Американські демократи та республіканці ведуть нині запеклу боротьбу за бюджет. Якщо їм не вдасться домовитися до кінця року, у силу вступлять бюджетні скорочення та підвищення податків обсягом у 600 мільярдів доларів. Економіка США неухильно почне скочуватися в рецесію.

Через побоювання напоротися на фіскальні рифи долар у порівнянні з євро суттєво втратив у ціні. Водночас немає ані найменших сумнівів, що доларовий простір не розпадеться, а долар як валюта не зникне. Євро може лише позаздрити такій святій вірі у непорушність долара. Навіть якщо не так давно безпосередню загрозу розпаду валютного союзу зусиллями Європейського центрального банку вдалося відвернути, євро не вважається надійною гаванню. Приміром, Організація економічної співпраці та розвитку і далі вважає, що Єврозону нині підстерігають чимало загроз.

Долар має сильний центральний уряд

То що таке є в долара, чого не має євро? "Дуже багато чого", - стверджує Ахім Вамбах, директор Інституту економічної політики Кельнського університету. По-перше, долар має сильний центральний уряд. "Переважна більшість фіскального бюджету США проходить через Вашингтон, а не через окремі штати", - зауважив Вамбах в інтерв'ю Deutsche Welle.

Європейський валютний союз натомість не є політичним союзом. Бюджет цілого ЄС відповідає одному відсотку ВВП країн-членів спільноти. Єврозона навіть не має власного бюджету.

Банки незалежні від штатів

Велика залежність між банками Єврозони та країнами ЄС є ще однією ахіллесовою п'ятою євро. Приклади Ірландії та Іспанії засвідчують, що банки та держави взаємно можуть тягти одне одного у фінансову прірву. Економіст Клеменс Фюст з Оксфорду вбачає в цьому найбільшу помилку в конструкції євро.

"Слід було від самого початку передбачити варіант, що у валютному союзі може статися так, що одна з країн-членів може збанкрутувати і що для її порятунку слід буде вдатися до списання боргів", - сказав Фюст Deutsche Welle. Для цього банки мусять бути вельми поважними, з достатніми обсягами власного капіталу, аби витримати фінансове навантаження списанням боргів.

Небезпеки ланцюгової реакції немає

Натомість у США немає банків, які залежали б виключно від фінансової ситуації того чи іншого штату, каже Ахім Вамбах: "Якщо Каліфорнія раптом стане банкрутом, то каліфорнійцям не доведеться непокоїтися про свої банківські рахунки, адже ці гроші зберігаються не в каліфорнійському, а в американському банку".

Цим пояснюється також відсутність загрози ланцюгової реакції в американських штатах. Приміром, якщо Міннесоті загрожуватиме банкрутство, Мічиганові не доведеться теж від цього потерпати. У Єврозоні ж усе інакше: тут кожна кризова країна може заразити своїми проблемами інші. Якби Греція вийшла з Єврозони, одразу постало б питання: хто стане наступним?

Кожен штат несе відповідальність за себе

У США, на відміну від Єврозони, кожен штат сам несе відповідальність за свої борги. Якщо штат потрапив у фінансову скруту, він мусить вдатися до радикальних заходів економії. Приміром, автоматично перекривається бюджет, аби не залазити в нові борги, розповідає Ахім Вамбах з Кельнського університету. "У штаті Каліфорнія, приміром, під час кризи колеги в університетах мусили йти у подовжену відпустку. Скоротили також зарплати".

Конструкція ж довкола євро не передбачає такого механізму. Це призвело до того, що під час кризи виникли величезні перекоси у фінансових балансах 17 національних банків Єврозони. Так,боргові претензії німецького Бундесбанку до центробанків кризових країн зростає щомісячно на понад 30 мільярдів євро. Водночас, на думку Ганса-Вернера Зинна, директора Мюнхенського інституту економічних досліджень ifo, такі кредити – це свого роду пакети порятунку для країн-боржників. Якби країни-донори наполягли на негайному поверненні цих грошей, це означало б кінець валютного союзу.

ЄЦБ – не ФРС

Але хіба Європейський центральний банк не є тією силою, яка будь-що порятує євро? З такою обіцянкою цього літа виступив голова ЄЦБ Маріо Драгі. Але таких повноважень, як Федеральна резервна система США щодо долара чи Банк Англії щодо фунта, ЄЦБ не має. Він не може ухвалювати важливих для порятунку євро рішень негайно. Це остання і, ймовірно, найважливіша відмінність між доларом та євро.

Під час кризи повноваження Європейського центробанку хоча й було розширено, "але ЄЦБ, як і раніше, залишається федеральною інституцією, до якої входять 17 центробанків країн Єврозони. ЄЦБ не може ухвалювати рішення самостійно. Ось чому євро такий вразливий, зазначають експерти.