Голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації.

Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми».

Тупицький ще до анексії Криму Росією в 2014 році володів маєтком та землею під ним у Кореїзі неподалік Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність.

У липні 2018 року Тупицький, який на той момент був заступником голови КСУ, оформив договір купівлі землі площею 126 кв. м. у росіянина Володимира Рисятова. У деклараціях Тупицького за 2018 рік та за 2019 рік немає згадки про те, що він став власником ще одного об’єкту нерухомості.

Окрім того, договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за російським законодавством, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії Росії.

При цьому, як коментує «Схемам» член Громадської ради доброчесності Роман Маселко, для українських посадовців законодавчо встановлені обмеження «на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території». Маселко наголошує, що суддя не має права вступати у будь-які відносини з окупаційною владою.

Журналісти розшукали продавця ділянки: Рисятов розповів, що Тупицький є його сусідом у Кореїзі – їхні вілли розташовані поруч. «Неправильно були розмежовані ділянки», – розповів Рисятов і пояснив, що вони з Тупицьким домовились оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча по факту «продажу не було».

При цьому, юристи пояснюють, що якщо суддя отримав у свою власність землю від іншої особи безкоштовно, за антикорупційним законодавством це може трактуватисґ як незаконний подарунок.

За даними директора агентства нерухомості «Статус» (Ялта) Едуарда Кісса, ринкова вартість однієї сотки землі у Кореїзі коливається від $5 тис до $15 тис.

У пресслужбі КСУ журналістам заявили, що «усі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні Тупицького, містяться у його щорічній декларації».

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд на чолі з Тупицьким визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування Конституційний суд оприлюднив своє рішення щодо антикорупційної реформи. Документ , а також окремі положення закону «Про запобігання корупції», які стосуються повноважень НАЗК. Суд розглядав цю справу за поданням 47 нардепів (більшість з них — представники «Опозиційної платформи — За життя»).

У НАЗК заявили, що судді ухвалили рішення у «власних інтересах» НАЗК: Судді КСУ ухвалили рішення у «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах . У відомстві нагадали, що раніше виявили ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів.

Через рішення суду НАЗК закриває реєстр декларацій НАЗК закриває реєстр декларацій через рішення Конституційного суду. Він перестане працювати вже 28 жовтня — він перестав працювати вже 28 жовтня.