Одинадцять років тому росія почала вторгнення в Україну — здійснила анексію Криму, а також вдерлась на Донбас, три роки тому путін оголосив так звану «сво» і армія окупантів почала геноцидні дії проти українців, саме тому «Дзвін Пам’яті та Надії» б’є 11 разів.

У стінах Києво-Печерської лаври від грудня 2023-го щодня згадують українських Оборонців, які потрапили до ворожого полону.

Щоранку після загальнонаціональної хвилини мовчання на Великій лаврській дзвіниці битиме найбільший дзвін Лаври, нагадуючи про військовослужбовців, які опинилися в російській неволі.

Згадують і ці хвилини й цивільних громадян, яких незаконно утримують у московських катівнях, зниклих безвісти, депортованих до рф дітей і дорослих.

Сьогодні церемонія «Дзвін пам’яті та надії: 11 років війни» зібрала у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» родини військовополонених, духовенство та небайдужих українців. Ця подія стала символом незламності й надії на повернення додому кожного, хто перебуває в катівнях росіян.

Вранці у Трапезному храмі відправили літургію, яку очолив єпископ ПЦУ Авраамій, настоятель Свято-Успенської Києво-Печерської лаври звернувся до людей, нагадавши про особливу силу церковного дзвону:

«Ці звуки мають розвіяти ворожу лють та ненависть й укріпити впевненість у тому, що наші захисники та захисниці неодмінно повернуться додому живими».

Удари дзвону мають лунати, допоки останній військовополонений не повернеться додому. Кожен, хто повертається з російського полону або депортації, матиме змогу долучитися до щоденної акції особисто.

«Лавра — це місце, де не лише зберігаються, а й народжуються нові традиції. Дзвін пам’яті та надії — не просто церемонія, а частина нашої боротьби. Щоденно його голос нагадує, що Україна пам’ятає кожного, хто чекає на повернення. Ми разом з українцями — у молитві, у дії, у спільній вірі в перемогу», — зазначила заступниця гендиректора Заповідника Світлана Котляревська.

Біля стін лаври сьогодні відбулась акція «Не мовчи! Полон вбиває!». Щонеділі дружини, мами, доньки військовополонених та зниклих безвісти збираються, аби нагадати — у полоні окупанта наші захисники і їх життя може обірватись кожної хвилини.