В інтернеті з’явилося три офіційних трейлери до фільму "Незламна" Сергія Мокрицького: драма, що розповідає про реальну історію українського снайпера Людмили Павличенко, пише Inspired.

Фільм вийде в широкий прокат 2 квітня 2015 року за підтримки 20th Century Fox.

"Незламна" – це реальна історія про українку, яка стала відомою на весь світ жінкою-снайпером. На її рахунку – 309 убитих ворогів, дружба з Елеонорою Рузвельт і промова в Чикаго, яка змінила перебіг Другої світової війни. Стрічка – один із наймасштабніших українських кінопроектів із бюджетом у 5 мільйонів доларів. Значна частина знімальної команди і актори – українці. У фільмі звучить музика "Океану Ельзи".

"Війна – це бруд, смерть і виклик людському існуванню. Це неправильно. Нічого не можна вирішити війною та силою. Людей треба рятувати", – каже режисер стрічки Сергій Мокрицький. "Наше кіно – антивоєнне за своєю суттю", – коментує продюсер картини Єгор Олесов.

Довідка

Павличенко Людмила Михайлівна - Герой Радянського Союзу, снайпер.

Народилася 1 липня 1916 року в місті Біла Церква в сім'ї службовця. Після закінчення школи 5 років пропрацювала на заводі "Арсенал" у Києві. Потім закінчила 4 курси Київського державного університету. Ще студенткою закінчила школу снайперів.

У липні 1941 року записалася добровольцем до армії. Воювала спочатку під Одесою, а потім під Севастополем.

До липня 1942 року снайпер 2-ї роти 54-го стрілецького полку (25-та стрілецька дивізія, Приморська армія, Північно-Кавказький фронт) лейтенант Павличенко зі снайперської гвинтівки знищила 309 солдатів і офіцерів противника, в тому числі - 36 снайперів.

25 жовтня 1943 року за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з ворогами, удостоєна звання Героя Радянського Союзу.

У 1943 році майор берегової служби Павличенко закінчила курси "Постріл". У бойових діях більше не брала участь.

У 1945 році закінчила Київський державний університет. У 1945-1953 роках була науковим співробітником Головного штабу ВМФ. Учасниця багатьох міжнародних конгресів і конференцій, вела велику роботу в Радянському комітеті ветеранів війни. Автор книги "Героїчна бувальщина". Померла 27 жовтня 1974 року. Похована у Москві.