Парламентська більшість подолала опір опозиції і на кілька годин відновила роботу Верховної ради.

За цей час народні депутати Партії регіонів і Компартії без обговорення прийняли закон про державний бюджет, після чого підняттям рук проголосували ще за десять законів, які серед іншого передбачають введення заочного кримінального провадження, повертають фото- і відеофіксацію порушень ПДР і спрощують процедуру арешту народних депутатів.

Рішення Ради в опозиції назвали " поваленням конституційного ладу" і попередили, що тепер з владою " буде говорити вулиця" .

У четвер вранці Партія регіонів ( ПР) мобілізувала своїх депутатів. "У нас майже повна явка - у залі 203 народних депутата нашої фракції ", - похвалився журналістам перший заступник голови фракції ПР Михайло Чечетов .

На порядку денному значилося єдине питання - проект закону про державний бюджет на 2014 рік.

Остаточний варіант цього документа був затверджений напередодні вночі на засіданні бюджетного комітету, яке проходило без участі опозиції .

Поки представники ПР займали робочі місця, кілька десятків народних депутатів фракцій " Батьківщина" , "Свобода " і УДАР заблокували трибуну і президію Ради.

Решта представників опозиції зайняли приймальню спікера Володимира Рибака.

У цей час у його кабінеті йшла нарада лідерів фракцій про розблокування трибуни.

"До тих пір, поки не домовимося зі спікером, він не вийде зі свого кабінету ! " - Пригрозив народний депутат Віктор Чумак ( УДАР ) .

Крім колишніх вимог - відставки уряду , притягнення до відповідальності міністра внутрішніх справ Віталія Захарченко та створення тимчасової слідчої комісії з розслідування випадків побиття співробітниками міліції , - опозиція висунула нові вимоги :

"Нас обурило, що всі поправки опозиції до держбюджету були відхилені комітетом ! Депутати вимагають, щоб спікер прийняв і вислухав їх", - пояснив народний депутат Володимир Ар'єв ( " Батьківщина") .

У приймальні спікера депутати коротали час , оновлюючи статуси в Facebook. "Почали підтягуватися " регіонали ", назріває бійка ! Ну що ж, на війні як на війні ! " - Написав народний депутат Арсен Аваков ( " Батьківщина") .

Втім , у депутатів від Партії регіонів був заготовлений інший сценарій : у 11.00 глава фракції ПР Олександр Єфремов вийшов з кабінету спікера і швидким кроком попрямував до сесійної зали , на ходу закликаючи "регіоналів" слідувати за ним.

"Переговори тривають, ніякої бійки не буде!" - Запевнив він журналістів.

Тим часом замість голови Верховної ради до сесійної зали вийшов перший віце -спікер Ігор Калетник (Компартія) .

Оцінивши обстановку, він посів одне з вільних місць і відкрив засідання . Пан Калетник оголосив, що у зв'язку з перешкоджанням з боку опозиції проект держбюджету буде ухвалений без обговорення.

Документ підтримали 249 представників ПР, Компартії та позафракційних депутатів.

Засумнівавшись в персональному голосуванні більшості, опозиціонери зайшли в сектор Партії регіонів.

Між опонентами зав'язалася словесна перепалка яка переросла в бійку, в якій постраждав народний депутат Володимир Малишев (ПР).

" Генерала ! Вдарили генерала міліції ! Це все депутат Вознюк ( Юрій Вознюк , " Батьківщина ". - Ред ) , вони хотіли забрати у нас картки, але Малишев свою картку не віддав ! " - Пізніше обурювалася Тетяна Бахтєєва (ПР).

Коли порядок в залі був відновлений , Ігор Калетник продовжив засідання .

" Пропоную розглянути ще кілька законопроектів", - сказав перший віце -спікер, не ставши вдаватися в подробиці.

Першим пан Калетник з голосу поставив на голосування законопроект N3879, який звужує ряд демократичних свобод і вводить нові інструменти контролю над громадськими організаціями та ЗМІ.

При голосуванні за наступний законопроект - N3587 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу " щодо заочного кримінального провадження ( - робота парламентської більшості двічі дала збій: для його прийняття, а потім повернення до голосування не вистачило кількох голосів .

"Депутати опозиції позабирали картки у народних депутатів ! Тоді ми будемо приймати рішення про голосування шляхом підняття рук ! " - Знайшовся перший віце- спікер і попросив главу рахункової комісії Ради Володимира Олійника (ПР) приготуватися до підрахунку голосів.

Глава фракції ПР Олександр Єфремов повідомив , що на засіданні присутні 203 депутати фракції. Лідер фракції Компартії Петро Симоненко слідом за ним констатував , що в залі зареєстровано 32 представника КПУ, " які голосують одноголосно, підтримуючи всі пропозиції".

Шляхом підняття рук Верховна рада прийняла десять законів і одну постанову . Серед них законопроект N3837 (щодо посилення відповідальності за правопорушення під час футбольних матчів) - документ вводить заборону на відвідування стадіонів строком до двох років для порушників громадського порядку (див. стор 3 ) .

Закон N3855 (щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху ) вводить в дію фото- і відеофіксацію порушень правил дорожнього руху , раніше скасовану в 2010 році Конституційним судом.

Крім цього, Рада прийняла закони N3792 ( про безкоштовну правову допомогу ) , N 5833-1 ( про оподаткування операцій з ввезення в Україну природного газу), ввела кримінальну відповідальність за осквернення пам'ятників героям Великої вітчизняної війни (до 12 років позбавлення волі) і за виправдання злочинів фашизму (до двох років позбавлення волі) авторства Компартії ( N2178а і 2179а відповідно).

Крім того, один з прийнятих вчора законів N3893 стосується внесення поправок в закон про амністію учасників масових акцій протестів.

Крім протестуючих, затриманих за участь у мітингах з 30 листопада по 26 грудня 2013 року, документ звільняє від відповідальності співробітників МВС і посадових осіб, причетних до побиття мітингувальників.

Наступний прийнятий Радою документ повністю суперечить цьому закону - парламент створив тимчасову слідчу комісію з розслідування випадків побиття мітингувальників співробітниками міліції , на чому раніше наполягали в опозиції. Пише Ольга Куришко у статті " Прийняли серйозно" " КоммерсантЪ- Украина "

Природно, опозиція цьому опиратиметься, як може. Будуть нові Майдани, нові акції протесту. Але судова система працюватиме і виносити вироки. І якщо для вождів протесту суди проти них - привід зайвий раз з'явитися на телеекрані , то для рядових учасників арешт, конфіскація авто і навіть позбавлення прав - це, м'яко кажучи, серйозна життєва проблема.

Інше питання, що такі вироки (або навіть сама загроза таких вироків) будуть плодити величезну кількість незадоволених, озлоблювати людей, напруга в суспільстві буде зростати - і в будь-який момент може наступити та сама розв'язка: з якогось приводу почнуться масові зіткнення протестуючих і міліції , нові спроби штурму органів влади , як відповідь - нова спроба зачистки Майдану ....

Хоча джерело в Партії регіонів каже, що установки чіпати Майдан немає.

" Є завдання навести порядок , щоб не було свавілля за його периметром - тиску на суддів , бійок з міліцією , як у Святошині , відкритої роботи іноземних агентів. А Майдан чим довше стоїть, тим більше сам себе дискредитує " , - говорить джерело.

Окремо варто згадати закони, які стосуються посилення контролю за інформпростором . До них якраз найбільше питань.

По-перше, вже згаданий закон про екстремізм дозволяє притягати до відповідальності (до трьох років в'язниці) за " неправильні " заяви навіть у соціальних мережах. Не кажучи вже про ЗМІ. Є , прямо скажемо, сумніви, що цією нормою не зловживатимуть .

По-друге, реанімовано сумнозвісний закон про кримінальну відповідальність за наклеп (спроба його прийняття в 2012 році призвела до акцій протесту журналістів).

За розповсюдження в ЗМІ недостовірної інформації , що ганьбить честь і гідність особи , в кращому випадку можна буде відбутися штрафом в 850 грн, в гіршому - попрацювати недельку на благо суспільства , а в самому гіршому - загриміти на рік за грати.

Природно, це відкриває великий простір для тиску на журналістів, які порушують у своїх публікаціях інтереси впливових осіб .

"Це величезний крок назад. Аналогічна стаття була в КК до 2001 року , потім її скасували. Люди, які вважають, що про них щось неправильно написали, і так можуть піти до суду і вимагати компенсації" , - вважає заступник голови проекту " Україна : верховенство права " Наталія Петрова .

За її словами, до 2001 року до статті про наклеп вдавалися в поодиноких випадках.

"Але як ситуація розвиватиметься зараз , припустити складно. Не думаю , що ЗМІ почнуть закриватися , але це однозначно нехороший знак " , - говорить Петрова.

До прийняття цього закону неоднозначне ставлення і в самій Партії регіонів. І залишається шанс , що він буде ветований або відкорегований .

По-третє, Рада заборонила діяльність інтернет – ЗМІ, у яких немає держреєстрації (а таких - велика кількість ).

Власникам " підпільних " інформагенств загрожує штраф - від 366 тис. до 609 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції та засобів її виготовлення.

У разі повторного порушення штраф подвоїться.

По-четверте, Нацкомісія з регулювання у сфері зв'язку та інформатизації отримала право блокувати доступ до сайтів , які поширюють протизаконну інформацію. І це право теж відкриває дуже великий простір для зловживань і жорсткого тиску на ЗМІ. Про це йде мова в матеріалі "Влада посадила Євромайдан і лідерів опозиції на гачок " " Вести ".