Учора президент РФ Путін підписав указ про надання знаменитому французькому актору Жерару Депардьє російського громадянства. Що це, відверте глузування з Франції Олланда? - запитують західні коментатори. Указ Путіна вписується в довгу низку обмінів уколами між російським президентом і його західними колегами та прагнення Путіна зобразити Росію не тільки геополітичною рівнею західних держав, а й країною, яка перевершує їх за багатьма параметрами.

"Жерар Депардьє, російська кінозірка" - з таким іронічним заголовком вийшла сьогодні стаття московського кореспондента The New York Times Девіда М. Хершенхорна.

"Тоді це здалося жартом. На щорічній прес-конференції минулого місяця президент Путін заявив - із сумішшю похваляння і великодушності, - що, мовляв, якщо один із найзнаменитіших французів у світі, актор Жерар Депардьє, і правда захоче відмовитися від французького громадянства, то російські двері широко відчиняться перед ним", - нагадує автор передісторію вчорашньої події. І ось у четвер у Кремлі заявили, що Путін підписав указ про присвоєння Депардьє російського громадянства, повідомляє видання.

Автор цитує лист актора, розміщене на сайті Першого каналу: "Я обожнюю вашу країну, Росію, ваших людей...". Депардьє також додав, що його батько був комуністом і слухав радіо Москви. Він пообіцяв вчити російську мову і заявив, що хоче жити в селі, бо Москва для нього завелика. "Я дуже люблю вашого президента Володимира Путіна, і це взаємно", - передає видання слова актора.

"Втім, здається цілком імовірним, що Путін також угледів у цьому овіяну лірикою можливість для Росії, яка, як відомо, давно втрачає заможних громадян на користь Заходу, отримати нового громадянина натомість", - вважає журналіст.

Те, що Депардьє може знайти Росію привабливим місцем, принаймні для того, щоб вказати свою офіційну адресу в податкових документах, прекрасно вписується в прагнення Путіна зобразити Росію не тільки геополітичною рівнею західних держав, а й країною, яка перевершує їх за багатьма параметрами, надто в сфері досягнень за час економічного спаду, міркує Девід Хершенхорн.

Депардьє - не чужа людина в Росії, нагадує видання. У жовтні він відвідав Грозний, де взяв участь у святкуванні 194-річчя міста разом з Рамзаном Кадировим, який запропонував акторові переселитися туди, пише автор статті. Депардьє також погодився зіграти у фільмі, сценарій якого написала Гульнара Карімова, старша донька президента Узбекистану, зазначає видання.

"Указ, підписаний Володимиром Путіним, про надання російського громадянства Жерару Депардьє, можна назвати відвертим глузуванням з Франції Франсуа Олланда", - стверджує Фабріс Ноде-Лангуа в статті для Le Figaro.

"У Росії громадяни, мабуть, позитивно сприйняли звістку, горді тим, що стали співвітчизниками світової зірки. (...) Указ Путіна вписується в довгу низку обмінів уколами між російським президентом і його західними колегами, починаючи з 2000 року", - зазначає автор статті.

"Володимир Путін, який зазнає критики з питань демократії, із задоволенням демонструє, що його не тільки відвідують, а й улещують сильні світу цього, глави держав, спортсмени, зірки шоу-бізнесу", - пише журналіст.

"Взаємини з Франсуа Олландом, президентом Франції, залишаються холодними. (...) Сирійське досьє є головним предметом розбіжностей між Парижем і Москвою. Новий господар Єлисейського палацу утримується від фамільярності щодо Путіна, на відміну від свого попередника Ніколя Саркозі. У відповідь на холодність Олланда російський президент, поза всяким сумнівом, добре розрахував реакцію міжнародної преси на свій указ від 3 січня 2013 року", - підсумовує видання.

Переклад InoPressa