Пенсіонер Володимир Біжик звів своє двоповерхове житло зі звичайнісіньких пляшок. Зробив це власноруч у глухому карпатському селі. Щоб доїхати до диво-хати від найближчого райцентру – Турки, треба відмучити 40 км грунтовим полігоном, повідомляє ТСН.

Боберка – це кінець географії. Якщо дивитися на карту України, це село найвисунутіше на Захід. Україно-польський кордон підходить до нього упритул. Чутки про пляшковий будинок вже перетнули кордон - про Володимира Біжика знають і у Польщі. Хоч час у Боберці зупинився і тут чимало старих бойківських хат, саме цей чоловік диктує Україні нову архітектурну моду.

За об'ємом пляшка замінила Володимирові цеглину. Вага її утричі менша, а ціна ушестеро дешевша. На відміну від цегли, пляшки не гниють і грибок їх не бере 25 тисяч пляшок архітектор збирав на сміттєзвалищах великих міст 5 років. "Ринок розприділений. Цигани не дадуть бутилку взяти. Я платив їм 15 коп за пляжку, а возив стареньким Жигулем", - розповів власник "пляшкового будинку".

Простір між пляшками – 8,5 см. Стіни вирівнював за допомогою вассер-ваги. А закривав їх не пробками, а розчином, щоб "дихали". В день майстер викладавав 250 пляшок. Усередині будинку шість кімнат – по три на кожному поверсі. Внутрішні стіни з цегли, але підлогу Володимир теж викладатиме пляшками з-під пива і горілки - замість підігріву.

Свій диво-будинок Біжик звів із розпачу: його зняли з черги на житло у Полтаві без жодної компенсації. За скромну місячну пенсію у 1600 гривень колишній військовослужбовець збудував унікальну хату на нестійкому карпатському грунті, де навіть звичайний будинок зводити важко.