Як святкують Жіночий день у світі та в Україні цьогоріч, та чому замість тюльпанів мають бути протести.

110 років тому у світі вперше відсвяткували Міжнародний день боротьби за права жінок. Як виникло свято, чому 8 березня - це не свято весни та жіночності, а день коли жінки виходять на протести та як святкуватимуть в Україні цьогоріч розповідає Парламент.UA.

Яка історія святкування 8 березня

Перша згадка, пов’язана з 8 березня - "марш порожніх каструль", що відбувся у цей день 1957 року у Нью-Йорку. Тоді працівниці текстильних фабрик вийшли на вулиці з вимогою скоротити робочий день та зрівняти платню жінок та чоловіків. Однак за іншою версією цього дня на протести вийшли не робітниці, а повії, які начебто вимагали видати зарплати матросам - їхнім "постійним клієнтам".

Менше з тим, вже 8 березня 1908 року близько 15 тисяч жінок Нью-Йорку зібралися на демонстрацію, де окрім скорочення робочого дня та збільшення платні вимагали право голосу. Згодом Соціалістична партія Америки, оголосила останній тиждень лютого Днем трудящих жінок.

Їхнім прикладом надихнулася німецька соціал-демократка Клара Цеткін і влітку 1910 року на конференції у Копенгагені запропонувала заснувати Міжнародний день боротьби за жіночі права. Аби в цей день жінки влаштовували демонстрації та звертали увагу громадськості на свої проблеми. Наступного року свято вперше відзначили у Німеччині, Австро-Угорщині, Данії та Швейцарії. Щоправда, точну дату святкувань на конференції у Копенгагені не визначили. Тож кілька років поспіль Жіноче свято відзначали у різні дати.

Тим часом в Російській імперії в Петрограді 8 березня 1917 року за новим стилем (23 лютого за старим) відбулася демонстрація працівниць ткацьких фабрик "За хліб і мир!", через загибель мільйонів солдатів у Першій Світовій війні. За кілька днів імператор зрікся престолу в результаті лютневої революції.

З 1921 року у СРСР почали відзначати 8 березня, втім акценти дещо змістилися. На політичних плакатах того часу його називали днем солідарності "пролетарок", акцентуючи на класовому аспекті, а з 1966 року цей день став вихідним.

Уже в 1977 році ООН встановила: 8 березня відзначати Міжнародний день боротьби за права жінок по всьому світу.

Як святкували Міжнародний день жінок у 2021

За даними міжнародної інтернет-платформи на підтримку "Міжнародного дня жінок" - гасло цьогорічної кампанії "ChooseToChallenge" ("Обирай виклик, - ред."). Ідея полягає в тому, що світ щодня кидає виклики, і завдяки їм відбуваються зміни.

Ми всі можемо прийняти виклик і заявити про гендерні упередження та нерівність. Ми всі можемо обрати пошук та прославляння жіночих досягнень. Ми можемо спільними зусиллями створити більш справедливий світ, - йдеться в повідомленні організаторів.

В Україні ж відбудеться Марш жінок у Києві. Основна тема цьогорічної акції - вплив пандемії на українське жіноцтво. Як зазначили організатори, після початку епідемії коронавірусу кількість хатніх обов’язків жінки значно зросла, окрім того, почастішали випадки домашнього насильства.

8 березня: чому відзначають це свято українці

Як змінилося становище жінок в українському суспільстві за останні роки

На думку амбасадорки феміністичного руху в Україні, головної редакторки видання "Гендер в деталях" Тамари Злобіної, українське жіноцтво сильно змінилося за останні роки.

За моїми спостереженнями, за останні 10-15 років українські жінки емансипуються, бо мають економічну базу і можуть спиратися на себе. Тож вони вже не згодні погоджуватись на будь-що, "аби були штани в домі", аби вижити. Вони стають сильними та незалежними й формують запит та вимоги до світу навколо: до медіа, культури, виробників товарів. І оскільки це велика цільова аудиторія, яка має гроші та політичне право голосу, до них починають дослухатися.

8 березня я б хотіла побажати українкам гучніше заявляти про свої побажання. Зараз українські жінки дуже активні, роблять багато і соціальних, і бізнесових проєктів, йдуть в політику, обіймають відповідальні посади. Вони вже не мовчать, і головне не мовчати й далі. Що більше жінки говорять про те чого хочуть, що їм подобається, то більший вплив на громадські процеси вони мають, - пояснює Тамара Злобіна.

Своєю чергою народна депутатка фракції "Європейська солідарність", голова комітету з питань євроінтеграції та колишня віце-прем'єрка з питань євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе наголошує, що жіноча боротьба в Україні лише триває.

Наше суспільство сексистське, а це недобре. Адже будь-яка нерівність гальмує розвиток країни. Нерівність – це бідність, відсталість і насильство. Страшно усвідомлювати, що у ХХІ столітті жінки гинуть від гендерно зумовленого насильства. Але є й інший вимір проблеми. Ми не використовуємо потенціал жінок на повну, а, нагадаю, жінок в Україні більше, ніж чоловіків. Численні наукові дослідження показують, що компанії, в топ-менеджменті яких є жінки, мають кращі прибутки, ніж, ті, де керують лише чоловіки. Те саме стосується і державної влади. Окрім цього, сексизм використовує Росія у своїх гібридних атаках. Поки ми заражені ним – ми вразливі до російських провокацій. Натомість рівність і повага – це важлива ознака цивілізованого суспільства, частина нашої домашньої роботи для вступу в НАТО та ЄС, - відзначає Іванна Климпуш-Цинцадзе.