Міністр енергетики Литви Дайнюс Крейвіс заявив, що країни Балтії шукатимуть рішення, щоб зупинити імпорт скрапленого нафтового газу з росії до країн Балтії, який минулого року зріс більш ніж удвічі. Про це повідомляє Delfi.

За словами урядовця, він обговорив це у четвер з міністром з питань клімату та енергетики Латвії Раймондсом Чударсом.

"Ми дійшли єдиної думки, що скраплений нафтовий газ не повинен імпортуватися до трьох Балтійських країн. Це, як я вже сказав, рішення трьох Балтійських країн, оскільки європейських санкцій щодо нього немає", - сказав Крейвіс журналістам у четвер після зустрічі.

Позиція Латвії схожа, тому ми "шукатимемо спільні рішення, як нам рухатися далі", - додав він.

Наприкінці січня агентство ЗМІ повідомило, що російський експорт скрапленого нафтового газу до країн Балтії минулого року зріс із 159 тис. тонн до 331 тис. тонн порівняно з 2021 роком, при цьому експорт до Латвії зріс на 77% до 232 тис. тонн, до Литви - у 8,5 разів до 72 тис. тонн, а в Естонію - на 42% до 27 тис. тонн.

Як повідомляли ЗМІ, після того, як росія почала використовувати енергію як зброю, ЄС оголосив курс на поступове позбавлення залежності від російських викопних ресурсів та почав диверсифікацію шляхів постачання газу від інших надійних постачальників, зокрема із США, Норвегії, Катару, Азербайджану та інших країн.

ЄС погодив так звану платформу спільної закупівлі газу, яка дозволяє країнам-членам уникати конкуренції між собою на глобальному енергетичному ринку та повною мірою скористатися перевагами спільної купівельної спроможності Європейського Союзу. Учасниками цієї платформи спільної закупівлі газу є також Україна, Молдова та країни Західних Балкан.

У грудні 2022 року міністри енергетики ЄС також дійшли спільного рішення щодо запровадження механізму ринкової корекції та обмеження ціни на закупівлю природного газу з метою стабілізації ситуації на енергетичному ринку Євросоюзу. Вона становитиме 180 євро за мегават/годину.