<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Новини Європи, новости Европы, NEWS EUROPE</title>
		<link>https://nowyny.eu/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Thu, 09 Apr 2026 22:59:38 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://nowyny.eu/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Україна зобовʼязана стати великою країною - Кирило Буданов</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/40386455.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s40386455.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Голова Офісу президента Кирило Буданов під час зустрічі зі студентами Kyiv School of Economics заявив, що Україна зобовʼязана стати великою країною.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/40386455.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s40386455.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Голова Офісу президента Кирило Буданов під час зустрічі зі студентами Kyiv School of Economics заявив, що Україна зобовʼязана стати великою країною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У межах дискусії посадовець наголосив, що невеликі держави &quot;не можуть дозволити собі бути слабкими&quot;, якщо прагнуть зберегти свою присутність на світовій мапі як повноцінні субʼєкти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, для таких країн існують лише два варіанти майбутнього: або стати потужними та міцними, або поступово згаснути в тіні сильніших сусідів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Аналізуючи сучасні глобальні виклики, Буданов зауважив, що світ стає дедалі складнішим та менш передбачуваним.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Якщо хочемо вижити в ньому і мати сильний голос, ми повинні здійснити нову індустріалізацію, винаходити і запроваджувати нові технології&quot;, &amp;mdash; підкреслив він, назвавши цей процес безальтернативним шляхом для держави.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, посадовець відзначив важливість активної позиції молоді та безпосередніх вчинків. Він висловив переконання, що &quot;дія &amp;mdash; основа всього&quot;, адже саме з конкретних кроків та їхніх наслідків будується навколишній світ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Буданов додав, що лише рішучість призводить до результатів попри будь-які труднощі, а студентство у всі часи залишається головним рушієм таких змін.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ukrajina_zobov_jazana_stati_velikoju_krajinoju_kirilo_budanov/2026-04-10-36626</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ukrajina_zobov_jazana_stati_velikoju_krajinoju_kirilo_budanov/2026-04-10-36626</guid>
			<pubDate>Thu, 09 Apr 2026 22:59:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Законопроєкт про податок із цифрових платформ Рада в першому читанні підтримала</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/87875595.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s87875595.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За відповідний законопроєкт №15111-д проголосували 234 парламентарі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/87875595.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s87875595.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ як-от OLX, Uklon, Bolt, Uber, Glovo тощо.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це стало відомо із трансляції засідання Верховної Ради.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За відповідний законопроєкт №15111-д проголосували 234 парламентарі. До другого читання його ще мають допрацювати.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час виступу в Раді голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що допрацьований законопроєкт &amp;laquo;повністю підтримується бізнесом&amp;raquo; і закликав депутатів проголосувати за документ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, проєкт закону &amp;laquo;суттєво змінили&amp;raquo;. Зараз він не стосується вживаних товарів, у ньому немає вимоги створювати спеціальні рахунки й надавати доступ до банківської таємниці.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно із законопроєктом, ставка ПДФО становитиме 5%, разом із військовим збором потрібно буде сплатити 10%. Податок не потрібно платити, якщо сума доходу не перевищує 2 тисяч євро.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Яка була перша версія?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт №15111 про оподаткування цифрових платформ (так званий &amp;laquo;податок на OLX&amp;raquo;) був частиною великого законопроєкту, який об&amp;rsquo;єднує всі податкові зобов&amp;rsquo;язання перед Міжнародним валютним фондом в один документ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В уряді заявляли, що хоча чинне законодавство вже зобов&amp;rsquo;язувало людей, що працюють через ці платформи, сплачувати податки, податкова служба не має даних про ці заробітки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт мав це змінити &amp;mdash; запровадити спрощений режим оподаткування, де потрібно буде відкрити спеціальний рахунок у банку, на який будуть надходити доходи від всіх цих платформ. Цифрові платформи також хотіли зобов&apos;язати ідентифікувати продавців і щороку до 31 січня звітувати про їхні доходи.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що відомо про вимоги МВФ?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Рада виконавчих директорів МВФ схвалила нову програму розширеного фінансування для України розміром 8,1 мільярда доларів. Вона розрахована на 2026&amp;ndash;2029 роки. Прем&apos;єр-міністерка Юлія Свириденко назвала нову програму співпраці з МВФ &amp;laquo;якірною&amp;raquo; для всієї фінансової підтримки, яку отримує Україна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна в межах цієї програми зобов&amp;rsquo;язується реалізувати структурні реформи для забезпечення ефективного повоєнного відновлення та євроінтеграції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Прем&apos;єр-міністерка Юлія Свириденко розповідала, що планується ухвалити &amp;laquo;один великий законопроєкт&amp;raquo; (Beautiful Tax Bill) про цифрові платформи, оподаткування міжнародних посилок, продовження дії 5% військового збору.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Уряд очікує, що нова податкова програма дасть змогу залучити до бюджету додаткові 60 мільярдів гривень.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zakonoproekt_pro_podatok_iz_cifrovikh_platform_rada_v_pershomu_chitanni_pidtrimala/2026-04-09-36625</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zakonoproekt_pro_podatok_iz_cifrovikh_platform_rada_v_pershomu_chitanni_pidtrimala/2026-04-09-36625</guid>
			<pubDate>Wed, 08 Apr 2026 22:17:07 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Через стрибок цін на пальне п&apos;ять міністрів ЄС вимагають податок на надприбутки енергокомпаній</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/43517357.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s43517357.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вартість палива зросла на 70% після початку війни з Іраном.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/43517357.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s43517357.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Міністри фінансів п&apos;яти країн ЄС закликали запровадити податок на надприбутки через стрибок цін на пальне. Вартість палива зросла на 70% після початку війни з Іраном.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;П&apos;ять міністрів фінансів Європейського Cоюзу закликають запровадити податок на надприбутки енергетичних компаній у зв&apos;язку зі зростанням цін на пальне через війну з Іраном, йдеться у листі міністрів до Європейської комісії, повідомило ЗМІ у суботу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Деталі&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністри фінансів Німеччини, Італії, Іспанії, Португалії та Австрії виступили з цим спільним закликом у листі від п&apos;ятниці, заявивши, що такий захід стане сигналом того, що &quot;ми єдині та здатні діяти&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Це також надішле чіткий сигнал про те, що ті, хто наживається на наслідках війни, повинні зробити свій внесок у полегшення тягаря для населення&quot;, &amp;mdash; написали вони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ціни на нафту і пальне різко зросли з початку американо-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого, створивши ціновий шок, подібний до енергетичної кризи, яку пережила Європа після вторгнення росії в Україну в 2022 році, - попри те, що країни ЄС зараз отримують більше енергії з відновлюваних джерел.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У листі, адресованому комісару ЄС із клімату Вопке Гукстрі, міністри вказали на аналогічний податок у 2022 році для вирішення проблеми високих цін на енергоносії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;З огляду на поточні спотворення ринку та фіскальні обмеження, Європейська комісія має оперативно розробити аналогічний загальноєвропейський інструмент внесення внесків, що ґрунтується на міцній правовій базі&quot;, - написали вони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У листі не було подробиць про те, який рівень податку на надприбутки пропонують міністри і на які компанії він має поширюватися.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідальний за енергетику у ЄС заявив у вівторок, що розглядається можливість поновлення заходів щодо подолання енергетичної кризи, вжитих у 2022 році, включаючи пропозиції щодо зниження мит на електроенергію та податків на електроенергію.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ЄС ввів низку надзвичайних заходів у 2022 році після того, як росія скоротила постачання газу. До них увійшли загальноєвропейське обмеження цін на газ, податок на надприбутки енергетичних компаній та цільові показники з обмеження попиту на газ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сильна залежність Європи від імпортного палива робить її вразливою для впливу конфлікту на Близькому Сході за світовими цінами на енергоносії. Ціни на пальне у Європі зросли більш ніж на 70% від початку війни США та Ізраїлю з Іраном 28 лютого.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейський комісар з енергетики Дан Йоргенсен заявив, що Брюссель особливо стурбований у короткостроковій перспективі постачанням до Європи нафтопродуктів, таких як авіаційне паливо та дизельне паливо.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/cherez_stribok_cin_na_palne_p_39_jat_ministriv_es_vimagajut_podatok_na_nadpributki_energokompanij/2026-04-07-36621</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/cherez_stribok_cin_na_palne_p_39_jat_ministriv_es_vimagajut_podatok_na_nadpributki_energokompanij/2026-04-07-36621</guid>
			<pubDate>Mon, 06 Apr 2026 22:40:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Переглянути інтерактивну мапу держземель тепер фермери України зможуть з власного смартфону</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/38879711.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s38879711.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Проєкт &amp;laquo;Земельний банк&amp;raquo; презентував оновлений функціонал своєї інтерактивної мапи.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/38879711.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s38879711.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Проєкт &amp;laquo;Земельний банк&amp;raquo; презентував оновлений функціонал своєї інтерактивної мапи. Відтепер аграрії можуть шукати вільні масиви, аналізувати лоти та відстежувати аукціони прямо зі своїх мобільних пристроїв, пише SEEDS.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Оновлення інструменту покликане спростити доступ малого та середнього агробізнесу до державного земельного фонду, мінімізуючи бюрократичні бар&amp;rsquo;єри та забезпечуючи рівні умови для всіх учасників ринку, повідомили у пресслужбі проєкту &amp;laquo;Земельний банк&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Інтерактивна мапа отримала низку критично важливих функцій, які дозволяють фермерам детально планувати свою діяльність:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Мобільна версія: повноцінний інтерфейс для смартфонів дозволяє працювати з мапою безпосередньо &amp;laquo;в полі&amp;raquo; або в дорозі.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Деталізація лотів: користувачам доступна повна інформація про ділянки: кадастрові номери, площа, цільове призначення та інші технічні параметри.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Довгострокове планування: тепер на мапі можна чітко розрізнити ділянки, що пропонуються в суборенду на 14 років (для однорічних культур) та на 25 років (для садівництва та багаторічних насаджень).&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Аналітика торгів: додано можливість переглядати результати вже проведених аукціонів, що допомагає оцінити рівень конкуренції та ринкову вартість оренди в конкретному регіоні.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Розумні фільтри: швидке сортування лотів за географічним розташуванням та іншими характеристиками.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Інтерактивна мапа &amp;mdash; це не просто візуалізація даних, а інструмент стратегічного планування. Завдяки йому фермер може заздалегідь оцінити логістичну зручність ділянки, її близькість до наявної інфраструктури та прийняти зважене рішення щодо участі в онлайн-аукціонах через систему &amp;laquo;Прозорро.Продажі&amp;raquo;.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/peregljanuti_interaktivnu_mapu_derzhzemel_teper_fermeri_ukrajini_zmozhut_z_vlasnogo_smartfonu/2026-04-06-36620</link>
			<category>Новини світу науки і технологій</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/peregljanuti_interaktivnu_mapu_derzhzemel_teper_fermeri_ukrajini_zmozhut_z_vlasnogo_smartfonu/2026-04-06-36620</guid>
			<pubDate>Sun, 05 Apr 2026 22:03:53 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Запаси дронів і ракет зростуть на 400% - Франція переходить на &quot;воєнну економіку&quot;</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/41353098.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s41353098.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Франція радикально змінює військову доктрину, готуючись до масштабного протистояння в Європі.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/41353098.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s41353098.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Франція радикально змінює військову доктрину, готуючись до масштабного протистояння в Європі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Франція збільшить запаси ракет і безпілотників на 400 відсотків до 2030 року, згідно з проєктом закону про військове планування. Поточні війни в Україні та на Близькому Сході продемонстрували, наскільки швидко витрачаються боєприпаси в умовах високоінтенсивних бойових дій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тепер Париж виділяє мільярди євро на поповнення існуючих запасів і заміну ракет протиповітряної оборони, які його військово-повітряні сили випустили в Перській затоці для відбиття атак іранських дронів, пише Politico, ознайомившись із документом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Першочергова потреба, безумовно, полягає в боєприпасах&quot;, &amp;ndash; нещодавно заявив законодавцям прем&apos;єр-міністр Франції Себастьян Лекорню на тлі зростаючих у Європі побоювань щодо початку конфлікту з росією до кінця десятиліття.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;8 квітня французький уряд представить оновлений закон про військове планування, який передбачає виділення 8,5 млрд євро на безпілотники та ракети до 2030 року. Законопроект є багаторічною фінансовою основою, що визначає цілі щодо закупівлі та розробки озброєння.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ці зусилля відображені у збільшенні замовлень і поставок, а також в адаптації промислової інфраструктури через співфінансування пріоритетних виробничих потужностей&quot;, &amp;ndash; йдеться в 64-сторінковому проекті. &quot;Це здійснюється з метою підготовки до &quot;економіки війни&quot;&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Нові загрози та оборонний бюджет&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;З того часу, як росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, більшість європейських країн поспішили розширити свої оборонні можливості, витрачаючи мільярди євро на озброєння. Ця тенденція посилилася після переобрання Дональда Трампа президентом США через побоювання, що Вашингтон може або вийти з НАТО, або, в ширшому сенсі, перестати гарантувати безпеку Європи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Французький закон про військове планування передбачає видатки на оборону в розмірі 63,3 млрд євро у 2027 році, 68,3 млрд євро у 2028 році, 72,8 млрд євро у 2029 році та 76,3 млрд євро у 2030 році. Після ухвалення законопроекту парламентом суми все одно повинні будуть щорічно затверджуватися законодавцями в конкретних бюджетних актах, а цільові показники щодо потужностей повинні будуть втілитися в контракти через агентство із закупівель озброєнь.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;У пріоритеті дрони-камікадзе та ракети&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Цілі щодо безпілотників і ракет вражають. Франція хоче збільшити свої запаси боєприпасів, що баражують, таких як дрони-камікадзе, на 400 відсотків, керованих авіабомб AASM Hammer виробництва Safran &amp;ndash; на 240 відсотків, а ракет Aster і Mica виробництва MBDA &amp;ndash; на 30 відсотків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Майбутні нові контракти в рамках закону про військове планування з&amp;rsquo;являються в той час, коли французька держава та промисловість обмінюються взаємними звинуваченнями щодо відсутності масового виробництва зброї. Виробники зброї звинувачували уряд у недостатній кількості замовлень, тоді як уряд хотів, щоб зброярі інвестували у свої виробничі потужності до підписання угод.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Французький чиновник раніше пояснив, що виробники зброї повинні бути готові поглинути різке збільшення попиту. Минулого тижня генеральний директор MBDA Ерік Беранже повідомив журналістам, що виробник ракет збільшить обсяг випуску на 40 відсотків цього року, зокрема за рахунок подвоєння виробництва ракет Aster.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Якщо не брати до уваги запаси боєприпасів, проект документа показує, що Франція не прагне до розширення своїх збройних сил: наприклад, не планується закупівля додаткових винищувачів Rafale або фрегатів, незважаючи на минулі обіцянки президента Франції Еммануеля Макрона та Лекорню.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Париж, однак, обмірковує розробку нового танка. Проект показує, що Франція розпочне дослідження для оцінки того, що могло б замінити нинішній флагманський французький танк Leclerc. Це відбувається після частіших закликів з боку законодавців та промисловості підштовхнути уряд до визнання того, що франко-німецька танкова система Main Ground Combat System може затриматися, і що сухопутним силам Франції необхідне тимчасове рішення, коли бойові машини Leclerc вийдуть з експлуатації до кінця 2030-х років.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми не повинні дозволити 2026 року пройти даремно&quot;, &amp;ndash; на цьому тижні підкреслив журналістам французький депутат Франсуа Корм&apos;є-Буліжон, член комітету Національних зборів з питань оборони.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Зміна курсу та політичний консенсус&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Проект плану сигналізує про те, що Париж очікує потенційних затримок у розробці танка наступного покоління спільно з Німеччиною, після того як уряд протягом кількох місяців стверджував, що програма йде за графіком.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Франція також, судячи з усього, закрила проект Eurodrone &amp;ndash; розвідувальний безпілотний літальний апарат великої дальності, що розробляється спільно з Німеччиною, Італією та Іспанією, оскільки проект не виділяє коштів на цю європейську програму, яка сильно затягнулася.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Хоча планування розраховане до 2030 року, представники парламенту та промисловості очікують, що наступник Макрона підготує новий план після президентських виборів 2027 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Але у Франції спостерігається широкий консенсус щодо необхідності збільшення витрат на оборону: ультраправий лідер і фаворит президентських перегонів Жордан Барделла минулого місяця заявив, що Париж повинен витрачати 3,5 відсотка ВВП на військові потреби відповідно до цілей НАТО.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Інші новини про переозброєння Європи&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Велика Британія готує есмінці до нового покоління морського бою. Такий крок демонструє масштабні зміни у військово-морській війні, де енергетичні системи незабаром зможуть протистояти загрозам, для боротьби з якими раніше були потрібні дорогі ракети.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;Україна створила оборонну промисловість, якої гостро потребує Європа. Саме українська армія зараз є найбільшою і найбільш загартованою в боях у Європі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zapasi_droniv_i_raket_zrostut_na_400_francija_perekhodit_na_voennu_ekonomiku/2026-04-05-36618</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zapasi_droniv_i_raket_zrostut_na_400_francija_perekhodit_na_voennu_ekonomiku/2026-04-05-36618</guid>
			<pubDate>Sat, 04 Apr 2026 22:38:03 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Чутки про мобілізацію жінок в Україні Сухопутні війська спростували</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/59731056.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s59731056.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;У Сухопутних військах також прокоментували потрапляння на облік жінок без медичної та фармацевтичної освіти.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/59731056.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s59731056.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Головне&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; У ЗСУ пояснили, чи готується мобілізація жінок в Україні.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; У Сухопутних військах також прокоментували потрапляння на облік жінок без медичної та фармацевтичної освіти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Сухопутних військах Збройних сил України спростували чутки про мобілізацію жінок.&lt;br /&gt;
Мобілізація жінок: заява Сухопутних військ&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вранці 4 квітня Сухопутні війська опублікували офіційну позицію щодо мобілізації жінок до лав Збройних сил України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У відомстві зазначили, що до мобілізації жінок не готуються і не розробляють жодних механізмів, спрямованих на це.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідну заяву опубліковано на тлі активного поширення в інфопросторі повідомлень щодо підготовки до обов&amp;rsquo;язкової мобілізації жінок в Україні. У Сухопутних військах заперечили таку інформацію, зазначивши, що вона використовується ворогом для підриву мобілізаційних процесів, а також дискредитації Збройних сил України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;mdash; Одразу хочемо підкреслити: в законодавстві України не відбулося жодних змін щодо регулювання цього процесу. Жінки можуть долучитися до Збройних сил України виключно за власним бажанням, а на військовий облік мають ставати лише громадянки з медичною та фармацевтичною освітою, &amp;ndash; йдеться у повідомленні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У 2025&amp;ndash;2026 роках почастішали ситуації, коли жінок ставили на військовий облік без належних правових підстав. Зокрема, йдеться про випадки, коли до обліку включали осіб, які не мають медичної чи фармацевтичної освіти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сухопутні війська провели службове розслідування після того, як першу громадянку України помилково поставили на військовий облік. За інформацією відомства, було виявлено, що хибна інформація була внесена в систему Оберіг у 2021 році. Крім того, в системі було виявлено низку аналогічних випадків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Сухопутних військах зазначають, що змінити таку інформацію у відповідному ТЦК та СП неможливо.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;mdash; В ІКС Оберіг відсутня технічна реалізація можливості знищення відомостей про громадян України, які не є призовниками, військовозобов&amp;rsquo;язаними та резервістами через невідповідність нормативно-правових актів, &amp;ndash; пояснили у відомстві.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Задля вирішення проблеми командування Сухопутних військ ЗСУ звернулося з низкою пропозицій до Генерального штабу та Міністерства оборони України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наразі це питання перебуває на постійному контролі, зазначили у повідомленні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, 30 березня 2026 року у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15116 щодо процедури виключення з військового обліку жінок, взятих на такий облік із порушенням законодавства України.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/chutki_pro_mobilizaciju_zhinok_v_ukrajini_sukhoputni_vijska_sprostuvali/2026-04-04-36617</link>
			<category>Новини України</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/chutki_pro_mobilizaciju_zhinok_v_ukrajini_sukhoputni_vijska_sprostuvali/2026-04-04-36617</guid>
			<pubDate>Sat, 04 Apr 2026 10:51:40 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Домовились про нові санкції проти рф та оборонну підтримку Україна та Британія</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/71598364.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s71598364.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Важливим аспектом переговорів стала підтримка України у сфері оборони, зокрема зміцнення спроможностей протиповітряного захисту.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/71598364.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s71598364.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Київ і Лондон поглиблюють партнерство: введення додаткових обмежувальних заходів проти агресора та допомога у зміцненні військових сил.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Зустріч між Україною та Великою Британією&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Як повідомляє МЗС: Заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс провів зустріч з міністром Форін Офісу Великої Британії у справах Європи, Північної Америки та заморських територій Стівеном Дауті. Під час зустрічі сторони обговорили ключові питання, пов&apos;язані з фінансовою та військовою допомогою Україні, а також співпрацю в енергетичному та оборонному секторах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Важливим аспектом переговорів стала підтримка України у сфері оборони, зокрема зміцнення спроможностей протиповітряного захисту. Велика Британія продовжує підтримувати Україну, надавши 40 млн фунтів стерлінгів до Фонду підтримки енергетики України. Ці зусилля свідчать про прагнення посилити стратегічний діалог між країнами.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Обговорення санкцій та стратегічного діалогу&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Додатково, учасники зустрічі обговорили напрямки посилення санкційного тиску на російську федерацію, які включають:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; енергетичний сектор&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; фінансовий сектор&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; оборонно-промисловий сектор&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Важливо зазначити, що перше засідання оновленого Стратегічного діалогу відбулося 17 березня 2026 року в Лондоні під співголовуванням Президента України Володимира Зеленського та Прем&apos;єр-міністра Великої Британії. Ця ініціатива сприятиме подальшій координації зусиль у забезпеченні безпеки та стабільності в регіоні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зустріч Перебийніса та Дауті підкреслює важливість міжнародної підтримки України в умовах триваючої агресії з боку росії. Сприяння Великої Британії у зміцненні оборонних можливостей України, а також фінансова допомога, свідчать про відданість союзників у забезпеченні безпеки та стабільності в Європі. Крім того, обговорення нових санкцій проти росії демонструє готовність міжнародної спільноти реагувати на виклики, що виникають у регіоні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У контексті міжнародної підтримки України, важливо також звернути увагу на нещодавні переговори між Україною та Нідерландами, де обговорювалися питання безпеки та відновлення. Ці ініціативи підкреслюють зростаючу солідарність союзників у протистоянні агресії з боку росії.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/domovilis_pro_novi_sankciji_proti_rf_ta_oboronnu_pidtrimku_ukrajina_ta_britanija/2026-04-03-36616</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/domovilis_pro_novi_sankciji_proti_rf_ta_oboronnu_pidtrimku_ukrajina_ta_britanija/2026-04-03-36616</guid>
			<pubDate>Fri, 03 Apr 2026 12:21:01 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Відправило астронавтів до Місяця NASA вперше з 1972 року</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/27415396.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s27415396.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Політ перевірить системи космічного корабля Orion та стане підготовкою до майбутньої висадки на Місяць.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/27415396.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s27415396.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; NASA вперше з 1972 року відправляє астронавтів на обліт Місяця в межах місії Artemis II. Політ перевірить системи космічного корабля Orion та стане підготовкою до майбутньої висадки на Місяць.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У ніч на 2 квітня NASA успішно запустили місію Artemis II, яка вперше з 1972 року відправляє людей у космос на обліт Місяця. Хоча астронавти не торкнуться його поверхні, їхній політ є важливим кроком для майбутніх висадок.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це пише The New Yourk Times.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Запуск пройшов із Космічного центру Кеннеді у Флориді. Склад екіпажу Artemis II: Рід Віземан &amp;ndash; командир місії, Віктор Гловер &amp;ndash; пілот, Крістіна Кох і Джеремі Генсен &amp;ndash;спеціалісти місії&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За декілька хвилин до старту контролери місії тимчасово зупинили відлік через технічні перевірки, а згодом продовжили його. На борту чотири астронавти: три американці та один канадець. Вони проведуть 10 днів у космосі, облітаючи Місяць, після чого повернуться на Землю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Місія має на меті перевірити системи життєзабезпечення та інші технології космічного корабля Orion, який у майбутньому стане транспортом для висадки людей на Місяць. Перші посадкові модулі для поверхні планують створити компанії SpaceX та Blue Origin, а NASA планує відправити людей на Місяць вже до 2028 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Останній раз астронавти ступали на Місяць у грудні 1972 року під час місії Apollo 17. Після успішної висадки у 1969 році інтерес до дослідження Місяця різко впав, а фінансування NASA скоротили. З того часу американські космонавти залишалися поряд із Землею &amp;ndash; на космічних шатлах та Міжнародній космічній станції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, раніше адміністрація президента США Дональда Трампа розглядала скорочення фінансування наукової програми NASA.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/vidpravilo_astronavtiv_do_misjacja_nasa_vpershe_z_1972_roku/2026-04-02-36614</link>
			<category>Новини світу науки і технологій</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/vidpravilo_astronavtiv_do_misjacja_nasa_vpershe_z_1972_roku/2026-04-02-36614</guid>
			<pubDate>Thu, 02 Apr 2026 09:05:19 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Пріоритети співпраці узгодили Кубілюс і Федоров - Європа підтримує стратегію перемоги України</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/02112254.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s02112254.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В України, яка продовжує стримувати агресивну повномасштабну війну росії, є чітка стратегія досягнення перемоги та справедливого миру.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/02112254.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s02112254.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; В України, яка продовжує стримувати агресивну повномасштабну війну росії, є чітка стратегія досягнення перемоги та справедливого миру. І Європа її повністю підтримує. Про це заявив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс після зустрічі з міністром оборони України Михайлом Федоровим, інформує ЗМІ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Йдеться не лише про політичну підтримку, але й про конкретні ресурси &amp;mdash; фінансування, постачання дронів, боєприпасів і ракет, що має забезпечити перевагу України на всіх напрямках &amp;mdash; у повітрі, на суші та на морі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Кубілюс також зазначив, що продовжує спільну роботу з Федоровим для зміцнення обороноздатності України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами міністра оборони України, пріоритетом є гнучке фінансування, яке дозволить оперативно спрямовувати ресурси відповідно до Плану війни &amp;mdash; зокрема на виробництво безпілотників, засобів протидії дронам та розвиток діпстрайків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Також критично важливо розблокувати &amp;euro;90 млрд кредиту ЄС &amp;mdash; це дасть змогу масштабувати виробництво та швидше закривати потреби фронту&amp;rdquo;, &amp;mdash; додав Федоров.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомлялося, уряд Латвії виділив Україні пакет допомоги на суму 6,8 млн євро. Кошти спрямують на зміцнення української енергосистеми та розвиток потенціалу ЗСУ у використанні дронів.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/prioriteti_spivpraci_uzgodili_kubiljus_i_fedorov_evropa_pidtrimue_strategiju_peremogi_ukrajini/2026-04-01-36613</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/prioriteti_spivpraci_uzgodili_kubiljus_i_fedorov_evropa_pidtrimue_strategiju_peremogi_ukrajini/2026-04-01-36613</guid>
			<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 13:47:47 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Пантеон видатних українців пропонує створити Буданов</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/38057995.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s38057995.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Обговорили ідею перепоховання на рідній землі видатних українців, які поховані за кордоном.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/38057995.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s38057995.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Керівник Офісу президента Кирило Буданов запропонував створити Пантеон видатних українців. Найближчим часом він подасть пропозицію на розгляд президента Володимира Зеленського.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Буданов розповів, що провів нараду з представниками влади, науковцями та профільними організаціями. На ній обговорили ідею перепоховання на рідній землі видатних українців, які поховані за кордоном.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Десятки й сотні борців за Україну, видатних постатей різних епох, різних професій. Наше завдання &amp;ndash; повернути їх додому. Багато хто з них заповідав бути перепохованим у вільній та незалежній Україні&amp;ldquo;, &amp;ndash; пише керівник ОП.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він вказує, що це непроста справа, оскільки поховання розкидані по всьому світу й потребують виконання юридичних процедур та згоди нащадків. Також важливо визначити остаточний перелік постатей та конкретне місце в Києві, де буде зведено Пантеон.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Повернення історичної пам&amp;rsquo;яті критично важливе саме зараз, під час війни за нашу незалежність. (&amp;hellip;) Переконаний, що навіть в умовах війни держава знайде необхідні ресурси і сили для створення Пантеону видатних українців. Найближчим часом, за результатами усіх обговорень, подам на розгляд президента наші напрацювання та пропозиції. Україна пам&amp;rsquo;ятає всіх своїх героїв і має віддати їм належну шану на рідній землі&amp;ldquo;, &amp;ndash; підсумував Буданов.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; У Польщі на братській могилі воїнів Української повстанської армії на горі Монастир демонтували провокативну табличку, яка звинувачувала воїнів у терорі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Джерело: Кирило Буданов&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/panteon_vidatnikh_ukrajinciv_proponue_stvoriti_budanov/2026-03-31-36612</link>
			<category>Українці в світі</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/panteon_vidatnikh_ukrajinciv_proponue_stvoriti_budanov/2026-03-31-36612</guid>
			<pubDate>Mon, 30 Mar 2026 22:36:34 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Викрили мережу вербування місцевих мешканців для диверсій в Євросоюзі в інтересах рф у Східній Європі</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/23870900.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s23870900.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після &amp;laquo;навчання&amp;raquo; завербовані вирушають у країни Європи для здійснення &amp;laquo;гібридних атак&amp;raquo;.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/23870900.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s23870900.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;У Східній Європі викрили мережу вербування місцевих мешканців для диверсій і операцій з дестабілізації європейських країн в інтересах РФ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це в Телеграмі повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;У Східній Європі викрили мережу вербування місцевих мешканців для диверсій і операцій з дестабілізації європейських країн в інтересах рф. Виявлені вербувальники пропонують жителям Молдови, Болгарії, Сербії та інших країн Східної Європи &amp;laquo;легкий заробіток&amp;raquo; &amp;mdash; $300&amp;ndash;500 та оплачувану двотижневу поїздку з активним відпочинком&amp;raquo;, йдеться в повідомленні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як зазначається, насправді ці особи потрапляють до тренувальних таборів, де їх навчають керувати дронами, використовувати запальні пристрої і протидіяти поліції під час протестів. Інструкторами виступають особи, пов&amp;rsquo;язані з колишньою ПВК &amp;laquo;вагнер&amp;raquo;. Після &amp;laquo;навчання&amp;raquo; завербовані вирушають у країни Європи для здійснення &amp;laquo;гібридних атак&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Залучення колишніх &amp;laquo;вагнерівців&amp;raquo; до подібних навчань свідчить про намір рф використати їхній бойовий досвід для експорту насильства за кордон. Такий підхід дозволяє москві мінімізувати ризики викриття та розширює можливості для проведення диверсій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомлялося, за даними західних розвідників, рекрутери та пропагандисти, які раніше працювали на російську ПВК &amp;laquo;Вагнер&amp;raquo;, стали основним інструментом для організації кремлем диверсій по всій Європі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/vikrili_merezhu_verbuvannja_miscevikh_meshkanciv_dlja_diversij_v_evrosojuzi_v_interesakh_rf_u_skhidnij_evropi/2026-03-30-36611</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/vikrili_merezhu_verbuvannja_miscevikh_meshkanciv_dlja_diversij_v_evrosojuzi_v_interesakh_rf_u_skhidnij_evropi/2026-03-30-36611</guid>
			<pubDate>Sun, 29 Mar 2026 22:02:20 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>По Ізраїлю полетіли ракети - ще один союзник Ірану долучився до війни</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/50514027.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s50514027.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Угруповання пов&amp;rsquo;язало свій удар із бойовими діями в Ірані, Лівані та Іраку.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/50514027.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s50514027.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Угруповання пов&amp;rsquo;язало свій удар із бойовими діями в Ірані, Лівані та Іраку&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ще один союзник Ірану долучився до війни: по Ізраїлю полетіли ракети.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Підтримувані Іраном єменські хусити заявили про першу атаку на Ізраїль від початку війни на Близькому Сході. На тлі нових обстрілів це може означати, що конфлікт виходить за межі прямого протистояння Ірану, США та Ізраїлю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Таким чином угруповання фактично заявило про свій вступ у конфлікт, що підвищує ризик його подальшого розширення на Близькому Сході.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше Ізраїль повідомив, що працював над перехопленням ракети, випущеної з території Ємену.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також хусити заявили, що продовжуватимуть свої операції доти, доки, за їхніми словами, не припиниться &quot;агресія&quot; на всіх фронтах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, 25 березня Іран завдав удару по півночі Ізраїлю: балістична ракета впала поблизу міста Хадера, неподалік найбільшої електростанції країни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сама інфраструктура не постраждала, однак під час окремого обстрілу двоє чоловіків зазнали осколкових поранень.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/po_izrajilju_poletili_raketi_shhe_odin_sojuznik_iranu_doluchivsja_do_vijni/2026-03-29-36610</link>
			<category>Новини світу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/po_izrajilju_poletili_raketi_shhe_odin_sojuznik_iranu_doluchivsja_do_vijni/2026-03-29-36610</guid>
			<pubDate>Sat, 28 Mar 2026 22:03:33 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Захист для українських чоловіків 18—60 років Норвегія обмежила. Які винятки</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/04975969.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s04975969.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тепер чоловіки віком від 18 до 60 років більше не отримуватимуть колективного захисту, але є винятки.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/04975969.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s04975969.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Уряд Норвегії ухвалив зміни для українських біженців. Тепер чоловіки віком від 18 до 60 років більше не отримуватимуть колективного захисту, але є винятки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомили в уряді Норвегії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як заявила міністерка юстиції Астрі Аас-Хансен, Норвегія вже прийняла найбільше українців серед країн Скандинавії, тому країна стикається з перевантаженням системи послуг і нестачею житла.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В уряді також наголосили, що прагнуть більш збалансованої міграційної політики й хочуть, щоб якомога більше українців залишалися в Україні &amp;mdash; для підтримки держави та оборони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після змін чоловіки 18&amp;mdash;60 років більше не підпадають під програму колективного захисту, яка передбачає спрощене отримання тимчасового дозволу на проживання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тепер вони зможуть подавати заяви про притулок лише за стандартною процедурою &amp;mdash; з індивідуальним розглядом. При тому, за даними міграційної служби, дуже небагато заявників отримують захист.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нові правила набудуть чинності найближчим часом. Обмеження стосуються лише нових заявників і не впливають на тих, хто вже має тимчасовий захист у Норвегії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Винятки також передбачені для чоловіків, молодших за 18 років і старших за 60; непридатних до військової служби, евакуйованих у межах медичної програми; чоловіків, які самостійно доглядають за дітьми.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Наприкінці серпня 2025 року уряд України дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років включно виїздити за кордон. У вересні того ж року кількість українців, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, стала У ЄС рекордно зросла кількість українських чоловіків, які шукають притулок У ЄС рекордно зросла кількість українських чоловіків, які шукають притулок найвищою за останні два роки.&amp;nbsp; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вже в кінці лютого Норвегія заявила, що на громадське обговорення винесуть ініціативу, за якою українські чоловіки більше не отримуватимуть тимчасового колективного захисту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zakhist_dlja_ukrajinskikh_cholovikiv_18_60_rokiv_norvegija_obmezhila_jaki_vinjatki/2026-03-27-36608</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zakhist_dlja_ukrajinskikh_cholovikiv_18_60_rokiv_norvegija_obmezhila_jaki_vinjatki/2026-03-27-36608</guid>
			<pubDate>Fri, 27 Mar 2026 16:51:51 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Деяким українцям громадянство Німеччини не світить: хто у списку</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/53066445.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s53066445.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Щоб претендувати на громадянство Німеччини у 2026 році, українцям потрібно виконати всі обов&amp;rsquo;язкові вимоги.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/53066445.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s53066445.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Щоб претендувати на громадянство Німеччини у 2026 році, українцям потрібно виконати всі обов&amp;rsquo;язкові вимоги. Недотримання правил натуралізації чи невідповідність критеріям відбору закриє іноземцям шлях до оформлення місцевого паспорта. В Німеччині встановили суворі умови для претендентів на громадянство.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Як стати громадянином Німеччини&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Способів набуття німецького громадянства існує кілька. Найпопулярніший &amp;mdash; натуралізація &amp;mdash; передбачає виконання багатьох вимог, без чого домогтися позитивного рішення неможливо. За даними спеціалізованого порталу Gromadyanstvo, претендентам на місцевий паспорт відмовлять, якщо вони:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; не дотримаються мінімального терміну осілості п&amp;rsquo;ять років;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; не знатимуть національну мову на достатньому рівні;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; не зможуть підтвердити стабільний дохід.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Якщо ж іноземець намагається скористатися процедурою репатріації, він повинен довести факт втрати німецького паспорта своїми предками. Серед причин допускають одруження з громадянином іншої країни, особисту/колективну відмову, загублення документа до 26 лютого 1955 року і втрату місця проживання, встановленого до&amp;nbsp;30.01.1933 р.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Кому громадянство точно не світить&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Дотримання всіх умов не означає, що претенденту гарантовано видадуть другий паспорт. Існують окремі вимоги до іноземців, не пов&amp;rsquo;язані з процедурами набуття громадянства. Наприклад, додатковими критеріями відбору є повноліття, відсутність судимостей і навіть проходження тесту на знання суспільно-правового устрою держави.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також неофіційними маркерами для відмови є дискримінаційні погляди людини, активний прояв расизму, антисемітизму тощо. Підроблення документів, порушення міграційних правил, подання не достовірних персональних даних, примусова депортація з Німеччини в минулому &amp;mdash; все це тягне негативні наслідки для іноземців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, деякі країни &quot;продають&quot; громадянство у 2026 році. Вони приймають інвестиції від іноземців, які прагнуть оформити місцевий паспорт швидко і без дотримання мінімального терміну осілості.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також ЗМІ писали, що громадяни деяких країн повинні платити заставу в розмірі 15 000 доларів для отримання візи категорій B1/B2 в США. Програма Visa Bond станом на квітень 2026 року буде налічувати 50 держав.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Як отримати громадянство Німеччини біженцям з України?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;На біженців з України поширюються всі вимоги натуралізації. Особи, які перебувають під тимчасовим захистом, повинні легально проживати на території держави щонайменше п&amp;rsquo;ять років, знати німецьку мову на рівні B1, мати підтверджене джерело доходу і житло. Водночас не можна підтримувати свій фінансовий стан допомогою від Jobcenter або Sozialamt.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Як українцям підтвердити німецьке походження?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Щоб скористатися процедурою репатріації, треба підтвердити німецьке походження. Доказами коріння є свідоцтва про народження предків (дідусів, бабусь, інших родичів), довідки про укладання шлюбу та інші документи, де вказана національність. Плюс можна знайти інформацію про проживання предків на території Німецької імперії або в німецьких поселеннях&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dejakim_ukrajincjam_gromadjanstvo_nimechchini_ne_svitit_khto_u_spisku/2026-03-26-36606</link>
			<category>Українці в світі</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dejakim_ukrajincjam_gromadjanstvo_nimechchini_ne_svitit_khto_u_spisku/2026-03-26-36606</guid>
			<pubDate>Thu, 26 Mar 2026 09:39:53 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для посилення прозорості відомства - НАБУ ініціює проведення повторного аудиту</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/42497777.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s42497777.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Національне антикорупційне бюро України офіційно підтвердило свою зацікавленість у проведенні всебічної перевірки діяльності інституції.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/42497777.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s42497777.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Національне антикорупційне бюро України офіційно підтвердило свою зацікавленість у проведенні всебічної перевірки діяльності інституції.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами керівництва Бюро, такий підхід дозволить об&amp;rsquo;єктивно оцінити результативність роботи та впровадити необхідні управлінські зміни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Заступниця директора НАБУ Поліна Лисенко в коментарі УП наголосила, що аудит є не лише юридичним обов&amp;rsquo;язком, а й стратегічним інструментом розвитку.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відомство прагне продемонструвати відкритість перед суспільством та міжнародними партнерами у межах боротьби з корупційними проявами.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Саме НАБУ максимально зацікавлене в тому, аби Бюро було більш ефективним і прозорим і щоб кожен крок наближав країну до нашої спільної мети: нульової толерантності до корупції&amp;raquo;, &amp;mdash; підкреслила Поліна Лисенко.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У відомстві переконані, що зовнішня оцінка діяльності є здоровою управлінською практикою, яка допомагає ідентифікувати слабкі місця.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Поліна Лисенко зазначила, що &amp;laquo;можливе призначення аудиту НАБУ &amp;mdash; це не проблема і не ризик. Це &amp;mdash; інструмент&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно із законом, проведення регулярних перевірок є обов&amp;rsquo;язковою нормою, яку антикорупційні органи мають неухильно виконувати.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це дозволяє забезпечити баланс між незалежністю інституції та її підзвітністю перед державою та громадянами.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Важливо зауважити, що проведення першого в історії Бюро аудиту було принциповою позицією чинного директора Семена Кривоноса ще на етапі конкурсу.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Минулорічна перевірка довела доцільність такого підходу, заклавши підґрунтя для подальшого реформування системи.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&amp;nbsp;НАБУ пояснило, чому корупціонерів відпускають під заставу&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Національне антикорупційне бюро повідомило, що суди зобов&amp;rsquo;язані розглядати можливість застави для більшості обвинувачень, оскільки так передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У заяві Бюро наголошується, що питання &amp;laquo;чому знову застава?&amp;raquo; є одним із найчастіших серед громадян, однак закон прямо забороняє заставу лише для окремих категорій злочинів &amp;mdash; і корупційні правопорушення до цього переліку не входять.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тому суди, відповідно до норм КПК, не можуть утримувати підозрюваного під вартою без альтернативи у вигляді застави, якщо закон не забороняє її застосування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В НАБУ також нагадали, що у спеціальних інформаційних картках пояснили, для яких злочинів застава неможлива та чому чинне процесуальне законодавство передбачає саме такі правила.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) докладе максимум зусиль, щоб екстрадиція бізнесмена Тімура Міндіча в Україну стала можливою.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також, НАБУ провело обшуки у нового директора з безпеки &amp;laquo;Нафтогазу&amp;raquo; Віталія Бровка.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, НАБУ попередило про появу клона свого сайта.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_posilennja_prozorosti_vidomstva_nabu_inicijue_provedennja_povtornogo_auditu/2026-03-25-36605</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_posilennja_prozorosti_vidomstva_nabu_inicijue_provedennja_povtornogo_auditu/2026-03-25-36605</guid>
			<pubDate>Wed, 25 Mar 2026 11:01:22 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Якщо війна триватиме ще три роки - Зеленський доручив підготувати план роботи ВР</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/63348257.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s63348257.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У&amp;nbsp; фракції зараз обговорюють умови, за яких парламент міг би ефективно функціонувати в довгостроковій перспективі.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/63348257.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s63348257.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент Володимир Зеленський доручив першому заступнику голови фракції &quot;Слуга народу&quot; Андрію Мотовиловцю підготувати план роботи парламенту в умовах, якщо Україні доведеться воювати ще кілька років.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це передає RegioNews.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зазначається, що у фракції зараз обговорюють умови, за яких парламент міг би ефективно функціонувати в довгостроковій перспективі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Ми розуміємо, що перемовини в тристоронньому форматі швидше за все будуть поставлені на паузу, бо жодна зі сторін не готова йти на поступки. Тому потрібно готувати план існування нинішнього парламенту ще впродовж одного, двох, трьох років. Займається цим Андрій Мотовиловець. Він не обмежений часовими рамками, але активно пише план&quot;, &amp;ndash; розповів один із очільників фракції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У владі також працюють над налагодженням взаємодії між різними центрами впливу &amp;ndash; урядом і Офісом Президента.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Один із представників команди Зеленського зазначив, що після звільнення з ОП Андрія Єрмака співпраця парламенту та Офісу Президента стала більш конструктивною: &quot;стало менше інтриг &amp;ndash; більше роботи&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, за даними опитування КМІС, упродовж останніх двох місяців в Україні знизилася частка громадян, готових терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Станом на початок березня таких 54%. Це 11% менше, ніж у січні.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/jakshho_vijna_trivatime_shhe_tri_roki_zelenskij_doruchiv_pidgotuvati_plan_roboti_vr/2026-03-24-36604</link>
			<category>Політичні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/jakshho_vijna_trivatime_shhe_tri_roki_zelenskij_doruchiv_pidgotuvati_plan_roboti_vr/2026-03-24-36604</guid>
			<pubDate>Tue, 24 Mar 2026 09:38:20 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Очікували масового повстання в Ірані після ударів США та Ізраїль, але воно не відбулось</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/81884685.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s81884685.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Страх перед силовими структурами стримує як внутрішні протести, так і можливі дії етнічних угруповань за межами країни.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/81884685.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s81884685.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Під час підготовки до війни з Іраном США та Ізраїль розглядали сценарій, за якого внутрішні протести в країні могли б призвести до падіння чинної влади.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідний план запропонував керівник ізраїльської зовнішньої розвідки &amp;ldquo;Моссад&amp;rdquo; Давид Барнеа прем&amp;rsquo;єр-міністру Ізраїлю Беньяміну Нетаньягу, а також представив його американській стороні, зокрема посадовцям адміністрації президента Дональда Трампа.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За задумом, уже в перші дні після початку бойових дій Іран мав зіткнутися з внутрішніми заворушеннями. У &amp;ldquo;Моссаді&amp;rdquo; вважали, що активізація опозиції, масові протести та інші форми спротиву можуть призвести до дестабілізації й навіть краху іранського уряду.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нетаньягу підтримав цей підхід. Попри сумніви з боку частини американських чиновників і представників інших ізраїльських спецслужб, він і Трамп виходили з того, що комбінація ударів по керівництву Ірану та розвідувальних операцій для зміни режиму здатна запустити масове повстання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У своєму першому зверненні після початку війни Трамп закликав іранців спершу ховатися від бомбардувань, а згодом &amp;ldquo;перебрати владу&amp;rdquo; у країні: &amp;ldquo;Переберіть владу у своїй країні &amp;ndash; вона буде вашою&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Втім, за три тижні після початку війни очікуваного повстання не сталося. За оцінками американської та ізраїльської розвідок, іранський теократичний режим ослаблений, однак зберігає контроль над ситуацією. Страх перед силовими структурами стримує як внутрішні протести, так і можливі дії етнічних угруповань за межами країни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними співрозмовників The New York Times, саме розрахунок на швидке внутрішнє повстання став однією з ключових помилок у плануванні війни, яка поширилася на ширший регіон Близького Сходу. Замість внутрішнього колапсу іранська влада консолідувалася і відповіла ударами по військових базах, містах, суднах у Перській затоці, а також по нафтовій та газовій інфраструктурі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після перших заяв Трампа американські посадовці майже припинили публічно говорити про перспективу повстання в Ірані. Водночас частина з них і надалі не виключає такого розвитку подій. Нетаньягу також зменшив категоричність у риториці, однак наголошує на необхідності наземної складової.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Революції не роблять із повітря. Потрібна також наземна складова. Є багато варіантів того, якою вона може бути, але я не буду їх розкривати&amp;rdquo;, &amp;ndash; сказав він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він також зазначив, що зарано оцінювати, чи скористаються іранці ситуацією для протестів: &amp;ldquo;Занадто рано говорити, чи скористається іранський народ умовами, які ми створюємо, щоб вийти на вулиці. Я сподіваюся, що так і буде. Ми працюємо для цього, але зрештою все залежить лише від них&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас, за інформацією джерел, за зачиненими дверима Нетаньягу висловлював невдоволення тим, що прогнози &amp;ldquo;Моссаду&amp;rdquo; щодо швидкого повстання не справдилися. Під час однієї з нарад він також припускав, що Трамп може будь-якої миті вирішити завершити війну, тоді як розвідувальні операції ще не дали результату.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Перед початком війни ізраїльська сторона використовувала оптимістичні оцінки &amp;ldquo;Моссаду&amp;rdquo; як аргумент, щоб переконати Вашингтон у реалістичності падіння іранського режиму. Однак значна частина американських посадовців і аналітиків військової розвідки Ізраїлю ставилася до цього сценарію скептично.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, військові США попереджали, що іранці навряд чи виходитимуть на протести під час бомбардувань. Розвідка оцінювала ймовірність масового повстання як низьку та сумнівалася, що удари спричинять громадянський конфлікт.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Колишній посадовець Держдепартаменту США Нейт Свонсон, який працював у команді з переговорів щодо Ірану, зазначив, що в американському уряді він не бачив &amp;ldquo;серйозного плану&amp;rdquo; зі стимулювання повстання. За його словами, страх перед репресіями залишається ключовим фактором.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Багато протестувальників не виходять на вулиці, бо їх просто розстріляють. Їх уб&amp;rsquo;ють. Це одна причина. Інша &amp;ndash; значна частина людей просто хоче кращого життя і нині тримається осторонь. Вони не підтримують режим, але й не готові помирати, виступаючи проти нього. Ці 60% залишаться вдома&amp;rdquo;, &amp;ndash; сказав він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він також додав: &amp;ldquo;Є переконані противники режиму, але вони не озброєні і не можуть вивести на вулиці більшість населення&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Через два тижні після початку війни Трамп також визнав складність ситуації. 12 березня він заявив, що іранські силові структури &amp;ldquo;розстрілюють людей із кулеметів, якщо ті намагаються протестувати&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Тож я думаю, що це дуже серйозна перешкода для людей, які не мають зброї. Це велика перешкода. Це станеться, але, ймовірно, не одразу&amp;rdquo;, &amp;mdash; сказав він в ефірі Fox News Radio.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Курдський фактор&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Однією зі складових плану &amp;ldquo;Моссаду&amp;rdquo; було використання іранських курдських угруповань, що базуються на півночі Іраку. Ізраїль розраховував, що вони можуть розпочати наступ на територію Ірану.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами американських посадовців, і &amp;ldquo;Моссад&amp;rdquo;, і ЦРУ в останні роки надавали підтримку курдським силам, включно зі зброєю та консультаціями. Під час перших днів війни ізраїльська авіація завдавала інтенсивних ударів по цілях на північному заході Ірану, частково з метою створити умови для такого сценарію.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Однак згодом у США відмовилися від цієї ідеї, що спричинило напруження у відносинах із Ізраїлем. Трамп заявив, що особисто просив курдських лідерів не вводити свої сили до Ірану: &amp;ldquo;Я не хочу, щоб курди заходили. Я не хочу бачити, як курди страждають і гинуть&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Курдські політики також заперечили наявність таких планів. Президент Патріотичного союзу Курдистану Бафель Талабані заявив, що це може мати зворотний ефект.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Можна стверджувати, що це навіть зашкодить. Іранці дуже націоналістичні. Якщо вони відчують, що курди ззовні можуть розколоти країну, це лише об&amp;rsquo;єднає людей проти цього руху&amp;rdquo;, &amp;ndash; сказав він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Туреччина також попередила США не підтримувати курдські операції, оскільки сама має тривалий конфлікт із курдськими угрупованнями.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Оцінки розвідки&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За даними американських посадовців, ще до початку війни ЦРУ розглядало різні сценарії розвитку подій в Ірані. Повне падіння уряду вважалося малоймовірним.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Інші джерела зазначають, що навіть під час попередніх масових протестів, коли загинули тисячі людей, іранська влада змогла швидко їх придушити.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Серед можливих сценаріїв також розглядалися внутрішні конфлікти між різними групами в іранській владі. Однак, за оцінками аналітиків, такі процеси швидше призвели б до боротьби між релігійними угрупованнями, ніж до демократичних змін.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Найімовірнішим варіантом розвідка вважала збереження контролю за владою з боку жорсткої лінії чинного режиму.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ізраїльські спецслужби й раніше аналізували можливість провокування повстання в Ірані, однак довгий час вважали її малореалістичною. Колишній керівник &amp;ldquo;Моссаду&amp;rdquo; Йосі Коен ще у 2018 році зазначав, що масштаби протестів, необхідні для загрози владі, значно перевищують ті, які спостерігалися після революції 1979 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Ми думали, чи зможемо подолати цю різницю, і дійшли висновку, що ні&amp;rdquo;, &amp;ndash; говорив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У той період &amp;ldquo;Моссад&amp;rdquo; робив ставку на іншу стратегію &amp;ndash; послаблення Ірану через економічні санкції, ліквідацію вчених-ядерників і військових керівників, а також саботаж ядерної інфраструктури.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Однак протягом останнього року, на тлі зростання ймовірності війни, підхід змінився. За словами джерел, Давид Барнеа повернувся до ідеї внутрішньої дестабілізації та спрямовував ресурси служби на підготовку сценарію повалення влади в Тегерані у разі конфлікту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попри те, що після перших ударів і ліквідацій керівництва очікуваного повстання не сталося, ізраїльські посадовці заявляють, що не відмовляються від цієї мети.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Потрібна присутність на землі &amp;ndash; але це мають бути іранці. І я думаю, що вони з&amp;rsquo;являться&amp;rdquo;, &amp;ndash; заявив посол Ізраїлю у США Єхіель Лейтер.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Президент США Дональд Трамп заявив, що охороняти Ормузьку протоку мають не Сполучені Штати, адже вони нею не користуються.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає плани окупації чи блокади іранського острова Харг, аби змусити Іран відкрити Ормузьку протоку.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Після повідомлень про удар по військовій базі Дієго-Гарсія в Індійському океані західні експерти обговорюють можливу дальність іранських ракет і наслідки для безпеки Європи.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Увечері в суботу Іран випустив балістичні ракети по півдню Ізраїлю &amp;ndash; під удар потрапили місто Дімона, де розташований ядерний об&amp;rsquo;єкт, а також сусідній Арад. За попередніми даними, поранення отримали понад 100 людей.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Джерело: The New York Times&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ochikuvali_masovogo_povstannja_v_irani_pislja_udariv_ssha_ta_izrajil_ale_vono_ne_vidbulos/2026-03-23-36603</link>
			<category>Новини світу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ochikuvali_masovogo_povstannja_v_irani_pislja_udariv_ssha_ta_izrajil_ale_vono_ne_vidbulos/2026-03-23-36603</guid>
			<pubDate>Mon, 23 Mar 2026 10:49:58 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Тисячі військових та десантні кораблі США перекидають на Близький Схід</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/18249593.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s18249593.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На борту цих суден перебувають близько 4 тисяч військовослужбовців, з яких 2 500 є морськими піхотинцями.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/18249593.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s18249593.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Американські збройні сили прискорили перекидання тисяч морських піхотинців та десантні кораблі на Близький Схід для посилення угруповання, яке веде війну проти Ірану. Про це пише Newsmax з посиланням на чотирьох неназваних американських високопосадовців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами джерел, десантна оперативна група на чолі з кораблем USS Boxer та 11-й експедиційний підрозділ морської піхоти вирушають із Західного узбережжя США з випередженням графіка. До складу групи також входять десантні транспортні кораблі-доки USS Portland та USS Comstock.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На борту цих суден перебувають близько 4 тисяч військовослужбовців, з яких 2 500 є морськими піхотинцями. Кораблі несуть винищувачі F-35, ракети та техніку для висадки десанту на суходіл.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Очікується, що вони пропливуть через Індо-Тихоокеанський регіон до Близького Сходу після чого група об&apos;єднається з десантним кораблем USS Tripoli. Згодом до них приєднаються крейсер USS New Orleans та корабель-док USS Rushmore.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Загалом кораблі мають доставити у зону конфлікту близько 8 тисяч військових, серед яких до 5 тисяч морських піхотинців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Що передувало:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Перекидання додаткових сил відбувається на тлі повідомлень про можливу наземну операцію США із захоплення іранського острова Харг, що має критичне значення для нафтової промисловості Тегерана.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Водночас президент США Дональд Трамп запевняє, що не планує розгортати американські війська на Близькому Сході, і що не боїться повторення &quot;в&apos;єтнамського сценарію&quot; у разі початку наземної військової операції в Ірані.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/tisjachi_vijskovikh_ta_desantni_korabli_ssha_perekidajut_na_blizkij_skhid/2026-03-22-36602</link>
			<category>Новини світу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/tisjachi_vijskovikh_ta_desantni_korabli_ssha_perekidajut_na_blizkij_skhid/2026-03-22-36602</guid>
			<pubDate>Sun, 22 Mar 2026 15:56:47 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Лідери ЄС на саміті засудили поведінку Угорщини - «Ніхто не може шантажувати Європейський Союз»</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/20942987.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s20942987.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Лідери Європейського Союзу під час саміту ЄС засудили поведінку Угорщини, яка продовжує блокувати надання кредиту Україні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/20942987.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s20942987.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Лідери Європейського Союзу під час саміту ЄС засудили поведінку Угорщини, яка продовжує блокувати надання кредиту Україні на 90 млрд євро.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це на пресконференції після зустрічі лідерів ЄС заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта, передає ЗМІ у Брюсселі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;laquo;Те, що робить Угорщина, є абсолютно неприйнятним, і така поведінка не може бути прийнята лідерами. І саме тому лідери сьогодні на засіданні Ради висловилися дуже чітко, однозначно засудивши поведінку Угорщини в цьому питанні&amp;raquo;, &amp;mdash; сказав він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами Кошти, лідери ЄС нагадали, що домовленості мають виконуватися, а шантаж у межах Європейської ради є неприйнятним.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;laquo;Лідери виступили, щоб чітко засудити позицію Віктора Орбана, нагадати, що угода є угодою, і всі лідери мають дотримуватися свого слова. Ніхто не може шантажувати Європейську Раду, ніхто не може шантажувати інституції Європейського Союзу, і ми маємо виконати це&amp;raquo;, &amp;mdash; наголосив президент Євроради.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він також заявив, що Європейська рада вітає зусилля України щодо ремонту нафтопроводу &amp;laquo;Дружба&amp;raquo; протягом найближчих шести тижнів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;росія 23 рази атакувала трубопровід &amp;ldquo;Дружба&amp;rdquo;. Вже в 23-й раз Україна знову відремонтує цей трубопровід &amp;ldquo;Дружба&amp;rdquo;. І, звичайно, це не відповідальність України, це не відповідальність Європейського Союзу, це не відповідальність Комісії, Європейської Ради, будь-якої держави-члена. Саме тому те, що робить Угорщина, є абсолютно неприйнятним, і така поведінка не може бути прийнята лідерами&amp;raquo;, &amp;mdash; зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зі свого боку знову запевнила, що попри блокування з боку Угорщини ЄС виконає свої зобов&amp;rsquo;язання перед Україною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;laquo;Кредит залишається заблокованим, оскільки один лідер не дотримується свого слова. Але дозвольте мені повторити те, що я вже сказала у Києві. Ми виконаємо це так чи інакше. Так, перед нами стоять складні завдання. Але сьогодні ми зміцнили нашу рішучість&amp;raquo;, &amp;mdash; сказала вона.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Переговори з Орбаном на саміті ЄС не дали результату&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За даними медіа, під час обговорення на саміті лідери ЄС не змогли переконати прем&amp;rsquo;єр-міністра Угорщини Віктора Орбана відмовитися від блокування кредиту Україні. За словами співрозмовників Politico, президент Європейської ради Антоніу Кошта під час дискусії розкритикував позицію Орбана. Він назвав її &amp;laquo;неприйнятною&amp;raquo; і такою, що порушує принципи співпраці в ЄС. Кошта також зазначив, що раніше жоден із європейських лідерів не переходив &amp;laquo;цю червону лінію&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Перед початком саміту&amp;nbsp; прем&amp;rsquo;єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить прогресу у питанні розблокування кредиту Україні на 90 млрд євро та ухвалення 20-го пакета санкцій проти росії. Він заявив, що Будапешт готовий підтримати будь-які рішення на користь України лише після відновлення постачання російської нафти до Угорщини.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас лідери ЄС наголошують, що Орбан погодився на надання кредиту Україні під час попереднього саміту у грудні і має виконати взяті на себе зобовʼязання.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/lideri_es_na_samiti_zasudili_povedinku_ugorshhini_nikhto_ne_mozhe_shantazhuvati_evropejskij_sojuz/2026-03-20-36601</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/lideri_es_na_samiti_zasudili_povedinku_ugorshhini_nikhto_ne_mozhe_shantazhuvati_evropejskij_sojuz/2026-03-20-36601</guid>
			<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 08:59:55 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Дводенний саміт лідерів ЄС розпочинається у Брюсселі, говоритимуть і про війну в Україні</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/78527787.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s78527787.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На саміті очікується виступ Президента Володимира Зеленського.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/78527787.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s78527787.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; У Брюсселі 19 березня розпочинається дводенний саміт лідерів країн-членів Європейського Союзу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє ЗМІ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейські лідери обговорять, зокрема, ситуацію в Україні та способи посилення тиску на росію задля припинення її війни проти України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На саміті очікується виступ Президента Володимира Зеленського.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Лідери європейських країн також розглянуть питання ескалації на Близькому Сході та ситуацію в Ірані, включаючи наслідки для ЄС в контексті цін на енергоносії та енергетичної безпеки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Серед інших тем для обговорення - конкурентоспроможність та єдиний ринок, рамки багаторічного бюджету блоку на 2028-2034 рр., міграція, європейська оборона та безпека.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомлялося, президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслав офіційні листи-запрошення лідерам 27 держав Євросоюзу взяти участь у її наступному засіданні у Брюсселі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dvodennij_samit_lideriv_es_rozpochinaetsja_u_brjusseli_govoritimut_i_pro_vijnu_v_ukrajini/2026-03-19-36600</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dvodennij_samit_lideriv_es_rozpochinaetsja_u_brjusseli_govoritimut_i_pro_vijnu_v_ukrajini/2026-03-19-36600</guid>
			<pubDate>Thu, 19 Mar 2026 10:54:40 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>скільки мінімально коштів треба мати для в&apos;їзду в Україну у 2026 році</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/05174777.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s05174777.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для іноземців теж існує аналогічна вимога &amp;mdash; довести платоспроможність, інакше в Україну можуть не пропустити.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/05174777.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s05174777.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Українці, які планують в&amp;rsquo;їзд до ЄС у 2026 році, знають про необхідність підтвердити свій фінансовий стан, аби безперешкодно перетнути кордон. Для іноземців теж існує аналогічна вимога &amp;mdash; довести платоспроможність, інакше в Україну можуть не пропустити.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це розповідає ЗМІ з посиланням на закон &quot;Про прикордонний контроль&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Перевірка іноземців у пункті пропуску&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Стаття 9 закону встановлює необхідність здійснювати прикордонну перевірку іноземців та осіб без громадянства під час в&apos;їзду в Україну за процедурами контролю першої та другої лінії. До переліку, серед усього іншого, входить підтвердження грошового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення додому.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення для перебування в Україні, транзитного проїзду через територію України та виїзду за її межі, а також його розмір визначаються Кабінетом Міністрів&quot;, &amp;mdash; йдеться в законі.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Яка мінімальна сума для в&amp;rsquo;їзду в Україну&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Постає питання, скільки саме грошей треба мати іноземцям для безперешкодного перетину кордону. Сума визначена постановою КМУ від 4 грудня 2013 року № 884 і становить 20-кратний розмір прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб перебуває на рівні 3 328 грн/міс., отже грошове забезпечення іноземців та осіб без громадянства повинно сягати щонайменше 66 560 грн (3 028 грн х 20). Якщо запланований період проживання менший, необхідно здійснити перерахунок суми.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наприклад, на тиждень в Україні вистачить 26 624 грн. Формула обчислення така: місячний ліміт 66 560 грн треба поділити на 30 і помножити на кількість днів запланованого перебування плюс п&amp;rsquo;ять додаткових днів (66 560 : 30 х 12).&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Які документи необхідні для в&apos;їзду в Україну&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Іноземці повинні показати на кордоні України біометричний паспорт, дійсний поліс медичного страхування, візу (якщо не йдеться про громадянина країни безвізового режиму), документи про достатнє фінансове забезпечення і підтвердження мети подорожі. В деяких випадках може знадобитися запрошення від приймаючої сторони.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Кому можуть відмовити у в&apos;їзді в Україну&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Деяким категоріям осіб заборонили перетин українського кордону. Зокрема іноземцям, які становлять національну загрозу, вчинили правопорушення в пункті пропуску, порушили закон під час попереднього перебування в Україні, підробили офіційні документи для в&amp;rsquo;їзду чи загрожують законним інтересам українців/конституційному ладу.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що ще варто знати українцям&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, українці можуть вивозити за кордон валютні цінності в сумі до 10 000 євро в еквіваленті без письмового декларування. Це ліміт на одну людину станом на 2026 рік, але його можна збільшити.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також ЗМІ писали, що міжнародні посилки можуть конфіскувати на державному кордоні. Проблеми виникнуть у випадку неправильних даних у митній декларації чи перевезення заборонених товарів.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/skilki_minimalno_koshtiv_treba_mati_dlja_v_39_jizdu_v_ukrajinu_u_2026_roci/2026-03-18-36598</link>
			<category>Туристичні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/skilki_minimalno_koshtiv_treba_mati_dlja_v_39_jizdu_v_ukrajinu_u_2026_roci/2026-03-18-36598</guid>
			<pubDate>Wed, 18 Mar 2026 09:42:37 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Україні Німеччина пропонує посилити контроль за виїздом чоловіків призовного віку до ЄС</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/34718520.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s34718520.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німеччина звернулася до України з пропозицією посилити контроль за виїздом чоловіків призовного віку до країн Європейського Союзу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/34718520.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s34718520.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Німеччина звернулася до України з пропозицією посилити контроль за виїздом чоловіків призовного віку до країн Європейського Союзу. За даними німецького медіа Welt, Берлін порушив це питання на тлі зростання кількості громадян, які намагаються залишити країну попри обмеження воєнного стану.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німецька влада висловила занепокоєння через прибуття до ЄС осіб без достатніх правових підстав для перетину кордону. У Берліні вважають, що це створює навантаження на міграційні служби та впливає на внутрішні політичні дискусії щодо підтримки України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пропозиція Німеччини передбачає посилення координації між Києвом та європейськими країнами, зокрема обмін інформацією про документи та маршрути перетину кордону. Ініціатива спрямована на запобігання зловживанням та нелегальному виїзду.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ukrajini_nimechchina_proponue_posiliti_kontrol_za_vijizdom_cholovikiv_prizovnogo_viku_do_es/2026-03-17-36597</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ukrajini_nimechchina_proponue_posiliti_kontrol_za_vijizdom_cholovikiv_prizovnogo_viku_do_es/2026-03-17-36597</guid>
			<pubDate>Tue, 17 Mar 2026 10:02:23 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У Раді це називають &quot;політичною заявою&quot; - Зеленський погрожує депутатам мобілізацією</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/72008152.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s72008152.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Верховна Рада зіткнулася з внутрішньою кризою через масове бажання народних обранців скласти повноваження.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/72008152.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s72008152.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Верховна Рада зіткнулася з внутрішньою кризою через масове бажання народних обранців скласти повноваження. За словами народного депутата Олександра Юрченка, близько 50&amp;ndash;60 парламентарів уже написали заяви на звільнення, а в керівництві фракції &quot;Слуга народу&quot; визнають, що збирати голоси за важливі рішення стає дедалі складніше. Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з медіа 14 березня висунув ультиматум: депутати мають або виконувати свою роботу в парламенті, або готуватися до служби на фронті. Про це повідомляє ЗМІ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Глава держави наголосив, що в умовах воєнного стану робота в Раді є формою захисту держави, але він не виключає зміни правил мобілізації для тих, хто хоче піти з політики.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;З перших днів повномасштабного російського вторгнення були депутати, які хотіли скласти мандат. Можуть бути різні бажання і різне ставлення до них, але у нас воєнний стан і треба захищати державу. І тому народним депутатам доведеться або служити в парламенті згідно з українським законодавством, або я готовий проговорювати з представниками парламенту закон щодо змін до мобілізації, щоб депутати могли піти на фронт. Якщо не служиш державі в парламенті, то служи державі на фронті. Це мій підхід&quot;, - заявив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент також підкреслив, що проведення виборів для оновлення складу Ради наразі неможливе через війну та юридичні складнощі. Крім того, він розкритикував опозицію за небажання підтримувати стратегічні євроінтеграційні та фінансові закони, зауваживши, що справжня єдність має виражатися в діях, а не у вимогах про створення нових коаліцій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас у парламентському комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки до таких ініціатив поставилися стримано. Народний депутат Федір Веніславський в ефірі Radio NV назвав слова президента суто політичним жестом і висловив сумнів, щодо загрози мобілізації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Будь-які заяви щодо якихось негативних наслідків для депутатів, якщо вони перестануть працювати у Верховній Раді, я думаю, &amp;ndash; це політичні заяви. Головною проблемою нині є відсутність системного діалогу між ключовими гілками влади &amp;ndash; парламентом, урядом та Офісом президента. Важливо обговорювати необхідність ухвалення певних рішень і пояснювати причини, через які вони приймаються&quot;, - сказав Вениславський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На думку Веніславського, ситуація вимагає не нових законів про призов політиків, а відновлення комунікації всередині влади, оскільки формально коаліція існує, проте депутати все частіше обирають голосувати згідно з власними переконаннями, а не за вказівкою керівництва.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, що заступник голови фракції Андрій Мотовиловець заявляв про те, що у Верховній Раді загострюється криза: близько 40 депутатів фракції бажають скласти повноваження.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/u_radi_ce_nazivajut_politichnoju_zajavoju_zelenskij_pogrozhue_deputatam_mobilizacieju/2026-03-16-36596</link>
			<category>Політичні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/u_radi_ce_nazivajut_politichnoju_zajavoju_zelenskij_pogrozhue_deputatam_mobilizacieju/2026-03-16-36596</guid>
			<pubDate>Mon, 16 Mar 2026 10:41:15 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Чому цей бізнес такий популярний - як працює франшиза в Україні</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/66120679.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s66120679.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Франшиза надає право вести бізнес під чужим брендом. Зокрема покупець періодично сплачує за використання об&amp;rsquo;єктів інтелектуальної власності.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/66120679.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s66120679.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Що таке франшиза?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Так франшиза &amp;ndash; це договір, який підписують власник бізнесу та третя особа, про що пояснили на сайті OLX.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Покупець таким чином має легітимну можливість відкрити свою справу. Проте завжди під наглядом продавця.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Але покупець використовує:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; ім&amp;rsquo;я бренду;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; його технології;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; різне обладнання;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; репутацію торгової марки тощо.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тобто франшиза надає право вести бізнес під чужим брендом. Зокрема покупець періодично сплачує за використання об&amp;rsquo;єктів інтелектуальної власності. Такі платежі називаються &quot;роялті&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Розраховують їх як відсоток від продажів або встановлюють фіксований розмір,&lt;br /&gt;
&amp;ndash; пояснили у тексті.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Франчайзинг&quot; регулюється статтями 1115 &amp;ndash; 1129 глави 76 Цивільного кодексу України та має назву &quot;комерційна концесія&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Франчайзинг ділиться на три види:&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Товарний або франчайзинг продукту &amp;mdash; йдеться постачання готових продуктів.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Виробничий &amp;ndash; франчайзі отримує право на виготовлення та продаж товарів за конкретними технологіями.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Діловий &amp;ndash; право надається ще й структуру бізнесу з його ліцензіями та принципами роботи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Франзиша має чимало плюсів:&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Зниження ризиків &amp;ndash; вже одразу є планування витрат та прибутку, а потреби в аналізуванні ринку немає.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Репутація &amp;mdash; цільова аудиторія вже знає про бренд, не потрібно вибудовувати імідж з нуля.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Бізнес-модель вже існує.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Окупність &amp;ndash; вже не потрібні розрахунки, моніторинг тощо.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Пільги для кредитування &amp;ndash; легко отримати позику на цей різновид ведення бізнесу.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Підтримка від франчайзера &amp;ndash; власник зацікавлений у підтримці та надає максимум допомоги.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Однак існують й свої &lt;strong&gt;мінуси:&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Жорсткі межі договору.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Паушальний або первісний внесок.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Залежність від власника.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Франчайзер може заздалегідь надати список постачальників, з яким ви не завжди будете згодні. Локація для створення точки теж обговорюється. Залежно від району вартість оренди може збільшуватися,&amp;nbsp;&amp;ndash; йдеться у матеріалі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;Компанія Franchise Group навела приклади успішних франшиз. Серед таких бізнесів в Україні &amp;ndash; &quot;Франс.уа&quot;, &quot;Шериф&quot;, NAI.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Що ще слід знати про бізнес в Україні?&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Найстаріший бізнес в Україні &amp;ndash; це про Дрогобицький соляний завод. Він безперервно діє з 14 століття на одному і тому ж місці. Бізнес знаходиться на Львівщині.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Найбільше грошей заробили у 2025 році компанії ТОВ &quot;Д.Трейдінг&quot;, НАЕК Енергоатом та ТОВ &quot;АТБ-Маркет&quot;. Сума заробітку становить 292,4 мільярда гривень, 254,7 мільярда гривень та 247,3 мільярда гривень відповідно.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/chomu_cej_biznes_takij_populjarnij_jak_pracjue_franshiza_v_ukrajini/2026-03-15-36595</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/chomu_cej_biznes_takij_populjarnij_jak_pracjue_franshiza_v_ukrajini/2026-03-15-36595</guid>
			<pubDate>Sun, 15 Mar 2026 10:08:25 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Мерц виступив проти Трампа - Німеччина побоюється &quot;нескінченної війни&quot; в Ірані</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/97632099.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s97632099.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мерц змушений зробити різкий розворот, оскільки економічні наслідки та наслідки для безпеки найбільшої економіки ЄС стають дедалі очевиднішими.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/97632099.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s97632099.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Лише минулого тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц був &quot;на одній хвилі&quot; з президентом США Дональдом Трампом щодо цілей війни в Ірані. Тепер він звучить вже не так захоплено.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Найвпливовіший лідер Європи пішов на ризик, намагаючись триматися ближче до Вашингтона в перші дні конфлікту, тоді як його колеги, такі як прем&apos;єр-міністр Іспанії Педро Санчес і президент Франції Еммануель Макрон, засудили американо-ізраїльські удари як незаконні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Але тепер Мерц змушений зробити різкий розворот, оскільки економічні наслідки та наслідки для безпеки найбільшої економіки ЄС стають дедалі очевиднішими; він публічно висловлює свої побоювання щодо того, що у Трампа немає стратегії виходу для припинення бойових дій у Перській затоці.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це пишуть автори видання Politico.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час недавнього візиту до Норвегії Мерц висловився в найкритичнішому тоні на сьогоднішній день. Він стверджував, що війна порушила &quot;серйозні питання&quot; безпеки і додав: &quot;Вона має значний вплив на наші витрати на електроенергію і потенційно може спровокувати масштабну міграцію&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ці заяви далекі від тих, які були зроблені під час поїздки до Вашингтона минулого тижня, пише ЗМІ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відвідавши Трампа в Овальному кабінеті, Мерц висловив підтримку військовим цілям США. Він улесливо посміхався, коли президент хвалився збитками, завданими Ірану авіаударами США, і заявляв, що Берлін повністю солідарний з Вашингтоном у необхідності ліквідації диктатури в Тегерані.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Але у канцлера, схоже, більше немає настрою сміятися, оскільки наслідки війни, яка ось-ось перейде у третій тиждень, дедалі більше загрожують безлічі німецьких і європейських інтересів, зазначають журналісти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Політична ізоляція Мерца серед ключових європейських союзників і зростаючий тиск з боку його лівоцентристського партнера по коаліції, Соціал-демократичної партії (СДПН), підштовхнули канцлера до більш жорсткої позиції щодо війни в останні дні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Повідомляється, що Мерц дедалі більше побоюється, що іранська війна поглибить величезні економічні проблеми його країни &amp;ndash; при цьому й без того страдаючий виробничий сектор Німеччини отримає ще один удар через стрімке зростання цін на енергоносії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він також переймається тим, що це може загальмувати зусилля Європи щодо припинення повномасштабної війни росії в Україні та потенційно спровокувати нову кризу біженців саме в той момент, коли він бореться за те, щоб не дати ультраправій антиімміграційній партії &quot;Альтернатива для Німеччини&quot; (АдГ) стати найпопулярнішою політичною силою в країні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мерц також засудив рішення адміністрації Трампа пом&apos;якшити нафтові санкції проти росії в спробі знизити світові ціни на нафту, побоюючись, що цей крок послужить лише поповненню військового бюджету кремля і підтримає повномасштабне вторгнення москви в Україну. Він назвав цей крок &quot;помилковим&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми хочемо гарантувати, що росія не скористається війною в Ірані для ослаблення України&quot;, &amp;ndash; додав Мерц.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/merc_vistupiv_proti_trampa_nimechchina_pobojuetsja_neskinchennoji_vijni_v_irani/2026-03-14-36594</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/merc_vistupiv_proti_trampa_nimechchina_pobojuetsja_neskinchennoji_vijni_v_irani/2026-03-14-36594</guid>
			<pubDate>Sat, 14 Mar 2026 10:08:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Об’єднають у єдину систему дані військових: рішення уряду</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/62265977.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s62265977.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Уряд затвердив створення єдиного цифрового реєстру військовослужбовців ЗСУ та ДССТ.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/62265977.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s62265977.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Уряд затвердив створення єдиного цифрового реєстру військовослужбовців ЗСУ та ДССТ. Ця база даних дозволить запровадити електронні військові квитки та автоматизувати більшість армійських паперових процедур. Про це повідомило Міністерство оборони України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За інформацією міністерства, новий реєстр позбавить військових паперової тяганини: більше не доведеться подавати одні й ті самі довідки у різні установи. Через застосунок &amp;laquo;Армія+&amp;raquo; можна буде швидше отримати соціальні виплати та цифрові послуги, а дані бійців будуть під надійним захистом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Мінобороні підкреслили, що для командування це означає постійний доступ до актуальної інформації про особовий склад. Автоматизація обліку дозволить офіцерам витрачати менше часу на папери та зосередитися на пріоритетних бойових завданнях.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Для держави в цілому цей крок означає:&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;узгодженість державних інформаційних систем;&lt;br /&gt;
прозорість та високу точність даних;&lt;br /&gt;
раціональніше використання державних ресурсів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Реєстр автоматично обмінюватиметься даними з іншими державними базами, тому інформація про військових завжди буде актуальною. Уряд також чітко визначив правила, як зберігати ці відомості та надійно захищати їх від сторонніх.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Передбачена електронна взаємодія з іншими державними реєстрами, щоб забезпечити точність, актуальність та автоматизацію отримання даних &amp;mdash; зокрема з Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром актів цивільного стану та Державним реєстром фізичних осіб &amp;mdash; платників податків&amp;raquo;, &amp;mdash; повідомили у Міністерстві оборони України.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ob_ednajut_u_edinu_sistemu_dani_vijskovikh_rishennja_urjadu/2026-03-13-36593</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ob_ednajut_u_edinu_sistemu_dani_vijskovikh_rishennja_urjadu/2026-03-13-36593</guid>
			<pubDate>Fri, 13 Mar 2026 10:34:36 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Макрон оголосив про оборонну місію для відновлення судноплавства в Ормузькій протоці</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/10684799.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s10684799.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Місія буде &amp;laquo;суто оборонною&amp;raquo; і готуватиметься спільно з європейськими та неєвропейськими державами.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/10684799.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s10684799.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент Франції Емманюель Макрон повідомив про підготовку міжнародної місії для відновлення судноплавства в Ормузькій протоці, яку Іран закрив після атак США та Ізраїлю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це він сказав під час візиту до Кіпру, цитують Le Figaro та Le Parisien.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, місія буде &amp;laquo;суто оборонною&amp;raquo; і готуватиметься спільно з європейськими та неєвропейськими державами, щоб супроводжувати контейнеровози та танкери та поступово забезпечити безпечний прохід протокою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Макрон також висловив підтримку країнам Перської затоки, які зазнали ударів з боку Ірану, і анонсував розгортання восьми фрегатів, двох десантних вертольотоносців та авіаносця у районі від Східного Середземномор&amp;rsquo;я до Червоного моря та поблизу Ормузької протоки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент Франції підкреслив, що ця мобілізація є безпрецедентною і включає залучення повітряних та сухопутних сил. Мета &amp;mdash; деескалація конфлікту, безпека громадян і партнерів Франції, а також свобода судноплавства і морська безпека.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ормузька протока з&amp;rsquo;єднує Оманську та Перську затоки і є стратегічним маршрутом для перевезення нафти: близько 20% світового щоденного споживання нафти проходить через неї. Після початку ударів США та Ізраїлю Іран заявив про закриття протоки та попередив, що знищить будь-яке судно, яке спробує пройти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/makron_ogolosiv_pro_oboronnu_misiju_dlja_vidnovlennja_sudnoplavstva_v_ormuzkij_protoci/2026-03-12-36592</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/makron_ogolosiv_pro_oboronnu_misiju_dlja_vidnovlennja_sudnoplavstva_v_ormuzkij_protoci/2026-03-12-36592</guid>
			<pubDate>Thu, 12 Mar 2026 10:46:39 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Прибула до Києва з офіційним візитом очільниця Бундестагу Юлія Клекнер</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/16993745.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s16993745.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ця поїздка стала її першим візитом до Києва після обрання на посаду очільниці парламенту Німеччини у березні 2025 року.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/16993745.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s16993745.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президентка німецького Бундестагу Юлія Клекнер сьогодні, 11 березня, прибула до столиці України з офіційним візитом.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє DW.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ця поїздка стала її першим візитом до Києва після обрання на посаду очільниці парламенту Німеччини у березні 2025 року.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Головна мета візиту &amp;mdash; засвідчити непохитну солідарність Берліна з українським народом на тлі загострення конфліктів у інших частинах світу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час зустрічей з українськими посадовцями Клекнер наголосила, що Німеччина не планує зменшувати обсяги допомоги.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона підкреслила стратегічну важливість України для безпеки всього європейського континенту та демократичного устрою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Для нас надзвичайно важливо показати Києву певну стабільність підтримки. Адже всі очі, або більшість очей, зараз спрямовані на Близький Схід, на Іран&amp;raquo;, &amp;mdash; заявила президентка Бундестагу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Коментуючи внутрішні політичні дискусії в Німеччині щодо доцільності фінансування української армії, Клекнер висловила жорстку позицію.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона зауважила, що ціна поразки України буде значно вищою для всієї Європи, ніж будь-які фінансові витрати зараз.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідаючи на запитання журналістів щодо критики допомоги з боку окремих політичних сил, вона зазначила, що &amp;laquo;свободу та право на самовизначення неможливо оцінити грошима&amp;raquo;.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Клекнер впевнена, що перемога України є спільною справою демократичних країн.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Якби Україна впала, тоді інші європейські країни опинилися б у полі зору росії. І тому це спільна боротьба, яку ми ведемо&amp;raquo;, &amp;mdash; резюмувала очільниця німецького парламенту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, канцлер Німеччини закликав не послаблювати підтримку України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також Німеччина передасть понад 30 ракет-перехоплювачів до Patriot.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pribula_do_kieva_z_oficijnim_vizitom_ochilnicja_bundestagu_julija_klekner/2026-03-11-36591</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pribula_do_kieva_z_oficijnim_vizitom_ochilnicja_bundestagu_julija_klekner/2026-03-11-36591</guid>
			<pubDate>Wed, 11 Mar 2026 10:42:46 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Заявив про «хорошу» розмову з путіним Трамп</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/61307766.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s61307766.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;путін запропонував йому допомогу у війні на Близькому Сході, однак Трамп у відповідь порадив йому зосередитись на припиненні війни в Україні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/61307766.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s61307766.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Трамп заявив про &amp;laquo;хорошу&amp;raquo; розмову з путіним&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент США Дональд Трамп повідомив про &amp;ldquo;хорошу&amp;rdquo; телефонну розмову з російським президентом володимиром путіним.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Серед тем, які обговорили сторони, була Україна та Близький Схід, повідомив Трамп під час брифінгу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Так, за словами Трампа, путін запропонував йому допомогу у війні на Близькому Сході, однак Трамп у відповідь порадив йому зосередитись на припиненні війни в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Я вважаю, що це була позитивна розмова на цю тему, і ми, звісно, говорили про Близький Схід. І він хоче бути корисним. Я сказав, що ти міг би бути більш корисним, якби закінчив війну між Україною і росією. Це було б більш корисно&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він додав, що війна між рф та Україною є &amp;ldquo;просто нескінченною&amp;rdquo;, а між президентами росії та України &amp;ldquo;існує величезна ненависть&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Вони, здається, не можуть дійти згоди&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Президент США Дональд Трамп заявив, що участь Сполучених Штатів у переговорах між Україною та росією є &amp;ldquo;послугою Європі на все життя&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Джерело: Білий дім&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zajaviv_pro_khoroshu_rozmovu_z_putinim_tramp/2026-03-10-36590</link>
			<category>Іноземна преса про Україну</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zajaviv_pro_khoroshu_rozmovu_z_putinim_tramp/2026-03-10-36590</guid>
			<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 10:28:50 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Щодо ядерної зброї та безпеки - Норвегія готова розпочати переговори з Францією</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/52637812.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s52637812.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Норвегія висловила готовність розпочати переговори з Францією про те, як французька ядерна зброя може сприяти безпеці європейського континенту.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/52637812.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s52637812.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Норвегія висловила готовність розпочати переговори з Францією про те, як французька ядерна зброя може сприяти безпеці європейського континенту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє Politico.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Норвегія готова розпочати переговори з Парижем щодо того, як французька ядерна зброя може сприяти безпеці континенту&amp;raquo;, &amp;ndash; заявив сьогодні міністр закордонних справ країни Еспен Барт Ейде.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Ми готові обговорити це в рамках партнерської угоди з Францією. Але наша ядерна політика залишається твердою. Ми не матимемо ядерної зброї на норвезькій землі у мирний час&amp;raquo;, &amp;ndash; сказав Ейде у норвезькому парламенті.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Готовність Осло розпочати переговори &amp;ndash; це ще один приклад того, як європейські країни змінюють свої стратегії безпеки після нападу рф на Україну та побоюються покладатися на США після обрання Дональда Трампа на другий термін, зазначає Politico.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Норвегія, яка традиційно вважається одним з найближчих союзників США в Європі, також планує посилювати оборонну співпрацю з Британією, Німеччиною, Нідерландами та Польщею.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зазначається, що потенційна взаємодія з Францією може включати спільні навчання та тимчасове розгортання французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, в інших країнах Європи.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/shhodo_jadernoji_zbroji_ta_bezpeki_norvegija_gotova_rozpochati_peregovori_z_francieju/2026-03-09-36589</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/shhodo_jadernoji_zbroji_ta_bezpeki_norvegija_gotova_rozpochati_peregovori_z_francieju/2026-03-09-36589</guid>
			<pubDate>Mon, 09 Mar 2026 11:16:31 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>&quot;Синьо-жовті&quot; очолили медальний залік Ігор - українці забрали весь подіум у біатлоні на Паралімпіаді 2026</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/24974457.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s24974457.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відбулася спринтерська гонка з біатлону серед спортсменів із порушенням зору на Паралімпійських іграх 2026 року у Мілані-Кортіні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/24974457.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s24974457.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Відбулася спринтерська гонка з біатлону серед спортсменів із порушенням зору на Паралімпійських іграх 2026 року у Мілані-Кортіні. Результати та звіт&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Найкращий результат серед всіх спортсменів, які вийшли на старт олімпійської чоловічої спринтерської гонки з біатлону на Паралімпіаді 2026, показав українець Олександр Казік. Його чемпіонський час разом із гайдом Сергієм Кучерявим склав 17:37.7 хвилини.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна взяла друге золото на Паралімпіаді 2026 в біатлоні &amp;ndash; у колекції &quot;синьо-жовтих&quot; також бронза.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Срібним призером став Ярослав Решетинський. Він програв Казіку 1 хвилину 2,4 секунди. Бронзову нагороду виборов ще один представник збірної України Анатолій Ковалевський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Варто зазначити, що у топ-7 потрапили ще два українські біатлоністи &amp;ndash; Дмитро Суярко фінішував 5-м, а Максим Мурашковський посів 7-ме підсумкове місце.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За підсумками першого змагального дня Паралімпійських ігор 2026 українська збірна очолила загальний залік, маючи 6 медалей (три золота, одне срібло, дві бронзи).&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Паралімпіада 2026, біатлон, спринт, порушення зору, чоловіки&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;1. Олександр Казік (Україна) &amp;ndash; 17:37.7&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;2. Ярослав Решетинський (Україна) +1:02.4&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;3. Анатолій Ковалевський (Україна) +1:06.1&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;hellip;5. Дмитро Суярко (Україна) +1:16.0&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;...7. Максим Мурашковський (Україна) +2:40.2&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Топ-5 загального медального заліку Паралімпіади 2026&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Скандал на Паралімпіаді 2026: на церемонії відкриття винесли синьо-жовтий прапор попри бойкот з боку України&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/sino_zhovti_ocholili_medalnij_zalik_igor_ukrajinci_zabrali_ves_podium_u_biatloni_na_paralimpiadi_2026/2026-03-08-36588</link>
			<category>Спортивні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/sino_zhovti_ocholili_medalnij_zalik_igor_ukrajinci_zabrali_ves_podium_u_biatloni_na_paralimpiadi_2026/2026-03-08-36588</guid>
			<pubDate>Sun, 08 Mar 2026 10:24:43 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Атаки на залізничну інфраструктуру росіяни посилили – УЗ</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/80591842.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s80591842.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За повідомленням УЗ, російські окупанти значно посилили атаки по українській залізниці, зокрема атакують рухомий склад.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/80591842.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s80591842.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; За повідомленням УЗ, російські окупанти значно посилили атаки по українській залізниці, зокрема атакують рухомий склад.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Так, від початку березня вже зафіксовано 18 ударів, у середньому &amp;ndash; шість на добу. Для атак ворог застосовує БпЛА та FPV-дрони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Від початку місяця окупанти вже пошкодили 41 об&amp;rsquo;єкт, головна ціль &amp;ndash; рухомий склад, зафіксовано пошкодження 17 одиниць.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також під атакою опиняються пасажирські вагони, зокрема вранці 4 березня було завдано удару по вагону у Миколаєві.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Моніторингова група Укрзалізниці вчасно зафіксувала безпілотник у повітрі та евакуювала людей. Обійшлося без жертв, поранено оглядача поїздів&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під ударами також локомотиви, вантажні вагони та спеціалізована техніка, яка використовується для ремонту інфраструктури.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Цього місяця ворог атакував і залізничні депо та мости. Найбільше обстрілів &amp;ndash; поблизу лінії фронту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попри російські атаки, разом з військовими УЗ моніторить повітряний простір на маршрутах курсування поїздів. У разі виявлення небезпеки залізничники змінюють маршрут курсування поїздів, оперативно евакуйовують пасажирів із вагонів та вживають інших безпекових заходів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Для нас важливо зберегти сполучення з прифронтовими регіонами. Це &amp;mdash; про логістику для мешканців і можливість евакуації до безпечніших областей України&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; За чотири роки повномасштабної війни внаслідок російських атак загинули понад 1000 співробітників Укрзалізниці.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Джерело: Укрзалізниця&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ataki_na_zaliznichnu_infrastrukturu_rosijani_posilili_uz/2026-03-07-36587</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ataki_na_zaliznichnu_infrastrukturu_rosijani_posilili_uz/2026-03-07-36587</guid>
			<pubDate>Sat, 07 Mar 2026 12:07:28 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Про викрадення інкасаторів з $40 млн і банківським золотом в Угорщині - заявив Ощадбанк</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/62136551.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s62136551.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Угорщині затримали два інкасаторські автомобілі Ощадбанку, які виконували регулярне перевезення валютних коштів та банківських металів.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/62136551.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s62136551.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; В Угорщині затримали два інкасаторські автомобілі Ощадбанку, які виконували регулярне перевезення валютних коштів та банківських металів між Raiffeisen Bank в Австрія та українським банком. За інформацією банку, автомобілі супроводжували сім співробітників інкасаторської бригади. У Ощадбанк стверджують, що їхнє затримання відбулося без пояснення причин.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Сьогодні, 5 березня 2026 року, два автомобіля інкасаторської служби Ощадбанку, які супроводжувались 7 співробітниками бригади інкасації, були безпідставно затримані в Угорщині при здійсненні регулярного перевезення іноземноі валюти та банківських металів між Райффазен банк Австрія та Ощадбанк Україна&amp;rdquo;, &amp;ndash; йдеться у повідомленні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У затриманих автомобілях перебували значні фінансові активи: близько 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро, а також приблизно дев&amp;rsquo;ять кілограмів банківського золота.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно з даними GPS, інкасаторські автомобілі наразі знаходяться у центрі Будапешту неподалік однієї з силових установ країни. Це місце також підтвердили представники Посольства України в Угорщині, які повідомили інформацію Міністерству закордонних справ України. Водночас про місцеперебування семи співробітників інкасації наразі нічого не відомо.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У банку наголошують, що транспортування коштів здійснювалося в межах міжнародної угоди між фінансовими установами та відповідало чинним правилам перевезення цінностей і митним процедурам Європейського Союзу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ощадбанк вимагає негайного звільнення своїх співробітників та повернення затриманих автомобілів разом із цінностями в Україну. У банку повідомили, що його керівництво підтримує постійний контакт із Міністерством закордонних справ України та правоохоронними органами для координації подальших дій і врегулювання ситуації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; У Португалії 23-річного чоловіка заарештували за спробу шпигунства після того, як він викрав комп&amp;rsquo;ютер та iPad у готелі, де зупинялися військовослужбовці НАТО.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; На Буковині затримали жителя Чернівців, котрий викрав та утримував проти волі 13-річну дівчину. Чоловік заманив дитину до автомобіля переховував в оселях родичів у Чернівецькому районі, де тимчасово ніхто не проживає.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Джерело: Ощадбанк.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pro_vikradennja_inkasatoriv_z_40_mln_i_bankivskim_zolotom_v_ugorshhini_zajaviv_oshhadbank/2026-03-06-36586</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pro_vikradennja_inkasatoriv_z_40_mln_i_bankivskim_zolotom_v_ugorshhini_zajaviv_oshhadbank/2026-03-06-36586</guid>
			<pubDate>Fri, 06 Mar 2026 09:56:06 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Єврокомісарка заявила, що країна ще не відновила довіру ЄС після атаки на НАБУ і САП . «Це лишиться назавжди»</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/05312349.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s05312349.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Марта Кос, єврокомісарка з питань розширення, заявила, що проблеми з довірою до України через атаку на антикорупційні органи влітку 2025 року досі існують.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/05312349.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s05312349.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Марта Кос, єврокомісарка з питань розширення, заявила, що проблеми з довірою до України через атаку на антикорупційні органи влітку 2025 року досі існують.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це вона сказала в інтерв&apos;ю виданню ЗМІ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згадуючи події липня минулого року, Кос зазначила, що не могла зрозуміти, &amp;laquo;навіщо Україна це робить&amp;raquo;, оскільки позбавлення незалежності НАБУ і САП означало б закриття шляху до членства в Європейському Союзі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На запитання, чи можна говорити про відновлення довіри до Києва з боку ЄС після скасування скандальних законів, єврокомісарка відповіла: &amp;laquo;Ні, зовсім ні. Це лишиться назавжди&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Бо ухвалювати, скасовувати закони можна скільки завгодно, але просто так повернути довіру &amp;mdash; не вийде&amp;hellip; Коли довіра вже не є повною &amp;mdash; тоді, що б не робив твій партнер, ти все одно ставиш маленький знак питання: а чи правильно він робить? Яка тепер мета?&amp;raquo; &amp;mdash; сказала Кос.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Однак єврокомісарка підкреслила, що відновлювати цю довіру їй допомагає українське суспільство.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Бо я знаю, що в Україні громадянське суспільство дійсно відіграє важливу роль. Я також бачила опитування, що 72% українців підтримують членство в ЄС, і коли їх запитали, яких переваг вони чекають &amp;mdash; то відповідь про боротьбу з корупцією мала дуже високу підтримку, таку само, як і питання добробуту&amp;raquo;, &amp;mdash; заявила Кос.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона додала, що хотіла б бачити таке суспільство у кожної країни-кандидатки на вступ до ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 12414, який обмежував незалежність НАБУ та САП.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згодом президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 12414. Вночі проти 23 липня він опублікував відеозвернення, в якому сказав, що НАБУ і САП продовжать свою роботу, попри ухвалення закону. Однак, за його словами, антикорупційна інфраструктура має бути &amp;laquo;очищена від російських впливів&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Увечері 22 липня в Києві та низці інших міст України почалися акції протесту проти ухвалення законопроєкту № 12414. Вони тривали й наступні декілька днів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згодом під тиском Заходу та громадськості Верховна Рада ухвалила новий законопроєкт, покликаний змінити ситуацію з антикорупційними органами. 31 липня Зеленський підписав закон щодо повернення повноважень НАБУ та САП.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/evrokomisarka_zajavila_shho_krajina_shhe_ne_vidnovila_doviru_es_pislja_ataki_na_nabu_i_sap_ce_lishitsja_nazavzhdi/2026-03-05-36585</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/evrokomisarka_zajavila_shho_krajina_shhe_ne_vidnovila_doviru_es_pislja_ataki_na_nabu_i_sap_ce_lishitsja_nazavzhdi/2026-03-05-36585</guid>
			<pubDate>Thu, 05 Mar 2026 09:35:41 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Як Європа змінює свою стратегію безпеки - Україна більше не буфер</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/18968036.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s18968036.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Київ посилює дипломатичний тиск, наполягаючи на юридично закріплених гарантіях і повноцінній участі ЄС у мирному процесі.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/18968036.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s18968036.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Європа стрімко переглядає свою роль у війні росії проти України &amp;mdash; від обережного спостерігача до ключового учасника формування нової архітектури безпеки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Київ посилює дипломатичний тиск, наполягаючи на юридично закріплених гарантіях і повноцінній участі ЄС у мирному процесі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На тлі скепсису щодо намірів кремля та розширення оборонного співробітництва з європейськими країнами Україна дедалі чіткіше перетворюється з &amp;ldquo;буферної зони&amp;rdquo; на структурний елемент системи безпеки континенту.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Україна посилює дипломатичний фронт: партнерство з Норвегією та оборонні угоди з ЄС&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця в інтерв&amp;rsquo;ю BBC звернув увагу на трансформацію переговорного процесу за останній рік. За його словами, змінився склад російської делегації: замість політиків і дипломатів до неї увійшли військові та представники спецслужб.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Військові краще розуміють, що відбувається на полі бою. Інша річ, чи здатні [росіяни] передавати інформацію безпосередньо без викривлень або підтасовування даних. Необхідно мати чіткий перелік правил і протоколів, а також спосіб перевірки й моніторингу. Ми повинні віддати належне американцям за їхню відданість справі й терпіння, тому що вони постійно присутні на нарадах. Вони не просто спостерігають, вони ставлять запитання й уважно слухають наші відповіді&amp;rdquo;, &amp;mdash; сказав Кислиця.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент також закликав Сполучені Штати не піддаватися на переговорні ігри диктатора путіна. Він наголосив, що без чітких і гарантій безпеки будь-яке припинення вогню може дозволити росії перегрупуватися й відновити наступ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;росіяни лише грають в ігри й не мають серйозних намірів припинити війну. Я це бачу, тому що вони дуже погані актори. Вони грають із президентом Трампом і грають з усім світом. Так воно і є. путін думає, що виглядає переконливо, і йому можна довіряти. Ні, він поганий актор. Сполучені Штати переконані, що путін закінчить війну, якщо Україна віддасть росії Донбас. Але це недалекоглядна ідея. Чесно кажучи, я не вірю, що це все, чого вимагає росія. Наш вихід із Донбасу &amp;mdash; і тоді війна закінчиться? росія є росія, і ви знаєте, що їй не можна довіряти&amp;rdquo;, &amp;mdash; акцентував Зеленський в інтерв&amp;rsquo;ю Financial Times.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що розв&amp;rsquo;язана путіним війна стала для росії військовим, економічним і стратегічним провалом. Він нагадав про грубе порушення міжнародного права внаслідок вторгнення в суверенну державу й наголосив, що Україна продовжує спротив за підтримки Європи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Я відносно скептично ставлюся до того, що мир можливий у короткостроковій перспективі. Але розуміймо, що немає бачення миру з боку російської сторони такого чіткого, як із нашого. Тому ми маємо продовжувати рухатися&amp;rdquo;, &amp;mdash; прокоментував він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У спільній заяві президента Європейської Ради Антоніу Кошти, глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і президентки Європарламенту Роберти Мецоли зазначається, що повномасштабна агресія проти України послаблює саму росію. Лідери ЄС закликали посилювати тиск на москву, зокрема в енергетичному та фінансовому секторах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Війна путіна поступово послаблює росію. І ми рішуче налаштовані чинити подальший тиск на рф, зокрема на енергетичний і фінансовий сектори, щоб вона припинила свою агресію й узяла участь у конструктивних переговорах про мир. Європейський Союз і його держави-члени, відповідно до своїх повноважень, готові сприяти надійним і правдивим гарантіям безпеки, щоб росія ніколи більше не могла напасти на Україну&amp;rdquo;, &amp;mdash; йдеться в заяві.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що стійкий мир у Європі та Північній Америці неможливий без повної інтеграції України в євроатлантичні військово-політичні структури. У відомстві зазначили, що країна вже стала одним із ключових центрів сили об&amp;rsquo;єднаної Європи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Прем&amp;rsquo;єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере відвідав Київ для переговорів про стратегічне партнерство, зокрема у сфері енергетики. 25 листопада він зустрівся з президентом України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна та Норвегія домовилися про створення стратегічного партнерства. Норвезький прем&amp;rsquo;єр запевнив, що всі парламентські партії країни підтримують Київ у протистоянні російській агресії. У 2025 році Осло вже погодило виділення понад 8 млрд доларів допомоги.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Зараз ми бачимо, що розвиток власної промисловості України, заснований на вашому досвіді в [військовій галузі], є дуже важливим для ваших партнерів. Тому сьогодні ми з президентом домовилися встановити те, що ми називаємо стратегічним партнерством між Норвегією та Україною, яке ми будемо розвивати разом у різних сферах&amp;rdquo;, &amp;mdash; заявив прем&amp;rsquo;єр Норвегії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зеленський наголосив, що співпраця розширюватиметься в усіх взаємовигідних напрямах, включно з енергетикою. За його словами, міністри енергетики двох країн підготують відповідну угоду.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Норвегія залишається одним із найбільших інвесторів програми PURL, що забезпечує постачання американського озброєння, оплаченого європейськими членами НАТО та Канадою. Осло вже спрямувало близько 970 млн доларів у межах ініціативи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Великій Британії розпочав роботу перший український оборонний завод компанії Ukrspecsystems, що виробляє безпілотники. Інженерний центр залишається в Україні, а виробничі потужності інтегруються в британський оборонний простір.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, Україна підписала чотири рамкові оборонні угоди &amp;mdash; дві з Фінляндією та по одній із Данією і Латвією &amp;mdash; для розширення спільного виробництва дронів у межах програми Build with Ukraine.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Від касок до ракет: як змінилася позиція Європи щодо війни рф проти України&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Чи справді Україна перестала бути &amp;ldquo;буферною зоною&amp;rdquo; і стала структурним елементом європейської системи безпеки? Чи готова Європа остаточно відмовитися від ілюзій швидкого миру та перейти до довгострокового військового й економічного планування? На ці запитання в ефірі телеканалу шукали відповіді:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка із зовнішньої та внутрішньої політики;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Віра Константинова, політологиня-міжнародниця, радниця голови ВРУ (2019-2021 рр.);&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Віктор Ягун, директор Агентства реформування сектору безпеки, експерт із національної безпеки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Європа зробила ривок, якого сама від себе не очікувала&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;mdash; Якщо переглянути всі чотири роки з моменту, коли розпочалася повномасштабна війна, видно, наскільки Європа змінила свою думку і наскільки краще стала розуміти питання безпеки. Європа вже безпосередньо зіткнулася з цією реальністю, і тому з&amp;rsquo;явилося зовсім інше розуміння війни рф проти України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ми ж пам&amp;rsquo;ятаємо, з чого починали. Якщо взяти, наприклад, Німеччину: колись ми просили хоча б каски, а сьогодні Німеччина &amp;mdash; один із основних донорів безпеки України. Тому кожна європейська країна переоцінила своє розуміння того, що у XXI столітті можлива війна, і що на Європейському континенті може тривати війна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після Другої світової війни, особливо після завершення холодної війни, настав період, коли багато аналітиків і світових лідерів говорили: &amp;ldquo;Все, воєн більше не буде, настав мир у всьому світі, ми розвиваємося економічно&amp;rdquo;. Особливо це стосувалося Європи: вона була зосереджена на економічних питаннях, на розвитку своїх внутрішніх блоків. А тут несподівано сталося те, чого багато хто не очікував, хоча сигнали були.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Усі ці меседжі від рросії, особливо після 2007 року, після Мюнхенської конференції з безпеки і промови путіна, показували, що з росією потрібно бути дуже обережними і вести зовсім іншу політику. Але, як завжди, багато хто думав: &amp;ldquo;Ні, цього не станеться, не може бути&amp;rdquo;. Здавалося, що після Другої світової війни, такої складної і кривавої, це не повториться на Європейському континенті. Але, на жаль, повторилося.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; За ці чотири роки нарешті відбулася трансформація усвідомлення в Європі: зараз ми перебуваємо на піку загроз безпеці, і потрібно максимально посилювати безпеку. І, звісно, ключовий елемент цього &amp;mdash; підтримка України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Безумовно, нам би хотілося більшого. У деяких аспектах хочеться не лише декларацій, а й рішень. Але ми можемо сказати, що за цей час з&amp;rsquo;явилася &amp;ldquo;коаліція рішучих&amp;rdquo; &amp;mdash; альянс держав, які допомагають Україні. Ми знаємо формат &amp;ldquo;Рамштайн&amp;rdquo;, який працює за різними напрямами. За цей час було зроблено дуже багато платформ, спрямованих на допомогу Україні. І це важливо, тому що це велика робота, яку довелося виконати і нашим дипломатам, і керівництву країни, і всім нам.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Я пригадую, як ми проводили великі акції на підтримку України, як українці за кордоном постійно заявляли про себе. У результаті світ дізнався про Україну, дізнався про цю війну, про те, що відбувається. Але, на жаль, є й інший бік: чотири роки війни, і зараз, у день річниці, у нас немає впевненості й розуміння, коли вона завершиться.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; За чотири роки Європа здійснила великий стрибок і, думаю, вона сама від себе цього не очікувала. Якщо брати Європейський континент загалом &amp;mdash; це понад 27 країн. А якщо говорити про Європейський Союз, там рішення ухвалюються консенсусом, і наскільки складно було трансформуватися, знаходити компроміси щодо пакетів допомоги Україні й щодо фінансування, зважаючи на те, що війна &amp;mdash; це дуже витратно.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Плюс Україна живе в умовах війни, і економічний складник зовсім інший: це не мирний час, коли можна спокійно розвивати економіку і соціальні програми. Під час війни це дуже складно. Іноді ми робимо речі, які здаються нереалістичними. Ви бачите, який ривок Україна зробила у сфері ВПК.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попереду ще велика робота &amp;mdash; завершення війни. Ми повинні вже зараз розмовляти з партнерами, особливо з європейцями. Спільна робота з ними допомагає &amp;ldquo;перевернути рамку&amp;rdquo; кремля, який нав&amp;rsquo;язує свої умови. І дуже важливо, щоб Європа повноцінно брала участь у переговорному процесі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ми працюємо над тим, щоб Європа повноцінно включалася в переговорний процес. росія цього не хоче, як заявляє пєсков: &amp;ldquo;А навіщо європейці потрібні, чим вони можуть допомогти?&amp;rdquo;. Зрозуміло, агресору Європа допомагати не повинна. Сьогодні питання в допомозі країні, яка постраждала, країні, на яку напали, і це Україна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ВІРА КОНСТАНТИНОВА: Європі потрібно раз і назавжди забути концепцію України як буферної зони&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;mdash; Зараз до потенційної російської агресії проти європейських членів НАТО та Європейського Союзу ставляться набагато серйозніше, ніж, наприклад, шість-сім років тому. Об&amp;rsquo;єктивно ситуація змінилася кардинально. І ми бачимо, не без допомоги наших американських партнерів, більш серйозне ставлення до того, що називається довгостроковим плануванням у секторі безпеки й оборони, а також в оборонній промисловості.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Так чи інакше Україна вже частина оборонного планування Європейського Союзу і НАТО, Україна вже частина певних контрактних зобов&amp;rsquo;язань. І навіть ініціатива, яка допомагає нам, і озброєння, яке постачається завдяки європейським коштам, &amp;mdash; це той компонент інтеграції, про який ще десять років тому ми б із вами навіть не мріяли.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Немає ні ознак, ні навіть пів кроків, які б свідчили французьким і британським колегам про готовність росії до стабілізації ситуації. Я вже не кажу про припинення вогню чи підписання якоїсь угоди. Це означає, що європейські колеги, і конкретно наші французькі й британські партнери, розуміють необхідність планувати, виходячи з довгостроковості загрози.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Якщо подивитися на публічно доступні доповіді, там один і той самий меседж: росія не збирається припиняти війну не тому, що вона має колосальні втрати. Ми розуміємо, що цифри втрат, які є зараз, можуть бути не остаточними &amp;mdash; вони постійно оновлюватимуться. Але для мене очевидне інше: у контексті довгострокового планування багато партнерів розуміють, що цілі рф щодо України та Європи не змінилися. І, на жаль, я дуже сумніваюся, що вони зміняться. Багато аналітиків кажуть, що війна з Європою &amp;mdash; &amp;ldquo;раціональне продовження&amp;rdquo; того, що відбувається зараз, як вони це називають, у &amp;ldquo;російсько-українському конфлікті&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тому заяви президента Макрона, а також заяви наших американських і британських колег, представників Єврокомісії та Європарламенту маркують одне: росія не налаштована зараз на бодай якісь позитивні кроки в контексті наближення миру.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Нашим європейським партнерам потрібно раз і назавжди забути концепцію буферної зони, яку я продовжую чути вже понад чотири роки повномасштабного вторгнення. У ЄС прекрасно розуміють: Україна зараз &amp;mdash; це не просто країна, яка бореться за власне виживання, це країна, яка захищає їхній спосіб життя.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;А країнам, які далі від потенційної лінії фронту, потрібно пояснювати, чому 5% ВВП на оборону &amp;mdash; це не історія десятиліть, це історія найближчих років, які ми зараз спостерігаємо. Плани рф відомі. І далеко ходити не треба: вже були прецеденти, коли російські літальні апарати вторгалися в повітряний простір європейських країн. Це шматочки пазла, які говорять про ризики на перспективу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Якщо говорити про &amp;ldquo;ядерну парасольку&amp;rdquo;, так, Франція і Велика Британія &amp;mdash; дві ядерні країни, які можуть доповнювати американські можливості. Але з погляду планування в американської сторони раціональний підхід: європейці повинні бути максимально готовими вистояти певний період, поки у Вашингтоні ухвалять необхідні рішення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наші балтійські колеги ще з 2007 року, з відомої Мюнхенської промови путіна, говорили про загрози, але багато хто в Європі ставився до цього скептично. Зараз скептицизм щодо російських заяв також високий, тому що існують військові плани й розуміння реальності. Ми розуміємо, що Калінінград &amp;mdash; окремий фактор, і не виключено, що там уже є ядерні боєголовки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Але стратегічно важливо інше: присутність ядерних боєголовок на території неядерної білорусі &amp;mdash; це показник того, що правила, які діяли до 2022 року, більше не діють.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ВІКТОР ЯГУН: Україна стала структурним елементом європейської системи безпеки&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;mdash; Україна перестала бути буфером і стала фактично структурним елементом європейської системи безпеки. Не політичним символом свободи й незалежності, а реальним фактором стратегічного балансу на континенті.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Коли президент ЄС Кошта прямо заявляє, що росія не отримає за столом переговорів того, чого не змогла досягти на полі бою, &amp;mdash; це вже не дипломатична риторика, а констатація нової реальності, в якій ми живемо. Європа справді починає мислити категоріями силового балансу, а не ілюзіями перезавантажень, як це було раніше.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У цьому контексті можна подивитися на всі останні новини: рішення Литви про передачу ракет для посилення ППО України, пакет Естонії на закупівлю американського озброєння, чеські поставки понад 2 млн артилерійських боєприпасів за минулий рік. Це не жести солідарності, а елементи колективної оборони. Країни Балтії та Центральної Європи найкраще розуміють ціну стратегічної помилки. Вони розуміють, що якщо Україна не утримає фронт, наступний фронт може з&amp;rsquo;явитися у них. Тому їхня допомога &amp;mdash; це інвестиція у власну безпеку, а не благодійність.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;І, враховуючи всі ці моменти, потрібно дивитися й на інший фронт &amp;mdash; не бойовий, а економічний. Паралельно Єврокомісія виділяє кошти на енергетику України та обговорює масштабні кредитні механізми. Це також елемент безпеки. кремль системно б&amp;rsquo;є по нашій енергетиці не заради руйнувань як таких, а заради дестабілізації економіки й політичного тиску як на ЄС, так і через можливі міграційні та соціальні кризи. Підтримка енергетичної інфраструктури України &amp;mdash; це захист європейських ринків, логістики й політичної стійкості.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Європа формує принцип: мир можливий лише за збереження міжнародного права й відповідальності агресора. Інакше система безпеки Європи буде зруйнована зсередини. Питання України &amp;mdash; це не локальний конфлікт, як його намагаються представити деякі політики, а тест на здатність ЄС і НАТО діяти як геополітичні суб&amp;rsquo;єкти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для кремля ставка на терор в українському тилу &amp;mdash; це дешевий фронт диверсій і спроба змінити політичну динаміку, зокрема тиском на Європу. Коли не вдається досягти результату на полі бою, намагаються створити хаос у тилу. Але кожне нове рішення європейських країн показує: стратегія залякування не працює. Україна активно інтегрується у європейську систему безпеки швидше, ніж росія розраховувала.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тому Україна сьогодні &amp;mdash; це не лише фронт, де вирішується доля нашої держави, це лінія оборони всієї Європи. І чим швидше європейські еліти приймуть це як аксіому, тим коротшою буде війна і тим стійкішим стане повоєнний порядок на континенті. Амбіції кремля виходять далеко за межі України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Що стосується ядерних загроз рф і розмов про &amp;ldquo;брудну бомбу&amp;rdquo;, аварії на Запорізькій АЕС, передачу ядерного озброєння Британією Україні &amp;mdash; це спроба тиснути на психіку європейців. Це нісенітниця, розрахована на страх. Європі потрібно просто ігнорувати подібні заяви й продовжувати діяти в тому напрямку, в якому вона вже почала діяти: коли Франція дає технології, Німеччина дає гроші, інші країни &amp;mdash; озброєння. Спільно вони вибудовують &amp;ldquo;ядерну парасольку&amp;rdquo; з можливим розміщенням озброєння на території країн-учасниць.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європі варто брати приклад із Фінляндії, яка ухвалює рішення про конфіскацію майна, придбаного російськими громадянами, без компенсації, якщо є підстави. Це серйозний сигнал. Можна запровадити правило: у радіусі 10 км від стратегічних об&amp;rsquo;єктів громадяни не з ЄС не мають права володіти нерухомістю. І питання розв&amp;rsquo;язується швидко: або продаєш, або майно конфіскується. Це був би сильний сигнал тим росіянам, які вважають, що війна їх не торкнеться.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Що стосується відкриття у Великій Британії першого українського оборонного заводу компанії &amp;ldquo;Укрспецсистемс&amp;rdquo;, про що повідомив посол України Валерій Залужний, &amp;mdash; це дуже позитивний приклад. Безпілотники вже довели свою ефективність в умовах високотехнологічної війни. Центр інженерної експертизи залишається в Україні, а виробництво інтегрується в британський оборонний простір. Подібні проєкти вже реалізуються в Польщі, Чехії, частково в Румунії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейські країни активно працюють з українськими конструкторськими бюро та виробниками, використовуючи досвід реальних бойових умов для виходу на передові технології. Це нагадує історію Ізраїлю, який опинився на передовій технічних рішень.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ми не просто розвиваємо власне виробництво, ми інтегруємося в систему безпеки партнерів. Уже є рішення НАТО про можливість закупівлі українського озброєння. Це означає, що країни Альянсу зможуть придбавати цю продукцію, а кошти спрямовуватимуться в Україну &amp;mdash; зокрема на армію, модернізацію підприємств і масштабування виробництва.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Усе, що робиться в цьому напрямку, &amp;mdash; на краще. І я сподіваюся, що в майбутньому будуть союзи, де не Україна проситиметься, а Україна вирішуватиме, з ким вона хоче домовлятися, об&amp;rsquo;єднуватися й спільно оборонятися&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/jak_evropa_zminjue_svoju_strategiju_bezpeki_ukrajina_bilshe_ne_bufer/2026-03-04-36584</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/jak_evropa_zminjue_svoju_strategiju_bezpeki_ukrajina_bilshe_ne_bufer/2026-03-04-36584</guid>
			<pubDate>Wed, 04 Mar 2026 09:46:11 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Це прямий наслідок нападу росії на Україну - хаос у світі , - Мелоні</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/26508664.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s26508664.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для того, щоб цей хаос зник, як вважає Мелоні, потрібно завершити війну в Україні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/26508664.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s26508664.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Для того, щоб цей хаос зник, як вважає Мелоні, потрібно завершити війну в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Мелоні пов&apos;язала війну рф проти України з ситуацією в Ірані&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Вибухова ситуація на Близькому Сході та безпілотники над Кіпром - це не окремі конфлікти, а прямий наслідок руйнації міжнародного права.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це сказала прем&amp;rsquo;єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні в інтерв&apos;ю телеканалу TG5. Вона зазначила, що все почалося саме з України, коли росія, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН, цинічно порушила кордони сусідньої держави.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Таким чином кремль дав сигнал усьому світу, що правила більше не працюють.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мелоні визнала, що війна вже прийшла в Європу, і вважати ці події &quot;далекими&quot; - небезпечна ілюзія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона зауважила, що поки режим в Ірані нарощує ядерний потенціал, а союзники діють розрізнено, фундамент глобальної безпеки продовжує хитатися:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&quot;Для Італії та Європи очевидно, що без відновлення правопорядку, який був зруйнований в Україні, хаос лише масштабуватиметься&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Ситуація в Ірані&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;28 лютого США почали завдавати ударів по Ірану з метою знищення його ядерного потенціалу. Внаслідок цих ударів було ліквідоване все політичне та військове керівництво країни. Як пояснив віцепрезидент США Джей Ді Венс, президент США Дональд Трамп хоче переконатися, що Іран ніколи не зможе володіти ядерною зброєю, &quot;а це вимагає докорінної зміни мислення іранського режиму&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вчора повідомлялося, що на Кіпрі була атакована авіабаза військово-повітряних сил Великої Британії. Її атакували іранські безпілотники, внаслідок чого там пролунали вибухи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це сталося через деякий час після того, як британський прем&apos;єр-міністр Кір Стармер дозволив США наносити &quot;оборонні&quot; удари по іранських ракетних об&apos;єктах з цієї бази.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ce_prjamij_naslidok_napadu_rosiji_na_ukrajinu_khaos_u_sviti_meloni/2026-03-03-36583</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ce_prjamij_naslidok_napadu_rosiji_na_ukrajinu_khaos_u_sviti_meloni/2026-03-03-36583</guid>
			<pubDate>Tue, 03 Mar 2026 11:01:47 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Законопроєкт про п’ятирічні контракти для бійців ЗСУ Міноборони доопрацьовує</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/70161736.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s70161736.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Українська влада розпочала роботу над створенням оновленої правової бази для військовослужбовців.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/70161736.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s70161736.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Українська влада розпочала роботу над створенням оновленої правової бази для військовослужбовців, що має забезпечити поступовий перехід до контрактної моделі армії. Як заявив заступник керівника Офісу Президента Паліса, наразі триває активне відпрацювання процедур, які стануть фундаментом для укладання розширених контрактів із усіма захисниками, включно з тими, хто був залучений до лав ЗСУ через мобілізацію.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Програма &amp;ldquo;Контракт 18-24&amp;Prime; &amp;ndash; не альтернатива мобілізації. Це інструмент, який дає можливості молодим людям, які не підлягають мобілізації, долучитися до Сил Обоорони і отримати за це певний мотиваційний пакет. Загалом, технічно, потрібно було відтестувати усі процедури, які складуть базу для більш ширшого контракту, які зможуть підписувати в тому числі і мобілізовані вже громадяни України з метою отримання чітких термінів служби і з метою мотивації таких людей. І плавного переходу з мобілізованої армії до контрактної&amp;rdquo;, &amp;ndash; зазначив Паліса.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, держава прагне забезпечити плавний перехід від армії мобілізаційного типу до війська на професійній основі. Попередній концепт реформи вже містив пропозиції щодо впровадження контрактів терміном до п&amp;rsquo;яти років, які також передбачали систему відстрочок.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Однак, як зазначив заступник голови ОП, після зміни керівництва в Міністерстві оборони документ було відправлено на доопрацювання. Паліса підкреслив, що найближчим часом очікується презентація оновленого законопроєкту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Стосовно контрактів &amp;ndash; був напрацьований ще попереднім міністром оборони концепт і проєкт закону, який вже подавався до Верховної Ради стосовно нових контрактів. Зараз, у зв&amp;rsquo;язку зі змінами міністрів, міністр Федоров взяв паузу на певні допрацювання відповідного до свого бачення і найближчим часом ми всі чекаємо запропонований проєкт. Запит на терміни служби &amp;ndash; зрозумілий і ми спробуємо його реалузвати шляхом контрактів. Але теж потрібно враховувати і поточну ситуацію на фронті&amp;rdquo;, &amp;ndash; зауважив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нова система має дати військовим впевненість у термінах своєї служби та чіткі гарантії від держави, що є критично важливим для довгострокового планування оборонних спроможностей країни та зміцнення кадрового потенціалу Збройних Сил України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Верховна Рада прийняла закон, який надає військовим, які підписали &amp;ldquo;Контракт 18-24&amp;rdquo;, гарантоване право на відстрочку від мобілізації на рік після завершення служби.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради проєкт закону стосовно удосконалення умов укладення контракту про проходження військової служби. Документ передбачає створення умов для переходу Сил оборони на комплектування за контрактом шляхом запровадження мотиваційних контрактів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Джерело: Павло Паліса&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zakonoproekt_pro_p_jatirichni_kontrakti_dlja_bijciv_zsu_minoboroni_doopracovue/2026-03-02-36581</link>
			<category>Новини України</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zakonoproekt_pro_p_jatirichni_kontrakti_dlja_bijciv_zsu_minoboroni_doopracovue/2026-03-02-36581</guid>
			<pubDate>Mon, 02 Mar 2026 09:50:11 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Став радником Зеленського експрем&apos;єр Британії</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/19815402.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s19815402.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він надаватиме безоплатні консультації українському уряду щодо економічного відновлення.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/19815402.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s19815402.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Колишній прем&apos;єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак отримав посаду одного з кількох міжнародних радників президента України Володимира Зеленського. Він надаватиме безоплатні консультації українському уряду щодо економічного відновлення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це інформує газета The Independent. Очікується, що консультативна рада створить групу експертів, які консультуватимуть як главу держави, так і ексвіцепрем&apos;єрку Канади Христю Фріланд.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Що відомо&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Експрем&apos;єр похвалив уряд Зеленського та український народ за прояв &quot;такої хоробрості, такої сили, такої винахідливості у своєму опорі в цій війні&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Заходу потрібна сильна Україна, а сильній Україні потрібна сильна економіка. Тому я радий приєднатися до міжнародної групи, яка консультує президента Зеленського з питань економічної реконструкції. Впевнений, що Україна з її людським капіталом, природними ресурсами та культурою інновацій стане однією з найдинамічніших економік у Європі&quot;, &amp;ndash; сказав він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Слова експолітика пролунали під час першого засідання консультативної ради у четвер, 26 лютого, разом із висловлюваннями інших міжнародних діячів, зокрема президента Світового банку Аджая Банги, президента Європейського банку реконструкції та розвитку Оділя Рено-Бассо та делегатів із компаній Siemens, BlackRock, Citigroup та ArcelorMittal. Засідання обговорювало підготовку України до наступного опалювального сезону.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чим зараз займається Ріші Сунак&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Експрем&apos;єр Британії став радником Зеленського &amp;ndash; The Independent&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Видання зауважує, що після своєї відставки Ріші Сунак залишився депутатом парламенту Британії від Річмонда та Норталлертона, паралельно з цим консультуючи Goldman Sachs, Microsoft і компанію-розробника сервісів на основі штучного інтелекту Anthropic.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ексглава Даунінг-стріт також є запрошеним науковим співробітником Інституту Гувера при Стенфордському університеті в Каліфорнії, обіймає неоплачувані посади на Форумі нової економіки Bloomberg та в Школі управління Блаватника, веде авторську колонку у газеті Sunday Times і керує благодійною математичною організацією разом зі своєю дружиною Акшатою Мурті. Крім того, колишній прем&apos;єр жертвує основну частину своїх доходів від позапарламентської роботи на благодійність, згідно з його офіційним реєстром інтересів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Україна має шанс завершити війну до листопада &amp;ndash; часу проведення проміжних виборів у США. Нині існує &quot;вікно можливостей&quot;, а Вашингтон здатен посилити тиск на кремль, але підкреслив, що питання території залишається надзвичайно складним.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомлялося, глава держави також відповів на питання, чи може Україна виграти у війні проти росії, &amp;ndash; це залежить від того, що саме розуміють під словом &quot;перемога&quot;. На сьогодні найскладнішими залишаються саме територіальні теми, а чинне повернення всіх територій силовим шляхом призвело б до надто великих втрат.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/stav_radnikom_zelenskogo_eksprem_39_er_britaniji/2026-03-01-36580</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/stav_radnikom_zelenskogo_eksprem_39_er_britaniji/2026-03-01-36580</guid>
			<pubDate>Sun, 01 Mar 2026 10:00:17 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Іран завдає ударів по ОАЕ, Катару та Бахрейну - ракетна небезпека на Близькому Сході</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/84652267.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s84652267.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Іран здійснив ракетні удари по країнах Близького Сходу, зокрема по Катару, Бахрейну, ОАЕ та Кувейту, де розміщені бази США.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/84652267.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s84652267.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Іран здійснив ракетні удари по країнах Близького Сходу, зокрема по Катару, Бахрейну, ОАЕ та Кувейту, де розміщені бази США.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністерство оборони Катару повідомило про ракетний удар з боку Ірану. За інформацією, яку наводить видання Al Jazeera з посиланням на катарських військових, ракету було перехоплено за допомогою зенітного комплексу Patriot. Влада країни закликала громадян по можливості залишатися вдома та не наближатися до військових об&amp;rsquo;єктів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З Бахрейну, де оголошено ракетну небезпеку, надходять повідомлення про вибухи в районі Джуффайр, де розташована база ВМС США.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також лунають вибухи в Об&amp;rsquo;єднаних Арабських Еміратах та Кувейті, на території яких розміщені американські військові бази.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Катар, Кувейт та ОАЕ тимчасово закрили свій повітряний простір.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Майже весь Близький Схід опинився під ракетними ударами. За повідомленням Clash, Іран атакує країни, на території яких розміщені бази США, і пуски ракет тривають.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо,&amp;nbsp; 28 лютого міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив про превентивний удар по Ірану.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згодом президент США Дональд Трамп підтвердив, що Штати також здійснюють масштабну операцію проти Ірану. Він додав, що завдання США полягає у забезпеченні безпеки громадян країни шляхом нейтралізації прямих загроз, які походять від іранського режиму.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після цього Іран здійснив ракетний обстріл Ізраїлю. У центрі, на півночі Ізраїлю, у прибережному місті Хайфа, а також у Тель-Авіві лунають сирени.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/iran_zavdae_udariv_po_oae_kataru_ta_bakhrejnu_raketna_nebezpeka_na_blizkomu_skhodi/2026-02-28-36577</link>
			<category>Новини світу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/iran_zavdae_udariv_po_oae_kataru_ta_bakhrejnu_raketna_nebezpeka_na_blizkomu_skhodi/2026-02-28-36577</guid>
			<pubDate>Sat, 28 Feb 2026 09:40:36 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Справжніх намірів путіна в Україні Трамп не усвідомлює, що викликає занепокоєння серед союзників</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/83812149.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s83812149.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Недооцінка російських намірів може послабити єдність Заходу та створити додаткові ризики для безпеки Європи.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/83812149.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s83812149.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Британське видання The Telegraph повідомляє, що чинний президент США Дональд Трамп не має чіткого розуміння того, яких стратегічних цілей володимир путін прагне досягти в Україні. За даними видання, у колах західної дипломатії та оборонних відомств зростає стурбованість тим, що недооцінка російських намірів може послабити єдність Заходу та створити додаткові ризики для безпеки Європи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Аналітики, на яких посилається The Telegraph, наголошують, що путін розглядає війну проти України не як локальний конфлікт, а як інструмент для перегляду всієї системи європейської безпеки. Його стратегія, за оцінками експертів, включає не лише захоплення українських територій, а й підрив довіри до НАТО, послаблення трансатлантичної єдності та демонстрацію здатності росії диктувати умови сусідам.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У матеріалі зазначається, що Трамп, який неодноразово заявляв про бажання &amp;laquo;швидко завершити війну&amp;raquo;, може недооцінювати те, що кремль не прагне компромісу, а навпаки &amp;mdash; намагається розширити свій вплив і змінити баланс сил у регіоні. Дипломати попереджають, що будь-які сигнали про зменшення підтримки України можуть бути сприйняті москвою як запрошення до подальшої ескалації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, видання підкреслює, що українське питання залишається ключовим тестом для Заходу. Невірне трактування намірів путіна може призвести до стратегічних помилок, наслідки яких відчуватимуться далеко за межами України.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/spravzhnikh_namiriv_putina_v_ukrajini_tramp_ne_usvidomljue_shho_viklikae_zanepokoennja_sered_sojuznikiv/2026-02-27-36576</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/spravzhnikh_namiriv_putina_v_ukrajini_tramp_ne_usvidomljue_shho_viklikae_zanepokoennja_sered_sojuznikiv/2026-02-27-36576</guid>
			<pubDate>Fri, 27 Feb 2026 10:24:13 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для завершення війни проти України - Мерц закликав Сі Цзіньпіна вплинути на росію</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/79133207.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s79133207.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мерц здійснив свій перший після вступу на посаду офіційний візит до Китаю.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/79133207.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s79133207.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Мерц здійснив свій перший після вступу на посаду офіційний візит до Китаю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Пекіні закликав главу КНР використати свій вплив на Росію, щоб переконати Москву зупинити війну проти України, повідомляє DW.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми знаємо, що сигнали з Пекіна сприймаються в Москві дуже серйозно &amp;mdash; це стосується як слів, так і справ&quot;, &amp;mdash; заявив Мерц у середу, 25 лютого, спілкуючись зі ЗМІ за підсумками зустрічі з Сі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про реакцію лідера Китаю на таке прохання Мерц не розповів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно з китайськими ЗМІ, Сі заявив Мерцу, що Пекін підтримує врегулювання &quot;конфлікту в Україні&quot; шляхом дипломатії, але це врегулювання має &quot;враховувати законні інтереси всіх сторін&quot; і &amp;ldquo;забезпечувати їхню рівну участь у процесі&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мерц здійснив свій перший після вступу на посаду офіційний візит до Китаю в супроводі великої делегації бізнесменів, однією з ключових тем переговорів є економічне співробітництво Німеччини з Пекіном. Китай за підсумками 2025 року став найбільшим торговельном партнером Німеччини, хоча політична комунікація сторін останніми роками була не на кращому рівні.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Китай прагне позиціонувати себе як надійного економічного партнера на відміну від США під керівництвом Дональда Трампа. Мерц став черговим європейським лідером, який відвідав Пекін.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відносини Китаю з РФ, однак, нерідко ставали предметом критики з боку європейських лідерів на адресу Пекіна, зокрема і з боку Мерца. Напередодні візиту Мерца до Пекіна речниця МЗС Китаю Мао Нін заявила ЗМІ, що питання України не повинно стати проблемою в китайсько-європейських відносинах.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З початку повномасштабної війни РФ проти України Китай і Росія налагодили тісніші партнерські відносини. Москва покладається на Пекін у питаннях постачання критично важливих деталей і компонентів для дронів та іншого військового обладнання. Китай також став одним із ключових покупців російських енергоносіїв.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попри це, Пекін неодноразово заявляв, що хоче відігравати &amp;ldquo;конструктивну&amp;rdquo; роль у &quot;вирішенні кризи&amp;rdquo;. Глава МЗС Китаю Ван Ї зустрівся цього місяця в Мюнхені з главою МЗС України Андрієм Сибігою і запропонував енергетичну допомогу країні, яка потерпає від російських атак на енергосистему. Також, за словами Сибіги, Україна та Китай &amp;ldquo;узгоджують дати взаємних візитів&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_zavershennja_vijni_proti_ukrajini_merc_zaklikav_si_czinpina_vplinuti_na_rosiju/2026-02-26-36575</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_zavershennja_vijni_proti_ukrajini_merc_zaklikav_si_czinpina_vplinuti_na_rosiju/2026-02-26-36575</guid>
			<pubDate>Thu, 26 Feb 2026 10:45:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Україні та світу Володимир Зеленський показав свій бункер на Банковій. ВІДЕО</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/07051857.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s07051857.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент Володимир Зеленський 24 лютого опублікував відеозвернення до українців з нагоди четвертих роковин повномасштабного вторгнення рф.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/07051857.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s07051857.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Президент Володимир Зеленський у вівторок, 24 лютого, опублікував відеозвернення до українців з нагоди четвертих роковин повномасштабного вторгнення росії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;br /&gt;
Звернення було записане в кабінеті глави держави у бункері на Банковій, де він у перші дні війни проводив телефонні переговори з лідерами світу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зеленський нагадав, що росія планувала захопити Київ за три дні, однак цей план зазнав поразки завдяки мужності та стійкості українців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;За цими словами - мільйони наших людей. За цими словами - велика сміливість, дуже важка робота, витримка й великий шлях, який Україна долає з 24 лютого&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Глава держави пригадав перші розмови з міжнародними лідерами у бункері, зокрема з президентом США Джо Байденом. &amp;laquo;Володимире, є загроза, вам треба терміново залишити Україну. Ми готові допомогти&amp;raquo;, &amp;mdash; наводить слова Байдена Зеленський. Він відповів: &amp;laquo;Мені потрібна зброя, а не таксі&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами президента, у перший день повномасштабного вторгнення всім українцям було страшно і боляче, проте на якомусь &amp;laquo;невидимому рівні&amp;raquo; усі розуміли: іншої України немає.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Наші люди не підняли білий прапор, а захищали синьо-жовтий. І окупанти, які думали, що тут їх зустрінуть черги з квітами, побачили черги у військкомати. Наші люди обрали опір&quot;, &amp;mdash; підкреслив Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він додав, що воїни та цивільні разом допомагали &amp;laquo;заблукалій росії знайти єдину вірну дорогу&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ніхто не знав, що буде завтра, але всі розуміли: кожне завтра треба здобувати. Україна повинна була стояти, стояти держава попри все. І попри все мала працювати наша Україна&quot;, &amp;mdash; заявив президент.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;iframe allow=&quot;accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share&quot; allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;366&quot; referrerpolicy=&quot;strict-origin-when-cross-origin&quot; src=&quot;https://www.youtube.com/embed/CnAU4HFE2yI&quot; title=&quot;Звернення Президента у четверті роковини початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну&quot; width=&quot;434&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ukrajini_ta_svitu_volodimir_zelenskij_pokazav_svij_bunker_na_bankovij_video/2026-02-25-36574</link>
			<category>Новини України</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ukrajini_ta_svitu_volodimir_zelenskij_pokazav_svij_bunker_na_bankovij_video/2026-02-25-36574</guid>
			<pubDate>Wed, 25 Feb 2026 09:19:22 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Спікер Сейму Польщі вперше прибув до Києва</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/54756239.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s54756239.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це перший візит Чажастого до Києва й &amp;laquo;символічний крок&amp;raquo; у зміцненні українсько-польського діалогу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/54756239.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s54756239.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий приїхав до Києва, 23 лютого 2026 року&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Уранці 23 лютого до Києва з візитом прибув маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, це перший візит Чажастого до Києва й &amp;laquo;символічний крок&amp;raquo; у зміцненні українсько-польського діалогу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Попереду &amp;mdash; зустрічі та змістовні розмови&amp;raquo;, &amp;mdash; написав Стефанчук.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В інтерв&amp;rsquo;ю Чажастий, коментуючи ухвалення закону про нові правила перебування в Польщі біженців з України, зазначав, що допомога українцям, які після початку повномасштабного вторгнення росії знайшли прихисток у Польщі, не може бути хаотичною, а має бути відповідальною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, Польща з 2022 року зробила величезні зусилля: лише в межах Офіційної міжнародної допомоги розвитку (ODA, Official Development Assistance) підтримка України та біженців &amp;laquo;обчислюється мільярдами злотих&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, напередодні президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, що продовжує легальність перебування в Польщі українських біженців до 4 березня 2027 року.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/spiker_sejmu_polshhi_vpershe_pribuv_do_kieva/2026-02-24-36573</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/spiker_sejmu_polshhi_vpershe_pribuv_do_kieva/2026-02-24-36573</guid>
			<pubDate>Tue, 24 Feb 2026 09:08:57 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Комфорт каждый день: как создать гардероб, который работает на вас</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/16803320.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s16803320.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Создание базового гардероба &amp;mdash; это не просто модная тенденция, а практическая необходимость для тех, кто ценит удобство, универсальность и аккуратный внешний вид каждый день.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/16803320.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s16803320.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Создание базового гардероба &amp;mdash; это не просто модная тенденция, а практическая необходимость для тех, кто ценит удобство, универсальность и аккуратный внешний вид каждый день. Правильно подобранные вещи позволяют не тратить время на бесконечные примерки и сочетания, а также создавать стильные образы без лишнего стресса.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ключевой принцип базового гардероба &amp;mdash; каждая вещь должна быть функциональной и комфортной. Это касается не только верхней одежды и брюк, но и нижнего белья, которое становится основой хорошей посадки и приятных ощущений. Например, на &lt;a href=&quot;https://juliette-sun.com.ua/nizhnee-bele/&quot;&gt;https://juliette-sun.com.ua/nizhnee-bele/&lt;/a&gt; можно найти модели, которые подходят под любую одежду и обеспечивают максимум комфорта в течение дня.&lt;/p&gt;

&lt;h3&gt;Основные элементы повседневного гардероба&lt;/h3&gt;

&lt;p&gt;При создании базового гардероба важно учитывать сочетание одежды и белья. Базовые вещи должны легко комбинироваться между собой и подходить под разные ситуации: работа, прогулка, встречи с друзьями. Например, удобные брюки и юбки сочетаются с простыми, но качественными топами, а бельё &amp;mdash; с любыми фасонами одежды, не создавая дискомфорта или лишних линий.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нижнее бельё играет ключевую роль в том, как одежда сидит на теле. Правильная посадка трусов, лифов и топов обеспечивает плавный силуэт и уверенность в себе. Качественные модели не давят, не сковывают движения и остаются незаметными под любыми тканями.&lt;/p&gt;

&lt;h3&gt;Комфорт и практичность&lt;/h3&gt;

&lt;p&gt;Для базового гардероба важна лёгкость, натуральные материалы и продуманный крой. Бельё из мягких, дышащих тканей позволяет чувствовать себя свободно и сохраняет форму после стирки. Современные модели учитывают анатомические особенности тела и позволяют одежде &amp;laquo;лечь&amp;raquo; идеально.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Такой подход к подбору вещей помогает не только с эстетической точки зрения, но и с точки зрения психологического комфорта. Когда одежда и бельё удобно сидят, человек чувствует себя уверенно и свободно, что отражается на осанке, движениях и общем настроении.&lt;/p&gt;

&lt;h3&gt;Универсальность базового гардероба&lt;/h3&gt;

&lt;p&gt;Базовый гардероб &amp;mdash; это набор вещей, который легко адаптировать под разные ситуации. Он включает нейтральные цвета, универсальные фасоны и удобные материалы. Комбинируя такие элементы, можно создавать разные образы без лишней суеты. Ключевой момент здесь &amp;mdash; качественное бельё, которое служит основой для одежды, делает силуэт аккуратным и комфортным в течение всего дня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Правильный гардероб &amp;mdash; это когда каждая вещь играет свою роль: подчеркивает достоинства, скрывает недостатки и обеспечивает удобство. Подбор качественного нижнего белья, как на https://juliette-sun.com.ua/nizhnee-bele/, помогает дополнить образ и сделать его гармоничным.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Базовый гардероб &amp;mdash; это инвестиция в комфорт и уверенность. Он экономит время, облегчает выбор одежды и делает повседневные образы аккуратными и стильными. Особое внимание стоит уделить нижнему белью: правильная посадка и качество материалов формируют основу, на которой строится весь внешний вид.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/komfort_kazhdyj_den_kak_sozdat_garderob_kotoryj_rabotaet_na_vas/2026-02-24-36572</link>
			<category>Іншомовні новини</category>
			<dc:creator>admin</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/komfort_kazhdyj_den_kak_sozdat_garderob_kotoryj_rabotaet_na_vas/2026-02-24-36572</guid>
			<pubDate>Tue, 24 Feb 2026 08:37:13 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Зміни на глобальному ринку капіталу - інвестори рекордно вкладаються в Європу та виходять з Уолл-стріт</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/71066667.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s71066667.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейські акції раптово стали головним напрямком для світових інвесторів.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/71066667.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s71066667.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Після кількох років стабільного відтоку капіталу та хронічного відставання від США, європейські акції раптово стали головним напрямком для світових інвесторів.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На глобальних фінансових ринках відбувається подія, яку ще рік тому важко було уявити. Після кількох років стабільного відтоку капіталу та хронічного відставання від США європейські акції раптово стали головним напрямком для світових інвесторів. І обсяги грошей, що надходять до Європи, є безпрецедентними.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Лютий 2026 року може стати місяцем із найбільшими в історії притоками коштів до європейських акцій. За даними EPFR, що відстежує глобальні потоки в ETF та взаємні фонди, два поспіль тижні інвестори направляли до європейських фондів приблизно по $10 млрд щотижня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Індекс Stoxx Europe 600 цього місяця оновив історичні максимуми, вперше закрившись вище позначки 630 пунктів. Національні індекси Великої Британії, Франції, Німеччини та Іспанії також досягли рекордних рівнів. FTSE 100 подолав символічну позначку 10 000 пунктів, а німецький DAX продемонстрував найкращу річну динаміку за останні шість років у 2025-му і продовжує зростати у 2026 році.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Цей розворот є разючим. У 2022&amp;ndash;2024 роках європейські фонди акцій демонстрували стійкий чистий відтік, особливо з боку внутрішніх інвесторів. Сукупні потоки за останні чотири-п&amp;rsquo;ять років лише нещодавно вийшли в позитивну зону. Тепер вони зростають рекордними темпами.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Не ентузіазм щодо Європи &amp;mdash; а тривога щодо США&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Ключовий драйвер цієї ротації &amp;mdash; не стільки оптимізм щодо Європи, скільки зростаюча тривога щодо американського ринку.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Оцінки американських акцій досягли рівнів, які починають турбувати навіть &amp;laquo;биків&amp;raquo;. Індекс S&amp;amp;P 500 торгується з мультиплікатором P/E близько 27,7, тоді як для Stoxx Europe 600 цей показник становить приблизно 18,3.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Різниця значною мірою пояснюється домінуванням технологічних мегакомпаній у США. Їхні оцінки були роздуті хвилею ентузіазму навколо штучного інтелекту. Проте дедалі частіше виникають питання щодо стійкості цього інвестиційного циклу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У 2026 році побоювання щодо потенційної &amp;laquo;бульбашки AI&amp;raquo; посилилися через низку розчарувань у звітності американських технологічних гігантів і скепсис щодо швидкої монетизації генеративного штучного інтелекту. Це спричинило ротацію капіталу &amp;mdash; з концентрованого, технологічно перевантаженого американського ринку до регіонів із більш диверсифікованою структурою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейські індекси мають значну вагу банківського сектору, промисловості, енергетики, охорони здоров&amp;rsquo;я, оборони та споживчих товарів &amp;mdash; так званих &amp;laquo;традиційних&amp;raquo; секторів. Вони виграють від економічного відновлення, фіскальних стимулів і зростання оборонних бюджетів, а не від спекулятивної динаміки навколо однієї технологічної теми.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Відновлення економіки Європи&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Ротацію підтримує і покращення макроекономічних показників.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німеччина, найбільша економіка регіону, у 2025 році повернулася до зростання вперше з 2022 року. Сплеск промислових замовлень посилив впевненість у тому, що масштабний пакет оборонних витрат починає трансформуватися в реальну економічну активність.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Загалом економіка єврозони, за прогнозами, зросте приблизно на 1,3% у 2026 році. Після кількох років стагнації це виглядає суттєвим зрушенням.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Інфляція значно знизилася, що дозволяє Європейському центральному банку зберігати м&amp;rsquo;яку монетарну політику. Прогнози щодо корпоративних прибутків також виглядають помірно позитивно: очікується близько 5% зростання у 2026 році та 7% у 2027-му, при цьому банки та фінансові компанії можуть стати лідерами.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Хто купує&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Структура притоків не менш важлива, ніж їхній обсяг. Значна частина коштів надходить від американських інвесторів, які роками мали надмірну вагу внутрішніх технологічних активів і тепер активно шукають географічної диверсифікації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це не просто тактична угода, а ознака структурної зміни. Після десятиліття &amp;laquo;американської винятковості&amp;raquo; інвестори переоцінюють ризики &amp;mdash; високі оцінки, концентрацію секторів і політичну невизначеність.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ETF, прив&amp;rsquo;язані до EURO STOXX 50, STOXX Europe 600 і DAX, у 2025 році зафіксували рекордні притоки, і ця тенденція посилилася у 2026-му. Найбільший інтерес викликають циклічні сектори &amp;mdash; промисловість, фінанси та матеріали &amp;mdash; що свідчить про ставку на економічне відновлення.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Ризики нікуди не зникли&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Попри оптимізм, Європа залишається вразливою до структурних викликів: низьке зростання продуктивності, демографічний тиск, конкуренція з боку Китаю та високі енергетичні витрати.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Геополітичні ризики також зберігаються: війна в Україні, напруження на Близькому Сході та непередбачуваність торгової політики США можуть вплинути на динаміку ринку.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Частина аналітиків вже застерігає, що значна частина позитивних факторів може бути врахована в цінах. Деякі прогнози передбачають, що індекс Stoxx Europe 600 може завершити 2026 рік приблизно на поточних рівнях.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чи триватиме ротація?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Проте для глобальних інвесторів, які останнє десятиліття були надмірно сконцентровані на одній країні, одному секторі й одній інвестиційній історії, аргументи на користь європейської диверсифікації ще ніколи не виглядали настільки переконливо.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Капітал уже слідує цій логіці.&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Питання в тому, чи зможуть фундаментальні фактори підтримати ці потоки у середньостроковій перспективі. Саме це стане визначальним фактором для європейських ринків у найближчі місяці.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zmini_na_globalnomu_rinku_kapitalu_investori_rekordno_vkladajutsja_v_evropu_ta_vikhodjat_z_uoll_strit/2026-02-23-36571</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zmini_na_globalnomu_rinku_kapitalu_investori_rekordno_vkladajutsja_v_evropu_ta_vikhodjat_z_uoll_strit/2026-02-23-36571</guid>
			<pubDate>Mon, 23 Feb 2026 09:00:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>В Угорщині стартувала напружена виборча кампанія - Орбан проти Мадяра</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/41372042.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s41372042.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Угорщині почалась одна з найнапруженіших виборчих кампаній останніх років. Вона присвячена парламентським виборам 12 квітня.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/41372042.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s41372042.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; В Угорщині розпочалася парламентська виборча кампанія, де прем&apos;єр-міністр Віктор Орбан та опозиційний політик Петер Мадяр змагаються за посаду голови уряду. Опитування показують близькі результати між правлячою партією &quot;Фідес&quot; та опозиційною &quot;Тиса&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Угорщині почалась одна з найнапруженіших виборчих кампаній останніх років. Вона присвячена парламентським виборам 12 квітня: нинішній прем&amp;rsquo;єр-міністр Віктор Орбан і опозиційний політик Петер Мадяр будуть змагатися за місце голови уряду країни. Про це повідомляє УНН з посиланням на Euronews.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Деталі&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними різних опитувань, перемогу на парламентських виборах 12 квітня може здобути як правляча партія &quot;Фідес&quot;, так і опозиційна &quot;Тиса&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Кожен кандидат повинен зібрати щонайменше 500 підписів, які потрібно подати до виборчкому Угорщини до 6 березня. Будь-яка активність, здатна вплинути на волю виборців - від плакатів і політичної реклами до прямого спілкування та мітингів - вважається частиною передвиборчої кампанії, йдеться в публікації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наближені до Орбана соціологічні організації, такі, як Nézőpont повідомляють, що &quot;Фідес&quot; отримав би 46 %, а опозиційна партія &quot;Тиса&quot; - 40 %. Водночас незалежні соціологічні служби &quot;Тиса&quot; випереджає &quot;Фідес&quot; на 7 процентних пунктів серед усього населення, що має право голосу.&lt;br /&gt;
&lt;strong&gt;Додатково&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На початку лютого 2026 року лідер угорської опозиційної партії &quot;Тиса&quot; Петер Мадяр заявив, що Віктор Орбан планує злити його інтимні відео, назвавши це &quot;шантажем у стилі рф&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згодом Єврокомісія зменшила публічну критику уряду Орбана, щоб уникнути звинувачень у втручанні та не підживлювати його антибрюссельську кампанію.&lt;br /&gt;
&lt;strong&gt;Нагадаємо&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Прем&apos;єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав Україну ворогом своєї держави, аргументуючи це загрозою зростання вартості життя для угорців у разі припинення постачання дешевих ресурсів з росії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;20 лютого Угорщина заблокувала узгоджений кредит ЄС для України на 90 млрд євроє&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Орбан проти Мадяра: в Угорщині стартувала напружена виборча кампанія&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Орбан проти Мадяра: в Угорщині стартувала напружена виборча кампанія&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Угорщині розпочалася парламентська виборча кампанія напередодні виборів, запланованих на 12 квітня. Головна інтрига &amp;mdash; протистояння чинного прем&amp;rsquo;єр-міністра Віктора Орбана та лідера опозиції Петера Мадяра.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про перебіг кампанії повідомляє Euronews.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Хто змагається за владу&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;На виборах зійдуться правляча партія Фідес та опозиційна сила Тиса.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно з виборчим законодавством, кожен кандидат має зібрати щонайменше 500 підписів і подати їх до виборчої комісії до 6 березня. Будь-яка діяльність &amp;mdash; від розміщення агітаційних плакатів до проведення мітингів &amp;mdash; вважається частиною офіційної кампанії.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Опитування: мінімальний розрив&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Результати соціологічних досліджень демонструють високий рівень конкуренції:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; наближений до влади центр Nézőpont оцінює підтримку &amp;laquo;Фідес&amp;raquo; у 46%, а &amp;laquo;Тиси&amp;raquo; &amp;mdash; у 40%;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; незалежні служби фіксують перевагу &amp;laquo;Тиси&amp;raquo; над &amp;laquo;Фідес&amp;raquo; приблизно на 7 відсоткових пунктів серед виборців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Таким чином, вибори можуть стати найконкурентнішими за останні роки.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Політичні скандали та міжнародний контекст&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;На початку лютого Петер Мадяр заявив, що Орбан нібито готує публікацію його приватних відео, назвавши це &amp;laquo;шантажем у стилі рф&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас Європейська комісія зменшила публічну критику угорського уряду, щоб уникнути звинувачень у втручанні у внутрішні справи країни та не посилювати антибрюссельську риторику Будапешта.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше Орбан заявляв, що Україна становить загрозу економічним інтересам Угорщини через можливе зростання вартості життя після обмеження постачання дешевих російських ресурсів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;20 лютого Будапешт заблокував погодження кредиту ЄС для України на 90 млрд євро.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Очікується, що результати виборів можуть суттєво вплинути на позицію Угорщини в Європейському Союзі та її політику щодо України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/v_ugorshhini_startuvala_napruzhena_viborcha_kampanija_orban_proti_madjara/2026-02-22-36570</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/v_ugorshhini_startuvala_napruzhena_viborcha_kampanija_orban_proti_madjara/2026-02-22-36570</guid>
			<pubDate>Sun, 22 Feb 2026 10:17:52 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Від тиранії Німеччини та рф Україна постраждала більше, ніж будь-хто інший — Мерц</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/16013553.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s16013553.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами канцлера ФРН, поступки агресору лише погіршують ситуацію і не приносять миру.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/16013553.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s16013553.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; За словами канцлера ФРН, поступки агресору лише погіршують ситуацію і не приносять миру.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що уряд країни й надалі підтримуватиме Україну у війні проти російської агресії. Він підкреслив, що Німеччина ніколи не прийме дії російського режиму, який цілеспрямовано атакує мирне населення України, включно з літніми людьми, жінками та дітьми, пише DW.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зазначається, що Мерц висловив різку критику на адресу москви. Він наголосив, що чотири роки російської агресії супроводжуються жорсткою нацистською пропагандою проти українців, які постраждали від тиранії Німеччини та росії більше, ніж більшість народів світу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Ми стоїмо на боці українського народу без будь-яких &quot;якщо&quot; і &quot;але&quot;&amp;raquo;, &amp;mdash; підкреслив Мерц під час виступу на партійному з&amp;rsquo;їзді Християнсько-демократичного союзу.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;​​Канцлер ФРН зазначив, що російська агресія перевіряє цінності та рішучість Німеччини, а поступки агресору лише погіршують ситуацію і не приносять миру. За його словами, &amp;laquo;наївний пацифізм&amp;raquo; сьогодні може сприяти виникненню нових війн у майбутньому.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мерц вважав &amp;laquo;майже неможливим&amp;raquo;, що з путіним колись можна буде відновити нормальні відносини. Він зазначав, що спостерігаючи за режимом очільника кремля і його сліпим терором, особливої надії на це у нього немає.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/vid_tiraniji_nimechchini_ta_rf_ukrajina_postrazhdala_bilshe_nizh_bud_khto_inshij_merc/2026-02-21-36569</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/vid_tiraniji_nimechchini_ta_rf_ukrajina_postrazhdala_bilshe_nizh_bud_khto_inshij_merc/2026-02-21-36569</guid>
			<pubDate>Sat, 21 Feb 2026 10:29:21 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>у Берліні 24 лютого відкриється перший у світі музей російсько-української війни &quot;музей України&quot;</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/09255801.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s09255801.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;У четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну в Берлінському бункері історій відкриють Музей України.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/09255801.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s09255801.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp; У четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Берлінському бункері історій відкриють Музей України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це насамперед заслуга Wieland Giebel та Enno Lenze, керівників музея Berlin Story Bunker, які пройшли великий і складний шлях для створення цього музею, пише ексзаступниця міністра оборони Ганна Маляр, передає &quot;ДС&quot;.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Я щаслива бути дотичною до цієї справи, брати участь у відкритті музею та пресконференції з цієї нагоди&quot;, &amp;mdash; ділиться емоціями Маляр.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За її словами, це єдиний музей у світі за межами України, який так безпосередньо зображує фізичну реальність цієї війни. Тут нема довгих описів на табличках, музей допомагає усвідомити і відчути жорстоку руйнівну енергію росії та побачити докази воєнних злочинів росії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми принесли реальність війни з передової до Берліна&quot;, &amp;mdash; каже Ганна Маляр.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Музей представить артефакти, привезені безпосередньо з поля бою, зокрема російські безпілотники 2025 року, знищений евакуаційний транспорт українських добровольців. Також демонструватимуть відео- та фотопідтвердження російських злочинів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Виставка не є постановочною реконструкцією, а показує жорстоку руйнівну енергію росії та переносить до Берліна реальний досвід українців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Одним з експонатів стане повністю розбитий фургон Херсонського добровольчого загону, над яким у музеї демонструється російський дрон SuperCam із розмахом крил 3,5 метра. Це не інсталяція, а реконструкція реальної атаки: 12 квітня 2025 року дрон вистежив і уразив машину. Пасажир загинув, водій Олег Дегусаров вижив із тяжкими травмами, і він буде одним із спікерів на відкритті музею.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У музеї покажуть відео удару по фургону, зняте з камери російського оператора безпілотника, перехоплене українськими спецслужбами. Поруч демонструватимуть селфі Олега, зроблене у момент, коли він став свідком загибелі свого друга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Серед експонатів також будуть:&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; прототип &quot;Франкенштейна&quot; &amp;ndash; російський дрон ручної роботи, оснащений лазерним далекоміром та штучним інтелектом, здатний автономно полювати на людей;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; новий оптичний дрон (від жовтня 2025 року), який не використовує радіокерування й не піддається глушінню;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; активний FPV-дрон, що &quot;прицілюється&quot; просто у відвідувачів &amp;ndash; на екрані буде видно себе в перехресті прицілу;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; понад десяток сучасних типів російських дронів;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; уламки техніки й інші речові докази воєнних злочинів.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/u_berlini_24_ljutogo_vidkrietsja_pershij_u_sviti_muzej_rosijsko_ukrajinskoji_vijni_muzej_ukrajini/2026-02-20-36568</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/u_berlini_24_ljutogo_vidkrietsja_pershij_u_sviti_muzej_rosijsko_ukrajinskoji_vijni_muzej_ukrajini/2026-02-20-36568</guid>
			<pubDate>Fri, 20 Feb 2026 10:27:47 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Прикордонний контроль МВС Німеччини продовжує до вересня</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/61022493.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s61022493.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вибіркові перевірки на кордонах з дев&amp;rsquo;ятьма сусідніми державами будуть здійснюватися щонайменше до вересня.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/61022493.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s61022493.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Міністр внутрішніх справ ФРН Александр Добріндт заявив про продовження після 15 березня щонайменше ще на пів року внутрішнього прикордонного контролю на всіх сухопутних кордонах Німеччини з метою припинення незаконної міграції, повідомляє газета Bild.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми продовжуємо контроль на кордонах із сусідніми країнами. Прикордонний контроль є одним з елементів реорганізації нашої міграційної політики в Німеччині&quot;, - заявив Добріндт виданню.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це рішення означає, що вибіркові перевірки на кордонах з дев&amp;rsquo;ятьма сусідніми державами будуть здійснюватися щонайменше до вересня, пояснює Bild. У зв&amp;rsquo;язку з цим можливі затримки в розкладах руху транспорту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За інформацією видання, повідомлення щодо продовження прикордонного контролю вже направлено на розгляд до Єврокомісії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німеччина входить до Шенгенської зони, учасники якої скасували прикордонний контроль на внутрішніх кордонах зони. Однак у разі надзвичайних подій цей контроль дозволено тимчасово поновлювати.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З вересня 2024 року до грудня 2025 року поліція ФРН під час перевірок на всіх кордонах країни зареєструвала близько 68 тис. випадків незаконного в&amp;rsquo;їзду. 46,5 тис. осіб отримали відмову у в&amp;rsquo;їзді або були депортовані у зв&amp;rsquo;язку з незаконним перетином кордону.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/prikordonnij_kontrol_mvs_nimechchini_prodovzhue_do_veresnja/2026-02-19-36567</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/prikordonnij_kontrol_mvs_nimechchini_prodovzhue_do_veresnja/2026-02-19-36567</guid>
			<pubDate>Thu, 19 Feb 2026 10:49:51 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Польща помітила, що проти неї розпочали війну</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/06788069.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s06788069.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Польське МЗС закликало громадян залишити росію через визнання Польщі &quot;недружньою&quot; державою.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/06788069.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/365/s06788069.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Польське МЗС закликало громадян залишити росію через визнання Польщі &quot;недружньою&quot; державою.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Гібридна війна росії проти Європи триває з використанням диверсій, інформаційних операцій та інших методів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Польське МЗС закликало своїх громадян залишити територію росії через агресію проти України та визнання Польщі москвою &quot;недружньою&quot; державою. Громадянам також рекомендовано утриматись від поїздок до росії, крім випадків нагальної потреби.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У зверненні мовиться про те, що в разі різкого погіршення ситуації евакуація може стати неможливою. У перекладі з дипломатичної &amp;ndash; якщо щось станеться, ви там будете самі.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Польща нарешті визнала те, що було давно зрозуміле&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Крок зрозумілий. Питання лише одне &amp;ndash; чому так пізно? Країна-агресорка внесла Польщу до списку &quot;недружніх країн&quot; ще у 2022 році. Відтоді гібридна війна не припинялася ні на день. Один з випадків: у ніч проти 12 травня 2024 року у Варшаві спалахнув торгівельний центр &quot;Маривільська 44&quot;. Польські слідчі довели причетність російських спецслужб до диверсії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це лише один епізод. А їх десятки, якщо не сотні. Це й вербування до колишньої ПВК &quot;Вагнер&quot; через наліпки й телеграм-канали. Це й безпілотники в польському небі. Це й підпали складів, диверсії на транспорті, інформаційні операції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Західні розвідки прямо говорять: мережа рекрутерів-пропагандистів, що залишилася після &quot;Вагнера&quot;, стала зручним інструментом для організації диверсій у Європі. Вербують економічно вразливих, маргіналізованих, розчарованих. Платять небагато. Завдання прості &amp;ndash; підпалити, зняти, передати, зникнути. Одноразові агенти для одноразових злочинів. Масштаб замість якості.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Більшість країн Європи &amp;ndash; вороги кремля&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;До речі, після 24 лютого 2022 року кремль оголосив &quot;недружніми&quot; більшість європейських держав. Фактично це була декларація: ви &amp;ndash; вороги. Війна проти вас уже триває. Просто вона не схожа на війну зі старого підручника. Немає танкових колон, зате є телеграм-канали, кібератаки, шантаж, міграційні кризи, диверсійні групи, інформаційно-психологічні спецоперації тощо.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Час від часу європейські політики це визнають. Лунають заяви про &quot;гібридну війну&quot;, про &quot;не дозволимо залякати&quot;, про щось там про &quot;ефективний захист&quot;. Проблема в тому, що за правильними словами надто довго не слідували настільки ж правильні дії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Кордони залишаються відкритими, реакції повільними, риторика &amp;ndash; обережною. Наче все ще існує надія, що ведмідь обмежиться гарчанням, але ведмідь уже давно не гарчить &amp;ndash; він тестує огорожу та перевіряє, чи не можна зайти через чорний хід.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відкрита агресія росії проти держав ЄС &amp;ndash; сценарій, який більше не можна відкладати в розділ &quot;малоймовірне&quot;. Єдиний спосіб її відтермінувати або зірвати &amp;ndash; готуватися швидко, системно і без ілюзій. Закриття шпарин у безпеці, жорсткіший контроль, посилення контррозвідки, територіальна оборона, військові полігони, спільні навчання &amp;ndash; це завдання не на завтра, а на позавчора.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Польське рішення виглядає запізнілим, але правильним. Європа поступово прокидається. Питання лише в тому, чи достатньо швидко. Україна вже багато років живе в реальності, яку Європа тільки починає приймати. Не треба чекати, що ведмідь проломить огорожу десь в районі Сувалкського коридору.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ми розуміємо ціну зволікання, тому готові ділитися експертизою і робимо це. З кожним днем наша співпраця з європейськими друзями стає більш щільною та результативною. Перед обличчям спільного ворога ми маємо бути максимально консолідовані. Ми маємо разом захищати наше &amp;ndash; європейське &amp;ndash; небо.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;Юрій Федоренко&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/polshha_pomitila_shho_proti_neji_rozpochali_vijnu/2026-02-18-36566</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/polshha_pomitila_shho_proti_neji_rozpochali_vijnu/2026-02-18-36566</guid>
			<pubDate>Wed, 18 Feb 2026 09:51:22 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>