Оргaнізaція "Фонд зaхиcту пaм'яток іcторії і культури" заявила, що отримала у користування давню книгу 1864 року "Украінськи приказки, прислівъя и таке инше" ("Українські приказки, прислів'я і таке інше") з рук приватного коллекціонера з Херсонщини.

Про це повідомляє портал kherson.net.ua.

Автор книги Матвій Номис - український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів.

Видання становить велику історичну, культурну та наукову цінність. Книга колекційна і дуже рідкісна. На сьогодні збереглося хіба що кілька примірників того часу.

"У книзі зібрано і описано мудрість Українського народу в тисячах прислів'їв, загадок, виразах. Орфографія староукраїнської мови має дуже зацікавити лінгвістів", - написав на своїй сторінці у Facebook керівник "Фонду захисту пам'яток історії і культури" Олексій Карпенко.

Зараз фонд готує видання, яке буде точною копією оригіналу. Ці примірники перейдуть у власність бібліотек, музеїв, наукових інститутів.

Матвій Терентійович Номис (справжнє прізвище Симонов) народився 17 (29) листопада 1823 року в с. Заріг (тепер Оржицького району Полтавської обл.) в заможній чиновницькій родині. У 1848 році Матвій Симонов закінчив Київський університет, після чого учителював у Ніжинській та Немирівській гімназіях. З 1855 року Матвій Симонов служив чиновником у Петербурзі, Пскові, Катеринославі, Житомирі. З 1873 року був директором Лубенської чоловічої гімназії, з 1877 року – голова земства, мировий суддя, займав інші посади. Помер Матвій Номис у Лубнах 26 грудня (8 січня) 1900 (1901) року.

Матвій Симонов протягом життя збирав цінні матеріали про народний побут, звичаї та обряди, записав чимало зразків усної народної творчості. Друкуватися почав 1858 року. Опублікував кілька статей про українські народні звичаї та обряди. Співпрацював з часописами "Русская Беседа", "Основа", "Киевская старина" тощо.

Свої праці Матвій Симонов підписував М.Номис – цей псевдонім утворений від частини (без -ов) справжнього прізвища, прочитаного у зворотному порядку і абревіатури імені письменника і фольклориста. Саме під таким ім'ям він і відомий широкому загалу.

Матвій Номис є автором збірки "Оповідання М. Т. Симонова (Номиса)" (1900), але книга "Українські приказки, прислів'я і таке інше. Збірники О. Марковича і других. Спорудив М.Номис" (СПб,1864), яка містить понад 14,5 тис. приказок і загадок, - вважається найвизначнішою працею Номиса. У ній опубліковані також записи Степана Руданського, Василя Білозерського, Пантелеймона Куліша, В. Лазаревського, Марка Вовчка та інших.

Додамо, що бібліотека "Українського життя в Севастополі" опублікувала текст цієї книги, з яким можна ознайомитися.