Європейські науковці виявили гігантську хмару газу, яку найближчим часом поглине найближча до Землі надмасивна чорна діра, розташована в центрі нашої галактики.

Астрономам вже давно відомо, що чорні діри затягують всі розташовані поблизу об'єкти, однак вперше їм випаде шанс спостерігати, як це відбувається з газовими хмарами, передає Бі-Бі-Сі.

Очікується, що хмара, описана в науковому журналі Natute, буде поглинена у 2013 році. Швидше за все, приблизно її половина буде затягнута в чорну діру, а друга половина виявиться викинутою в навколишній простір.

При цьому в момент, коли хмару буде розірвано на частини, турбулентна область навколо чорної діри стане незвично яскравою, що дозволить астрономам краще вивчити, що відбувається. Це відбудеться завдяки прискоренню потоку газу, який почне світитися в гамма-діапазоні.

Як зазначає американський астроном Марк Моріс з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, "ймовірно, за цим спостерігатимуть безліч телескопів".

Оскільки газова хмара не містить достатньо матерії для того, щоб мати сильне гравітаційне поле, в міру наближення до чорної діри вона почне збільшуватися.

"Ситуація, при якій астронавти, які опинилися поблизу чорної діри, витягуються подібно до спагетті, описана в науковій фантастиці, - сказав один з авторів дослідження Стефан Гілессен з німецького Інституту астрофізики товариства Макса Планка. - Але зараз ми можемо спостерігати, як це відбувається насправді з цією нещодавно виявленою хмарою. Хмара цього не переживе".

За допомогою гігантського телескопа VLT (Very Large Telescope - Дуже великий телескоп) Європейської південної обсерваторії в чилійських Андах вченим вдалося встановити, що, незважаючи на гігантські розміри, загальна маса газової хмари лише втричі перевищує масу Землі.

За останні сім років у міру наближення до чорної діри під назвою "Стрілець A" швидкість руху газової хмари подвоїлася і досягла 2350 кілометрів на секунду.

Сама чорна діра розташована приблизно в 27 тис світлових років від Землі, і її маса перевищує масу Сонця в 4 млн разів.

За певним кордоном, званим радіусом чорної діри, її тяжіння не може уникнути нічого, навіть світло.

Раніше у центрі нашої Галактики фахівцям з NASA і JAXA (японського космічного агентства) вдалося зафіксувати дивовижну поведінку "чорної діри". За допомогою інфрачервоного телескопа WISE (Wide-field Infrared Survey Explorer), який перебуває на орбіті нашої планети з 14 грудня 2009 року, фахівці змогли побачити яскраво виражену нестабільність її джетів.

Поглинання планет виявилося рідкістю в космосі

Астрономи встановили, що випадки "поглинання" планет власними зірками вкрай рідкісні. Стаття вчених опублікована в журналі The Astrophysical Journal, передає Lenta.ru.

У рамках дослідження вчені побудували модель міграції планети після формування. Результати розрахунків вони порівнювали з даними, зібраними телескопом "Кеплер". Виявилося, що найкращі результати показала схема, в якій міграція планети зупиняється на певній критичній відстані до зірки.

Наприклад, для світила сонячного типу це відстань - приблизно 10 зоряних радіусів. При цьому період обертання навколо зірки виявляється рівним приблизно чотирьом дням. Як наслідок, поглинання зірками планет у такій моделі виявляється винятковою подією.

Телескоп "Кеплер" був запущений у космос у березні 2009 року. Він безперервно сканує ділянку неба між сузір'ями Лебедя і Ліри, що містить близько 4,5 мільйона зірок (при цьому з них вчених цікавить приблизно 140 тисяч).

Екзопланети вчені реєструють транзитним методом - за змінами яскравості світил, що викликані проходом тіла по диску зірки. З 6 по 9 грудня 2011 року в Дослідницькому центрі Еймса пройшла перша кеплерівських наукова конференція, у рамках якої були представлені перші результати спостережень. Серед них було відкриття планети з придатною для проживання зоною навколо схожої на Сонце зірки.