Національний банк України зробив чергову спробу встановити тотальний і необмежений контроль над безготівковими розрахунками та платіжними системами на території України, пише УНІАН .

Банківський регулятор підготував і має намір внести на розгляд Верховної Ради новий варіант закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)».

Нинішній законопроект готувався без участі основних гравців ринку, зокрема представників провідних банків і платіжних систем, і публічно не обговорювалося. Законопроект у проміжній версії був опублікований на сайті НБУ, однак формальний збір побажань від гравців ринку не призвів до істотної корекції змісту документа.

При цьому і міжнародні платіжні системи, і представники банківського співтовариства не раз заявляли про свою готовність співпрацювати з НБУ з метою розробки прогресивного законодавства для регулювання ринку безготівкових платежів. І напевно, їхній досвід міг би бути корисним. Хоча б виходячи з тих міркувань, що світова індустрія електронних платежів успішно розвивається вже понад 50 років, в той час як Україна з часткою безготівкових платежів близько 8% стоїть тільки на початку цього шляху.

Окремі ключові норми запропонованого документа, а саме, право НБУ встановлювати вимоги до платежів системам або норма про кліринг та маршрутизації транзакцій, є вкрай непрозорими і несуть небезпеку надмірно широкої інтерпретації.

Фактично регулятор закладає в законі карт-бланш для будь-яких своїх подальших ініціатив, не бажаючи навіть обговорювати деталі з членами Парламенту, який буде приймати законопроект. Законодавче закріплення таких важливих положень в таких формулюваннях означає, що українські банки та платіжні системи будуть змушені працювати в умовах постійно мінливих правил і не зможуть здійснювати навіть середньострокове планування своєї діяльності.

Законопроект, в його нинішній редакції, практично перетворює НБУ на головного гравця - а не регулятора-на українському ринку безготівкових платежів, вводячи серйозні обмеження конкуренції. Наслідком його прийняття практично зі стовідсотковою ймовірністю стане встановлення непрозорої чиновницької монополії.

Враховуючи все вищесказане, напрошується очевидний висновок: закон в існуючій редакції найкращим чином ілюструє відомий вислів «Закон як дишло-як повернув, так і вийшло». Звідси і питання про те, в чиїх інтересах буде використовуватися закон. На жаль, явно, не в інтересах українських банків і простих споживачів.

Деякі експерти галузі вважають, що якщо законопроект буде прийнятий в даній редакції, то міжнародні платіжні системи, такі як Visa і MasterCard змушені будуть переглянути свій підхід до українського ринку і не виключено, що частково або повністю можуть його покинути.

Іншими словами, пропонований законопроект не тільки докорінно змінює всю галузь електронних платежів, але і потенційно здатний перешкодити подальшій інтеграції України в європейську та глобальну фінансову системи.

Останнім часом, Україна поетапно переходить на безготівкові розрахунки. Так, у квітні, уряд вирішив виплачувати вклади Ощадбанку СРСР на платіжні картки. Це стало новим способом просування Національної системи масових електронних платежів.

Крім того, з 1 квітня, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України скасувало готівкові розрахунки за парковку. Оплата повинна здійснюватися виключно за допомогою паркувальних талонів, а також на майданчиках, обладнаних технічними засобами.

У лютому цього року, генеральний директор внутрішньодержавної небанківської платіжної системи Олександр Тютюн, заявив про те, що скорочення використання паперових гривень і масовий перехід на платіжні картки може зекономити державі десятки мільярдів гривень на рік.