Казкова повість "Гості на мітлі" Володимира Рутківського вийшла у львівському "Видавництві Старого Лева". Письменник також є автором тетралогії "Джури", "Синіх Вод", "Сторожової застави" та "Потерчат". У 2012 році одержав Шевченківську премію з літератури. Про нову книгу автор розповів Gazeta.ua.

У центрі сюжету - стара відьма Ядвіга Олізарівна, яка разом зі своїм слугою, чаклунським котом Аристархом, їде у відрядження до рідного села Горобці. Там має викрасти якусь дівчинку для того, щоб зробити її своєю ученицею-наступницею.

"Треба сказати, що у дитинстві на малій Батьківщині Ядвіга Олізарівна зазнала багато принижень та образ, бо була самотньою, невродливою, нікому не потрібною дівчиною. А тепер вона разом із диким котярою на зло всім капостять у рідному селі", - розповідає автор.

Він жартує, що його твір був написаний "на замовлення". "На одній із зустрічей діти попрохали мене написати якусь страшну і водночас веселу-превеселу казку. Я пообіцяв, а потім сів і задумався: а кого ж брати на роль головного персонажа? Дракона, троля, орка? Так вони ж у наших місцях не водяться, а оспівувати зарубіжних страховиськ суперечить моєму творчому кредо".

Зрештою автор зупинив свій вибір на бабі-Язі - традиційному персонажі українських казок. "Підступнішої і огиднішої потвори у нашій міфології немає. Та щоб було весело, то одна баба-Яга цієї ноші не потягне. Потрібен якийсь посередник – жорстокий і водночас жвавий, непосидющий. Я думав про гусей-лебедів, про воронів, навіть про інопланетян – але все було не те. А от кіт… Та не просто кіт, а здоровезний дикий котяра, якому під силу пошматувати будь-кого з людей. Хоч йому також притаманна котяча грайливість і безпосередність".

Письменник каже, що задум твору йому підказало саме життя. "Кожен з нас не раз і не двічі відчував на собі похмурі, важкі погляди, що їх кидали услід підстаркуваті, побиті життям жінки. Та якби ж тільки кидали! Ні, вони з якоюсь пристрасною радістю на рівному місці влаштовують істерики і чинять капості як своїм ближнім, так і тим, кого бачили вперше в житті. Таких зазвичай ми називаємо відьмами. Мабуть, чи не кожен з нас задавався питанням: звідкіля ж вони беруться на нашу голову? Я теж задумався. Відтак повість "Гості на мітлі" - це своєрідне художнє дослідження цього явища. Хочу, щоб юний читач затямив: зневажиш дівчинку – матимеш справу з відьмою", - застерігає Рутківський.

Хоча автор у своїй повісті і досліджує не найприємніші явища життя, однак у творі маса оптимістичних барв, а головне у чому допомагає переконатися повість - увага і добро можуть розтопити душу будь-якої істоти, навіть такої, яка вже давно в усьому та у всіх зневірилася. Навіть баби-Яги.

"Ця стара, бита всіма вітрами відьма добряче знає, як і чим дозолити людям. Вона володіє даром чарівництва. Це робить її витівки устократ небезпечнішими та підступнішими. Від неї немає ніякого спасіння. Щоб читачеві стало ще страшніше,їй до пари я додав такого ж мстивого і підступного кота Аристарха. Тож їхнє відрядження у невелике село Горобці не принесе його мешканцям нічого доброго.Особливо дівчинці Тані, яку Ядвіга Олізарівна хоче бачити своєю ученицею", - розповідає казкар.

За словами автора, Таня, якій відьма хоче передати набуті знання, належить до тих дітей, яких називають "ображеними життям".

"Її батьки подалися на заробітки до міста і геть забули про доньку. Тож вона змушена жити зі старою, немічною бабусею, яка не стільки опікується онукою, скільки сама потребує нагляду. А це, як самі розумієте, не робить дівчинку щасливою. Тож вона росте забитою і затурканою, а з такими ніхто з ровесників дружити не захоче. Особливо сусідські хлопці, які називають її реп'яхом. Мовляв, чіпляється, мов той реп'ях. І це Ядвізі Олізарівні на руку, адже вона на власному досвіді переконалася, що найкращі відьми виходять саме з таких забитих, принижених долею і людьми дівчаток, які на все життя зберегли образу, а то й зненависть на тих, хто їх ображав. А ще коли навчити їх всіляким відьомським штучкам…", - розповідає Рутківський.

На думку письменника, будь-яка ображена істота мріє про помсту. "Але якщо ти не знаєш, як це зробити, твоя помста носить пасивний характер. Та якщо на твоєму життєвому шляху зустрічається справжня відьма, яка навчить мистецтву помсти, то може запахнути смаленим. Така відьма свого часу зустрілася Ядвізі Олізарівні. А тепер така ж доля чекає і Таню".

Ядвіга Олізарівна володіє різноманітними надприродними силами. "Вона може перекинутися на будь-кого. Може підстерегти вас буді-якої миті і саме тоді, коли ви не готові до цієї зустрічі. Нікому невідомо, як з нею боротися. Тож дітям, яких вона захопила у полон, самим доводиться знаходити шляхи спасіння".

Поділився автор і своїм секретом, як йому вдається уникнути шаблонності.

"Я за освітою технар. Тож добре знаю, що винаходом називається виріб, в якому лише 5 відсотків чогось незвичного. А решта – важелі, колеса, шківи, станини, то все звичне і може у випадку чого замінитися таким же шківом чи коліщатком.Скажете, чому так багато звичного? А ви подаруйте пересічному водію, скажімо, НЛО без вікон та дверей – і навряд чи він його відкриє без допомоги добрячого ковадла. Гадаю, що цей принцип має право на життя і в літературі. Всі у когось колись крали (чи "запозичували")", - вважає письменник.

Рутківський розповів, що йому якось закинули, що Аристарх нагадує булгаківського кота Бегемота. "Та коли копнути глибше, то Булгаков свого кота теж запозичив. Бодай у того ж Гофмана. Так що я не бачу нічого дивного в дружбі самітної жінки з таким же самітним котом. Вважаю, що справжня майстерність проявляється не у пошуках винятковості того чи іншого персонажу, а в оригінальному трактуванні звичного всім образу", - каже автор.

Відповідаючи на питання журналіста, чи не забагато це - 240 сторінок тексту, - Рутківський відповів, що все залежить від того, як написаний твір.

"Буває, що й двох сторінок забагато для читання, коли те чтиво нудне. А буває щось на зразок "Поттеріани". Скільки томів уже вийшло, а цікавість з боку читачів не зменшується. Зацікавлюю вигадкою, пригодами, довірливою інтонацією, цікавими витівками, сміхом".

За словами автора, у його повісті є чимало "сучасних" елементів.

"У відьми не ступа у звичному розумінні, аСТУПа - система точного управління польотом. У кота Аристархачерез плече сумка з написом "маде ін ЮСА", бейсболка – "майд ін Чайна", футболка – "мейд ін Жмеринка". Втім, ці деталі вже для кіносценарію, над яки я зараз працюю", - поділився Рутківський.

Нагадаємо, раніше на кінець 2016 року анонсували вихід дебютної повнометражної ігрової стрічки Юрія Ковальова "Сторожова застава" за мотивами однойменної книжки Володимира Рутківського.