Прототипами Партії регіонів є водночас КПРС і класична мафія. Про це пише публіцист Юрій Макаров у черговому числі «Українського тижня».

Він відзначає, що від КПРС Партія регіонів успадкувала розгалужену структуру, певні формальні бюрократичні ознаки й ритуали, які символізують спадкову належність до влади, а також ідеологічну гнучкість, опортунізм.

Від другої – залізну дисципліну, принцип особистої відданості, неминучі санкції за відступництво і, звісно, грошовий, суто економічний характер залежності, на якому тримається вся конструкція.

«Ну й, не останньою чергою, неформальний характер стосунків, який чинить опір інституалізації і перетворює (чи вже перетворив) політсилу на... звичайне злочинне угруповання, яке диктує правила гри всій країні, апелюючи до найгірших начал у кожному підлеглому й без зайвих сентиментів ламаючи непокірних», - пише Макаров.

Він відзначає, що реальна криза в регіонального ОЗУ (не плутати з комп’ютерним терміном) настала тоді, коли належність до партії перестала бути парасолькою від несподіванок.

«Вірні члени організації, котрі підтримували режим як особисто, так і регулярною чималенькою даниною, виявили, що їхній бізнес так само не захищений від зазіхань «ближнього кола», а ніякого фіксованого рівня внесків не передбачено, апетити начальства безмежні. На це ще восени почали відкрито скаржитися навіть привілейовані олігархи, що ж до середньої ланки, то вона, боюся, ненавидить своїх лідерів не менше, ніж пересічний майданівець», - пише Макаров.

Водночас він вважає, що бунту у ПР не буде.

«І все-таки розраховувати на бунт, а тим більше переворот, як показують останні події, не варто. Спільнота, побудована на страху, розвалиться тільки тоді, коли зникне сам фактор страху. А власне коли бос усіх босів, capo di tutti capi продемонструє свою неспроможність карати кожного ренегата, або, ще краще, просто відійде від влади», - резюмує Макаров.