Українська сторона одержала дозвіл на проведення археологічних досліджень на місці можливого поховання князя Данила Галицького в польському місті Хелм.

Про те, що Україна добилася дозволу на проведення пошуків останків князя Данила Галицького, повідомив міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко.

"Міненерго мало передати Римсько-католицькій церкві будівлю у Львові, де зараз розташований підвідомчий міністерству філіал Держтехстандарту. Проте ми запропонували почекати з передачею, зажадавши натомість право на проведення наукових досліджень у Хелмі, де, за історичними даними, було поховано Данила Галицького", – цитує його УНІАН з посиланням на газету "КоммерсантЪ-Украина".

Князь Данило Галицький народився приблизно в 1201-1204 році. У різний час був великим князем Волинським, Галицьким і Київським, є засновником Львова і Холма (тепер - Хелма). Помер у 1264 році й був похований в церкві Пресвятої Богородиці в Холмі (нині – Люблінське воєводство в Польщі). Зараз на місці цього храму розташована базиліка Різдва Пресвятої Діви Марії (Римсько-католицька церква), побудована на старих фундаментах у 1735-1756 роках.

За словами Порошенка, раніше Католицька церква перешкоджала проведенню подібних досліджень. "Ми запропонували поставити таку умову для передачі. Тим більше, що згідно із законом будівля у Львові не підлягає обов'язковій реституції – там розташована трапезна ченців-домініканців, а отже, це не місце здійснення богослужінь", - сказав міністр і зазначив, що цю пропозицію було задоволено.

Як стало відомо, для того щоб українські науковці могли почати дослідження, було задіяно і МЗС, чиї представники вели переговори з польською стороною.

В даний час створено українсько-польську спільну групу, яка поки що не приступила до розкопок, а тільки веде переговори про початок досліджень на місці передбачуваного поховання князя. Українські фахівці вже виїхали до Хелма.

Експерти в галузі релігії позитивно поставилися до перспективи проведення подібних досліджень. "Якщо ці розкопки почнуться, то вони стануть важливою подією не тільки для церковної, а й для світської археології. Навіть якщо останки князя не буде знайдено, археологи можуть виявити там багато чого іншого, що дасть додаткову інформацію про життя Галицько-Волинського князівства", – заявила віце-президент Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович.

Разом з тим, археологи основну мету досліджень сприйняли скептично. "Знайти поховання абсолютно неможливо, оскільки воно давно знищене. Тому всі розмови про якусь могилу Данила Галицького абсолютно ненаукові. Хоча там дійсно можна знайти багато цікавого, що належить до періоду Галицького князівства", – вважає директор Інституту археології Національної академії наук України етро Толочко.

Нагадаємо, троє українців, що працювали на будівництві в Празі, отримають нагороду по 200 тисяч крон (близько 8 тисяч євро) кожен за те, що знайшли та передали державі скарб срібних коштовностей загальною вартістю майже 6,3 млн крон.