<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Новини Європи, новости Европы, NEWS EUROPE</title>
		<link>https://nowyny.eu/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Tue, 07 Jul 2026 08:15:07 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://nowyny.eu/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР Олексія Сухачова Печерський суд заборонив ЦПК та Слідство.Інфо публікувати розслідування</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/25512425.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s25512425.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Це рішення суду &amp;mdash; дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова&amp;nbsp; та заборона публікувати суспільно важливе розслідування.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/25512425.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s25512425.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Суддя Сергій Вовк заборонив &amp;laquo;Центру протидії корупції&amp;raquo; (ЦПК), &amp;laquo;Слідству.Інфо&amp;raquo; та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування про 143 об&amp;rsquo;єкти нерухомості, які, за даними журналістів, належали брату Олексія Сухачова, директора Державного бюро розслідувань (ДБР). Такий прецедент є суттєвим наступом на свободу слова, який суперечить євроінтеграційним зобов&amp;rsquo;язанням України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Так, на адресу Центру протидії корупції (ЦПК) надійшла копія рішення судді Печерського районного суду міста Києва Сергія Вовка, датована 6 липня 2026 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Суть рішення &amp;mdash; Сергій Вовк заборонив ЦПК, &amp;laquo;Слідству.Інфо&amp;raquo; та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування про майно брата директора ДБР Сухачова. Рішення судді Вовка є заходом забезпечення позову, яке винесено ще до подачі самого позову. Тобто, суд наразі ще не розглядав позов по суті, бо його навіть ще не бачив, як і ЦПК.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Натомість, в ухвалі суду йдеться, що позивач має намір подати позов, яким хоче заборонити ЦПК та &amp;laquo;Слідству.Інфо&amp;raquo; взагалі збирати інформацію про заявника та самого Сухачова.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;laquo;Це рішення суду &amp;mdash; дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова&amp;nbsp; та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та &amp;laquo;Слідство.Інфо&amp;raquo; банально тестують інструмент як заборонити журналістам викривати корупцію. За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов&amp;rsquo;язково будемо це оскаржувати&amp;raquo;, &amp;mdash; коментує ухвалу суду виконавча директорка ЦПК Дар&amp;rsquo;я Каленюк.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Суддя Вовк вирішив, що публікація в Інтернеті про майновий стан брата Олексія Сухачова, деталей набуття ним об&amp;rsquo;єктів нерухомості, джерел їх фінансування, може завдати невідворотної шкоди фізичній особі, яку буде неможливо виправити після появи матеріалу. А також порушить комерційну таємницю ТОВ &amp;laquo;Парковий-2&amp;raquo;. З рішення суду випливає, що брат директора ДБР не надав дозволу на розголошення інформації про свої 143 об&amp;rsquo;єкти нерухомості.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У рішенні&amp;nbsp; вказано, що справу відкрито після заяви представника Лісовця М.С., який діє в інтересах ТОВ &amp;laquo;Парковий-2&amp;raquo;.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Ухвала суду є відверто незаконною та порушує основоположні права журналістів та громадськості щодо збору та поширення суспільно значущої та публічно доступної інформації щодо вищих посадовців країни. Це пряме порушення статті 10 Європейської конвенції з прав людини, Закону України &amp;laquo;Про інформацію&amp;raquo; та Закону України &amp;laquo;Про медіа&amp;raquo;. Це також продовження тиску на журналістів та Центр протидії корупції&amp;raquo;, &amp;ndash; каже заступниця виконавчої директорки ЦПК та адвокатка ЦПК Олена Щербан.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Що передувало?&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;24 червня ЦПК надіслав запит на відеокоментар до Директора ДБР Олексія Сухачова з проханням прокоментувати факти, які журналістка Аліна Стрижак виявила щодо нерухомості його рідного брата. Мова була про набуття братом Сухачова 143 обʼєктів нерухомості &amp;mdash; квартир та офісів. Інформація про ці об&amp;rsquo;єкти нерухомості виявлена під час аналізу відкритих державних реєстрів. Схожий запит був надісланий до ТОВ &amp;laquo;Парковий-2&amp;raquo;, яке має зв&amp;rsquo;язок із братом Олексія Сухачова.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тобто, від надсилання запиту Сухачову до задоволення заяви в інтересах ТОВ &amp;laquo;Парковий-2&amp;raquo; у Печерському суді пройшло менше двох тижнів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Примітно, що жодної відповіді на запит ані від&amp;nbsp; Олексія Сухачова, ані від &amp;laquo;Паркового-2&amp;raquo; ЦПК не отримали.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Фактично, за дотримання журналістських стандартів &amp;mdash; тобто надання стороні права на відповідь &amp;mdash; ручний Печерський суд вирішив заблокувати випуск журналістського розслідування та чинити тиск на нас. Це рішення одіозного судді Печерського суду Сергія Вовка, який сам неодноразово був фігурантом журналістських розслідувань, не має нічого спільного з законом, є свавільним та шкідливим, адже посягає на свободу слова. Відтепер фігуранти журналістських розслідувань, зокрема близькі та родичі топ чиновників, зможуть через ручний суд забороняти ЗМІ висвітлювати інформацію про їхній майновий стан&amp;raquo;, &amp;mdash; додає Дарʼя Каленюк.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;ЦПК оскаржуватиме це рішення суду.&amp;nbsp;&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ця справа має усі ознаки класичного SLAPP-позову (Strategic Lawsuits Against Public Participation) &amp;mdash; стратегічного позову проти громадської участі, який подають фігуранти розслідувань, щоб заблокувати журналістську роботу і змусити замовкнути громадськість ще до публікації матеріалу.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна взяла на себе зобов&amp;rsquo;язання до 2027 року запровадити анти-SLAPP законодавство за стандартами Європейського Союзу. Якщо на користь керівника одного з ключових правоохоронних органів країни ухвалюється рішення, яке блокує роботу саме тих журналістів, що розслідують його оточення, держава фактично порушує власні євроінтеграційні зобов&amp;rsquo;язання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тиск на ЦПК з боку ДБР має системний характер і не обмежується цим кейсом:&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Рік тому, у липні 2025 року, ДБР оголосило голові правління ЦПК Віталію Шабуніну підозру в ухиленні від військової служби та шахрайстві після обшуків, проведених без ухвал суду, та численних порушень під час слідчих дій. ЦПК вважає підозру необґрунтованою та політичною помстою за діяльність організації. В справі систематично зливаються документи та навіть інтимні фотографії Шабуніна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; В червні цього року стало відомо про те, що Офіс Генпрокурора та Державне бюро розслідувань під керівництвом Олексія Сухачова поновили щодо ЦПК абсурдне кримінальне провадження десятирічної давнини, яке було закрите ще у 2016 році за відсутністю складу злочину. Суть справи зводиться до буцімто &amp;laquo;розкрадання коштів платників податків США на реформу Генпрокуратури&amp;raquo;. Тоді ЦПК довів, що навіть не отримував фінансування на реформу прокуратури, через що справа була закрита.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pro_143_ob_ekti_nerukhomosti_brata_direktora_dbr_oleksija_sukhachova_pecherskij_sud_zaboroniv_cpk_ta_slidstvo_info_publikuvati_rozsliduvannja/2026-07-07-36730</link>
			<category>Політичні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pro_143_ob_ekti_nerukhomosti_brata_direktora_dbr_oleksija_sukhachova_pecherskij_sud_zaboroniv_cpk_ta_slidstvo_info_publikuvati_rozsliduvannja/2026-07-07-36730</guid>
			<pubDate>Tue, 07 Jul 2026 08:15:07 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Як скористатися допомогою від держави - переселенцям пропонують гроші на освіту</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/97983999.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s97983999.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для багатьох переселенців знайти роботу після переїзду &amp;mdash; непросто. Для них держава пропонує допомогу на навчання.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/97983999.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s97983999.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Для багатьох переселенців знайти роботу після переїзду &amp;mdash; непросто. Для них держава пропонує допомогу на навчання, щоб опанувати нову професію. Можна отримати ваучер до 33 280 гривень і змінити кваліфікацію.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це розповідає Державна служба зайнятості.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Хто вже скористався послугою&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попри те, що програма працює вже не перший рік, користуються нею поки що небагато людей. У 2025 році ваучери отримали лише 5 430 внутрішньо переміщених осіб, що становить менше ніж 0,12% від усіх офіційно зареєстрованих переселенців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Фахівці пояснюють це кількома причинами. Частина людей просто не знає про цю можливість. Інші не можуть переїхати заради нової роботи через проблеми з житлом. А людям старшого віку часто складно наважитися на нову професію.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Втім, ті, хто вже скористався програмою, здебільшого задоволені результатом.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Які професії найпопулярніші&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Серед переселенців найбільший попит мають такі спеціальності:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; психолог;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; водій;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; медсестринська справа;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; публічне управління та адміністрування.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Хто може отримати ваучер&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Подати заявку можуть внутрішньо переміщені особи, які:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; працездатного віку;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; не можуть знайти підходящу роботу;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; не перебувають на обліку як безробітні;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; мають професійно-технічну, фахову передвищу або вищу освіту.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Як оформити допомогу&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Спочатку потрібно обрати спеціальність та навчальний заклад, де хочете навчатися. Потім можна подати заявку онлайн на сайті Державної служби зайнятості або звернутися до будь-якого місцевого відділення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Із собою потрібно мати паспорт, ідентифікаційний код, документи про освіту, трудову книжку (за наявності) та інші необхідні документи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зауважте, що після отримання ваучера є 90 днів, щоб укласти договір із навчальним закладом і розпочати навчання.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Переселенці можуть втратити допомогу на проживання, якщо вчасно не оновлять інформацію про себе. У липні розмір виплат для них не змінився, однак декому треба повідомити особисті дані, які впливають на виплати.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Виплати у ВПО можуть зрости. Тепер оформлення виплат для дітей-переселенців не залежатиме від доходів батьків, однак майновий стан родини й надалі перевірятимуть. Якщо сім&apos;ї раніше відмовили у допомозі через перевищення доходу, треба подати нову заяву.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/jak_skoristatisja_dopomogoju_vid_derzhavi_pereselencjam_proponujut_groshi_na_osvitu/2026-07-06-36729</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/jak_skoristatisja_dopomogoju_vid_derzhavi_pereselencjam_proponujut_groshi_na_osvitu/2026-07-06-36729</guid>
			<pubDate>Mon, 06 Jul 2026 10:15:42 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Головні тези промови Трампа в День незалежності США - спочатку Місяць, потім Марс</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/04294674.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s04294674.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент США знову розкритикував комунізм, заявивши, що &amp;ldquo;Америка ніколи не буде комуністичною країною&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/04294674.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s04294674.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент США Дональд Трамп у промові до Дня незалежності заявив, що Америка &amp;ldquo;дуже скоро&amp;rdquo; полетить на Марс, пообіцяв, що країна ніколи не стане комуністичною, та закликав ухвалити закон про зміну виборчої системи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє CNN, транслюючи виступ Дональда Трампа у Вашингтоні.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Промова Трампа до Дня незалежності США: що відомо&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Виступ Дональда Трампа до Дня незалежності США спершу був запланований на 21:45 за місцевим часом, однак його перенесли через шторм, грози та блискавки у Вашингтоні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Через негоду людей евакуювали з Національної алеї &amp;mdash; головного місця святкування. Також на кілька годин раніше припинили польоти літаків над містом, а в багатьох регіонах США перенесли запуск феєрверків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Розпочинаючи промову, Трамп заявив, що затримка через погоду не могла зірвати його виступ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;mdash; Я хочу подякувати всім, бо вони вчинили правильно. Вони побачили блискавку, і я сказав: якщо нам доведеться виступати перед однією людиною о 4-й годині ранку, я буду тут. Нас ніяк не можна зупинити, &amp;mdash; сказав Трамп.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він також визнав, що частина людей залишила місце заходу через негоду і не змогла повернутися після повторної перевірки Секретної служби США.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;mdash; Мені так шкода деяких людей, вони покинули це місце, не змогли повернутися, але ви дуже особливі люди, а у нас дуже особлива країна, &amp;mdash; заявив президент США.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Трамп назвав вечір &amp;ldquo;особливим&amp;rdquo; і зазначив, що навіть затримка через блискавки, на його думку, зробила подію &amp;ldquo;красивішою&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час промови президент США також заявив про плани польоту на Марс.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;mdash; Ми дуже скоро полетимо на Марс. Спочатку ми полетимо на Місяць, а потім &amp;mdash; на Марс, &amp;mdash; сказав Трамп.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремо він говорив про американську історію та продемонстрував, за його словами, один із перших прапорів США, датований 1777 роком, із 13 зірками та 13 смугами.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;mdash; Тут, на нашій Національній алеї, ми святкуємо перемогу свободи над тиранією, перемогу свободи над гнобленням та незмінну перемогу американського духу з 4 липня 1776 року по 4 липня 2026 року, &amp;mdash; заявив Трамп.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент США також знову розкритикував комунізм, заявивши, що &amp;ldquo;Америка ніколи не буде комуністичною країною&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Такі заяви пролунали після того, як представники демократичних соціалістів здобули перемогу на праймеріз Демократичної партії в низці штатів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, Трамп закликав підтримати законопроєкт Save America Act, який передбачає зміни у виборчому законодавстві, зокрема вимогу посвідчення особи виборця та підтвердження громадянства.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, що раніше у Вашингтоні скасували традиційний парад до Дня незалежності США через екстремальну спеку. За прогнозами, температура в окрузі Колумбія могла сягати понад 43&amp;deg;C.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Через небезпечні погодні умови також переносили або тимчасово закривали частину святкових заходів до 250-річчя незалежності США. Зокрема, у Вашингтоні змінили час допуску глядачів на концерт A Capitol Fourth, а в інших штатах скасовували паради й масові події.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/golovni_tezi_promovi_trampa_v_den_nezalezhnosti_ssha_spochatku_misjac_potim_mars/2026-07-05-36728</link>
			<category>Новини світу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/golovni_tezi_promovi_trampa_v_den_nezalezhnosti_ssha_spochatku_misjac_potim_mars/2026-07-05-36728</guid>
			<pubDate>Sun, 05 Jul 2026 09:52:26 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України - погодилися розмістити Нідерланди</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/89507923.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s89507923.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Спеціальний трибунал має забезпечити відповідальність керівництва держав-агресорів за рішення розпочати війну проти України.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/89507923.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s89507923.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Нідерланди ухвалили рішення про розміщення повноцінного Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, який має забезпечити притягнення до відповідальності найвищого політичного та військового керівництва держав-агресорів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нідерланди прийняли рішення про розміщення повноцінного Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це повідомили в Офісі Президента.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зазначається, що рішення Нідерландів є важливим кроком на шляху до створення міжнародного механізму, який має забезпечити притягнення до відповідальності найвищого політичного та військового керівництва держав-агресорів за злочин агресії проти України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ідея створення такого трибуналу, яка ще кілька років тому здавалася малоймовірною, нині набуває практичної реалізації. Спеціальний трибунал має забезпечити відповідальність керівництва держав-агресорів за рішення розпочати війну проти України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше в Офісі Президента заявляли, що Україна очікує офіційного запуску Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти рф вже у 2027 році.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Процес створення трибуналу перейшов до активної стадії реалізації, завершивши основні юридичні приготування. З лютого 2026 року в Гаазі та Страсбурзі діє робоча група, яка займається організаційними аспектами. Для її функціонування Європейський Союз виділив 10 мільйонів євро.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/specialnij_tribunal_shhodo_zlochinu_agresiji_proti_ukrajini_pogodilisja_rozmistiti_niderlandi/2026-07-04-36727</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/specialnij_tribunal_shhodo_zlochinu_agresiji_proti_ukrajini_pogodilisja_rozmistiti_niderlandi/2026-07-04-36727</guid>
			<pubDate>Sat, 04 Jul 2026 10:25:15 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Українська легкоатлетка встановила фантастичний світовий рекорд</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/31124528.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s31124528.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рекорд Оляновської став не лише особистим досягненням спортсменки, а й ще одним вагомим успіхом України на світовій спортивній арені.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/31124528.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s31124528.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Українська легкоатлетка Людмила Оляновська вкотре вписала своє ім&amp;rsquo;я в історію світового спорту. На міжнародному турнірі Raiffeisen Austrian Open в австрійському Айзенштадті вона встановила новий світовий рекорд у спортивній ходьбі на дистанції одна миля (1609 метрів), перевершивши досягнення, яке залишалося неперевершеним протягом 36 років.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;33-річна українська скороходка фінішувала першою з результатом 6 хвилин 10,09 секунди, більш ніж на шість секунд покращивши попередній рекорд. Досі найкращий час належав литовській спортсменці Саді Ейдікіте, яка встановила його ще у 1990 році в Каунасі, виступаючи за збірну срср. Її результат становив 6:16,72, і він залишався еталоном понад три десятиліття.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Перемога Оляновської стала справжньою окрасою турніру, що входить до &amp;laquo;срібної&amp;raquo; серії Континентального туру World Athletics. Саме на цих престижних міжнародних змаганнях українка продемонструвала найкращий виступ у своїй кар&amp;rsquo;єрі та встановила новий абсолютний рекорд дисципліни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після історичного виступу саме Людмила Оляновська очолила світовий рейтинг найкращих результатів в історії на дистанції одна миля серед жінок. Першу п&amp;rsquo;ятірку тепер складають:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Людмила Оляновська (Україна) &amp;mdash; 6:10.09;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Сада Ейдікіте (СРСР) &amp;mdash; 6:16.72;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Рейчел Сімен (Канада) &amp;mdash; 6:17.29;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Деббі Лоуренс (США) &amp;mdash; 6:18.03;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Мішелль Рогл (США) &amp;mdash; 6:18.07.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для української спортсменки це вже другий світовий рекорд у 2026 році. У лютому вона встановила ще одне історичне досягнення &amp;mdash; на чемпіонаті України в приміщенні пройшла дистанцію 5000 метрів зі спортивної ходьби за 19 хвилин 53 секунди, ставши першою жінкою в історії, якій вдалося подолати цей рубіж менш ніж за 20 хвилин. Таким чином Оляновська наразі є володаркою одразу двох світових рекордів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Людмила Оляновська народилася 20 лютого 1993 року на Хмельниччині. Вона є заслуженим майстром спорту України та вже багато років входить до еліти світової спортивної ходьби. За свою кар&amp;rsquo;єру українка здобула бронзову медаль чемпіонату світу 2015 року, срібло чемпіонату Європи 2014 року, бронзу чемпіонату Європи 2024 року, а також стала чемпіонкою Європи серед молоді. У 2025 році вона виграла престижний міжнародний турнір Dudinska 50 у Словаччині, який вважається одним із найавторитетніших стартів серед скороходів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Новий рекорд став черговим підтвердженням високого рівня української школи легкої атлетики. Незважаючи на війну, складні умови підготовки та постійні виклики, українські спортсмени продовжують демонструвати результати світового рівня та приносити країні міжнародне визнання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Федерації легкої атлетики України назвали виступ Оляновської історичним, наголосивши, що спортсменка не просто перемогла на престижному міжнародному турнірі, а й переписала світову історію дисципліни. Фахівці також відзначають, що рекорд було встановлено на офіційних міжнародних змаганнях під егідою World Athletics, тому він має всі підстави бути офіційно внесеним до світових реєстрів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Успіх Людмили Оляновської продовжує один із найуспішніших сезонів для української легкої атлетики. Світові рекорди, перемоги на етапах Континентального туру та стабільні виступи українських спортсменів свідчать про те, що навіть у надзвичайно складний для країни час український спорт залишається конкурентоспроможним на найвищому міжнародному рівні. Новий рекорд Оляновської став не лише особистим досягненням спортсменки, а й ще одним вагомим успіхом України на світовій спортивній арені.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ukrajinska_legkoatletka_vstanovila_fantastichnij_svitovij_rekord/2026-07-03-36726</link>
			<category>Спортивні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ukrajinska_legkoatletka_vstanovila_fantastichnij_svitovij_rekord/2026-07-03-36726</guid>
			<pubDate>Fri, 03 Jul 2026 08:11:32 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Що зміниться для бізнесу - Соболев представив у Раді нові правила бронювання</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/08235341.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s08235341.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Оновлення стосуються зарплатного критерію, галузевих вимог і квот для працівників-сумісників.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/08235341.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s08235341.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Оновлення стосуються зарплатного критерію, галузевих вимог і квот для працівників-сумісників&lt;br /&gt;
Кабінет Міністрів оновив підходи до бронювання військовозобов&apos;язаних, переглянувши критерії визначення критично важливих підприємств і порядок підтвердження їхнього статусу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це під час виступу у Верховній Раді повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;laquo;Міністерство усвідомлює стратегічну необхідність підтримки бізнесу, який сьогодні працює в надзвичайно складних умовах. Водночас бронювання має залишатися збалансованим інструментом, який дозволяє зберігати роботу критично важливих підприємств і враховує оборонні потреби держави&amp;raquo;, &amp;ndash; зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр нагадав, що для отримання статусу критично важливого підприємство має відповідати щонайменше трьом критеріям. Два з них є обов&apos;язковими: середня зарплата не нижче 25 941 грн (або 21 618 грн для підприємств на прифронтових територіях) і відсутність податкової заборгованості. Третій критерій підприємство може обрати самостійно &amp;ndash; із загальнодержавних, галузевих або регіональних.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами міністра, зараз 66 державних органів затвердили 164 галузеві та 225 регіональних критеріїв.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Основні зміни стосуються трьох напрямків:&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; оновлення зарплатного критерію;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; перегляду галузевих і регіональних критеріїв;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; нового порядку розрахунку квоти бронювання для працівників-сумісників.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За попередніми оцінками, перегляд критеріїв торкнеться близько 20% підприємств. Саме вони мають повторно підтвердити статус критично важливих за оновленими вимогами. Решта підприємств, для яких критерії не змінилися, зможуть скористатися спрощеною процедурою &amp;ndash; достатньо подати довідку про середню зарплату та податковий розрахунок. Зробити це потрібно до 10 серпня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також змінюється порядок обліку працівників-сумісників. Відтепер вони враховуватимуться у квоті бронювання лише за одним місцем роботи &amp;ndash; там, де мають найдовший строк трудових відносин. Підприємства, які після цієї зміни перевищили встановлену квоту, мають привести кількість заброньованих працівників у відповідність протягом наступного тижня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремо Соболев звернув увагу на підтримку бізнесу в прифронтових регіонах. З вересня 2025 року такі підприємства можуть бронювати до 100% працівників. За цей час додатково заброньовано близько 50 тис. осіб на 2133 підприємствах, а загальна кількість заброньованих у прифронтових областях зросла майже до 100 тис. працівників.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Критично важливі підприємства сьогодні генерують 60% надходжень до бюджету. Тому завдання держави &amp;ndash; зберегти можливість для таких підприємств працювати, сплачувати податки, підтримувати економіку та водночас забезпечити прозорість і справедливість у застосуванні механізму бронювання&amp;raquo;, &amp;ndash; наголосив міністр&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/shho_zminitsja_dlja_biznesu_sobolev_predstaviv_u_radi_novi_pravila_bronjuvannja/2026-07-02-36725</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/shho_zminitsja_dlja_biznesu_sobolev_predstaviv_u_radi_novi_pravila_bronjuvannja/2026-07-02-36725</guid>
			<pubDate>Thu, 02 Jul 2026 10:26:46 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Союзники мають зміцнювати Україну, путін поки не готовий до реальних перемовин - Рютте</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/10750868.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s10750868.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Генеральний секретар НАТО наголосив, що підтримка України й надалі залишається одним із ключових пріоритетів Альянсу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/10750868.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s10750868.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Українські сили досягли вагомих результатів у протистоянні російській агресії, однак це поки не свідчить про наближення реального переговорного процесу між Києвом і москвою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З такою заявою виступив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, інформує&amp;nbsp; Financial Times.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Пріоритети НАТО&amp;nbsp;&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Генеральний секретар НАТО наголосив, що підтримка України й надалі залишається одним із ключових пріоритетів Альянсу, і змінювати цей курс там не планують.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас Рютте висловив переконання, що рано чи пізно росія погодиться розпочати переговори. За його словами, до цього моменту Україна має бути максимально зміцненою, щоб вести діалог із позиції сили.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Генеральний секретар НАТО вважає, що саме держави-партнери повинні зробити все необхідне, аби Україна мала достатньо ресурсів для посилення своїх позицій.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Обстановка на фронті&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Він також відзначив ефективність дій українських військових у протистоянні російській агресії. За словами Рютте, успіхи ЗСУ під час нещодавньої зустрічі в Білому домі визнав і президент США Дональд Трамп.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас генсек Альянсу застеріг, що нинішніх зусиль України та її союзників поки недостатньо, щоб змусити російського диктатора володимира путіна погодитися на змістовні мирні переговори.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/sojuzniki_majut_zmicnjuvati_ukrajinu_putin_poki_ne_gotovij_do_realnikh_peremovin_rjutte/2026-07-01-36723</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/sojuzniki_majut_zmicnjuvati_ukrajinu_putin_poki_ne_gotovij_do_realnikh_peremovin_rjutte/2026-07-01-36723</guid>
			<pubDate>Wed, 01 Jul 2026 10:23:43 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Можливість розпаду рф і чеську допомогу Україні обговорили у Празі</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/86042119.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s86042119.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Українська армія сьогодні &amp;mdash; беззаперечно найбільш боєздатна, технологічно інноваційна та найкраща армія в Європі&amp;raquo;.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/86042119.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s86042119.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Празі на конференції &amp;laquo;Сучасні безпекові виклики VI.&amp;raquo;, яка відбулася в парламенті Чеської Республіки 29 червня, експерти обговорили можливість розпаду рф і чеську допомогу Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україністка Ленка Віхова, яка нещодавно повернулася з України, дорікнула, що за 12 років війни Європа так і не налаштувалися на &amp;laquo;режим війни&amp;raquo; та дуже боїться обговорювати, що буде з росією після того, як Україна переможе, про децентралізацію росії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Але якщо ми підтримуємо російську демократію, якщо ми хочемо, щоб росія демократизувалася, ми маємо усвідомлювати: будь-який, навіть мінімальний рівень демократизації цього державного утворення призведе до його децентралізації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;А децентралізація (як ми бачили у 1991 році) закономірно веде до розпаду цієї імперії. Тому ми маємо бути до цього готові, бо це один із найбільш імовірних варіантів розвитку подій&amp;raquo;, - сказала експертка. Вона також переконана, що навіть якщо буде &amp;laquo;заморожено&amp;raquo; лінію фронту, якщо ці території півдня України та Крим перебуватимуть у руках росії, кремль не відмовиться від свого наміру атакувати Україну, а отже і Європу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Полковник Отакар Фолтин, заступник начальника Військового офісу президента Республіки, звернув увагу на те, що навчання, де українці показують західним військовим, як змінилося поле бою, закінчуються тим, що західні армії зазнають поразки. &amp;laquo;Українська армія сьогодні &amp;mdash; беззаперечно найбільш боєздатна, технологічно інноваційна та найкраща армія в Європі&amp;raquo;, - підкреслив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Керівник відділу міжнародних досліджень Фундації Пилипа Орлика, посол Володимир Єльченко у своєму виступі висловив переконання, що будь-які реальні переговори з нинішнім керівництвом росії неможливі до того моменту, поки кремль не відчує, що дійсно програє війну.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Дипломат констатував, що існуючих санкційних пакетів щодо рф недостатньо, потрібні повне припинення торгівлі з росією, закриття кордонів для її громадян, абсолютна відмова від російських енергоносіїв, а також позбавлення росії членства в ООН та місця в Раді Безпеки. &amp;laquo;Лише поєднання військового розгрому на полі бою, повної міжнародної ізоляції та юридичного виключення зі світових інституцій може зупинити російську агресію&amp;raquo;, - підсумував Єльченко.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На конференції також виступили представники гуманітарних ініціатив, які найбільше допомагають Україні з перших днів повномасштабної російської агресії, зокрема Dárek pro Putina, Team 4 Ukraine, Skupina D, Post Bellum тощо. Наприклад, ініціатива Dárek pro Putin, як повідомив її керівник Мартін Ондрачек, з 4 травня 2022 року, коли почали точно вести облік коштів, які люди з Чехії та Словаччини надсилають на озброєння, зібрала 1 мільярд 560 мільйонів крон (понад 64 млн євро).&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Представники розповіли про свої проєкти та збори, акцентувавши на тому, що якщо громадянський сектор &amp;laquo;з величезним ентузіазмом і миттєво відреагував на ситуацію, на жаль, не завжди була адекватна відповідь від державних структур &amp;mdash; як чеських, так і інших&amp;raquo;. На це звернув увагу Мартін Крупа, керівник проєкту &amp;laquo;Strong Europe&amp;raquo;, додавши, що &amp;laquo;це болюче питання, яке залишається актуальним і сьогодні: співпраця цих двох секторів (державного та громадського) досі не працює ідеально&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Громадянське суспільство є співтворцем зовнішньої політики держави. На це вже не можна дивитися як на виключну прерогативу уряду. Оборона держави неможлива без активного залучення громадян. Україна є величезним натхненням для всієї Західної Європи: ми бачимо, що держава, яка захищається, не встояла б без активної допомоги суспільства&amp;raquo;, - зазначив Крупа.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр оборони ЧР Яромир Зуна запевнив, що Чехія буде продовжувати координувати ініціативу щодо боєприпасів для України.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/mozhlivist_rozpadu_rf_i_chesku_dopomogu_ukrajini_obgovorili_u_prazi/2026-06-30-36722</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/mozhlivist_rozpadu_rf_i_chesku_dopomogu_ukrajini_obgovorili_u_prazi/2026-06-30-36722</guid>
			<pubDate>Tue, 30 Jun 2026 09:43:01 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Чому не варто сваритись із Зеленським - Науседа розповів Навроцькому</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/51187021.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s51187021.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сьогодні на першому місці - спільна безпека й російська агресія проти України залишається головною загрозою.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/51187021.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s51187021.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Науседа розповів Навроцькому, чому не варто сваритись із Зеленським: Офіс президента.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент Польщі Кароль Навроцький зібрав лідерів чотирьох країн на термінову неформальну зустріч. Головною темою обговорення стала координація дій перед самітом НАТО, але не обійшлось без згадування суперечки із президентом України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє Euronews.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Навроцький прийняв колег у Юраті - президентській резиденції на узбережжі. До польського лідера приїхали президенти Литви, Латвії, Естонії та Румунії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попереду саміт НАТО в Анкарі, тому країни східного флангу хочуть виступати єдиним фронтом. У Туреччині вони мають представити спільну позицію щодо захисту кордонів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Канцелярія президента Польщі підтвердила порядок денний:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; пріоритети регіональної співпраці;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; безпека в басейнах Балтійського та Чорного морів;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; ключові питання трансатлантичних відносин.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відносини Варшави та Києва теж обговорювались між президентом Польщі Каролем Навроцьким та президентом Литви Гітанасом Науседою. Лідер Литви запропонував свою допомогу і готовий стати посередником. Литва прагне зупинити охолодження відносин між стратегічними партнерами.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;У неформальній атмосфері ми також обговоримо це надзвичайно важливе для мене питання&quot;, &amp;ndash; заявив литовський президент.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Минуле дуже важливе, але воно не повинно заважати, наголосив президент Литви. Сьогодні на першому місці - спільна безпека й російська агресія проти України залишається головною загрозою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Минуле має значення, але сьогодення ще важливіше, особливо поки триває жорстока війна росії проти України&quot;, - наголосив Гітанас Науседа.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/chomu_ne_varto_svaritis_iz_zelenskim_nauseda_rozpoviv_navrockomu/2026-06-29-36721</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/chomu_ne_varto_svaritis_iz_zelenskim_nauseda_rozpoviv_navrockomu/2026-06-29-36721</guid>
			<pubDate>Mon, 29 Jun 2026 14:18:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У День Конституції: Зеленський заявив про роботу БПЛА</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/17630973.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s17630973.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент привітав українців із 30-ю річницею ухвалення Конституції, наголосивши, що силою Основний Закон наділяють самі люди.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/17630973.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s17630973.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Удари по російських НПЗ у&amp;nbsp; День Конституції: Зеленський заявив про роботу БПЛА&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У День Конституції України, 30-ту річницю ухвалення Основного Закону, Президент Володимир Зеленський привітав українців зі святом і повідомив, що цієї ночі далекобійні удари досягли двох нафтопереробних заводів у росії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це він написав у Telegram-каналі.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що Зеленський сказав до Дня Конституції України&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Президент привітав українців із 30-ю річницею ухвалення Конституції, наголосивши, що силою Основний Закон наділяють самі люди.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;laquo;Рівно 30 років тому було ухвалено Основний Закон нашої держави, який наділяють силою українці та українки&amp;hellip; саме вони наповнюють сторінки нашої Конституції &amp;mdash; життям. Своїм прикладом, своїми справами, своєю працею і боротьбою заради України&amp;raquo;, &amp;mdash; зазначив Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він наголосив, що кожен, хто захищає Україну, &amp;laquo;утверджує і силу Конституції&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Які НПЗ у росії уразили вночі&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За словами Президента, &amp;laquo;День Конституції наші воїни почали дуже влучно&amp;raquo; &amp;mdash; цієї ночі українські далекобійні засоби досягли двох цілей:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; НПЗ &amp;laquo;Слов&apos;янський&amp;raquo; у Краснодарському регіоні &amp;mdash; близько 300 кілометрів від лінії фронту;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; НПЗ у Ярославському регіоні &amp;mdash; приблизно за 700 кілометрів від кордону.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;laquo;Ми продовжуємо наші операції, які послаблюють можливості росії вести цю війну. Кожна наша далекобійна санкція &amp;mdash; це зменшення ресурсів, що працюють на російську воєнну машину, і ще один крок до миру&amp;raquo;, &amp;mdash; наголосив Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він подякував воїнам за результати та запевнив, що Україна й надалі відповідатиме на російський терор.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/u_den_konstituciji_zelenskij_zajaviv_pro_robotu_bpla/2026-06-28-36720</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/u_den_konstituciji_zelenskij_zajaviv_pro_robotu_bpla/2026-06-28-36720</guid>
			<pubDate>Sun, 28 Jun 2026 09:10:28 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>З чим Україна повертається з Польщі - конференція з відновлення у Гданську</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/22137621.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s22137621.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На фоні історичних суперечок: з чим Україна повертається з конференції відновлення у Гданську.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/22137621.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s22137621.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; На фоні історичних суперечок: з чим Україна повертається з конференції відновлення у Гданську&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC), яка завершилася у польському Гданську, принесла Україні понад 10 млрд євро нової міжнародної підтримки, запуск кількох великих інвестиційних фондів і десятки домовленостей у сферах енергетики, транспорту, житла, оборонної промисловості та приватного бізнесу. Про це розповіла українська делегація на чолі з прем&apos;єркою Юлією Свириденко.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Конференція проходила на тлі дипломатичної напруги між Києвом і Варшавою. через суперечки навколо УПА, позбавлення Зеленського ордену Білого Орла та взаємного &quot;орденопаду&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент України Володимир Зеленський участі в ній не брав, так само як і президент Польщі Кароль Навроцький. Не поїхав і голова МЗС України, який показово відмовився від польської нагороди.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас організатори та учасники форуму наголошували, що головною метою заходу залишаються практичні рішення для відбудови України та залучення міжнародних інвестицій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Саме це й стало головним підсумком URC-2026. Якщо попередні конференції були насамперед майданчиком для оголошення міжнародної допомоги, то цього року значна частина домовленостей стосувалася довгострокових інвестицій, розвитку приватного сектору та партнерств між українським і міжнародним бізнесом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;160 підписаних цього року угод на суму понад 10 млрд євро &amp;mdash; результат щоденної роботи президента Володимира Зеленського та всієї української команди&quot;, - заявила Юлія Свириденко після завершення конференції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Прем&apos;єр-міністр Польщі Дональд Туск, відкриваючи форум, наголосив, що підтримка України не обмежується допомогою під час війни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми разом відбудуємо зруйновані українські міста після війни&quot;, - сказав він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попри великі побоювання щодо історичних суперечок на конференції все пройшло досить спокійно і без скандалів - попри загальну напругу у стосунках країн. Урядова команда Дональда Туска, на відміну від його політичного опонента Кароля Навроцького, налаштована на конструктивну співпрацю з Україною.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Найбільші фінансові рішення&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Одним з головних результатів конференції стало оголошення першого траншу нового фінансового механізму Європейського Союзу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Україна отримає 3,2 млрд євро - першу виплату в межах нового інструменту ЄС загальним обсягом 90 млрд євро.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім цього, найближчим часом має розпочатися фінансування з окремого 6-мільярдного пакета на виробництво українських безпілотників.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Важливим фінансовим рішенням стала також угода зі Світовим банком на 3,4 млрд доларів. Як повідомила Свириденко, вона поєднує кредитне та грантове фінансування і має забезпечити макрофінансову стабільність України та фінансування пріоритетних видатків бюджету.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і прем&apos;єр-міністр Польщі Дональд Туск перед відкриттям Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час конференції також офіційно запустили Європейський флагманський фонд реконструкції України (European Flagship Fund), який має мобілізувати до 1 млрд євро приватних інвестицій у стратегічні галузі економіки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Одним з нових рішень конференції стало створення міжнародного Фонду підтримки транспорту України (Ukraine Transport Support Fund).&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами Свириденко, фонд фінансуватиме відновлення доріг, мостів, залізничної, портової, прикордонної та аеропортової інфраструктури, а також розвиток логістичних маршрутів між Україною та ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Першими до його фінансування долучилися Литва, Швеція, Норвегія та Естонія.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;Бізнес готовий інвестувати в Україну вже сьогодні&quot;&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Окремий пакет підтримки Україна погодила з Європейським інвестиційним банком.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Віцепрем&apos;єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба повідомив про підписання угод на понад 470 млн євро, які підуть на проєкти, що безпосередньо впливають на життя громад.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Йдеться про будівництво соціального житла, ремонт доріг і мостів, модернізацію систем водопостачання та водовідведення, розвиток прикордонної інфраструктури й підтримку малого та середнього бізнесу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;За словами Кулеби, пакет передбачає&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; 100 млн євро на програму соціального житла для внутрішньо переміщених осіб, молоді та фахівців,&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; 96 млн євро &amp;mdash; на відновлення доріг, мостів і прикордонної інфраструктури,&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; 125 млн євро &amp;mdash; на модернізацію систем водопостачання та водовідведення,&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; а також 100 млн євро кредиту для програм енергоефективності малого і середнього бізнесу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, Європейський інвестиційний банк надасть 500 млн євро гарантій, які, за словами Кулеби, допоможуть приблизно 10 тисячам українських підприємців, зокрема ветеранам та компаніям, що постраждали від війни, отримати доступ до фінансування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Підписані домовленості - це довіра до України, готовність інвестувати в наші громади та спільне бачення того, якою має бути сучасна європейська Україна після війни&quot;, - заявив віцепрем&apos;єр.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Енергетика і Google&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Одним з головних напрямків цьогорічної конференції стала енергетика. Після трьох років масованих російських атак на українську енергосистему саме цей сектор залишається одним з ключових для міжнародної підтримки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На полях URC Україна та Литва підписали спільну декларацію про посилення співпраці у сфері енергетичної стійкості.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Перший віцепрем&apos;єр-міністр - міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що Литва виділить 4 млн євро на встановлення сонячних електростанцій та систем накопичення енергії для українських шкіл і лікарень.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, сторони також домовилися продовжити постачання трансформаторів, генераторів та іншого обладнання, необхідного для відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ще одним важливим рішенням став меморандум між українською компанією ДТЕК та американською GE Vernova про будівництво нової парогазової електростанції потужністю 650 МВт.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;В умовах безпрецедентних атак на українську енергетику такі інвестиції мають критичне значення для відновлення та розвитку наших генеруючих потужностей&quot;, - заявив Шмигаль.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім цього, Велика Британія підтвердила гарантії за кредитом у 210 млн фунтів стерлінгів для компанії Urenco, яка постачатиме ядерне паливо для українських атомних електростанцій протягом наступних двох років.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ще 90 млн євро на зміцнення української енергосистеми виділить Європейський банк реконструкції та розвитку. Ці кошти мають піти на закупівлю обладнання та формування резервів для швидкого відновлення пошкоджених енергооб&apos;єктів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ще одним результатом стало рішення компанії Google надати 5 млн доларів на розвиток цифрової платформи &quot;Обрій&quot; для українського ринку праці.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Відновлення економіки неможливе без сильного ринку праці та сучасних цифрових рішень&quot;, - зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Порти і приватний бізнес&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Однією з головних тем конференції стали також державно-приватні партнерства.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами Олексія Кулеби, Україна представила міжнародним партнерам понад 30 інфраструктурних проєктів загальною вартістю близько 5 млрд доларів, із яких частину планують розпочати вже цього року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Йдеться, зокрема, про модернізацію портів, розвиток транспортних коридорів до кордону з Європейським Союзом, реконструкцію залізничної інфраструктури та систем водопостачання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Одним з найбільш показових проєктів стала концесія контейнерного терміналу порту Чорноморськ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;До наступного етапу конкурсу допущені одні з найбільших світових портових операторів &amp;mdash; APM Terminals, Yilport, консорціуми Mariner&amp;ndash;TAS та Abu Dhabi Ports &amp;ndash; SKF Holdings UK.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Це чіткий сигнал: міжнародний бізнес готовий інвестувати в Україну вже сьогодні, коли бачить зрозумілі правила та якісно підготовлені проєкти&quot;, &amp;mdash; сказав Кулеба.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На його думку, саме залучення приватного капіталу стане одним із ключових чинників післявоєнного відновлення країни.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;А що культура та історія&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Проте історичну тему на конференції не оминули.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Гуманітарна віцепрем&apos;єрка та міністерка культури Тетяна Бережна розповіла, що на зустрічі з керівниками урядів обговорювали культурні та історичні теми.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Обговорили питання історичної пам&apos;яті та культурної спадщини. Пошукові та ексгумаційні роботи тривають відповідно до погодженого графіка. Працюємо над вирішенням питань через діалог і взаємну повагу&quot;, - написала Бережна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попри історичні суперечки через підрозділ імені УПА в ЗСУ, сторони і далі виконують домовленості щодо ексгумації та пошуку жертв Волинської трагедії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Прямо зараз відбуваються роботи у Пужниках на Тернопільщині та Гуті Пеняцькій біля Львова.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Бережна розповіла, що підписали меморандум щодо реставрації костелу святого Миколая в Києві, який нещодавно передали католицькій громаді.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Це ще один приклад того, як Україна та Польща спільно працюють над збереженням культурної спадщини&quot;, - каже Бережна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Віцепрем&apos;єрка повідомила, що Український фонд культурної спадщини вже залучив 4,3 млн євро, а серед перших проєктів стане відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, де зберігалися роботи художниці Марії Примаченко.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За її словами, фонд також фінансуватиме створення спеціалізованих музейних сховищ, цифровізацію музейних колекцій і механізм швидкого реагування на пошкодження культурних об&apos;єктів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Лише у червні, зазначила Бережна, кількість пошкоджених російськими ударами об&apos;єктів культурної спадщини зросла на 36 і сягнула 1949. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 2576 закладів культури, із яких 540 зруйновано повністю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Підсумовуючи конференцію, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що підтримка України виходить далеко за межі фінансової допомоги.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Мужність Збройних сил України змінила хід бойових дій. А рішучість українського народу показала світові, що його європейський вибір неможливо зламати&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона також наголосила, що якщо Україна збереже нинішній темп реформ, її місце в європейській родині стане реальністю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Україна переможе, зростатиме і процвітатиме&quot;, &amp;mdash; підсумувала фон дер Ляєн.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що кажуть аналітики&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Леон Пінчак, аналітик з питань безпеки Східної Європи, аналітичний центр Polityka Insight (Варшава)&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Залежно від того, з ким спілкуєшся, по-різному звучить оцінка того, чи вплинули останні історичні суперечки між Польщею та Україною на атмосферу вже п&apos;ятої Конференції з відновлення України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Представники України - як урядовці, так і представники міжнародних організацій - загалом були налаштовані оптимістично. Насамперед це пов&apos;язано з останніми успіхами на полі бою та переконанням, що саме зараз відкрилося вікно можливостей для посилення тиску на росію й примушення її до переговорів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Так само політичні суперечки майже не завадили численним компаніям, які працюють у сфері безпілотних технологій, налагоджувати нові партнерства та підписувати меморандуми про майбутні інвестиції. Водночас певне напруження все ж позначилося на частині планів найбільших оборонних компаній Польщі й України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відсутність у Гданську високопосадовців української влади - не лише президента Володимира Зеленського, а й міністра оборони Михайла Федорова, міністра закордонних справ Андрія Сибіги та начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова - стала своєрідним відлунням політичних розбіжностей.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Однак на змістовну частину конференції це практично не вплинуло. Польський уряд повідомив про підписання понад 200 угод, а за словами прем&apos;єр-міністерки України Юлії Свириденко, їхня загальна вартість становить майже 10 млрд євро.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Втім, майже кожна неформальна розмова рано чи пізно поверталася до історичних суперечок і того, як вони можуть вплинути на майбутнє польсько-українських відносин. Спільна заява прем&apos;єр-міністра Польщі Дональда Туска та прем&apos;єр-міністерки України Юлії Свириденко чітко засвідчила прагнення винести цей конфлікт за межі політичної площини та зробити ставку на примирення, попри збереження розбіжностей. Найскладніші історичні питання пропонують залишити історикам, які мають виробити підходи, здатні сприяти порозумінню.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Загалом конференцію в Гданську можна вважати успішною, передусім із фінансової та бізнесової точки зору. Однак із наближенням парламентської виборчої кампанії в Польщі, яка, ймовірно, стартує вже цієї осені, праві політичні сили дедалі активніше використовуватимуть напруження у відносинах з Україною. Історичні суперечки вже стали одним із найпростіших і найефективніших інструментів мобілізації виборців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На конференції чітко відчувалися дві реальності, які існували майже паралельно.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Українці - майже без колишньої обережності - знову повірили у власні сили. Вони усміхаються й з надією дивляться на наступну конференцію з відновлення України, яка відбудеться в Естонії, сприймаючи її як майданчик, після якого в повоєнну Україну почнуть надходити мільярди доларів на відбудову.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Поляки значно обережніші. З одного боку, вони намагаються встигати за стрімким розвитком українських оборонних технологій, а з іншого - постійно нагадують, що росію не можна недооцінювати, якою б слабкою вона не здавалася в той чи інший момент.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас постійно відчувався певний дисонанс між українцями, які вже п&apos;ятий рік живуть в умовах повномасштабної війни й тому цілком природно схильні сприймати світ у чорно-білих категоріях, та європейцями, які віддають перевагу своїм &quot;50 відтінкам сірого&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Саме цей контраст, мабуть, найчастіше проявлявся під час кулуарних розмов.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/z_chim_ukrajina_povertaetsja_z_polshhi_konferencija_z_vidnovlennja_u_gdansku/2026-06-27-36719</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/z_chim_ukrajina_povertaetsja_z_polshhi_konferencija_z_vidnovlennja_u_gdansku/2026-06-27-36719</guid>
			<pubDate>Sat, 27 Jun 2026 07:52:26 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Команду, яка готуватиме послання президента до Ради, очолив Буданов</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/24881100.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s24881100.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Його заступником призначено директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександра Богомолова.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/24881100.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s24881100.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент України Володимир Зеленський розпорядився розпочати підготовку проєкту щорічного послання до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. Для цього створено спеціальну робочу групу, яка має підготувати документ до 1 грудня 2026 року. Її очолив керівник Офісу президента Кирило Буданов.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідне розпорядження глава держави підписав 25 червня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно з документом, робочу групу очолив керівник Офісу президента Кирило Буданов. Його заступником призначено директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександра Богомолова.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;До складу групи також увійшли перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця, заступники керівника Офісу президента Ірина Верещук, Ігор Жовква, Олена Ковальська, Віктор Микита, Ірина Мудра, Павло Паліса та Олег Татаров, а також керівник Державного управління справами Ігор Лисий.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Розпорядженням визначено, що керівництво підготовкою проєкту послання здійснюватиме Кирило Буданов, а методичне й наукове забезпечення покладено на Національний інститут стратегічних досліджень. Керівник робочої групи також отримав право за потреби змінювати її склад і залучати до роботи представників органів влади, наукових установ, громадських організацій, а також українських і міжнародних експертів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Робоча група має протягом місяця визначити структуру майбутнього послання, графік його підготовки та зміст необхідних матеріалів. Готовий проєкт документа необхідно подати на розгляд президента до 1 грудня 2026 року. Водночас Державному управлінню справами доручено забезпечити фінансування витрат, пов&apos;язаних із підготовкою документа.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент Зеленський нещодавно підписав закон про підвищення зарплат правоохоронцям. Документ передбачає можливість отримувати додаткову нагороду в іноземній валюті.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, президент схвалив зміни до бюджету. Цим законопроєктом збільшуються видатки на сектор безпеки й оборони на 1,56 трлн гривень. Також чимало коштів виділено Державному агентству з управління зоною відчуження.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/komandu_jaka_gotuvatime_poslannja_prezidenta_do_radi_ocholiv_budanov/2026-06-26-36718</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/komandu_jaka_gotuvatime_poslannja_prezidenta_do_radi_ocholiv_budanov/2026-06-26-36718</guid>
			<pubDate>Fri, 26 Jun 2026 09:27:13 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У якій країні підтверджено перший випадок - вірус Еболи вже дістався Європи</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/78902687.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s78902687.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Франції підтвердили перший випадок зараження вірусом Еболи на території країни від початку нинішнього спалаху захворювання в Африці.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/78902687.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s78902687.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; У Франції підтвердили перший випадок зараження вірусом Еболи на території країни від початку нинішнього спалаху захворювання в Африці. Пацієнтом виявився лікар гуманітарної місії, який повернувся з Демократичної Республіки Конго, де триває масштабний спалах інфекції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомили Європейський центр профілактики та контролю захворювань (ECDC) та Міністерство охорони здоров&apos;я Франції. Зазначається, що у Європі це вже другий підтверджений випадок небезпечної хвороби.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Перший випадок Еболи зафіксували у Франції&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Французьке Міністерство охорони здоров&apos;я підтвердило виявлення першого національного випадку захворювання на вірус Еболи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Інфікованим виявився медик, який працював у гуманітарній місії в одному з районів Демократичної Республіки Конго, де активно поширюється небезпечна інфекція.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після повернення до Франції пацієнта негайно госпіталізували до спеціалізованого медичного закладу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними французької влади, стан хворого наразі стабільний.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У французькому МОЗ наголосили, що всі необхідні заходи безпеки були вжиті відразу після прибуття медика до країни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пацієнт перебуває в спеціалізованому медичному центрі, обладнаному для лікування особливо небезпечних інфекційних захворювань.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для його лікування використовуються спеціальні ізоляційні бокси з негативним тиском повітря та суворі протиепідемічні протоколи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Влада також розпочала епідеміологічне розслідування для встановлення всіх осіб, які могли контактувати з інфікованим.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Усі контактні особи мають пройти 21-денну домашню ізоляцію та перебуватимуть під медичним наглядом.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;У Європі це вже другий випадок під час нинішнього спалаху&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За даними ECDC, випадок у Франції став другим підтвердженим випадком Еболи на території Європейського Союзу та Європейської економічної зони під час нинішнього спалаху.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Перший був зафіксований 19 травня, коли громадянина США, який заразився в Африці, евакуювали для лікування до Німеччини.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Обидва випадки пов&apos;язані з поїздками до регіонів Демократичної Республіки Конго, де триває епідемія.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;У Конго вже понад тисячу підтверджених випадків&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Згідно з останніми даними ECDC, станом на 24 червня спалах Еболи, спричинений вірусом Бундібугьо, продовжує поширюватися в Демократичній Республіці Конго та Уганді.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Конго зареєстровано 1094 підтверджені випадки захворювання та 277 смертей.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Найбільше постраждала провінція Ітурі, де зафіксовано 997 випадків зараження.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Лише за останню добу влада повідомила про 46 нових випадків хвороби та ще 10 смертей.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;В Уганді ситуація залишається контрольованою&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;В Уганді від початку спалаху підтверджено 20 випадків зараження Еболою, з яких два завершилися летально.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Останній випадок там зафіксували 21 червня, а нових заражень із того часу не повідомлялося.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Більшість інфікованих мали прямі зв&apos;язки з Демократичною Республікою Конго або контактували з уже зараженими особами.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Для Європи ризик залишається низьким&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Попри появу випадків у Німеччині та Франції, Європейський центр профілактики та контролю захворювань оцінює ризик зараження для жителів країн ЄС як дуже низький.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У відомстві наголошують, що всі випадки мають імпортований характер, а системи медичного контролю та епідеміологічного нагляду дозволяють оперативно виявляти та ізолювати інфікованих.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також у Франції вже запровадили окремий механізм моніторингу гуманітарних працівників, які повертаються з районів активного поширення вірусу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У ECDC запевнили, що продовжують уважно стежити за розвитком ситуації та оновлюватимуть оцінку ризиків у разі появи нових даних.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Демократичній Республіці Конго спалах Еболи поширюється швидше, ніж його вдається стримувати. Основний осередок спалаху спочатку зафіксували в провінції Ітурі, однак тепер вірус поширився вже на три провінції, включно із Південним Ківу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Через спалах вірусу Ебола в Демократичній Республіці Конго українцям рекомендують утриматися від поїздок до уражених регіонів. Йдеться на самперед про провінції Ітурі та Південне Ківу, де фіксується швидке поширення інфекції.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/u_jakij_krajini_pidtverdzheno_pershij_vipadok_virus_eboli_vzhe_distavsja_evropi/2026-06-25-36717</link>
			<category>Медичні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/u_jakij_krajini_pidtverdzheno_pershij_vipadok_virus_eboli_vzhe_distavsja_evropi/2026-06-25-36717</guid>
			<pubDate>Thu, 25 Jun 2026 09:48:22 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Що змінилося на окупованому півострові після ударів ЗСУ - путін визнав проблеми в Криму</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/14021114.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s14021114.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;російський диктатор путін уперше публічно прокоментував українські удари по Криму.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/14021114.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s14021114.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; російський диктатор путін уперше публічно прокоментував українські удари по Криму.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На онлайн-нараді з урядом він зажадав від Міноборони та інших відомств вжити заходів, щоб &amp;ldquo;звести до нуля наслідки таких дій&amp;rdquo;. Поки окупаційна влада запевняє, що ситуація під контролем, експерти називають цю вимогу розпискою у безсиллі: ключова траса постачання перетворилася на &amp;ldquo;шосе смерті&amp;rdquo;, а півострів стрімко ізолюється. Чи дійсно можна &amp;ldquo;обнулити&amp;rdquo; наслідки тотального логістичного локдауну?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Масовані удари України по російських військових об&amp;rsquo;єктах, нафтовій інфраструктурі та логістичних вузлах створюють для кремля цілий комплекс нових проблем. Як пише німецьке видання Bild, останніми тижнями українська стратегія дальніх ударів стала одним із ключових чинників тиску на росію, суттєво ускладнюючи становище володимира путіна як на фронті, так і всередині країни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Шкода для економіки величезна &amp;mdash; як у тому, що стосується експорту [нафти], так і в тому, що стосується постачання всередині країни та на фронті. Драматична ситуація склалася на незаконно окупованому півострові Крим, де приватним особам більше не продають бензин&amp;rdquo;, &amp;mdash; зазначив політолог і професор Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері Ян Клаас Берендс у коментарі Bild.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;російський диктатор оцінює колапс на півострові лише з погляду зриву туристичного сезону. Водночас російське командування розглядає загрозу висадки українського десанту в Криму як реальну і весь червень активно укріплює фортифікації на півострові.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Зараз військовослужбовці російської федерації дедалі більше намагаються орієнтуватися на так званий захист Західного Криму. Вони очікують або думають, що саме звідти й може бути український десант. Ми бачимо, що вже паралізовано Керченський міст, тобто проїзд ним повністю закритий. Поромні переправи також перекриті. росіяни намагаються використовувати десантні кораблі для пасажирських перевезень&amp;rdquo;, &amp;mdash; сказав голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Втрата Криму завдасть путіну нищівного подвійного удару: стратегічного &amp;mdash; через втрату ключового військово-морського форпосту в Чорному морі та ізоляцію південного флангу армії, а також символічного &amp;mdash; через крах головного ідеологічного інструмента про так званий сакральний статус півострова.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Сьогодні здійснюється етап облоги Криму. Якщо проводити паралелі з історичною військовою історією, то росія завжди мала труднощі в утриманні Криму. І ми знаємо масу прикладів, що без надійної логістики утримання Криму було практично неможливим. Ключовим аспектом, який фактично впливає на ситуацію в Криму, залишаються постачання пального та створення дефіциту електроенергії&amp;rdquo;, &amp;mdash; акцентував керівник Групи аналізу гібридних загроз (Український кризовий медіацентр) Володимир Солов&amp;rsquo;ян.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Українська армія продовжує вибивати у путіна ґрунт з-під ніг. Сили оборони уразили понад 60 об&amp;rsquo;єктів в окупованому Криму та на материкових напрямках. Повністю знищено залізничний міст через Північно-Кримський канал. Він став першим російським мостом у Криму, знищеним ударними дронами з початку кампанії України проти військової логістичної інфраструктури на півострові. Також виведено з ладу три військові літаки та чотири комплекси протиповітряної оборони (ППО).&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, точковими ударами зруйновано ключові вузли енергетики, нафтобазу в Керчі, а також ліквідовано колони постачання та паливозаправників у Донецькій та Запорізькій областях.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Удари дронів, дефіцит бензину та блекаути перенесли бойові дії у повсякденне життя росіян. Експерти вважають, що саме поєднання військового, економічного та психологічного тиску зсередини підриває довгострокові плани москви й поступово перетворюється на одну з головних загроз для стратегії кремлівського режиму у війні проти України.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/shho_zminilosja_na_okupovanomu_pivostrovi_pislja_udariv_zsu_putin_viznav_problemi_v_krimu/2026-06-24-36716</link>
			<category>Новини з регіонів України</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/shho_zminilosja_na_okupovanomu_pivostrovi_pislja_udariv_zsu_putin_viznav_problemi_v_krimu/2026-06-24-36716</guid>
			<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 10:20:35 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Віцеміністри економіки та закордонних справ Японії прибули у Київ</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/95197115.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s95197115.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Віцеміністр економіки, торгівлі та промисловості Японії Кенджі Ямада та віцеміністерка закордонних справ Аяно Куніміцу перебувають із візитом у Києві.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/95197115.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s95197115.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Віцеміністр економіки, торгівлі та промисловості Японії Кенджі Ямада та віцеміністерка закордонних справ Аяно Куніміцу перебувають із візитом у Києві.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомило посольство Японії в Україні в соцмережі X.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Сьогодні у Києві з візитом перебувають віцеміністр економіки, торгівлі та промисловості Ямада та віцеміністр закордонних справ Куніміцу. Вони поклали квіти до Стіни пам&apos;яті біля Свято-Михайлівського монастиря і висловлять рішучу підтримку України з боку Японії під час зустрічей&amp;raquo;, &amp;ndash; зазначили в японському диппредставництві.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Сьогодні у Києві з візитом перебувають віцеміністр економіки, торгівлі та промисловості Ямада та віцеміністр закордонних справ Куніміцу. Вони поклали квіти до Стіни пам&apos;яті біля Свято-Михайлівського монастиря і висловлять рішучу підтримку України з боку Японії під час зустрічей.&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;mdash; Посольство Японії в Україні&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;29 травня Японія виділила 14 658 000 доларів США (приблизно 2,2 млрд єн) на реалізацію ініціативи НАТО &amp;laquo;Перелік пріоритетних потреб України&amp;raquo; (PURL).&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/viceministri_ekonomiki_ta_zakordonnikh_sprav_japoniji_pribuli_u_kijiv/2026-06-23-36715</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/viceministri_ekonomiki_ta_zakordonnikh_sprav_japoniji_pribuli_u_kijiv/2026-06-23-36715</guid>
			<pubDate>Tue, 23 Jun 2026 08:56:25 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Де в Україні найродючіші ґрунти - землю варто купувати тут?</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/12216043.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s12216043.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Найродючішими в Україні є землі в Кіровоградській та Харківський областях.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/12216043.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s12216043.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Найродючішими в Україні є землі в Кіровоградській та Харківський областях. За даними Інституту охорони ґрунтів, у першій зафіксовано один із найменших обсягів внесених органічних добрив та зменшення частки цинку. А в другій &amp;ndash; найбільший вміст гумусу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Втім, зазначається, станом на 2023 рік (за який представлені найсвіжіші результати відповідних досліджень), в ґрунтах області спостерігається падіння частки фосфору. Крім того, в них стає менше калію.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Як зазначають фахівці Інституту, для збільшення рівня гумусу в українських ґрунтах насамперед необхідно вносити органічні добрива. Зокрема, торф,&quot; &amp;ndash; йдеться в матеріалі &quot;Слово і діло&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Найродючішими в Україні є ґрунти в Кіровоградській та Харківський областях&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Найнижча ж якість ґрунтів зафіксована одразу в трьох областях Це:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Сумська;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Волинська;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Житомирська.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Останні дві області належать до регіону Полісся, куди також входить Рівненська область, яка лише трохи перевищує поріг низької якості ґрунту. Для Полісся характерні висока кислотність ґрунтів та низький вміст гумусу &amp;ndash; у середньому 2,43%&quot;, &amp;ndash; пояснили спеціалісти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;А от ґрунти Сумщини, зазначається, виснажило інтенсивне господарство. При тому, що раніше, нагадали експерти, ця область вважалась однією з найродючіших в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Проблема землі в Україні&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Загалом же на якість ґрунту в Україні, зазначається, впливає одразу низка факторів. Серед них виділяються:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Непередбачувана погода, а також комахи &amp;ndash; зокрема, сарана.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Засміченість мінами.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Десятиліття екстенсивного сільського господарства в срср та недостатнє удобрення ґрунтів після здобуття незалежності призвели до зменшення родючості українських земель&quot;, &amp;ndash; резюмували аналітики.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас в Україні помітно подешевшала земля сільськогосподарського призначення. У квітні 2026 року середня вартість гектара склала 69 468 грн, що майже на 4 500 грн нижче, ніж було в березні.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/de_v_ukrajini_najrodjuchishi_runti_zemlju_varto_kupuvati_tut/2026-06-22-36713</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/de_v_ukrajini_najrodjuchishi_runti_zemlju_varto_kupuvati_tut/2026-06-22-36713</guid>
			<pubDate>Mon, 22 Jun 2026 08:42:31 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Через брехню ШІ - суд у Німеччині взявся за Google, чим це загрожує всій індустрії</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/31055192.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s31055192.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німецький суд уперше фактично поклав відповідальність за помилкові відповіді штучного інтелекту на саму компанію Google.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/31055192.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s31055192.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Німецький суд уперше фактично поклав відповідальність за помилкові відповіді штучного інтелекту на саму компанію Google. Це рішення може змінити правила для всієї індустрії генеративного ШІ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У центрі скандалу опинився сервіс Google AI Overview &amp;mdash; той самий інструмент, який одразу видає готову відповідь замість списку посилань. Саме через нього двох німецьких видавців безпідставно пов&amp;rsquo;язали з шахрайськими практиками.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Видавці звернулися до Google із вимогою виправити інформацію та надали документи про припинення незаконної діяльності, на яку посилався алгоритм. У компанії відмовилися змінювати відповідь.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Суд вирішив просто: якщо лише розробник може змінити текст, який створив штучний інтелект, саме він і відповідає за його зміст.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Остаточного рішення у справі ще немає, але сам факт такого підходу вже став прецедентом. Уперше відповідальність за машинно згенерований контент офіційно поклали не на алгоритм, а на корпорацію.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Юристи нагадують, що для класичної &amp;ldquo;брехні&amp;rdquo; потрібні чотири елементи: суб&amp;rsquo;єкт, потерпілий, поширення неправдивої інформації та умисел. І саме тут виникає головна проблема &amp;mdash; штучний інтелект не має ані наміру, ані усвідомлення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Алгоритм не здатен свідомо брехати. Він лише комбінує дані та генерує найбільш імовірний текст, не розрізняючи правду й неправду.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У матеріалі нагадують і про інші подібні справи. У Канаді чат-бот Air Canada вигадав не існуючу знижку на перельоти, і суд поклав відповідальність на саму компанію.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У США в резонансній справі Mata v. Avianca адвокати використали вигадані ChatGPT судові рішення. Тоді штраф отримали саме юристи, а не система.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас суди в Німеччині, Британії та США вже неодноразово постановляли: ШІ не може бути суб&amp;rsquo;єктом права. Наприклад, йому не дозволяють бути винахідником у патентах чи автором творів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Саме тому справа Google стала важливою для всієї індустрії. Вона показує, що право вже навчилося шукати відповідального, але досі не навчилося чітко визначати, за що саме ця відповідальність настає.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Експерти кажуть, що замість старих юридичних конструкцій потрібні окремі правила для генеративного ШІ. Інакше подібні справи лише множитимуться.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/cherez_brekhnju_shi_sud_u_nimechchini_vzjavsja_za_google_chim_ce_zagrozhue_vsij_industriji/2026-06-21-36712</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/cherez_brekhnju_shi_sud_u_nimechchini_vzjavsja_za_google_chim_ce_zagrozhue_vsij_industriji/2026-06-21-36712</guid>
			<pubDate>Sun, 21 Jun 2026 09:22:12 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Отримати житло у сільській місцевості зможуть переселенці безкоштовно</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/34526031.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s34526031.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Україні затвердили порядок реалізації дворічного експериментального проєкту &amp;laquo;Будиночки в селі&amp;raquo;.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/34526031.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s34526031.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; В Україні затвердили порядок реалізації дворічного експериментального проєкту &amp;laquo;Будиночки в селі&amp;raquo;, який має допомогти внутрішньо переміщеним особам отримати житло у сільській місцевості. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів. Про це повідомив народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Програма передбачає, що родини ВПО зможуть самостійно обрати будинки в селах із запропонованих варіантів. Після цього громади викуповуватимуть їх у комунальну власність та передаватимуть переселенцям. Житло надаватиметься на умовах соціальної оренди, тобто переселенці не сплачуватимуть за проживання, а покриватимуть лише комунальні послуги.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На першому етапі будинки не передаватимуть у приватну власність ВПО, проте такий механізм може з&amp;rsquo;явитися в майбутньому. Усього у 2026 році в межах програми планують придбати близько тисячі будинків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Гранична вартість однієї оселі становитиме 500 тис. грн. Важливою умовою є стан житла та доступ до базової інфраструктури &amp;mdash; медицини, освіти, транспорту та робочих місць у громадах. Запуск програми став можливим після запровадження житлової субвенції у державному бюджеті.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Подати заявку на участь у проєкті зможуть внутрішньо переміщені особи, які:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; не мають власного житла на підконтрольній Україні території;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; не отримували компенсацію за знищене житло і щодо них не ухвалено рішення про її виплату;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; не скористалися житловим ваучером.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Перед купівлею кожен будинок обов&amp;rsquo;язково обстежуватиме спеціальна комісія, яка перевірятиме його технічний стан і відповідність належним умовам для проживання. Також враховуватимуть наявність необхідної інфраструктури в громадах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Першочергово нові оселі надаватимуть:&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; багатодітним сім&amp;rsquo;ям;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; особам з інвалідністю;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; людям похилого віку;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; сім&amp;rsquo;ям, які виховують дітей з інвалідністю;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам до 23 років, які раніше мали такий статус.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Договір безоплатного користування будинком укладатиметься на строк до трьох років із можливістю продовження за згодою сторін. Якщо ж родина придбає або отримає інше житло, договір припинять достроково. Наразі вже триває відбір сімей та пошук відповідних будинків. В уряді очікують, що перші переселенці зможуть заселитися у нові оселі вже цього літа.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/otrimati_zhitlo_u_silskij_miscevosti_zmozhut_pereselenci_bezkoshtovno/2026-06-20-36711</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/otrimati_zhitlo_u_silskij_miscevosti_zmozhut_pereselenci_bezkoshtovno/2026-06-20-36711</guid>
			<pubDate>Sat, 20 Jun 2026 10:10:12 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>До Пленарного засідання керівників агенцій з безпечності харчових продуктів Європи вперше долучилася Україна</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/32562320.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s32562320.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна вперше взяла участь у Пленарному засіданні керівників агенцій з безпечності харчових продуктів (HoA) &amp;mdash; одному з ключових професійних майданчиків Європи .&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/32562320.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s32562320.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp; Україна вперше долучилася до Пленарного засідання керівників агенцій з безпечності харчових продуктів Європи&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна вперше взяла участь у Пленарному засіданні керівників агенцій з безпечності харчових продуктів (HoA) &amp;mdash; одному з ключових професійних майданчиків Європи у сфері продовольчої безпеки, ветеринарії та здоров&amp;rsquo;я рослин.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна вперше взяла участь у Пленарному засіданні керівників агенцій з безпечності харчових продуктів (HoA) &amp;mdash; одному з ключових професійних майданчиків Європи, який об&amp;rsquo;єднує керівників компетентних органів, відповідальних за безпечність харчових продуктів, ветеринарну медицину, здоров&amp;rsquo;я рослин та захист прав споживачів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Українську делегацію очолив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук. Також у заході взяли участь заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров та радниця Голови Держпродспоживслужби Оксана Осьмачко.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пленарне засідання HoA є важливою платформою для обговорення актуальних викликів у сфері продовольчої безпеки, розвитку систем державного контролю, управління ризиками, ветеринарного та фітосанітарного нагляду, а також посилення взаємодії між компетентними органами європейських держав. До мережі входять країни-члени Європейського Союзу, а також Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Держпродспоживслужбі зазначили, що участь України в роботі HoA стала важливою подією та свідченням довіри з боку європейських партнерів до служби й визнання ролі України у формуванні сучасної системи продовольчої безпеки Європи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час засідання українська делегація представила результати реформування системи безпечності харчових продуктів, прогрес на шляху європейської інтеграції та досвід роботи Держпродспоживслужби в умовах воєнного стану.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У повідомленні також наголошується, що попри безпрецедентні виклики Україна забезпечує безперервність державного контролю, ефективне управління ризиками та стабільність продовольчого ланцюга. Цей досвід, за інформацією служби, викликав значний інтерес серед європейських колег, оскільки демонструє стійкість державних інституцій та здатність забезпечувати високий рівень безпечності продукції навіть в умовах воєнного стану.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;laquo;Для України участь у Пленарному засіданні HoA є не лише можливістю переймати найкращі європейські практики, а й ділитися власним досвідом. Нас запросили вперше, і це важливий сигнал довіри до Держпродспоживслужби та визнання внеску України у забезпечення продовольчої безпеки. Переконаний, що започаткована взаємодія стане основою для нових професійних контактів, практичного обміну досвідом та розвитку довгострокового партнерства на шляху інтеграції в європейську систему безпечності харчових продуктів&amp;raquo;, &amp;mdash; наголосив Сергій Ткачук.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окрему увагу під час візиту було приділено розвитку двосторонньої співпраці зі Швейцарською Конфедерацією. Українська делегація провела зустріч із керівництвом Федерального управління з питань безпечності харчових продуктів та ветеринарії Швейцарії (FSVO), під час якої сторони обговорили перспективи розширення торговельно-економічних відносин, співробітництво у сферах здоров&amp;rsquo;я тварин, сертифікації продукції, а також реалізацію спільних проєктів міжнародної технічної допомоги.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Держпродспоживслужбі подякували FSVO, Нідерландському управлінню з безпеки харчових продуктів і споживчих товарів (NVWA), а також усім країнам-партнерам, які підтримали участь України у Пленарному засіданні HoA та сприяють розвитку співпраці з українською службою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Участь у таких міжнародних заходах, за інформацією Держпродспоживслужби, відкриває нові можливості для професійної взаємодії, зміцнення довіри між компетентними органами, впровадження кращих європейських практик та подальшого наближення української системи державного контролю до стандартів Європейського Союзу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Запрошення України до участі в HoA у службі назвали важливим кроком на шляху інтеграції до європейського простору безпеки, якості та довіри, а також підтвердженням того, що українська система безпечності харчових продуктів є надійним партнером європейської спільноти.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/do_plenarnogo_zasidannja_kerivnikiv_agencij_z_bezpechnosti_kharchovikh_produktiv_evropi_vpershe_doluchilasja_ukrajina/2026-06-19-36710</link>
			<category>Новини світу науки і технологій</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/do_plenarnogo_zasidannja_kerivnikiv_agencij_z_bezpechnosti_kharchovikh_produktiv_evropi_vpershe_doluchilasja_ukrajina/2026-06-19-36710</guid>
			<pubDate>Fri, 19 Jun 2026 09:45:15 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>До Резерву кібербезпеки Європи офіційно включили Україну</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/49393951.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s49393951.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це рішення відображає тісну співпрацю між ЄС та Україною та відповідає порядку денному стратегічного цифрового партнерства ЄС.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/49393951.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s49393951.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Це рішення відображає тісну співпрацю між ЄС та Україною та відповідає порядку денному стратегічного цифрового партнерства ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна відтепер може активувати екстрену кіберпідтримку з боку Європейського Союзу для реагування на масштабні кіберінциденти. Відповідне рішення про включення країни до Резерву кібербезпеки ЄС сьогодні ухвалила Рада ЄС. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії,&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В офіційному повідомленні зазначається, що це рішення відображає тісну співпрацю між ЄС та Україною та відповідає порядку денному стратегічного цифрового партнерства ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Воно також є частиною ширших зусиль Комісії, спрямованих на забезпечення того, щоб ЄС та його партнери могли протидіяти кіберзагрозам, що розвиваються, за допомогою готовності, швидкого реагування та обміну досвідом&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рішення також є частиною ширшої стратегії Єврокомісії, яка спрямована на протидію сучасним кіберзагрозам через високу готовність, швидке реагування та обмін досвідом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Вітаючи Україну в Резерві кібербезпеки ЄС, ми зміцнюємо нашу колективну оборону та підтверджуємо принцип солідарності, який лежить в основі цифрового майбутнього Європи. У час, коли кібератаки становлять постійну загрозу, наша єдність &amp;mdash; наш найбільший актив&amp;rdquo;, &amp;mdash; наголосила Хенна Вірккунен, виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна відтепер може активувати екстрену кіберпідтримку з боку Європейського Союзу для реагування на масштабні кіберінциденти. Відповідне рішення про включення країни до Резерву кібербезпеки ЄС сьогодні ухвалила Рада ЄС. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії,Путівник по Європі&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В офіційному повідомленні зазначається, що це рішення відображає тісну співпрацю між ЄС та Україною та відповідає порядку денному стратегічного цифрового партнерства ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Воно також є частиною ширших зусиль Комісії, спрямованих на забезпечення того, щоб ЄС та його партнери могли протидіяти кіберзагрозам, що розвиваються, за допомогою готовності, швидкого реагування та обміну досвідом&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рішення також є частиною ширшої стратегії Єврокомісії, яка спрямована на протидію сучасним кіберзагрозам через високу готовність, швидке реагування та обмін досвідом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Вітаючи Україну в Резерві кібербезпеки ЄС, ми зміцнюємо нашу колективну оборону та підтверджуємо принцип солідарності, який лежить в основі цифрового майбутнього Європи. У час, коли кібератаки становлять постійну загрозу, наша єдність &amp;mdash; наш найбільший актив&amp;rdquo;, &amp;mdash; наголосила Хенна Вірккунен, виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Резерв кібербезпеки перебуває під управлінням Агентства ЄС з кібербезпеки (ENISA). Він забезпечує оперативне надання послуг із реагування на масштабні ІТ-інциденти, залучаючи для цього сертифікованих та надійних приватних постачальників.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/do_rezervu_kiberbezpeki_evropi_oficijno_vkljuchili_ukrajinu/2026-06-18-36708</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/do_rezervu_kiberbezpeki_evropi_oficijno_vkljuchili_ukrajinu/2026-06-18-36708</guid>
			<pubDate>Thu, 18 Jun 2026 10:04:31 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Чи можна отримати кредит без підтвердження офіційного заробітку</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/28697878.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s28697878.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Питання підтвердження доходу залишається одним із найпоширеніших під час оформлення кредиту через інтернет. Багато людей вважають, що відсутність офіційної довідки автоматично унеможливлює отримання коштів.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/28697878.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s28697878.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Питання підтвердження доходу залишається одним із найпоширеніших під час оформлення кредиту через інтернет. Багато людей вважають, що відсутність офіційної довідки автоматично унеможливлює отримання коштів. Насправді підходи різних компаній відрізняються, а перелік документів залежить від конкретної програми кредитування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Інформацію про особливості оформлення без довідки про доходи можна зустріти і на сторінці &lt;a href=&quot;https://credit24-7.com.ua/bez-dovidky/&quot;&gt;https://credit24-7.com.ua/bez-dovidky/&lt;/a&gt;, де розглядаються варіанти кредитування без класичного підтвердження заробітку.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;При цьому відсутність довідки не означає відсутність перевірки. Кредитор все одно оцінює платоспроможність заявника за власними критеріями.&lt;/p&gt;

&lt;h2&gt;Очікування та реальність&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Поширене очікування полягає в тому, що кредит без підтвердження доходу оформлюється без будь-яких додаткових перевірок. Через це складається враження, що рішення приймається виключно на основі заповненої анкети.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Реальна практика виглядає інакше. Фінансові компанії аналізують різні джерела інформації, перевіряють зазначені дані та оцінюють рівень ризику. Відсутність довідки про заробіток лише означає, що використовується інший підхід до перевірки фінансового стану.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ще одне поширене очікування пов&apos;язане з переконанням, що такі кредити доступні абсолютно всім. Насправді рішення формується після аналізу даних та внутрішніх критеріїв кредитора.&lt;/p&gt;

&lt;h2&gt;Які фактори враховуються під час розгляду заявки&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Якщо довідка про доходи не входить до переліку обов&apos;язкових документів, це не означає, що фінансова інформація взагалі не враховується. Компанії використовують інші способи оцінки ситуації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час розгляду заявки можуть враховуватися:&lt;/p&gt;

&lt;ol&gt;
 &lt;li&gt;Правильність особистих даних.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Актуальність контактної інформації та можливість підтвердження зв&apos;язку із заявником.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Кредитна історія.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Наявність поточних фінансових зобов&apos;язань.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Дані про банківську карту.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Внутрішня оцінка ризику компанії.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Попередній досвід співпраці з кредитором.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Відсутність суперечностей у зазначених відомостях.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Результати автоматичних перевірок.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Загальна відповідність вимогам програми кредитування.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Наявність необхідних документів для ідентифікації особи.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Підсумковий результат комплексної перевірки заявки.&lt;/li&gt;
&lt;/ol&gt;

&lt;p&gt;Частина пунктів перевіряється автоматично, інші оцінюються в межах внутрішніх процедур конкретної компанії.&lt;/p&gt;

&lt;h2&gt;Історія з повсякденного життя&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Людина працювала неофіційно та отримувала дохід без класичної довідки від роботодавця. Потреба в додаткових коштах виникла несподівано, тому почався пошук доступних варіантів кредитування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після ознайомлення з умовами кількох компаній була обрана програма, яка не вимагала підтвердження офіційного заробітку. Перед поданням заявки всі дані були уважно перевірені.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Далі відбулося стандартне оформлення анкети, підтвердження особи та банківської карти. Після завершення перевірки система сформувала рішення відповідно до внутрішніх критеріїв кредитора.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Основним фактором виявилася не відсутність довідки, а загальний результат оцінки заявки. Сукупність даних вплинула на подальший розгляд звернення.&lt;/p&gt;

&lt;h2&gt;П&apos;ять коротких запитань&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Чи потрібна довідка про доходи в кожній компанії?&lt;br /&gt;
Ні, вимоги залежать від конкретної програми кредитування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Чи перевіряється фінансовий стан без довідки?&lt;br /&gt;
Так, для цього використовуються інші механізми оцінки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Чи впливає кредитна історія на рішення?&lt;br /&gt;
Так, вона залишається одним із факторів перевірки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Чи достатньо лише паспорта та коду?&lt;br /&gt;
Перелік документів визначається правилами конкретного кредитора.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Чи однакові умови діють у всіх МФО?&lt;br /&gt;
Ні, кожна компанія використовує власні критерії оцінки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Кредит без підтвердження офіційного заробітку не означає відсутність аналізу даних. Водночас така форма кредитування дозволяє розглядати заявки людей, які не можуть надати класичну довідку про доходи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рішення завжди формується після перевірки інформації, зазначеної під час оформлення звернення.&lt;/p&gt;

&lt;ul&gt;
 &lt;li&gt;Іноді значення має кредитна історія.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Іноді важливу роль відіграє поточне фінансове навантаження.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Окремо оцінюється правильність даних.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Перевіряються документи.&lt;/li&gt;
 &lt;li&gt;Аналізуються результати внутрішніх процедур.&lt;/li&gt;
&lt;/ul&gt;

&lt;p&gt;Відсутність довідки про доходи є лише одним із факторів, а не єдиною умовою під час розгляду заявки.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/chy_mozhna_otrymaty_kredyt_bez_pidtverdzhennja_oficijnogo_zarobitku/2026-06-18-36707</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>admin</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/chy_mozhna_otrymaty_kredyt_bez_pidtverdzhennja_oficijnogo_zarobitku/2026-06-18-36707</guid>
			<pubDate>Thu, 18 Jun 2026 05:06:42 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Головне на саміті G7 - більше зброї Україні, успіх ЗСУ на фронті і запрошення путіна в США</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/97885649.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s97885649.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Не виключають, що частину такого озброєння зможуть виробляти в самій Україні за іноземними технологіями та ліцензіями.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/97885649.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s97885649.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Країни &quot;Великої сімки&quot; домовилися надати Україні більше засобів для захисту неба від російських ракет і дронів. Крім того, вони не виключають, що частину такого озброєння зможуть виробляти в самій Україні за іноземними технологіями та ліцензіями.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це йдеться у спільній заяві лідерів G7, опублікованій 17 червня в останній день саміту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Війна в Україні стала центральною темою саміту G7, який цього року проходить у французькому курортному містечку Евіан-ле-Бен на березі Женевського озера.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Лідери країн &quot;Великої сімки&quot; заявили, що бачать в України &quot;новий імпульс&quot;, а також відзначили її стійкість і успіхи на полі бою протягом останніх місяців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;З метою підтримки та прискорення цього нового імпульсу ми домовилися збільшити постачання засобів протиповітряної оборони, додаткових систем і ракет-перехоплювачів, а також засобів дальнього радіуса дії&quot;, - йдеться у заяві &quot;сімки&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також G7 готова розглянути розширення ліцензій для збільшення військового виробництва на території України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Йдеться насамперед про ракети для систем ППО PATRIOT, яких гостро не вистачає Україні на тлі постійних російських балістичних атак. Володимир Зеленський неодноразово звертався до США з проханням надати ліцензії на їхнє виробництво.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це він також говорив під час короткої зустрічі з Дональдом Трампом на полях саміту у вівторок.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми говорили про це з президентом Трампом, наші команди будуть працювати, дай Боже, цього разу нам вдасться отримати ліцензії на виробництво відповідних протибалістичних систем і ракет&quot;, - сказав український президент після зустрічі журналістам. Тільки системи PATRIOT здатні перехоплювати балістичні ракети та &quot;Циркони&quot;, якими росія останніми місяцями активно поливає Київ та інші міста.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Велика сімка&quot; також пообіцяла Україні додаткову підтримку енергетичного сектору перед наступною зимою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, учасники саміту заявили про намір посилити тиск на російську економіку, включно з новими заходами щодо нафтогазового сектору.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас у частині заяви, присвяченій Україні, відсутні заклики до переговорів, припинення вогню чи мирного врегулювання конфлікту. Основний акцент документа зроблено на військовій підтримці Києва та посиленні санкцій проти росії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Дональд Трамп після зустрічі з Зеленським повідомив, що тепер, після &quot;примирення&quot; з Іраном, США можуть відновити санкції проти російської нафти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Незабаром ми зможемо це зробити, тому що нафта тепер тече&quot;, - сказав президент США, очевидно маючи на увазі відкриття Ормузької протоки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Напередодні Трамп заявляв, що протоку відкрито частково, а остаточної домовленості про її відкриття Іраном Вашингтон і Тегеран, судячи з усіх витоків інформації про переговори, ще не досягли.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;США призупинили санкції щодо вже завантаженої на танкери російської нафти, щоб стримати ціни на нафту після перекриття протоки.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;Позитивна зміна тону&quot;&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;В Україні схвально відреагували на результати саміту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Глава МЗС Андрій Сибіга відзначив тіснішу співпрацю між Києвом і його партнерами.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Я особливо відзначаю позитивну зміну тону й оцінок, а також їхнє тісніше узгодження між Україною та нашими союзниками з G7. Ми вітаємо таку єдність і силу&quot;, - зазначив Сибіга у пості в X.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Глава МЗС також подякував &quot;Сімці&quot; за готовність до конкретних кроків у посиленні обороноздатності України, протиповітряної оборони та енергетичної стійкості, а також за посилення санкцій проти росії.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Зеленський знову покликав путіна на зустріч&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Напередодні Зеленський сказав журналістам, що Україна запропонувала росії організувати його зустріч із путіним в Евіані, де проходить саміт &quot;сімки&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми передали повідомлення, що готові зустрітися з путіним під час саміту G7, тому що там будуть Трамп і Макрон, тобто європейці плюс Америка. Я думаю, це дуже хороша можливість зустрітися всім разом&quot;, - заявив Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Цю пропозицію передали через посередників, дипломатичні та розвідувальні канали. Відповіді від москви не було.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Однак у вівторок речник президента росії дмитро пєсков заявив, що росія не отримувала офіційних пропозицій щодо зустрічі володимира путіна з Володимиром Зеленським на полях саміту G7.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У понеділок Зеленський також згадав про інше можливе місце зустрічі з путіним. Напередодні Дональд Трамп провів телефонні розмови і з путіним, і з Зеленським, і український президент заявив, що під час цих розмов обговорювалася можливість тристоронньої зустрічі у США.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Таку зустріч можна було б організувати в США у форматі, в якому путіну було б значно складніше відмовити - принаймні президенту Трампу&quot;, - зазначив український президент.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Втім, помічник путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков у вівторок заявив, що під час телефонної розмови 14 червня путін і Трамп нічого такого не обговорювали, і пропозицій про таку зустріч росія не отримувала.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/golovne_na_samiti_g7_bilshe_zbroji_ukrajini_uspikh_zsu_na_fronti_i_zaproshennja_putina_v_ssha/2026-06-17-36706</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/golovne_na_samiti_g7_bilshe_zbroji_ukrajini_uspikh_zsu_na_fronti_i_zaproshennja_putina_v_ssha/2026-06-17-36706</guid>
			<pubDate>Wed, 17 Jun 2026 09:14:00 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Нарощує найм на тлі скорочення ринку праці Європейський оборонпром</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/52064725.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s52064725.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попит на інженерів, виробничих фахівців і технологічні кадри стає одним із наслідків війни та переозброєння ЄС.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/52064725.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s52064725.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Великі оборонні компанії Європи збільшують кількість вакансій, тоді як загальний ринок праці скорочується. Попит на інженерів, виробничих фахівців і технологічні кадри стає одним із наслідків війни та переозброєння ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейська оборонна промисловість продовжує активно наймати працівників, рухаючись проти загального тренду на ринку праці. За даними дослідження Indeed, про яке пише Le Monde, кількість вакансій у найбільших оборонних компаніях Європи зросла на 55% порівняно з 2021 роком.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас загальний ринок вакансій у Європі за той самий період скоротився на 13%. Це показує, що оборонний сектор став одним із небагатьох напрямів, де попит на працівників зростає навіть на тлі слабшої економічної кон&apos;юнктури.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Indeed проаналізувала вакансії 25 найбільших європейських оборонних компаній, які входять до рейтингу SIPRI ста найбільших світових груп сектору. До вибірки увійшли, зокрема, Airbus, Dassault, KNDS, MBDA, Safran, Thales і Naval Group. Аналіз охопив близько двадцяти європейських країн, де працює сайт Indeed.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У період із січня до березня 2026 року кількість вакансій у цих компаніях була на 36% вищою за середній рівень 2021 року. Економістка Hiring Lab Indeed Ліза Файст зазначила, що геополітичний контекст може відігравати роль, але дані також свідчать про довгострокову зміну траєкторії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Головний чинник - переозброєння Європи після початку повномасштабної війни росії проти України. Країни ЄС і НАТО збільшують оборонні бюджети, замовляють більше зброї, боєприпасів, систем ППО, безпілотників і військової електроніки. Це перетворює оборонну галузь із відносно закритого сектору на один із центрів промислового зростання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для ринку праці це означає конкуренцію за інженерів, механіків, фахівців з електроніки, кібербезпеки, програмного забезпечення, виробничого планування та логістики. Частина таких працівників раніше могла працювати в автомобільній, авіаційній або цивільній промисловості, але тепер оборонні компанії пропонують стабільніші замовлення й довші виробничі програми.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для України цей тренд має подвійне значення. З одного боку, сильніша європейська оборонка збільшує шанси на довгострокові постачання зброї, спільні проєкти й локалізацію виробництва. З іншого боку, європейські компанії конкуруватимуть з українським оборонним сектором за кваліфіковані кадри, особливо у сферах дронів, електроніки та інженерії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремий ризик - швидкість нарощування виробництва. Оборонні заводи можуть мати замовлення, але без людей, обладнання й довгих контрактів вони не завжди здатні швидко збільшити випуск. Саме тому зростання вакансій є важливим сигналом: Європа не лише декларує збільшення витрат на оборону, а й перебудовує промисловість під довгу безпекову кризу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для бізнесу це відкриває можливості у суміжних галузях: металообробці, машинобудуванні, електроніці, програмному забезпеченні, логістиці та сервісі. Компанії, які раніше працювали тільки на цивільні ринки, можуть отримати новий попит, але водночас зіткнутися з жорсткішими вимогами до сертифікації, безпеки та контролю постачань.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тренд показує, що війна вже змінює не лише бюджети, а й структуру європейської зайнятості. Оборонна промисловість стає одним із секторів, де попит на фахівців може залишатися високим роками, якщо країни Європи продовжать курс на переозброєння та зменшення залежності від США у сфері безпеки.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/naroshhue_najm_na_tli_skorochennja_rinku_praci_evropejskij_oboronprom/2026-06-16-36705</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/naroshhue_najm_na_tli_skorochennja_rinku_praci_evropejskij_oboronprom/2026-06-16-36705</guid>
			<pubDate>Tue, 16 Jun 2026 10:22:56 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Мозковий чип уже схвалили для пацієнтів - Китай завдав удару по Neuralink</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/76450771.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s76450771.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ринок нейроінтерфейсів стрімко розвивається, а боротьба за першість уже давно вийшла за межі Neuralink Ілона Маска.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/76450771.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s76450771.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Ринок нейроінтерфейсів стрімко розвивається, а боротьба за першість уже давно вийшла за межі Neuralink Ілона Маска. У Китаї представили систему, яка робить ставку не на гучні обіцянки, а на швидке впровадження в медицину.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Китайська компанія Neuracle отримала важливу перевагу в глобальній гонці нейроінтерфейсів. Її мозковий імплант NEO схвалило китайське Національне управління медичної продукції (NMPA), а сам пристрій уже включили до прискореної процедури інтеграції в систему державного медичного страхування. Про це пише BGR.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чим китайський нейроімплант відрізняється від Neuralink?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За даними Space Daily, система розроблена для допомоги людям із паралічем, спричиненим травмами спинного мозку. Головна особливість NEO полягає в тому, що для його встановлення не потрібно проникати крізь тверду мозкову оболонку &amp;ndash; зовнішній захисний шар, який оточує головний і спинний мозок.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це суттєво відрізняє китайське рішення від підходу компанії Neuralink, яка імплантує електродні нитки безпосередньо в мозкову тканину через отвір у черепі. Замість занурення електродів у мозок NEO використовує вісім сенсорів, які розміщуються поверх твердої мозкової оболонки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сенсори зчитують нейронні сигнали користувача та передають їх до роботизованої рукавички. Після цього система перетворює мозкові імпульси на фізичні рухи руки. Такий підхід має кілька потенційних переваг. Зокрема, він може зменшити ризики, пов&apos;язані з хірургічним втручанням, а також спростити процедуру отримання регуляторних дозволів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Втім, у галузі нейроінтерфейсів завжди існує компроміс між безпечністю та якістю сигналу. Пристрої, які контактують безпосередньо з тканиною мозку, зазвичай отримують детальніші дані, але водночас пов&apos;язані з вищими ризиками для пацієнта.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чому страховка може стати головною перевагою Китаю?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Однією з найважливіших новин стало не лише схвалення пристрою, а й рішення про його включення до механізму співфінансування в межах державної системи медичного страхування Китаю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це означає, що в майбутньому пацієнти можуть отримувати компенсацію частини витрат на встановлення імпланту. Для технології, яка лише починає виходити на ринок, такий крок може суттєво прискорити її поширення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Експерти давно наголошують, що успіх нейроінтерфейсів залежить не тільки від технологічних характеристик. Не менш важливими є доступність лікування, регуляторне схвалення та готовність системи охорони здоров&apos;я впроваджувати нові рішення. Саме на цьому напрямку Китай наразі демонструє значний прогрес.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Neuralink робить ставку на масштабні амбіції&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Компанія Ілона Маска продовжує розробку власних мозкових імплантів і вже привернула увагу світу низкою демонстрацій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Серед найвідоміших експериментів &amp;ndash; керування комп&apos;ютером за допомогою думки та навіть відеоігри, в які піддослідні мавпи грали завдяки мозковим сигналам. У довгостроковій перспективі Neuralink прагне створити технології прямої взаємодії мозку зі штучним інтелектом, а також системи когнітивного підсилення людських можливостей.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Однак компанія продовжує стикатися з регуляторними труднощами у США, а терміни масової комерціалізації її технологій залишаються невизначеними. На цьому тлі Neuracle обрала значно прагматичніший шлях &amp;ndash; спочатку вирішувати конкретні медичні проблеми пацієнтів, а вже потім масштабувати технологію.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Гонка нейроінтерфейсів стає дедалі жорсткішою&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Попри домінування Neuralink в інформаційному просторі, ринок інтерфейсів &quot;мозок &amp;ndash; комп&apos;ютер&quot; сьогодні значно ширший. Одним із найбільш відомих конкурентів є американська компанія Synchron. Її система Stentrode встановлюється через кровоносні судини та також не потребує проникнення в мозкову тканину.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Іншим помітним гравцем залишається Blackrock Neurotech, яка працює над нейроімплантами ще з 2008 року. Її технології використовувалися в низці знакових досліджень, де люди керували комп&apos;ютерами, роботизованими кінцівками та іншими допоміжними пристроями за допомогою мозкових сигналів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремо розвивається й американська компанія Paradromics, яка створює високошвидкісні нейроінтерфейси для відновлення мовлення в людей із важкими неврологічними порушеннями.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сьогодні стає дедалі очевидніше, що боротьба в галузі нейроінтерфейсів ведеться не лише за найпотужніший чип або найамбітніші можливості. Не менш важливими факторами стають безпечність, регуляторне схвалення, доступність для пацієнтів та інтеграція в системи охорони здоров&apos;я.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Саме тому схвалення NEO та перспектива його покриття державним медичним страхуванням можуть виявитися не менш важливими для майбутнього ринку, ніж найгучніші експерименти Neuralink. Якщо технологія підтвердить свою ефективність у клінічній практиці, Китай може отримати одну з перших масових платформ нейроінтерфейсів для медичного застосування.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/mozkovij_chip_uzhe_skhvalili_dlja_pacientiv_kitaj_zavdav_udaru_po_neuralink/2026-06-15-36704</link>
			<category>Новини світу науки і технологій</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/mozkovij_chip_uzhe_skhvalili_dlja_pacientiv_kitaj_zavdav_udaru_po_neuralink/2026-06-15-36704</guid>
			<pubDate>Mon, 15 Jun 2026 08:53:17 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Серйозний дефіцит робочої сили у Німеччині</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/07610379.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s07610379.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Експерти пророкували Німеччині серйозний дефіцит робочих рук вже через 10 років.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/07610379.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s07610379.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Експерти пророкували Німеччині серйозний дефіцит робочих рук вже через 10 років.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німецький економічний інститут (IW), тісно пов&amp;rsquo;язаний з об&amp;rsquo;єднаннями роботодавців, б&amp;rsquo;є на сполох: до 2036 року Німеччини не вистачатиме близько 4,3 млн працівників. Про це повідомляє газета Rheinische Post із посиланням на дослідження інституту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тривожний факт полягає в тому, що лише два роки тому інститут оцінював цей дефіцит менш ніж у три мільйони людей. Причиною песимістичної переоцінки стали нові демографічні прогнози. Згідно з ними, до 2045 року населення Німеччини становитиме лише близько 81,1 мільйона осіб, що на 2,9% менше, ніж сьогодні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Серед причин &amp;mdash; зниження народжуваності та суттєве скорочення імміграції, спричинене посиленням міграційних правил. Крім того, спостерігається падіння інтересу до Німеччини з боку іноземних кваліфікованих фахівців: через економічний спад, що триває, країна перестала бути для них досить привабливою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/serjoznij_deficit_robochoji_sili_u_nimechchini/2026-06-14-36703</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/serjoznij_deficit_robochoji_sili_u_nimechchini/2026-06-14-36703</guid>
			<pubDate>Sun, 14 Jun 2026 10:13:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Про вступ України з 15 червня усі країни ЄС погодили початок переговорів, – фон дер Ляєн -</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/33162361.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s33162361.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На першій зустрічі сторони запустять роботу над базовим кластером &amp;ldquo;Основи&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/33162361.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s33162361.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; На першій зустрічі сторони запустять роботу над базовим кластером &amp;ldquo;Основи&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейський Союз досяг повної консенсусної згоди щодо початку предметного діалогу про вступ України та Молдови. Офіційне відкриття початкового переговорного етапу відбудеться у понеділок, 15 червня, під час міжурядової конференції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомила керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На першій зустрічі сторони дадуть старт роботі над найважливішим кластером під назвою &amp;ldquo;Основи&amp;rdquo;. До нього входять базові вимоги спільноти: реформа системи правосуддя, антикорупційні заходи та зміцнення державних інституцій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Це рішення демонструє сміливість та наполегливість обох держав у проведенні реформ попри колосальні виклики. Розширення Євросоюзу &amp;mdash; це наш стратегічний вибір та найкраща інвестиція у безпеку й стабільність усього континенту&amp;rdquo;, &amp;mdash; підкреслила фон дер Ляєн.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона також додала, що запуск переговорної процедури є спільною перемогою як для Києва й Кишинева, так і для всієї європейської спільноти в умовах світової нестабільності.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pro_vstup_ukrajini_z_15_chervnja_usi_krajini_es_pogodili_pochatok_peregovoriv_fon_der_ljaen/2026-06-13-36702</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pro_vstup_ukrajini_z_15_chervnja_usi_krajini_es_pogodili_pochatok_peregovoriv_fon_der_ljaen/2026-06-13-36702</guid>
			<pubDate>Sat, 13 Jun 2026 09:30:04 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Уже з середини липня російським військовим можуть заборонити в’їзд до ЄС</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/60339148.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s60339148.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Заборона на в&amp;rsquo;їзд до Шенгенської зони для російських комбатантів міститься в 21-му пакеті санкцій, який Єврокомісія представила 9 червня.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/60339148.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s60339148.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Серед країн-членів Європейського Союзу є попередня підтримка ідеї заборони в&amp;rsquo;їзду для російських військових, які брали участь у війні проти України, а ухвалення відповідних санкцій не повинно викликати значних труднощів, і їх планують затвердити до 15 липня.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Заборона на в&amp;rsquo;їзд до Шенгенської зони для російських комбатантів міститься в 21-му пакеті санкцій, який Єврокомісія представила 9 червня. Щоб він набув чинності, його мають одностайно погодити усі 27 країн-членів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Цей процес не буде надто складним&amp;raquo;, &amp;ndash; сказав один із чиновників, обізнаний із попередньою позицією країн-членів щодо цього питання, і наполіг, що загалом спостерігає широку підтримку серед країн.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Серед найпомітніших фігур у пропозиції з оновлення санкційних списків ЄС &amp;ndash; російський історик, помічник російського президента Володимир Мединський, якого володимир путін призначив очільником делегації від рф на переговорах про завершення війни в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це свідчать також консультації Єврокомісії з країнами-членами під час підготовки 21-го санкційного пакета, повідомив інший чиновник.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Країни-члени прагнуть затвердити 21-й пакет санкцій до 15 липня, оскільки у ньому міститься також пропозиція щодо граничної ціни на російську нафту. Нинішній механізм передбачає автоматичний перегляд цінової стелі залежно від ринкових умов, і після наступного перегляду вона може суттєво зрости. Саме тому в Брюсселі хочуть ухвалити новий пакет до середини липня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ідею обмежень для російських військових останні пів року активно просували країни Балтії. Наприкінці січня Естонія розіслала державам ЄС дискусійний документ із пропозицією заборонити в&amp;rsquo;їзд до Шенгенської зони громадянам росії, які брали участь у війні проти України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Загроза наростає у зв&apos;язку з потоком вогнепальної зброї та вибухівки із зони бойових дій в Україні, що &amp;laquo;матиме наслідки у середньостроковій та довгостроковій перспективі&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними естонської сторони, від початку повномасштабного вторгнення в бойових діях могли взяти участь близько 1,5 мільйона громадян росії. Майже мільйон із них потенційно можуть підпадати під майбутні обмеження після завершення служби.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У березні вісім країн (Литва, Латвія, Естонія, Польща, Фінляндія, Німеччина, Румунія і Швеція) звернулися до керівництва ЄС із закликом запровадити такі обмеження, наголосивши на загрозах безпеці, які можуть становити колишні російські комбатанти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згодом із аналогічним закликом виступив і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у травні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Додатковим аргументом на користь обмежень став оприлюднений у травні звіт Ради ЄС про терористичні загрози. У документі зазначається, що Брюссель стурбований можливим прибуттям до Європи колишніх російських учасників війни проти України і ризиком їхньої участі у злочинній діяльності або інших актах насильства. У звіті також згадується залучення росією близько 180 тисяч ув&amp;rsquo;язнених до бойових дій проти України.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/uzhe_z_seredini_lipnja_rosijskim_vijskovim_mozhut_zaboroniti_v_jizd_do_es/2026-06-12-36701</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/uzhe_z_seredini_lipnja_rosijskim_vijskovim_mozhut_zaboroniti_v_jizd_do_es/2026-06-12-36701</guid>
			<pubDate>Fri, 12 Jun 2026 09:08:04 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Які компанії планують відкриття - Польща активно &quot;завозить&quot; свій бізнес в Україну</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/92682644.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s92682644.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Польща планує стимулювати свої компанії активніше виходити на український ринок.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/92682644.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s92682644.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Польща планує стимулювати свої компанії активніше виходити на український ринок. Вважається, що післявоєнна відбудова України стане унікальною можливістю для бізнесу та інвестицій.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чому Україну &amp;ndash; можливість для польського бізнесу?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Польща планує змінити модель економічного розвитку та зробити ставку на високотехнологічне виробництво, штучний інтелект і посилення ролі національного бізнесу, пише Bloomberg.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На тлі зростання зарплат Польща поступово втрачає свою традиційну перевагу як країна з відносно дешевою робочою силою. Тому влада робить ставку на галузі з високою доданою вартістю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окрему роль у майбутньому розвитку польських компаній уряд відводить Україні. Балчун вважає, що після завершення війни український ринок стане важливою платформою для міжнародної експансії польського бізнесу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ми хочемо, щоб як державні, так і приватні компанії розглядали відкритість України як унікальну можливість для зростання. Роль уряду полягає у створенні умов, які допоможуть їм скористатися цією можливістю, і саме це ми плануємо зробити,&lt;br /&gt;
&amp;ndash; каже посадовець.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Так, у травні найбільша польська страхова компанія PZU придбала український підрозділ MetLife, який є одним із лідерів ринку страхування життя в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, за словами польського міністра, низка компаній уже аналізує українські активи та вивчає можливості для майбутніх інвестицій або придбань. Окремий напрямок, який привертає увагу польського бізнесу &amp;ndash; роздрібна торгівля.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Які польські компанії з&amp;rsquo;являться в Україні?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Одним із найочікуваніших виходів на український ринок стане поява мережі дискаунтерів Pepco. Компанія офіційно підтвердила запуск своїх перших магазинів в Україні вже 2026 році. Компанія спеціалізується на товарах за доступними цінами для щоденних покупок.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Відкриття перших магазинів &amp;ndash; це буде Київ і західна частина України. Це будуть повноцінні магазини Pepco, з повноцінним асортиментом. Йдеться про торговельні центри категорії А, які вже себе зарекомендували.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ще одним потенційно великим гравцем може стати маркетплейс Allegro, який часто називають польською альтернативою Temu. Першим кроком стане можливість для українських покупців замовляти товари у польських продавців на Allegro з доставкою в Україну.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Запуск цього етапу очікується вже у червні. Зазначається, що логістичним партнером проєкту може стане Nova Post.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/jaki_kompaniji_planujut_vidkrittja_polshha_aktivno_zavozit_svij_biznes_v_ukrajinu/2026-06-11-36699</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/jaki_kompaniji_planujut_vidkrittja_polshha_aktivno_zavozit_svij_biznes_v_ukrajinu/2026-06-11-36699</guid>
			<pubDate>Thu, 11 Jun 2026 08:50:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Узгодили пріоритети для посилення Сил оборони міністри оборони України та Німеччини</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/35842960.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s35842960.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Обговорили пришвидшення постачання боєприпасів для IRIS-T, розвиток антибалістичних спроможностей і подальшу підтримку технологічних рішень.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/35842960.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s35842960.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Міністр оборони України Михайло Федоров провів розмову з німецьким колегою Борисом Пісторіусом, в ході якої обговорювалися пріоритетні напрями підтримки України та подальша координація перед черговим засіданням Контактної групи у форматі &quot;Рамштайн&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;За завданням президента продовжуємо виснажувати ворога одночасно в трьох доменах &amp;ndash; у небі, на землі та в економіці. Сили оборони системно руйнують російську логістику, завдають ударів по критично важливих цілях у тилу ворога й послаблюють його військовий потенціал. Наше завдання &amp;ndash; максимально швидко спрямовувати міжнародну підтримку на рішення, які дають найбільший результат для фронту й захисту українських міст&quot;, &amp;ndash; написав Федоров в телеграм-каналі за результатами розмови.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наразі у фокусі співпраці передача ракет PAC-3 для Patriot через механізм JUMPSTART, додаткові внески в PURL, артилерійські боєприпаси підвищеної дальності в межах Чеської ініціативи, а також FPV-дрони на оптоволокні та middle strike українського виробництва.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Окремо обговорили пришвидшення постачання боєприпасів для IRIS-T, розвиток антибалістичних спроможностей і подальшу підтримку технологічних рішень, які вже доводять свою ефективність на полі бою. Також розглянули можливості спрямувати вже анонсоване партнерами фінансування на найбільш критичні потреби Сил оборони&quot;, &amp;ndash; додав міністр.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/uzgodili_prioriteti_dlja_posilennja_sil_oboroni_ministri_oboroni_ukrajini_ta_nimechchini/2026-06-10-36698</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/uzgodili_prioriteti_dlja_posilennja_sil_oboroni_ministri_oboroni_ukrajini_ta_nimechchini/2026-06-10-36698</guid>
			<pubDate>Wed, 10 Jun 2026 09:40:58 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>З візитом до Естонії прибув Зеленський та зустрівся з прем’єром Фінляндії Орпо</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/17887067.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s17887067.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;9 червня проходить в Таллінні саміт Україна &amp;ndash; країни Північної Європи та Балтії.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/17887067.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s17887067.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент України Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською прибув до Естонії для участі в саміті Україна &amp;ndash; країни Північної Європи та Балтії. У межах візиту глава держави вже провів низку двосторонніх зустрічей, зокрема з прем&apos;єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це пише естонське МЗС у соцмережі Х, Телеграм Глави держави.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Міністерстві закордонних справ Естонії повідомили про прибуття української делегації та опублікували світлини президентського літака.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Щиро вітаємо в Естонії президента Володимира Зеленського та першу леді Олену Зеленську&quot;, йдеться у дописі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У межах візиту український лідер уже провів двосторонню зустріч із прем&apos;єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Сьогодні у Таллінні. Перед початком саміту Україна &amp;ndash; країни Північної Європи та Балтії зустрівся з прем&apos;єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо&quot;, уточнив Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами фінського прем&apos;єра, сторони обговорили, зокрема, співпрацю у сфері оборонних технологій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Речник президента України Сергій Никифоров також повідомив, що глава держави також зустрівся з прем&apos;єр-міністрами Латвії та Швеції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, у програмі візиту передбачені переговори з президентом Естонії Аларом Карісом та прем&apos;єр-міністром країни Крістеном Міхалом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;До складу української делегації увійшов і міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який уже провів зустріч зі своїм естонським колегою Маргусом Тсахкною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пізніше Зеленський повідомив про деталі переговорів із прем&apos;єром Фінляндії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Обговорили роботу в Європі над розвитком антибалістичного захисту, а також підготовку угоди у форматі Drone Deal. Команди працюють, і головне, щоб захисту в Європі ставало більше. Окрема увага &amp;ndash; нашим потребам в зміцненні ППО, безпековим викликам в регіоні та дипломатичній роботі для досягнення достойного миру. Я поінформував прем&apos;єр-міністра про наші контакти з європейцями та американцями&quot;, зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Перші леді України та Естонії проведуть окремі заходи з представниками освітньої та наукової сфери. Вони візьмуть участь у підписанні меморандумів про співпрацю між естонськими університетами та Глобальною коаліцією українських студій, а також відвідають Естонський центр міжнародного розвитку ESTDEV.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також під час візиту планується церемонія початку повноважень двох почесних консулів України в Естонії.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що відомо про саміт Україна &amp;ndash; країни Північної Європи та Балтії&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Зазначимо, що 9 червня проходить в Таллінні саміт Україна &amp;ndash; країни Північної Європи та Балтії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Я радий, що до нас приєднається президент України Володимир Зеленський. Підтримка України є одним із головних пріоритетів естонського головування в NB8. Ми обговоримо, як посилити оборонний потенціал України, посилити тиск на росію та зробити Європу в цілому безпечнішою&quot;, напередодні заявляв прем&apos;єр-міністр Естонії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окрім України, глави урядів країн NB8 зосередяться на питаннях конкурентоспроможності, розвитку штучного інтелекту та регіональної безпеки. За підсумками зустрічі очікується ухвалення спільної заяви прем&apos;єр-міністрів країн Нордично-Балтійської вісімки та декларації щодо поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони між NB8 та Україною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Країни Нордично-Балтійської вісімки формують один із найбільш інтегрованих регіонів Європи. Нас об&apos;єднують спільні цінності, тісна співпраця у сфері безпеки та прагнення бути лідерами як в інноваціях, так і в оборонних технологіях. У Таллінні ми обговоримо, як зробити наступний крок для того, щоб наш регіон став ще більш конкурентоспроможним, безпечним та впливовим&quot;, &amp;ndash; зазначив Міхал.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/z_vizitom_do_estoniji_pribuv_zelenskij_ta_zustrivsja_z_prem_erom_finljandiji_orpo/2026-06-09-36697</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/z_vizitom_do_estoniji_pribuv_zelenskij_ta_zustrivsja_z_prem_erom_finljandiji_orpo/2026-06-09-36697</guid>
			<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 09:11:21 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Погодили головні умови миру між Україною та рф лідери Британії, України, Франції та Німеччини</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/92661346.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s92661346.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це йдеться у спільній заяві на сайті британського уряду.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/92661346.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s92661346.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент Володимир Зеленський, премʼєр Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі в Лондоні погодили головні умови миру між Україною та рф.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це йдеться у спільній заяві на сайті британського уряду.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, серед умов &amp;mdash; негайне та повне припинення вогню. Відправною точкою переговорів назвали поточну лінію фронту. Також лідери заявили, що міжнародно визнані кордони не можуть змінюватися силою, а Україна має право самостійно обирати безпекові союзи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, партнери підтвердили, що Україні треба надати надійні юридичні гарантії безпеки після кінця війни, зокрема, розгорнути багатонаціональні військові сили.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На думку Зеленського, Макрона, Мерца та Стармера, заморожені російські активи повинні зберігатися до кінця війни та поки росія не відшкодує збитки, яких завдала Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, лідери домовилися, що майбутні рішення у будь-якій мирній угоді, повʼязані з ЄС та НАТО, мають ухвалювати тільки за згодою країн-членів Євросоюзу та Альянсу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Політики також обговорили, як використати майбутній саміт G7 в Евіані, наступну зустріч &amp;laquo;Коаліції охочих&amp;raquo; і саміт НАТО в Анкарі для подальшої підтримки України на основі її пріоритетних потреб.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Стармер, Макрон і Мерц зустрілися 7 червня із Зеленським.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pogodili_golovni_umovi_miru_mizh_ukrajinoju_ta_rf_lideri_britaniji_ukrajini_franciji_ta_nimechchini/2026-06-08-36696</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pogodili_golovni_umovi_miru_mizh_ukrajinoju_ta_rf_lideri_britaniji_ukrajini_franciji_ta_nimechchini/2026-06-08-36696</guid>
			<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 09:44:17 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Скасувати захист для українських чоловіків від 23 років Україна просить ЄС</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/99932117.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s99932117.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Українська влада наполягає на винятку для чоловіків віком від 23 до 60 років, які можуть втратити право на такий захист.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/99932117.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s99932117.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Очікується, що найближчими тижнями Європейська комісія представить пропозицію щодо подальшого тимчасового захисту для українських біженців.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; ЄС планує продовжить тимчасовий захист українців до 2028 року&lt;br /&gt;
&amp;nbsp;&lt;strong&gt; &amp;nbsp; Українські чоловіки 23&amp;ndash;60 років можуть втратити такий захист&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейський Союз готується продовжити дію директиви про тимчасовий захист для українців до березня 2028 року. Водночас українська влада наполягає на винятку для чоловіків віком від 23 до 60 років, які можуть втратити право на такий захист. Остаточне рішення ще не ухвалене, повідомляє DW.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після засідання Ради ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ заступник міністра з питань міграції Кіпру Ніколас Іоаннідес заявив про &quot;одностайність у підтримці України&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Гадаю, це дозволить досягти угоди на благо українського народу, і водночас це - рішення, яке не допускатиме тиску на держави-члени, котрі приймають українців&quot;, - зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер підтвердив, що одним із варіантів, який обговорювався, є виключення чоловіків мобілізаційного віку від 23 до 60 років із-під дії ДТЗ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Це також те, що просять нас зробити українці&quot;, - зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Бруннер додав, що учасники засідання &quot;уважно слухали міністрів з держав&quot;, які прийняли найбільшу кількість українських біженців - серед них Чехія, країни Балтії, Польща, Німеччина та Австрія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейська Комісія планує вже найближчими тижнями представити свої пропозиції щодо подальших кроків і визначити як рухатися далі, та яким буде подальший шлях щодо тимчасового захисту для громадян України. Позицію Єврокомісії держави-члени ухвалюватимуть кваліфікованою більшістю.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Скільки біженців повернуться в Україну після війни - прогноз ООН&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт заявила, що продовження війни призведе до того, що все менше людей захочуть повернутися.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Чим довше ви проживаєте в країні, яка вас прийняла, тим менша ймовірність вашого повернення. У липні 2024 року хотіли повернутися 61% біженців. У грудні 2025 року - 49%. Серед ВПО ці цифри становлять 73 і 35% відповідно&quot;, - сказала представниця УВКБ ООН.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За її словами, близько 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий притулок за кордоном під час війни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Модель показує, що додому повернуться 3-3,5 мільйона після завершення війни&quot;, - підкреслила вона.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно з прогнозами ООН, більше українців повернеться з півдня та сходу Європи, менше - з півночі континенту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Польща підтримує ідею обмежити доступ до тимчасового захисту в ЄС для українських чоловіків призовного віку. У Варшаві вважають логічним, що особи, які не мають права на законний виїзд з України, не повинні отримувати статус захисту в європейських країнах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, Німеччина підтримує зусилля України щодо збереження мобілізаційного та людського ресурсу, тому в Берліні готують механізми для повернення українських біженців на батьківщину.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше у Єврокомісії заявили, що питання про повернення українських чоловіків призовного віку, які перебувають під тимчасовим захистом, наразі не стоїть на порядку денному ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ДОВІДКА&lt;br /&gt;
Про джерело: Deutsche Welle (DW)&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Deutsche Welle (досл. укр. &quot;Німе́цька хви́ля&quot;) &amp;mdash; німецька державна радіостанція та телеканал, яка мовить на закордоння. Член суспільно-правового телерадіоконсорціуму ARD. Правління розміщене в Бонні, телевізійний підрозділ DW-TV розташований у Берліні. Німецька хвиля транслює радіо- й телепередачі, а також має інтернет-пропозиції тридцятьма мовами, зокрема й українською, повідомляє Вікіпедія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Німецька хвиля&quot; заснована 3 травня 1953 року. До 2003 року станція базувалася в Кельні, проте на 50-річчя центр трансляції перемістився до Бонна в нім. Schürmann-Bau (&quot;Будівля Шюрманна&quot;), у Боннському міжнародному діловому кварталі (урочистості відбулися 27 липня).&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За часів існування срср і &quot;холодної війни&quot;, &quot;Німецька хвиля&quot; була одним із провідних західних радіо-ЗМІ, що передавала вільну інформацію мовами народів срср про життя в &quot;Країні Рад&quot; та у вільному світі, що придушувалася радянською цензурою. На території радянського оюзу передачі &quot;Німецької Хвилі&quot; &quot;глушилися&quot; засобами активної радіоелектронносї боротьби (&quot;шумотрон&quot;), а саму радіостанцію радянська пропаганда прилічувала до так званих &quot;Ворожих голосів&quot;.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/skasuvati_zakhist_dlja_ukrajinskikh_cholovikiv_vid_23_rokiv_ukrajina_prosit_es/2026-06-07-36695</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/skasuvati_zakhist_dlja_ukrajinskikh_cholovikiv_vid_23_rokiv_ukrajina_prosit_es/2026-06-07-36695</guid>
			<pubDate>Sun, 07 Jun 2026 09:55:48 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Завершено будівництво найвищої вежі Саґради Фамілії: її відкриє Папа Лев XIV</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/35065077.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s35065077.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Барселоні закінчили будівництво Вежі Ісуса Христа &amp;ndash; центральної та найвищої вежі храму Саґрада Фамілія.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/35065077.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s35065077.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; У Барселона завершили будівництво останньої вежі&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Барселоні закінчили будівництво Вежі Ісуса Христа &amp;ndash; центральної та найвищої вежі храму Саґрада Фамілія. Через складність проєкту й втрати значної частини архітектурних планів Антоніо Гауді, протягом десятиліть її вважали &quot;назавжди незавершеною&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Будівництво базиліки триває аж 144 роки, пише The Art Newspaper. Та вже 10 червня, у день сторіччя від смерті архітектора Антоніо Гауді, Папа Лев XIV під час урочистої меси освятить завершену Вежу Ісуса Христа.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що потрібно знати про будівництво Саґради Фамілії?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Для місцевих завершення головної вежі стало несподіванкою й навіть таким собі сакральним моментом. Храм без кранів було й годі уявити, тож для багатьох &amp;ndash; це довгоочікуваний момент відкриття 18-ї &amp;ndash; останньої вежі базиліки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Дванадцять із них присвячені апостолам, чотири &amp;ndash; євангелістам, одна &amp;ndash; Діві Марії, яку завершили у 2021 році й увінчали зіркою. Вежа Ісуса Христа є центральною у храмі. Вона має чотирираменний хрест зі скла й білої кераміки, який, за задумом Гауді, має бути помітним вдень та вночі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Та попри символічне завершення основної частини будівництва, роботи на території комплексу триватимуть ще близько 10 років. Попереду ще завершення &quot;Фасаду Слави&quot;, спорудження сходів та облаштування простору навколо.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Щоправда для реалізації цього будівництва доведеться знести два житлові будинки, тож йдеться про приблизно 200 людей. Місцева влада планує їх переселити в помешкання, які вже придбали радою храму.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Історія цього без перебільшення шедеврального храму розпочалася ще у 1882 році. Спочатку базиліку проєктував інший архітектор &amp;ndash; Франсіско де Паула дель Вільяр, але за рік керівництво роботи перейшло до 30-річного Антоніо Гауді.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Архітектор повністю переосмислив концепцію храму. За його задумом храм мав нагадувати ліс з колонами-деревами й формами, які повторюють природні структури. Гауді думав завершити будівництво за 10 років, однак цього не сталося.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В останні роки життя архітектор оселився у майстерні на території базиліки. У 1926 році він загинув після того, як його збив трамвай. На той момент було завершено лише чверть проєкту. Гауді поховали у крипті храму.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Темпи будівництва суттєво сповільнилися, а потім і зовсім зупинилися через громадянську війну в Іспанії у 1936 &amp;ndash; 1939 роках. Разом з цим знищилась частина креслень й моделей архітектора.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;І лише у 1950-х роках будівництво відновилося. Архітектори, інженери й майстри намагалися відтворити задум Гауді за збереженими фотографіями та гіпсовими макетами.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після завершення будівництва Вежі Ісуса Христа базиліка стала найвищим храмом світу, висота якої становить 172, 5 метра. Що цікаво, Гауді навмисно зробив споруду нижчою за пагорб Монжуїк, висота якого сягає 177 метрів. Він вважав, що людські творіння не можуть перевершувати те, що створив Бог.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що варто побачити в Барселоні?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Столиця Каталонії є найпопулярнішим туристичним напрямком. Крім Антоніо Гауді колись у цьому місті жили Пабло Пікассо та Сальвадор Далі. Туристам знайомство варто починати з Ла-Рамбли &amp;ndash; вулиці з артистами, торговцями та ринком Бокерія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наприкінці алеї височіє пам&amp;rsquo;ятник Колумбу, що веде до морської частини міста. Обов&amp;rsquo;язковими пунктами програми залишається Саґрада Фамілія, парк Гуель, а також Каса-Міла й Каса-Бальйо.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zaversheno_budivnictvo_najvishhoji_vezhi_sa_radi_familiji_jiji_vidkrie_papa_lev_xiv/2026-06-06-36694</link>
			<category>Релігійні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zaversheno_budivnictvo_najvishhoji_vezhi_sa_radi_familiji_jiji_vidkrie_papa_lev_xiv/2026-06-06-36694</guid>
			<pubDate>Sat, 06 Jun 2026 10:20:00 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Про лист Зеленського доповіли путіну</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25169772.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25169772.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;російському диктатору володимиру путіну доповіли про лист президента України Володимира Зеленського.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25169772.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25169772.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Чи є у москви офіційні канали спілкування з Києвом?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;російському диктатору володимиру путіну доповіли про лист президента України Володимира Зеленського.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це заявив прессекретар кремля дмитро пєсков, повідомляє ТАСС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;У росії немає офіційних каналів спілкування з Україною&quot;, - прокоментував він передачу листа Зеленського.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Увечері 4 червня на сайті Офісу президента оприлюднили відкритий лист Володимира Зеленського до російського диктатора. У зверненні глава держави запропонував провести особисту зустріч на території третьої країни для обговорення шляхів досягнення тривалого миру.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зеленський наголосив, що Україна готова оголосити припинення вогню на період перемовин. Крім того, Київ ініціює обмін полоненими за формулою &quot;всіх на всіх&quot;, що, за словами президента, може стати важливим кроком до завершення війни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У кремлі повідомили, що вже ознайомилися з листом Зеленського, однак самому путіну його поки не передали. Також там прокоментували можливий формат і місце зустрічі з українським президентом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Своєю чергою президент США Дональд Трамп, коментуючи лист Зеленського до путіна, заявив, що позитивно оцінює сам факт обговорення потенційної зустрічі сторін. Він додав, що Сполучені Штати доклали значних зусиль, аби створити умови для такого діалогу.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pro_list_zelenskogo_dopovili_putinu/2026-06-05-36693</link>
			<category>Політичні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pro_list_zelenskogo_dopovili_putinu/2026-06-05-36693</guid>
			<pubDate>Fri, 05 Jun 2026 09:31:02 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>На кордоні з білоруссю та Україною закриває небо Польща</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/73728422.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s73728422.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У східній частині Польщі вздовж кордонів із білоруссю та Україною запровадили обмеження повітряного руху.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/73728422.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s73728422.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Польща закриває небо на кордоні з білоруссю та Україною&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У східній частині Польщі вздовж кордонів із білоруссю та Україною запровадили обмеження повітряного руху.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це йдеться у повідомленні польського агентство аеронавігаційного обслуговування PANSA.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;За запитом Оперативного командування збройних сил у зв&amp;rsquo;язку з потребою гарантування національної безпеки з 10 червня до 9 вересня 2026 року у східній частині Польщі запроваджують обмеження повітряного руху&quot;, &amp;ndash; пишуть в компанії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно з представленими PANSA графіками, зона обмежень охоплює кордон із білоруссю та Україною на всій його протяжності. Агентство уточнює, що обмеження не поширюються на польоти пасажирської авіації на висоті понад три кілометри.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/na_kordoni_z_bilorussju_ta_ukrajinoju_zakrivae_nebo_polshha/2026-06-04-36692</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/na_kordoni_z_bilorussju_ta_ukrajinoju_zakrivae_nebo_polshha/2026-06-04-36692</guid>
			<pubDate>Thu, 04 Jun 2026 08:46:29 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У МЗС зробили нову заяву - скандал між Україною та Польщею через УПА</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/80275465.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s80275465.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Назва &amp;laquo;імені Героїв УПА&amp;raquo; для підрозділу Сил спеціальних операцій була вибором українських військових.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/80275465.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s80275465.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив, що українці не мали нічого антипольського на думці, обираючи назву підрозділу ЗСУ та закликав владу країн до взаємної поваги, визнання та чесності.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В українському МЗС заявили, що загострення між Україною та Польщею через скандал навколо підрозділу &amp;laquo;імені Героїв УПА&amp;raquo; не несе користі ані українцям, ані полякам та закликали не розкручувати &amp;laquo;маховик ненависті&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідна заява міністра закордонних справ України Андрія Сибіги з&amp;rsquo;явилась у соцмережах та офіційному Телеграм-каналі відомства.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він пояснив, що назва &amp;laquo;імені Героїв УПА&amp;raquo; для підрозділу Сил спеціальних операцій була вибором українських військових та наголосив &amp;ndash; українські бійці навіть близько не мали нічого антипольського на думці.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Назва підрозділу була вибором наших військових. Наші захисники заслуговують на безумовну повагу. Сьогодні саме вони, ціною свого здоровʼя і часто життя тримають лінію фронту та захисту всієї Європи від російської загрози. І платять за це найвищу ціну. Я точно знаю, що наші військові навіть близько не мали нічого антипольського на думці. Для них йшлося про вшанування тих, хто так само багато років тому боровся проти імперської москви, більшовицько-комуністичної окупації та репресій&amp;raquo;, &amp;ndash; написав Сибіга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас він зауважив, що протягом останніх майже двох років Україна та Польща &amp;laquo;крок за кроком&amp;raquo; відбудовували конструктивний діалог, розблокували пошуки й ексгумації і &amp;laquo;з гідністю і християнськими традиціями у декількох місцях провели перепоховання жертв&amp;raquo;. Також було відновлено конгрес істориків, у межах якого &amp;laquo;перевели обговорення складних сторінок спільної історії у вимір фахової, науково-обʼєктивної дискусії&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Саме це, за його переконанням, є абсолютно правильний підхід взаємної поваги, визнання та чесності. Тому політики не мають розкручувати штучний конфлікт.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Не можна підважувати його та розкручувати маховик ненависті. Тим більше в умовах, коли над усіма нами &amp;ndash; українцями, поляками, іншими європейцями &amp;ndash; знову нависає загроза з боку нашого споконвічного ворога, росії. Не можна забувати, що боротьба один з одним призведе до краю прірви&amp;raquo;, &amp;ndash; звернувся із закликом очільник МЗС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він переконаний, що загострення між Україною та Польщею не несе користі ані одним, ані іншим.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Необхідно усвідомити це, знизити градус емоцій, залишити нашу спільну історію на розгляд фахівців-істориків&amp;raquo;, &amp;ndash; підкреслив міністр.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він закликав сфокусуватися на протидії спільному ворогу та зміцненні нашої європейської безпеки для того, щоб захистити вільне майбутнє наших народів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас Сибіга подякував Польщі за її лідерську роль у підтримці України в цей &amp;laquo;страшний час війни&amp;raquo;. Також міністр запевнив, всі питання, зокрема й найскладніші, наша країна прагне вирішувати у дусі взаєморозуміння та відкритості.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Закликаємо до діалогу та зміцнення наших відносин відповідно до пріоритетів безпеки й благополучного майбутнього наших держав&amp;raquo;, &amp;ndash; підсумував глава МЗС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, 26 травня президент Зеленський видав указ, у якому постановив надати Окремому центру спеціальних операцій &amp;laquo;Північ&amp;raquo; Сил спеціальних операцій ЗСУ найменування &amp;laquo;імені Героїв УПА&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вже за кілька днів через цей указ президент Польщі Кароль Навроцький ініціював розгляд питання про можливе позбавлення Володимира Зеленського польського ордена Орла Білого.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тим часом у Любліні з будівлі міської ратуші зняли український прапор, який там висів із 2022 року як символ солідарності з Україною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;А у Сеймі Польщі закликали блокувати вступ України до ЄС, допоки українська влада &amp;laquo;повністю не розблокує всі ексгумації&amp;raquo; жертв Волинської трагедії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В українському МЗС позицію Польщі назвали різкою. Речник відомства стверджує, що українські військові не мали наміру ображати польське суспільство.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/u_mzs_zrobili_novu_zajavu_skandal_mizh_ukrajinoju_ta_polshheju_cherez_upa/2026-06-03-36691</link>
			<category>Політичні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/u_mzs_zrobili_novu_zajavu_skandal_mizh_ukrajinoju_ta_polshheju_cherez_upa/2026-06-03-36691</guid>
			<pubDate>Wed, 03 Jun 2026 09:26:48 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Український чвертьфінал Ролан Гаррос Костюк – Світоліна, де дивитися</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/63779806.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s63779806.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Матч викликає значний інтерес уболівальників і стане історичним для українського тенісу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/63779806.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s63779806.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Вперше в історії &amp;laquo;Ролан Гаррос&amp;raquo; у чвертьфіналі зіграють дві українські тенісистки &amp;mdash; Марта Костюк та Еліна Світоліна. Матч викликає значний інтерес уболівальників і стане історичним для українського тенісу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сьогодні, 2 червня 2026 року, у матчі 1/4 фіналу &amp;laquo;Ролан Гаррос&amp;raquo; між собою зіграють українки Марта Костюк та Еліна Світоліна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зустріч Марта та Еліни розпочнеться другим запуском на корті імені Філіппа Шатріє після гри Сорана Кирстя &amp;ndash; Мірра Андрєєва. Орієнтовний час початку матчу &amp;ndash; 14:00 за Києвом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Гру Костюк &amp;ndash; Світоліна у прямому ефірі транслюватиме медіасервіс Megogo.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ФІФА&amp;nbsp; заборонила нову тактичну практику перед ЧС-2026.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Збірна України впевнено переграла Польщу у першому матчі Мальдери&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Головний тренер збірної України Андреа Мальдера офіційно озвучив власне стратегічне бачення розвитку національної команди під своїм керівництвом.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Забарний став четвертим українцем, який виграв Лігу чемпіонів&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ukrajinskij_chvertfinal_rolan_garros_kostjuk_svitolina_de_divitisja/2026-06-02-36690</link>
			<category>Спортивні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ukrajinskij_chvertfinal_rolan_garros_kostjuk_svitolina_de_divitisja/2026-06-02-36690</guid>
			<pubDate>Tue, 02 Jun 2026 10:22:04 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Німці відповіли, чи потрібен Німеччині інший канцлер - Мерцу винесли прихований вердикт</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/24899573.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s24899573.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це залишає Мерцу простір зміцнення власних позицій, але водночас сигналізує необхідність демонструвати переконливі результати у роботі кабінету міністрів.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/24899573.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s24899573.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Нове опитування показало, наскільки міцні позиції глави уряду, незважаючи на критику всередині його ж політичного табору&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц отримав важливий сигнал від суспільства на тлі дискусій про майбутнє правлячої коаліції і рейтинги консервативного блоку ХДС/ХСС. Незважаючи на критику з боку частини однопартійців та політичних опонентів, більшість німців не вважають, що зміна глави уряду автоматично покращила б позиції консерваторів. Про це свідчать результати нового соціологічного дослідження, проведеного інститутом Forsa на замовлення телеканалу RTL та журналу Stern.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними опитування, більше половини респондентів упевнені, що заміна Мерца не принесла б блоку ХДС/ХСС додаткову підтримку серед виборців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Такої думки дотримуються 53% учасників дослідження. Лише 41% опитаних вважають, що консервативний альянс міг би досягти кращих результатів, якби його представляв інший канцлер.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Особливо показовими виявились настрої серед власних прихильників ХДС/ХСС. Незважаючи на традиційну підтримку керівництва партії, майже кожен другий прихильник блоку припускає, що альтернативний лідер міг би виявитися успішнішим на наступних виборах. Однак більшість виборців консерваторів все ж таки продовжують пов&apos;язувати політичні перспективи об&apos;єднання саме з нинішнім канцлером.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Отримані результати стали важливим аргументом для оточення Мерця, яке останніми тижнями стикалося з критикою на тлі складної економічної ситуації та суперечок навколо міграційної політики. В той же час дослідження показує, що всередині електорату ХДС/ХСС зберігаються сумніви щодо здатності партії значно наростити підтримку без кадрових змін.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Політологи зазначають, що опитування не можна розглядати як безумовний тріумф канцлера. Швидше йдеться про те, що німецьке суспільство поки що не бачить очевидної альтернативи нинішньому керівнику уряду. Це залишає Мерцю простір зміцнення власних позицій, але водночас сигналізує необхідність демонструвати переконливі результати у роботі кабінету міністрів.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/nimci_vidpovili_chi_potriben_nimechchini_inshij_kancler_mercu_vinesli_prikhovanij_verdikt/2026-06-01-36689</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/nimci_vidpovili_chi_potriben_nimechchini_inshij_kancler_mercu_vinesli_prikhovanij_verdikt/2026-06-01-36689</guid>
			<pubDate>Mon, 01 Jun 2026 09:51:22 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Правила мобілізації та бронювання з з червня змінюються</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/34840955.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s34840955.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Одним із ключових нововведень стане розширення електронних інструментів обліку.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/34840955.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s34840955.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; З початку червня в Україні набудуть чинності нові норми, що регулюють мобілізацію та порядок бронювання працівників. Уряд фіналізує пакет змін, спрямований на оновлення обліку військовозобов&amp;rsquo;язаних, посилення контролю та уточнення критеріїв, за якими підприємства можуть отримувати відстрочку для своїх співробітників.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Одним із ключових нововведень стане розширення електронних інструментів обліку. Дані про військовозобов&amp;rsquo;язаних синхронізуватимуться між державними реєстрами, що дозволить ТЦК оперативніше перевіряти інформацію та виявляти невідповідності. Також очікується, що громадянам доведеться частіше оновлювати свої військово‑облікові документи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зміни торкнуться й бізнесу. Підприємства, які претендують на бронювання працівників, подаватимуть детальніші обґрунтування, а перелік критично важливих галузей може бути переглянутий. Водночас терміни дії відстрочки можуть стати коротшими, що вимагатиме регулярного підтвердження статусу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, оновлення правил має зробити систему мобілізації більш структурованою та передбачуваною, а також зменшити кількість зловживань і прогалин у законодавстві.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pravila_mobilizaciji_ta_bronjuvannja_z_z_chervnja_zminjujutsja/2026-05-31-36688</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pravila_mobilizaciji_ta_bronjuvannja_z_z_chervnja_zminjujutsja/2026-05-31-36688</guid>
			<pubDate>Sun, 31 May 2026 09:02:55 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Обговорили підтримку України та безпеку регіону в Одесі під час міжнародного форуму</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/65830184.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s65830184.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Учасники заходу наголосили на важливості міжнародної підтримки України та консолідації зусиль задля відновлення миру й безпеки.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/65830184.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s65830184.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; В Одесі під час міжнародного форуму обговорили підтримку України та безпеку регіону.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Одесі в межах міжнародного Black Sea Security Forum 2026 відбувся Молитовний сніданок, який об&amp;rsquo;єднав представників влади, військових, ветеранів, духовенство, волонтерів та міжнародних партнерів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Учасники заходу спільно молилися за Україну, її захисників, безпеку держави та настання справедливого миру. До зустрічі долучилися керівництво міської військової адміністрації, народні депутати, представники місцевого самоврядування, бізнесу та громадського сектору.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Оскільки Black Sea Security Forum є одним із ключових майданчиків для обговорення безпекових викликів у Чорноморському регіоні, до Одеси прибули й високопоставлені іноземні гості. Серед них &amp;mdash; американські сенатори, конгресмени, представники дипломатичного корпусу США та громадські діячі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Учасники заходу наголосили на важливості міжнародної підтримки України та консолідації зусиль задля відновлення миру й безпеки. Спільна молитва стала символом єдності та солідарності з українським народом у складний для країни час.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/obgovorili_pidtrimku_ukrajini_ta_bezpeku_regionu_v_odesi_pid_chas_mizhnarodnogo_forumu/2026-05-30-36687</link>
			<category>Новини з регіонів України</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/obgovorili_pidtrimku_ukrajini_ta_bezpeku_regionu_v_odesi_pid_chas_mizhnarodnogo_forumu/2026-05-30-36687</guid>
			<pubDate>Sat, 30 May 2026 10:36:01 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Безпілотник влучив у багатоповерхівку у румунському Галаці: спалахнула пожежа</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/16980889.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s16980889.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У прикордонному румунському місті Галац безпілотний літальний апарат впав на багатоповерховий житловий будинок.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/16980889.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s16980889.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; У прикордонному румунському місті Галац безпілотний літальний апарат впав на багатоповерховий житловий будинок. Дрон влучив безпосередньо в одну з квартир, унаслідок чого на місці інциденту виникла пожежа.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Падінню літального апарата на території сусідньої держави передувала атака російських дронів по півдню України. Напередодні Повітряні сили Збройних сил України фіксували рух групи ворожих ударних безпілотників в Одеській області. Військові повідомляли, що цілі прямували в напрямку міста Рені.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Варто зазначити, що румунський населений пункт розташований у безпосередній близькості до зони російського обстрілу. Відстань від українського Рені до Галаца по прямій лінії &amp;ndash; близько 20 кілометрів.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/bezpilotnik_vluchiv_u_bagatopoverkhivku_u_rumunskomu_galaci_spalakhnula_pozhezha/2026-05-29-36686</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/bezpilotnik_vluchiv_u_bagatopoverkhivku_u_rumunskomu_galaci_spalakhnula_pozhezha/2026-05-29-36686</guid>
			<pubDate>Fri, 29 May 2026 09:35:06 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Ратифікацію кредиту від ЄС на 90 мільярдів євро Зеленський вніс у ВР</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/30254425.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s30254425.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент вніс законопроєкт №0376 про ратифікацію кредитної угоди з Євросоюзом.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/30254425.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s30254425.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Президент вніс законопроєкт №0376 про ратифікацію кредитної угоди з Євросоюзом. Документ передбачає залучення макрофінансової допомоги до 90 млрд євро.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент України Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду проєкт закону про ратифікацію кредитної угоди з Європейським Союзом, повідомляється на сайті парламенту у четвер, пише УНН.&lt;br /&gt;
Деталі&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президентський законопроєкт про ратифікацію угоди про позику на підтримку України між Україною як позичальником та Національним банком України як агентом позичальника і Європейським Союзом, представленим Європейською комісією, як кредитором та меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом як кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України) зареєстровано під №0376 від 28 травня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Проєкт визначає рамки &quot;для залучення коштів у межах загальної суми до 90 млрд євро, у тому числі в рамках макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України&quot;, згідно з пояснювальною запискою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як вказано, укладення та подальше набуття чинності угодою про позику і меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації &quot;дозволить Україні у 2026-2027 роках залучити від Європейського Союзу до 90 млрд євро фінансового ресурсу для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, у межах меморандуму про взаєморозуміння обсяг макрофінансової допомоги становитиме до 8,35 млрд євро. Підставою для отримання допомоги є Регламент (ЄС) № 2026/467 від 24.02.2026, який запроваджує посилену співпрацю щодо започаткування позики на підтримку України на 2026-2027 роки на загальну суму до 90 млрд євро.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У межах цього інструменту імплементаційним рішенням Ради (ЄС) № 2026/919 від 23.04.2026 про схвалення допомоги Україні у впровадженні стратегії фінансування України було позитивно оцінено стратегію фінансування України на 2026 рік, а також визначено загальний обсяг підтримки на 2026 рік у розмірі до 45 млрд євро, що розподіляється на два ключові компоненти:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; оборонна частина (до 28,3 млрд євро) &amp;ndash; спрямовується на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; бюджетна частина (16,7 млрд євро) &amp;ndash; спрямовується на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас рівномірний розподіл фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; до 8,35 млрд євро надається безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; до 8,35 млрд євро &amp;ndash; додатково через механізм Ukraine Facility.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Фінансовий механізм інструменту позики на підтримку України базується на залученні Європейською комісією ресурсів на міжнародних ринках капіталу. Використання найвищого кредитного рейтингу Європейського Союзу (ААА) дозволяє забезпечити залучення фінансового ресурсу на максимально сприятливих умовах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас витрати на обслуговування цих запозичень (відсотки) повністю покриваються за рахунок бюджету ЄС, а погашення основної суми кредиту здійснюватиметься Україною виключно після отримання репарацій від російської федерації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як вказано в пояснювальній записці, з огляду на наведене, інструмент позики на підтримку України встановлює рамку для залучення позики від ЄС, джерелом погашення якої є репарації російської федерації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабної агресії. До отримання таких репарацій передбачено, що обслуговування залученого ресурсу буде здійснюватися за рахунок коштів ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Отже, відповідна допомога має юридичний статус довгострокової пільгової позики, однак фактично для Державного бюджету України вона має характер грантової підтримки, та відображатиметься як доходи державного бюджету. Оскільки поточне обслуговування здійснюється ЄС, а повернення коштів відтерміновано до моменту фактичної сплати репарацій агресором, реалізація цих актів не створює реального боргового навантаження та не потребуватиме додаткових видатків бюджету України, зазначається у пояснювальній записці.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомляється, &quot;реалізація угоди про позику та меморандуму про взаєморозуміння, здійснюватиметься в межах коштів, передбачених заінтересованим органам у Державному бюджеті України на відповідний рік&quot;.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ratifikaciju_kreditu_vid_es_na_90_miljardiv_evro_zelenskij_vnis_u_vr/2026-05-28-36685</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ratifikaciju_kreditu_vid_es_na_90_miljardiv_evro_zelenskij_vnis_u_vr/2026-05-28-36685</guid>
			<pubDate>Thu, 28 May 2026 08:44:42 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>росії подано ноту протесту - Латвія та Литва назвали погрози рф Києву порушенням Статуту ООН</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/29305531.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s29305531.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У міністерствах закордонних справ Латвії та Литви запевнили Україну у твердій підтримці, росії подано ноту протесту.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/29305531.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s29305531.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Латвія та Литва назвали погрози рф Києву порушенням Статуту ООН, росії подано ноту протесту&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У міністерствах закордонних справ Латвії та Литви запевнили Україну у твердій підтримці, росії подано ноту протесту, а також заявили, що погрози масованих обстрілів є порушенням Статуту ООН.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, в МЗС Литви сказано, що країна рішуче відкидає погрозу росії масовано вдарити по Києву та її повідомлення іноземцям про необхідність залишити місто.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;росії подано ноту протесту. Ми нікуди не йдемо та підтримуємо Україну. Погроза застосування сили є кричущим порушенням Статуту ООН&quot;, &amp;ndash; йдеться в заяві.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У МЗС Латвії заявили, що погрози росії Києву нас не залякають. &quot;Ми не залишаємо Київ. Це росія повинна піти. Латвія твердо стоїть на боці України&quot;, &amp;ndash; йдеться в заяві.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/rosiji_podano_notu_protestu_latvija_ta_litva_nazvali_pogrozi_rf_kievu_porushennjam_statutu_oon/2026-05-27-36684</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/rosiji_podano_notu_protestu_latvija_ta_litva_nazvali_pogrozi_rf_kievu_porushennjam_statutu_oon/2026-05-27-36684</guid>
			<pubDate>Wed, 27 May 2026 08:39:33 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>38 мігрантів, які прорили тунель під кордоном з білоруссю, у Литві завернули</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/22212064.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s22212064.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;36 чоловіків і дві жінки, які представилися громадянами Афганістану та Ірану, спробували потрапити до Литви в понеділок вночі.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/22212064.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s22212064.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Литовська Державна служба прикордонної охорони (VSAT) повідомила у вівторок, що її співробітники не допустили до Литви 38 мігрантів, які намагалися потрапити до країни з Білорусі через підземний тунель.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє LRT.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;36 чоловіків і дві жінки, які представилися громадянами Афганістану та Ірану, спробували потрапити до Литви в понеділок вночі, вийшовши з тунелю в Шальчинінкському районі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Прикордонники переслідували мігрантів у темному лісі, і врешті-решт їх затримали. Деякі з іноземців мали документи, що посвідчують особу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відправляючи мігрантів назад, співробітники VSAT, як зазвичай, пропонували їм гуманітарні набори з їжею та речами для перебування на відкритому повітрі. Більшість з них не взяли ці набори.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мігранти намагалися потрапити до Литви з білорусі через раніше викопані тунелі &amp;ndash; 6 квітня у Вільнюському районі та 6 травня у Вільнюському районі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Литовська Служба державної безпеки заявляє, що такі тунелі викопуються, а мігранти намагаються пролізти до Литви через них &quot;не без відома білоруських посадовців&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Загалом цього року 763 мігранти намагалися потрапити до Литви з білорусі в несанкціонованих місцях, 194 &amp;ndash; до Польщі та майже 4 тисячі &amp;ndash; до Латвії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З початку міграційної кризи литовські прикордонники затримали понад 25 тисяч іноземців, які намагалися незаконно потрапити до країни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наплив мігрантів до східних країн ЄС з білорусі почався у 2021 році, і Захід звинувачує мінський режим в його організації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше у травні у литовському місті Кальварія, на шляху до Польщі, прикордонники затримали громадянку Латвії, яка незаконно перевозила у своєму автомобілі мігрантів з сусідньої країни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, у Польщі біля кордону з білоруссю виявили підземний тунель, яким скористалися 180 мігрантів.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/38_migrantiv_jaki_prorili_tunel_pid_kordonom_z_bilorussju_u_litvi_zavernuli/2026-05-26-36683</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/38_migrantiv_jaki_prorili_tunel_pid_kordonom_z_bilorussju_u_litvi_zavernuli/2026-05-26-36683</guid>
			<pubDate>Tue, 26 May 2026 09:52:01 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Левченко виграла етап Діамантової ліги, Геращенко друга - країнський тріумф у Піднебесній:</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/21417925.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s21417925.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Юлія Левченко виграла етап Діамантовоїі ліги-2026 у стрибках у висоту, який приймає китайський Сямен.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/21417925.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s21417925.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Юлія Левченко виграла етап Діамантовоїі ліги-2026 у стрибках у висоту, який приймає китайський Сямен. Ірина Геращенко посіла друге місце.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Доля чемпіонства вирішалася на висоті 1,99 в очному протистоянні українок. Левченко в останній спробі змогла взяти висоту та стала переможницею.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Переможний стрибок Юлії Левченко у третій спробі на висоті 1,97&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Обидві представниці України розпочали виступи зі стартової висоти &amp;ndash; 1,8 м.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Першою помилалися Геращенко, яка взяла 1,94 лише з другої спроби. Проте вже на наступній висоті (1,97) уперед вийшла Геращенко, яка підкорила планку з другої спроби. Левченко лише з третьої.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після 1,97 в секторі залишилися лише представниці України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Трете місце дісталося представниці Ямайки Ламарі Дістін, яка лише за якістю спроб змогла випередити польку Марію Жодзик та австралійку Елеанор Паттерсон. Усі троє зупинилися на висоті 1,94.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Діамантова ліга-2026&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Етап 2. Сямень, Китай. 23 травня&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Стрибки у висоту, жінки&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Юлія Левченко (Україна) &amp;ndash; 1,99 SB&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ірина Геращенко (Україна) &amp;ndash; 1,97 SB&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ламара Дістін (Ямайка) &amp;ndash; 1,94&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Марія Жодзик (Польща) &amp;ndash; 1,94&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Елеанор Паттерсон (Австралія) &amp;ndash; 1,94&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Черіті Хуфнагель (США) &amp;ndash; 1,91&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Лу Цзявень (Китай) &amp;ndash; 1,88&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Морган Лейк (Велика Британія) &amp;ndash; 1,88&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Імке Оннен (Німеччина) &amp;ndash; 1,88&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Шао Юйці (Китай) &amp;ndash; 1,84 SB&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для Левченко це друга перемога на етапі Діамантової ліги. Перша датована 2020-м роком у Римі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для Ірини Геращенко це перший міжнародний старт такого рівня після народження доньки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наступний старт для стрибунок у висоту на Діамантовій лізі відбудеться в мароканському Рабаті 31 травня в межах 3-го етапу. У них візьме участь лідерка збірної України Ярослава Магучіх, яка перемагала у фіналі цих змагань тричі поспіль (2022, 2023, 2024). У 2025-му дніпрянка у запеклій боротьбі поступилася Ніколі Оліслагерс.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Юлія Левченко торік залишилася за крок від п&apos;єдесталу, посівши 4 місце у фіналі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/levchenko_vigrala_etap_diamantovoji_ligi_gerashhenko_druga_krajinskij_triumf_u_pidnebesnij/2026-05-25-36682</link>
			<category>Спортивні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/levchenko_vigrala_etap_diamantovoji_ligi_gerashhenko_druga_krajinskij_triumf_u_pidnebesnij/2026-05-25-36682</guid>
			<pubDate>Mon, 25 May 2026 10:21:27 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Через російський обстріл резиденція посла Албанії була пошкоджена</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/93748170.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s93748170.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Посла російської федерації в Албанії викликано для пояснень через масштабну російську атаку по Україні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/93748170.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s93748170.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Посла російської федерації в Албанії викликано для пояснень через масштабну російську атаку по Україні, внаслідок якої було влучено в житловий комплекс, де проживає посол Албанії в Україні, повідомив міністр закордонних справ Албанії Феріт Ходжа (Ferit Hoxha).&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Албанія рішуче засуджує черговий жорстокий і безрозбірливий масштабний обстріл ракетами та дронами, здійснений минулої ночі росією проти цивільних цілей в Україні, повністю ігноруючи людське життя та основну людську порядність. Цього разу було влучено в житловий комплекс, де проживає посол Албанії в Україні, поставивши його життя під серйозну загрозу. Це неприйнятно!&quot; &amp;ndash; йдеться у дописі міністра.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він наголосив, що напад на цивільні райони чи загроза для дипломатичного персоналу є серйозною ескалацією та &quot;ще одним яскравим нагадуванням про людську ціну тривалої агресії росії&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ця війна за вибором триває надто довго. Понад чотири роки з моменту її незаконного повномасштабного вторгнення росія невпинно атакує енергетичну інфраструктуру, школи, лікарні та домівки по всій Україні. Проте їй не вдалося зламати хоробрість, рішучість, стійкість і силу українського народу&quot;, &amp;ndash; заявив глава МЗС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Албанський міністр підкреслив, що &quot;росія не перемагає; вона лише вбиває, руйнує та завдає широкомасштабних спустошень і страждань&quot;. Також він повторив заклик до росії негайно припинити ці атаки, покласти край війні проти України, повністю дотримуватися міжнародного права та повернутися до переговорів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Албанія й надалі твердо стоятиме пліч-о-пліч з Україною та підтверджує свою непохитну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Винних у цих атаках необхідно притягнути до відповідальності&quot;, &amp;ndash; йдеться у дописі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що будівля Міністерства закордонних справ України зазнала незначних пошкоджень внаслідок вибухів неподалік. Він зазначив, що унікальна архітектурна спадщина, зведена Йосипом Лангбардом у 1939 році, постраждала від бойових дій уперше з часів Другої світової війни.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/cherez_rosijskij_obstril_rezidencija_posla_albaniji_bula_poshkodzhena/2026-05-24-36681</link>
			<category>Столичні новини - новини Києва</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/cherez_rosijskij_obstril_rezidencija_posla_albaniji_bula_poshkodzhena/2026-05-24-36681</guid>
			<pubDate>Sun, 24 May 2026 10:03:07 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для української ППО у НАТО знайшли нове фінансування</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/55211530.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s55211530.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна отримала нові зобов&amp;rsquo;язання від партнерів у межах програми PURL, через яку закуповують американське озброєння для ЗСУ.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/55211530.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s55211530.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Україна отримала нові зобов&amp;rsquo;язання від партнерів у межах програми PURL, через яку закуповують американське озброєння для ЗСУ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також вдалося відкрити ще одне джерело фінансування, яке допоможе покрити частину потреб української оборони. Про це повідомив глава МЗС Андрій Сибіга після зустрічі міністрів НАТО у Швеції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у шведському Гельсінгборзі Україна домовилася про нові внески партнерів на закупівлю зброї в межах програми PURL.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, розвиток цієї програми був одним із ключових завдань української делегації на переговорах. &amp;laquo;Це критично важлива ініціатива із закупівлі американських озброєнь, яка покриває левову частину потреб України в захисті від російських балістичних ударів&amp;raquo;, &amp;mdash; зазначив Сибіга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр повідомив, що після переговорів Україна отримала нові підтвердження щодо фінансової підтримки від партнерів. Які саме країни погодили внески та про які суми йдеться, поки офіційно не розкривають. &amp;laquo;Конкретні суми та країни розкривати поки не буду, оголошення будуть згодом&amp;raquo;, &amp;mdash; пояснив глава МЗС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окрім цього, за словами Сибіги, вдалося розблокувати ще одне джерело фінансування. Це дозволить додатково закрити частину потреб України в межах програми PURL.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр наголосив, що робота над наповненням програми триває постійно, особливо на тлі масованих російських атак. &amp;laquo;Враховуючи масштаб російського терору, робота над наповненням PURL триває&amp;raquo;, &amp;mdash; сказав він. Сибіга також подякував країнам-партнерам, які вже підтримують програму, а окремо &amp;mdash; НАТО та генеральному секретарю Альянсу Марку Рютте за координацію процесу.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що таке PURL&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Ініціатива Prioritized Ukraine Requirements List, або PURL, &amp;mdash; це спеціальний механізм, який дозволяє країнам НАТО фінансувати закупівлю для України американської зброї та військових технологій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Програма працює через добровільні внески союзників і зосереджена на тому озброєнні, яке Україна визначає як пріоритетне для фронту та захисту від російських атак. Йдеться насамперед про системи ППО, ракети, боєприпаси та інші критично важливі засоби оборони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На тлі постійних російських ударів по українських містах тема посилення ППО та постачання сучасного озброєння залишається однією з головних у переговорах Києва із західними партнерами.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_ukrajinskoji_ppo_u_nato_znajshli_nove_finansuvannja/2026-05-23-36680</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_ukrajinskoji_ppo_u_nato_znajshli_nove_finansuvannja/2026-05-23-36680</guid>
			<pubDate>Sat, 23 May 2026 08:52:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для захисту від російської когнітивної війни об’єдналися Україна та Європа</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/97800362.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s97800362.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;21 травня 2026 року Міністерство закордонних справ України спільно з Центром стратегічних комунікацій SPRAVDI провели Kyiv Stratcom Forum 2026.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/97800362.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s97800362.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Kyiv Stratcom Forum 2026&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомляє МЗС: 21 травня 2026 року Міністерство закордонних справ України спільно з Центром стратегічних комунікацій SPRAVDI провели Kyiv Stratcom Forum 2026.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Основною темою форуму стала когнітивна стійкість України та Європи, а також протидія російському впливу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У заході взяли участь високопосадовці, серед яких керівник Офісу Президента України Кирило Буданов, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та керівник Служби зовнішньополітичних інструментів Європейської комісії Петер Вагнер.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Форум зібрав представників з різних країн, зокрема з Великої Британії, Швеції, Норвегії, Франції, Румунії, Чехії та Литви. Ключовими темами обговорення стали:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; внутрішня стійкість держави та суспільства в умовах війни;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; міжнародна когнітивна безпека;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; питання історичних маніпуляцій;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; розвиток освіти у сфері когнітивної безпеки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У рамках заходу також була представлена ініціатива &amp;laquo;Новий мілітарний пейзаж&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Виступи учасників&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;У своїй промові Андрій Сибіга зазначив:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Щоб перемогти парад воєнних злочинців у москві, Україні сьогодні не треба його атакувати &amp;ndash; достатньо його просто дозволити. Парадоксально, але дієво. Україна має одну вирішальну перевагу над агресором &amp;ndash; правду.&amp;rdquo;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Кирило Буданов підкреслив, що &amp;ldquo;всі знають, що Україна &amp;ndash; гостинна країна. І тут раптом мігрантська криза. Вони просто створили паралельну реальність&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мар&amp;rsquo;яна Беца, заступниця міністра закордонних справ України, акцентувала увагу на тому, що &quot;росія швидко адаптується до геополітичних змін. Ця війна не тільки про Україну, вона також про Європу та глобальну безпеку&quot;. Вона також додала, що &quot;нарощування резистентності до FIMI та когнітивної війни має бути серед головних завдань будь-якої держави&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій SPRAVDI, наголосив на важливості збереження та примноження досвіду в сфері когнітивної безпеки. &quot;Саме тому ми в Центрі прагнемо, аби цей досвід і зберегти. І примножити&quot;, - зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Петер Вагнер, у свою чергу, підкреслив, що &quot;Україна перейшла від статусу цілі до ролі лідера, який не лише вистоює, а й відповідає на агресію&quot;. Він також зауважив, що &quot;ми маємо бути не лише щитом, але й мечем&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Kyiv Stratcom Forum 2026 став платформою для обговорення важливих питань, які стосуються когнітивної стійкості та інформаційної оборони, що є актуальними в умовах сучасних викликів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Подібні форуми демонструють зростаючу важливість інформаційної безпеки, особливо в контексті гібридних загроз, з якими стикаються не лише Україна, але й інші країни Європи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Участь міжнародних експертів та представників різних країн підкреслює глобальний характер цих викликів та необхідність спільних зусиль у їх подоланні. Важливо, що такі ініціативи сприяють обміну досвідом та знаннями, що може зміцнити позиції країн у боротьбі з дезінформацією та пропагандою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Важливість обговорення теми безпеки, зокрема ядерної, під час міжнародних форумів не можна недооцінювати.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наприклад, Безпековий Форум у Києві зосередиться на актуальних викликах, що стоять перед Україною та світом, включаючи ризики, пов&apos;язані з Чорнобилем. Ці питання тісно переплітаються з темами, які обговорюються на Kyiv Stratcom Forum, підкреслюючи важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_zakhistu_vid_rosijskoji_kognitivnoji_vijni_ob_ednalisja_ukrajina_ta_evropa/2026-05-22-36679</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_zakhistu_vid_rosijskoji_kognitivnoji_vijni_ob_ednalisja_ukrajina_ta_evropa/2026-05-22-36679</guid>
			<pubDate>Fri, 22 May 2026 09:51:57 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>&quot;Асоційоване членство&quot; в ЄС пропонує Україні Мерц</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/42929268.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s42929268.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні спеціальний статус &quot;асоційованого члена&quot; Європейського Союзу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/42929268.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s42929268.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Що це дасть Україні?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні спеціальний статус &quot;асоційованого члена&quot; Європейського Союзу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У листі до лідерів ЄС, з яким ознайомилося Reuters, Мерц запропонував надати Україні новий статус &quot;асоційованого члена&quot;, який дозволить українським посадовцям брати участь у самітах ЄС та зустрічах міністрів, але не голосувати на них.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німецький канцлер також запропонував, щоб члени ЄС взяли на себе &quot;політичне зобов&amp;rsquo;язання&quot; застосовувати до України пункт блоку про взаємодопомогу &quot;з метою створення суттєвої гарантії безпеки&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пропозиція Мерца є ​​спробою знайти золоту середину між швидким вступом та поточним статусом України як країни-кандидата на початку процесу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Моя пропозиція відображає особливу ситуацію України, країни, яка перебуває у стані війни. Вона допоможе сприяти поточним мирним переговорам як частині мирного врегулювання шляхом переговорів&quot;, - написав Мерц.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він додав, що це &quot;важливо не лише для безпеки України, а й для безпеки всього континенту&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Вступ України до ЄС&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує стати членом Євросоюзу вже у 2027 році. Водночас у низці країн ЄС такі терміни називають надто оптимістичними.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Уряди деяких країн Євросоюзу взагалі не підтримують активне обговорення та пришвидшення вступу нових членів, зокрема України. Серед таких держав - Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявляли, що швидкий вступ України до блоку наразі виглядає малоймовірним.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Брюсселі наголошують, що Київ має виконати всі необхідні умови для повноправного членства. Зокрема, єврокомісар Марта Кос окреслила перелік ключових вимог, які наразі стоять перед українською владою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона також закликала країни Європейського Союзу до літа офіційно відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України та Молдови до ЄС.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/asocijovane_chlenstvo_v_es_proponue_ukrajini_merc/2026-05-21-36678</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/asocijovane_chlenstvo_v_es_proponue_ukrajini_merc/2026-05-21-36678</guid>
			<pubDate>Thu, 21 May 2026 08:32:41 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для батьківства - дві третини чехів не вважають шлюб необхідністю</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/52376922.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s52376922.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;У Чехії продовжує змінюватися ставлення до сім&amp;rsquo;ї та батьківства.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/52376922.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s52376922.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;У Чехії продовжує змінюватися ставлення до сім&amp;rsquo;ї та батьківства. Більшість жителів країни вже не вважають офіційний шлюб необхідною умовою для народження та виховання дітей. Такі результати показало нове соціологічне опитування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Дослідження засвідчило, що приблизно дві третини чехів допускають батьківство без офіційного оформлення стосунків. Для багатьох мешканців країни головними стали стабільність пари та відповідальність партнерів, а не наявність штампа в паспорті.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Соціологи також зафіксували, що підтримка традиційної моделі шлюбу поступово знижується серед молодших поколінь. Водночас старші чехи частіше дотримуються думки, що офіційний шлюб залишається важливим етапом перед народженням дітей.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Як змінюється ставлення чехів до сім&amp;rsquo;ї&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Опитування показало кілька помітних тенденцій:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; дедалі більше пар у Чехії живуть разом без реєстрації шлюбу;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; народження дітей поза шлюбом уже давно не сприймається як щось незвичне;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; молодь частіше ставить на перше місце фінансову стабільність і житло, а не весілля;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; офіційний шлюб для багатьох став радше символічним кроком.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними чеських статистиків, кількість дітей, народжених поза шлюбом, у країні тривалий час залишається високою. Соціологи пояснюють це зміною суспільних цінностей та більш ліберальним ставленням до партнерських стосунків.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чому тема важлива для українців у Чехії&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Для українців, які живуть у Чехії, такі зміни також мають практичне значення. Багато сімей стикаються з іншими суспільними нормами, ніж в Україні, особливо у питаннях співжиття, виховання дітей та оформлення стосунків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Чехії партнерські відносини без шлюбу давно стали звичною частиною життя. Через це чеські роботодавці, школи чи державні установи зазвичай не роблять акценту на офіційному сімейному статусі батьків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Соціологи зазначають, що ставлення до шлюбу в Чехії змінюється вже не перший рік. На це впливають економічні фактори, подорожчання житла, а також бажання молодих людей довше зберігати незалежність і не поспішати з офіційним оформленням стосунків.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_batkivstva_dvi_tretini_chekhiv_ne_vvazhajut_shljub_neobkhidnistju/2026-05-20-36676</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_batkivstva_dvi_tretini_chekhiv_ne_vvazhajut_shljub_neobkhidnistju/2026-05-20-36676</guid>
			<pubDate>Wed, 20 May 2026 09:47:15 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>