Міжнародний валютний фонд продовжуватиме співпрацю з Україною, в тому числі, за умов відсутності домовленостей українського уряду з кредиторами щодо реструктуризації держборгу.

Це зазначив у понеділок під час візиту до Вашингтона заступник міністра фінансів України Артем Шевальов, передає власний кореспондент Укрінформу.

"Сьогодні на засіданні CFR (Ради з питань зовнішніх відносин – ред.) був присутній дуже високий представник МВФ, і знову ж таки, позиція Фонду була підкреслена. Йдеться про те, що МВФ не бачить реструктуризацію боргів як абсолютно чітку передумову подальшої співпраці (з Україною - ред.)", - наголосив заступник міністра.

Він уточнив, що йдеться про інший інструмент Фонду який може бути застосований в цьому випадку - так звана політика "Lending into Arrears", тобто кредитування в заборгованість.

"МВФ прив'язує свою позицію до прогресу реформ в Україні", - наголосив Шевальов, уточнивши, що йдеться, в тому числі про конкретні кроки уряду з виконання умов співпраці з Фондом.

Як тільки відбувається прогрес на цьому напрямі, зауважив заступник міністра, "ми можемо очікувати на подальшу співпрацю з Фондом".

Як повідомлялося, наразі кредитори оцінюють останню, покращену пропозицію України про реструктуризацію облігацій, представлену 19 червня. Водночас комітет, як і раніше, вважає свою власну пропозицію, що не передбачає списання основної суми боргу, більш вигідною для України.

Київ минулого тижня запропонував кредиторам додаткові папери, прив'язані до зростання ВВП України, що надасть можливість кредиторам зберегти шанси на мінімізацію списання українського боргу у разі швидшого, ніж тепер, поліпшення економічної ситуації в країні. На думку української сторони, це допоможе подолати розбіжності з кредиторами.

МВФ виділяє Україні у вигляді кредитів 17 млрд дол, але при цьому вимагає знизити протягом 4 років платежі за її борги на 15,3 млрд дол, позначивши допустимі, на його погляд, критерії боргового навантаження країни.

Україна має знизити борг до 71% ВВП до 2020 року і забезпечити, щоб навантаження із обслуговування цього боргу щорічно, починаючи з 2019 року, не перевищувала в середньому 10% ВВП. Обсяг реструктурованих облігацій - 23 млрд дол.

Раніше повідомлялося, рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалить рішення про надання Києву другого кредитного траншу за програмою EFF відразу ж, як тільки українська влада виконає низку попередніх умов за програмою реформ.

Зазначимо, раніше в МВФ повідомляли, що будуть кредитувати Україну тільки після реструктуризації боргу.

Також кредитори заявили, що готові до переговорів щодо боргів України, але бачать перешкоди в нібито надмірній категоричності Міністерства фінансів, очолюваного Наталією Яресько.

Нагадаємо, Верховна Рада надала Кабінету міністрів право накладати мораторій на виплату зовнішніх боргів приватним кредиторам, обмеживши термін прийняття такого рішення 1 липня 2016 року. Крім того, Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу, які технічно дозволяють Кабміну реалізувати своє право на запровадження мораторію.

Представляючи проект закону, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк пояснив, що мова йде про зобов'язання тільки щодо приватних кредиторів. У перелік боргів, на виплату яких може бути накладений мораторій, не входять борги перед МВФ, ЄБРР та іншими інституційними кредиторами. Правом на мораторій Кабмін може скористатися тільки стосовно боргів, закріплених рішенням уряду в переліку частини державного та квазідержавного боргу, що підлягає реструктуризації, за винятком паперів держбанків - "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" і паперів Держадміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниці).

На думку уряду, право на мораторій не має жодного впливу ні на українські банки, ні на валютообмінний курс, а навпаки, матиме позитивний вплив, тому що після цієї операції борги України будуть меншими.