Влада Лівії надалі не виплачуватиме плату задіяним у підтриманні безпеки угрупованням колишніх повстанців, якщо до кінця поточного року вони не увіллються в державні силові структури. Про це йдеться в заяві уряду цієї північноафриканської країни, пише NEWSru.com.

"Уряд перестане оплачувати ці премії та винагороди після 31 грудня 2013 року", - підкреслюється в комюніке, як передає ИТАР-ТАСС.

У ньому також вказується, що з настанням 2014 року закінчиться встановлений владою термін для "розпуску збройних груп та їхнього інтегрування в регулярну армію і поліцію".

У цьому зв'язку кабмін закликав усіх екс-ополченців "урегулювати становище, що склалося", щоб врахувати їх при підготовці бюджету на наступний рік.

Через два роки після перемоги так званої революції 17 лютого і завершенні громадянської війни, що призвела до повалення і вбивства лівійського лідера Муаммара Каддафі, нова влада країни, незважаючи на всі спроби, виявилася не в змозі навести порядок.

У Лівії досі діють загони колишніх повстанців, серед яких є і радикальні ісламісти, що не підкоряються центру і встановлюють свої закони на підконтрольних їм територіях.

Після падіння колишнього режиму перехідна влада доручила деяким групам екс-революціонерів охорону кордонів, в'язниць і життєво важливих об'єктів інфраструктури, зокрема нафтових. За це їм виплачується солідна платня.

Така ситуація, по суті, призвела до того, що збройні загони, які билися на боці прозахідної опозиції, отримали практично легітимний статус.

Як і раніше, маючи в своїх руках величезні арсенали і відчуваючи безкарність, вони відмовляються роззброюватися і діють тільки за наказами своїх польових командирів.

Багато хто з них заявляє, що "революція ще не закінчилася", і вони продовжуватимуть боротьбу зі зброєю в руках до переможного кінця.

Раніше спроби влади призупинити виплати колишнім ополченцям неодноразово закінчувалися тим, що ті нападали на уряд і захоплювали Вищий національний конгрес (парламент).

Наочним підтвердженням цього є інцидент , що стався 10 жовтня у Тріполі з викраденням повстанцями прем'єр-міністра Алі Зейдана з готелю.

"Оперативний штаб лівійських революціонерів" стверджував, що їхні бійці мали ордер генпрокуратури, а арешт прем'єра був санкціонований у рамках статей Кримінального кодексу країни щодо злочинів, які "загрожують існуванню держави і завдають шкоди держбезпеці".

Повстанці заявили, що затримали Зейдана за причетність його уряду до захоплення американським спецназом одного з передбачуваних ватажків "Аль-Каїди" Абу Анаса аль-Лібі в Тріполі, а також у рамках нібито заведеного проти нього розслідування за звинуваченням у "фінансовій та адміністративній корупції".