«Вкрай загрозливий план Б Путіна»

Якщо Росія наважиться піти на пряме загострення війни на Донбасі, то нова воєнна криза, швидше за все, припаде на зиму, починаючи з грудня, вважають у Міноборони України — з урахуванням розвідданих західних країн-партнерів.

Станом на листопад до українських кордонів та в Крим з російської сторони стягнуто близько 90 тис. військових, також у цих регіонах сконцентровано військову техніку, яка частково залишалася ще з весни 2021 року. За останні дні про неприпустимість нового вторгнення в Україну Кремль попередили країни НАТО та генсек Альянсу Йенс Столтенберг, а також влада Франції і Німеччини, держсекретар США Ентоні Блінкен та інші світові топполітики.

Британська The Guardian спробувала проаналізувати «план Б» Володимира Путіна у своїй редакційній статті, присвяченій ризикам нового етапу агресії РФ в Україні. Видання підкреслює, що поки світ намагається зрозуміти, чи є нарощування російських сил навколо Донбасу провокацією або ж підготовкою («тоді до чого?»), стає дедалі очевидніше: «Напружена ситуація, розпалена Володимиром Путіним навесні, — коли відбувалося попереднє стягування військ — була початковою фазою нового підходу, а не окремим епізодом. Після п'яти років замороження конфлікту, схоже, настає тривожна відлига».

Газета нагадує, що з весни Росія фактично так і не вивела свої війська з прикордонних з Україною районів, а більшість танків, балістичних ракет та артилерії "залишаються на своїх місцях". На додачу до цих сил на півночі, півдні та сході від Донбасу стягнуто близько 100 тис. російських військових. The Guardian зазначає, що американська розвідка вважає ймовірною нову військову інтервенцію РФ. «Пряме вторгнення буде величезним геополітичним ризиком для Кремля, оскільки запроваджені в 2014 році санкції, як і раніше, серйозно б'ють [по Росії]. Але Путін, вочевидь, вирішив, що прийшов час суттєво підвищити температуру на Донбасі», — переконані британські журналісти.

Вони констатують, що обрання Володимира Зеленського у 2019 році не принесло Москві більшої поступливості Києва. "Дійшовши висновку, що майже мертві мирні переговори більше не виконують свого головного завдання - залякати Київ і перешкодити розвитку його відносин з ЄС і НАТО - Москва, схоже, реалізує вкрай загрозливий план Б", - пише The Guardian.

Нарощування російських військ вже є ескалацією конфлікту, переконаний колектив видання. «Захід повинен дати зрозуміти Москві, що подальше підвищення ставок призведе до суттєвих економічних витрат у вигляді нових санкцій та відмови від проекту Північний потік-2. Від Боснії до Білорусі згубний вплив Путіна на пострадянський простір посилюється. Потрібна активна солідарність Заходу з Києвом, щоб запобігти активізації цього [впливу] ще й в Україні цієї зими», — йдеться у редакційному матеріалі The Guardian.

Американська New York Times опублікувала великий репортаж із прифронтового Гранітного (Донецька область), в районі якого українська армія 26 жовтня 2021 року вперше застосувала бойовий безпілотник Байрактар. NYT докладно розповідає про події, що передували цьому, і про те, як протистояння навколо тутешнього продуктового магазину   «переросло в бойові дії, через які страх війни шириться Європою та США».

Автор матеріалу нагадує, що 279-мильну лінію фронту на Донбасі вже називають «новою Берлінською стіною» - розділовою межею сучасної геополітики. «Це похмурий світ напівзанедбаних міст, полів та лісів. А ще це порохова діжка, де достатньо одного сірника, щоб спалахнули нові бойові дії», — констатує NYT, описуючи жовтневий епізод біля Гранітного. Газета нагадує, що кілька сотень людей живуть тут у т. зв. сірій буферній зоні, а за продуктами з довколишніх районів ОРДЛО ходять у підконтрольне українським силам Гранітне. Для цього люди перетинають річку Кальміус пішохідним мостом, проте нещодавно бойовики закрили найближчий блокпост на своєму боці. Тоді українські військові заклали бетонні блоки, щоб навести новий міст, який був би доступним і для машин.

У відповідь артилерія бойовиків «ДНР» обстріляла українські позиції, а сили ЗСУ після кількох спроб домогтися припинення обстрілу та загибелі українського військового вдарили по батареї російських гаубиць з безпілотника Байрактар. Через два дні бойовики відкрили свій КПП, дозволивши Червоному Хресту доставити місцевим жителям харчові продукти — «рис, цукор, олію, макарони, борошно, м'ясні та рибні консерви». Однак люди тут не вірять у довгострокове затишшя. "Історія показує нам, що кожна велика війна починалася з чогось маленького", - цитує NYT вчительку початкової школи Тетяну Єфеско.

Видання констатує, що останні місяці «Росія займає дедалі більш войовничу позицію щодо України», а Путін «давно і чітко дав зрозуміти, що він вважає Україну невіддільною від РФ». Автор матеріалу зазначає, що удар Байрактара спровокував «новий раунд загрозливих попереджень із Москви, які підкреслили готовність Володимира Путіна до ескалації так званого гібридного конфлікту — поєднання військових та інших засобів з метою дестабілізації, зокрема з використанням гуманітарних криз, подібних до нинішньої на польсько-білоруському кордоні».

Ця міграційна криза — разом з атаками хакерів і втручанням РФ в іноземні вибори — загострила відносини між Заходом і Росією. «Але ніде напруженість не виявляється так явно, як у цій зоні конфлікту [на Донбасі], яка проходить через села та сільськогосподарські угіддя, де воюють солдати, яких підтримують з одного боку США, а з іншого — Росія», — пише NYT.

Удар Байрактару. Україна вперше застосувала на Донбасі бойовий турецький безпілотник: що до цього призвело і чи порушено Мінські угоди

Удар Байрактара. Очевидець розповів деталі першого застосування безпілотника на Донбасі, він атакував гаубиці окупантів двічі

Британська Financial Times, намагаючись розібратися в причинах нарощування військ РФ на кордоні з Україною, пише, що «відроджений ризик військового вторгнення в серці Європи підкреслює провал дипломатичних зусиль Франції та Німеччини», а також загрожує «звести нанівець контакти між США та Росією». «Якщо, не дай боже, відбудеться відновлення російського військового втручання в Україну, більша частина зусиль команди Байдена зі стабілізації російсько-американських відносин провалиться», — цитує FT Ендрю Вайса, віцепрезидента Фонду Карнегі за міжнародний світ та колишнього директора з Росії у Раді національної безпеки США. За його словами, «одержимість Путіна Україною відображає той факт, що для нього це важлива незавершена справа».

Тим часом Кремль активізував риторику про «багатовікові імперські та культурні зв'язки» між країнами, що ще раз підкреслює актуальність «української проблеми» для Москви. «Путін не вважає Україну країною — [на його думку,] це територія, яка перебуває під зовнішнім керуванням іноземних сил. Він вважає, що потрібно поговорити з американцями, щоб вони визнали Україну зоною впливу Росії і дозволили нам [РФ] робити все, що ми вважаємо за необхідне», — сказала виданню Тетяна Станова, засновниця політичної консалтингової компанії R. Politik.

І доки Україна залишається вищим пріоритетом для Кремля, аніж для Білого дому, Росія, схоже, готова до ескалації більше, ніж США здатні зробити у відповідь, пише FT. «[Вашингтон] не має бажання мірятися силами з Кремлем, тому що це вимагає значних витрат часу та ресурсів, і вони хотіли б використати ці ресурси для вирішення проблеми Китаю», — визнає Андреа Кендалл-Тейлор, колишній високопоставлений офіцер американської розвідки.

Міжнародне агентство Reuters, посилаючись на слова неназваного джерела в НАТО, звертає увагу на те, що нинішня концентрація російських військ біля кордонів України відрізняється від весняної і є менш демонстративною. "Велике обладнання, таке як танки, самохідні артилерійські установки та бойові машини піхоти, переміщують вночі, щоб уникнути показової появи в соцмережах викривальних зображень, як це було під час весняного нарощування військ Росії".