Преса звертає увагу на застереження західних очільників про те, що Росія й надалі тримає поблизу з кордонами України тисячі своїх військових. Газети також попереджають про значне наростання кількості російських найманців серед сил проросійських збройних сепаратистів на сході України. Легкість, із якою тисячі бойовиків із Росії проникають на українські терени, оглядачі пояснюють не лише слабкістю бази українських прикордонників, але й їхньою корумпованістю, коли контрабанда через українські кордони сягає у рік понад мільярда доларів і добра частина з цих грошей осідає в кишенях керівників прикордонних військ. Західні експерти також сподіваються, що новий президент України є настільки багатий, що, на відміну від своїх попередників, красти не буде.
 
Австрійська Die Presse інформує про попередження з боку міністра оброни США Чака Гейґла щодо й теперішнього базування Москвою тисяч російських вояків поблизу кордонів із Україною. США також попереджають Кремль про недопустимість втручання у справи України, зокрема, шляхом засилання на схід сусідньої держави тисяч бойовиків із Росії. Міністр оборони США також заявив, як цитує газета з Відня, що Росія продовжує сприяти дестабілізації на сході України і прямо підтримує сепаратистів.
 
Польська Rzeczpospolita розповідає про тисячі російських найманців, які легко проникають через український кордон на сході і вливаються в лави проросійських сепаратистів в Донецьку, Луганську та інших містах регіону Донбасу. Газета наводить конкретні факти участі в збройних безладах на сході України чинних російських офіцерів ФСБ, котрі здійснюють керівництво діями сепаратистів у регіоні. Так, видання називає ім’я вбитого українськими силовиками під час штурму летовища в Донецьку цього тижня діючого офіцера спецпідрозділу «Альфа» з російського ФСБ, якогось Сергія Ждановича. Тут також наголошено, що тисячі таких спецназівців Росія посилає до України щодня. Лише останніми днями через погано захищений український кордон із Росії проникло до 5 тисяч таких бойовиків і це стається при повному сприянні з боку російських прикордонників. Газета з Варшави також інформує, що найманці прямують до України з таких російських регіонів, як Чечня – Грозний, Ґудермес; із Краснодарського краю і з захопленого Москвою Криму. Місцеві сепаратисти вже навіть не приховують масового напливу підмоги з Росії. Наприклад, тіла вбитих у понеділок поблизу летовища Донецька бойовиків прямо відсилають до Ростова, щоб там рідні забирали їх для поховання. Експерти, яких цитує газета, також кажуть, що Москва розлючена тим, що не вдалося збурити місцеве населення сходу України проти влади у Києві і тепер намагається застрашити українців брутальними бойовиками з Кавказу. Але, як пише газета з посиланнями на експертів, стається протилежне – українці не бажають бачити тут таких «гостей». Хоча видання наводить дані експертів про те, що легкість, з якою бойовики проникають з Росії через український кордон, пояснюється ще й корумпованістю українських прикордонників. Бо якщо щорічна контрабанда через українські прикордонні пункти сягає приблизно понад 1 мільярд доларів, то значна частина з цих коштів осідає у кишенях керівників прикордонних військ України.
 
Польський євродепутат Марек Сівец висловив на сторінках газети Rzeczpospolita сподівання, що новообраний український президент Петро Порошенко «є настільки багатий, що не буде красти сам» і проведе в Україні необхідні реформи та придушить корупцію. Сівец також висловив свої очікування від того, що США сприятимуть Європі у протистоянні загрозі з боку російського режиму Путіна.
 
Впливова The Wall Street Journal опублікувала матеріал про складний перебіг подій на сході України та відчуття місцевих жителів, які кажуть західним журналістам, що живуть тут вже, як на війні. Газета цитує місцевого 56-річного Володимира Панченка, селянина, котрий показує, як внаслідок бойових дій зруйнована його хата, постраждала худоба. Панченко, як пише видання, звинувачує в усьому російське втручання в мирне життя України і наголошує, що вина у смертях людей тут на сумлінні Путіна, який розпалює братовбивчу війну серед українців, коли самі вони мають розбиратися між собою, без втручання сторонніх.