<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Новини Європи, новости Европы, NEWS EUROPE</title>
		<link>https://nowyny.eu/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Mon, 15 Jun 2026 08:53:17 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://nowyny.eu/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Мозковий чип уже схвалили для пацієнтів - Китай завдав удару по Neuralink</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/76450771.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s76450771.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ринок нейроінтерфейсів стрімко розвивається, а боротьба за першість уже давно вийшла за межі Neuralink Ілона Маска.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/76450771.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s76450771.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Ринок нейроінтерфейсів стрімко розвивається, а боротьба за першість уже давно вийшла за межі Neuralink Ілона Маска. У Китаї представили систему, яка робить ставку не на гучні обіцянки, а на швидке впровадження в медицину.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Китайська компанія Neuracle отримала важливу перевагу в глобальній гонці нейроінтерфейсів. Її мозковий імплант NEO схвалило китайське Національне управління медичної продукції (NMPA), а сам пристрій уже включили до прискореної процедури інтеграції в систему державного медичного страхування. Про це пише BGR.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чим китайський нейроімплант відрізняється від Neuralink?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За даними Space Daily, система розроблена для допомоги людям із паралічем, спричиненим травмами спинного мозку. Головна особливість NEO полягає в тому, що для його встановлення не потрібно проникати крізь тверду мозкову оболонку &amp;ndash; зовнішній захисний шар, який оточує головний і спинний мозок.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це суттєво відрізняє китайське рішення від підходу компанії Neuralink, яка імплантує електродні нитки безпосередньо в мозкову тканину через отвір у черепі. Замість занурення електродів у мозок NEO використовує вісім сенсорів, які розміщуються поверх твердої мозкової оболонки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сенсори зчитують нейронні сигнали користувача та передають їх до роботизованої рукавички. Після цього система перетворює мозкові імпульси на фізичні рухи руки. Такий підхід має кілька потенційних переваг. Зокрема, він може зменшити ризики, пов&apos;язані з хірургічним втручанням, а також спростити процедуру отримання регуляторних дозволів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Втім, у галузі нейроінтерфейсів завжди існує компроміс між безпечністю та якістю сигналу. Пристрої, які контактують безпосередньо з тканиною мозку, зазвичай отримують детальніші дані, але водночас пов&apos;язані з вищими ризиками для пацієнта.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чому страховка може стати головною перевагою Китаю?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Однією з найважливіших новин стало не лише схвалення пристрою, а й рішення про його включення до механізму співфінансування в межах державної системи медичного страхування Китаю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це означає, що в майбутньому пацієнти можуть отримувати компенсацію частини витрат на встановлення імпланту. Для технології, яка лише починає виходити на ринок, такий крок може суттєво прискорити її поширення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Експерти давно наголошують, що успіх нейроінтерфейсів залежить не тільки від технологічних характеристик. Не менш важливими є доступність лікування, регуляторне схвалення та готовність системи охорони здоров&apos;я впроваджувати нові рішення. Саме на цьому напрямку Китай наразі демонструє значний прогрес.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Neuralink робить ставку на масштабні амбіції&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Компанія Ілона Маска продовжує розробку власних мозкових імплантів і вже привернула увагу світу низкою демонстрацій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Серед найвідоміших експериментів &amp;ndash; керування комп&apos;ютером за допомогою думки та навіть відеоігри, в які піддослідні мавпи грали завдяки мозковим сигналам. У довгостроковій перспективі Neuralink прагне створити технології прямої взаємодії мозку зі штучним інтелектом, а також системи когнітивного підсилення людських можливостей.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Однак компанія продовжує стикатися з регуляторними труднощами у США, а терміни масової комерціалізації її технологій залишаються невизначеними. На цьому тлі Neuracle обрала значно прагматичніший шлях &amp;ndash; спочатку вирішувати конкретні медичні проблеми пацієнтів, а вже потім масштабувати технологію.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Гонка нейроінтерфейсів стає дедалі жорсткішою&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Попри домінування Neuralink в інформаційному просторі, ринок інтерфейсів &quot;мозок &amp;ndash; комп&apos;ютер&quot; сьогодні значно ширший. Одним із найбільш відомих конкурентів є американська компанія Synchron. Її система Stentrode встановлюється через кровоносні судини та також не потребує проникнення в мозкову тканину.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Іншим помітним гравцем залишається Blackrock Neurotech, яка працює над нейроімплантами ще з 2008 року. Її технології використовувалися в низці знакових досліджень, де люди керували комп&apos;ютерами, роботизованими кінцівками та іншими допоміжними пристроями за допомогою мозкових сигналів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремо розвивається й американська компанія Paradromics, яка створює високошвидкісні нейроінтерфейси для відновлення мовлення в людей із важкими неврологічними порушеннями.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сьогодні стає дедалі очевидніше, що боротьба в галузі нейроінтерфейсів ведеться не лише за найпотужніший чип або найамбітніші можливості. Не менш важливими факторами стають безпечність, регуляторне схвалення, доступність для пацієнтів та інтеграція в системи охорони здоров&apos;я.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Саме тому схвалення NEO та перспектива його покриття державним медичним страхуванням можуть виявитися не менш важливими для майбутнього ринку, ніж найгучніші експерименти Neuralink. Якщо технологія підтвердить свою ефективність у клінічній практиці, Китай може отримати одну з перших масових платформ нейроінтерфейсів для медичного застосування.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/mozkovij_chip_uzhe_skhvalili_dlja_pacientiv_kitaj_zavdav_udaru_po_neuralink/2026-06-15-36704</link>
			<category>Новини світу науки і технологій</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/mozkovij_chip_uzhe_skhvalili_dlja_pacientiv_kitaj_zavdav_udaru_po_neuralink/2026-06-15-36704</guid>
			<pubDate>Mon, 15 Jun 2026 08:53:17 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Серйозний дефіцит робочої сили у Німеччині</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/07610379.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s07610379.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Експерти пророкували Німеччині серйозний дефіцит робочих рук вже через 10 років.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/07610379.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s07610379.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Експерти пророкували Німеччині серйозний дефіцит робочих рук вже через 10 років.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німецький економічний інститут (IW), тісно пов&amp;rsquo;язаний з об&amp;rsquo;єднаннями роботодавців, б&amp;rsquo;є на сполох: до 2036 року Німеччини не вистачатиме близько 4,3 млн працівників. Про це повідомляє газета Rheinische Post із посиланням на дослідження інституту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тривожний факт полягає в тому, що лише два роки тому інститут оцінював цей дефіцит менш ніж у три мільйони людей. Причиною песимістичної переоцінки стали нові демографічні прогнози. Згідно з ними, до 2045 року населення Німеччини становитиме лише близько 81,1 мільйона осіб, що на 2,9% менше, ніж сьогодні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Серед причин &amp;mdash; зниження народжуваності та суттєве скорочення імміграції, спричинене посиленням міграційних правил. Крім того, спостерігається падіння інтересу до Німеччини з боку іноземних кваліфікованих фахівців: через економічний спад, що триває, країна перестала бути для них досить привабливою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/serjoznij_deficit_robochoji_sili_u_nimechchini/2026-06-14-36703</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/serjoznij_deficit_robochoji_sili_u_nimechchini/2026-06-14-36703</guid>
			<pubDate>Sun, 14 Jun 2026 10:13:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Про вступ України з 15 червня усі країни ЄС погодили початок переговорів, – фон дер Ляєн -</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/33162361.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s33162361.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На першій зустрічі сторони запустять роботу над базовим кластером &amp;ldquo;Основи&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/33162361.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s33162361.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; На першій зустрічі сторони запустять роботу над базовим кластером &amp;ldquo;Основи&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейський Союз досяг повної консенсусної згоди щодо початку предметного діалогу про вступ України та Молдови. Офіційне відкриття початкового переговорного етапу відбудеться у понеділок, 15 червня, під час міжурядової конференції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомила керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На першій зустрічі сторони дадуть старт роботі над найважливішим кластером під назвою &amp;ldquo;Основи&amp;rdquo;. До нього входять базові вимоги спільноти: реформа системи правосуддя, антикорупційні заходи та зміцнення державних інституцій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;ldquo;Це рішення демонструє сміливість та наполегливість обох держав у проведенні реформ попри колосальні виклики. Розширення Євросоюзу &amp;mdash; це наш стратегічний вибір та найкраща інвестиція у безпеку й стабільність усього континенту&amp;rdquo;, &amp;mdash; підкреслила фон дер Ляєн.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона також додала, що запуск переговорної процедури є спільною перемогою як для Києва й Кишинева, так і для всієї європейської спільноти в умовах світової нестабільності.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pro_vstup_ukrajini_z_15_chervnja_usi_krajini_es_pogodili_pochatok_peregovoriv_fon_der_ljaen/2026-06-13-36702</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pro_vstup_ukrajini_z_15_chervnja_usi_krajini_es_pogodili_pochatok_peregovoriv_fon_der_ljaen/2026-06-13-36702</guid>
			<pubDate>Sat, 13 Jun 2026 09:30:04 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Уже з середини липня російським військовим можуть заборонити в’їзд до ЄС</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/60339148.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s60339148.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Заборона на в&amp;rsquo;їзд до Шенгенської зони для російських комбатантів міститься в 21-му пакеті санкцій, який Єврокомісія представила 9 червня.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/60339148.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/367/s60339148.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Серед країн-членів Європейського Союзу є попередня підтримка ідеї заборони в&amp;rsquo;їзду для російських військових, які брали участь у війні проти України, а ухвалення відповідних санкцій не повинно викликати значних труднощів, і їх планують затвердити до 15 липня.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Заборона на в&amp;rsquo;їзд до Шенгенської зони для російських комбатантів міститься в 21-му пакеті санкцій, який Єврокомісія представила 9 червня. Щоб він набув чинності, його мають одностайно погодити усі 27 країн-членів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Цей процес не буде надто складним&amp;raquo;, &amp;ndash; сказав один із чиновників, обізнаний із попередньою позицією країн-членів щодо цього питання, і наполіг, що загалом спостерігає широку підтримку серед країн.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Серед найпомітніших фігур у пропозиції з оновлення санкційних списків ЄС &amp;ndash; російський історик, помічник російського президента Володимир Мединський, якого володимир путін призначив очільником делегації від рф на переговорах про завершення війни в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це свідчать також консультації Єврокомісії з країнами-членами під час підготовки 21-го санкційного пакета, повідомив інший чиновник.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Країни-члени прагнуть затвердити 21-й пакет санкцій до 15 липня, оскільки у ньому міститься також пропозиція щодо граничної ціни на російську нафту. Нинішній механізм передбачає автоматичний перегляд цінової стелі залежно від ринкових умов, і після наступного перегляду вона може суттєво зрости. Саме тому в Брюсселі хочуть ухвалити новий пакет до середини липня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ідею обмежень для російських військових останні пів року активно просували країни Балтії. Наприкінці січня Естонія розіслала державам ЄС дискусійний документ із пропозицією заборонити в&amp;rsquo;їзд до Шенгенської зони громадянам росії, які брали участь у війні проти України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Загроза наростає у зв&apos;язку з потоком вогнепальної зброї та вибухівки із зони бойових дій в Україні, що &amp;laquo;матиме наслідки у середньостроковій та довгостроковій перспективі&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними естонської сторони, від початку повномасштабного вторгнення в бойових діях могли взяти участь близько 1,5 мільйона громадян росії. Майже мільйон із них потенційно можуть підпадати під майбутні обмеження після завершення служби.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У березні вісім країн (Литва, Латвія, Естонія, Польща, Фінляндія, Німеччина, Румунія і Швеція) звернулися до керівництва ЄС із закликом запровадити такі обмеження, наголосивши на загрозах безпеці, які можуть становити колишні російські комбатанти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згодом із аналогічним закликом виступив і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у травні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Додатковим аргументом на користь обмежень став оприлюднений у травні звіт Ради ЄС про терористичні загрози. У документі зазначається, що Брюссель стурбований можливим прибуттям до Європи колишніх російських учасників війни проти України і ризиком їхньої участі у злочинній діяльності або інших актах насильства. У звіті також згадується залучення росією близько 180 тисяч ув&amp;rsquo;язнених до бойових дій проти України.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/uzhe_z_seredini_lipnja_rosijskim_vijskovim_mozhut_zaboroniti_v_jizd_do_es/2026-06-12-36701</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/uzhe_z_seredini_lipnja_rosijskim_vijskovim_mozhut_zaboroniti_v_jizd_do_es/2026-06-12-36701</guid>
			<pubDate>Fri, 12 Jun 2026 09:08:04 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Які компанії планують відкриття - Польща активно &quot;завозить&quot; свій бізнес в Україну</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/92682644.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s92682644.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Польща планує стимулювати свої компанії активніше виходити на український ринок.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/92682644.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s92682644.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Польща планує стимулювати свої компанії активніше виходити на український ринок. Вважається, що післявоєнна відбудова України стане унікальною можливістю для бізнесу та інвестицій.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чому Україну &amp;ndash; можливість для польського бізнесу?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Польща планує змінити модель економічного розвитку та зробити ставку на високотехнологічне виробництво, штучний інтелект і посилення ролі національного бізнесу, пише Bloomberg.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На тлі зростання зарплат Польща поступово втрачає свою традиційну перевагу як країна з відносно дешевою робочою силою. Тому влада робить ставку на галузі з високою доданою вартістю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окрему роль у майбутньому розвитку польських компаній уряд відводить Україні. Балчун вважає, що після завершення війни український ринок стане важливою платформою для міжнародної експансії польського бізнесу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ми хочемо, щоб як державні, так і приватні компанії розглядали відкритість України як унікальну можливість для зростання. Роль уряду полягає у створенні умов, які допоможуть їм скористатися цією можливістю, і саме це ми плануємо зробити,&lt;br /&gt;
&amp;ndash; каже посадовець.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Так, у травні найбільша польська страхова компанія PZU придбала український підрозділ MetLife, який є одним із лідерів ринку страхування життя в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, за словами польського міністра, низка компаній уже аналізує українські активи та вивчає можливості для майбутніх інвестицій або придбань. Окремий напрямок, який привертає увагу польського бізнесу &amp;ndash; роздрібна торгівля.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Які польські компанії з&amp;rsquo;являться в Україні?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Одним із найочікуваніших виходів на український ринок стане поява мережі дискаунтерів Pepco. Компанія офіційно підтвердила запуск своїх перших магазинів в Україні вже 2026 році. Компанія спеціалізується на товарах за доступними цінами для щоденних покупок.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Відкриття перших магазинів &amp;ndash; це буде Київ і західна частина України. Це будуть повноцінні магазини Pepco, з повноцінним асортиментом. Йдеться про торговельні центри категорії А, які вже себе зарекомендували.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ще одним потенційно великим гравцем може стати маркетплейс Allegro, який часто називають польською альтернативою Temu. Першим кроком стане можливість для українських покупців замовляти товари у польських продавців на Allegro з доставкою в Україну.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Запуск цього етапу очікується вже у червні. Зазначається, що логістичним партнером проєкту може стане Nova Post.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/jaki_kompaniji_planujut_vidkrittja_polshha_aktivno_zavozit_svij_biznes_v_ukrajinu/2026-06-11-36699</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/jaki_kompaniji_planujut_vidkrittja_polshha_aktivno_zavozit_svij_biznes_v_ukrajinu/2026-06-11-36699</guid>
			<pubDate>Thu, 11 Jun 2026 08:50:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Узгодили пріоритети для посилення Сил оборони міністри оборони України та Німеччини</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/35842960.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s35842960.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Обговорили пришвидшення постачання боєприпасів для IRIS-T, розвиток антибалістичних спроможностей і подальшу підтримку технологічних рішень.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/35842960.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s35842960.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Міністр оборони України Михайло Федоров провів розмову з німецьким колегою Борисом Пісторіусом, в ході якої обговорювалися пріоритетні напрями підтримки України та подальша координація перед черговим засіданням Контактної групи у форматі &quot;Рамштайн&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;За завданням президента продовжуємо виснажувати ворога одночасно в трьох доменах &amp;ndash; у небі, на землі та в економіці. Сили оборони системно руйнують російську логістику, завдають ударів по критично важливих цілях у тилу ворога й послаблюють його військовий потенціал. Наше завдання &amp;ndash; максимально швидко спрямовувати міжнародну підтримку на рішення, які дають найбільший результат для фронту й захисту українських міст&quot;, &amp;ndash; написав Федоров в телеграм-каналі за результатами розмови.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наразі у фокусі співпраці передача ракет PAC-3 для Patriot через механізм JUMPSTART, додаткові внески в PURL, артилерійські боєприпаси підвищеної дальності в межах Чеської ініціативи, а також FPV-дрони на оптоволокні та middle strike українського виробництва.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Окремо обговорили пришвидшення постачання боєприпасів для IRIS-T, розвиток антибалістичних спроможностей і подальшу підтримку технологічних рішень, які вже доводять свою ефективність на полі бою. Також розглянули можливості спрямувати вже анонсоване партнерами фінансування на найбільш критичні потреби Сил оборони&quot;, &amp;ndash; додав міністр.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/uzgodili_prioriteti_dlja_posilennja_sil_oboroni_ministri_oboroni_ukrajini_ta_nimechchini/2026-06-10-36698</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/uzgodili_prioriteti_dlja_posilennja_sil_oboroni_ministri_oboroni_ukrajini_ta_nimechchini/2026-06-10-36698</guid>
			<pubDate>Wed, 10 Jun 2026 09:40:58 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>З візитом до Естонії прибув Зеленський та зустрівся з прем’єром Фінляндії Орпо</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/17887067.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s17887067.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;9 червня проходить в Таллінні саміт Україна &amp;ndash; країни Північної Європи та Балтії.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/17887067.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s17887067.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент України Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською прибув до Естонії для участі в саміті Україна &amp;ndash; країни Північної Європи та Балтії. У межах візиту глава держави вже провів низку двосторонніх зустрічей, зокрема з прем&apos;єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це пише естонське МЗС у соцмережі Х, Телеграм Глави держави.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Міністерстві закордонних справ Естонії повідомили про прибуття української делегації та опублікували світлини президентського літака.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Щиро вітаємо в Естонії президента Володимира Зеленського та першу леді Олену Зеленську&quot;, йдеться у дописі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У межах візиту український лідер уже провів двосторонню зустріч із прем&apos;єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Сьогодні у Таллінні. Перед початком саміту Україна &amp;ndash; країни Північної Європи та Балтії зустрівся з прем&apos;єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо&quot;, уточнив Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами фінського прем&apos;єра, сторони обговорили, зокрема, співпрацю у сфері оборонних технологій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Речник президента України Сергій Никифоров також повідомив, що глава держави також зустрівся з прем&apos;єр-міністрами Латвії та Швеції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, у програмі візиту передбачені переговори з президентом Естонії Аларом Карісом та прем&apos;єр-міністром країни Крістеном Міхалом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;До складу української делегації увійшов і міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який уже провів зустріч зі своїм естонським колегою Маргусом Тсахкною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пізніше Зеленський повідомив про деталі переговорів із прем&apos;єром Фінляндії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Обговорили роботу в Європі над розвитком антибалістичного захисту, а також підготовку угоди у форматі Drone Deal. Команди працюють, і головне, щоб захисту в Європі ставало більше. Окрема увага &amp;ndash; нашим потребам в зміцненні ППО, безпековим викликам в регіоні та дипломатичній роботі для досягнення достойного миру. Я поінформував прем&apos;єр-міністра про наші контакти з європейцями та американцями&quot;, зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Перші леді України та Естонії проведуть окремі заходи з представниками освітньої та наукової сфери. Вони візьмуть участь у підписанні меморандумів про співпрацю між естонськими університетами та Глобальною коаліцією українських студій, а також відвідають Естонський центр міжнародного розвитку ESTDEV.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також під час візиту планується церемонія початку повноважень двох почесних консулів України в Естонії.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що відомо про саміт Україна &amp;ndash; країни Північної Європи та Балтії&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Зазначимо, що 9 червня проходить в Таллінні саміт Україна &amp;ndash; країни Північної Європи та Балтії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Я радий, що до нас приєднається президент України Володимир Зеленський. Підтримка України є одним із головних пріоритетів естонського головування в NB8. Ми обговоримо, як посилити оборонний потенціал України, посилити тиск на росію та зробити Європу в цілому безпечнішою&quot;, напередодні заявляв прем&apos;єр-міністр Естонії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окрім України, глави урядів країн NB8 зосередяться на питаннях конкурентоспроможності, розвитку штучного інтелекту та регіональної безпеки. За підсумками зустрічі очікується ухвалення спільної заяви прем&apos;єр-міністрів країн Нордично-Балтійської вісімки та декларації щодо поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони між NB8 та Україною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Країни Нордично-Балтійської вісімки формують один із найбільш інтегрованих регіонів Європи. Нас об&apos;єднують спільні цінності, тісна співпраця у сфері безпеки та прагнення бути лідерами як в інноваціях, так і в оборонних технологіях. У Таллінні ми обговоримо, як зробити наступний крок для того, щоб наш регіон став ще більш конкурентоспроможним, безпечним та впливовим&quot;, &amp;ndash; зазначив Міхал.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/z_vizitom_do_estoniji_pribuv_zelenskij_ta_zustrivsja_z_prem_erom_finljandiji_orpo/2026-06-09-36697</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/z_vizitom_do_estoniji_pribuv_zelenskij_ta_zustrivsja_z_prem_erom_finljandiji_orpo/2026-06-09-36697</guid>
			<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 09:11:21 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Погодили головні умови миру між Україною та рф лідери Британії, України, Франції та Німеччини</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/92661346.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s92661346.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це йдеться у спільній заяві на сайті британського уряду.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/92661346.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s92661346.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент Володимир Зеленський, премʼєр Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі в Лондоні погодили головні умови миру між Україною та рф.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це йдеться у спільній заяві на сайті британського уряду.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, серед умов &amp;mdash; негайне та повне припинення вогню. Відправною точкою переговорів назвали поточну лінію фронту. Також лідери заявили, що міжнародно визнані кордони не можуть змінюватися силою, а Україна має право самостійно обирати безпекові союзи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, партнери підтвердили, що Україні треба надати надійні юридичні гарантії безпеки після кінця війни, зокрема, розгорнути багатонаціональні військові сили.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На думку Зеленського, Макрона, Мерца та Стармера, заморожені російські активи повинні зберігатися до кінця війни та поки росія не відшкодує збитки, яких завдала Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, лідери домовилися, що майбутні рішення у будь-якій мирній угоді, повʼязані з ЄС та НАТО, мають ухвалювати тільки за згодою країн-членів Євросоюзу та Альянсу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Політики також обговорили, як використати майбутній саміт G7 в Евіані, наступну зустріч &amp;laquo;Коаліції охочих&amp;raquo; і саміт НАТО в Анкарі для подальшої підтримки України на основі її пріоритетних потреб.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Стармер, Макрон і Мерц зустрілися 7 червня із Зеленським.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pogodili_golovni_umovi_miru_mizh_ukrajinoju_ta_rf_lideri_britaniji_ukrajini_franciji_ta_nimechchini/2026-06-08-36696</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pogodili_golovni_umovi_miru_mizh_ukrajinoju_ta_rf_lideri_britaniji_ukrajini_franciji_ta_nimechchini/2026-06-08-36696</guid>
			<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 09:44:17 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Скасувати захист для українських чоловіків від 23 років Україна просить ЄС</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/99932117.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s99932117.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Українська влада наполягає на винятку для чоловіків віком від 23 до 60 років, які можуть втратити право на такий захист.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/99932117.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s99932117.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Очікується, що найближчими тижнями Європейська комісія представить пропозицію щодо подальшого тимчасового захисту для українських біженців.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; ЄС планує продовжить тимчасовий захист українців до 2028 року&lt;br /&gt;
&amp;nbsp;&lt;strong&gt; &amp;nbsp; Українські чоловіки 23&amp;ndash;60 років можуть втратити такий захист&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейський Союз готується продовжити дію директиви про тимчасовий захист для українців до березня 2028 року. Водночас українська влада наполягає на винятку для чоловіків віком від 23 до 60 років, які можуть втратити право на такий захист. Остаточне рішення ще не ухвалене, повідомляє DW.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після засідання Ради ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ заступник міністра з питань міграції Кіпру Ніколас Іоаннідес заявив про &quot;одностайність у підтримці України&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Гадаю, це дозволить досягти угоди на благо українського народу, і водночас це - рішення, яке не допускатиме тиску на держави-члени, котрі приймають українців&quot;, - зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер підтвердив, що одним із варіантів, який обговорювався, є виключення чоловіків мобілізаційного віку від 23 до 60 років із-під дії ДТЗ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Це також те, що просять нас зробити українці&quot;, - зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Бруннер додав, що учасники засідання &quot;уважно слухали міністрів з держав&quot;, які прийняли найбільшу кількість українських біженців - серед них Чехія, країни Балтії, Польща, Німеччина та Австрія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейська Комісія планує вже найближчими тижнями представити свої пропозиції щодо подальших кроків і визначити як рухатися далі, та яким буде подальший шлях щодо тимчасового захисту для громадян України. Позицію Єврокомісії держави-члени ухвалюватимуть кваліфікованою більшістю.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Скільки біженців повернуться в Україну після війни - прогноз ООН&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт заявила, що продовження війни призведе до того, що все менше людей захочуть повернутися.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Чим довше ви проживаєте в країні, яка вас прийняла, тим менша ймовірність вашого повернення. У липні 2024 року хотіли повернутися 61% біженців. У грудні 2025 року - 49%. Серед ВПО ці цифри становлять 73 і 35% відповідно&quot;, - сказала представниця УВКБ ООН.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За її словами, близько 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий притулок за кордоном під час війни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Модель показує, що додому повернуться 3-3,5 мільйона після завершення війни&quot;, - підкреслила вона.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно з прогнозами ООН, більше українців повернеться з півдня та сходу Європи, менше - з півночі континенту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Польща підтримує ідею обмежити доступ до тимчасового захисту в ЄС для українських чоловіків призовного віку. У Варшаві вважають логічним, що особи, які не мають права на законний виїзд з України, не повинні отримувати статус захисту в європейських країнах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, Німеччина підтримує зусилля України щодо збереження мобілізаційного та людського ресурсу, тому в Берліні готують механізми для повернення українських біженців на батьківщину.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше у Єврокомісії заявили, що питання про повернення українських чоловіків призовного віку, які перебувають під тимчасовим захистом, наразі не стоїть на порядку денному ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ДОВІДКА&lt;br /&gt;
Про джерело: Deutsche Welle (DW)&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Deutsche Welle (досл. укр. &quot;Німе́цька хви́ля&quot;) &amp;mdash; німецька державна радіостанція та телеканал, яка мовить на закордоння. Член суспільно-правового телерадіоконсорціуму ARD. Правління розміщене в Бонні, телевізійний підрозділ DW-TV розташований у Берліні. Німецька хвиля транслює радіо- й телепередачі, а також має інтернет-пропозиції тридцятьма мовами, зокрема й українською, повідомляє Вікіпедія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Німецька хвиля&quot; заснована 3 травня 1953 року. До 2003 року станція базувалася в Кельні, проте на 50-річчя центр трансляції перемістився до Бонна в нім. Schürmann-Bau (&quot;Будівля Шюрманна&quot;), у Боннському міжнародному діловому кварталі (урочистості відбулися 27 липня).&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За часів існування срср і &quot;холодної війни&quot;, &quot;Німецька хвиля&quot; була одним із провідних західних радіо-ЗМІ, що передавала вільну інформацію мовами народів срср про життя в &quot;Країні Рад&quot; та у вільному світі, що придушувалася радянською цензурою. На території радянського оюзу передачі &quot;Німецької Хвилі&quot; &quot;глушилися&quot; засобами активної радіоелектронносї боротьби (&quot;шумотрон&quot;), а саму радіостанцію радянська пропаганда прилічувала до так званих &quot;Ворожих голосів&quot;.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/skasuvati_zakhist_dlja_ukrajinskikh_cholovikiv_vid_23_rokiv_ukrajina_prosit_es/2026-06-07-36695</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/skasuvati_zakhist_dlja_ukrajinskikh_cholovikiv_vid_23_rokiv_ukrajina_prosit_es/2026-06-07-36695</guid>
			<pubDate>Sun, 07 Jun 2026 09:55:48 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Завершено будівництво найвищої вежі Саґради Фамілії: її відкриє Папа Лев XIV</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/35065077.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s35065077.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Барселоні закінчили будівництво Вежі Ісуса Христа &amp;ndash; центральної та найвищої вежі храму Саґрада Фамілія.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/35065077.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s35065077.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; У Барселона завершили будівництво останньої вежі&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Барселоні закінчили будівництво Вежі Ісуса Христа &amp;ndash; центральної та найвищої вежі храму Саґрада Фамілія. Через складність проєкту й втрати значної частини архітектурних планів Антоніо Гауді, протягом десятиліть її вважали &quot;назавжди незавершеною&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Будівництво базиліки триває аж 144 роки, пише The Art Newspaper. Та вже 10 червня, у день сторіччя від смерті архітектора Антоніо Гауді, Папа Лев XIV під час урочистої меси освятить завершену Вежу Ісуса Христа.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що потрібно знати про будівництво Саґради Фамілії?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Для місцевих завершення головної вежі стало несподіванкою й навіть таким собі сакральним моментом. Храм без кранів було й годі уявити, тож для багатьох &amp;ndash; це довгоочікуваний момент відкриття 18-ї &amp;ndash; останньої вежі базиліки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Дванадцять із них присвячені апостолам, чотири &amp;ndash; євангелістам, одна &amp;ndash; Діві Марії, яку завершили у 2021 році й увінчали зіркою. Вежа Ісуса Христа є центральною у храмі. Вона має чотирираменний хрест зі скла й білої кераміки, який, за задумом Гауді, має бути помітним вдень та вночі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Та попри символічне завершення основної частини будівництва, роботи на території комплексу триватимуть ще близько 10 років. Попереду ще завершення &quot;Фасаду Слави&quot;, спорудження сходів та облаштування простору навколо.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Щоправда для реалізації цього будівництва доведеться знести два житлові будинки, тож йдеться про приблизно 200 людей. Місцева влада планує їх переселити в помешкання, які вже придбали радою храму.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Історія цього без перебільшення шедеврального храму розпочалася ще у 1882 році. Спочатку базиліку проєктував інший архітектор &amp;ndash; Франсіско де Паула дель Вільяр, але за рік керівництво роботи перейшло до 30-річного Антоніо Гауді.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Архітектор повністю переосмислив концепцію храму. За його задумом храм мав нагадувати ліс з колонами-деревами й формами, які повторюють природні структури. Гауді думав завершити будівництво за 10 років, однак цього не сталося.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В останні роки життя архітектор оселився у майстерні на території базиліки. У 1926 році він загинув після того, як його збив трамвай. На той момент було завершено лише чверть проєкту. Гауді поховали у крипті храму.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Темпи будівництва суттєво сповільнилися, а потім і зовсім зупинилися через громадянську війну в Іспанії у 1936 &amp;ndash; 1939 роках. Разом з цим знищилась частина креслень й моделей архітектора.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;І лише у 1950-х роках будівництво відновилося. Архітектори, інженери й майстри намагалися відтворити задум Гауді за збереженими фотографіями та гіпсовими макетами.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після завершення будівництва Вежі Ісуса Христа базиліка стала найвищим храмом світу, висота якої становить 172, 5 метра. Що цікаво, Гауді навмисно зробив споруду нижчою за пагорб Монжуїк, висота якого сягає 177 метрів. Він вважав, що людські творіння не можуть перевершувати те, що створив Бог.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що варто побачити в Барселоні?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Столиця Каталонії є найпопулярнішим туристичним напрямком. Крім Антоніо Гауді колись у цьому місті жили Пабло Пікассо та Сальвадор Далі. Туристам знайомство варто починати з Ла-Рамбли &amp;ndash; вулиці з артистами, торговцями та ринком Бокерія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наприкінці алеї височіє пам&amp;rsquo;ятник Колумбу, що веде до морської частини міста. Обов&amp;rsquo;язковими пунктами програми залишається Саґрада Фамілія, парк Гуель, а також Каса-Міла й Каса-Бальйо.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zaversheno_budivnictvo_najvishhoji_vezhi_sa_radi_familiji_jiji_vidkrie_papa_lev_xiv/2026-06-06-36694</link>
			<category>Релігійні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zaversheno_budivnictvo_najvishhoji_vezhi_sa_radi_familiji_jiji_vidkrie_papa_lev_xiv/2026-06-06-36694</guid>
			<pubDate>Sat, 06 Jun 2026 10:20:00 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Про лист Зеленського доповіли путіну</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25169772.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25169772.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;російському диктатору володимиру путіну доповіли про лист президента України Володимира Зеленського.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25169772.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25169772.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Чи є у москви офіційні канали спілкування з Києвом?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;російському диктатору володимиру путіну доповіли про лист президента України Володимира Зеленського.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це заявив прессекретар кремля дмитро пєсков, повідомляє ТАСС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;У росії немає офіційних каналів спілкування з Україною&quot;, - прокоментував він передачу листа Зеленського.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Увечері 4 червня на сайті Офісу президента оприлюднили відкритий лист Володимира Зеленського до російського диктатора. У зверненні глава держави запропонував провести особисту зустріч на території третьої країни для обговорення шляхів досягнення тривалого миру.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зеленський наголосив, що Україна готова оголосити припинення вогню на період перемовин. Крім того, Київ ініціює обмін полоненими за формулою &quot;всіх на всіх&quot;, що, за словами президента, може стати важливим кроком до завершення війни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У кремлі повідомили, що вже ознайомилися з листом Зеленського, однак самому путіну його поки не передали. Також там прокоментували можливий формат і місце зустрічі з українським президентом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Своєю чергою президент США Дональд Трамп, коментуючи лист Зеленського до путіна, заявив, що позитивно оцінює сам факт обговорення потенційної зустрічі сторін. Він додав, що Сполучені Штати доклали значних зусиль, аби створити умови для такого діалогу.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pro_list_zelenskogo_dopovili_putinu/2026-06-05-36693</link>
			<category>Політичні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pro_list_zelenskogo_dopovili_putinu/2026-06-05-36693</guid>
			<pubDate>Fri, 05 Jun 2026 09:31:02 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>На кордоні з білоруссю та Україною закриває небо Польща</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/73728422.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s73728422.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У східній частині Польщі вздовж кордонів із білоруссю та Україною запровадили обмеження повітряного руху.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/73728422.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s73728422.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Польща закриває небо на кордоні з білоруссю та Україною&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У східній частині Польщі вздовж кордонів із білоруссю та Україною запровадили обмеження повітряного руху.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це йдеться у повідомленні польського агентство аеронавігаційного обслуговування PANSA.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;За запитом Оперативного командування збройних сил у зв&amp;rsquo;язку з потребою гарантування національної безпеки з 10 червня до 9 вересня 2026 року у східній частині Польщі запроваджують обмеження повітряного руху&quot;, &amp;ndash; пишуть в компанії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно з представленими PANSA графіками, зона обмежень охоплює кордон із білоруссю та Україною на всій його протяжності. Агентство уточнює, що обмеження не поширюються на польоти пасажирської авіації на висоті понад три кілометри.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/na_kordoni_z_bilorussju_ta_ukrajinoju_zakrivae_nebo_polshha/2026-06-04-36692</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/na_kordoni_z_bilorussju_ta_ukrajinoju_zakrivae_nebo_polshha/2026-06-04-36692</guid>
			<pubDate>Thu, 04 Jun 2026 08:46:29 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У МЗС зробили нову заяву - скандал між Україною та Польщею через УПА</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/80275465.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s80275465.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Назва &amp;laquo;імені Героїв УПА&amp;raquo; для підрозділу Сил спеціальних операцій була вибором українських військових.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/80275465.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s80275465.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив, що українці не мали нічого антипольського на думці, обираючи назву підрозділу ЗСУ та закликав владу країн до взаємної поваги, визнання та чесності.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В українському МЗС заявили, що загострення між Україною та Польщею через скандал навколо підрозділу &amp;laquo;імені Героїв УПА&amp;raquo; не несе користі ані українцям, ані полякам та закликали не розкручувати &amp;laquo;маховик ненависті&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідна заява міністра закордонних справ України Андрія Сибіги з&amp;rsquo;явилась у соцмережах та офіційному Телеграм-каналі відомства.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він пояснив, що назва &amp;laquo;імені Героїв УПА&amp;raquo; для підрозділу Сил спеціальних операцій була вибором українських військових та наголосив &amp;ndash; українські бійці навіть близько не мали нічого антипольського на думці.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Назва підрозділу була вибором наших військових. Наші захисники заслуговують на безумовну повагу. Сьогодні саме вони, ціною свого здоровʼя і часто життя тримають лінію фронту та захисту всієї Європи від російської загрози. І платять за це найвищу ціну. Я точно знаю, що наші військові навіть близько не мали нічого антипольського на думці. Для них йшлося про вшанування тих, хто так само багато років тому боровся проти імперської москви, більшовицько-комуністичної окупації та репресій&amp;raquo;, &amp;ndash; написав Сибіга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас він зауважив, що протягом останніх майже двох років Україна та Польща &amp;laquo;крок за кроком&amp;raquo; відбудовували конструктивний діалог, розблокували пошуки й ексгумації і &amp;laquo;з гідністю і християнськими традиціями у декількох місцях провели перепоховання жертв&amp;raquo;. Також було відновлено конгрес істориків, у межах якого &amp;laquo;перевели обговорення складних сторінок спільної історії у вимір фахової, науково-обʼєктивної дискусії&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Саме це, за його переконанням, є абсолютно правильний підхід взаємної поваги, визнання та чесності. Тому політики не мають розкручувати штучний конфлікт.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Не можна підважувати його та розкручувати маховик ненависті. Тим більше в умовах, коли над усіма нами &amp;ndash; українцями, поляками, іншими європейцями &amp;ndash; знову нависає загроза з боку нашого споконвічного ворога, росії. Не можна забувати, що боротьба один з одним призведе до краю прірви&amp;raquo;, &amp;ndash; звернувся із закликом очільник МЗС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він переконаний, що загострення між Україною та Польщею не несе користі ані одним, ані іншим.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Необхідно усвідомити це, знизити градус емоцій, залишити нашу спільну історію на розгляд фахівців-істориків&amp;raquo;, &amp;ndash; підкреслив міністр.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він закликав сфокусуватися на протидії спільному ворогу та зміцненні нашої європейської безпеки для того, щоб захистити вільне майбутнє наших народів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас Сибіга подякував Польщі за її лідерську роль у підтримці України в цей &amp;laquo;страшний час війни&amp;raquo;. Також міністр запевнив, всі питання, зокрема й найскладніші, наша країна прагне вирішувати у дусі взаєморозуміння та відкритості.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Закликаємо до діалогу та зміцнення наших відносин відповідно до пріоритетів безпеки й благополучного майбутнього наших держав&amp;raquo;, &amp;ndash; підсумував глава МЗС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, 26 травня президент Зеленський видав указ, у якому постановив надати Окремому центру спеціальних операцій &amp;laquo;Північ&amp;raquo; Сил спеціальних операцій ЗСУ найменування &amp;laquo;імені Героїв УПА&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вже за кілька днів через цей указ президент Польщі Кароль Навроцький ініціював розгляд питання про можливе позбавлення Володимира Зеленського польського ордена Орла Білого.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тим часом у Любліні з будівлі міської ратуші зняли український прапор, який там висів із 2022 року як символ солідарності з Україною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;А у Сеймі Польщі закликали блокувати вступ України до ЄС, допоки українська влада &amp;laquo;повністю не розблокує всі ексгумації&amp;raquo; жертв Волинської трагедії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В українському МЗС позицію Польщі назвали різкою. Речник відомства стверджує, що українські військові не мали наміру ображати польське суспільство.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/u_mzs_zrobili_novu_zajavu_skandal_mizh_ukrajinoju_ta_polshheju_cherez_upa/2026-06-03-36691</link>
			<category>Політичні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/u_mzs_zrobili_novu_zajavu_skandal_mizh_ukrajinoju_ta_polshheju_cherez_upa/2026-06-03-36691</guid>
			<pubDate>Wed, 03 Jun 2026 09:26:48 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Український чвертьфінал Ролан Гаррос Костюк – Світоліна, де дивитися</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/63779806.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s63779806.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Матч викликає значний інтерес уболівальників і стане історичним для українського тенісу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/63779806.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s63779806.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Вперше в історії &amp;laquo;Ролан Гаррос&amp;raquo; у чвертьфіналі зіграють дві українські тенісистки &amp;mdash; Марта Костюк та Еліна Світоліна. Матч викликає значний інтерес уболівальників і стане історичним для українського тенісу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сьогодні, 2 червня 2026 року, у матчі 1/4 фіналу &amp;laquo;Ролан Гаррос&amp;raquo; між собою зіграють українки Марта Костюк та Еліна Світоліна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зустріч Марта та Еліни розпочнеться другим запуском на корті імені Філіппа Шатріє після гри Сорана Кирстя &amp;ndash; Мірра Андрєєва. Орієнтовний час початку матчу &amp;ndash; 14:00 за Києвом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Гру Костюк &amp;ndash; Світоліна у прямому ефірі транслюватиме медіасервіс Megogo.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ФІФА&amp;nbsp; заборонила нову тактичну практику перед ЧС-2026.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Збірна України впевнено переграла Польщу у першому матчі Мальдери&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Головний тренер збірної України Андреа Мальдера офіційно озвучив власне стратегічне бачення розвитку національної команди під своїм керівництвом.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Забарний став четвертим українцем, який виграв Лігу чемпіонів&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ukrajinskij_chvertfinal_rolan_garros_kostjuk_svitolina_de_divitisja/2026-06-02-36690</link>
			<category>Спортивні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ukrajinskij_chvertfinal_rolan_garros_kostjuk_svitolina_de_divitisja/2026-06-02-36690</guid>
			<pubDate>Tue, 02 Jun 2026 10:22:04 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Німці відповіли, чи потрібен Німеччині інший канцлер - Мерцу винесли прихований вердикт</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/24899573.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s24899573.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Це залишає Мерцу простір зміцнення власних позицій, але водночас сигналізує необхідність демонструвати переконливі результати у роботі кабінету міністрів.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/24899573.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s24899573.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Нове опитування показало, наскільки міцні позиції глави уряду, незважаючи на критику всередині його ж політичного табору&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц отримав важливий сигнал від суспільства на тлі дискусій про майбутнє правлячої коаліції і рейтинги консервативного блоку ХДС/ХСС. Незважаючи на критику з боку частини однопартійців та політичних опонентів, більшість німців не вважають, що зміна глави уряду автоматично покращила б позиції консерваторів. Про це свідчать результати нового соціологічного дослідження, проведеного інститутом Forsa на замовлення телеканалу RTL та журналу Stern.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними опитування, більше половини респондентів упевнені, що заміна Мерца не принесла б блоку ХДС/ХСС додаткову підтримку серед виборців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Такої думки дотримуються 53% учасників дослідження. Лише 41% опитаних вважають, що консервативний альянс міг би досягти кращих результатів, якби його представляв інший канцлер.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Особливо показовими виявились настрої серед власних прихильників ХДС/ХСС. Незважаючи на традиційну підтримку керівництва партії, майже кожен другий прихильник блоку припускає, що альтернативний лідер міг би виявитися успішнішим на наступних виборах. Однак більшість виборців консерваторів все ж таки продовжують пов&apos;язувати політичні перспективи об&apos;єднання саме з нинішнім канцлером.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Отримані результати стали важливим аргументом для оточення Мерця, яке останніми тижнями стикалося з критикою на тлі складної економічної ситуації та суперечок навколо міграційної політики. В той же час дослідження показує, що всередині електорату ХДС/ХСС зберігаються сумніви щодо здатності партії значно наростити підтримку без кадрових змін.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Політологи зазначають, що опитування не можна розглядати як безумовний тріумф канцлера. Швидше йдеться про те, що німецьке суспільство поки що не бачить очевидної альтернативи нинішньому керівнику уряду. Це залишає Мерцю простір зміцнення власних позицій, але водночас сигналізує необхідність демонструвати переконливі результати у роботі кабінету міністрів.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/nimci_vidpovili_chi_potriben_nimechchini_inshij_kancler_mercu_vinesli_prikhovanij_verdikt/2026-06-01-36689</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/nimci_vidpovili_chi_potriben_nimechchini_inshij_kancler_mercu_vinesli_prikhovanij_verdikt/2026-06-01-36689</guid>
			<pubDate>Mon, 01 Jun 2026 09:51:22 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Правила мобілізації та бронювання з з червня змінюються</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/34840955.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s34840955.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Одним із ключових нововведень стане розширення електронних інструментів обліку.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/34840955.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s34840955.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; З початку червня в Україні набудуть чинності нові норми, що регулюють мобілізацію та порядок бронювання працівників. Уряд фіналізує пакет змін, спрямований на оновлення обліку військовозобов&amp;rsquo;язаних, посилення контролю та уточнення критеріїв, за якими підприємства можуть отримувати відстрочку для своїх співробітників.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Одним із ключових нововведень стане розширення електронних інструментів обліку. Дані про військовозобов&amp;rsquo;язаних синхронізуватимуться між державними реєстрами, що дозволить ТЦК оперативніше перевіряти інформацію та виявляти невідповідності. Також очікується, що громадянам доведеться частіше оновлювати свої військово‑облікові документи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зміни торкнуться й бізнесу. Підприємства, які претендують на бронювання працівників, подаватимуть детальніші обґрунтування, а перелік критично важливих галузей може бути переглянутий. Водночас терміни дії відстрочки можуть стати коротшими, що вимагатиме регулярного підтвердження статусу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, оновлення правил має зробити систему мобілізації більш структурованою та передбачуваною, а також зменшити кількість зловживань і прогалин у законодавстві.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pravila_mobilizaciji_ta_bronjuvannja_z_z_chervnja_zminjujutsja/2026-05-31-36688</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pravila_mobilizaciji_ta_bronjuvannja_z_z_chervnja_zminjujutsja/2026-05-31-36688</guid>
			<pubDate>Sun, 31 May 2026 09:02:55 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Обговорили підтримку України та безпеку регіону в Одесі під час міжнародного форуму</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/65830184.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s65830184.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Учасники заходу наголосили на важливості міжнародної підтримки України та консолідації зусиль задля відновлення миру й безпеки.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/65830184.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s65830184.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; В Одесі під час міжнародного форуму обговорили підтримку України та безпеку регіону.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Одесі в межах міжнародного Black Sea Security Forum 2026 відбувся Молитовний сніданок, який об&amp;rsquo;єднав представників влади, військових, ветеранів, духовенство, волонтерів та міжнародних партнерів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Учасники заходу спільно молилися за Україну, її захисників, безпеку держави та настання справедливого миру. До зустрічі долучилися керівництво міської військової адміністрації, народні депутати, представники місцевого самоврядування, бізнесу та громадського сектору.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Оскільки Black Sea Security Forum є одним із ключових майданчиків для обговорення безпекових викликів у Чорноморському регіоні, до Одеси прибули й високопоставлені іноземні гості. Серед них &amp;mdash; американські сенатори, конгресмени, представники дипломатичного корпусу США та громадські діячі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Учасники заходу наголосили на важливості міжнародної підтримки України та консолідації зусиль задля відновлення миру й безпеки. Спільна молитва стала символом єдності та солідарності з українським народом у складний для країни час.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/obgovorili_pidtrimku_ukrajini_ta_bezpeku_regionu_v_odesi_pid_chas_mizhnarodnogo_forumu/2026-05-30-36687</link>
			<category>Новини з регіонів України</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/obgovorili_pidtrimku_ukrajini_ta_bezpeku_regionu_v_odesi_pid_chas_mizhnarodnogo_forumu/2026-05-30-36687</guid>
			<pubDate>Sat, 30 May 2026 10:36:01 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Безпілотник влучив у багатоповерхівку у румунському Галаці: спалахнула пожежа</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/16980889.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s16980889.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У прикордонному румунському місті Галац безпілотний літальний апарат впав на багатоповерховий житловий будинок.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/16980889.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s16980889.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; У прикордонному румунському місті Галац безпілотний літальний апарат впав на багатоповерховий житловий будинок. Дрон влучив безпосередньо в одну з квартир, унаслідок чого на місці інциденту виникла пожежа.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Падінню літального апарата на території сусідньої держави передувала атака російських дронів по півдню України. Напередодні Повітряні сили Збройних сил України фіксували рух групи ворожих ударних безпілотників в Одеській області. Військові повідомляли, що цілі прямували в напрямку міста Рені.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Варто зазначити, що румунський населений пункт розташований у безпосередній близькості до зони російського обстрілу. Відстань від українського Рені до Галаца по прямій лінії &amp;ndash; близько 20 кілометрів.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/bezpilotnik_vluchiv_u_bagatopoverkhivku_u_rumunskomu_galaci_spalakhnula_pozhezha/2026-05-29-36686</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/bezpilotnik_vluchiv_u_bagatopoverkhivku_u_rumunskomu_galaci_spalakhnula_pozhezha/2026-05-29-36686</guid>
			<pubDate>Fri, 29 May 2026 09:35:06 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Ратифікацію кредиту від ЄС на 90 мільярдів євро Зеленський вніс у ВР</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/30254425.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s30254425.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент вніс законопроєкт №0376 про ратифікацію кредитної угоди з Євросоюзом.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/30254425.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s30254425.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Президент вніс законопроєкт №0376 про ратифікацію кредитної угоди з Євросоюзом. Документ передбачає залучення макрофінансової допомоги до 90 млрд євро.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент України Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду проєкт закону про ратифікацію кредитної угоди з Європейським Союзом, повідомляється на сайті парламенту у четвер, пише УНН.&lt;br /&gt;
Деталі&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президентський законопроєкт про ратифікацію угоди про позику на підтримку України між Україною як позичальником та Національним банком України як агентом позичальника і Європейським Союзом, представленим Європейською комісією, як кредитором та меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом як кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України) зареєстровано під №0376 від 28 травня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Проєкт визначає рамки &quot;для залучення коштів у межах загальної суми до 90 млрд євро, у тому числі в рамках макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України&quot;, згідно з пояснювальною запискою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як вказано, укладення та подальше набуття чинності угодою про позику і меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації &quot;дозволить Україні у 2026-2027 роках залучити від Європейського Союзу до 90 млрд євро фінансового ресурсу для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, у межах меморандуму про взаєморозуміння обсяг макрофінансової допомоги становитиме до 8,35 млрд євро. Підставою для отримання допомоги є Регламент (ЄС) № 2026/467 від 24.02.2026, який запроваджує посилену співпрацю щодо започаткування позики на підтримку України на 2026-2027 роки на загальну суму до 90 млрд євро.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У межах цього інструменту імплементаційним рішенням Ради (ЄС) № 2026/919 від 23.04.2026 про схвалення допомоги Україні у впровадженні стратегії фінансування України було позитивно оцінено стратегію фінансування України на 2026 рік, а також визначено загальний обсяг підтримки на 2026 рік у розмірі до 45 млрд євро, що розподіляється на два ключові компоненти:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; оборонна частина (до 28,3 млрд євро) &amp;ndash; спрямовується на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; бюджетна частина (16,7 млрд євро) &amp;ndash; спрямовується на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас рівномірний розподіл фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; до 8,35 млрд євро надається безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; до 8,35 млрд євро &amp;ndash; додатково через механізм Ukraine Facility.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Фінансовий механізм інструменту позики на підтримку України базується на залученні Європейською комісією ресурсів на міжнародних ринках капіталу. Використання найвищого кредитного рейтингу Європейського Союзу (ААА) дозволяє забезпечити залучення фінансового ресурсу на максимально сприятливих умовах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас витрати на обслуговування цих запозичень (відсотки) повністю покриваються за рахунок бюджету ЄС, а погашення основної суми кредиту здійснюватиметься Україною виключно після отримання репарацій від російської федерації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як вказано в пояснювальній записці, з огляду на наведене, інструмент позики на підтримку України встановлює рамку для залучення позики від ЄС, джерелом погашення якої є репарації російської федерації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабної агресії. До отримання таких репарацій передбачено, що обслуговування залученого ресурсу буде здійснюватися за рахунок коштів ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Отже, відповідна допомога має юридичний статус довгострокової пільгової позики, однак фактично для Державного бюджету України вона має характер грантової підтримки, та відображатиметься як доходи державного бюджету. Оскільки поточне обслуговування здійснюється ЄС, а повернення коштів відтерміновано до моменту фактичної сплати репарацій агресором, реалізація цих актів не створює реального боргового навантаження та не потребуватиме додаткових видатків бюджету України, зазначається у пояснювальній записці.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомляється, &quot;реалізація угоди про позику та меморандуму про взаєморозуміння, здійснюватиметься в межах коштів, передбачених заінтересованим органам у Державному бюджеті України на відповідний рік&quot;.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ratifikaciju_kreditu_vid_es_na_90_miljardiv_evro_zelenskij_vnis_u_vr/2026-05-28-36685</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ratifikaciju_kreditu_vid_es_na_90_miljardiv_evro_zelenskij_vnis_u_vr/2026-05-28-36685</guid>
			<pubDate>Thu, 28 May 2026 08:44:42 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>росії подано ноту протесту - Латвія та Литва назвали погрози рф Києву порушенням Статуту ООН</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/29305531.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s29305531.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У міністерствах закордонних справ Латвії та Литви запевнили Україну у твердій підтримці, росії подано ноту протесту.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/29305531.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s29305531.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Латвія та Литва назвали погрози рф Києву порушенням Статуту ООН, росії подано ноту протесту&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У міністерствах закордонних справ Латвії та Литви запевнили Україну у твердій підтримці, росії подано ноту протесту, а також заявили, що погрози масованих обстрілів є порушенням Статуту ООН.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, в МЗС Литви сказано, що країна рішуче відкидає погрозу росії масовано вдарити по Києву та її повідомлення іноземцям про необхідність залишити місто.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;росії подано ноту протесту. Ми нікуди не йдемо та підтримуємо Україну. Погроза застосування сили є кричущим порушенням Статуту ООН&quot;, &amp;ndash; йдеться в заяві.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У МЗС Латвії заявили, що погрози росії Києву нас не залякають. &quot;Ми не залишаємо Київ. Це росія повинна піти. Латвія твердо стоїть на боці України&quot;, &amp;ndash; йдеться в заяві.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/rosiji_podano_notu_protestu_latvija_ta_litva_nazvali_pogrozi_rf_kievu_porushennjam_statutu_oon/2026-05-27-36684</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/rosiji_podano_notu_protestu_latvija_ta_litva_nazvali_pogrozi_rf_kievu_porushennjam_statutu_oon/2026-05-27-36684</guid>
			<pubDate>Wed, 27 May 2026 08:39:33 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>38 мігрантів, які прорили тунель під кордоном з білоруссю, у Литві завернули</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/22212064.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s22212064.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;36 чоловіків і дві жінки, які представилися громадянами Афганістану та Ірану, спробували потрапити до Литви в понеділок вночі.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/22212064.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s22212064.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Литовська Державна служба прикордонної охорони (VSAT) повідомила у вівторок, що її співробітники не допустили до Литви 38 мігрантів, які намагалися потрапити до країни з Білорусі через підземний тунель.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє LRT.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;36 чоловіків і дві жінки, які представилися громадянами Афганістану та Ірану, спробували потрапити до Литви в понеділок вночі, вийшовши з тунелю в Шальчинінкському районі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Прикордонники переслідували мігрантів у темному лісі, і врешті-решт їх затримали. Деякі з іноземців мали документи, що посвідчують особу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відправляючи мігрантів назад, співробітники VSAT, як зазвичай, пропонували їм гуманітарні набори з їжею та речами для перебування на відкритому повітрі. Більшість з них не взяли ці набори.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мігранти намагалися потрапити до Литви з білорусі через раніше викопані тунелі &amp;ndash; 6 квітня у Вільнюському районі та 6 травня у Вільнюському районі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Литовська Служба державної безпеки заявляє, що такі тунелі викопуються, а мігранти намагаються пролізти до Литви через них &quot;не без відома білоруських посадовців&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Загалом цього року 763 мігранти намагалися потрапити до Литви з білорусі в несанкціонованих місцях, 194 &amp;ndash; до Польщі та майже 4 тисячі &amp;ndash; до Латвії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З початку міграційної кризи литовські прикордонники затримали понад 25 тисяч іноземців, які намагалися незаконно потрапити до країни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наплив мігрантів до східних країн ЄС з білорусі почався у 2021 році, і Захід звинувачує мінський режим в його організації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше у травні у литовському місті Кальварія, на шляху до Польщі, прикордонники затримали громадянку Латвії, яка незаконно перевозила у своєму автомобілі мігрантів з сусідньої країни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, у Польщі біля кордону з білоруссю виявили підземний тунель, яким скористалися 180 мігрантів.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/38_migrantiv_jaki_prorili_tunel_pid_kordonom_z_bilorussju_u_litvi_zavernuli/2026-05-26-36683</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/38_migrantiv_jaki_prorili_tunel_pid_kordonom_z_bilorussju_u_litvi_zavernuli/2026-05-26-36683</guid>
			<pubDate>Tue, 26 May 2026 09:52:01 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Левченко виграла етап Діамантової ліги, Геращенко друга - країнський тріумф у Піднебесній:</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/21417925.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s21417925.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Юлія Левченко виграла етап Діамантовоїі ліги-2026 у стрибках у висоту, який приймає китайський Сямен.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/21417925.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s21417925.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Юлія Левченко виграла етап Діамантовоїі ліги-2026 у стрибках у висоту, який приймає китайський Сямен. Ірина Геращенко посіла друге місце.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Доля чемпіонства вирішалася на висоті 1,99 в очному протистоянні українок. Левченко в останній спробі змогла взяти висоту та стала переможницею.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Переможний стрибок Юлії Левченко у третій спробі на висоті 1,97&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Обидві представниці України розпочали виступи зі стартової висоти &amp;ndash; 1,8 м.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Першою помилалися Геращенко, яка взяла 1,94 лише з другої спроби. Проте вже на наступній висоті (1,97) уперед вийшла Геращенко, яка підкорила планку з другої спроби. Левченко лише з третьої.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після 1,97 в секторі залишилися лише представниці України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Трете місце дісталося представниці Ямайки Ламарі Дістін, яка лише за якістю спроб змогла випередити польку Марію Жодзик та австралійку Елеанор Паттерсон. Усі троє зупинилися на висоті 1,94.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Діамантова ліга-2026&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Етап 2. Сямень, Китай. 23 травня&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Стрибки у висоту, жінки&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Юлія Левченко (Україна) &amp;ndash; 1,99 SB&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ірина Геращенко (Україна) &amp;ndash; 1,97 SB&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ламара Дістін (Ямайка) &amp;ndash; 1,94&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Марія Жодзик (Польща) &amp;ndash; 1,94&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Елеанор Паттерсон (Австралія) &amp;ndash; 1,94&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Черіті Хуфнагель (США) &amp;ndash; 1,91&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Лу Цзявень (Китай) &amp;ndash; 1,88&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Морган Лейк (Велика Британія) &amp;ndash; 1,88&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Імке Оннен (Німеччина) &amp;ndash; 1,88&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Шао Юйці (Китай) &amp;ndash; 1,84 SB&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для Левченко це друга перемога на етапі Діамантової ліги. Перша датована 2020-м роком у Римі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для Ірини Геращенко це перший міжнародний старт такого рівня після народження доньки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наступний старт для стрибунок у висоту на Діамантовій лізі відбудеться в мароканському Рабаті 31 травня в межах 3-го етапу. У них візьме участь лідерка збірної України Ярослава Магучіх, яка перемагала у фіналі цих змагань тричі поспіль (2022, 2023, 2024). У 2025-му дніпрянка у запеклій боротьбі поступилася Ніколі Оліслагерс.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Юлія Левченко торік залишилася за крок від п&apos;єдесталу, посівши 4 місце у фіналі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/levchenko_vigrala_etap_diamantovoji_ligi_gerashhenko_druga_krajinskij_triumf_u_pidnebesnij/2026-05-25-36682</link>
			<category>Спортивні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/levchenko_vigrala_etap_diamantovoji_ligi_gerashhenko_druga_krajinskij_triumf_u_pidnebesnij/2026-05-25-36682</guid>
			<pubDate>Mon, 25 May 2026 10:21:27 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Через російський обстріл резиденція посла Албанії була пошкоджена</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/93748170.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s93748170.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Посла російської федерації в Албанії викликано для пояснень через масштабну російську атаку по Україні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/93748170.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s93748170.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Посла російської федерації в Албанії викликано для пояснень через масштабну російську атаку по Україні, внаслідок якої було влучено в житловий комплекс, де проживає посол Албанії в Україні, повідомив міністр закордонних справ Албанії Феріт Ходжа (Ferit Hoxha).&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Албанія рішуче засуджує черговий жорстокий і безрозбірливий масштабний обстріл ракетами та дронами, здійснений минулої ночі росією проти цивільних цілей в Україні, повністю ігноруючи людське життя та основну людську порядність. Цього разу було влучено в житловий комплекс, де проживає посол Албанії в Україні, поставивши його життя під серйозну загрозу. Це неприйнятно!&quot; &amp;ndash; йдеться у дописі міністра.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він наголосив, що напад на цивільні райони чи загроза для дипломатичного персоналу є серйозною ескалацією та &quot;ще одним яскравим нагадуванням про людську ціну тривалої агресії росії&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ця війна за вибором триває надто довго. Понад чотири роки з моменту її незаконного повномасштабного вторгнення росія невпинно атакує енергетичну інфраструктуру, школи, лікарні та домівки по всій Україні. Проте їй не вдалося зламати хоробрість, рішучість, стійкість і силу українського народу&quot;, &amp;ndash; заявив глава МЗС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Албанський міністр підкреслив, що &quot;росія не перемагає; вона лише вбиває, руйнує та завдає широкомасштабних спустошень і страждань&quot;. Також він повторив заклик до росії негайно припинити ці атаки, покласти край війні проти України, повністю дотримуватися міжнародного права та повернутися до переговорів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Албанія й надалі твердо стоятиме пліч-о-пліч з Україною та підтверджує свою непохитну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Винних у цих атаках необхідно притягнути до відповідальності&quot;, &amp;ndash; йдеться у дописі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що будівля Міністерства закордонних справ України зазнала незначних пошкоджень внаслідок вибухів неподалік. Він зазначив, що унікальна архітектурна спадщина, зведена Йосипом Лангбардом у 1939 році, постраждала від бойових дій уперше з часів Другої світової війни.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/cherez_rosijskij_obstril_rezidencija_posla_albaniji_bula_poshkodzhena/2026-05-24-36681</link>
			<category>Столичні новини - новини Києва</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/cherez_rosijskij_obstril_rezidencija_posla_albaniji_bula_poshkodzhena/2026-05-24-36681</guid>
			<pubDate>Sun, 24 May 2026 10:03:07 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для української ППО у НАТО знайшли нове фінансування</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/55211530.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s55211530.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна отримала нові зобов&amp;rsquo;язання від партнерів у межах програми PURL, через яку закуповують американське озброєння для ЗСУ.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/55211530.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s55211530.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Україна отримала нові зобов&amp;rsquo;язання від партнерів у межах програми PURL, через яку закуповують американське озброєння для ЗСУ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також вдалося відкрити ще одне джерело фінансування, яке допоможе покрити частину потреб української оборони. Про це повідомив глава МЗС Андрій Сибіга після зустрічі міністрів НАТО у Швеції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у шведському Гельсінгборзі Україна домовилася про нові внески партнерів на закупівлю зброї в межах програми PURL.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, розвиток цієї програми був одним із ключових завдань української делегації на переговорах. &amp;laquo;Це критично важлива ініціатива із закупівлі американських озброєнь, яка покриває левову частину потреб України в захисті від російських балістичних ударів&amp;raquo;, &amp;mdash; зазначив Сибіга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр повідомив, що після переговорів Україна отримала нові підтвердження щодо фінансової підтримки від партнерів. Які саме країни погодили внески та про які суми йдеться, поки офіційно не розкривають. &amp;laquo;Конкретні суми та країни розкривати поки не буду, оголошення будуть згодом&amp;raquo;, &amp;mdash; пояснив глава МЗС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окрім цього, за словами Сибіги, вдалося розблокувати ще одне джерело фінансування. Це дозволить додатково закрити частину потреб України в межах програми PURL.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр наголосив, що робота над наповненням програми триває постійно, особливо на тлі масованих російських атак. &amp;laquo;Враховуючи масштаб російського терору, робота над наповненням PURL триває&amp;raquo;, &amp;mdash; сказав він. Сибіга також подякував країнам-партнерам, які вже підтримують програму, а окремо &amp;mdash; НАТО та генеральному секретарю Альянсу Марку Рютте за координацію процесу.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що таке PURL&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Ініціатива Prioritized Ukraine Requirements List, або PURL, &amp;mdash; це спеціальний механізм, який дозволяє країнам НАТО фінансувати закупівлю для України американської зброї та військових технологій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Програма працює через добровільні внески союзників і зосереджена на тому озброєнні, яке Україна визначає як пріоритетне для фронту та захисту від російських атак. Йдеться насамперед про системи ППО, ракети, боєприпаси та інші критично важливі засоби оборони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На тлі постійних російських ударів по українських містах тема посилення ППО та постачання сучасного озброєння залишається однією з головних у переговорах Києва із західними партнерами.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_ukrajinskoji_ppo_u_nato_znajshli_nove_finansuvannja/2026-05-23-36680</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_ukrajinskoji_ppo_u_nato_znajshli_nove_finansuvannja/2026-05-23-36680</guid>
			<pubDate>Sat, 23 May 2026 08:52:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для захисту від російської когнітивної війни об’єдналися Україна та Європа</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/97800362.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s97800362.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;21 травня 2026 року Міністерство закордонних справ України спільно з Центром стратегічних комунікацій SPRAVDI провели Kyiv Stratcom Forum 2026.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/97800362.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s97800362.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Kyiv Stratcom Forum 2026&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомляє МЗС: 21 травня 2026 року Міністерство закордонних справ України спільно з Центром стратегічних комунікацій SPRAVDI провели Kyiv Stratcom Forum 2026.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Основною темою форуму стала когнітивна стійкість України та Європи, а також протидія російському впливу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У заході взяли участь високопосадовці, серед яких керівник Офісу Президента України Кирило Буданов, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та керівник Служби зовнішньополітичних інструментів Європейської комісії Петер Вагнер.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Форум зібрав представників з різних країн, зокрема з Великої Британії, Швеції, Норвегії, Франції, Румунії, Чехії та Литви. Ключовими темами обговорення стали:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; внутрішня стійкість держави та суспільства в умовах війни;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; міжнародна когнітивна безпека;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; питання історичних маніпуляцій;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; розвиток освіти у сфері когнітивної безпеки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У рамках заходу також була представлена ініціатива &amp;laquo;Новий мілітарний пейзаж&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Виступи учасників&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;У своїй промові Андрій Сибіга зазначив:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Щоб перемогти парад воєнних злочинців у москві, Україні сьогодні не треба його атакувати &amp;ndash; достатньо його просто дозволити. Парадоксально, але дієво. Україна має одну вирішальну перевагу над агресором &amp;ndash; правду.&amp;rdquo;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Кирило Буданов підкреслив, що &amp;ldquo;всі знають, що Україна &amp;ndash; гостинна країна. І тут раптом мігрантська криза. Вони просто створили паралельну реальність&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мар&amp;rsquo;яна Беца, заступниця міністра закордонних справ України, акцентувала увагу на тому, що &quot;росія швидко адаптується до геополітичних змін. Ця війна не тільки про Україну, вона також про Європу та глобальну безпеку&quot;. Вона також додала, що &quot;нарощування резистентності до FIMI та когнітивної війни має бути серед головних завдань будь-якої держави&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій SPRAVDI, наголосив на важливості збереження та примноження досвіду в сфері когнітивної безпеки. &quot;Саме тому ми в Центрі прагнемо, аби цей досвід і зберегти. І примножити&quot;, - зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Петер Вагнер, у свою чергу, підкреслив, що &quot;Україна перейшла від статусу цілі до ролі лідера, який не лише вистоює, а й відповідає на агресію&quot;. Він також зауважив, що &quot;ми маємо бути не лише щитом, але й мечем&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Kyiv Stratcom Forum 2026 став платформою для обговорення важливих питань, які стосуються когнітивної стійкості та інформаційної оборони, що є актуальними в умовах сучасних викликів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Подібні форуми демонструють зростаючу важливість інформаційної безпеки, особливо в контексті гібридних загроз, з якими стикаються не лише Україна, але й інші країни Європи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Участь міжнародних експертів та представників різних країн підкреслює глобальний характер цих викликів та необхідність спільних зусиль у їх подоланні. Важливо, що такі ініціативи сприяють обміну досвідом та знаннями, що може зміцнити позиції країн у боротьбі з дезінформацією та пропагандою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Важливість обговорення теми безпеки, зокрема ядерної, під час міжнародних форумів не можна недооцінювати.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наприклад, Безпековий Форум у Києві зосередиться на актуальних викликах, що стоять перед Україною та світом, включаючи ризики, пов&apos;язані з Чорнобилем. Ці питання тісно переплітаються з темами, які обговорюються на Kyiv Stratcom Forum, підкреслюючи важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_zakhistu_vid_rosijskoji_kognitivnoji_vijni_ob_ednalisja_ukrajina_ta_evropa/2026-05-22-36679</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_zakhistu_vid_rosijskoji_kognitivnoji_vijni_ob_ednalisja_ukrajina_ta_evropa/2026-05-22-36679</guid>
			<pubDate>Fri, 22 May 2026 09:51:57 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>&quot;Асоційоване членство&quot; в ЄС пропонує Україні Мерц</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/42929268.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s42929268.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні спеціальний статус &quot;асоційованого члена&quot; Європейського Союзу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/42929268.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s42929268.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Що це дасть Україні?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні спеціальний статус &quot;асоційованого члена&quot; Європейського Союзу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У листі до лідерів ЄС, з яким ознайомилося Reuters, Мерц запропонував надати Україні новий статус &quot;асоційованого члена&quot;, який дозволить українським посадовцям брати участь у самітах ЄС та зустрічах міністрів, але не голосувати на них.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німецький канцлер також запропонував, щоб члени ЄС взяли на себе &quot;політичне зобов&amp;rsquo;язання&quot; застосовувати до України пункт блоку про взаємодопомогу &quot;з метою створення суттєвої гарантії безпеки&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пропозиція Мерца є ​​спробою знайти золоту середину між швидким вступом та поточним статусом України як країни-кандидата на початку процесу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Моя пропозиція відображає особливу ситуацію України, країни, яка перебуває у стані війни. Вона допоможе сприяти поточним мирним переговорам як частині мирного врегулювання шляхом переговорів&quot;, - написав Мерц.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він додав, що це &quot;важливо не лише для безпеки України, а й для безпеки всього континенту&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Вступ України до ЄС&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує стати членом Євросоюзу вже у 2027 році. Водночас у низці країн ЄС такі терміни називають надто оптимістичними.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Уряди деяких країн Євросоюзу взагалі не підтримують активне обговорення та пришвидшення вступу нових членів, зокрема України. Серед таких держав - Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявляли, що швидкий вступ України до блоку наразі виглядає малоймовірним.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Брюсселі наголошують, що Київ має виконати всі необхідні умови для повноправного членства. Зокрема, єврокомісар Марта Кос окреслила перелік ключових вимог, які наразі стоять перед українською владою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона також закликала країни Європейського Союзу до літа офіційно відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України та Молдови до ЄС.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/asocijovane_chlenstvo_v_es_proponue_ukrajini_merc/2026-05-21-36678</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/asocijovane_chlenstvo_v_es_proponue_ukrajini_merc/2026-05-21-36678</guid>
			<pubDate>Thu, 21 May 2026 08:32:41 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для батьківства - дві третини чехів не вважають шлюб необхідністю</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/52376922.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s52376922.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;У Чехії продовжує змінюватися ставлення до сім&amp;rsquo;ї та батьківства.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/52376922.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s52376922.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;У Чехії продовжує змінюватися ставлення до сім&amp;rsquo;ї та батьківства. Більшість жителів країни вже не вважають офіційний шлюб необхідною умовою для народження та виховання дітей. Такі результати показало нове соціологічне опитування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Дослідження засвідчило, що приблизно дві третини чехів допускають батьківство без офіційного оформлення стосунків. Для багатьох мешканців країни головними стали стабільність пари та відповідальність партнерів, а не наявність штампа в паспорті.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Соціологи також зафіксували, що підтримка традиційної моделі шлюбу поступово знижується серед молодших поколінь. Водночас старші чехи частіше дотримуються думки, що офіційний шлюб залишається важливим етапом перед народженням дітей.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Як змінюється ставлення чехів до сім&amp;rsquo;ї&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Опитування показало кілька помітних тенденцій:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; дедалі більше пар у Чехії живуть разом без реєстрації шлюбу;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; народження дітей поза шлюбом уже давно не сприймається як щось незвичне;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; молодь частіше ставить на перше місце фінансову стабільність і житло, а не весілля;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; офіційний шлюб для багатьох став радше символічним кроком.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними чеських статистиків, кількість дітей, народжених поза шлюбом, у країні тривалий час залишається високою. Соціологи пояснюють це зміною суспільних цінностей та більш ліберальним ставленням до партнерських стосунків.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чому тема важлива для українців у Чехії&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Для українців, які живуть у Чехії, такі зміни також мають практичне значення. Багато сімей стикаються з іншими суспільними нормами, ніж в Україні, особливо у питаннях співжиття, виховання дітей та оформлення стосунків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Чехії партнерські відносини без шлюбу давно стали звичною частиною життя. Через це чеські роботодавці, школи чи державні установи зазвичай не роблять акценту на офіційному сімейному статусі батьків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Соціологи зазначають, що ставлення до шлюбу в Чехії змінюється вже не перший рік. На це впливають економічні фактори, подорожчання житла, а також бажання молодих людей довше зберігати незалежність і не поспішати з офіційним оформленням стосунків.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_batkivstva_dvi_tretini_chekhiv_ne_vvazhajut_shljub_neobkhidnistju/2026-05-20-36676</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_batkivstva_dvi_tretini_chekhiv_ne_vvazhajut_shljub_neobkhidnistju/2026-05-20-36676</guid>
			<pubDate>Wed, 20 May 2026 09:47:15 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Комплекс ППО Patriot Німеччина перекидає на східний фланг НАТО</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/79210784.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s79210784.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Збройні сили Німеччини перекидають комплекс ППО Patriot до Туреччини у рамках підтримки інтегрованої оборони східного флангу НАТО.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/79210784.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s79210784.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Де охоронятимуть небо німецькі установки Patriot?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Збройні сили Німеччини перекидають комплекс ППО Patriot до Туреччини у рамках підтримки інтегрованої оборони східного флангу НАТО.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє ЗМІ з посиланням на прес-службу уряду Німеччини.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Німецькі збройні сили планують підтримувати інтегровану протиповітряну оборону НАТО на південно-східному фланзі за допомогою оперативної групи ППО Patriot у Туреччині, яка розпочнеться наприкінці червня 2026 року&quot;, - йдеться у повідомленні німецького уряду.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зазначається, що розгортання нового комплексу заплановано до вересня 2026 року та складатиметься з вогневої частини Patriot та приблизно 150 німецьких солдатів з ракетного крила ППО №1 у Хузумі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Німеччина бере на себе все більшу відповідальність у рамках НАТО. Ми робимо це на східному фланзі, на Крайній Півночі &amp;ndash; а тепер також у Туреччині на південно-східному фланзі НАТО. Наші солдати дуже тісно координують свої дії з турецькими та американськими партнерами&quot;, - зазначив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він також зазначив, що минулого року німецькі Patriot були розгорнуті в Польщі, захищаючи логістичний центр НАТО в Жешуві.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, раніше Financial Times повідомляло, що США попередили союзників у Європі про можливі затримки постачання зброї через скорочення американських запасів після війни з Іраном.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попередження отримали, зокрема, Велика Британія, Польща, Литва та Естонія. За даними видання, затримки можуть торкнутися боєприпасів для HIMARS, Nasams і Patriot.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також повідомлялось, що європейські союзники України не поспішають передавати Києву власні запаси ракет для систем Patriot через побоювання, що це може послабити їхню протиповітряну оборону.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/kompleks_ppo_patriot_nimechchina_perekidae_na_skhidnij_flang_nato/2026-05-19-36675</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/kompleks_ppo_patriot_nimechchina_perekidae_na_skhidnij_flang_nato/2026-05-19-36675</guid>
			<pubDate>Tue, 19 May 2026 09:54:03 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Соратник путіна визнав, що росія не має що протиставити навалі українських дронів - паніка у москві</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/71466850.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s71466850.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;росія може програти війну в Україні. Така перспектива стає дедалі реальнішою завдяки високоефективній роботі українських дронів у російському стратегічному тилу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/71466850.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s71466850.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; росія може програти війну в Україні. Така перспектива стає дедалі реальнішою завдяки високоефективній роботі українських дронів у російському стратегічному тилу. Таку резонансну заяву зробив російський сенатор, екскерівник роскосмосу та один із соратників путіна Дмитро Рогозін, який ще донедавна активно підтримував повномасштабне вторгнення в Україну.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомили російські медіа, цитуючи публікацію Рогозіна в одній із соцмереж.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Дмитро Рогозін відреагував на масштабну атаку безпілотників, здійснену минулої ночі по російській території. За твердженням російської сторони, під час цієї атаки сили ППО нібито збили рекордні 556 дронів. На тлі цих подій Рогозін визнав, що Україна використовує тактику виснаження російської протиповітряної оборони та попередив про можливе посилення ударів у майбутньому.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На відміну від традиційних заяв представників кремля про &quot;повний контроль ситуації&quot;, цього разу Рогозін дозволив собі значно тривожніші оцінки. Він фактично визнав, що росія не здатна повністю нейтралізувати нові загрози, та закликав росіян не сподіватися на зменшення кількості атак.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Ви думаєте, їх буде менше? Ні, їхня кількість зростатиме, маршрути і тактика застосування вдосконалюватимуться. Вони будуть намацувати прогалини та вразливості в нашій обороні&quot;, - пише автор публікації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами сенатора, українські сили постійно вдосконалюватимуть маршрути польотів і методи застосування безпілотників, вишукуючи слабкі місця у російській системі оборони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рогозін також констатував, що Україна ефективно використовує тактику економічного виснаження ППО рф. Йдеться про ситуацію, коли дешеві дрони змушують російську армію витрачати дорогі зенітні ракети, вартість яких обчислюється мільйонами рублів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Вони будуть перевантажувати своїми дронами з пінопласту виробничі та технічні можливості країни з випуску зенітних керованих ракет, кожна з яких коштує кілька мільйонів рублів&quot;, &amp;ndash; заявив екскерівник роскосмосу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На його думку, надалі атаки можуть стати ще складнішими та комбінованими. Він припустив, що Україна використовуватиме космічну розвідку, диверсійно-розвідувальні групи, далекобійні безпілотники, крилаті та балістичні ракети, а також FPV-дрони, які можуть заздалегідь доставлятися до цілей безпосередньо на території рф.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремо Рогозін висловив занепокоєння через розвиток автономних баражуючих боєприпасів із елементами штучного інтелекту. За його словами, подібні системи, здатні працювати за заздалегідь завантаженими 3D-моделями цілей, у перспективі можуть серйозно порушити логістику російських військ у тилу. Він визнав, що головною метою таких ударів є дестабілізація транспортних маршрутів та ускладнення переміщення військової й важкої техніки.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/soratnik_putina_viznav_shho_rosija_ne_mae_shho_protistaviti_navali_ukrajinskikh_droniv_panika_u_moskvi/2026-05-18-36674</link>
			<category>Політичні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/soratnik_putina_viznav_shho_rosija_ne_mae_shho_protistaviti_navali_ukrajinskikh_droniv_panika_u_moskvi/2026-05-18-36674</guid>
			<pubDate>Mon, 18 May 2026 08:52:46 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>В Україні вшановують жертв політичних репресій</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/02827642.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s02827642.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Традиційним місцем скорботи є Биківнянські могили під Києвом &amp;ndash; найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937&amp;ndash;1941 років.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/02827642.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s02827642.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Спадкоємці срср знову принесли масовий терор: в Україні вшановують жертв політичних репресій&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Україні 17 травня відбуваються пам&apos;ятні заходи, присвячені Дню пам&apos;яті жертв політичних репресій. Цього дня країна вшановує пам&apos;ять десятків тисяч людей, розстріляних радянським режимом, а також сотень тисяч тих, хто був кинутий у в&apos;язниці.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У нинішніх реаліях цей пам&apos;ятний день набуває для України нового, ще більш трагічного значення. Про це пишуть Сухопутні війська ЗСУ.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Паралель історії з реальністю&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Українські військові вшановують пам&apos;ять жертв політичних репресій, яких радянський режим відправляв у табори та заслання або піддавав примусовому психіатричному лікуванню. Точна кількість закатованих радянською владою українців досі залишається невідомою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після початку повномасштабного вторгнення росії політичні переслідування знову стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, які опинилися в окупації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ідеологічні спадкоємці срср у путінській росії повернули методи радянського режиму, принісши в Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь та інші українські міста і села масовий терор.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Головне про цей день&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;День пам&apos;яті жертв політичних репресій присвячений мільйонам людей, які стали жертвами радянського тоталітарного режиму, їх було розстріляно, відправлено до таборів ГУЛАГу або примусово депортовано.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Традиційним місцем скорботи є Биківнянські могили під Києвом &amp;ndash; найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937&amp;ndash;1941 років.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На території Биківнянського лісу ховали розстріляних у київських тюрмах НКВС. На сьогодні встановлено імена понад 14 тисяч осіб, але за різними оцінками, загальна кількість похованих тут жертв може становити від 30 до 100 тисяч осіб.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Період найжорстокішого терору радянської влади припав на 1937&amp;ndash;1938 роки (епоха &quot;Великого терору&quot;). За оцінками істориків, за ці два роки в Україні було заарештовано близько 200 тисяч осіб. Більшу частину з них було розстріляно, решту відправлено в табори.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/v_ukrajini_vshanovujut_zhertv_politichnikh_represij/2026-05-17-36673</link>
			<category>Новини України</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/v_ukrajini_vshanovujut_zhertv_politichnikh_represij/2026-05-17-36673</guid>
			<pubDate>Sun, 17 May 2026 10:07:56 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У Німеччині знайшли несподіваний спосіб боротися з кризою - до 30 тисяч євро на квартиру</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/16405201.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s16405201.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Німеччині вирішили боротися з житловою кризою незвичним способом.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/16405201.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s16405201.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;У Німеччині вирішили боротися з житловою кризою незвичним способом: держава готова платити десятки тисяч євро за переобладнання нежитлових приміщень у квартири. Гроші можна отримати навіть за колишні офіси чи магазини, але є важливі умови.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чому Німеччина вирішила перетворювати офіси на квартири?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Про проєкт розповіли в Федеральному міністерстві житлового будівництва, міського розвитку та будівництва країні, який цитує Ausnews.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Навесні 2026 року знайти доступну квартиру в Німеччині стає складніше, тоді як частина комерційних площ простоює без використання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німеччина переживає житлову кризу вже не перший рік. Однією з причин стали високі ставки за кредитами та подорожчання будівництва, через що темпи зведення нового житла сповільнилися. Водночас після пандемії та переходу частини компаній на гібридний формат роботи дедалі більше офісних приміщень залишаються напівпорожніми або взагалі не використовуються.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Саме тому федеральний уряд вирішив спрямувати кошти на переобладнання порожніх будівель у житло. Із липня 2026 року стартує програма &quot;Від комерції до житла&quot;, на яку вже передбачили 300 мільйонів євро. Її головна ідея проста &amp;ndash; власники нежитлових приміщень отримуватимуть фінансову підтримку, якщо створять нові квартири. Причому повертати ці кошти не доведеться.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;До слова, схожі підходи вже використовували в інших європейських країнах. Як йдеться у матеріалі на Science Direct, у Великій Британії спрощували правила переобладнання офісів у житло, а в Нідерландах, за інформацією на ORA, такі проєкти розглядали як один зі способів скоротити дефіцит квартир і дати нове життя порожнім комерційним приміщенням.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністерка будівництва Німеччини Верена Хуберц, пояснюючи необхідність запуску програми переобладнання комерційних приміщень у житло, наголосила, що проблема порожніх будівель і дефіциту квартир дедалі більше загострюється. Про це йдеться на сайті Федерального міністерства житлового будівництва.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У багатьох містах будівлі стоять порожніми, тоді як квартир бракує. Місця, які колись були сповнені життя, завмерли, тоді як так багато людей шукають житло. Саме тут ми хочемо діяти,&amp;nbsp;&amp;ndash; наголосила Верена Хуберц.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У міністерстві розраховують, що така програма дозволить не лише збільшити кількість квартир, а й оживити райони, де роками простоювали комерційні приміщення.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Хто може отримати до 30 тисяч євро на житло?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Під програму потрапляють різні типи приміщень: старі офіси, магазини та навіть виробничі об&apos;єкти. Головна умова &amp;ndash; після реконструкції має з&apos;явитися щонайменше одна повноцінна квартира.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Держава компенсуватиме до 30% витрат на переобладнання, але максимум 30 тисяч євро на одну квартиру. Наприклад, якщо власник витратив на роботи 100 тисяч євро або більше, він отримає граничну суму компенсації. Якщо ж витрати були нижчими, розмір допомоги також буде меншим.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для компаній також діятиме ліміт &amp;ndash; не більш як 300 тисяч євро на одну організацію, що приблизно дорівнює фінансуванню десяти квартир.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Втім, у галузі закликають не переоцінювати потенціал програми. Виконавча директорка Центрального комітету німецької нерухомості (ZIA) Айгюль Озкан зазначила, що ефективність ініціативи ще потрібно оцінити. За її словами, передбачені 300 мільйонів євро фінансування потенційно дадуть змогу створити близько 10 тисяч квартир. Це може частково допомогти ринку, але навряд чи повністю розв&apos;яже проблему дефіциту житла.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Які умови можуть стати перепоною для участі у програмі?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Самого ремонту недостатньо. Щоб отримати фінансування, власникам доведеться провести енергомодернізацію: утеплити будівлю, оновити систему опалення та замінити вікна. Ці витрати доведеться покривати самостійно, але без цього заявку не схвалять.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після завершення робіт будівля повинна відповідати стандарту &quot;Ефективний дім 85&quot;, тобто споживати не більше 85% енергії порівняно з аналогічною новобудовою. Для історичних споруд правила дещо м&apos;якші. А в окремих регіонах, зокрема у Північному Рейні-Вестфалії, можна отримати ще й додатковий бонус &amp;ndash; до 10 тисяч євро за озеленення даху.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Прийом заявок здійснюватиме Національний банк розвитку KfW. Водночас є важливе правило: звернутися по фінансування потрібно ще до початку будівельних робіт. Якщо власники лише планують проєкт або перебувають на етапі консультацій, саме тоді варто подавати документи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для участі у програмі власникам потрібно заздалегідь підготувати проєкт реконструкції, документи на право власності та матеріали щодо енергоефективності будівлі. Без попередньої підготовки або у разі початку робіт до подачі заявки отримати фінансування не вдасться.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що відомо про ринок нерухомості Німеччини загалом?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Німецький ринок житла у 2026 році почав повільно виходити з кризи, хоча відновлення поки залишається нерівномірним. Попри слабший попит, ціни більше не падають &amp;ndash; їх підтримують дефіцит житла та низькі темпи будівництва. У першому кварталі ціни на новобудови зросли на 0,2%, а у річному вимірі &amp;ndash; на 1,6%, тоді як вторинне житло показало лише незначне зниження.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас інвестиції в нерухомість у Німеччині за цей період збільшилися на 20%, що свідчить про поступове повернення довіри до ринку. Найдорожчим містом країни залишається Мюнхен, де вартість квадратного метра квартир перевищує 9 тисяч євро. Аналітики вважають, що головним фактором, який і надалі підтримуватиме ціни, залишиться хронічний дефіцит житла.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/u_nimechchini_znajshli_nespodivanij_sposib_borotisja_z_krizoju_do_30_tisjach_evro_na_kvartiru/2026-05-16-36672</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/u_nimechchini_znajshli_nespodivanij_sposib_borotisja_z_krizoju_do_30_tisjach_evro_na_kvartiru/2026-05-16-36672</guid>
			<pubDate>Sat, 16 May 2026 10:10:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Спецтрибунал стає юридичною реальністю - Сибіга</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/82728950.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s82728950.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сибіга зазначив, що моральне підґрунтя Європи та світу буде відновлене лише тоді, коли злочин агресії проти України буде покараний.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/82728950.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s82728950.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Сибіга: Сьогодні ми пройшли точку неповернення &amp;ndash; Спецтрибунал стає юридичною реальністю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав ухвалення 37 державами-членами Ради Європи рішення про затвердження Розширеної часткової угоди щодо створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України &amp;ndash; третього установчого документа Спеціального трибуналу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час участі у засіданні Сибіга підкреслив актуальність створення Спецтрибуналу нагадавши про вчорашній злочинний російський удар по Києву, який забрав життя 24 людей, серед них 3 &amp;ndash; діти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Сьогодні історичний день. Ми творимо історію. Як і Нюрнберзький трибунал 80 років тому, цей Спеціальний трибунал у Гаазі відновить справедливість на руїнах війни&quot;, &amp;ndash; сказав міністр.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сибіга зазначив, що моральне підґрунтя Європи та світу буде відновлене лише тоді, коли злочин агресії проти України буде покараний.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;путін завжди хотів увійти в історію. І цей Трибунал допоможе йому цього досягти. Він увійде в історію. Як злочинець. І не лише він. путін, Шойгу, Герасимов, Бортніков, Золотов, Медведєв, Патрушев, лукашенко та інші. Сьогодні всі вони отримали свій квиток до Гааги&quot;, &amp;ndash; зазначив міністр.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами глави МЗС, сьогодні було пройдено точку неповернення &amp;ndash; Спеціальний трибунал став юридичною реальністю. Через рік після ухвалення політичного рішення у Львові затверджено імплементаційну угоду, що за швидкістю для міжнародного кримінального правосуддя є справжнім юридичним рекордом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас, Сибіга зауважив, що це лише початок на шляху до справедливості. &quot;Буде більше країн. Буде приміщення у Гаазі. Буде перший комітет. І будуть вироки. Україні це потрібно. Європі це потрібно. І навіть росії потрібен цей Трибунал&quot;, &amp;ndash; додав він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр підкреслив, що інфраструктура відповідальності складатиметься з трьох елементів: Спеціального трибуналу, Міжнародної компенсаційної комісії та Реєстру збитків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Відповідальність ніколи не стане предметом компромісу. Справедливість є невід&amp;rsquo;ємним елементом тривалого миру&quot;, &amp;ndash; підкреслив Сибіга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Розширена часткова угода щодо створення Керівного комітету Спеціального трибуналу визначатиме адміністративні та управлінські засади його функціонування, а також створюватиме додаткові механізми для розширення міжрегіональної підтримки Спецтрибуналу. До Угоди можуть приєднатися як держави-члени Ради Європи, так і треті держави.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/spectribunal_stae_juridichnoju_realnistju_sibiga/2026-05-15-36671</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/spectribunal_stae_juridichnoju_realnistju_sibiga/2026-05-15-36671</guid>
			<pubDate>Fri, 15 May 2026 09:13:42 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Під варту з альтернативою застави у 140 млн грн - суд відправив Єрмака</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/62321203.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s62321203.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила відправити Єрмака під варту з альтернативою застави у 180 мільйонів гривень.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/62321203.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s62321203.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Вищий антикорупційний суд 14 травня відправив екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака під варту на два місяці з альтернативою застави у 140 мільйонів гривень.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Суд розглядав клопотання про обрання запобіжного заходу Єрмаку два дні &amp;mdash; 12 та 13 травня &amp;mdash; через значну кількість матеріалів та перерви на повітряну тривогу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила відправити Єрмака під варту з альтернативою застави у 180 мільйонів гривень.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ексголову ОП підозрюють у відмиванні грошей на будівництві кооперативу &amp;laquo;Династія&amp;raquo; під Києвом разом з іншими фігурантами. Ця справа &amp;mdash; частина більшого розслідування правоохоронців під назвою операція &amp;laquo;Мідас&amp;raquo; про корупцію в енергетиці.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Справа про відмивання грошей на будівництві під Києвом&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За версією слідства, у 2021&amp;mdash;2025 роках учасники схеми могли відмити понад 460 мільйонів гривень &lt;strong&amp;gt;НАБУ і САП опублікували подробиці справи кооперативу &amp;laquo;Династія&amp;raquo;, нові &amp;laquo;плівки&amp;raquo; і листування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У цій справі підозрюють Єрмака. НАБУ і САП опублікували подробиці справи кооперативу &amp;laquo;Династія&amp;raquo;, нові &amp;laquo;плівки&amp;raquo; і листування. У цій справі підозрюють Єрмака через будівництво котеджного містечка &amp;laquo;Династія&amp;raquo; в Козині на Київщині. Йдеться про чотири приватні резиденції та окрему спа-зону загального користування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також слідство вважає, що фінансування проєкту частково могло походити з корупційних схем у &amp;laquo;НАЕК &amp;laquo;Енергоатом&amp;raquo;, які розслідують у межах справи &amp;laquo;Мідас&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;11 травня НАБУ і САП у цій справі повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. Наступного дня, 12 травня, у межах цього ж провадження підозри отримали ще шестеро фігурантів .&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ще шістьом фігурантам справи про відмивання 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом оголосили підозри, серед них &amp;mdash; ексвіцепрем&amp;rsquo;єр Олексій Чернишов і бізнесмен Тимур Міндіч.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Олексій Чернишов і Тимур Міндіч також фігурують у справі щодо &amp;laquo;Енергоатому&amp;raquo;. Напередодні оголошення підозри Міндіч виїхав до Ізраїлю. Згодом НАБУ направило документи для оголошення його в розшук Інтерполу. Чернишову ВАКС призначив тримання під вартою з заставою у 120 мільйонів гривень, її внесли повністю.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pid_vartu_z_alternativoju_zastavi_u_140_mln_grn_sud_vidpraviv_ermaka/2026-05-14-36670</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pid_vartu_z_alternativoju_zastavi_u_140_mln_grn_sud_vidpraviv_ermaka/2026-05-14-36670</guid>
			<pubDate>Thu, 14 May 2026 09:47:36 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Розглянути спецрежим CBAM для України, бо війна – це форс-мажор, Європарламенті закликали Єврокомісію</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/64476592.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s64476592.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Депутати Європейського парламенту закликали Європейську комісію переглянути у бік пом&amp;rsquo;якшення підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/64476592.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s64476592.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Депутати Європейського парламенту закликали Європейську комісію переглянути у бік пом&amp;rsquo;якшення підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) щодо України, наголосивши, що умови повномасштабної війни потребують окремого режиму або спеціальних винятків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Я не можу уявити, яка ситуація підпадає під форс-мажор, якщо воєнні обставини України не підпадають&quot;, &amp;ndash; наголосив доповідач щодо CBAM, депутат Європарламенту Мохаммед Шагім під час засідання Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI), яке минулого тижня розглядало зміни до Регламенту CBAM та створення Тимчасового фонду декарбонізації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, нинішній механізм форс-мажору фактично не враховує реалії війни в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Шагім зазначив, що Україна очевидно не має можливостей для проведення декарбонізації у необхідному темпі та не може забезпечити незалежну верифікацію даних про викиди в умовах війни та запропонував окремо обговорити це питання, щоб знайти для України спеціальне рішення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Представник Європейської народної партії Петер Лізе також публічно підтримав необхідність окремого підходу. &quot;Я не хочу відкривати скриньку Пандори, але Україна це справді особливий випадок&quot;, &amp;ndash; заявив він та звернувся до Єврокомісії із запитанням, чому Брюссель наразі не розглядає можливість винятків для України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Доповідач щодо Тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен також підтримав позицію колег і заявив, що розчарований відсутністю чіткої відповіді Єврокомісії щодо України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В той же час представниця Європейської комісії, директорка з питань непрямого оподаткування та адміністрування податків директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Марія Елена Скоппіо заявила, що Україна &quot;не є частиною нинішньої доповіді&quot; та не стала коментувати можливість застосування спеціального режиму або форс-мажору до країни, що страждає від повномасштабної російської агресії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час дискусії депутати також активно обговорювали ширші наслідки CBAM для європейської промисловості та конкуренції на світових ринках &amp;ndash; зокрема, Паскаль Канфен прямо пов&amp;rsquo;язав механізм CBAM із ризиками посилення позицій росії на експортних ринках, особливо аграрних. За його словами, європейські виробники стикаються з додатковими вуглецевими витратами, тоді як російські конкуренти таких витрат не мають. &quot;ЄС не повинен робити такий подарунок росії&quot;, &amp;ndash; вважає Канфен.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В той же час звучали пропозиції й подальшого розширення CBAM на додаткові митні коди для захисту європейських компаній. Представниця Єврокомісії Скоппіо привітала таке обговорення, але наголосила на принципах пропорційності та технічної здійсненності, а також попередила, що надто широке розширення сфери застосування може створити надмірне адміністративне навантаження.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомлялося, віцепрем&amp;rsquo;єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка у середині квітня у Брюселі заявив, що Єврокомісія припустилася помилки в розрахунках щодо застосування з 1 січня 2026 року CBAM для України, що підтвердили практичні результати першого кварталу 2026 року. Він наголосив, що цю помилку необхідно виправити, відповідні переговори наразі ведуться на рівні Єврокомісії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Я думаю, що ми знайдемо рішення, яке задовільнить Комісію&quot;, &amp;ndash; сказав він у дискусії на Третьому бізнес-саміті Україна-ЄС, який проходив 22-23 квітня. За словами Качки, у Брюсселі відбулася &quot;гарна дискусія&quot; з гендиректором DG TAXUD) Герассімосом Томасом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, який також був учасником зустрічі з Томасом, під час дискусії був більш жорстким: він назвав взаємодію між Україною та ЄС у питання CBAM &quot;дивною&quot;. &quot;Іноді це трохи схоже на газлайтинг&quot;, &amp;ndash; зазначив глава Мінекономіки&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він нагадав, що українська сторона висловлювала весь минулий рік, особливо другу його половину, занепокоєння, що CBAM створить багато проблем в Україні та надавала відповідні розрахунки. &quot;І справа не в тому, що ЄС казав, що це неважливо. Вони казали, що цього не станеться. У них є розрахунки, що впливу не буде. Тепер ми бачимо справді, справді великий вплив. І так, нам потрібно це вирішити&quot;, &amp;ndash; заявив Соболев під час дискусії на бізнес-саміті.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними Мінекономіки, через об&amp;rsquo;єктивну неможливість верифікації викидів під час війни, втрати українського експорту в галузі металургії у першому кварталі 2026-го склали від 17% до 93% &amp;ndash; залежно від сектору. За словами міністра, була досягнута домовленість, що DG TAXUD прискорять процес верифікації викидів України і запропонують практичні рішення для бізнесу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Генеральний директор ПАТ &quot;ArcelorMittal Кривий Ріг&quot; (АМКР) Мауро Лонгобардо в інтерв&amp;rsquo;ю агентству &quot;Інтерфакс-Україна&quot; на початку березня повідомив, що через CBAM європейські клієнти АМКР скасували всі замовлення, які складали третин виробництва, бо їм потрібно додатково платити від $60 до $90 за кожну тонну продукції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше на неможливість уникнути сплати за максимальним тарифом CBAM із-за відсутності верифікації скаржилися також представники енергосектору. &quot;Тобто всі, хто мав сміливість в Європі купити (в Україні) електричну енергію, навіть у сонячної станції, вони мають заплатити в кінці кварталу EUR68 за кожну МВт-годину&quot;, &amp;ndash; заявив наприкінці березня голова київського офісу Секретаріату Енергетичного співтовариства (ЕС), який очолював Міненерго у 2019-2020 роках, Олексій Оржель.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він уточнив, що проведення по CBAM-верифікації генеруючих потужностей в Україні, де продовжується війна, у цьому році та на початку наступного малоймовірно, бо попит на цю послугу зараз дуже великий, у тому числі серед балканських країн, по яким також болюче вдарило запровадження цього механізму.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Національний банк України у квітневому Інфляційному звіті зменшив прогноз експорту з України цього року з $63,6 млрд до $61,6 млрд та прогноз зростання ВВП з 1,8% до 1,3% та назвав серед причин запровадження CBAM з початку року&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/rozgljanuti_specrezhim_cbam_dlja_ukrajini_bo_vijna_ce_fors_mazhor_evroparlamenti_zaklikali_evrokomisiju/2026-05-13-36669</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/rozgljanuti_specrezhim_cbam_dlja_ukrajini_bo_vijna_ce_fors_mazhor_evroparlamenti_zaklikali_evrokomisiju/2026-05-13-36669</guid>
			<pubDate>Wed, 13 May 2026 09:10:45 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>НАБУ розкрило подробиці справи - оголошення підозри колишньому голові Офісу президента Єрмаку</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/60019926.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s60019926.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому керівникові Офісу президента Андрію Єрмаку.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/60019926.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s60019926.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому керівникові Офісу президента Андрію Єрмаку у справі про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. За даними слідства, через будівництво котеджного містечка &quot;Династія&quot; під Києвом могли відмити понад 460 мільйонів гривень.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомили у НАБУ та САП.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними слідства, Єрмак є одним з учасників організованої групи, причетної до будівництва елітного котеджного містечка &quot;Династія&quot; у Козині Київської області. Йому інкримінують ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України &amp;mdash; легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тривають невідкладні слідчі дії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У відомстві розповіли, що викрили організовану групу, причетну до легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У НАБУ заявили, що схема діяла з 2018 року. За версією слідства, до неї були причетні колишній міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, бізнесмен Тимур Міндіч та інші особи. У матеріалах справи фігурують умовні позначення учасників &amp;mdash; &quot;Че Гевара&quot;, &quot;Карлсон&quot; та R2.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Слідчі вважають, що через проєкт будівництва приватних резиденцій у 2021&amp;ndash;2025 роках могли відмити майже 9 мільйонів доларів, або понад 460 мільйонів гривень.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Подробиці схеми&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За даними НАБУ, тоді ще у 2018 році Че Гевара (за даними прокурора САП, таким прізвиськом фігуранти називали Олексія Чернишова) увійшов у склад засновників ТОВ BLООM Development. Влітку 2019 року це товариство придбало в Козинської сільради на Київщині понад 4 га землі, яка й стала основою для майбутнього будівництва.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У листопаді того самого року Че Гевару призначили головою Київської ОДА. Через статус держслужбовця свою частку в статутному капіталі товариства він передав своїй дружині. У березні 2020-го Че Гевара очолив Міністерство розвитку громад та територій, а вже у травні 2020 року &quot;зародилися концепції будівництва приватних резиденцій &quot;Династія&quot; на землях, які перебувають у власності та частково в оренді ТОВ BLООM Development, засновником якого є дружина Че Гевари&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними НАБУ, для реалізації проєкту Че Гевара з підконтрольних йому людей сформував команду проєкту &quot;Династія&quot;. У червні 2020 року Чернишов залучив до будівництва Тимура Міндіча (Карлсона). Орієнтовно тоді ж до будівництва залучили Єрмака (R2).&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Будівництво вели в Козинській сільраді Київської області в котеджному містечку &quot;Династія&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Так ділянка виглядала у 2020 році до початку забудови. Фото: Скриншот / NABU&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними НАБУ, вартість земельних ділянок у Козині, на яких планували будівництво &quot;Династії&quot;, за оцінками самих же учасників проєкту, становила на той час від 4 до 20 тисяч доларів за одну сотку землі. Водночас резиденції мали зводитись на ділянках загальною площею понад 8 гектарів, вартість яких могла перевищувати 6 мільйонів доларів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У НАБУ зазначають, що учасники &amp;laquo;проєкту &quot;Династія&quot;&amp;raquo; домовилися побудувати на ділянках чотири приватних резиденції для особистого проживання. Площа кожного будинку становила приблизно 1000 кв. м, а вартість одного будинку &amp;mdash; близько 2 мільйонів доларів. Ці будинки називали R1, R2, R3, R4. Також вони домовились побудувати спільний маєток R0 зі спа-зоною, басейном і спортзалом.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/nabu_rozkrilo_podrobici_spravi_ogoloshennja_pidozri_kolishnomu_golovi_ofisu_prezidenta_ermaku/2026-05-12-36668</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/nabu_rozkrilo_podrobici_spravi_ogoloshennja_pidozri_kolishnomu_golovi_ofisu_prezidenta_ermaku/2026-05-12-36668</guid>
			<pubDate>Tue, 12 May 2026 09:56:33 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Було цинічним проголошене путіним припинення вогню – Каллас</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/96097438.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s96097438.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Верховний представник Європейського союзу Кая Каллас назвала цинічним припинення вогню, проголошене путіним.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/96097438.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s96097438.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Верховний представник Європейського союзу Кая Каллас назвала цинічним припинення вогню, проголошене путіним, зазначивши, що його єдиною метою був лише захист військового параду в москві 9 травня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідний коментар вона зробила в понеділок в Брюсселі, говорячи про порядок денний засідання Ради ЄС із закордонних справ, на якому також буде обговорюватися питання війни, яку проти України веде рф.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Звичайно, ми бачили, що припинення вогню, якого хотів путін, було дуже цинічним лише для захисту його параду, тоді як вони насправді атакували цивільних осіб в Україні. Україна дотримувалася припинення вогню, як і раніше пропонувала припинення вогню безумовно, але росія насправді не витримала цього&quot;, &amp;ndash; констатувала Каллас.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона також підтвердила, що &quot;сьогодні ми також очікуємо просування із санкціями, спрямованими проти людей, які допомагають працювати з українськими дітьми, яких вони депортували з України&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Також у нас заплановані заходи високого рівня щодо українських дітей, як їх реально повернути, що ще може зробити міжнародна спільнота, тому що це жахливо, що роблять з цими дітьми&quot;, &amp;ndash; нагадала Каллас.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомлялося, 10 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна впродовж двох діб утримувалась від далекобійних дій у відповідь на відсутність російських масованих атак.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Приємно, що станом на зараз, за сьогодні не було масованих атак &amp;ndash; ракетних ударів, авіаційних. Але у фронтових районах, у громадах поблизу фронту спокою не було. росіяни продовжують свою штурмову активність на тих напрямках, які для них ключові. Є обстріли, були дронові удари різних типів на фронті. За вчорашню та сьогоднішню добу було вже більш ніж 150 штурмових дій, більше сотні обстрілів і ще майже десять тисяч ударів дронами-камікадзе. Тобто на фронті російська армія тиші не дотримується й навіть особливо не намагається&quot;, &amp;ndash; повідомив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Стосовно відсутності російських масованих атак та утримання України від далекобійних дій у відповідь, президент заявив: &quot;у подальшому ми будемо реагувати так само дзеркально, і якщо росіяни вирішать повернутись до повноформатної війни &amp;ndash; наші санкції за це будуть негайно й будуть відчутними&quot;.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/bulo_cinichnim_progoloshene_putinim_pripinennja_vognju_kallas/2026-05-11-36667</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/bulo_cinichnim_progoloshene_putinim_pripinennja_vognju_kallas/2026-05-11-36667</guid>
			<pubDate>Mon, 11 May 2026 10:07:48 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Зробили заяву щодо вступу в Євросоюз Зеленський і Кошта</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25326650.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25326650.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент Володимир Зеленський впевнений, що намагання росії зламати і розколоти Європу не спрацюють.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25326650.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25326650.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент Володимир Зеленський впевнений, що намагання росії зламати і розколоти Європу не спрацюють.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це глава держави повідомив в Telegram за підсумками розмови із президентом Європейської ради Антоніу Коштою, інформує ЗМІ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зеленський висловив вдячність за привітання українців та України з Днем Європи і вдячність за всю підтримку Європи для України в час української оборони в повномасштабній війні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми захистимо свою незалежність і право нашого народу самостійно обирати шлях. Саме цим ми захистимо і право всіх європейських народів жити так, як вони самі того хочуть. росії не вдасться зламати Європу та розколоти її: багато було намагань, але жодне не спрацювало. І не спрацює&quot;, - наголосив Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як додав президент України, вони з Коштою обговорили спільну роботу заради подальшої європейської інтеграції України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зеленський переконаний, що Україна буде повноправною частиною Євросоюзу:&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Заяви Кошти&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Своєю чергою, голова Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що звертається до українців як до майбутніх членів сім&amp;rsquo;ї Євросоюзу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;У День Європи ми відзначаємо спільний європейський проєкт, коли наші засновники обрали єдність замість розбрату та співпрацю замість конфлікту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вони вирішили побудувати майбутнє миру, свободи та процвітання на руїнах Другої світової війни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ваша мужність надихає нас щодня. Ви захищаєте наші європейські цінності. Ми будемо поруч з вами стільки, скільки знадобиться для досягнення справедливого та тривалого миру&quot;, - наголосив Кошта.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як заявив президент Європейської Ради, в Європі вірять, що майбутнє українців - у Євросоюзі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zrobili_zajavu_shhodo_vstupu_v_evrosojuz_zelenskij_i_koshta/2026-05-10-36666</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zrobili_zajavu_shhodo_vstupu_v_evrosojuz_zelenskij_i_koshta/2026-05-10-36666</guid>
			<pubDate>Sun, 10 May 2026 10:39:45 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Збільшують квоти на перевезення і запускають роботу над електронними дозволами Україна та Туреччина</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/67634576.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s67634576.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Обмін дозволами відбувся 7 травня під час Міжнародного транспортного форуму у Лейпцигу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/67634576.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s67634576.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Під час засідання Змішаної комісії з міжнародних автомобільних перевезень Україна та Туреччина домовилися про збільшення кількості дозволів для міжнародних перевезень, а також про початок спільної роботи над цифровізацією системи дозволів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це пише ЗМІ, посилаючись на Міністерство розвитку громад та територій України&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;laquo;Ми послідовно працюємо над цифровізацією міжнародних перевезень та спрощенням процедур для перевізників.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Домовленість із Туреччиною щодо запуску роботи над електронними дозволами &amp;ndash; це ще один крок до сучасної та прозорої системи міжнародних перевезень. Паралельно важливо, що ми збільшуємо кількість дозволів для вантажних і пасажирських перевезень, адже це пряма підтримка українського бізнесу та мобільності людей&amp;raquo;, &amp;ndash; зазначив віцепрем&apos;єр-міністр з відновлення України &amp;ndash; міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, сторони погодили додатковий обмін дозволами на перевезення вантажів в/з третіх країн на 2026 рік у кількості 300 одиниць. Це на 10% більше раніше затвердженої квоти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також Україна та Туреччина погодили додаткові 300 дозволів на двосторонні пасажирські перевезення. Раніше річна квота становила 400 дозволів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, сторони домовились, що у 2027 році кількість дозволів на пасажирські перевезення буде збільшена з 400 до 700.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремий напрям співпраці &amp;ndash; цифровізація системи дозволів для міжнародних перевезень. Україна та Туреччина розпочинають спільну роботу над впровадженням електронних дозволів, що має спростити процедури для перевізників та зробити систему більш прозорою й зручною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Домовленості спрямовані на розвиток цифрових сервісів, спрощення міжнародних перевезень та посилення транспортної співпраці між Україною і Туреччиною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Обмін дозволами відбувся 7 травня під час Міжнародного транспортного форуму у Лейпцигу. Найближчим часом дозволи будуть доступні українським перевізникам у пунктах видачі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, двосторонні та транзитні вантажні перевезення між Україною і Туреччиною лібералізовані до завершення війни. Це означає, що для таких перевезень окремі дозволи не потрібні.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zbilshujut_kvoti_na_perevezennja_i_zapuskajut_robotu_nad_elektronnimi_dozvolami_ukrajina_ta_turechchina/2026-05-09-36664</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zbilshujut_kvoti_na_perevezennja_i_zapuskajut_robotu_nad_elektronnimi_dozvolami_ukrajina_ta_turechchina/2026-05-09-36664</guid>
			<pubDate>Sat, 09 May 2026 10:00:21 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Спроби використати росактиви на користь України поновлюють Нідерланди</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/32637694.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s32637694.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нідерланди прагнуть відновити переговори щодо використання до 210 млрд євро заморожених російських активів, щоб допомогти Україні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/32637694.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s32637694.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Нідерланди прагнуть відновити переговори щодо використання до 210 млрд євро заморожених російських активів, щоб допомогти Україні продовжувати оборону наступного року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це стало відомо ЗМІ від шести дипломатів та посадовців ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр фінансів Нідерландів Елко Гайнен у вівторок намагався заручитися підтримкою колег з ЄС під час закритих дебатів у Брюсселі, стверджують співрозмовники.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відновлення дискусії щодо російських активів ризикує знову розпалити напружену юридичну, комерційну та політичну суперечку, що точилася наприкінці минулого року, коли прем&apos;єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер протистояв Європейській комісії через побоювання, що його країна буде змушена повернути мільярди російських коштів, що зберігаються в Брюсселі, якщо москва спробує відібрати ці гроші.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Такі країни, як Болгарія, Франція, Італія та Мальта, також висловлювали занепокоєння щодо пропозиції Європейської комісії використовувати заморожені державні активи для фінансування України, тоді як Європейський центральний банк постійно попереджав, що використання заморожених коштів може відлякати інші уряди від ведення бізнесу в єврозоні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ініціатива Гайнена з&apos;явилася, незважаючи на те, що Брюссель ще не переказав жодного євро з позики у розмірі 90 млрд євро, забезпеченої бюджетом ЄС, про надання якої Києву протягом наступних двох років у грудні домовилися 24 лідери ЄС. Ця позика покриє лише дві третини прогнозованого дефіциту бюджету України до 2027 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейська комісія заохочує Канаду, Велику Британію, США та Японію, щоб ті виділили решту коштів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Угода про позику, укладена в останній момент у грудні, забезпечила задоволення нагальних потреб Києва у готівці. Але дипломати та посадовці в Комісії не мають ілюзій, що Києву знадобиться більше грошей, якщо москва продовжить вести свою війну.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ЄС міг би продовжувати випускати спільні облігації для підтримки України, або ж лідери могли б повернутися до дебатів щодо російських активів. Нідерланди та країни Північної Європи віддали б перевагу останньому варіанту, особливо з огляду на те, що Комісія ніколи не відкликала свою початкову пропозицію щодо використання російських активів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми не коментуємо те, що було сказано в приватному колі&quot;, &amp;ndash; заявив речник уряду Нідерландів. &quot;Європейська Рада домовилася в грудні минулого року, що Союз зобов&amp;rsquo;язується заморозити активи до отримання Україною репарацій і залишає за собою право забезпечити наявність активів для погашення позики, у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права. Наша позиція залишається узгодженою з цією домовленістю&quot;, &amp;ndash; додав він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними джерел, Гаага зв&amp;rsquo;язалася з деякими столицями ЄС напередодні засідання Ecofin у вівторок, щоб оцінити, скільки підтримки отримає міністр під час дебатів. Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія підтримали заклики Гайнена. Інші мовчали, усвідомлюючи, наскільки політично суперечливою стала дискусія минулого року в гонитві за тим, щоб не допустити вичерпання військового бюджету України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми теж підтримуємо [заклики Гайнена], але не висловлювалися&quot;, &amp;ndash; сказав один із дипломатів на умовах анонімності, щоб говорити вільно. &quot;Це (тема росактивів) повернеться до кінця року&quot;, &amp;ndash; додав він.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/sprobi_vikoristati_rosaktivi_na_korist_ukrajini_ponovljujut_niderlandi/2026-05-08-36663</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/sprobi_vikoristati_rosaktivi_na_korist_ukrajini_ponovljujut_niderlandi/2026-05-08-36663</guid>
			<pubDate>Fri, 08 May 2026 09:03:13 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Ведуть путіна до трибуналу Макрон і ЄС</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/37720063.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s37720063.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рада ЄС 5 травня затвердила рішення про підписання Розширеної часткової угоди щодо Спеціального трибуналу, створеного під егідою Ради Європи.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/37720063.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s37720063.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Європейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги &amp;mdash; особиста відповідальність володимира путіна, а також його найближчого оточення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейський Союз офіційно підтвердив намір стати співзасновником Спеціального трибуналу для переслідування російського керівництва, включно з володимиром путіним. Це рішення знаменує новий етап міжнародної правової боротьби проти злочину агресії рф проти України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рада ЄС 5 травня затвердила рішення про підписання Розширеної часткової угоди щодо Спеціального трибуналу, створеного під егідою Ради Європи. Цей орган матиме статус міжнародної інституції, а не гібридної чи національної структури, що підкреслює його глобальну легітимність.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Євросоюз не лише приєднається до угоди, а й увійде до керівного комітету трибуналу, відіграючи провідну роль у його діяльності. Це означає, що Брюссель бере на себе політичну та юридичну відповідальність за запуск механізму, який може стати прецедентом у сучасній історії міжнародного права.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Спеціальний трибунал створюється для переслідування злочину агресії &amp;mdash; найвищого рівня порушення міжнародного права, що охоплює рішення про вторгнення та ведення війни. Його юрисдикція поширюватиметься на перших осіб російської федерації, включно з президентом путіним.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Підготовчий процес триває з червня 2025 року, коли Україна та Рада Європи підписали угоду про заснування трибуналу. Тепер, після завершення основних юридичних процедур, очікується офіційний запуск у 2027 році.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейські дипломати наголошують: приєднання ЄС до числа співзасновників стане сигналом для інших держав-членів Ради Європи, які ще не визначилися зі своєю позицією. У Брюсселі переконані, що міжнародна підтримка трибуналу зростатиме, адже злочин агресії не має терміну давності.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для України це рішення &amp;mdash; стратегічна перемога. Київ отримує гарантію, що справа проти російського керівництва не залишиться лише політичним гаслом, а стане юридичною реальністю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ЄС уже запровадив безпрецедентні санкції проти росії, але створення трибуналу &amp;mdash; це крок, який виходить за межі економічного тиску. Він відкриває шлях до персональної відповідальності тих, хто ухвалював рішення про війну.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У світовій історії подібні інституції створювалися після Другої світової війни &amp;mdash; Нюрнберзький процес став символом покарання агресорів. Тепер Європа готує сучасний аналог, який може визначити нову епоху міжнародної юстиції.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/vedut_putina_do_tribunalu_makron_i_es/2026-05-07-36662</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/vedut_putina_do_tribunalu_makron_i_es/2026-05-07-36662</guid>
			<pubDate>Thu, 07 May 2026 09:57:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Що відомо про атаку на Харків, Запоріжжя і не тільки - росія порушила режим &quot;тиші&quot;</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/57320875.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s57320875.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Що відомо про порушення перемир&apos;я росією?&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/57320875.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s57320875.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Що відомо про порушення перемир&apos;я росією?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;росія порушила режим &quot;тиші&quot;: що відомо про атаку на Харків, Запоріжжя і не тільки -наслідки атаки уточнюються&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;росіяни вночі та зранку 6 травня атакували кілька міст України, чим порушили режим &quot;тиші&quot;, який запропонував та оголосив президент Володимир Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Головне:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Одразу після початку перемир&apos;я у Дніпрі пролунав вибух, але фіксація ворожих цілей була мінімальна&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Під ранок ворог активізував атаки, військові фіксували дрони та пуски КАБів&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Під ударом, де вже відомо про наслідки - були Харків та Запоріжжя&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; У Харкові пошкоджені будинки та постраждалі&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; У Запоріжжі атаковано об&apos;єкт промислової інфраструктури&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Коли рф порушила перемир&apos;я і як відбувалися атаки&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Зауважимо, що старт режиму &quot;тиші&quot; почався в ніч з 5 на 6 травня о 00:00. Однак одразу через кілька хвилин у Дніпрі пролунали вибухи. За даними Повітряних сил ЗСУ і моніторингових каналів, на місто летіли дрони, які були запущені ще до початку старту перемир&apos;я.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після цього ворожі БпЛА фіксувалися у Харківській області, але було незрозуміло, чи це нові дрони, чи ті, що були запущені раніше. Однак деякий час моніторингові канали писали, що, принаймні - нових пусків не було. Відомо, що приблизно о 01:00 гучно було в Ізюмі Харківської області.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згодом ніби стало тихіше (за виключенням фіксації дронів на Харківщині), але сигнал тривоги у прифронтових регіонах оголошували регулярно.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Починаючи з четвертої ранку військові зафіксували пуски КАБів на Сумську, Харківську та Донецьку області, а вже з п&apos;ятої ранку ворог неодноразово запускав КАБи на Запорізьку область.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пізніше, після шостої ранку, ворог почав спроби атакувати дронами Харків. Також безпілотники фіксувалися біля Кривого Рогу (Дніпропетровська область) та з акваторії Чорного моря в напрямку Одеської області.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Які міста атакувала РФ і що відомо про наслідки&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Харків&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мер Харкова Ігор Терехов поінформував, що у місті сталися влучання щонайменше у двох районах - Новобаварському та Шевченківському.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, у першому районі окупанти влучили у приватний будинок, внаслідок чого сталася пожежа. Загалом пошкоджені 7 приватних будинків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас глава Харківської ОВА Олег Синєгубов поінформував, що наразі у місті вже двоє постраждалих.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Запоріжжя&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними глави Запорізької ОВА Івана Федорова, для регіону цієї ночі неодноразово була загроза застосування дронів та КАБів, а також лунали вибухи. Вже о шостій району він уточнив наслідки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ворог атакував обʼєкт промислової інфраструктури. Минулося без постраждалих&quot;, - йдеться у повідомленні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Кривий Ріг&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зранку ворог атакував місто &quot;Шахедами&quot;. Пошкоджено інфраструктуру.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Нікопольському районі противник атакував дронами та артилерією Нікополь, Марганецьку, Покровську, Червоногригорівську і Томаківську громади. Понівечені адмінбудівля, готель, багатоквартирні й приватні будинки, автомобілі.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Перемир&apos;я між Україною та рф&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що глава кремля володимир путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Під час цієї розмови він повідомив американському лідеру, що готовий оголосити перемир&apos;я з Україною 8 та 9 травня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На початку цього тижня в Міноборони офіційно підтвердили, що путін наказав припинити вогонь на час вищезазначених дат.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Однак президент України Володимир Зеленський запропонував не чекати цього і розпочати режим &quot;тиші&quot; в ніч з 5 на 6 травня. В українському МЗС наголошували, що Київ реально готовий закінчити війну і 6 травня покаже, чи хоче того ж росія.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/shho_vidomo_pro_ataku_na_kharkiv_zaporizhzhja_i_ne_tilki_rsija_porushila_rezhim_tishi/2026-05-06-36661</link>
			<category>Надзвичайні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/shho_vidomo_pro_ataku_na_kharkiv_zaporizhzhja_i_ne_tilki_rsija_porushila_rezhim_tishi/2026-05-06-36661</guid>
			<pubDate>Wed, 06 May 2026 09:07:55 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Член Ради Нацбанку дав чітку відповідь - чи справді трудові мігранти потрібні Україні</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/93353774.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s93353774.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Україні існує дефіцит робочої сили. Один з варіантів вирішення &amp;ndash; залучення трудових мігрантів.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/93353774.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s93353774.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Основні тези&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; В Україні існує дефіцит робочої сили. Один з варіантів вирішення &amp;ndash; залучення трудових мігрантів.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Економіст, член Ради Нацбанку України Василь Фурман пояснив, як він ставиться до цієї ідеї.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Україні дійсно фіксують нестачу працівників, яка поглиблюється на тлі повномасштабної війни. Є різні варіанти, як розв&apos;язати цю проблему.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Економіст, член Ради Нацбанку України Василь Фурман розповів, що дефіцит робочих рук в Україні справді існує. На його думку, це цілком звична практика в усьому світі, коли залучають іноземних громадян на роботу. Ця проблема стане особливо актуальною, коли розпочнеться післявоєнна відбудова. Україна потребуватиме значних трудових ресурсів.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Як ще боротися з дефіцитом робочої сили?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За словами Фурмана, безперечно, не варто орієнтуватися лише на мігрантів. Зараз, за різними даними, близько 5 &amp;ndash; 6 мільйонів українців виїхали з початку повномасштабної війни. Держава має робити усе можливе, аби вони захотіли повернутися додому.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ми розуміємо, що усі не повернуться. Тому важливо впроваджувати державні програми, аби залучати українців, які виїхали за кордон. Також потрібно впроваджувати програми для залучення громадян інших країн. Це допоможе, зокрема, швидкими темпами розбудовувати державу після війни,&amp;nbsp;&amp;ndash; сказав Фурман.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;При цьому ситуація не стає гіршою. Принаймні упродовж останніх двох місяців індекс ділових очікувань бізнесу підвищується. Це свідчить, що бізнес має кращі очікування щодо розвитку цього року. Хоч бізнес підтверджує, що дефіцит робочої сили існує.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що в Україні можуть переглянути список так званих &quot;ризикових країн&quot;. Все для того, аби бізнесу було легше наймати іноземних працівників. При цьому він визнає, що не можна забувати про безпекові та соціальні ризики. Є розуміння, що іноземці можуть використати офіційне працевлаштування лише для того, аби в&apos;їхати до України.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Не всі підтримують ввезення трудових мігрантів&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев не підтримує ідею залучення трудових мігрантів до України. Попри робочі руки, не можна забувати про мовні, правові та культурні бар&apos;єри. Також мігранти не завжди налаштовані працювати. На його думку, потрібно стимулювати українців повертатися додому. Є ключові питання, які потрібно вирішити &amp;ndash; житло та робота.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Експерт з ринку праці Василь Воскобойник підтверджує, що нестачу людей зараз відчувають фактично в усіх секторах економіки. На його думку, трудові мігранти зможуть частково побороти проблему дефіциту на ринку праці. Але разом з тим потрібно мати чіткі й жорсткі умови депортації у разі порушення українського законодавства.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/chlen_radi_nacbanku_dav_chitku_vidpovid_chi_spravdi_trudovi_migranti_potribni_ukrajini/2026-05-05-36660</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/chlen_radi_nacbanku_dav_chitku_vidpovid_chi_spravdi_trudovi_migranti_potribni_ukrajini/2026-05-05-36660</guid>
			<pubDate>Tue, 05 May 2026 10:05:49 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Змінить правила власності, шлюбу та спадщини - новий Цивільний кодекс України</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/09779787.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s09779787.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Верховна Рада 28 квітня 2026 року ухвалила в першому читанні законопроєкт №15150 &amp;mdash; повну нову редакцію Цивільного кодексу України.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/09779787.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s09779787.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Верховна Рада 28 квітня 2026 року ухвалила в першому читанні законопроєкт №15150 &amp;mdash; повну нову редакцію Цивільного кодексу України. Документ на 803 сторінки має замінити чинний кодекс 2003 року та стати основою для регулювання права власності, договорів, сімейних відносин, спадщини й особистих прав громадян. Авторами законопроєкту є голова парламенту Руслан Стефанчук та низка народних депутатів від фракції &amp;laquo;Слуга народу&amp;raquo;. Проєкт уже встиг викликати критику правозахисників, юристів та державних органів через низку суперечливих норм.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чому кодекс вирішили переписати з нуля&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Автори законопроєкту обґрунтовують необхідність рекодифікації тим, що чинний Цивільний кодекс вичерпав свій модернізаційний потенціал. За їхніми словами, документ потребує системного оновлення відповідно до європейських стандартів, адаптації до цифрової економіки та остаточної &amp;laquo;дерадянізації&amp;raquo; приватного права. Робота над проєктом тривала понад сім років із залученням суддів, науковців та інших фахівців галузі. Документ складається з дев&amp;rsquo;яти книг, які охоплюють загальні принципи приватного права, особисті немайнові права, речові права, інтелектуальну власність, договірне право, сімейне право, спадкування, міжнародне приватне право та публічність прав цивільних.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попередню версію законопроєкту за номером 14394 зареєстрували у січні 2026 року. Після хвилі критики автори змінили номер на 15150 та скоригували окремі норми. Зокрема, з тексту прибрали положення про можливість зниження шлюбного віку до 14 років за рішенням суду, норму про &amp;laquo;небажання мати дитину&amp;raquo; чи &amp;laquo;нездатність до зачаття&amp;raquo; як підставу для розлучення, а також юридичні наслідки релігійного обряду шлюбу. Пояснень щодо причин цих змін у супровідних документах не з&amp;rsquo;явилося.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Доброзвичайність як новий обмежувач прав&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Однією з найбільш дискусійних новел законопроєкту стало введення категорії &amp;laquo;доброзвичайності&amp;raquo; (boni mores) як підстави для регулювання приватних відносин. Згідно з визначенням у проєкті, доброзвичайність означає сукупність моральних норм і принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних у суспільстві уявлень про належну поведінку. Термін використовується в кодексі 45 разів і застосовується до широкого кола правовідносин.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За текстом законопроєкту, здатність фізичної особи мати цивільні права, не визначені Конституцією чи законом, прив&amp;rsquo;язана до несуперечності доброзвичайності. Право на свободу природного існування, право на донорство, право розпоряджатися своїм тілом після смерті &amp;mdash; все це обмежене вимогами відповідності моральним нормам. Суд також може керуватися доброзвичайністю при ухваленні рішення про примирення подружжя. Виховання дітей батьками так само має не суперечити цій категорії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець застеріг, що існує ризик довільного тлумачення та застосування доброзвичайності. На його думку, це може призводити до дискримінаційного обмеження прав осіб за їхніми персональними ознаками. Омбудсмен наголосив, що критерії, які базуються на оціночних поняттях без чіткої конкретизації, не відповідають вимогам передбачуваності закону та правової визначеності, які є складовими верховенства права.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Сімейне право та позиція щодо одностатевих пар&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт фактично виключає одностатеві пари з інституту сімейного права. Стаття 1474 визначає фактичний сімейний союз виключно як спільне проживання двох осіб протилежної статі однією сім&amp;rsquo;єю без реєстрації шлюбу. Для одностатевих пар, які вважають себе родиною, юридичного визнання не передбачено.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Закон прямо забороняє особам однієї статі усиновлювати дитину разом. Навіть якщо пара фактично вже виховує дитину одного з партнерів, другий партнер не отримає жодних батьківських прав і обов&amp;rsquo;язків. Репродуктивні права також обмежені: людина не може розпоряджатися своїм біологічним матеріалом на користь партнера чи партнерки однієї статі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У міжнародному приватному праві закріплено, що шлюб, укладений і визнаний за кордоном, в Україні не матиме сили, якщо партнери однієї статі. Для спадкування партнери у фактичному союзі мають право на спадщину в третій черзі, проте оскільки сам цей союз визнається тільки для різностатевих пар, для одностатевих сімей ця норма не працюватиме. Якщо людина в офіційному шлюбі змінює стать, шлюб автоматично вважатиметься недійсним з дня реєстрації зміни статі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Правозахисна організація &amp;laquo;Інсайт&amp;raquo; наголосила, що стаття 6 зберігає поняття &amp;laquo;доброзвичайності&amp;raquo; як одну з основ правових норм, що відкриває простір для застосування суб&amp;rsquo;єктивних консервативних уявлень про &amp;laquo;правильну&amp;raquo; поведінку. Критики законопроєкту вказують, що такі норми суперечать євроінтеграційним зобов&amp;rsquo;язанням України щодо запровадження реєстрованих партнерств.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Нові правила для шлюбу та розлучення&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт вводить низку змін у регулювання шлюбних відносин. Згідно зі статтею 1513, суд може вживати заходів для примирення подружжя, якщо це відповідає доброзвичайності. Якщо у подружжя є неповнолітні діти, суд зобов&amp;rsquo;язаний призначити строк для примирення сторін. Це означає, що навіть якщо один із подружжя хоче розлучитися швидко, процес автоматично затягуватиметься.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Народна депутатка від фракції &amp;laquo;Голос&amp;raquo; Інна Совсун звернула увагу на те, що в проєкті немає чіткого визначення поняття &amp;laquo;доброзвичайність&amp;raquo;. На її думку, якщо суддя вирішить, що розлучатися неморально та неетично, подружжя змушуватимуть пробувати примиритися.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремо врегульовано питання прізвища після розлучення. Колишній чоловік може звернутися до суду і вимагати, щоб дружина повернула його прізвище. Суд отримує право оцінювати моральність поведінки жінки вже після розірвання шлюбу. Якщо людина передумала після заручин, з неї можна стягнути компенсацію моральної шкоди.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Змінюються й правила щодо аліментів. Стягнення заборгованості за минулий період обмежили одним роком замість десяти років за чинним кодексом. Допоміжні репродуктивні технології дозволені лише за суворими медичними показаннями.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Право власності та інститут посідання&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт вносить суттєві зміни в регулювання права власності, які викликали занепокоєння серед правників та природоохоронних організацій. Згідно з проєктом, існує тільки те, що внесено до публічного реєстру, причому особа не може посилатися на незнання відомостей, що підлягають публічності. Відсутність доступу до реєстрів у період дії воєнного стану при цьому не враховується.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У кодексі вводиться правило конкуренції прав на один об&amp;rsquo;єкт: пріоритет має той, хто першим подав заяву з реєстраційною дією. Запис у реєстрі, внесений навіть незаконно, не підлягає виключенню за наявності добросовісного набувача. За статтею 442, якщо хтось заволодів чужим нерухомим майном і продовжує ним володіти 10 років, він набуває право власності на це майно.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт повертає середньовічний інститут &amp;laquo;посідання&amp;raquo; &amp;mdash; здійснення особою фактичного контролю над річчю незалежно від наявності юридичного титулу. Наявність у посідача правомірної підстави посідання презюмується, якщо не доведено іншого. Юрист Михайло Колядінцев звернув увагу, що від цих норм можуть постраждати внутрішньо переміщені особи, спадкоємці, люди у тривалих відрядженнях чи ті, хто був змушений виїхати за кордон. Без механізму призупинення строків для цих категорій громадян новела може позбавити добросовісного власника, який є тимчасово відсутнім, права на захист.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Українська Природоохоронна Група заявила, що вкрадені у держави ліси, річки, заповідні території та пам&amp;rsquo;ятки археології достатньо буде внести до реєстру, і держава та громада фактично втратять право за них судитися. Заступниця міністра юстиції Олена Ференс повідомила, що Міністерство юстиції пропонувало повністю виключити книгу 9 &amp;laquo;Публічність прав цивільних&amp;raquo; ще в попередньому законопроєкті.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Критичні зауваження щодо правоздатності та дієздатності&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Юристи виявили проблеми в базових визначеннях законопроєкту. Стаття 31 перевизначає цивільну правоздатність через &amp;laquo;здатність здійснювати&amp;raquo; замість &amp;laquo;мати&amp;raquo;. На думку Михайла Колядінцева, це створює ризик неконституційного звуження поняття правоздатності для немовлят, осіб у комі та осіб з тяжкими розладами свідомості. Через ототожнення правоздатності зі &amp;laquo;здатністю здійснювати&amp;raquo; зникає різниця з дієздатністю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Стаття 42 розширює підстави для обмеження або визнання особи недієздатною, включаючи формулювання &amp;laquo;інший розлад&amp;raquo; і &amp;laquo;патологічна ігрова чи інша залежність&amp;raquo;. Юристи застерігають, що під ці категорії потенційно можуть потрапити особи з посттравматичним стресовим розладом, зокрема ветерани та внутрішньо переміщені особи. Відкриті формулювання створюють простір для довільного розсуду суду і не відповідають вимозі передбачуваності закону за практикою Європейського суду з прав людини.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Стаття 204 скасовує презумпцію правомірності правочину, яка існує в чинному кодексі. Юристи прогнозують ризик зростання спорів про дійсність правочину та послаблення довіри до нотаріальних актів і реєстраційних дій. Депутатка Київської міськради Вікторія Пташник пояснила цю зміну на прикладі: продали річ, отримали гроші, передали її покупцю, той покористувався і написав лист про визнання договору недійсним, а далі доводьте в суді, що договір був дійсним.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Позитивні новели за оцінкою юристів&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;При всій критиці юристи виокремлюють і позитивні зміни в законопроєкті. Стаття 223 скасовує жорсткі вимоги до письмової форми правочину і вводить нову конструкцію електронної форми. Це може прирівняти комунікації в месенджерах до письмової форми, що відповідає сучасній комерційній практиці та гармонізує українське законодавство зі світовими нормами.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Статті 37, 38, 43 та 47 розширюють процесуальні права малолітніх, неповнолітніх, обмежено дієздатних і недієздатних осіб. Йдеться про права на самозахист, на звернення до суду, до уповноваженого Верховної Ради з прав людини та до прокурора. За оцінкою юриста Михайла Колядінцева, ці нововведення закривають реальну прогалину української юридичної практики, коли діти і недієздатні особи часто не мали ефективного механізму захисту від зловживань власних законних представників.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Стаття 196 вводить нову пряму відповідальність держави за шкоду життю та здоров&amp;rsquo;ю громадян. На підготовку законопроєкту до другого читання відвели 21 день. Усі залучені до розгляду учасники заявили, що готують свої пропозиції до другого читання. 254 народних депутати проголосували за законопроєкт у першому читанні.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zminit_pravila_vlasnosti_shljubu_ta_spadshhini_novij_civilnij_kodeks_ukrajini/2026-05-04-36659</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zminit_pravila_vlasnosti_shljubu_ta_spadshhini_novij_civilnij_kodeks_ukrajini/2026-05-04-36659</guid>
			<pubDate>Mon, 04 May 2026 10:21:35 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Відбудеться окрема сесія щодо України під час саміту Європейської політичної спільноти</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/49534473.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s49534473.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У столиці Вірменії пройде Саміт Європейської політичної спільноти, на якому буде проведено окрему сесію стосовно війни в Україні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/49534473.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s49534473.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Про це повідомили у Єлисейському палаці.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що відомо про сесію в Єревані щодо України?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;У столиці Вірменії пройде Саміт Європейської політичної спільноти, на якому буде проведено окрему сесію стосовно війни в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Єлисейському палаці повідомили, що на сесії буде підтверджено мобілізацію та підтримку для України від країн-партнерів. Також очікується, що участь на зустрічі візьме Володимир Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент Франції Еммануель Макрон також буде присутній на Саміті Європейської політичної спільноти та прибуде до Вірменії 4 &amp;ndash; 5 травня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, що 16 травня 2025 року відбувся крайній Саміт Європейської політичної спільноти у Тирані. Під час зустрічі було обговорено припинення війни в Україні та посилення санкцій проти Росії. Тоді до столиці Албанії прибули понад 40 іноземних лідерів, а саме: Кір Стармер, Еммануель Макрон, Фрідріх Мерц, Реджеп Ердоган та Володимир Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Останні новини про підтримку для України&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Німеччина надасть Україні 11,6 мільярда євро у 2027 році та по 8,5 мільярда євро щороку з 2028 по 2030 роки. У 2026 році Німеччина виділить Україні 11,5 мільярда євро на артилерію, дрони, бронетехніку та інше обладнання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Франція запропонує Греції знижку на нові Rafale в обмін на передачу Україні 43 винищувачів Mirage 2000. Однак, існує ймовірність, що не всі з них працюють, оскільки найстаріші вже були виведені з експлуатації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пентагон розблокував 400 мільйонів доларів військової допомоги для України після тиску американських законодавців.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/vidbudetsja_okrema_sesija_shhodo_ukrajini_pid_chas_samitu_evropejskoji_politichnoji_spilnoti/2026-05-03-36658</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/vidbudetsja_okrema_sesija_shhodo_ukrajini_pid_chas_samitu_evropejskoji_politichnoji_spilnoti/2026-05-03-36658</guid>
			<pubDate>Sun, 03 May 2026 08:48:47 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Пʼять тисяч американських військових Трамп наказав вивести з Німеччини</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/22465379.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s22465379.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З Німеччини виведуть одну бригаду сухопутних військ, а також, ймовірно, інші підрозділи США, які розміщені у країні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/22465379.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s22465379.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент США Дональд Трамп наказав Пентагону вивести з Німеччини пʼять тисяч американських військових.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляють медіа The Hill і The Wall Street Journal.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами високопоставленого чиновника Пентагону, перебазування поверне чисельність американських військ у Європі приблизно до того рівня, який був до 2022 року. З Німеччини виведуть одну бригаду сухопутних військ, а також, ймовірно, інші підрозділи США, які розміщені у країні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, зміни торкнуться батальйону далекобійних ракетних систем, який попередня адміністрація планувала розгорнути у країні наприкінці 2026 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Речник Пентагону Шон Парнелл заявив, що США пішли на такий крок після ретельного аналізу американських сил у Європі. За його словами, військових виведуть упродовж наступних 6&amp;mdash;12 місяців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Кілька днів тому канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував Вашингтон, заявивши, що США не мають стратегії у війні з Іраном. Представник Пентагону назвав заяви німецького канцлера &amp;laquo;недоречними&amp;raquo; та заявив, що Трамп наказав вивести війська, реагуючи на &amp;laquo;контрпродуктивні зауваження Мерца&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше цього тижня Трамп також пригрозив вивести американські війська з Іспанії та Італії. Рішення щодо цього ще немає.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прокоментував плани США вивести частину своїх військ. За його словами, такий крок американців був очікуваний. Тепер це має спонукати Європу взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У цьому плані, каже Пісторіус, Німеччина рухається в правильному напрямку &amp;mdash; розширює свою армію, збільшує закупівлі озброєння і розвиває військову інфраструктуру.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас міністр оборони підкреслив, що присутність військ США в Європі відповідає інтересам як європейських країн, так і Вашингтону.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німеччина є центром американської присутності в Європі. Наразі там базуються приблизно 36 тисяч військових США. Загалом у Європі, за оцінкою WSJ, перебувають 85 тисяч американських військових.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Адміністрація Трампа раніше розглядала можливість вивести свої війська з країн НАТО, які не допомагали під час війни з Іраном, і передислокувати їх до країн, що активно підтримували військову кампанію США.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як писала WSJ, цей план може призвести до того, що більшу кількість американських військ розмістять ближче до західних кордонів росії.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/p_jat_tisjach_amerikanskikh_vijskovikh_tramp_nakazav_vivesti_z_nimechchini/2026-05-02-36657</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/p_jat_tisjach_amerikanskikh_vijskovikh_tramp_nakazav_vivesti_z_nimechchini/2026-05-02-36657</guid>
			<pubDate>Sat, 02 May 2026 10:21:12 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Коаліцію з питань оборонного забезпечення створили Україна та країни-партнери</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/03171323.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s03171323.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;До CORPUS увійшли закупівельні агенції України, Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/03171323.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s03171323.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Україна разом із країнами-партнерами створила CORPUS (Coalition for Resilient Procurement and Unified Support) &amp;ndash; багатонаціональну коаліцію у сфері оборонного забезпечення, повідомляє Інтерфакс-Україна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ініціатором створення коаліції виступила Агенція оборонних закупівель ДОТ Міністерства оборони України. До CORPUS увійшли закупівельні агенції України, Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідний меморандум про співпрацю був підписаний представниками агенцій 30 квітня в Києві.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мета коаліції &amp;ndash; стати постійною платформою для посилення обороноздатності України та партнерів, а також об&amp;rsquo;єднати закупівельні агенції для кращої координації, підвищення стійкості систем забезпечення і розвитку співпраці в умовах безпекових змін.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В АОЗ зазначили, що коаліція залишається відкритою для інших країн-партнерів за умови приєднання до Меморандуму та одностайної підтримки Ради директорів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Взаємодія між агенціями відбуватиметься на операційному рівні &amp;ndash; через обмін рішеннями щодо роботи з ринком, цифрових інструментів, антикорупційних і комплаєнс-практик, а також організації постачання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремий інтерес партнерів викликають ІТ-рішення ДОТ, які міністерство оборони впроваджує як частину загальної цифрової трансформації відомства. Ці інструменти вже довели свою ефективність на практиці. Зокрема, йдеться про цифрову екосистему DOT-Chain: маркетплейс озброєння DOT-Chain Defence, систему управління харчуванням DOT-Chain Food та систему управління поставками оперативного рівня DOT-Chain Arsenal.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Цифровізація дозволила пришвидшити постачання та зробити процеси більш керованими, а процес ухвалення рішень базувати на основі даних.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Директор агенції оборонних закупівель України ДОТ, очолюватиме CORPUS протягом першого року. Надалі головування здійснюватиметься на ротаційній основі за одностайним рішенням учасників.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/koaliciju_z_pitan_oboronnogo_zabezpechennja_stvorili_ukrajina_ta_krajini_partneri/2026-05-01-36656</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/koaliciju_z_pitan_oboronnogo_zabezpechennja_stvorili_ukrajina_ta_krajini_partneri/2026-05-01-36656</guid>
			<pubDate>Fri, 01 May 2026 09:28:00 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Про що говорив британський король Чарльз III у Конгресі США</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/46382326.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s46382326.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Король Великої Британії Чарльз III під час виступу перед Конгресом США закликав до рішучої підтримки України та єдності в НАТО.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/46382326.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s46382326.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Підтримка України, єдність НАТО і кліматична криза. Про що говорив британський король Чарльз III у Конгресі США&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Король Великої Британії Чарльз III під час виступу перед Конгресом США закликав до рішучої підтримки України та єдності в НАТО. Виступ монарха перед американськими законодавцями 28 квітня став першим з 1991 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Слова із виступу британського короля наводять ABC News та Independent.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Передусім Чарльз III зазначив, що зараз світ переживає часи великої невизначеності &amp;mdash; військових конфліктів від Європи до Близького Сходу, які створюють серйозні виклики для міжнародної спільноти та безпосередньо впливають на життя громадян у різних країнах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, британський король нагадав про події терактів 11 вересня 2001 року, після яких НАТО вперше застосувало статтю 5 про колективну оборону. За словами монарха, сьогодні світ потребує такої ж непохитної рішучості для підтримки України та її &amp;laquo;найсміливішого народу&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Після 11 вересня, коли НАТО вперше задіяло 5 статтю, а Рада Безпеки ООН об&amp;rsquo;єдналася перед обличчям терору, ми відповіли на виклик разом &amp;mdash; як це було протягом більш ніж століття: пліч-о-пліч через дві світові війни, Холодну війну, Афганістан і моменти, що визначали нашу спільну безпеку. Сьогодні така ж непохитна рішучість потрібна для захисту України та її найсміливішого народу. Вона потрібна для того, щоб забезпечити справедливий і тривалий мир&amp;raquo;, &amp;mdash; сказав Чарльз III.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Чарльз III приділив увагу й трансатлантичному партнерству. За його словами, союз між Великою Британією та США, що формувався століттями, є унікальним, і за це британці глибоко вдячні американському народу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попри критику НАТО з боку президента США Дональда Трампа останнім часом, король наголосив на важливості Альянсу і закликав Конгрес знову присвятити себе колективній обороні. За його словами, США залишаються &amp;laquo;серцем&amp;raquo; НАТО, а будь-які спроби послабити Альянс, на що натякає Трамп, ставлять під удар безпеку всього цивілізованого світу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Від глибин Атлантики до катастрофічно танучого крижаного покриву Арктики відданість і досвід Збройних сил США та їхніх союзників лежать в основі НАТО. Вони пов&amp;rsquo;язані з обіцянкою захищати одне одного, захищати наших громадян та інтереси, убезпечувати північноамериканців і європейців від наших спільних ворогів. Наші оборонні, розвідувальні та безпекові зв&amp;rsquo;язки глибоко переплетені завдяки відносинам, що вимірюються не роками, а десятиліттями&amp;raquo;, &amp;mdash; сказав британський король.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Завершуючи виступ, монарх закликав до відповідальності перед майбутніми поколіннями в питанні клімату, зазначивши, що руйнування природних систем загрожує не лише екології, а й економічному процвітанню.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Дивлячись у наступні 250 років, ми також повинні задуматися про нашу спільну відповідальність за охорону природи, нашого найціннішого та незамінного надбання&amp;raquo;, &amp;mdash; підкреслив король.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окрім цього, Чарльз III згадав про нещодавню спробу замаху на президента США.&amp;nbsp; Він зазначив, що &amp;laquo;подібні акти насильства не матимуть успіху&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Чарльз III закликав до єдності попри внутрішні суперечки: &amp;laquo;Якими б не були наші розбіжності, які б не були розбіжності, ми єдині у нашому зобов&amp;rsquo;язанні підтримувати демократію, захищати всіх наших людей від шкоди та вітати мужність тих, хто щодня ризикує своїм життям, служачи нашим країнам&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зала американського Конгресу залишалася повністю заповненою протягом усього виступу Чарльза III. Там лунали гучні овації та сміх, що рідко можна почути під час інших звернень до законодавців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; 27 квітня Чарльз III разом із дружиною Каміллою прилетів до США з кількаденним візитом. Це перший візит Чарльза III до Сполучених Штатів як короля і перший державний візит британського монарха з 2007 року. Останнім представником британської королівської родини, який виступав на засіданні Конгресу, була мати Чарльза III &amp;mdash; королева Єлизавета II &amp;mdash; у 1991 році.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pro_shho_govoriv_britanskij_korol_charlz_iii_u_kongresi_ssha/2026-04-30-36655</link>
			<category>Іноземна преса про Україну</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pro_shho_govoriv_britanskij_korol_charlz_iii_u_kongresi_ssha/2026-04-30-36655</guid>
			<pubDate>Thu, 30 Apr 2026 08:29:23 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Як відмивали мільярди через 500 компаній - масштабна спецоперація БЕБ</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25804429.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25804429.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно з Нацполіцією викрили гігантський &quot;конвертаційний центр&quot;.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25804429.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25804429.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно з Нацполіцією викрили гігантський &quot;конвертаційний центр&quot;, через який пройшло близько 18 млрд грн тіньових коштів. Міжнародна мережа обслуговувала сотні компаній, допомагаючи їм мінімізувати податки та легалізувати сумнівні товари. При цьому вона охоплювала Україну, Європейський союз та ОАЕ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомили в пресслужбі Бюро економічної безпеки, передає ЗМІ.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;БЕБ викрило масштабну схему з ухилення податків&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Бюро економічної безпеки України ліквідувало одну з наймасштабніших схем ухилення від сплати податків, яка діяла щонайменше з 2020 року. Злочинна організація використовувала понад 500 підконтрольних структур &amp;mdash; 100 фіктивних підприємств та близько 400 ФОПів &amp;mdash; для формування штучного ПДВ-кредиту.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Схема з ухилення податків БЕБ&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Понад 200 компаній-клієнтів по всій Україні користувалися послугами центру для переведення коштів в готівку та легалізації нафтопродуктів сумнівного походження.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Міжнародні канали та криптоактиви&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Схема була інтегрована у фінансові потоки Європейського Союзу та ОАЕ. Для виведення капіталу за кордон ділки використовували 20 компаній-нерезидентів та розгалужену мережу обмінників. Щоб ускладнити відстеження грошей, частину коштів конвертували у криптовалюту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Організатором схеми є чоловік, який наразі переховується за кордоном. Він координував усю діяльність та залучив до неї кількох спільників. Кожен із них відповідав за різні напрями: фінансові операції, бухгалтерський облік, реєстрацію підприємств та підбір підставних осіб&quot;, &amp;mdash; йдеться у повідомленні.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Результати обшуків та підозри&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Під час 40 обшуків у Києві, Одеській, Полтавській та Чернігівській областях правоохоронці вилучили понад 5 млн грн, 300 тис. доларів США, 20 тис. євро, 40 печаток та 5 автомобілів. Наразі підозри повідомлено організатору (заочно), фінансовому директору, бухгалтерам та іншим учасникам групи.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Схема з незаконного ухилення від сплати податків&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;&quot;Лише за окремими встановленими фактами задокументовано ухилення від сплати податків на суму понад 56 млн грн&quot;, &amp;mdash; зазначали у відомстві.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Чотирьох учасників схеми затримано, трьох уже відправлено під варту. Наразі вживаються заходи для оголошення організатора у міжнародний розшук. Досудове розслідування під керівництвом Полтавської обласної прокуратури триває.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ЗМІ також повідомляли, що в Україні викрили масштабну схему, де відмивали гроші на ремонті військової техніки. Учасники незаконної схеми &quot;вивели в тінь&quot; понад 576 млн гривень.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;А на початку березня БЕБ викрили підсанкційного бізнесмена і його напарника. Вони вивели з енергетичних компаній близько 68 млн гривень.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/jak_vidmivali_miljardi_cherez_500_kompanij_masshtabna_specoperacija_beb/2026-04-29-36654</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/jak_vidmivali_miljardi_cherez_500_kompanij_masshtabna_specoperacija_beb/2026-04-29-36654</guid>
			<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 08:52:25 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Вилучено 360 млн євро - в Україну везли фальшиві гроші з країни ЄС</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/83015327.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s83015327.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Польщі виявили групу фальшивомонетників, які надрукували підробні купюри на 360 мільйонів євро.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/83015327.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s83015327.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; В Польщі виявили групу фальшивомонетників, які надрукували підробні купюри на 360 мільйонів євро. Частину банкнот хотіли ввезти в Україну.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомили в Агентстві внутрішньої безпеки (ABW) країни. Зазначається, що друкарню фальшивих грошей виявили 21 квітня у Мазовецькому воєводстві, а там &amp;ndash; 3 тонни матеріалів для виробництва банкнот:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; спеціалізований папір;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; голографічні фольги;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; магнітні смуги;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; водяні знаки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Фальшиві гроші друкували в Польщі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, вилучено готівку, колекційні монети, вогнепальну зброю та боєприпаси. Також було конфісковано зразки банкнот, які зловмисники використовували для перевірки якості фальшивих банкнот з метою перевірки елементів захисту, що використовуються в автоматах для введення готівки.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Деякі з підробок призначалися для введення в обіг в Україні. Прагнучи виготовляти банкноти найвищої якості, фальшивомонетники відточували свою майстерність, беручи участь у спеціалізованих навчальних курсах, що проводилися професійними організаціями, що надавало їм детальні знання про елементи захисту, що використовуються у виробництві справжньої валюти&quot;, &amp;ndash; наголошують правоохоронці.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Поляки планували везти в Україну фальшиві євро&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Затримано чотирьох причетних &amp;ndash; ними виявилися громадяни Польщі віком від 44 до 71 року. Їм вже пред&amp;rsquo;явили звинувачення в участі у злочинному угрупованні та підробці грошей, а двох взяли під варту на три місяці. Усім загрожує до 25 років позбавлення волі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/vilucheno_360_mln_evro_v_ukrajinu_vezli_falshivi_groshi_z_krajini_es/2026-04-28-36652</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/vilucheno_360_mln_evro_v_ukrajinu_vezli_falshivi_groshi_z_krajini_es/2026-04-28-36652</guid>
			<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 09:30:56 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Один із провідних архітекторів світу Мартін Дюплантьє побував в Ірпені</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/24763163.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s24763163.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ірпінь налагоджує співпрацю з французьким архітектором Мартіном Дюплантьє для розвитку міста.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/24763163.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s24763163.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Ірпінь налагоджує співпрацю з французьким архітектором Мартіном Дюплантьє для розвитку міста&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ірпінь відвідав відомий французький архітектор і урбаніст Мартін Дюплантьє. Під час зустрічі з міською владою сторони обговорили розвиток міського простору та перспективи створення соціального житла для внутрішньо переміщених осіб.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє інформаційний портал &quot;Моя Київщина&quot; із покликанням на допис в.о. міського голови Ірпеня Анжели Макеєвої.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мартін Дюплантьє є одним із провідних архітекторів світу та очолює французьке бюро Martin Duplantier Architectes. Після початку повномасштабної війни він ініціював створення команди для допомоги у відбудові українських міст та заснував товариство &amp;laquo;Д Архітектура Україна&amp;raquo;.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час зустрічі сторони обговорили архітектурний розвиток Ірпеня. Архітектор високо оцінив міські простори, зокрема дерев&amp;rsquo;яні скульптури, розташовані в парках. Однією з ключових тем співпраці стала підтримка внутрішньо переміщених осіб. Команда архітектора працюватиме над розробкою моделей компактного соціального житла для ВПО, які проживають у громаді.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У міській раді зазначають, що напрацьовані рішення планують презентувати на міжнародних майданчиках, зокрема під час URC 2026. Очільниця громади подякувала архітектору за довіру та висловила впевненість, що співпраця сприятиме відбудові та подальшому розвитку Ірпеня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, що до Ірпеня завітав командувач Сил логістики Збройних сил Німеччини, генерал-майор Йохен Доєр. Однією з ключових локацій візиту став Романівський міст &amp;mdash; місце, яке стало символом евакуації мирного населення на початку повномасштабного вторгнення.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/odin_iz_providnikh_arkhitektoriv_svitu_martin_djuplante_pobuvav_v_irpeni/2026-04-27-36651</link>
			<category>Новини з регіонів України</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/odin_iz_providnikh_arkhitektoriv_svitu_martin_djuplante_pobuvav_v_irpeni/2026-04-27-36651</guid>
			<pubDate>Mon, 27 Apr 2026 09:58:48 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>