<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Новини Європи, новости Европы, NEWS EUROPE</title>
		<link>https://nowyny.eu/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Tue, 26 May 2026 09:52:01 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://nowyny.eu/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>38 мігрантів, які прорили тунель під кордоном з білоруссю, у Литві завернули</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/22212064.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s22212064.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;36 чоловіків і дві жінки, які представилися громадянами Афганістану та Ірану, спробували потрапити до Литви в понеділок вночі.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/22212064.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s22212064.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Литовська Державна служба прикордонної охорони (VSAT) повідомила у вівторок, що її співробітники не допустили до Литви 38 мігрантів, які намагалися потрапити до країни з Білорусі через підземний тунель.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє LRT.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;36 чоловіків і дві жінки, які представилися громадянами Афганістану та Ірану, спробували потрапити до Литви в понеділок вночі, вийшовши з тунелю в Шальчинінкському районі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Прикордонники переслідували мігрантів у темному лісі, і врешті-решт їх затримали. Деякі з іноземців мали документи, що посвідчують особу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відправляючи мігрантів назад, співробітники VSAT, як зазвичай, пропонували їм гуманітарні набори з їжею та речами для перебування на відкритому повітрі. Більшість з них не взяли ці набори.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мігранти намагалися потрапити до Литви з білорусі через раніше викопані тунелі &amp;ndash; 6 квітня у Вільнюському районі та 6 травня у Вільнюському районі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Литовська Служба державної безпеки заявляє, що такі тунелі викопуються, а мігранти намагаються пролізти до Литви через них &quot;не без відома білоруських посадовців&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Загалом цього року 763 мігранти намагалися потрапити до Литви з білорусі в несанкціонованих місцях, 194 &amp;ndash; до Польщі та майже 4 тисячі &amp;ndash; до Латвії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З початку міграційної кризи литовські прикордонники затримали понад 25 тисяч іноземців, які намагалися незаконно потрапити до країни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наплив мігрантів до східних країн ЄС з білорусі почався у 2021 році, і Захід звинувачує мінський режим в його організації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше у травні у литовському місті Кальварія, на шляху до Польщі, прикордонники затримали громадянку Латвії, яка незаконно перевозила у своєму автомобілі мігрантів з сусідньої країни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, у Польщі біля кордону з білоруссю виявили підземний тунель, яким скористалися 180 мігрантів.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/38_migrantiv_jaki_prorili_tunel_pid_kordonom_z_bilorussju_u_litvi_zavernuli/2026-05-26-36683</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/38_migrantiv_jaki_prorili_tunel_pid_kordonom_z_bilorussju_u_litvi_zavernuli/2026-05-26-36683</guid>
			<pubDate>Tue, 26 May 2026 09:52:01 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Левченко виграла етап Діамантової ліги, Геращенко друга - країнський тріумф у Піднебесній:</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/21417925.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s21417925.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Юлія Левченко виграла етап Діамантовоїі ліги-2026 у стрибках у висоту, який приймає китайський Сямен.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/21417925.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s21417925.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Юлія Левченко виграла етап Діамантовоїі ліги-2026 у стрибках у висоту, який приймає китайський Сямен. Ірина Геращенко посіла друге місце.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Доля чемпіонства вирішалася на висоті 1,99 в очному протистоянні українок. Левченко в останній спробі змогла взяти висоту та стала переможницею.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Переможний стрибок Юлії Левченко у третій спробі на висоті 1,97&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Обидві представниці України розпочали виступи зі стартової висоти &amp;ndash; 1,8 м.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Першою помилалися Геращенко, яка взяла 1,94 лише з другої спроби. Проте вже на наступній висоті (1,97) уперед вийшла Геращенко, яка підкорила планку з другої спроби. Левченко лише з третьої.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після 1,97 в секторі залишилися лише представниці України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Трете місце дісталося представниці Ямайки Ламарі Дістін, яка лише за якістю спроб змогла випередити польку Марію Жодзик та австралійку Елеанор Паттерсон. Усі троє зупинилися на висоті 1,94.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Діамантова ліга-2026&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Етап 2. Сямень, Китай. 23 травня&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Стрибки у висоту, жінки&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Юлія Левченко (Україна) &amp;ndash; 1,99 SB&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ірина Геращенко (Україна) &amp;ndash; 1,97 SB&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ламара Дістін (Ямайка) &amp;ndash; 1,94&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Марія Жодзик (Польща) &amp;ndash; 1,94&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Елеанор Паттерсон (Австралія) &amp;ndash; 1,94&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Черіті Хуфнагель (США) &amp;ndash; 1,91&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Лу Цзявень (Китай) &amp;ndash; 1,88&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Морган Лейк (Велика Британія) &amp;ndash; 1,88&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Імке Оннен (Німеччина) &amp;ndash; 1,88&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Шао Юйці (Китай) &amp;ndash; 1,84 SB&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для Левченко це друга перемога на етапі Діамантової ліги. Перша датована 2020-м роком у Римі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для Ірини Геращенко це перший міжнародний старт такого рівня після народження доньки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наступний старт для стрибунок у висоту на Діамантовій лізі відбудеться в мароканському Рабаті 31 травня в межах 3-го етапу. У них візьме участь лідерка збірної України Ярослава Магучіх, яка перемагала у фіналі цих змагань тричі поспіль (2022, 2023, 2024). У 2025-му дніпрянка у запеклій боротьбі поступилася Ніколі Оліслагерс.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Юлія Левченко торік залишилася за крок від п&apos;єдесталу, посівши 4 місце у фіналі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/levchenko_vigrala_etap_diamantovoji_ligi_gerashhenko_druga_krajinskij_triumf_u_pidnebesnij/2026-05-25-36682</link>
			<category>Спортивні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/levchenko_vigrala_etap_diamantovoji_ligi_gerashhenko_druga_krajinskij_triumf_u_pidnebesnij/2026-05-25-36682</guid>
			<pubDate>Mon, 25 May 2026 10:21:27 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Через російський обстріл резиденція посла Албанії була пошкоджена</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/93748170.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s93748170.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Посла російської федерації в Албанії викликано для пояснень через масштабну російську атаку по Україні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/93748170.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s93748170.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Посла російської федерації в Албанії викликано для пояснень через масштабну російську атаку по Україні, внаслідок якої було влучено в житловий комплекс, де проживає посол Албанії в Україні, повідомив міністр закордонних справ Албанії Феріт Ходжа (Ferit Hoxha).&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Албанія рішуче засуджує черговий жорстокий і безрозбірливий масштабний обстріл ракетами та дронами, здійснений минулої ночі росією проти цивільних цілей в Україні, повністю ігноруючи людське життя та основну людську порядність. Цього разу було влучено в житловий комплекс, де проживає посол Албанії в Україні, поставивши його життя під серйозну загрозу. Це неприйнятно!&quot; &amp;ndash; йдеться у дописі міністра.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він наголосив, що напад на цивільні райони чи загроза для дипломатичного персоналу є серйозною ескалацією та &quot;ще одним яскравим нагадуванням про людську ціну тривалої агресії росії&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ця війна за вибором триває надто довго. Понад чотири роки з моменту її незаконного повномасштабного вторгнення росія невпинно атакує енергетичну інфраструктуру, школи, лікарні та домівки по всій Україні. Проте їй не вдалося зламати хоробрість, рішучість, стійкість і силу українського народу&quot;, &amp;ndash; заявив глава МЗС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Албанський міністр підкреслив, що &quot;росія не перемагає; вона лише вбиває, руйнує та завдає широкомасштабних спустошень і страждань&quot;. Також він повторив заклик до росії негайно припинити ці атаки, покласти край війні проти України, повністю дотримуватися міжнародного права та повернутися до переговорів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Албанія й надалі твердо стоятиме пліч-о-пліч з Україною та підтверджує свою непохитну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Винних у цих атаках необхідно притягнути до відповідальності&quot;, &amp;ndash; йдеться у дописі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що будівля Міністерства закордонних справ України зазнала незначних пошкоджень внаслідок вибухів неподалік. Він зазначив, що унікальна архітектурна спадщина, зведена Йосипом Лангбардом у 1939 році, постраждала від бойових дій уперше з часів Другої світової війни.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/cherez_rosijskij_obstril_rezidencija_posla_albaniji_bula_poshkodzhena/2026-05-24-36681</link>
			<category>Столичні новини - новини Києва</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/cherez_rosijskij_obstril_rezidencija_posla_albaniji_bula_poshkodzhena/2026-05-24-36681</guid>
			<pubDate>Sun, 24 May 2026 10:03:07 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для української ППО у НАТО знайшли нове фінансування</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/55211530.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s55211530.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна отримала нові зобов&amp;rsquo;язання від партнерів у межах програми PURL, через яку закуповують американське озброєння для ЗСУ.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/55211530.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s55211530.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Україна отримала нові зобов&amp;rsquo;язання від партнерів у межах програми PURL, через яку закуповують американське озброєння для ЗСУ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також вдалося відкрити ще одне джерело фінансування, яке допоможе покрити частину потреб української оборони. Про це повідомив глава МЗС Андрій Сибіга після зустрічі міністрів НАТО у Швеції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у шведському Гельсінгборзі Україна домовилася про нові внески партнерів на закупівлю зброї в межах програми PURL.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, розвиток цієї програми був одним із ключових завдань української делегації на переговорах. &amp;laquo;Це критично важлива ініціатива із закупівлі американських озброєнь, яка покриває левову частину потреб України в захисті від російських балістичних ударів&amp;raquo;, &amp;mdash; зазначив Сибіга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр повідомив, що після переговорів Україна отримала нові підтвердження щодо фінансової підтримки від партнерів. Які саме країни погодили внески та про які суми йдеться, поки офіційно не розкривають. &amp;laquo;Конкретні суми та країни розкривати поки не буду, оголошення будуть згодом&amp;raquo;, &amp;mdash; пояснив глава МЗС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окрім цього, за словами Сибіги, вдалося розблокувати ще одне джерело фінансування. Це дозволить додатково закрити частину потреб України в межах програми PURL.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр наголосив, що робота над наповненням програми триває постійно, особливо на тлі масованих російських атак. &amp;laquo;Враховуючи масштаб російського терору, робота над наповненням PURL триває&amp;raquo;, &amp;mdash; сказав він. Сибіга також подякував країнам-партнерам, які вже підтримують програму, а окремо &amp;mdash; НАТО та генеральному секретарю Альянсу Марку Рютте за координацію процесу.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що таке PURL&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Ініціатива Prioritized Ukraine Requirements List, або PURL, &amp;mdash; це спеціальний механізм, який дозволяє країнам НАТО фінансувати закупівлю для України американської зброї та військових технологій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Програма працює через добровільні внески союзників і зосереджена на тому озброєнні, яке Україна визначає як пріоритетне для фронту та захисту від російських атак. Йдеться насамперед про системи ППО, ракети, боєприпаси та інші критично важливі засоби оборони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На тлі постійних російських ударів по українських містах тема посилення ППО та постачання сучасного озброєння залишається однією з головних у переговорах Києва із західними партнерами.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_ukrajinskoji_ppo_u_nato_znajshli_nove_finansuvannja/2026-05-23-36680</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_ukrajinskoji_ppo_u_nato_znajshli_nove_finansuvannja/2026-05-23-36680</guid>
			<pubDate>Sat, 23 May 2026 08:52:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для захисту від російської когнітивної війни об’єдналися Україна та Європа</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/97800362.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s97800362.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;21 травня 2026 року Міністерство закордонних справ України спільно з Центром стратегічних комунікацій SPRAVDI провели Kyiv Stratcom Forum 2026.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/97800362.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s97800362.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Kyiv Stratcom Forum 2026&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомляє МЗС: 21 травня 2026 року Міністерство закордонних справ України спільно з Центром стратегічних комунікацій SPRAVDI провели Kyiv Stratcom Forum 2026.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Основною темою форуму стала когнітивна стійкість України та Європи, а також протидія російському впливу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У заході взяли участь високопосадовці, серед яких керівник Офісу Президента України Кирило Буданов, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та керівник Служби зовнішньополітичних інструментів Європейської комісії Петер Вагнер.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Форум зібрав представників з різних країн, зокрема з Великої Британії, Швеції, Норвегії, Франції, Румунії, Чехії та Литви. Ключовими темами обговорення стали:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; внутрішня стійкість держави та суспільства в умовах війни;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; міжнародна когнітивна безпека;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; питання історичних маніпуляцій;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; розвиток освіти у сфері когнітивної безпеки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У рамках заходу також була представлена ініціатива &amp;laquo;Новий мілітарний пейзаж&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Виступи учасників&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;У своїй промові Андрій Сибіга зазначив:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;ldquo;Щоб перемогти парад воєнних злочинців у москві, Україні сьогодні не треба його атакувати &amp;ndash; достатньо його просто дозволити. Парадоксально, але дієво. Україна має одну вирішальну перевагу над агресором &amp;ndash; правду.&amp;rdquo;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Кирило Буданов підкреслив, що &amp;ldquo;всі знають, що Україна &amp;ndash; гостинна країна. І тут раптом мігрантська криза. Вони просто створили паралельну реальність&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мар&amp;rsquo;яна Беца, заступниця міністра закордонних справ України, акцентувала увагу на тому, що &quot;росія швидко адаптується до геополітичних змін. Ця війна не тільки про Україну, вона також про Європу та глобальну безпеку&quot;. Вона також додала, що &quot;нарощування резистентності до FIMI та когнітивної війни має бути серед головних завдань будь-якої держави&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій SPRAVDI, наголосив на важливості збереження та примноження досвіду в сфері когнітивної безпеки. &quot;Саме тому ми в Центрі прагнемо, аби цей досвід і зберегти. І примножити&quot;, - зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Петер Вагнер, у свою чергу, підкреслив, що &quot;Україна перейшла від статусу цілі до ролі лідера, який не лише вистоює, а й відповідає на агресію&quot;. Він також зауважив, що &quot;ми маємо бути не лише щитом, але й мечем&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Kyiv Stratcom Forum 2026 став платформою для обговорення важливих питань, які стосуються когнітивної стійкості та інформаційної оборони, що є актуальними в умовах сучасних викликів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Подібні форуми демонструють зростаючу важливість інформаційної безпеки, особливо в контексті гібридних загроз, з якими стикаються не лише Україна, але й інші країни Європи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Участь міжнародних експертів та представників різних країн підкреслює глобальний характер цих викликів та необхідність спільних зусиль у їх подоланні. Важливо, що такі ініціативи сприяють обміну досвідом та знаннями, що може зміцнити позиції країн у боротьбі з дезінформацією та пропагандою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Важливість обговорення теми безпеки, зокрема ядерної, під час міжнародних форумів не можна недооцінювати.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наприклад, Безпековий Форум у Києві зосередиться на актуальних викликах, що стоять перед Україною та світом, включаючи ризики, пов&apos;язані з Чорнобилем. Ці питання тісно переплітаються з темами, які обговорюються на Kyiv Stratcom Forum, підкреслюючи важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_zakhistu_vid_rosijskoji_kognitivnoji_vijni_ob_ednalisja_ukrajina_ta_evropa/2026-05-22-36679</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_zakhistu_vid_rosijskoji_kognitivnoji_vijni_ob_ednalisja_ukrajina_ta_evropa/2026-05-22-36679</guid>
			<pubDate>Fri, 22 May 2026 09:51:57 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>&quot;Асоційоване членство&quot; в ЄС пропонує Україні Мерц</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/42929268.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s42929268.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні спеціальний статус &quot;асоційованого члена&quot; Європейського Союзу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/42929268.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s42929268.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Що це дасть Україні?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні спеціальний статус &quot;асоційованого члена&quot; Європейського Союзу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У листі до лідерів ЄС, з яким ознайомилося Reuters, Мерц запропонував надати Україні новий статус &quot;асоційованого члена&quot;, який дозволить українським посадовцям брати участь у самітах ЄС та зустрічах міністрів, але не голосувати на них.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німецький канцлер також запропонував, щоб члени ЄС взяли на себе &quot;політичне зобов&amp;rsquo;язання&quot; застосовувати до України пункт блоку про взаємодопомогу &quot;з метою створення суттєвої гарантії безпеки&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пропозиція Мерца є ​​спробою знайти золоту середину між швидким вступом та поточним статусом України як країни-кандидата на початку процесу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Моя пропозиція відображає особливу ситуацію України, країни, яка перебуває у стані війни. Вона допоможе сприяти поточним мирним переговорам як частині мирного врегулювання шляхом переговорів&quot;, - написав Мерц.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він додав, що це &quot;важливо не лише для безпеки України, а й для безпеки всього континенту&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Вступ України до ЄС&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує стати членом Євросоюзу вже у 2027 році. Водночас у низці країн ЄС такі терміни називають надто оптимістичними.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Уряди деяких країн Євросоюзу взагалі не підтримують активне обговорення та пришвидшення вступу нових членів, зокрема України. Серед таких держав - Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявляли, що швидкий вступ України до блоку наразі виглядає малоймовірним.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Брюсселі наголошують, що Київ має виконати всі необхідні умови для повноправного членства. Зокрема, єврокомісар Марта Кос окреслила перелік ключових вимог, які наразі стоять перед українською владою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона також закликала країни Європейського Союзу до літа офіційно відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України та Молдови до ЄС.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/asocijovane_chlenstvo_v_es_proponue_ukrajini_merc/2026-05-21-36678</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/asocijovane_chlenstvo_v_es_proponue_ukrajini_merc/2026-05-21-36678</guid>
			<pubDate>Thu, 21 May 2026 08:32:41 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для батьківства - дві третини чехів не вважають шлюб необхідністю</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/52376922.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s52376922.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;У Чехії продовжує змінюватися ставлення до сім&amp;rsquo;ї та батьківства.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/52376922.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s52376922.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;У Чехії продовжує змінюватися ставлення до сім&amp;rsquo;ї та батьківства. Більшість жителів країни вже не вважають офіційний шлюб необхідною умовою для народження та виховання дітей. Такі результати показало нове соціологічне опитування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Дослідження засвідчило, що приблизно дві третини чехів допускають батьківство без офіційного оформлення стосунків. Для багатьох мешканців країни головними стали стабільність пари та відповідальність партнерів, а не наявність штампа в паспорті.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Соціологи також зафіксували, що підтримка традиційної моделі шлюбу поступово знижується серед молодших поколінь. Водночас старші чехи частіше дотримуються думки, що офіційний шлюб залишається важливим етапом перед народженням дітей.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Як змінюється ставлення чехів до сім&amp;rsquo;ї&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Опитування показало кілька помітних тенденцій:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; дедалі більше пар у Чехії живуть разом без реєстрації шлюбу;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; народження дітей поза шлюбом уже давно не сприймається як щось незвичне;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; молодь частіше ставить на перше місце фінансову стабільність і житло, а не весілля;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; офіційний шлюб для багатьох став радше символічним кроком.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними чеських статистиків, кількість дітей, народжених поза шлюбом, у країні тривалий час залишається високою. Соціологи пояснюють це зміною суспільних цінностей та більш ліберальним ставленням до партнерських стосунків.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чому тема важлива для українців у Чехії&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Для українців, які живуть у Чехії, такі зміни також мають практичне значення. Багато сімей стикаються з іншими суспільними нормами, ніж в Україні, особливо у питаннях співжиття, виховання дітей та оформлення стосунків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Чехії партнерські відносини без шлюбу давно стали звичною частиною життя. Через це чеські роботодавці, школи чи державні установи зазвичай не роблять акценту на офіційному сімейному статусі батьків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Соціологи зазначають, що ставлення до шлюбу в Чехії змінюється вже не перший рік. На це впливають економічні фактори, подорожчання житла, а також бажання молодих людей довше зберігати незалежність і не поспішати з офіційним оформленням стосунків.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_batkivstva_dvi_tretini_chekhiv_ne_vvazhajut_shljub_neobkhidnistju/2026-05-20-36676</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_batkivstva_dvi_tretini_chekhiv_ne_vvazhajut_shljub_neobkhidnistju/2026-05-20-36676</guid>
			<pubDate>Wed, 20 May 2026 09:47:15 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Комплекс ППО Patriot Німеччина перекидає на східний фланг НАТО</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/79210784.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s79210784.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Збройні сили Німеччини перекидають комплекс ППО Patriot до Туреччини у рамках підтримки інтегрованої оборони східного флангу НАТО.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/79210784.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s79210784.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Де охоронятимуть небо німецькі установки Patriot?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Збройні сили Німеччини перекидають комплекс ППО Patriot до Туреччини у рамках підтримки інтегрованої оборони східного флангу НАТО.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє ЗМІ з посиланням на прес-службу уряду Німеччини.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Німецькі збройні сили планують підтримувати інтегровану протиповітряну оборону НАТО на південно-східному фланзі за допомогою оперативної групи ППО Patriot у Туреччині, яка розпочнеться наприкінці червня 2026 року&quot;, - йдеться у повідомленні німецького уряду.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зазначається, що розгортання нового комплексу заплановано до вересня 2026 року та складатиметься з вогневої частини Patriot та приблизно 150 німецьких солдатів з ракетного крила ППО №1 у Хузумі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Німеччина бере на себе все більшу відповідальність у рамках НАТО. Ми робимо це на східному фланзі, на Крайній Півночі &amp;ndash; а тепер також у Туреччині на південно-східному фланзі НАТО. Наші солдати дуже тісно координують свої дії з турецькими та американськими партнерами&quot;, - зазначив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він також зазначив, що минулого року німецькі Patriot були розгорнуті в Польщі, захищаючи логістичний центр НАТО в Жешуві.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, раніше Financial Times повідомляло, що США попередили союзників у Європі про можливі затримки постачання зброї через скорочення американських запасів після війни з Іраном.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попередження отримали, зокрема, Велика Британія, Польща, Литва та Естонія. За даними видання, затримки можуть торкнутися боєприпасів для HIMARS, Nasams і Patriot.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також повідомлялось, що європейські союзники України не поспішають передавати Києву власні запаси ракет для систем Patriot через побоювання, що це може послабити їхню протиповітряну оборону.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/kompleks_ppo_patriot_nimechchina_perekidae_na_skhidnij_flang_nato/2026-05-19-36675</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/kompleks_ppo_patriot_nimechchina_perekidae_na_skhidnij_flang_nato/2026-05-19-36675</guid>
			<pubDate>Tue, 19 May 2026 09:54:03 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Соратник путіна визнав, що росія не має що протиставити навалі українських дронів - паніка у москві</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/71466850.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s71466850.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;росія може програти війну в Україні. Така перспектива стає дедалі реальнішою завдяки високоефективній роботі українських дронів у російському стратегічному тилу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/71466850.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s71466850.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; росія може програти війну в Україні. Така перспектива стає дедалі реальнішою завдяки високоефективній роботі українських дронів у російському стратегічному тилу. Таку резонансну заяву зробив російський сенатор, екскерівник роскосмосу та один із соратників путіна Дмитро Рогозін, який ще донедавна активно підтримував повномасштабне вторгнення в Україну.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомили російські медіа, цитуючи публікацію Рогозіна в одній із соцмереж.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Дмитро Рогозін відреагував на масштабну атаку безпілотників, здійснену минулої ночі по російській території. За твердженням російської сторони, під час цієї атаки сили ППО нібито збили рекордні 556 дронів. На тлі цих подій Рогозін визнав, що Україна використовує тактику виснаження російської протиповітряної оборони та попередив про можливе посилення ударів у майбутньому.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На відміну від традиційних заяв представників кремля про &quot;повний контроль ситуації&quot;, цього разу Рогозін дозволив собі значно тривожніші оцінки. Він фактично визнав, що росія не здатна повністю нейтралізувати нові загрози, та закликав росіян не сподіватися на зменшення кількості атак.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Ви думаєте, їх буде менше? Ні, їхня кількість зростатиме, маршрути і тактика застосування вдосконалюватимуться. Вони будуть намацувати прогалини та вразливості в нашій обороні&quot;, - пише автор публікації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами сенатора, українські сили постійно вдосконалюватимуть маршрути польотів і методи застосування безпілотників, вишукуючи слабкі місця у російській системі оборони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рогозін також констатував, що Україна ефективно використовує тактику економічного виснаження ППО рф. Йдеться про ситуацію, коли дешеві дрони змушують російську армію витрачати дорогі зенітні ракети, вартість яких обчислюється мільйонами рублів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Вони будуть перевантажувати своїми дронами з пінопласту виробничі та технічні можливості країни з випуску зенітних керованих ракет, кожна з яких коштує кілька мільйонів рублів&quot;, &amp;ndash; заявив екскерівник роскосмосу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На його думку, надалі атаки можуть стати ще складнішими та комбінованими. Він припустив, що Україна використовуватиме космічну розвідку, диверсійно-розвідувальні групи, далекобійні безпілотники, крилаті та балістичні ракети, а також FPV-дрони, які можуть заздалегідь доставлятися до цілей безпосередньо на території рф.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремо Рогозін висловив занепокоєння через розвиток автономних баражуючих боєприпасів із елементами штучного інтелекту. За його словами, подібні системи, здатні працювати за заздалегідь завантаженими 3D-моделями цілей, у перспективі можуть серйозно порушити логістику російських військ у тилу. Він визнав, що головною метою таких ударів є дестабілізація транспортних маршрутів та ускладнення переміщення військової й важкої техніки.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/soratnik_putina_viznav_shho_rosija_ne_mae_shho_protistaviti_navali_ukrajinskikh_droniv_panika_u_moskvi/2026-05-18-36674</link>
			<category>Політичні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/soratnik_putina_viznav_shho_rosija_ne_mae_shho_protistaviti_navali_ukrajinskikh_droniv_panika_u_moskvi/2026-05-18-36674</guid>
			<pubDate>Mon, 18 May 2026 08:52:46 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>В Україні вшановують жертв політичних репресій</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/02827642.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s02827642.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Традиційним місцем скорботи є Биківнянські могили під Києвом &amp;ndash; найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937&amp;ndash;1941 років.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/02827642.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s02827642.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Спадкоємці срср знову принесли масовий терор: в Україні вшановують жертв політичних репресій&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Україні 17 травня відбуваються пам&apos;ятні заходи, присвячені Дню пам&apos;яті жертв політичних репресій. Цього дня країна вшановує пам&apos;ять десятків тисяч людей, розстріляних радянським режимом, а також сотень тисяч тих, хто був кинутий у в&apos;язниці.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У нинішніх реаліях цей пам&apos;ятний день набуває для України нового, ще більш трагічного значення. Про це пишуть Сухопутні війська ЗСУ.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Паралель історії з реальністю&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Українські військові вшановують пам&apos;ять жертв політичних репресій, яких радянський режим відправляв у табори та заслання або піддавав примусовому психіатричному лікуванню. Точна кількість закатованих радянською владою українців досі залишається невідомою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після початку повномасштабного вторгнення росії політичні переслідування знову стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, які опинилися в окупації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ідеологічні спадкоємці срср у путінській росії повернули методи радянського режиму, принісши в Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь та інші українські міста і села масовий терор.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Головне про цей день&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;День пам&apos;яті жертв політичних репресій присвячений мільйонам людей, які стали жертвами радянського тоталітарного режиму, їх було розстріляно, відправлено до таборів ГУЛАГу або примусово депортовано.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Традиційним місцем скорботи є Биківнянські могили під Києвом &amp;ndash; найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937&amp;ndash;1941 років.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На території Биківнянського лісу ховали розстріляних у київських тюрмах НКВС. На сьогодні встановлено імена понад 14 тисяч осіб, але за різними оцінками, загальна кількість похованих тут жертв може становити від 30 до 100 тисяч осіб.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Період найжорстокішого терору радянської влади припав на 1937&amp;ndash;1938 роки (епоха &quot;Великого терору&quot;). За оцінками істориків, за ці два роки в Україні було заарештовано близько 200 тисяч осіб. Більшу частину з них було розстріляно, решту відправлено в табори.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/v_ukrajini_vshanovujut_zhertv_politichnikh_represij/2026-05-17-36673</link>
			<category>Новини України</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/v_ukrajini_vshanovujut_zhertv_politichnikh_represij/2026-05-17-36673</guid>
			<pubDate>Sun, 17 May 2026 10:07:56 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У Німеччині знайшли несподіваний спосіб боротися з кризою - до 30 тисяч євро на квартиру</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/16405201.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s16405201.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Німеччині вирішили боротися з житловою кризою незвичним способом.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/16405201.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s16405201.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;У Німеччині вирішили боротися з житловою кризою незвичним способом: держава готова платити десятки тисяч євро за переобладнання нежитлових приміщень у квартири. Гроші можна отримати навіть за колишні офіси чи магазини, але є важливі умови.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чому Німеччина вирішила перетворювати офіси на квартири?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Про проєкт розповіли в Федеральному міністерстві житлового будівництва, міського розвитку та будівництва країні, який цитує Ausnews.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Навесні 2026 року знайти доступну квартиру в Німеччині стає складніше, тоді як частина комерційних площ простоює без використання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німеччина переживає житлову кризу вже не перший рік. Однією з причин стали високі ставки за кредитами та подорожчання будівництва, через що темпи зведення нового житла сповільнилися. Водночас після пандемії та переходу частини компаній на гібридний формат роботи дедалі більше офісних приміщень залишаються напівпорожніми або взагалі не використовуються.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Саме тому федеральний уряд вирішив спрямувати кошти на переобладнання порожніх будівель у житло. Із липня 2026 року стартує програма &quot;Від комерції до житла&quot;, на яку вже передбачили 300 мільйонів євро. Її головна ідея проста &amp;ndash; власники нежитлових приміщень отримуватимуть фінансову підтримку, якщо створять нові квартири. Причому повертати ці кошти не доведеться.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;До слова, схожі підходи вже використовували в інших європейських країнах. Як йдеться у матеріалі на Science Direct, у Великій Британії спрощували правила переобладнання офісів у житло, а в Нідерландах, за інформацією на ORA, такі проєкти розглядали як один зі способів скоротити дефіцит квартир і дати нове життя порожнім комерційним приміщенням.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністерка будівництва Німеччини Верена Хуберц, пояснюючи необхідність запуску програми переобладнання комерційних приміщень у житло, наголосила, що проблема порожніх будівель і дефіциту квартир дедалі більше загострюється. Про це йдеться на сайті Федерального міністерства житлового будівництва.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У багатьох містах будівлі стоять порожніми, тоді як квартир бракує. Місця, які колись були сповнені життя, завмерли, тоді як так багато людей шукають житло. Саме тут ми хочемо діяти,&amp;nbsp;&amp;ndash; наголосила Верена Хуберц.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У міністерстві розраховують, що така програма дозволить не лише збільшити кількість квартир, а й оживити райони, де роками простоювали комерційні приміщення.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Хто може отримати до 30 тисяч євро на житло?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Під програму потрапляють різні типи приміщень: старі офіси, магазини та навіть виробничі об&apos;єкти. Головна умова &amp;ndash; після реконструкції має з&apos;явитися щонайменше одна повноцінна квартира.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Держава компенсуватиме до 30% витрат на переобладнання, але максимум 30 тисяч євро на одну квартиру. Наприклад, якщо власник витратив на роботи 100 тисяч євро або більше, він отримає граничну суму компенсації. Якщо ж витрати були нижчими, розмір допомоги також буде меншим.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для компаній також діятиме ліміт &amp;ndash; не більш як 300 тисяч євро на одну організацію, що приблизно дорівнює фінансуванню десяти квартир.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Втім, у галузі закликають не переоцінювати потенціал програми. Виконавча директорка Центрального комітету німецької нерухомості (ZIA) Айгюль Озкан зазначила, що ефективність ініціативи ще потрібно оцінити. За її словами, передбачені 300 мільйонів євро фінансування потенційно дадуть змогу створити близько 10 тисяч квартир. Це може частково допомогти ринку, але навряд чи повністю розв&apos;яже проблему дефіциту житла.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Які умови можуть стати перепоною для участі у програмі?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Самого ремонту недостатньо. Щоб отримати фінансування, власникам доведеться провести енергомодернізацію: утеплити будівлю, оновити систему опалення та замінити вікна. Ці витрати доведеться покривати самостійно, але без цього заявку не схвалять.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після завершення робіт будівля повинна відповідати стандарту &quot;Ефективний дім 85&quot;, тобто споживати не більше 85% енергії порівняно з аналогічною новобудовою. Для історичних споруд правила дещо м&apos;якші. А в окремих регіонах, зокрема у Північному Рейні-Вестфалії, можна отримати ще й додатковий бонус &amp;ndash; до 10 тисяч євро за озеленення даху.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Прийом заявок здійснюватиме Національний банк розвитку KfW. Водночас є важливе правило: звернутися по фінансування потрібно ще до початку будівельних робіт. Якщо власники лише планують проєкт або перебувають на етапі консультацій, саме тоді варто подавати документи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для участі у програмі власникам потрібно заздалегідь підготувати проєкт реконструкції, документи на право власності та матеріали щодо енергоефективності будівлі. Без попередньої підготовки або у разі початку робіт до подачі заявки отримати фінансування не вдасться.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що відомо про ринок нерухомості Німеччини загалом?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Німецький ринок житла у 2026 році почав повільно виходити з кризи, хоча відновлення поки залишається нерівномірним. Попри слабший попит, ціни більше не падають &amp;ndash; їх підтримують дефіцит житла та низькі темпи будівництва. У першому кварталі ціни на новобудови зросли на 0,2%, а у річному вимірі &amp;ndash; на 1,6%, тоді як вторинне житло показало лише незначне зниження.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас інвестиції в нерухомість у Німеччині за цей період збільшилися на 20%, що свідчить про поступове повернення довіри до ринку. Найдорожчим містом країни залишається Мюнхен, де вартість квадратного метра квартир перевищує 9 тисяч євро. Аналітики вважають, що головним фактором, який і надалі підтримуватиме ціни, залишиться хронічний дефіцит житла.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/u_nimechchini_znajshli_nespodivanij_sposib_borotisja_z_krizoju_do_30_tisjach_evro_na_kvartiru/2026-05-16-36672</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/u_nimechchini_znajshli_nespodivanij_sposib_borotisja_z_krizoju_do_30_tisjach_evro_na_kvartiru/2026-05-16-36672</guid>
			<pubDate>Sat, 16 May 2026 10:10:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Спецтрибунал стає юридичною реальністю - Сибіга</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/82728950.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s82728950.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сибіга зазначив, що моральне підґрунтя Європи та світу буде відновлене лише тоді, коли злочин агресії проти України буде покараний.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/82728950.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s82728950.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Сибіга: Сьогодні ми пройшли точку неповернення &amp;ndash; Спецтрибунал стає юридичною реальністю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав ухвалення 37 державами-членами Ради Європи рішення про затвердження Розширеної часткової угоди щодо створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України &amp;ndash; третього установчого документа Спеціального трибуналу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час участі у засіданні Сибіга підкреслив актуальність створення Спецтрибуналу нагадавши про вчорашній злочинний російський удар по Києву, який забрав життя 24 людей, серед них 3 &amp;ndash; діти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Сьогодні історичний день. Ми творимо історію. Як і Нюрнберзький трибунал 80 років тому, цей Спеціальний трибунал у Гаазі відновить справедливість на руїнах війни&quot;, &amp;ndash; сказав міністр.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сибіга зазначив, що моральне підґрунтя Європи та світу буде відновлене лише тоді, коли злочин агресії проти України буде покараний.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;путін завжди хотів увійти в історію. І цей Трибунал допоможе йому цього досягти. Він увійде в історію. Як злочинець. І не лише він. путін, Шойгу, Герасимов, Бортніков, Золотов, Медведєв, Патрушев, лукашенко та інші. Сьогодні всі вони отримали свій квиток до Гааги&quot;, &amp;ndash; зазначив міністр.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами глави МЗС, сьогодні було пройдено точку неповернення &amp;ndash; Спеціальний трибунал став юридичною реальністю. Через рік після ухвалення політичного рішення у Львові затверджено імплементаційну угоду, що за швидкістю для міжнародного кримінального правосуддя є справжнім юридичним рекордом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас, Сибіга зауважив, що це лише початок на шляху до справедливості. &quot;Буде більше країн. Буде приміщення у Гаазі. Буде перший комітет. І будуть вироки. Україні це потрібно. Європі це потрібно. І навіть росії потрібен цей Трибунал&quot;, &amp;ndash; додав він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр підкреслив, що інфраструктура відповідальності складатиметься з трьох елементів: Спеціального трибуналу, Міжнародної компенсаційної комісії та Реєстру збитків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Відповідальність ніколи не стане предметом компромісу. Справедливість є невід&amp;rsquo;ємним елементом тривалого миру&quot;, &amp;ndash; підкреслив Сибіга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Розширена часткова угода щодо створення Керівного комітету Спеціального трибуналу визначатиме адміністративні та управлінські засади його функціонування, а також створюватиме додаткові механізми для розширення міжрегіональної підтримки Спецтрибуналу. До Угоди можуть приєднатися як держави-члени Ради Європи, так і треті держави.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/spectribunal_stae_juridichnoju_realnistju_sibiga/2026-05-15-36671</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/spectribunal_stae_juridichnoju_realnistju_sibiga/2026-05-15-36671</guid>
			<pubDate>Fri, 15 May 2026 09:13:42 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Під варту з альтернативою застави у 140 млн грн - суд відправив Єрмака</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/62321203.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s62321203.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила відправити Єрмака під варту з альтернативою застави у 180 мільйонів гривень.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/62321203.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s62321203.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Вищий антикорупційний суд 14 травня відправив екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака під варту на два місяці з альтернативою застави у 140 мільйонів гривень.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Суд розглядав клопотання про обрання запобіжного заходу Єрмаку два дні &amp;mdash; 12 та 13 травня &amp;mdash; через значну кількість матеріалів та перерви на повітряну тривогу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила відправити Єрмака під варту з альтернативою застави у 180 мільйонів гривень.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ексголову ОП підозрюють у відмиванні грошей на будівництві кооперативу &amp;laquo;Династія&amp;raquo; під Києвом разом з іншими фігурантами. Ця справа &amp;mdash; частина більшого розслідування правоохоронців під назвою операція &amp;laquo;Мідас&amp;raquo; про корупцію в енергетиці.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Справа про відмивання грошей на будівництві під Києвом&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За версією слідства, у 2021&amp;mdash;2025 роках учасники схеми могли відмити понад 460 мільйонів гривень &lt;strong&amp;gt;НАБУ і САП опублікували подробиці справи кооперативу &amp;laquo;Династія&amp;raquo;, нові &amp;laquo;плівки&amp;raquo; і листування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У цій справі підозрюють Єрмака. НАБУ і САП опублікували подробиці справи кооперативу &amp;laquo;Династія&amp;raquo;, нові &amp;laquo;плівки&amp;raquo; і листування. У цій справі підозрюють Єрмака через будівництво котеджного містечка &amp;laquo;Династія&amp;raquo; в Козині на Київщині. Йдеться про чотири приватні резиденції та окрему спа-зону загального користування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також слідство вважає, що фінансування проєкту частково могло походити з корупційних схем у &amp;laquo;НАЕК &amp;laquo;Енергоатом&amp;raquo;, які розслідують у межах справи &amp;laquo;Мідас&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;11 травня НАБУ і САП у цій справі повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. Наступного дня, 12 травня, у межах цього ж провадження підозри отримали ще шестеро фігурантів .&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ще шістьом фігурантам справи про відмивання 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом оголосили підозри, серед них &amp;mdash; ексвіцепрем&amp;rsquo;єр Олексій Чернишов і бізнесмен Тимур Міндіч.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Олексій Чернишов і Тимур Міндіч також фігурують у справі щодо &amp;laquo;Енергоатому&amp;raquo;. Напередодні оголошення підозри Міндіч виїхав до Ізраїлю. Згодом НАБУ направило документи для оголошення його в розшук Інтерполу. Чернишову ВАКС призначив тримання під вартою з заставою у 120 мільйонів гривень, її внесли повністю.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pid_vartu_z_alternativoju_zastavi_u_140_mln_grn_sud_vidpraviv_ermaka/2026-05-14-36670</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pid_vartu_z_alternativoju_zastavi_u_140_mln_grn_sud_vidpraviv_ermaka/2026-05-14-36670</guid>
			<pubDate>Thu, 14 May 2026 09:47:36 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Розглянути спецрежим CBAM для України, бо війна – це форс-мажор, Європарламенті закликали Єврокомісію</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/64476592.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s64476592.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Депутати Європейського парламенту закликали Європейську комісію переглянути у бік пом&amp;rsquo;якшення підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/64476592.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s64476592.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Депутати Європейського парламенту закликали Європейську комісію переглянути у бік пом&amp;rsquo;якшення підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) щодо України, наголосивши, що умови повномасштабної війни потребують окремого режиму або спеціальних винятків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Я не можу уявити, яка ситуація підпадає під форс-мажор, якщо воєнні обставини України не підпадають&quot;, &amp;ndash; наголосив доповідач щодо CBAM, депутат Європарламенту Мохаммед Шагім під час засідання Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI), яке минулого тижня розглядало зміни до Регламенту CBAM та створення Тимчасового фонду декарбонізації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, нинішній механізм форс-мажору фактично не враховує реалії війни в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Шагім зазначив, що Україна очевидно не має можливостей для проведення декарбонізації у необхідному темпі та не може забезпечити незалежну верифікацію даних про викиди в умовах війни та запропонував окремо обговорити це питання, щоб знайти для України спеціальне рішення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Представник Європейської народної партії Петер Лізе також публічно підтримав необхідність окремого підходу. &quot;Я не хочу відкривати скриньку Пандори, але Україна це справді особливий випадок&quot;, &amp;ndash; заявив він та звернувся до Єврокомісії із запитанням, чому Брюссель наразі не розглядає можливість винятків для України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Доповідач щодо Тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен також підтримав позицію колег і заявив, що розчарований відсутністю чіткої відповіді Єврокомісії щодо України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В той же час представниця Європейської комісії, директорка з питань непрямого оподаткування та адміністрування податків директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Марія Елена Скоппіо заявила, що Україна &quot;не є частиною нинішньої доповіді&quot; та не стала коментувати можливість застосування спеціального режиму або форс-мажору до країни, що страждає від повномасштабної російської агресії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час дискусії депутати також активно обговорювали ширші наслідки CBAM для європейської промисловості та конкуренції на світових ринках &amp;ndash; зокрема, Паскаль Канфен прямо пов&amp;rsquo;язав механізм CBAM із ризиками посилення позицій росії на експортних ринках, особливо аграрних. За його словами, європейські виробники стикаються з додатковими вуглецевими витратами, тоді як російські конкуренти таких витрат не мають. &quot;ЄС не повинен робити такий подарунок росії&quot;, &amp;ndash; вважає Канфен.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В той же час звучали пропозиції й подальшого розширення CBAM на додаткові митні коди для захисту європейських компаній. Представниця Єврокомісії Скоппіо привітала таке обговорення, але наголосила на принципах пропорційності та технічної здійсненності, а також попередила, що надто широке розширення сфери застосування може створити надмірне адміністративне навантаження.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомлялося, віцепрем&amp;rsquo;єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка у середині квітня у Брюселі заявив, що Єврокомісія припустилася помилки в розрахунках щодо застосування з 1 січня 2026 року CBAM для України, що підтвердили практичні результати першого кварталу 2026 року. Він наголосив, що цю помилку необхідно виправити, відповідні переговори наразі ведуться на рівні Єврокомісії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Я думаю, що ми знайдемо рішення, яке задовільнить Комісію&quot;, &amp;ndash; сказав він у дискусії на Третьому бізнес-саміті Україна-ЄС, який проходив 22-23 квітня. За словами Качки, у Брюсселі відбулася &quot;гарна дискусія&quot; з гендиректором DG TAXUD) Герассімосом Томасом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, який також був учасником зустрічі з Томасом, під час дискусії був більш жорстким: він назвав взаємодію між Україною та ЄС у питання CBAM &quot;дивною&quot;. &quot;Іноді це трохи схоже на газлайтинг&quot;, &amp;ndash; зазначив глава Мінекономіки&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він нагадав, що українська сторона висловлювала весь минулий рік, особливо другу його половину, занепокоєння, що CBAM створить багато проблем в Україні та надавала відповідні розрахунки. &quot;І справа не в тому, що ЄС казав, що це неважливо. Вони казали, що цього не станеться. У них є розрахунки, що впливу не буде. Тепер ми бачимо справді, справді великий вплив. І так, нам потрібно це вирішити&quot;, &amp;ndash; заявив Соболев під час дискусії на бізнес-саміті.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними Мінекономіки, через об&amp;rsquo;єктивну неможливість верифікації викидів під час війни, втрати українського експорту в галузі металургії у першому кварталі 2026-го склали від 17% до 93% &amp;ndash; залежно від сектору. За словами міністра, була досягнута домовленість, що DG TAXUD прискорять процес верифікації викидів України і запропонують практичні рішення для бізнесу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Генеральний директор ПАТ &quot;ArcelorMittal Кривий Ріг&quot; (АМКР) Мауро Лонгобардо в інтерв&amp;rsquo;ю агентству &quot;Інтерфакс-Україна&quot; на початку березня повідомив, що через CBAM європейські клієнти АМКР скасували всі замовлення, які складали третин виробництва, бо їм потрібно додатково платити від $60 до $90 за кожну тонну продукції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше на неможливість уникнути сплати за максимальним тарифом CBAM із-за відсутності верифікації скаржилися також представники енергосектору. &quot;Тобто всі, хто мав сміливість в Європі купити (в Україні) електричну енергію, навіть у сонячної станції, вони мають заплатити в кінці кварталу EUR68 за кожну МВт-годину&quot;, &amp;ndash; заявив наприкінці березня голова київського офісу Секретаріату Енергетичного співтовариства (ЕС), який очолював Міненерго у 2019-2020 роках, Олексій Оржель.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він уточнив, що проведення по CBAM-верифікації генеруючих потужностей в Україні, де продовжується війна, у цьому році та на початку наступного малоймовірно, бо попит на цю послугу зараз дуже великий, у тому числі серед балканських країн, по яким також болюче вдарило запровадження цього механізму.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Національний банк України у квітневому Інфляційному звіті зменшив прогноз експорту з України цього року з $63,6 млрд до $61,6 млрд та прогноз зростання ВВП з 1,8% до 1,3% та назвав серед причин запровадження CBAM з початку року&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/rozgljanuti_specrezhim_cbam_dlja_ukrajini_bo_vijna_ce_fors_mazhor_evroparlamenti_zaklikali_evrokomisiju/2026-05-13-36669</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/rozgljanuti_specrezhim_cbam_dlja_ukrajini_bo_vijna_ce_fors_mazhor_evroparlamenti_zaklikali_evrokomisiju/2026-05-13-36669</guid>
			<pubDate>Wed, 13 May 2026 09:10:45 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>НАБУ розкрило подробиці справи - оголошення підозри колишньому голові Офісу президента Єрмаку</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/60019926.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s60019926.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому керівникові Офісу президента Андрію Єрмаку.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/60019926.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s60019926.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому керівникові Офісу президента Андрію Єрмаку у справі про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. За даними слідства, через будівництво котеджного містечка &quot;Династія&quot; під Києвом могли відмити понад 460 мільйонів гривень.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомили у НАБУ та САП.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними слідства, Єрмак є одним з учасників організованої групи, причетної до будівництва елітного котеджного містечка &quot;Династія&quot; у Козині Київської області. Йому інкримінують ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України &amp;mdash; легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тривають невідкладні слідчі дії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У відомстві розповіли, що викрили організовану групу, причетну до легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У НАБУ заявили, що схема діяла з 2018 року. За версією слідства, до неї були причетні колишній міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, бізнесмен Тимур Міндіч та інші особи. У матеріалах справи фігурують умовні позначення учасників &amp;mdash; &quot;Че Гевара&quot;, &quot;Карлсон&quot; та R2.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Слідчі вважають, що через проєкт будівництва приватних резиденцій у 2021&amp;ndash;2025 роках могли відмити майже 9 мільйонів доларів, або понад 460 мільйонів гривень.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Подробиці схеми&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За даними НАБУ, тоді ще у 2018 році Че Гевара (за даними прокурора САП, таким прізвиськом фігуранти називали Олексія Чернишова) увійшов у склад засновників ТОВ BLООM Development. Влітку 2019 року це товариство придбало в Козинської сільради на Київщині понад 4 га землі, яка й стала основою для майбутнього будівництва.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У листопаді того самого року Че Гевару призначили головою Київської ОДА. Через статус держслужбовця свою частку в статутному капіталі товариства він передав своїй дружині. У березні 2020-го Че Гевара очолив Міністерство розвитку громад та територій, а вже у травні 2020 року &quot;зародилися концепції будівництва приватних резиденцій &quot;Династія&quot; на землях, які перебувають у власності та частково в оренді ТОВ BLООM Development, засновником якого є дружина Че Гевари&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними НАБУ, для реалізації проєкту Че Гевара з підконтрольних йому людей сформував команду проєкту &quot;Династія&quot;. У червні 2020 року Чернишов залучив до будівництва Тимура Міндіча (Карлсона). Орієнтовно тоді ж до будівництва залучили Єрмака (R2).&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Будівництво вели в Козинській сільраді Київської області в котеджному містечку &quot;Династія&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Так ділянка виглядала у 2020 році до початку забудови. Фото: Скриншот / NABU&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними НАБУ, вартість земельних ділянок у Козині, на яких планували будівництво &quot;Династії&quot;, за оцінками самих же учасників проєкту, становила на той час від 4 до 20 тисяч доларів за одну сотку землі. Водночас резиденції мали зводитись на ділянках загальною площею понад 8 гектарів, вартість яких могла перевищувати 6 мільйонів доларів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У НАБУ зазначають, що учасники &amp;laquo;проєкту &quot;Династія&quot;&amp;raquo; домовилися побудувати на ділянках чотири приватних резиденції для особистого проживання. Площа кожного будинку становила приблизно 1000 кв. м, а вартість одного будинку &amp;mdash; близько 2 мільйонів доларів. Ці будинки називали R1, R2, R3, R4. Також вони домовились побудувати спільний маєток R0 зі спа-зоною, басейном і спортзалом.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/nabu_rozkrilo_podrobici_spravi_ogoloshennja_pidozri_kolishnomu_golovi_ofisu_prezidenta_ermaku/2026-05-12-36668</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/nabu_rozkrilo_podrobici_spravi_ogoloshennja_pidozri_kolishnomu_golovi_ofisu_prezidenta_ermaku/2026-05-12-36668</guid>
			<pubDate>Tue, 12 May 2026 09:56:33 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Було цинічним проголошене путіним припинення вогню – Каллас</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/96097438.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s96097438.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Верховний представник Європейського союзу Кая Каллас назвала цинічним припинення вогню, проголошене путіним.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/96097438.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s96097438.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Верховний представник Європейського союзу Кая Каллас назвала цинічним припинення вогню, проголошене путіним, зазначивши, що його єдиною метою був лише захист військового параду в москві 9 травня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідний коментар вона зробила в понеділок в Брюсселі, говорячи про порядок денний засідання Ради ЄС із закордонних справ, на якому також буде обговорюватися питання війни, яку проти України веде рф.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Звичайно, ми бачили, що припинення вогню, якого хотів путін, було дуже цинічним лише для захисту його параду, тоді як вони насправді атакували цивільних осіб в Україні. Україна дотримувалася припинення вогню, як і раніше пропонувала припинення вогню безумовно, але росія насправді не витримала цього&quot;, &amp;ndash; констатувала Каллас.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вона також підтвердила, що &quot;сьогодні ми також очікуємо просування із санкціями, спрямованими проти людей, які допомагають працювати з українськими дітьми, яких вони депортували з України&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Також у нас заплановані заходи високого рівня щодо українських дітей, як їх реально повернути, що ще може зробити міжнародна спільнота, тому що це жахливо, що роблять з цими дітьми&quot;, &amp;ndash; нагадала Каллас.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомлялося, 10 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна впродовж двох діб утримувалась від далекобійних дій у відповідь на відсутність російських масованих атак.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Приємно, що станом на зараз, за сьогодні не було масованих атак &amp;ndash; ракетних ударів, авіаційних. Але у фронтових районах, у громадах поблизу фронту спокою не було. росіяни продовжують свою штурмову активність на тих напрямках, які для них ключові. Є обстріли, були дронові удари різних типів на фронті. За вчорашню та сьогоднішню добу було вже більш ніж 150 штурмових дій, більше сотні обстрілів і ще майже десять тисяч ударів дронами-камікадзе. Тобто на фронті російська армія тиші не дотримується й навіть особливо не намагається&quot;, &amp;ndash; повідомив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Стосовно відсутності російських масованих атак та утримання України від далекобійних дій у відповідь, президент заявив: &quot;у подальшому ми будемо реагувати так само дзеркально, і якщо росіяни вирішать повернутись до повноформатної війни &amp;ndash; наші санкції за це будуть негайно й будуть відчутними&quot;.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/bulo_cinichnim_progoloshene_putinim_pripinennja_vognju_kallas/2026-05-11-36667</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/bulo_cinichnim_progoloshene_putinim_pripinennja_vognju_kallas/2026-05-11-36667</guid>
			<pubDate>Mon, 11 May 2026 10:07:48 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Зробили заяву щодо вступу в Євросоюз Зеленський і Кошта</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25326650.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25326650.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент Володимир Зеленський впевнений, що намагання росії зламати і розколоти Європу не спрацюють.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25326650.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25326650.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент Володимир Зеленський впевнений, що намагання росії зламати і розколоти Європу не спрацюють.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це глава держави повідомив в Telegram за підсумками розмови із президентом Європейської ради Антоніу Коштою, інформує ЗМІ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зеленський висловив вдячність за привітання українців та України з Днем Європи і вдячність за всю підтримку Європи для України в час української оборони в повномасштабній війні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми захистимо свою незалежність і право нашого народу самостійно обирати шлях. Саме цим ми захистимо і право всіх європейських народів жити так, як вони самі того хочуть. росії не вдасться зламати Європу та розколоти її: багато було намагань, але жодне не спрацювало. І не спрацює&quot;, - наголосив Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як додав президент України, вони з Коштою обговорили спільну роботу заради подальшої європейської інтеграції України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зеленський переконаний, що Україна буде повноправною частиною Євросоюзу:&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Заяви Кошти&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Своєю чергою, голова Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що звертається до українців як до майбутніх членів сім&amp;rsquo;ї Євросоюзу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;У День Європи ми відзначаємо спільний європейський проєкт, коли наші засновники обрали єдність замість розбрату та співпрацю замість конфлікту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вони вирішили побудувати майбутнє миру, свободи та процвітання на руїнах Другої світової війни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ваша мужність надихає нас щодня. Ви захищаєте наші європейські цінності. Ми будемо поруч з вами стільки, скільки знадобиться для досягнення справедливого та тривалого миру&quot;, - наголосив Кошта.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як заявив президент Європейської Ради, в Європі вірять, що майбутнє українців - у Євросоюзі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zrobili_zajavu_shhodo_vstupu_v_evrosojuz_zelenskij_i_koshta/2026-05-10-36666</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zrobili_zajavu_shhodo_vstupu_v_evrosojuz_zelenskij_i_koshta/2026-05-10-36666</guid>
			<pubDate>Sun, 10 May 2026 10:39:45 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Збільшують квоти на перевезення і запускають роботу над електронними дозволами Україна та Туреччина</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/67634576.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s67634576.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Обмін дозволами відбувся 7 травня під час Міжнародного транспортного форуму у Лейпцигу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/67634576.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s67634576.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Під час засідання Змішаної комісії з міжнародних автомобільних перевезень Україна та Туреччина домовилися про збільшення кількості дозволів для міжнародних перевезень, а також про початок спільної роботи над цифровізацією системи дозволів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це пише ЗМІ, посилаючись на Міністерство розвитку громад та територій України&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;laquo;Ми послідовно працюємо над цифровізацією міжнародних перевезень та спрощенням процедур для перевізників.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Домовленість із Туреччиною щодо запуску роботи над електронними дозволами &amp;ndash; це ще один крок до сучасної та прозорої системи міжнародних перевезень. Паралельно важливо, що ми збільшуємо кількість дозволів для вантажних і пасажирських перевезень, адже це пряма підтримка українського бізнесу та мобільності людей&amp;raquo;, &amp;ndash; зазначив віцепрем&apos;єр-міністр з відновлення України &amp;ndash; міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, сторони погодили додатковий обмін дозволами на перевезення вантажів в/з третіх країн на 2026 рік у кількості 300 одиниць. Це на 10% більше раніше затвердженої квоти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також Україна та Туреччина погодили додаткові 300 дозволів на двосторонні пасажирські перевезення. Раніше річна квота становила 400 дозволів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, сторони домовились, що у 2027 році кількість дозволів на пасажирські перевезення буде збільшена з 400 до 700.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремий напрям співпраці &amp;ndash; цифровізація системи дозволів для міжнародних перевезень. Україна та Туреччина розпочинають спільну роботу над впровадженням електронних дозволів, що має спростити процедури для перевізників та зробити систему більш прозорою й зручною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Домовленості спрямовані на розвиток цифрових сервісів, спрощення міжнародних перевезень та посилення транспортної співпраці між Україною і Туреччиною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Обмін дозволами відбувся 7 травня під час Міжнародного транспортного форуму у Лейпцигу. Найближчим часом дозволи будуть доступні українським перевізникам у пунктах видачі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, двосторонні та транзитні вантажні перевезення між Україною і Туреччиною лібералізовані до завершення війни. Це означає, що для таких перевезень окремі дозволи не потрібні.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zbilshujut_kvoti_na_perevezennja_i_zapuskajut_robotu_nad_elektronnimi_dozvolami_ukrajina_ta_turechchina/2026-05-09-36664</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zbilshujut_kvoti_na_perevezennja_i_zapuskajut_robotu_nad_elektronnimi_dozvolami_ukrajina_ta_turechchina/2026-05-09-36664</guid>
			<pubDate>Sat, 09 May 2026 10:00:21 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Спроби використати росактиви на користь України поновлюють Нідерланди</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/32637694.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s32637694.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нідерланди прагнуть відновити переговори щодо використання до 210 млрд євро заморожених російських активів, щоб допомогти Україні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/32637694.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s32637694.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Нідерланди прагнуть відновити переговори щодо використання до 210 млрд євро заморожених російських активів, щоб допомогти Україні продовжувати оборону наступного року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це стало відомо ЗМІ від шести дипломатів та посадовців ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр фінансів Нідерландів Елко Гайнен у вівторок намагався заручитися підтримкою колег з ЄС під час закритих дебатів у Брюсселі, стверджують співрозмовники.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відновлення дискусії щодо російських активів ризикує знову розпалити напружену юридичну, комерційну та політичну суперечку, що точилася наприкінці минулого року, коли прем&apos;єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер протистояв Європейській комісії через побоювання, що його країна буде змушена повернути мільярди російських коштів, що зберігаються в Брюсселі, якщо москва спробує відібрати ці гроші.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Такі країни, як Болгарія, Франція, Італія та Мальта, також висловлювали занепокоєння щодо пропозиції Європейської комісії використовувати заморожені державні активи для фінансування України, тоді як Європейський центральний банк постійно попереджав, що використання заморожених коштів може відлякати інші уряди від ведення бізнесу в єврозоні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ініціатива Гайнена з&apos;явилася, незважаючи на те, що Брюссель ще не переказав жодного євро з позики у розмірі 90 млрд євро, забезпеченої бюджетом ЄС, про надання якої Києву протягом наступних двох років у грудні домовилися 24 лідери ЄС. Ця позика покриє лише дві третини прогнозованого дефіциту бюджету України до 2027 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейська комісія заохочує Канаду, Велику Британію, США та Японію, щоб ті виділили решту коштів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Угода про позику, укладена в останній момент у грудні, забезпечила задоволення нагальних потреб Києва у готівці. Але дипломати та посадовці в Комісії не мають ілюзій, що Києву знадобиться більше грошей, якщо москва продовжить вести свою війну.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ЄС міг би продовжувати випускати спільні облігації для підтримки України, або ж лідери могли б повернутися до дебатів щодо російських активів. Нідерланди та країни Північної Європи віддали б перевагу останньому варіанту, особливо з огляду на те, що Комісія ніколи не відкликала свою початкову пропозицію щодо використання російських активів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми не коментуємо те, що було сказано в приватному колі&quot;, &amp;ndash; заявив речник уряду Нідерландів. &quot;Європейська Рада домовилася в грудні минулого року, що Союз зобов&amp;rsquo;язується заморозити активи до отримання Україною репарацій і залишає за собою право забезпечити наявність активів для погашення позики, у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права. Наша позиція залишається узгодженою з цією домовленістю&quot;, &amp;ndash; додав він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними джерел, Гаага зв&amp;rsquo;язалася з деякими столицями ЄС напередодні засідання Ecofin у вівторок, щоб оцінити, скільки підтримки отримає міністр під час дебатів. Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія підтримали заклики Гайнена. Інші мовчали, усвідомлюючи, наскільки політично суперечливою стала дискусія минулого року в гонитві за тим, щоб не допустити вичерпання військового бюджету України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми теж підтримуємо [заклики Гайнена], але не висловлювалися&quot;, &amp;ndash; сказав один із дипломатів на умовах анонімності, щоб говорити вільно. &quot;Це (тема росактивів) повернеться до кінця року&quot;, &amp;ndash; додав він.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/sprobi_vikoristati_rosaktivi_na_korist_ukrajini_ponovljujut_niderlandi/2026-05-08-36663</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/sprobi_vikoristati_rosaktivi_na_korist_ukrajini_ponovljujut_niderlandi/2026-05-08-36663</guid>
			<pubDate>Fri, 08 May 2026 09:03:13 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Ведуть путіна до трибуналу Макрон і ЄС</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/37720063.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s37720063.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рада ЄС 5 травня затвердила рішення про підписання Розширеної часткової угоди щодо Спеціального трибуналу, створеного під егідою Ради Європи.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/37720063.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s37720063.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Європейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги &amp;mdash; особиста відповідальність володимира путіна, а також його найближчого оточення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейський Союз офіційно підтвердив намір стати співзасновником Спеціального трибуналу для переслідування російського керівництва, включно з володимиром путіним. Це рішення знаменує новий етап міжнародної правової боротьби проти злочину агресії рф проти України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рада ЄС 5 травня затвердила рішення про підписання Розширеної часткової угоди щодо Спеціального трибуналу, створеного під егідою Ради Європи. Цей орган матиме статус міжнародної інституції, а не гібридної чи національної структури, що підкреслює його глобальну легітимність.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Євросоюз не лише приєднається до угоди, а й увійде до керівного комітету трибуналу, відіграючи провідну роль у його діяльності. Це означає, що Брюссель бере на себе політичну та юридичну відповідальність за запуск механізму, який може стати прецедентом у сучасній історії міжнародного права.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Спеціальний трибунал створюється для переслідування злочину агресії &amp;mdash; найвищого рівня порушення міжнародного права, що охоплює рішення про вторгнення та ведення війни. Його юрисдикція поширюватиметься на перших осіб російської федерації, включно з президентом путіним.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Підготовчий процес триває з червня 2025 року, коли Україна та Рада Європи підписали угоду про заснування трибуналу. Тепер, після завершення основних юридичних процедур, очікується офіційний запуск у 2027 році.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейські дипломати наголошують: приєднання ЄС до числа співзасновників стане сигналом для інших держав-членів Ради Європи, які ще не визначилися зі своєю позицією. У Брюсселі переконані, що міжнародна підтримка трибуналу зростатиме, адже злочин агресії не має терміну давності.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для України це рішення &amp;mdash; стратегічна перемога. Київ отримує гарантію, що справа проти російського керівництва не залишиться лише політичним гаслом, а стане юридичною реальністю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ЄС уже запровадив безпрецедентні санкції проти росії, але створення трибуналу &amp;mdash; це крок, який виходить за межі економічного тиску. Він відкриває шлях до персональної відповідальності тих, хто ухвалював рішення про війну.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У світовій історії подібні інституції створювалися після Другої світової війни &amp;mdash; Нюрнберзький процес став символом покарання агресорів. Тепер Європа готує сучасний аналог, який може визначити нову епоху міжнародної юстиції.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/vedut_putina_do_tribunalu_makron_i_es/2026-05-07-36662</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/vedut_putina_do_tribunalu_makron_i_es/2026-05-07-36662</guid>
			<pubDate>Thu, 07 May 2026 09:57:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Що відомо про атаку на Харків, Запоріжжя і не тільки - росія порушила режим &quot;тиші&quot;</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/57320875.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s57320875.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Що відомо про порушення перемир&apos;я росією?&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/57320875.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s57320875.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Що відомо про порушення перемир&apos;я росією?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;росія порушила режим &quot;тиші&quot;: що відомо про атаку на Харків, Запоріжжя і не тільки -наслідки атаки уточнюються&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;росіяни вночі та зранку 6 травня атакували кілька міст України, чим порушили режим &quot;тиші&quot;, який запропонував та оголосив президент Володимир Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Головне:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Одразу після початку перемир&apos;я у Дніпрі пролунав вибух, але фіксація ворожих цілей була мінімальна&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Під ранок ворог активізував атаки, військові фіксували дрони та пуски КАБів&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Під ударом, де вже відомо про наслідки - були Харків та Запоріжжя&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; У Харкові пошкоджені будинки та постраждалі&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; У Запоріжжі атаковано об&apos;єкт промислової інфраструктури&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Коли рф порушила перемир&apos;я і як відбувалися атаки&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Зауважимо, що старт режиму &quot;тиші&quot; почався в ніч з 5 на 6 травня о 00:00. Однак одразу через кілька хвилин у Дніпрі пролунали вибухи. За даними Повітряних сил ЗСУ і моніторингових каналів, на місто летіли дрони, які були запущені ще до початку старту перемир&apos;я.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після цього ворожі БпЛА фіксувалися у Харківській області, але було незрозуміло, чи це нові дрони, чи ті, що були запущені раніше. Однак деякий час моніторингові канали писали, що, принаймні - нових пусків не було. Відомо, що приблизно о 01:00 гучно було в Ізюмі Харківської області.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згодом ніби стало тихіше (за виключенням фіксації дронів на Харківщині), але сигнал тривоги у прифронтових регіонах оголошували регулярно.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Починаючи з четвертої ранку військові зафіксували пуски КАБів на Сумську, Харківську та Донецьку області, а вже з п&apos;ятої ранку ворог неодноразово запускав КАБи на Запорізьку область.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пізніше, після шостої ранку, ворог почав спроби атакувати дронами Харків. Також безпілотники фіксувалися біля Кривого Рогу (Дніпропетровська область) та з акваторії Чорного моря в напрямку Одеської області.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Які міста атакувала РФ і що відомо про наслідки&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Харків&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мер Харкова Ігор Терехов поінформував, що у місті сталися влучання щонайменше у двох районах - Новобаварському та Шевченківському.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, у першому районі окупанти влучили у приватний будинок, внаслідок чого сталася пожежа. Загалом пошкоджені 7 приватних будинків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас глава Харківської ОВА Олег Синєгубов поінформував, що наразі у місті вже двоє постраждалих.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Запоріжжя&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними глави Запорізької ОВА Івана Федорова, для регіону цієї ночі неодноразово була загроза застосування дронів та КАБів, а також лунали вибухи. Вже о шостій району він уточнив наслідки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ворог атакував обʼєкт промислової інфраструктури. Минулося без постраждалих&quot;, - йдеться у повідомленні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Кривий Ріг&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зранку ворог атакував місто &quot;Шахедами&quot;. Пошкоджено інфраструктуру.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Нікопольському районі противник атакував дронами та артилерією Нікополь, Марганецьку, Покровську, Червоногригорівську і Томаківську громади. Понівечені адмінбудівля, готель, багатоквартирні й приватні будинки, автомобілі.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Перемир&apos;я між Україною та рф&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що глава кремля володимир путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Під час цієї розмови він повідомив американському лідеру, що готовий оголосити перемир&apos;я з Україною 8 та 9 травня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На початку цього тижня в Міноборони офіційно підтвердили, що путін наказав припинити вогонь на час вищезазначених дат.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Однак президент України Володимир Зеленський запропонував не чекати цього і розпочати режим &quot;тиші&quot; в ніч з 5 на 6 травня. В українському МЗС наголошували, що Київ реально готовий закінчити війну і 6 травня покаже, чи хоче того ж росія.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/shho_vidomo_pro_ataku_na_kharkiv_zaporizhzhja_i_ne_tilki_rsija_porushila_rezhim_tishi/2026-05-06-36661</link>
			<category>Надзвичайні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/shho_vidomo_pro_ataku_na_kharkiv_zaporizhzhja_i_ne_tilki_rsija_porushila_rezhim_tishi/2026-05-06-36661</guid>
			<pubDate>Wed, 06 May 2026 09:07:55 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Член Ради Нацбанку дав чітку відповідь - чи справді трудові мігранти потрібні Україні</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/93353774.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s93353774.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Україні існує дефіцит робочої сили. Один з варіантів вирішення &amp;ndash; залучення трудових мігрантів.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/93353774.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s93353774.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Основні тези&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; В Україні існує дефіцит робочої сили. Один з варіантів вирішення &amp;ndash; залучення трудових мігрантів.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Економіст, член Ради Нацбанку України Василь Фурман пояснив, як він ставиться до цієї ідеї.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Україні дійсно фіксують нестачу працівників, яка поглиблюється на тлі повномасштабної війни. Є різні варіанти, як розв&apos;язати цю проблему.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Економіст, член Ради Нацбанку України Василь Фурман розповів, що дефіцит робочих рук в Україні справді існує. На його думку, це цілком звична практика в усьому світі, коли залучають іноземних громадян на роботу. Ця проблема стане особливо актуальною, коли розпочнеться післявоєнна відбудова. Україна потребуватиме значних трудових ресурсів.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Як ще боротися з дефіцитом робочої сили?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;За словами Фурмана, безперечно, не варто орієнтуватися лише на мігрантів. Зараз, за різними даними, близько 5 &amp;ndash; 6 мільйонів українців виїхали з початку повномасштабної війни. Держава має робити усе можливе, аби вони захотіли повернутися додому.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ми розуміємо, що усі не повернуться. Тому важливо впроваджувати державні програми, аби залучати українців, які виїхали за кордон. Також потрібно впроваджувати програми для залучення громадян інших країн. Це допоможе, зокрема, швидкими темпами розбудовувати державу після війни,&amp;nbsp;&amp;ndash; сказав Фурман.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;При цьому ситуація не стає гіршою. Принаймні упродовж останніх двох місяців індекс ділових очікувань бізнесу підвищується. Це свідчить, що бізнес має кращі очікування щодо розвитку цього року. Хоч бізнес підтверджує, що дефіцит робочої сили існує.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що в Україні можуть переглянути список так званих &quot;ризикових країн&quot;. Все для того, аби бізнесу було легше наймати іноземних працівників. При цьому він визнає, що не можна забувати про безпекові та соціальні ризики. Є розуміння, що іноземці можуть використати офіційне працевлаштування лише для того, аби в&apos;їхати до України.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Не всі підтримують ввезення трудових мігрантів&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев не підтримує ідею залучення трудових мігрантів до України. Попри робочі руки, не можна забувати про мовні, правові та культурні бар&apos;єри. Також мігранти не завжди налаштовані працювати. На його думку, потрібно стимулювати українців повертатися додому. Є ключові питання, які потрібно вирішити &amp;ndash; житло та робота.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Експерт з ринку праці Василь Воскобойник підтверджує, що нестачу людей зараз відчувають фактично в усіх секторах економіки. На його думку, трудові мігранти зможуть частково побороти проблему дефіциту на ринку праці. Але разом з тим потрібно мати чіткі й жорсткі умови депортації у разі порушення українського законодавства.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/chlen_radi_nacbanku_dav_chitku_vidpovid_chi_spravdi_trudovi_migranti_potribni_ukrajini/2026-05-05-36660</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/chlen_radi_nacbanku_dav_chitku_vidpovid_chi_spravdi_trudovi_migranti_potribni_ukrajini/2026-05-05-36660</guid>
			<pubDate>Tue, 05 May 2026 10:05:49 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Змінить правила власності, шлюбу та спадщини - новий Цивільний кодекс України</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/09779787.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s09779787.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Верховна Рада 28 квітня 2026 року ухвалила в першому читанні законопроєкт №15150 &amp;mdash; повну нову редакцію Цивільного кодексу України.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/09779787.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s09779787.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Верховна Рада 28 квітня 2026 року ухвалила в першому читанні законопроєкт №15150 &amp;mdash; повну нову редакцію Цивільного кодексу України. Документ на 803 сторінки має замінити чинний кодекс 2003 року та стати основою для регулювання права власності, договорів, сімейних відносин, спадщини й особистих прав громадян. Авторами законопроєкту є голова парламенту Руслан Стефанчук та низка народних депутатів від фракції &amp;laquo;Слуга народу&amp;raquo;. Проєкт уже встиг викликати критику правозахисників, юристів та державних органів через низку суперечливих норм.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чому кодекс вирішили переписати з нуля&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Автори законопроєкту обґрунтовують необхідність рекодифікації тим, що чинний Цивільний кодекс вичерпав свій модернізаційний потенціал. За їхніми словами, документ потребує системного оновлення відповідно до європейських стандартів, адаптації до цифрової економіки та остаточної &amp;laquo;дерадянізації&amp;raquo; приватного права. Робота над проєктом тривала понад сім років із залученням суддів, науковців та інших фахівців галузі. Документ складається з дев&amp;rsquo;яти книг, які охоплюють загальні принципи приватного права, особисті немайнові права, речові права, інтелектуальну власність, договірне право, сімейне право, спадкування, міжнародне приватне право та публічність прав цивільних.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попередню версію законопроєкту за номером 14394 зареєстрували у січні 2026 року. Після хвилі критики автори змінили номер на 15150 та скоригували окремі норми. Зокрема, з тексту прибрали положення про можливість зниження шлюбного віку до 14 років за рішенням суду, норму про &amp;laquo;небажання мати дитину&amp;raquo; чи &amp;laquo;нездатність до зачаття&amp;raquo; як підставу для розлучення, а також юридичні наслідки релігійного обряду шлюбу. Пояснень щодо причин цих змін у супровідних документах не з&amp;rsquo;явилося.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Доброзвичайність як новий обмежувач прав&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Однією з найбільш дискусійних новел законопроєкту стало введення категорії &amp;laquo;доброзвичайності&amp;raquo; (boni mores) як підстави для регулювання приватних відносин. Згідно з визначенням у проєкті, доброзвичайність означає сукупність моральних норм і принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних у суспільстві уявлень про належну поведінку. Термін використовується в кодексі 45 разів і застосовується до широкого кола правовідносин.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За текстом законопроєкту, здатність фізичної особи мати цивільні права, не визначені Конституцією чи законом, прив&amp;rsquo;язана до несуперечності доброзвичайності. Право на свободу природного існування, право на донорство, право розпоряджатися своїм тілом після смерті &amp;mdash; все це обмежене вимогами відповідності моральним нормам. Суд також може керуватися доброзвичайністю при ухваленні рішення про примирення подружжя. Виховання дітей батьками так само має не суперечити цій категорії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець застеріг, що існує ризик довільного тлумачення та застосування доброзвичайності. На його думку, це може призводити до дискримінаційного обмеження прав осіб за їхніми персональними ознаками. Омбудсмен наголосив, що критерії, які базуються на оціночних поняттях без чіткої конкретизації, не відповідають вимогам передбачуваності закону та правової визначеності, які є складовими верховенства права.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Сімейне право та позиція щодо одностатевих пар&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт фактично виключає одностатеві пари з інституту сімейного права. Стаття 1474 визначає фактичний сімейний союз виключно як спільне проживання двох осіб протилежної статі однією сім&amp;rsquo;єю без реєстрації шлюбу. Для одностатевих пар, які вважають себе родиною, юридичного визнання не передбачено.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Закон прямо забороняє особам однієї статі усиновлювати дитину разом. Навіть якщо пара фактично вже виховує дитину одного з партнерів, другий партнер не отримає жодних батьківських прав і обов&amp;rsquo;язків. Репродуктивні права також обмежені: людина не може розпоряджатися своїм біологічним матеріалом на користь партнера чи партнерки однієї статі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У міжнародному приватному праві закріплено, що шлюб, укладений і визнаний за кордоном, в Україні не матиме сили, якщо партнери однієї статі. Для спадкування партнери у фактичному союзі мають право на спадщину в третій черзі, проте оскільки сам цей союз визнається тільки для різностатевих пар, для одностатевих сімей ця норма не працюватиме. Якщо людина в офіційному шлюбі змінює стать, шлюб автоматично вважатиметься недійсним з дня реєстрації зміни статі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Правозахисна організація &amp;laquo;Інсайт&amp;raquo; наголосила, що стаття 6 зберігає поняття &amp;laquo;доброзвичайності&amp;raquo; як одну з основ правових норм, що відкриває простір для застосування суб&amp;rsquo;єктивних консервативних уявлень про &amp;laquo;правильну&amp;raquo; поведінку. Критики законопроєкту вказують, що такі норми суперечать євроінтеграційним зобов&amp;rsquo;язанням України щодо запровадження реєстрованих партнерств.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Нові правила для шлюбу та розлучення&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт вводить низку змін у регулювання шлюбних відносин. Згідно зі статтею 1513, суд може вживати заходів для примирення подружжя, якщо це відповідає доброзвичайності. Якщо у подружжя є неповнолітні діти, суд зобов&amp;rsquo;язаний призначити строк для примирення сторін. Це означає, що навіть якщо один із подружжя хоче розлучитися швидко, процес автоматично затягуватиметься.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Народна депутатка від фракції &amp;laquo;Голос&amp;raquo; Інна Совсун звернула увагу на те, що в проєкті немає чіткого визначення поняття &amp;laquo;доброзвичайність&amp;raquo;. На її думку, якщо суддя вирішить, що розлучатися неморально та неетично, подружжя змушуватимуть пробувати примиритися.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремо врегульовано питання прізвища після розлучення. Колишній чоловік може звернутися до суду і вимагати, щоб дружина повернула його прізвище. Суд отримує право оцінювати моральність поведінки жінки вже після розірвання шлюбу. Якщо людина передумала після заручин, з неї можна стягнути компенсацію моральної шкоди.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Змінюються й правила щодо аліментів. Стягнення заборгованості за минулий період обмежили одним роком замість десяти років за чинним кодексом. Допоміжні репродуктивні технології дозволені лише за суворими медичними показаннями.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Право власності та інститут посідання&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт вносить суттєві зміни в регулювання права власності, які викликали занепокоєння серед правників та природоохоронних організацій. Згідно з проєктом, існує тільки те, що внесено до публічного реєстру, причому особа не може посилатися на незнання відомостей, що підлягають публічності. Відсутність доступу до реєстрів у період дії воєнного стану при цьому не враховується.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У кодексі вводиться правило конкуренції прав на один об&amp;rsquo;єкт: пріоритет має той, хто першим подав заяву з реєстраційною дією. Запис у реєстрі, внесений навіть незаконно, не підлягає виключенню за наявності добросовісного набувача. За статтею 442, якщо хтось заволодів чужим нерухомим майном і продовжує ним володіти 10 років, він набуває право власності на це майно.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт повертає середньовічний інститут &amp;laquo;посідання&amp;raquo; &amp;mdash; здійснення особою фактичного контролю над річчю незалежно від наявності юридичного титулу. Наявність у посідача правомірної підстави посідання презюмується, якщо не доведено іншого. Юрист Михайло Колядінцев звернув увагу, що від цих норм можуть постраждати внутрішньо переміщені особи, спадкоємці, люди у тривалих відрядженнях чи ті, хто був змушений виїхати за кордон. Без механізму призупинення строків для цих категорій громадян новела може позбавити добросовісного власника, який є тимчасово відсутнім, права на захист.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Українська Природоохоронна Група заявила, що вкрадені у держави ліси, річки, заповідні території та пам&amp;rsquo;ятки археології достатньо буде внести до реєстру, і держава та громада фактично втратять право за них судитися. Заступниця міністра юстиції Олена Ференс повідомила, що Міністерство юстиції пропонувало повністю виключити книгу 9 &amp;laquo;Публічність прав цивільних&amp;raquo; ще в попередньому законопроєкті.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Критичні зауваження щодо правоздатності та дієздатності&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Юристи виявили проблеми в базових визначеннях законопроєкту. Стаття 31 перевизначає цивільну правоздатність через &amp;laquo;здатність здійснювати&amp;raquo; замість &amp;laquo;мати&amp;raquo;. На думку Михайла Колядінцева, це створює ризик неконституційного звуження поняття правоздатності для немовлят, осіб у комі та осіб з тяжкими розладами свідомості. Через ототожнення правоздатності зі &amp;laquo;здатністю здійснювати&amp;raquo; зникає різниця з дієздатністю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Стаття 42 розширює підстави для обмеження або визнання особи недієздатною, включаючи формулювання &amp;laquo;інший розлад&amp;raquo; і &amp;laquo;патологічна ігрова чи інша залежність&amp;raquo;. Юристи застерігають, що під ці категорії потенційно можуть потрапити особи з посттравматичним стресовим розладом, зокрема ветерани та внутрішньо переміщені особи. Відкриті формулювання створюють простір для довільного розсуду суду і не відповідають вимозі передбачуваності закону за практикою Європейського суду з прав людини.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Стаття 204 скасовує презумпцію правомірності правочину, яка існує в чинному кодексі. Юристи прогнозують ризик зростання спорів про дійсність правочину та послаблення довіри до нотаріальних актів і реєстраційних дій. Депутатка Київської міськради Вікторія Пташник пояснила цю зміну на прикладі: продали річ, отримали гроші, передали її покупцю, той покористувався і написав лист про визнання договору недійсним, а далі доводьте в суді, що договір був дійсним.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Позитивні новели за оцінкою юристів&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;При всій критиці юристи виокремлюють і позитивні зміни в законопроєкті. Стаття 223 скасовує жорсткі вимоги до письмової форми правочину і вводить нову конструкцію електронної форми. Це може прирівняти комунікації в месенджерах до письмової форми, що відповідає сучасній комерційній практиці та гармонізує українське законодавство зі світовими нормами.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Статті 37, 38, 43 та 47 розширюють процесуальні права малолітніх, неповнолітніх, обмежено дієздатних і недієздатних осіб. Йдеться про права на самозахист, на звернення до суду, до уповноваженого Верховної Ради з прав людини та до прокурора. За оцінкою юриста Михайла Колядінцева, ці нововведення закривають реальну прогалину української юридичної практики, коли діти і недієздатні особи часто не мали ефективного механізму захисту від зловживань власних законних представників.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Стаття 196 вводить нову пряму відповідальність держави за шкоду життю та здоров&amp;rsquo;ю громадян. На підготовку законопроєкту до другого читання відвели 21 день. Усі залучені до розгляду учасники заявили, що готують свої пропозиції до другого читання. 254 народних депутати проголосували за законопроєкт у першому читанні.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zminit_pravila_vlasnosti_shljubu_ta_spadshhini_novij_civilnij_kodeks_ukrajini/2026-05-04-36659</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zminit_pravila_vlasnosti_shljubu_ta_spadshhini_novij_civilnij_kodeks_ukrajini/2026-05-04-36659</guid>
			<pubDate>Mon, 04 May 2026 10:21:35 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Відбудеться окрема сесія щодо України під час саміту Європейської політичної спільноти</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/49534473.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s49534473.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У столиці Вірменії пройде Саміт Європейської політичної спільноти, на якому буде проведено окрему сесію стосовно війни в Україні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/49534473.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s49534473.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Про це повідомили у Єлисейському палаці.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що відомо про сесію в Єревані щодо України?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;У столиці Вірменії пройде Саміт Європейської політичної спільноти, на якому буде проведено окрему сесію стосовно війни в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Єлисейському палаці повідомили, що на сесії буде підтверджено мобілізацію та підтримку для України від країн-партнерів. Також очікується, що участь на зустрічі візьме Володимир Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Президент Франції Еммануель Макрон також буде присутній на Саміті Європейської політичної спільноти та прибуде до Вірменії 4 &amp;ndash; 5 травня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, що 16 травня 2025 року відбувся крайній Саміт Європейської політичної спільноти у Тирані. Під час зустрічі було обговорено припинення війни в Україні та посилення санкцій проти Росії. Тоді до столиці Албанії прибули понад 40 іноземних лідерів, а саме: Кір Стармер, Еммануель Макрон, Фрідріх Мерц, Реджеп Ердоган та Володимир Зеленський.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Останні новини про підтримку для України&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Німеччина надасть Україні 11,6 мільярда євро у 2027 році та по 8,5 мільярда євро щороку з 2028 по 2030 роки. У 2026 році Німеччина виділить Україні 11,5 мільярда євро на артилерію, дрони, бронетехніку та інше обладнання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Франція запропонує Греції знижку на нові Rafale в обмін на передачу Україні 43 винищувачів Mirage 2000. Однак, існує ймовірність, що не всі з них працюють, оскільки найстаріші вже були виведені з експлуатації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Пентагон розблокував 400 мільйонів доларів військової допомоги для України після тиску американських законодавців.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/vidbudetsja_okrema_sesija_shhodo_ukrajini_pid_chas_samitu_evropejskoji_politichnoji_spilnoti/2026-05-03-36658</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/vidbudetsja_okrema_sesija_shhodo_ukrajini_pid_chas_samitu_evropejskoji_politichnoji_spilnoti/2026-05-03-36658</guid>
			<pubDate>Sun, 03 May 2026 08:48:47 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Пʼять тисяч американських військових Трамп наказав вивести з Німеччини</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/22465379.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s22465379.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З Німеччини виведуть одну бригаду сухопутних військ, а також, ймовірно, інші підрозділи США, які розміщені у країні.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/22465379.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s22465379.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Президент США Дональд Трамп наказав Пентагону вивести з Німеччини пʼять тисяч американських військових.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляють медіа The Hill і The Wall Street Journal.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами високопоставленого чиновника Пентагону, перебазування поверне чисельність американських військ у Європі приблизно до того рівня, який був до 2022 року. З Німеччини виведуть одну бригаду сухопутних військ, а також, ймовірно, інші підрозділи США, які розміщені у країні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, зміни торкнуться батальйону далекобійних ракетних систем, який попередня адміністрація планувала розгорнути у країні наприкінці 2026 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Речник Пентагону Шон Парнелл заявив, що США пішли на такий крок після ретельного аналізу американських сил у Європі. За його словами, військових виведуть упродовж наступних 6&amp;mdash;12 місяців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Кілька днів тому канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував Вашингтон, заявивши, що США не мають стратегії у війні з Іраном. Представник Пентагону назвав заяви німецького канцлера &amp;laquo;недоречними&amp;raquo; та заявив, що Трамп наказав вивести війська, реагуючи на &amp;laquo;контрпродуктивні зауваження Мерца&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше цього тижня Трамп також пригрозив вивести американські війська з Іспанії та Італії. Рішення щодо цього ще немає.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прокоментував плани США вивести частину своїх військ. За його словами, такий крок американців був очікуваний. Тепер це має спонукати Європу взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У цьому плані, каже Пісторіус, Німеччина рухається в правильному напрямку &amp;mdash; розширює свою армію, збільшує закупівлі озброєння і розвиває військову інфраструктуру.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас міністр оборони підкреслив, що присутність військ США в Європі відповідає інтересам як європейських країн, так і Вашингтону.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Німеччина є центром американської присутності в Європі. Наразі там базуються приблизно 36 тисяч військових США. Загалом у Європі, за оцінкою WSJ, перебувають 85 тисяч американських військових.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Адміністрація Трампа раніше розглядала можливість вивести свої війська з країн НАТО, які не допомагали під час війни з Іраном, і передислокувати їх до країн, що активно підтримували військову кампанію США.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як писала WSJ, цей план може призвести до того, що більшу кількість американських військ розмістять ближче до західних кордонів росії.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/p_jat_tisjach_amerikanskikh_vijskovikh_tramp_nakazav_vivesti_z_nimechchini/2026-05-02-36657</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/p_jat_tisjach_amerikanskikh_vijskovikh_tramp_nakazav_vivesti_z_nimechchini/2026-05-02-36657</guid>
			<pubDate>Sat, 02 May 2026 10:21:12 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Коаліцію з питань оборонного забезпечення створили Україна та країни-партнери</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/03171323.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s03171323.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;До CORPUS увійшли закупівельні агенції України, Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/03171323.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s03171323.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Україна разом із країнами-партнерами створила CORPUS (Coalition for Resilient Procurement and Unified Support) &amp;ndash; багатонаціональну коаліцію у сфері оборонного забезпечення, повідомляє Інтерфакс-Україна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ініціатором створення коаліції виступила Агенція оборонних закупівель ДОТ Міністерства оборони України. До CORPUS увійшли закупівельні агенції України, Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідний меморандум про співпрацю був підписаний представниками агенцій 30 квітня в Києві.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мета коаліції &amp;ndash; стати постійною платформою для посилення обороноздатності України та партнерів, а також об&amp;rsquo;єднати закупівельні агенції для кращої координації, підвищення стійкості систем забезпечення і розвитку співпраці в умовах безпекових змін.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В АОЗ зазначили, що коаліція залишається відкритою для інших країн-партнерів за умови приєднання до Меморандуму та одностайної підтримки Ради директорів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Взаємодія між агенціями відбуватиметься на операційному рівні &amp;ndash; через обмін рішеннями щодо роботи з ринком, цифрових інструментів, антикорупційних і комплаєнс-практик, а також організації постачання.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремий інтерес партнерів викликають ІТ-рішення ДОТ, які міністерство оборони впроваджує як частину загальної цифрової трансформації відомства. Ці інструменти вже довели свою ефективність на практиці. Зокрема, йдеться про цифрову екосистему DOT-Chain: маркетплейс озброєння DOT-Chain Defence, систему управління харчуванням DOT-Chain Food та систему управління поставками оперативного рівня DOT-Chain Arsenal.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Цифровізація дозволила пришвидшити постачання та зробити процеси більш керованими, а процес ухвалення рішень базувати на основі даних.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Директор агенції оборонних закупівель України ДОТ, очолюватиме CORPUS протягом першого року. Надалі головування здійснюватиметься на ротаційній основі за одностайним рішенням учасників.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/koaliciju_z_pitan_oboronnogo_zabezpechennja_stvorili_ukrajina_ta_krajini_partneri/2026-05-01-36656</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/koaliciju_z_pitan_oboronnogo_zabezpechennja_stvorili_ukrajina_ta_krajini_partneri/2026-05-01-36656</guid>
			<pubDate>Fri, 01 May 2026 09:28:00 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Про що говорив британський король Чарльз III у Конгресі США</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/46382326.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s46382326.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Король Великої Британії Чарльз III під час виступу перед Конгресом США закликав до рішучої підтримки України та єдності в НАТО.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/46382326.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s46382326.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Підтримка України, єдність НАТО і кліматична криза. Про що говорив британський король Чарльз III у Конгресі США&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Король Великої Британії Чарльз III під час виступу перед Конгресом США закликав до рішучої підтримки України та єдності в НАТО. Виступ монарха перед американськими законодавцями 28 квітня став першим з 1991 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Слова із виступу британського короля наводять ABC News та Independent.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Передусім Чарльз III зазначив, що зараз світ переживає часи великої невизначеності &amp;mdash; військових конфліктів від Європи до Близького Сходу, які створюють серйозні виклики для міжнародної спільноти та безпосередньо впливають на життя громадян у різних країнах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зокрема, британський король нагадав про події терактів 11 вересня 2001 року, після яких НАТО вперше застосувало статтю 5 про колективну оборону. За словами монарха, сьогодні світ потребує такої ж непохитної рішучості для підтримки України та її &amp;laquo;найсміливішого народу&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Після 11 вересня, коли НАТО вперше задіяло 5 статтю, а Рада Безпеки ООН об&amp;rsquo;єдналася перед обличчям терору, ми відповіли на виклик разом &amp;mdash; як це було протягом більш ніж століття: пліч-о-пліч через дві світові війни, Холодну війну, Афганістан і моменти, що визначали нашу спільну безпеку. Сьогодні така ж непохитна рішучість потрібна для захисту України та її найсміливішого народу. Вона потрібна для того, щоб забезпечити справедливий і тривалий мир&amp;raquo;, &amp;mdash; сказав Чарльз III.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Чарльз III приділив увагу й трансатлантичному партнерству. За його словами, союз між Великою Британією та США, що формувався століттями, є унікальним, і за це британці глибоко вдячні американському народу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Попри критику НАТО з боку президента США Дональда Трампа останнім часом, король наголосив на важливості Альянсу і закликав Конгрес знову присвятити себе колективній обороні. За його словами, США залишаються &amp;laquo;серцем&amp;raquo; НАТО, а будь-які спроби послабити Альянс, на що натякає Трамп, ставлять під удар безпеку всього цивілізованого світу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Від глибин Атлантики до катастрофічно танучого крижаного покриву Арктики відданість і досвід Збройних сил США та їхніх союзників лежать в основі НАТО. Вони пов&amp;rsquo;язані з обіцянкою захищати одне одного, захищати наших громадян та інтереси, убезпечувати північноамериканців і європейців від наших спільних ворогів. Наші оборонні, розвідувальні та безпекові зв&amp;rsquo;язки глибоко переплетені завдяки відносинам, що вимірюються не роками, а десятиліттями&amp;raquo;, &amp;mdash; сказав британський король.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Завершуючи виступ, монарх закликав до відповідальності перед майбутніми поколіннями в питанні клімату, зазначивши, що руйнування природних систем загрожує не лише екології, а й економічному процвітанню.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Дивлячись у наступні 250 років, ми також повинні задуматися про нашу спільну відповідальність за охорону природи, нашого найціннішого та незамінного надбання&amp;raquo;, &amp;mdash; підкреслив король.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окрім цього, Чарльз III згадав про нещодавню спробу замаху на президента США.&amp;nbsp; Він зазначив, що &amp;laquo;подібні акти насильства не матимуть успіху&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Чарльз III закликав до єдності попри внутрішні суперечки: &amp;laquo;Якими б не були наші розбіжності, які б не були розбіжності, ми єдині у нашому зобов&amp;rsquo;язанні підтримувати демократію, захищати всіх наших людей від шкоди та вітати мужність тих, хто щодня ризикує своїм життям, служачи нашим країнам&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зала американського Конгресу залишалася повністю заповненою протягом усього виступу Чарльза III. Там лунали гучні овації та сміх, що рідко можна почути під час інших звернень до законодавців.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; 27 квітня Чарльз III разом із дружиною Каміллою прилетів до США з кількаденним візитом. Це перший візит Чарльза III до Сполучених Штатів як короля і перший державний візит британського монарха з 2007 року. Останнім представником британської королівської родини, який виступав на засіданні Конгресу, була мати Чарльза III &amp;mdash; королева Єлизавета II &amp;mdash; у 1991 році.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pro_shho_govoriv_britanskij_korol_charlz_iii_u_kongresi_ssha/2026-04-30-36655</link>
			<category>Іноземна преса про Україну</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pro_shho_govoriv_britanskij_korol_charlz_iii_u_kongresi_ssha/2026-04-30-36655</guid>
			<pubDate>Thu, 30 Apr 2026 08:29:23 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Як відмивали мільярди через 500 компаній - масштабна спецоперація БЕБ</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25804429.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25804429.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно з Нацполіцією викрили гігантський &quot;конвертаційний центр&quot;.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/25804429.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s25804429.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно з Нацполіцією викрили гігантський &quot;конвертаційний центр&quot;, через який пройшло близько 18 млрд грн тіньових коштів. Міжнародна мережа обслуговувала сотні компаній, допомагаючи їм мінімізувати податки та легалізувати сумнівні товари. При цьому вона охоплювала Україну, Європейський союз та ОАЕ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомили в пресслужбі Бюро економічної безпеки, передає ЗМІ.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;БЕБ викрило масштабну схему з ухилення податків&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Бюро економічної безпеки України ліквідувало одну з наймасштабніших схем ухилення від сплати податків, яка діяла щонайменше з 2020 року. Злочинна організація використовувала понад 500 підконтрольних структур &amp;mdash; 100 фіктивних підприємств та близько 400 ФОПів &amp;mdash; для формування штучного ПДВ-кредиту.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Схема з ухилення податків БЕБ&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Понад 200 компаній-клієнтів по всій Україні користувалися послугами центру для переведення коштів в готівку та легалізації нафтопродуктів сумнівного походження.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Міжнародні канали та криптоактиви&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Схема була інтегрована у фінансові потоки Європейського Союзу та ОАЕ. Для виведення капіталу за кордон ділки використовували 20 компаній-нерезидентів та розгалужену мережу обмінників. Щоб ускладнити відстеження грошей, частину коштів конвертували у криптовалюту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Організатором схеми є чоловік, який наразі переховується за кордоном. Він координував усю діяльність та залучив до неї кількох спільників. Кожен із них відповідав за різні напрями: фінансові операції, бухгалтерський облік, реєстрацію підприємств та підбір підставних осіб&quot;, &amp;mdash; йдеться у повідомленні.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Результати обшуків та підозри&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Під час 40 обшуків у Києві, Одеській, Полтавській та Чернігівській областях правоохоронці вилучили понад 5 млн грн, 300 тис. доларів США, 20 тис. євро, 40 печаток та 5 автомобілів. Наразі підозри повідомлено організатору (заочно), фінансовому директору, бухгалтерам та іншим учасникам групи.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Схема з незаконного ухилення від сплати податків&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;&quot;Лише за окремими встановленими фактами задокументовано ухилення від сплати податків на суму понад 56 млн грн&quot;, &amp;mdash; зазначали у відомстві.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Чотирьох учасників схеми затримано, трьох уже відправлено під варту. Наразі вживаються заходи для оголошення організатора у міжнародний розшук. Досудове розслідування під керівництвом Полтавської обласної прокуратури триває.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ЗМІ також повідомляли, що в Україні викрили масштабну схему, де відмивали гроші на ремонті військової техніки. Учасники незаконної схеми &quot;вивели в тінь&quot; понад 576 млн гривень.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;А на початку березня БЕБ викрили підсанкційного бізнесмена і його напарника. Вони вивели з енергетичних компаній близько 68 млн гривень.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/jak_vidmivali_miljardi_cherez_500_kompanij_masshtabna_specoperacija_beb/2026-04-29-36654</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/jak_vidmivali_miljardi_cherez_500_kompanij_masshtabna_specoperacija_beb/2026-04-29-36654</guid>
			<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 08:52:25 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Вилучено 360 млн євро - в Україну везли фальшиві гроші з країни ЄС</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/83015327.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s83015327.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Польщі виявили групу фальшивомонетників, які надрукували підробні купюри на 360 мільйонів євро.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/83015327.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s83015327.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; В Польщі виявили групу фальшивомонетників, які надрукували підробні купюри на 360 мільйонів євро. Частину банкнот хотіли ввезти в Україну.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомили в Агентстві внутрішньої безпеки (ABW) країни. Зазначається, що друкарню фальшивих грошей виявили 21 квітня у Мазовецькому воєводстві, а там &amp;ndash; 3 тонни матеріалів для виробництва банкнот:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; спеціалізований папір;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; голографічні фольги;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; магнітні смуги;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; водяні знаки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Фальшиві гроші друкували в Польщі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, вилучено готівку, колекційні монети, вогнепальну зброю та боєприпаси. Також було конфісковано зразки банкнот, які зловмисники використовували для перевірки якості фальшивих банкнот з метою перевірки елементів захисту, що використовуються в автоматах для введення готівки.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Деякі з підробок призначалися для введення в обіг в Україні. Прагнучи виготовляти банкноти найвищої якості, фальшивомонетники відточували свою майстерність, беручи участь у спеціалізованих навчальних курсах, що проводилися професійними організаціями, що надавало їм детальні знання про елементи захисту, що використовуються у виробництві справжньої валюти&quot;, &amp;ndash; наголошують правоохоронці.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Поляки планували везти в Україну фальшиві євро&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Затримано чотирьох причетних &amp;ndash; ними виявилися громадяни Польщі віком від 44 до 71 року. Їм вже пред&amp;rsquo;явили звинувачення в участі у злочинному угрупованні та підробці грошей, а двох взяли під варту на три місяці. Усім загрожує до 25 років позбавлення волі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/vilucheno_360_mln_evro_v_ukrajinu_vezli_falshivi_groshi_z_krajini_es/2026-04-28-36652</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/vilucheno_360_mln_evro_v_ukrajinu_vezli_falshivi_groshi_z_krajini_es/2026-04-28-36652</guid>
			<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 09:30:56 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Один із провідних архітекторів світу Мартін Дюплантьє побував в Ірпені</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/24763163.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s24763163.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ірпінь налагоджує співпрацю з французьким архітектором Мартіном Дюплантьє для розвитку міста.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/24763163.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s24763163.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Ірпінь налагоджує співпрацю з французьким архітектором Мартіном Дюплантьє для розвитку міста&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ірпінь відвідав відомий французький архітектор і урбаніст Мартін Дюплантьє. Під час зустрічі з міською владою сторони обговорили розвиток міського простору та перспективи створення соціального житла для внутрішньо переміщених осіб.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє інформаційний портал &quot;Моя Київщина&quot; із покликанням на допис в.о. міського голови Ірпеня Анжели Макеєвої.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мартін Дюплантьє є одним із провідних архітекторів світу та очолює французьке бюро Martin Duplantier Architectes. Після початку повномасштабної війни він ініціював створення команди для допомоги у відбудові українських міст та заснував товариство &amp;laquo;Д Архітектура Україна&amp;raquo;.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час зустрічі сторони обговорили архітектурний розвиток Ірпеня. Архітектор високо оцінив міські простори, зокрема дерев&amp;rsquo;яні скульптури, розташовані в парках. Однією з ключових тем співпраці стала підтримка внутрішньо переміщених осіб. Команда архітектора працюватиме над розробкою моделей компактного соціального житла для ВПО, які проживають у громаді.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У міській раді зазначають, що напрацьовані рішення планують презентувати на міжнародних майданчиках, зокрема під час URC 2026. Очільниця громади подякувала архітектору за довіру та висловила впевненість, що співпраця сприятиме відбудові та подальшому розвитку Ірпеня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, що до Ірпеня завітав командувач Сил логістики Збройних сил Німеччини, генерал-майор Йохен Доєр. Однією з ключових локацій візиту став Романівський міст &amp;mdash; місце, яке стало символом евакуації мирного населення на початку повномасштабного вторгнення.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/odin_iz_providnikh_arkhitektoriv_svitu_martin_djuplante_pobuvav_v_irpeni/2026-04-27-36651</link>
			<category>Новини з регіонів України</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/odin_iz_providnikh_arkhitektoriv_svitu_martin_djuplante_pobuvav_v_irpeni/2026-04-27-36651</guid>
			<pubDate>Mon, 27 Apr 2026 09:58:48 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Окупація ЗАЕС – загроза, удари рф по Чорнобилю – акт безрозсудності</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/82040573.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s82040573.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Високий представник ЄС Кая Каллас заявила, що російські удари по захисній оболонці Чорнобильської АЕС є актом безрозсудності.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/82040573.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s82040573.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Каллас: удари рф по Чорнобилю &amp;ndash; акт безрозсудності, окупація ЗАЕС &amp;ndash; загроза&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Високий представник ЄС Кая Каллас заявила, що російські удари по захисній оболонці Чорнобильської АЕС є актом безрозсудності. Незаконне захоплення Запорізької АЕС посилює небезпеку для життя та довкілля.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;російські удари по захисній оболонці Чорнобильської АЕС є надзвичайним актом безрозсудності, водночас незаконне захоплення Запорізької АЕС значно посилює небезпеку для людського життя та довкілля. Про це заявив високий представник Європейського союзу Кая Каллас, передає УНН.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Чотири десятиліття після катастрофи Чорнобиль залишається під загрозою. російські удари по захисній оболонці об&amp;rsquo;єкта є надзвичайним актом безрозсудності, який ставить під загрозу десятиліття міжнародних зусиль із локалізації шкоди - написала Каллас в Х.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для відновлення безпеки на ЧАЕС після удару рф потрібно щонайменше 500 млн євро &amp;ndash; ЄБРР.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас, за її словами, незаконне захоплення росією Запорізької АЕС значно посилює небезпеку для людського життя та довкілля.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; У 1986 році москва применшувала тяжкість катастрофи. Сьогодні вона обмежує доступ до інформації, щоб приховати втрати на полі бою. Інша епоха, той самий сценарій.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/okupacija_zaes_zagroza_udari_rf_po_chornobilju_akt_bezrozsudnosti/2026-04-26-36649</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/okupacija_zaes_zagroza_udari_rf_po_chornobilju_akt_bezrozsudnosti/2026-04-26-36649</guid>
			<pubDate>Sun, 26 Apr 2026 10:43:43 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Перший &quot;військовий&quot; транш із 90 млрд євро від ЄС - коли Україна отримає</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/61442845.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s61442845.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як стало відомо, точна дата надання перших коштів наразі невідома, оскільки цьому передує ще низка процедур.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/61442845.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s61442845.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Перший транш з &quot;військової&quot; частини кредиту ЄС на 90 млрд євро становитиме 6 млрд і надійде Україні щонайпізніше в червні, повідомляє ЗМІ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як стало відомо, точна дата надання перших коштів наразі невідома, оскільки цьому передує ще низка процедур. Насамперед Україна повинна відкрити спеціальний банківський рахунок у ЄС, а саме в німецькому Deutsche Bundesbank.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Загалом ця процедура мала б зайняти кілька місяців, проте Україна та Німеччина домовилися прискорити цей процес. Окрім того, Київ має надати ЄС права моніторингу витрат з зазначеного рахунку.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У ЄС також повідомили, що Київ вже має можливість укладати контракти на постачання озброєння, а сплатити за них вже отриманими коштами, оскільки умови кредиту дозволяють фінансувати військові замовлення, зроблені від січня цього року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як раніше стало відомо, перший оборонний транш буде спрямований на закупівлю дронів, вироблених в Україні. Графік наступних виплат &quot;військової&quot; частини кредиту ще не затверджено, але вони мають відбуватися швидше. За даними у наступний пакет можуть увійти боєприпаси, дрони та засоби протиповітряної оборони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зазначимо, що умов для отримання оборонних коштів немає, на відміну від &quot;фінансової&quot; частини кредиту ЄС.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як відомо, Рада ЄС 23 квітня за письмовою процедурою ухвалила зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-27 роки, які дозволять надати Україні 90 млрд євро кредиту у 2026-27 роках.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pershij_vijskovij_transh_iz_90_mlrd_evro_vid_es_koli_ukrajina_otrimae/2026-04-25-36648</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pershij_vijskovij_transh_iz_90_mlrd_evro_vid_es_koli_ukrajina_otrimae/2026-04-25-36648</guid>
			<pubDate>Sat, 25 Apr 2026 10:12:50 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Для боротьби з корупцією - у лікарнях Києва створять наглядові ради</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/05633057.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s05633057.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Наглядові ради сприятимуть тому, щоб у лікарнях був порядок і відкритість, які люди можуть реально відчути.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/05633057.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s05633057.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; За рішення проголосували 65 депутатів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Депутати Київської міської ради ухвалили рішення про створення наглядових рад при комунальних закладах охорони здоров&amp;rsquo;я, повідомляє ЗМІ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Наглядові ради сприятимуть тому, щоб у лікарнях був порядок і відкритість, які люди можуть реально відчути. Ми хочемо, щоб рішення не приймалися за зачиненими дверима, а були зрозумілими і прозорими. Це також про контроль за тим, як витрачаються кошти&amp;raquo;, &amp;ndash; зазначила голова постійної комісії з питань охорони здоров&amp;rsquo;я Марина Порошенко.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За її словами, створення таких рад є обов&amp;rsquo;язковою вимогою Кабінету Міністрів та необхідною умовою для збереження фінансування закладів. До складу рад на конкурсній основі увійдуть депутати, представники громадськості та фахівці. Очікується, що наглядові ради запрацюють у вересні 2026 року після доопрацювання процедури відбору.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Це має стати дієвим інструментом контролю за діяльністю медичних установ та забезпечити вищий рівень прозорості їхньої роботи&amp;raquo;, &amp;ndash; додала Порошенко.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рішення було ухвалене на тлі повідомлень про те, що за перший квартал 2026 року поліція відкрила 110 кримінальних проваджень щодо привласнення бюджетних коштів у медичній сфері. Сума збитків державі за цей період склала 140 млн грн.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/dlja_borotbi_z_korupcieju_u_likarnjakh_kieva_stvorjat_nagljadovi_radi/2026-04-24-36645</link>
			<category>Столичні новини - новини Києва</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/dlja_borotbi_z_korupcieju_u_likarnjakh_kieva_stvorjat_nagljadovi_radi/2026-04-24-36645</guid>
			<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 10:19:39 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У своїй промові в Києві принц Гаррі прямо звернувся до путіна і адміністрації Трампа</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/49836477.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s49836477.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Принц Гаррі 23 квітня прибув з неанонсованим візитом у Київ для того, щоб зокрема виступити на 18-му Київському безпековому форумі.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/49836477.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s49836477.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; &amp;laquo;Є час зупинити цю війну&amp;raquo;. Принц Гаррі прямо звернувся до путіна і адміністрації Трампа у своїй промові в Києві&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Принц Гаррі 23 квітня прибув з неанонсованим візитом у Київ для того, щоб зокрема виступити на 18-му Київському безпековому форумі. Під час своєї промови Герцог Сассекський звернувся до володимира путіна та адміністрації Дональда Трампа.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє британський канал ITV.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Принц Гаррі сказав російському президенту, що &amp;laquo;зараз ще є час, щоб зупинити цю війну&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Протягом багатьох років цієї війни з величезними втратами та обмеженими здобутками стає дедалі очевидніше, що цей шлях не пропонує переможця &amp;mdash; лише більші втрати. Президенте путіне, жодна країна не отримує вигоди від постійних втрат життів, які ми спостерігаємо&amp;raquo;, &amp;mdash; сказав Герцог Сассекський у зверненні до володимира путіна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окрім цього Принц Гаррі звернувся до &amp;laquo;американського керівництва&amp;raquo;, проте не згадав напряму ім&apos;я Дональда Трампа. Герцог Сассекський зазначив, що США &amp;mdash; його названа країна &amp;mdash; відіграє &amp;laquo;виключну роль&amp;raquo; у цьому конфлікті, оскільки, коли Україна погодилася відмовитися від своєї ядерної зброї, Америка зобов&amp;rsquo;язалася захищати кордони України та її суверенітет.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Це момент для американського лідерства &amp;mdash; момент для Америки, щоб показати, що вона може виконувати свої зобов&amp;rsquo;язання за міжнародними договорами &amp;mdash; не з милосердя, а через свою незмінну роль у глобальній безпеці та стратегічній стабільності&amp;raquo;, &amp;mdash; звернувся Принц Гаррі до адміністрації Трампа.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час свого візиту в Київ Принц Гаррі також має відвідати саперів благодійної організації Halo Trust, яку підтримувала його покійна мати, принцеса Діана.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/u_svojij_promovi_v_kievi_princ_garri_prjamo_zvernuvsja_do_putina_i_administraciji_trampa/2026-04-23-36644</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/u_svojij_promovi_v_kievi_princ_garri_prjamo_zvernuvsja_do_putina_i_administraciji_trampa/2026-04-23-36644</guid>
			<pubDate>Thu, 23 Apr 2026 10:04:04 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Підвищити граничний вік для резервістів до 70 років у Німеччині запропонували</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/31620109.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s31620109.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Новий президент асоціації резервістів Німеччини Бастіан Ернст закликав підвищити граничний вік для резервістів з 65 до 70 років.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/31620109.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s31620109.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Новий президент асоціації резервістів Німеччини Бастіан Ернст закликав підвищити граничний вік для резервістів з 65 до 70 років, щоб зміцнити обороноздатність країни. Про це повідомляє Spiegel.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Зараз люди довше залишаються працездатними. Ми не повинні марнувати ці ресурси людей, які мають життєвий і професійний досвід. І якщо ми скаржимося на брак молодих кадрів, то нам слід також вжити заходів на іншому кінці вікової піраміди&amp;raquo;, &amp;mdash; вважає Ернст.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він також виступає за скасування права роботодавців заперечувати участь резервістів у військових навчаннях.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Резервісти Бундесверу наразі не зобов&amp;rsquo;язані брати участь у військових навчаннях. Вони, так само як і їхні роботодавці, повинні дати згоду на участь у військових навчаннях.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Вони не повинні мати права заперечувати, коли резервістів мають мобілізувати на навчання. Але самих резервістів ми не повинні примушувати&amp;raquo;, &amp;mdash; зазначив Ернст.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Очікується, що до 2035 року чисельність Бундесверу має зрости щонайменше до 260 тисяч діючих військовослужбовців та 200 тисяч резервістів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами Ернста, точна кількість резервістів наразі невідома. Відомо, що у Бундесвері служили від 8 до 9 мільйонів осіб, близько 60 тисяч резервістів офіційно зараховані до його складу. Крім того, асоціація резервістів Німеччини налічує приблизно 110 тисяч членів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Завданням нової системи обліку військовозобов&apos;язаних тепер буде точне визначення цієї цифри&amp;raquo;, &amp;mdash; додав президент асоціації.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У вересні 2025 року агентство Reuters повідомляло, що німецька армія готується до можливого удару росії та планує суттєво збільшити чисельність своїх військ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У конфіденційному документі, виданому командувачем сухопутних військ Альфонсом Майсом, йдеться, що до 2029 року армії Німеччини потрібно додати близько 100 тисяч активних військовослужбовців до нинішніх 62 тисяч, щоб відповідати новим стандартам НАТО і підвищити готовність до загроз з боку росії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/pidvishhiti_granichnij_vik_dlja_rezervistiv_do_70_rokiv_u_nimechchini_zaproponuvali/2026-04-22-36642</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/pidvishhiti_granichnij_vik_dlja_rezervistiv_do_70_rokiv_u_nimechchini_zaproponuvali/2026-04-22-36642</guid>
			<pubDate>Wed, 22 Apr 2026 09:32:48 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Анонсувала три позитивні новини щодо України єврокомісарка Кос</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/89016448.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s89016448.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Результат виборів в Угорщині позитивно вплине на процес розширення Євросоюзу, Кос сказала, що має &amp;laquo;три позитивні повідомлення&amp;raquo;.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/89016448.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s89016448.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі єврокомісарка з питань розширення Марта Кос поділилася з журналістами трьома позитивними повідомленнями щодо України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Заявивши, що результат виборів в Угорщині позитивно вплине на процес розширення Євросоюзу, Кос сказала, що має &amp;laquo;три позитивні повідомлення&amp;raquo;, які стосуються українських питань.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Перше полягає в тому, що якщо найближчими днями нафта почне текти трубопроводом &amp;laquo;Дружба&amp;raquo;, ми зможемо дуже швидко розпочати виплату Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро&amp;raquo;, &amp;ndash; сказала вона.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Друге позитивне повідомлення &amp;ndash; в тому, що Україна та Молдова готові офіційно відкрити всі шість кластерів (у переговорах про вступ до ЄС &amp;ndash; ред.) , і ми готові також. Тож я сподіваюся, що Рада ЄС діятиме швидко&amp;raquo;, &amp;ndash; зазначила Кос.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Третє позитивне повідомлення, за словами єврокомісарки, полягає в тому, що Україна провела багато реформ за останні тижні, тому ЄС зможе виділити до 2,7 мільярда євро для українського бюджету, щоб забезпечити ліквідність.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомлялося, міністри закордонних справ держав-членів ЄС мають намір обговорити російську агресію проти України під час сьогоднішнього засідання Ради ЄС з питань закордонних справ у Люксембурзі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/anonsuvala_tri_pozitivni_novini_shhodo_ukrajini_evrokomisarka_kos/2026-04-21-36641</link>
			<category>Новини про співпрацю України з ЄС</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/anonsuvala_tri_pozitivni_novini_shhodo_ukrajini_evrokomisarka_kos/2026-04-21-36641</guid>
			<pubDate>Tue, 21 Apr 2026 10:19:26 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У Верховній Раді пояснили відповідність закону практиці ЄС - кримінальна відповідальність за антисемітизм</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/01089314.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s01089314.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейська комісія вимагає не лише формального ухвалення законів, а й їх реального застосування.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/01089314.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s01089314.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Народний депутат Ігор Фріз прокоментував закон про криміналізацію антисемітизму та його відповідність європейським підходам.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Народний депутат Ігор Фріз пояснив сенс закону щодо запровадження кримінальної відповідальності за прояви антисемітизму. Зокрема, він зазначив, що українське законодавство в цій частині гармонізується з нормами Європейського Союзу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, у більшості країн ЄС антисемітизм розглядається як форма злочину ненависті та передбачає кримінальну відповідальність, включно зі штрафами, позбавленням волі та додатковими санкціями, такими як заборона обіймати посади.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Фріз зазначив, що ЄС зобов&amp;rsquo;язує держави-члени криміналізувати публічне заперечення Голокосту та інші прояви расової чи релігійної ворожнечі. Зокрема, Рамкове рішення Ради ЄС 2008/913/JHA передбачає обов&amp;rsquo;язок держав-учасниць впроваджувати відповідні кримінальні норми.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Серед &lt;strong&gt;прикладів європейської практики &lt;/strong&gt;він навів:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Німеччина&lt;/strong&gt; &amp;ndash; до 5 років ув&amp;rsquo;язнення за підбурювання до ненависті чи заперечення Голокосту;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Франція&lt;/strong&gt; &amp;ndash; штрафи та до 1 року ув&amp;rsquo;язнення за заперечення Голокосту;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Австрія&lt;/strong&gt; &amp;ndash; до 10 років ув&amp;rsquo;язнення за пропаганду нацизму та антисемітизм;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Польща &lt;/strong&gt;&amp;ndash; до 3 років ув&amp;rsquo;язнення за пропаганду ненависті чи антисемітські висловлювання;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Угорщина &lt;/strong&gt;&amp;mdash; до 3 років ув&amp;rsquo;язнення за публічне заперечення злочинів нацизму;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Румунія &lt;/strong&gt;&amp;mdash; до 5 років за антисемітську пропаганду.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Депутат також наголосив, що в ЄС діє координована політика протидії антисемітизму, а Європейська комісія вимагає не лише формального ухвалення законів, а й їх реального застосування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Коментуючи українське законодавство, Фріз заявив, що Україна виконала євроінтеграційні зобов&amp;rsquo;язання шляхом внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу, додавши серед ознак дискримінації антисемітизм.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, 14 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав закон №2037-ІХ про встановлення кримінальної відповідальності за прояви антисемітизму. Документ був підтриманий Верховною Радою ще у 2022 році.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/u_verkhovnij_radi_pojasnili_vidpovidnist_zakonu_praktici_es_kriminalna_vidpovidalnist_za_antisemitizm/2026-04-20-36639</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/u_verkhovnij_radi_pojasnili_vidpovidnist_zakonu_praktici_es_kriminalna_vidpovidalnist_za_antisemitizm/2026-04-20-36639</guid>
			<pubDate>Mon, 20 Apr 2026 10:33:57 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Золото в багатоборстві та участь у всіх чотирьох фіналах Кубка світу - Онофрійчук тріумфує в Баку</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/24896600.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s24896600.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Українська гімнастка Таїсія Онофрійчук виграла багатоборство на Кубку світу в Баку з результатом 115,650 балів і пройшла у всі чотири фінали.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/24896600.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s24896600.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Онофрійчук тріумфує в Баку: золото в багатоборстві та участь у всіх чотирьох фіналах Кубка світу&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Основні тези&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Українська гімнастка Таїсія Онофрійчук виграла багатоборство на Кубку світу в Баку з результатом 115,650 балів і пройшла у всі чотири фінали.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Онофрійчук тренується в складних умовах війни, але продовжує брати участь у міжнародних змаганнях, ставлячи собі за мету Олімпійські ігри 2028 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;17 &amp;ndash; 19 квітня в Баку, столиці Азербайджану, відбудеться третій етап Кубка світу з художньої гімнастики 2026 року. Участь у змаганнях бере чинна чемпіонка Європи, українка Таїсія Онофрійчук.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше вона здобула чотири перемоги на першому етапі Кубка світу в Софії.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Як Онофрійчук виступила на Кубку світу у Баку?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Українська гімнастка стала переможницею багатоборства на Кубку світу з художньої гімнастики в Баку, набравши 115,650 балів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Другою стала Дар&apos;я Варфоломєєв із Німеччини (114,750), а третє місце посіла Стиляна Ніколова з Болгарії (114,050). Ще одна українка, Поліна Каріка, завершила змагання на 14-му місці з результатом 105,950 балів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Онофрійчук також успішно пробилась у всі чотири окремі фінали: вона посіла перше місце у вправах з булавами, другу позицію &amp;ndash; з обручем та стрічкою, а шосте місце &amp;ndash; з м&apos;ячем. На відміну від неї, Каріка не змогла кваліфікуватися у фінали.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремі фінали відбудуться у неділю, 19 квітня.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Як Онофрійчук готується до змагань під час війни?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; 17-річна українська художня гімнастка продовжує тренуватися та брати участь у міжнародних змаганнях, незважаючи на війну в Україні. Вона вже здобула дві бронзові медалі на чемпіонаті світу в Ріо та ставить собі за мету виступ на Олімпійських іграх 2028 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Як повідомляє Frankfurt26, спортсменка розповіла, що тренування проходять у надзвичайно складних умовах: &quot;Ми часто перебуваємо під обстрілами в Києві, і це дуже важко. Проте для мене велика честь представляти країну, яка зараз у стані війни&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Для безпечних тренувань і відпочинку вона час від часу їздить до Японії на тренувальні збори або відвідує Німеччину, щоб побачитися з родиною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zoloto_v_bagatoborstvi_ta_uchast_u_vsikh_chotirokh_finalakh_kubka_svitu_onofrijchuk_triumfue_v_baku/2026-04-19-36637</link>
			<category>Спортивні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zoloto_v_bagatoborstvi_ta_uchast_u_vsikh_chotirokh_finalakh_kubka_svitu_onofrijchuk_triumfue_v_baku/2026-04-19-36637</guid>
			<pubDate>Sun, 19 Apr 2026 09:05:49 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>За підсумками Анталійського форуму Сибіга закликав знімати не лише Ормузьку, а й &quot;Орбанську блокаду&quot;</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/38139737.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s38139737.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він повідомив про низку двосторонніх переговорів із європейськими колегами &amp;ndash; міністрами закордонних справ Австрії, Ісландії та Люксембургу.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/38139737.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s38139737.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками участі у 5-му Анталійському дипломатичному форумі закликав до подолання блокувань і заявив про необхідність &quot;знімати не лише Ормузьку, але й Орбанську блокаду&quot;, що пов&apos;язана із ускладненням рішень щодо надання Україні &amp;euro;90 млрд.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він повідомив про низку двосторонніх переговорів із європейськими колегами &amp;ndash; міністрами закордонних справ Австрії, Ісландії та Люксембургу. За його словами, сторони обговорювали можливості посилення Європи та розблокування критично важливих рішень, зокрема фінансування обсягом &amp;euro;90 млрд, 20-го санкційного пакета та відкриття шести переговорних кластерів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Час знімати не лише Ормузьку, але й Орбанську блокаду. Це піде на користь усім&quot;, &amp;ndash; йдеться і повідомленні Сибіги, оприлюдненому у соціальній мережі Facebook у п&apos;ятницю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сибіга повідомив, що розпочав роботу на форумі з виступу у форматі ADF-talks &amp;ndash; публічного інтерв&apos;ю перед повною залою учасників. Під час виступу він говорив про зусилля для завершення війни, посилення позицій України на полі бою та в дипломатії, тиск на росію та її союзників, а також про нову роль України як безпекового партнера.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сибіга також відзначив участь великої кримськотатарської делегації на чолі з Мустафою Джемілєвим та Рефатом Чубаровим і подякував за співпрацю з турецькими партнерами.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, форум є важливим майданчиком для дипломатичних контактів із країнами Азії, Африки, Близького Сходу та Латинської Америки, і Україна активно використовує цю можливість.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Анталійський дипломатичний форум відбувається вже вп&apos;яте. Це флагманська подія турецької дипломатії. Цьогоріч до Туреччини з&quot;їхалися понад 20 лідерів, 50 міністрів, загалом представники понад 150 країн та 75 міжнародних організацій. Вражаючий масштаб&quot;, &amp;ndash; наголосив Сибіга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомлялося, 16-18 квітня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідує Турецьку Республіку, де бере участь у 5-му Анталійському дипломатичному форумі на запрошення турецького колеги Хакана Фідана.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1KTkD2bkkq/?mibextid=wwXIfr&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/za_pidsumkami_antalijskogo_forumu_sibiga_zaklikav_znimati_ne_lishe_ormuzku_a_j_orbansku_blokadu/2026-04-18-36636</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/za_pidsumkami_antalijskogo_forumu_sibiga_zaklikav_znimati_ne_lishe_ormuzku_a_j_orbansku_blokadu/2026-04-18-36636</guid>
			<pubDate>Sat, 18 Apr 2026 08:29:32 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Вперше збила реактивний «Шахед» приватна ППО – Федоров</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/00731826.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s00731826.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Україні вперше зафіксовано випадок, коли реактивний &quot;Шахед&quot; був знищений силами приватної протиповітряної оборони.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/00731826.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s00731826.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Федоров зазначив, що противник дедалі частіше використовує швидші та технологічно досконаліші безпілотники.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Коротко:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Швидкість цілі перевищувала 400 км/год&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ворог розширює застосування реактивних дронів&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В Україні вперше зафіксовано випадок, коли реактивний &quot;Шахед&quot; був знищений силами приватної протиповітряної оборони. Швидкість цілі перевищувала 400 км/год. Про це 17 квітня повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, опублікувавши відповідне відео в Telegram.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, у Харківській області до протидії ворожим ударним дронам, зокрема типу Shahed, активно залучаються приватні групи ППО.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Федоров зазначив, що противник дедалі частіше використовує швидші та технологічно складніші безпілотники, що суттєво ускладнює їх перехоплення та підвищує вимоги до системи протиповітряної оборони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Це новий рівень складності: ворог масштабує застосування реактивних дронів. За дорученням президента ми послідовно будуємо багаторівневу систему ППО і посилюємо захист неба. Один з її елементів - приватні групи, які допомагають захищати критичну інфраструктуру&quot;, - підкреслив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністр також пояснив, що ключове завдання проєкту &amp;mdash; швидко нарощувати оборонні можливості без додаткового навантаження на бойові підрозділи, а також підвищувати ефективність реагування на повітряні загрози.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наразі приватні підрозділи ППО вже створюються на базі 19 підприємств. Вони інтегровані в єдину систему управління Повітряних сил і є частиною загальної архітектури протиповітряної оборони країни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Наступний етап &amp;mdash; масштабування проєкту: більше збитих цілей і більш оперативна&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;реакція на загрози&quot;, &amp;mdash; додав Федоров.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;рф застосовує нову тактику для ударів по Україні &amp;mdash; ISW&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що використання окупантами безпілотників для ударів по мирному населенню стало не випадковістю, а частиною стратегії ведення війни.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Подібні дії є частиною системного підходу рф під назвою &quot;людське сафарі&quot;, адже росіяни навмисно використовують FPV-дрони для пошуку та ураження виключно цивільних цілей.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;російське командування інтегрувало терор проти мирного населення в ширшу схему операції повітряного перехоплення. На відміну від традиційного військового перехоплення, яке фокусується на логістиці армії, росіяни завдають ударів по цивільних об&apos;єктах у ближньому тилу, щоб паралізувати життя в регіоні та зупинити використання певних доріг&quot;, &amp;mdash; йдеться у звіті.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;росія перейшла до нової моделі повітряних ударів по Україні, комбінуючи масовані атаки безпілотниками вночі з не менш потужними хвилями вдень. Така тактика може призвести до збільшення жертв серед цивільного населення та посилення психологічного тиску на населення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Нагадаємо, російські військові почали застосовувати нову тактику протидії українським безпілотникам &amp;mdash; у небі з&apos;явилися дрони-перехоплювачі, озброєні металевими стрижнями. Вони ведуть своєрідні повітряні &quot;поєдинки&quot;, намагаючись фізично пробити корпуси українських апаратів, виготовлених з дешевих матеріалів на кшталт полістиролу або пінопласту.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше російські війська почали застосовувати ударні безпілотники типу Shahed-136 з подвійною бойовою частиною, що істотно підвищує їх руйнівну дію. Експерт з радіотехнологій Сергій &quot;Флеш&quot; Бескрестнов оприлюднив фото нової модифікації дрона і зазначив, що сумарна маса бойової частини сягає близько 100 кг.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Про особу: Михайло Федоров&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Федоров Михайло &amp;mdash; український підприємець і державний діяч. З 29 серпня 2019 року &amp;mdash; віцепрем&apos;єр-міністр, міністр цифрової трансформації України в уряді Олексія Гончарука та Дениса Шмигаля. З 14 січня 2026 року &amp;mdash; міністр оборони України. Ініціатор електронного сервісу державних послуг &quot;Дія&quot;. Наймолодший міністр в історії української політики.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У минулому &amp;mdash; народний депутат України IX скликання. Учасник списку &quot;Forbes 30 до 30&quot; як молодий візіонер. Радник Президента (поза штатом) з цифрових питань. Керівник цифрового напряму передвиборчої кампанії кандидата у президенти України Володимира Зеленського 2019 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Член Ради національної безпеки та оборони України з 19 березня 2021 року. Член Штабу Верховного Головнокомандувача України з 22 листопада 2023 року.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/vpershe_zbila_reaktivnij_shakhed_privatna_ppo_fedorov/2026-04-17-36635</link>
			<category>Новини світу науки і технологій</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/vpershe_zbila_reaktivnij_shakhed_privatna_ppo_fedorov/2026-04-17-36635</guid>
			<pubDate>Fri, 17 Apr 2026 19:02:08 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Відновлення закупівлі російського газу Мелоні виключила</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/54714220.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s54714220.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ми не повинні забувати, що економічний тиск, який ми чинили на росію, зрештою, є найсильнішою зброєю, яку ми маємо для побудови миру.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/54714220.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s54714220.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Прем&amp;rsquo;єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що ще зарано розглядати можливість використання російського газу, попри те, що війна з Іраном призводить до зростання цін на енергоносії та скорочення постачань.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Ми не повинні забувати, що економічний тиск, який ми чинили на росію, зрештою, є найсильнішою зброєю, яку ми маємо для побудови миру, &amp;ndash; пояснила Мелоні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Так вона зреагувала на заклик гендиректора італійської енергетичної компанії Eni Клаудіо Дескальці не відмовлятися від співпраці з росії в газовій сфері. За словами Мелоні, вона сподівається, що до 2027 року таки вдасться &amp;ldquo;добитися прогресу у встановленні миру в Україні&amp;rdquo;, а доти &amp;ldquo;економічний тиск залишається найефективнішою зброєю&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Дескальці заявив, що&amp;nbsp; Євросоюзу необхідно переглянути плани щодо поетапної відмови від імпорту російського газу, оскільки незрозуміло, чим блок зможе замістити 20 млрд кубометрів російського СПГ на рік, які він поки що закуповує. Війна на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки серйозно порушили світові енергопостачання, тому Європі потрібні надзвичайні заходи, включаючи перегляд заборони на російський газ, додав він.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Зростання постачань&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Зауважимо, постачання російського газу до Європи через підводний газопровід TurkStream у березні зросло на 22% проти минулого року &amp;mdash; до 55 млн кубометрів на добу. Зростання пов&amp;rsquo;язане з обмеженням судноплавства через Ормузьку протоку.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно з даними європейської газотранспортної групи Entsog, загальний обсяг постачань російського газу до Європи через &amp;ldquo;Турецький потік&amp;rdquo; у березні становив 1,7 млрд кубометрів, тоді як у березні 2025 року цей показник склав 1,4 млрд кубометрів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Після закінчення п&amp;rsquo;ятирічної угоди України з росією у січні 2025 року Туреччина залишилася єдиним маршрутом транзиту російського газу до Європи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними розрахунків агентства, експорт російського газу до Європи у 2025 році впав на 44% &amp;mdash; до 18 млрд кубометрів, найнижчого рівня з середини 1970-х років. Максимальні обсяги експорту трубопровідного газу до Європи були зафіксовані у 2018&amp;ndash;2019 роках &amp;mdash; близько 180 млрд кубометрів на рік.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Раніше ЗМІ повідомляли, ціни на європейський природний газ відновили зростання цього тижня, оскільки ескалація конфлікту на Близькому Сході посилила невизначеність щодо перебоїв у потоках постачань.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; 3 березня міністр енергетики Норвегії Тер&amp;rsquo;є Осланд заявив, що вплив військових атак США та Ізраїлю на Іран, а також запуск іранських безпілотників та ракет по сусідніх країнах можуть відновити дискусію в Європейському Союзі щодо заборони імпорту російського газу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Джерело: Bloomberg&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/vidnovlennja_zakupivli_rosijskogo_gazu_meloni_vikljuchila/2026-04-16-36634</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/vidnovlennja_zakupivli_rosijskogo_gazu_meloni_vikljuchila/2026-04-16-36634</guid>
			<pubDate>Wed, 15 Apr 2026 22:14:29 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Щоб не допустити Орбана знову до влади - Мадяр анонсував зміни в Конституції Угорщини</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/06020837.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s06020837.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сім&amp;rsquo;я Орбана під загрозою майбутніх розслідувань їхніх статків уже тікає в США.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/06020837.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s06020837.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Сім&amp;rsquo;я Орбана під загрозою майбутніх розслідувань їхніх статків уже тікає в США&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;Новий уряд Угорщини планує внести до Конституції поправки, які забороняють обіймати посаду прем&apos;єр-міністра більше двох термінів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це заявив лідер партії &amp;laquo;Тиса&amp;raquo; Петер Мадяр, яка перемогла на парламентських виборах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&amp;laquo;Ми встановимо обмеження у два терміни, що в Угорщині означатиме вісім років на посаді прем&apos;єра... Винятків не буде ні для кого, зокрема для мене&amp;raquo;, &amp;ndash; сказав він на пресконференції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами Мадяра, поправки потрібні для &amp;laquo;зміцнення демократії&amp;raquo;. Оскільки Віктор Орбан загалом був прем&apos;єр-міністром 20 років, він більше не зможе обійняти цю посаду.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;При цьому Мадяр наголосив, що для глобальних змін в Угорщині також потрібно позбутися &amp;laquo;маріонеток системи&amp;raquo;, до яких серед інших належать президент Тамаша Шуйока. Мадяр знову закликав його піти у відставку, наголосивши, що &amp;laquo;за це проголосували громадяни країни&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також майбутній прем&apos;єр пообіцяв боротися з корупцією, зокрема заявив про плани приєднати Угорщину до Європейської прокуратури &amp;ndash; раніше уряд Орбана блокував це рішення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Мадяр наголосив, що це необхідно для відновлення доступу до європейського фінансування, зокрема 35 млрд євро, заморожених ЄС через відмову Орбана проводити реформи судової системи та служб безпеки, а також змінювати керівництво найбільших підприємств, підконтрольних державі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;До того ж це відкриє шлях до розслідувань того, як угорська влада витрачала кошти ЄС останніми роками.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За даними опозиції, понад 28 євро млрд у межах державних тендерів за останні 15 років отримали компанії, пов&apos;язані з друзями та родичами колишнього прем&amp;rsquo;єра.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Одне з найбагатших подружжів Угорщини &amp;ndash; донька Орбана і його зять Іштван Тіборц, який має імперію у сфері нерухомості та готельного бізнесу, &amp;ndash; уже покинуло країну. Вони переїхали до Нью-Йорка, заявивши, що це &amp;laquo;сімейне рішення&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Бекграунд. Як писав Mind, міністр оборони Бельгії Тео Франкен назвав спробу Трампа допомогти Орбану &amp;laquo;справді дурним передвиборчим ходом&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Я правий політик і вважаю, що крайні праві поводяться дуже безглуздо. І руху MAGA варто припинити агітацію на міжнародному рівні, тому що всі, кого вони підтримують, програють вибори. Свинець замість золота. Найкраща реклама для лівих. Божевілля&amp;raquo;, &amp;ndash; написав в Х Тео Франкен.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/shhob_ne_dopustiti_orbana_znovu_do_vladi_madjar_anonsuvav_zmini_v_konstituciji_ugorshhini/2026-04-15-36633</link>
			<category>Новини світу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/shhob_ne_dopustiti_orbana_znovu_do_vladi_madjar_anonsuvav_zmini_v_konstituciji_ugorshhini/2026-04-15-36633</guid>
			<pubDate>Tue, 14 Apr 2026 22:05:32 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Яку нову валюту обрали українці - долар більше не фаворит</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/71444042.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s71444042.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна продовжує інтегруватися в європейський економічний простір. Отож бізнес дедалі частіше користується євро.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/71444042.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s71444042.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Долар США ще донедавна був основною валютою, у яку українці вкладали власні заощадження. Адже американська валюта гарантувала стабільність та вважалась &amp;ldquo;тихою гаванню&amp;rdquo;, у якій можна врятувати кошти від інфляції. Проте наразі долар втрачає позиції. Серед українського населення з&amp;rsquo;явився новий фаворит.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це повідомляє видання ЗМІ із посиланням на фінансового експерта Андрій Шевчишин.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За словами аналітика, березень 2026 року став переломним для вітчизняного валютного ринку. Адже минулого місяця попит на євро серед населення перевищив попит на долар США. Щоправда, поки що йдеться про незначну суму. Українці придбали 482 млн доларів в еквіваленті євро. Водночас купівля американської валюти в Україні за підсумками березня сягала 481,8 млн доларів. Однак в експертних колах таку зміну валютних вподобань уже називають сенсаційною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Андрій Шевчишин зауважує, що до зростання попиту на євро призвели одразу три фактори. Зокрема, Україна продовжує інтегруватися в європейський економічний простір. Отож бізнес дедалі частіше користується євро. Зацікавлені у євро й пересічні українці, які подорожують до Європи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Водночас населення обирає європейську валюту для зберігання заощаджень. Адже євро зарекомендував себе як надійний фінансовий інструмент. Отож українці довіряють цій валюті та готові тримати в ній власні кошти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Врешті, як зауважує експерт, наразі довіра до долара навпаки знизилась. Фінансова політика Сполучених Штатів нині є досить нестабільною, що викликає стурбованість на світових ринках&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/jaku_novu_valjutu_obrali_ukrajinci_dolar_bilshe_ne_favorit/2026-04-14-36632</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/jaku_novu_valjutu_obrali_ukrajinci_dolar_bilshe_ne_favorit/2026-04-14-36632</guid>
			<pubDate>Mon, 13 Apr 2026 22:16:51 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Україна звертається до ООН і МКЧХ - розстріл полонених і евакуаційної групи</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/19127164.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s19127164.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Поблизу Гуляйпільського на Запоріжжі російські сили вбили українську евакуаційну групу, попри оголошене припинення вогню.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/19127164.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s19127164.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp;Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що звернеться до Організації Об&amp;rsquo;єднаних Націй та Міжнародного комітету Червоного Хреста через факти розстрілу українських військовополонених і евакуаційної групи російськими військами під час так званого великоднього перемир&amp;rsquo;я.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, поблизу Гуляйпільського на Запоріжжі російські сили вбили українську евакуаційну групу, попри оголошене припинення вогню. Також на Харківщині, за даними з відкритих джерел, окупанти розстріляли чотирьох українських військових, які потрапили в полон.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Омбудсман наголосив, що такі дії є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та Женевські конвенції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;Я негайно направляю листи до МКЧХ та ООН щодо цих злочинів. Світ має знати, що росія системно порушує всі можливі правила війни&amp;raquo;, &amp;mdash; зазначив він.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Лубінець підкреслив, що станом на сьогодні зафіксовано близько 227 тисяч злочинів агресії та воєнних злочинів рф проти України.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Він також закликав громадян повідомляти про відомі факти порушень прав людини та злочинів проти українських військових до Офісу омбудсмана та правоохоронних органів.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ukrajina_zvertaetsja_do_oon_i_mkchkh_rozstril_polonenikh_i_evakuacijnoji_grupi/2026-04-13-36631</link>
			<category>Кримінальні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ukrajina_zvertaetsja_do_oon_i_mkchkh_rozstril_polonenikh_i_evakuacijnoji_grupi/2026-04-13-36631</guid>
			<pubDate>Sun, 12 Apr 2026 22:06:28 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>15 квітня відбудеться наступне засідання у форматі «Рамштайн»</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/79524164.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s79524164.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час наступного засідання Контактної групи Україна готує оновлення щодо реалізації пунктів Плану війни для примусу рф до миру.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/79524164.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s79524164.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&amp;nbsp; Міністр оборони України Михайло Федоров провів робочий дзвінок із Міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Сторони обговорили підготовку до наступного засідання Контактної групи з питань оборони України (UDCG) у форматі &amp;ldquo;Рамштайн&amp;rdquo;, яке відбудеться 15 квітня.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час наступного засідання Контактної групи Україна готує оновлення щодо реалізації пунктів Плану війни для примусу рф до миру.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Партнерам буде представлено пріоритетні напрямки співпраці, зокрема у сфері&amp;nbsp; посилення протиповітряної оборони, розвитку безпілотних систем, обміну даними та технологіями.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна пропонує взаємовигідну модель кооперації. В її межах союзники отримують доступ до бойових даних і систем українського виробництва. Це, зокрема, досвід створення комплексної системи боротьби з дронами типу &amp;ldquo;шахед&amp;rdquo;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Спільні проєкти з Німеччиною&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Україна та Німеччина готують низку спільних проєктів для реалізації вже найближчим часом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Йдеться, зокрема, про:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; значне посилення систем ППО;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; додаткове фінансування deep-strike та middle-strike дронів;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; розвиток спільних технологічних рішень.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Окремо сторони обговорили перспективи співпраці у сфері інноваційної лазерної зброї.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Також окрему увагу під час розмови було приділено обміну даними.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Міноборони зазначили, що Україна володіє унікальним масивом бойових даних, і найближчим часом планується посилення співпраці з Німеччиною у цьому напрямку.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; За результатами зустрічі Контактної групи з питань оборони України у форматі &amp;ldquo;Рамштайн&amp;rdquo; партнери домовились виділити Україні 38 млрд доларів допомоги на 2026 рік.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Джерело: Міноборони&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/15_kvitnja_vidbudetsja_nastupne_zasidannja_u_formati_ramshtajn/2026-04-12-36628</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/15_kvitnja_vidbudetsja_nastupne_zasidannja_u_formati_ramshtajn/2026-04-12-36628</guid>
			<pubDate>Sun, 12 Apr 2026 09:48:42 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Україна зобовʼязана стати великою країною - Кирило Буданов</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/40386455.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s40386455.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Голова Офісу президента Кирило Буданов під час зустрічі зі студентами Kyiv School of Economics заявив, що Україна зобовʼязана стати великою країною.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/40386455.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s40386455.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Голова Офісу президента Кирило Буданов під час зустрічі зі студентами Kyiv School of Economics заявив, що Україна зобовʼязана стати великою країною.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У межах дискусії посадовець наголосив, що невеликі держави &quot;не можуть дозволити собі бути слабкими&quot;, якщо прагнуть зберегти свою присутність на світовій мапі як повноцінні субʼєкти.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За його словами, для таких країн існують лише два варіанти майбутнього: або стати потужними та міцними, або поступово згаснути в тіні сильніших сусідів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Аналізуючи сучасні глобальні виклики, Буданов зауважив, що світ стає дедалі складнішим та менш передбачуваним.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &quot;Якщо хочемо вижити в ньому і мати сильний голос, ми повинні здійснити нову індустріалізацію, винаходити і запроваджувати нові технології&quot;, &amp;mdash; підкреслив він, назвавши цей процес безальтернативним шляхом для держави.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Крім того, посадовець відзначив важливість активної позиції молоді та безпосередніх вчинків. Він висловив переконання, що &quot;дія &amp;mdash; основа всього&quot;, адже саме з конкретних кроків та їхніх наслідків будується навколишній світ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Буданов додав, що лише рішучість призводить до результатів попри будь-які труднощі, а студентство у всі часи залишається головним рушієм таких змін.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/ukrajina_zobov_jazana_stati_velikoju_krajinoju_kirilo_budanov/2026-04-10-36626</link>
			<category>Офіційні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/ukrajina_zobov_jazana_stati_velikoju_krajinoju_kirilo_budanov/2026-04-10-36626</guid>
			<pubDate>Thu, 09 Apr 2026 22:59:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Законопроєкт про податок із цифрових платформ Рада в першому читанні підтримала</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/87875595.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s87875595.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За відповідний законопроєкт №15111-д проголосували 234 парламентарі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/87875595.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s87875595.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ як-от OLX, Uklon, Bolt, Uber, Glovo тощо.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Про це стало відомо із трансляції засідання Верховної Ради.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;За відповідний законопроєкт №15111-д проголосували 234 парламентарі. До другого читання його ще мають допрацювати.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Під час виступу в Раді голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що допрацьований законопроєкт &amp;laquo;повністю підтримується бізнесом&amp;raquo; і закликав депутатів проголосувати за документ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, проєкт закону &amp;laquo;суттєво змінили&amp;raquo;. Зараз він не стосується вживаних товарів, у ньому немає вимоги створювати спеціальні рахунки й надавати доступ до банківської таємниці.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Згідно із законопроєктом, ставка ПДФО становитиме 5%, разом із військовим збором потрібно буде сплатити 10%. Податок не потрібно платити, якщо сума доходу не перевищує 2 тисяч євро.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Яка була перша версія?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт №15111 про оподаткування цифрових платформ (так званий &amp;laquo;податок на OLX&amp;raquo;) був частиною великого законопроєкту, який об&amp;rsquo;єднує всі податкові зобов&amp;rsquo;язання перед Міжнародним валютним фондом в один документ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;В уряді заявляли, що хоча чинне законодавство вже зобов&amp;rsquo;язувало людей, що працюють через ці платформи, сплачувати податки, податкова служба не має даних про ці заробітки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Законопроєкт мав це змінити &amp;mdash; запровадити спрощений режим оподаткування, де потрібно буде відкрити спеціальний рахунок у банку, на який будуть надходити доходи від всіх цих платформ. Цифрові платформи також хотіли зобов&apos;язати ідентифікувати продавців і щороку до 31 січня звітувати про їхні доходи.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Що відомо про вимоги МВФ?&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Рада виконавчих директорів МВФ схвалила нову програму розширеного фінансування для України розміром 8,1 мільярда доларів. Вона розрахована на 2026&amp;ndash;2029 роки. Прем&apos;єр-міністерка Юлія Свириденко назвала нову програму співпраці з МВФ &amp;laquo;якірною&amp;raquo; для всієї фінансової підтримки, яку отримує Україна.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Україна в межах цієї програми зобов&amp;rsquo;язується реалізувати структурні реформи для забезпечення ефективного повоєнного відновлення та євроінтеграції.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Прем&apos;єр-міністерка Юлія Свириденко розповідала, що планується ухвалити &amp;laquo;один великий законопроєкт&amp;raquo; (Beautiful Tax Bill) про цифрові платформи, оподаткування міжнародних посилок, продовження дії 5% військового збору.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Уряд очікує, що нова податкова програма дасть змогу залучити до бюджету додаткові 60 мільярдів гривень.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zakonoproekt_pro_podatok_iz_cifrovikh_platform_rada_v_pershomu_chitanni_pidtrimala/2026-04-09-36625</link>
			<category>Економічні новини</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zakonoproekt_pro_podatok_iz_cifrovikh_platform_rada_v_pershomu_chitanni_pidtrimala/2026-04-09-36625</guid>
			<pubDate>Wed, 08 Apr 2026 22:17:07 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Через стрибок цін на пальне п&apos;ять міністрів ЄС вимагають податок на надприбутки енергокомпаній</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/43517357.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s43517357.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вартість палива зросла на 70% після початку війни з Іраном.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/43517357.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s43517357.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Міністри фінансів п&apos;яти країн ЄС закликали запровадити податок на надприбутки через стрибок цін на пальне. Вартість палива зросла на 70% після початку війни з Іраном.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;П&apos;ять міністрів фінансів Європейського Cоюзу закликають запровадити податок на надприбутки енергетичних компаній у зв&apos;язку зі зростанням цін на пальне через війну з Іраном, йдеться у листі міністрів до Європейської комісії, повідомило ЗМІ у суботу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Деталі&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Міністри фінансів Німеччини, Італії, Іспанії, Португалії та Австрії виступили з цим спільним закликом у листі від п&apos;ятниці, заявивши, що такий захід стане сигналом того, що &quot;ми єдині та здатні діяти&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Це також надішле чіткий сигнал про те, що ті, хто наживається на наслідках війни, повинні зробити свій внесок у полегшення тягаря для населення&quot;, &amp;mdash; написали вони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ціни на нафту і пальне різко зросли з початку американо-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого, створивши ціновий шок, подібний до енергетичної кризи, яку пережила Європа після вторгнення росії в Україну в 2022 році, - попри те, що країни ЄС зараз отримують більше енергії з відновлюваних джерел.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У листі, адресованому комісару ЄС із клімату Вопке Гукстрі, міністри вказали на аналогічний податок у 2022 році для вирішення проблеми високих цін на енергоносії.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;З огляду на поточні спотворення ринку та фіскальні обмеження, Європейська комісія має оперативно розробити аналогічний загальноєвропейський інструмент внесення внесків, що ґрунтується на міцній правовій базі&quot;, - написали вони.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У листі не було подробиць про те, який рівень податку на надприбутки пропонують міністри і на які компанії він має поширюватися.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Відповідальний за енергетику у ЄС заявив у вівторок, що розглядається можливість поновлення заходів щодо подолання енергетичної кризи, вжитих у 2022 році, включаючи пропозиції щодо зниження мит на електроенергію та податків на електроенергію.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;ЄС ввів низку надзвичайних заходів у 2022 році після того, як росія скоротила постачання газу. До них увійшли загальноєвропейське обмеження цін на газ, податок на надприбутки енергетичних компаній та цільові показники з обмеження попиту на газ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сильна залежність Європи від імпортного палива робить її вразливою для впливу конфлікту на Близькому Сході за світовими цінами на енергоносії. Ціни на пальне у Європі зросли більш ніж на 70% від початку війни США та Ізраїлю з Іраном 28 лютого.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Європейський комісар з енергетики Дан Йоргенсен заявив, що Брюссель особливо стурбований у короткостроковій перспективі постачанням до Європи нафтопродуктів, таких як авіаційне паливо та дизельне паливо.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/cherez_stribok_cin_na_palne_p_39_jat_ministriv_es_vimagajut_podatok_na_nadpributki_energokompanij/2026-04-07-36621</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/cherez_stribok_cin_na_palne_p_39_jat_ministriv_es_vimagajut_podatok_na_nadpributki_energokompanij/2026-04-07-36621</guid>
			<pubDate>Mon, 06 Apr 2026 22:40:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Переглянути інтерактивну мапу держземель тепер фермери України зможуть з власного смартфону</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/38879711.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s38879711.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Проєкт &amp;laquo;Земельний банк&amp;raquo; презентував оновлений функціонал своєї інтерактивної мапи.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/38879711.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s38879711.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Проєкт &amp;laquo;Земельний банк&amp;raquo; презентував оновлений функціонал своєї інтерактивної мапи. Відтепер аграрії можуть шукати вільні масиви, аналізувати лоти та відстежувати аукціони прямо зі своїх мобільних пристроїв, пише SEEDS.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Оновлення інструменту покликане спростити доступ малого та середнього агробізнесу до державного земельного фонду, мінімізуючи бюрократичні бар&amp;rsquo;єри та забезпечуючи рівні умови для всіх учасників ринку, повідомили у пресслужбі проєкту &amp;laquo;Земельний банк&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Інтерактивна мапа отримала низку критично важливих функцій, які дозволяють фермерам детально планувати свою діяльність:&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; Мобільна версія: повноцінний інтерфейс для смартфонів дозволяє працювати з мапою безпосередньо &amp;laquo;в полі&amp;raquo; або в дорозі.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Деталізація лотів: користувачам доступна повна інформація про ділянки: кадастрові номери, площа, цільове призначення та інші технічні параметри.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Довгострокове планування: тепер на мапі можна чітко розрізнити ділянки, що пропонуються в суборенду на 14 років (для однорічних культур) та на 25 років (для садівництва та багаторічних насаджень).&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Аналітика торгів: додано можливість переглядати результати вже проведених аукціонів, що допомагає оцінити рівень конкуренції та ринкову вартість оренди в конкретному регіоні.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp; &amp;nbsp; Розумні фільтри: швидке сортування лотів за географічним розташуванням та іншими характеристиками.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Інтерактивна мапа &amp;mdash; це не просто візуалізація даних, а інструмент стратегічного планування. Завдяки йому фермер може заздалегідь оцінити логістичну зручність ділянки, її близькість до наявної інфраструктури та прийняти зважене рішення щодо участі в онлайн-аукціонах через систему &amp;laquo;Прозорро.Продажі&amp;raquo;.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/peregljanuti_interaktivnu_mapu_derzhzemel_teper_fermeri_ukrajini_zmozhut_z_vlasnogo_smartfonu/2026-04-06-36620</link>
			<category>Новини світу науки і технологій</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/peregljanuti_interaktivnu_mapu_derzhzemel_teper_fermeri_ukrajini_zmozhut_z_vlasnogo_smartfonu/2026-04-06-36620</guid>
			<pubDate>Sun, 05 Apr 2026 22:03:53 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Запаси дронів і ракет зростуть на 400% - Франція переходить на &quot;воєнну економіку&quot;</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/41353098.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s41353098.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Франція радикально змінює військову доктрину, готуючись до масштабного протистояння в Європі.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/41353098.webp&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;float:left;&quot; src=&quot;https://nowyny.eu/_nw/366/s41353098.webp&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; Франція радикально змінює військову доктрину, готуючись до масштабного протистояння в Європі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Франція збільшить запаси ракет і безпілотників на 400 відсотків до 2030 року, згідно з проєктом закону про військове планування. Поточні війни в Україні та на Близькому Сході продемонстрували, наскільки швидко витрачаються боєприпаси в умовах високоінтенсивних бойових дій.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тепер Париж виділяє мільярди євро на поповнення існуючих запасів і заміну ракет протиповітряної оборони, які його військово-повітряні сили випустили в Перській затоці для відбиття атак іранських дронів, пише Politico, ознайомившись із документом.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Першочергова потреба, безумовно, полягає в боєприпасах&quot;, &amp;ndash; нещодавно заявив законодавцям прем&apos;єр-міністр Франції Себастьян Лекорню на тлі зростаючих у Європі побоювань щодо початку конфлікту з росією до кінця десятиліття.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;8 квітня французький уряд представить оновлений закон про військове планування, який передбачає виділення 8,5 млрд євро на безпілотники та ракети до 2030 року. Законопроект є багаторічною фінансовою основою, що визначає цілі щодо закупівлі та розробки озброєння.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ці зусилля відображені у збільшенні замовлень і поставок, а також в адаптації промислової інфраструктури через співфінансування пріоритетних виробничих потужностей&quot;, &amp;ndash; йдеться в 64-сторінковому проекті. &quot;Це здійснюється з метою підготовки до &quot;економіки війни&quot;&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Нові загрози та оборонний бюджет&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;З того часу, як росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, більшість європейських країн поспішили розширити свої оборонні можливості, витрачаючи мільярди євро на озброєння. Ця тенденція посилилася після переобрання Дональда Трампа президентом США через побоювання, що Вашингтон може або вийти з НАТО, або, в ширшому сенсі, перестати гарантувати безпеку Європи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Французький закон про військове планування передбачає видатки на оборону в розмірі 63,3 млрд євро у 2027 році, 68,3 млрд євро у 2028 році, 72,8 млрд євро у 2029 році та 76,3 млрд євро у 2030 році. Після ухвалення законопроекту парламентом суми все одно повинні будуть щорічно затверджуватися законодавцями в конкретних бюджетних актах, а цільові показники щодо потужностей повинні будуть втілитися в контракти через агентство із закупівель озброєнь.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;У пріоритеті дрони-камікадзе та ракети&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Цілі щодо безпілотників і ракет вражають. Франція хоче збільшити свої запаси боєприпасів, що баражують, таких як дрони-камікадзе, на 400 відсотків, керованих авіабомб AASM Hammer виробництва Safran &amp;ndash; на 240 відсотків, а ракет Aster і Mica виробництва MBDA &amp;ndash; на 30 відсотків.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Майбутні нові контракти в рамках закону про військове планування з&amp;rsquo;являються в той час, коли французька держава та промисловість обмінюються взаємними звинуваченнями щодо відсутності масового виробництва зброї. Виробники зброї звинувачували уряд у недостатній кількості замовлень, тоді як уряд хотів, щоб зброярі інвестували у свої виробничі потужності до підписання угод.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Французький чиновник раніше пояснив, що виробники зброї повинні бути готові поглинути різке збільшення попиту. Минулого тижня генеральний директор MBDA Ерік Беранже повідомив журналістам, що виробник ракет збільшить обсяг випуску на 40 відсотків цього року, зокрема за рахунок подвоєння виробництва ракет Aster.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Якщо не брати до уваги запаси боєприпасів, проект документа показує, що Франція не прагне до розширення своїх збройних сил: наприклад, не планується закупівля додаткових винищувачів Rafale або фрегатів, незважаючи на минулі обіцянки президента Франції Еммануеля Макрона та Лекорню.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Париж, однак, обмірковує розробку нового танка. Проект показує, що Франція розпочне дослідження для оцінки того, що могло б замінити нинішній флагманський французький танк Leclerc. Це відбувається після частіших закликів з боку законодавців та промисловості підштовхнути уряд до визнання того, що франко-німецька танкова система Main Ground Combat System може затриматися, і що сухопутним силам Франції необхідне тимчасове рішення, коли бойові машини Leclerc вийдуть з експлуатації до кінця 2030-х років.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&quot;Ми не повинні дозволити 2026 року пройти даремно&quot;, &amp;ndash; на цьому тижні підкреслив журналістам французький депутат Франсуа Корм&apos;є-Буліжон, член комітету Національних зборів з питань оборони.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Зміна курсу та політичний консенсус&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Проект плану сигналізує про те, що Париж очікує потенційних затримок у розробці танка наступного покоління спільно з Німеччиною, після того як уряд протягом кількох місяців стверджував, що програма йде за графіком.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Франція також, судячи з усього, закрила проект Eurodrone &amp;ndash; розвідувальний безпілотний літальний апарат великої дальності, що розробляється спільно з Німеччиною, Італією та Іспанією, оскільки проект не виділяє коштів на цю європейську програму, яка сильно затягнулася.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Хоча планування розраховане до 2030 року, представники парламенту та промисловості очікують, що наступник Макрона підготує новий план після президентських виборів 2027 року.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Але у Франції спостерігається широкий консенсус щодо необхідності збільшення витрат на оборону: ультраправий лідер і фаворит президентських перегонів Жордан Барделла минулого місяця заявив, що Париж повинен витрачати 3,5 відсотка ВВП на військові потреби відповідно до цілей НАТО.&lt;/p&gt;

&lt;h2 style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Інші новини про переозброєння Європи&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Велика Британія готує есмінці до нового покоління морського бою. Такий крок демонструє масштабні зміни у військово-морській війні, де енергетичні системи незабаром зможуть протистояти загрозам, для боротьби з якими раніше були потрібні дорогі ракети.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;Україна створила оборонну промисловість, якої гостро потребує Європа. Саме українська армія зараз є найбільшою і найбільш загартованою в боях у Європі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://nowyny.eu/news/zapasi_droniv_i_raket_zrostut_na_400_francija_perekhodit_na_voennu_ekonomiku/2026-04-05-36618</link>
			<category>Новини Європейського Союзу</category>
			<dc:creator>adminA</dc:creator>
			<guid>https://nowyny.eu/news/zapasi_droniv_i_raket_zrostut_na_400_francija_perekhodit_na_voennu_ekonomiku/2026-04-05-36618</guid>
			<pubDate>Sat, 04 Apr 2026 22:38:03 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>