Серед країн-членів Європейського Союзу є попередня підтримка ідеї заборони в’їзду для російських військових, які брали участь у війні проти України, а ухвалення відповідних санкцій не повинно викликати значних труднощів, і їх планують затвердити до 15 липня. 

Заборона на в’їзд до Шенгенської зони для російських комбатантів міститься в 21-му пакеті санкцій, який Єврокомісія представила 9 червня. Щоб він набув чинності, його мають одностайно погодити усі 27 країн-членів.

«Цей процес не буде надто складним», – сказав один із чиновників, обізнаний із попередньою позицією країн-членів щодо цього питання, і наполіг, що загалом спостерігає широку підтримку серед країн.

Серед найпомітніших фігур у пропозиції з оновлення санкційних списків ЄС – російський історик, помічник російського президента Володимир Мединський, якого володимир путін призначив очільником делегації від рф на переговорах про завершення війни в Україні.

Про це свідчать також консультації Єврокомісії з країнами-членами під час підготовки 21-го санкційного пакета, повідомив інший чиновник.

Країни-члени прагнуть затвердити 21-й пакет санкцій до 15 липня, оскільки у ньому міститься також пропозиція щодо граничної ціни на російську нафту. Нинішній механізм передбачає автоматичний перегляд цінової стелі залежно від ринкових умов, і після наступного перегляду вона може суттєво зрости. Саме тому в Брюсселі хочуть ухвалити новий пакет до середини липня.

Ідею обмежень для російських військових останні пів року активно просували країни Балтії. Наприкінці січня Естонія розіслала державам ЄС дискусійний документ із пропозицією заборонити в’їзд до Шенгенської зони громадянам росії, які брали участь у війні проти України.

Загроза наростає у зв'язку з потоком вогнепальної зброї та вибухівки із зони бойових дій в Україні, що «матиме наслідки у середньостроковій та довгостроковій перспективі».

За даними естонської сторони, від початку повномасштабного вторгнення в бойових діях могли взяти участь близько 1,5 мільйона громадян росії. Майже мільйон із них потенційно можуть підпадати під майбутні обмеження після завершення служби.

У березні вісім країн (Литва, Латвія, Естонія, Польща, Фінляндія, Німеччина, Румунія і Швеція) звернулися до керівництва ЄС із закликом запровадити такі обмеження, наголосивши на загрозах безпеці, які можуть становити колишні російські комбатанти.

Згодом із аналогічним закликом виступив і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у травні.

Додатковим аргументом на користь обмежень став оприлюднений у травні звіт Ради ЄС про терористичні загрози. У документі зазначається, що Брюссель стурбований можливим прибуттям до Європи колишніх російських учасників війни проти України і ризиком їхньої участі у злочинній діяльності або інших актах насильства. У звіті також згадується залучення росією близько 180 тисяч ув’язнених до бойових дій проти України.