Найближчим часом в Україні може бути запроваджено систему контролю якості харчових продуктів HACCP. Про це пише "КоммерсантЪ-Украина".

Як повідомляється, Кабмін завершив роботу над новим базовим законопроектом, який регламентує безпеку харчової продукції. Документ робить обов'язковим використання виробниками системи HACCP - комплексного аналізу ризиків та небезпечних факторів у виробництві харчів.

"Ця система є обов'язковою в Євросоюзі, а також у низці інших країн, зокрема в Канаді, Австралії та Японії. З липня цього року вона прийнята і в державах Митного союзу", - йдеться в повідомленні.

Зараз застосування системи перевірки якості харчів регламентується законом "Про безпеку і якість харчових продуктів". Однак, як пояснив керівник проекту IFC "Інвестиційний клімат в Україні" Сергій Осаволюк, чинний закон не передбачає обов'язкового використання саме HACCP.

"Законом регламентується використання HACCP або іншої системи контролю якості продуктів, що призводить до обмеженого її застосування", - зазначив Осаволюк.

У відповідності до системи HACCP запроваджується принцип відстеження. Він означає, що виробникам доведеться вести суворий облік того, яку сировина вони купують і кому продають свою продукцію.

Ці дані будуть об'єднані в єдину базу, що дозволить швидко відстежити поширення неякісної продукції. Як приклад використання такої бази в пояснювальних документах до законопроекту наводяться випадки виявлення у молоці афлатоксину в Німеччині в березні нинішнього року, пише видання.

Законопроект також передбачає, що відповідальність за неякісну продукцію лягає не тільки на фізичних осіб, а й безпосередньо на підприємства.

Зокрема, Кодекс про адміністративні правопорушення доповнюється нормою, згідно з якою порушення параметрів безпеки харчових продуктів карається штрафом у розмірі 25-35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМ; 425-595 гривень) для фізосіб і 40-55 НМ (680-935 гривень) для посадових осіб.

Відмова від вилучення небезпечних харчів з обігу тягне за собою штраф у розмірі 135-165 НМ (2295-2805 гривень) для фізосіб і 210-279 НМ (3570-4590 гривень) для посадових осіб. За порушення норм відстеження доведеться заплатити 30-40 НМ (510-680 гривень).

При цьому Кримінальний кодекс пропонується доповнити статтями за оборот неякісних продуктів, які заподіяли шкоду здоров'ю. Якщо її визнано легкою, винні караються штрафом у розмірі 225-375 НМ (3825-6375 гривень) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин або виправними роботами терміном до року.

Якщо неякісні продукти заподіяли шкоду середнього або тяжкого рівня, то винні мають бути покарані виправними роботами або ж ув'язненням терміном на два-п'ять років. Якщо вживання цих продуктів призвело до смерті, то термін тюремного ув'язнення сягне від п'яти до десяти років.

На думку учасників ринку, ця ініціатива допоможе впоратися з фальсифікатом.

Нагадаємо, у квітні Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) наполягала на необхідності усунення технічних бар'єрів для зовнішньої торгівлі, зокрема приведення маркування продукції у відповідність до європейських стандартів, а також відмова від маркування продукції написом "Без ГМО". Саме це, за словами фахівців, позитивно вплине на інвестиційний клімат у країні.

Верховна Рада 17 грудня 2009 року схвалила закон про обов'язковість інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО).