тараса з кайданів. Пан Енгельгардт назначив за Шевченка суму в 2 тисячі карбованців. Брюллов для їх отримання намалював портрет Жуковського і продав його на аукціоні.

Після здобуття свободи Тарас Шевченко стає студентом Петербурзької академії мистецтв, там вдосконалює свої навички художника. Одночасно вивчає історію, літературу та інші гуманітарні науки. 1840 року він видає свою першу збірку віршів, яку сьогодні називають "Кобзар". В Петербурзі від віршів, написаних українською мовою, в захваті не були, а ось на батьківщині він здобуває популярність. 1846 року Шевченко долучається до Кирило-Мефодіївського братства. Ця організація ставила собі за мету перемогти чинний режим і відродити визвольну боротьбу в Україні. На початку 50-х років членів братства заарештували і Тарас був серед них. Його засудили до служби рядовим в Оренбурзькому корпусі, заборонили писати і малювати.

Через 10 років Шевченко отримав звільнення. Проте йому заборонили проживати на рідній землі. Помер Кобзар 10 березня 1861 року в Петербурзі, а перепоховали його в Каневі на Чернечій горі згідно з його заповітом.