У Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі "Мистецький Арсенал" пройшов масштабний арт-форум.

5 березня "Мистецький Арсенал" представив найбільший у країні арт-форум, присвячений мистецтву пластики, який різнобічно відображає процеси, що відбуваються в сучасній українській скульптурі – VII Великий Скульптурний Салон.

Щорічну подію цього разу присвятили сучасній українській скульптурі. Важливо, що автори багато експериментували з технікою і матеріалами. Загалом, в експозиції були твори понад 70 митців, це – близько 200 робіт і декілька спецпроектів. "Великий Скульптурний Салон не проходив минулого року. Можливо, завдяки цьому зараз ми представляємо стільки нових творів, – розповіла генеральний директор "Мистецького Арсеналу" Наталія Заболотна. – Скульптура – складний вид мистецтва, його "важка артилерія". Ми презентуємо не зовсім традиційне бачення скульптури. Ми робили ставку виключно на сучасних митців і показуємо оригінальні форми та образи".

Декілька об’єктів на виставці тематично були пов’язані з хмарами та зірками. Одним з ключових проектів форуму була "Хмаринка-мандрівниця" Степана Рябченка. Скульптура виконана з глини. Біла хмарка на острівці з піску уособлює свободу. Навколо світиться неоном серія рельєфів "Калейдоскоп". "Кераміка непередбачувана. Ніколи не знаєш, що дістанеш з печі, – розповідає про створення "Хмарки-мандрівниці" Степан Рябченко. – У принципі, всі об’єкти роблю з високотехнологічних матеріалів. А глина – архаїчний і традиційний для України матеріал, який контрастує з футуристичною формою. На стику цього вийшло щось своєрідне".

"Еволюцію хмари" показав митець Юрій Мусатов. Його об’єкти, також з кераміки, відсилають до сучасних хмарних технологій, коли величезні обсяги інформації зберігають в інтернеті, у так званих "хмарах". "Інтернет еволюціонує у щось невідоме. Я сам активний користувач мережі, часто зберігаю інформацію у "хмарах". Тож, для мене це важливо", – зізнався Юрій Мусатов. З глиною Юрій працює з 2002 року. Каже, що це – складний матеріал, з десяти робіт дві-три доводиться викидати.

Твори на VII Великому Скульптурному Салоні взаємодіяли між собою. Проект "Війна з Богом. Світ як безпредметність" автори так і назвали: "скульптурний діалог двох об’єктів". Композицію присвятили 100-річчю картини Казимира Малевича "Чорний квадрат". Проект складається з двох об’єктів. Центральне місце посідає скульптура Василя Татарського "Малевич Казимир Северинович". Робота з чорного граніту віддзеркалює стиль, у якому працював Малевич.

На виставці був виставлений обладунок з 3300 розп’ять, друга частина проекту під назвою "Кольчуга праведного ратника". Число розп’ять дорівнює кількості жертв серед цивільного населення у конфлікті на Донбасі станом на 20 вересня 2014 року, коли створювали роботу. Задум належить куратору з Донецька Віктору Гризі. Розп’яття відливали ювеліри у Краматорську. Для цього використали артилерійську латунь та осколки снарядів, підібраних на сході України. "Будь-яка перемога кується з життя мирних жителів. Ми маємо розуміти, до чого приводить війна з Богом", – акцентує Віктор Гриза.

"Аккадські песиголовці" Анатоля Степаненка – це серія скульптур зі стільників диких бджіл. Формування стільників відкоригували так, що вони схожі на голови чудовиськ. "Песиголовці – спотворений образ людини, у якому віддалено можна пізнати первісний гармонійний посил Бога. Ми всіляко псуємо у собі прояви людського", – пояснив Анатоль Степаненко. Митець працює зі стільниками 12 років. Розповідає, що майже все – робота бджіл, він тільки "трохи ускладнює" їм життя.

Оживила монстра і художниця Оксана Чепелик. На виставці були показані фотографії її роботи з льоду "Левіафан". Мисткиня створила скульптуру у лютому на фестивалі "Міфогенез-2015" у Вінницькій області. З води випинаються великі льодяні трикутники, немов шипи на спині біблійного чудовиська Левіафана. На "шипах" відблиски рожевого сонця, що заходить. "Скульптуру робили разом з сином. Це – відгук на міф, який став нагальністю, коли Росія напала на Україну, образ загрози, яка над нами нависла. Робота пов’язана з міфологією, це – не інтерпретація однойменного фільму Андрія Звягінцева. Втім, неможливо позбавитися багажу, закладеного цією стрічкою", – розмірковує Оксана Чепелик.

Світові тенденції впливають на українських митців, переконана арт-директор форуму Соломія Савчук. "З’явилося багато робіт зі, скажімо, "нескульптурних" матеріалів. Скульптори шукають потрібну форму і спосіб презентації, – розповіла Соломія Савчук. – Митці тяжіють відійти від класичного розуміння скульптури і працюють з архітектурними, декоративними речами. Та ж форма інсталяції у нас розвинена менше, ніж на заході. Але українські художники їздять за кордон, дивляться, що там відбувається, і самі намагаються працювати у подібному ключі".

VII Великий Скульптурний Салон тривав у Мистецькому Арсеналі" у Києві до 15 березня.

Нагадаэмо, великий скульптурний салон проводиться в Києві з 2007 року. У попередні роки салон знайомив українського глядача з древньою монументальною скульптурою від епохи бронзи до Середньовіччя, з роботами Деметра Чипаруса, Генрі Мура, Пабло Пікассо, Огюста Родена, Сальвадора Далі, Едгара Дега.