Національний банк України дозволив банкам з 15 червня 2016 року змінювати курси купівлі/продажу валют впродовж операційного (робочого) дня.

Про це йдеться в постанові Національного банку України №341, яку розміщено на офіційному сайті регулятора.

"Банк, фінансова установа має права змінювати значення курсу купівлі та продажу впродовж операційного (робочого) дня з обов'язковим оформленням кожного зміненого значення відповідним наказом (розпорядженням), у якому вказується час (година, хвилина) зміни курсів", - йдеться в документі.

Окрім того, Нацбанк з 9 червня знизив норму обов'язкового продажу валютної виручки експортерами до 65%.

"Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, зокрема безпосередньо Національному банку України, у розмірі 65%", - йдеться у постанові №342.

Як відзначається в постанові, решта надходжень в іноземній валюті залишаються в розпорядженні резидентів і нерезидентів та використовуються ними відповідно до правил валютного регулювання.

Ця ж постанова НБУ з 9 червня вдвічі підвищує ліміт купівлі готівкової валюти фізособами - до еквівалента 12 тисяч гривень на день.

"Дозволити здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти або банківських металів одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що в еквіваленті не перевищує 12 тисяч гривень у межах однієї банківської установи", - йдеться у документі.

Цим же нормативним актом Нацбанк скасував ліміт видачі готівки в національній валюті через касу та банкомати, раніше встановлений на рівні 500 тисяч гривень, та підвищив вдвічі ліміт видачі готівки в іноземній валюті та банківських металах - до еквівалента 100 тисяч гривень на одного клієнта на добу.

Як наголошується у прес-релізі НБУ, подібні заходи стали можливими завдяки "поступовій лібералізації адміністративних обмежень, запроваджених у 2014-2015 роках для стабілізації ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках", яка є можливою за рахунок "перевищення пропозиції валюти над попитом на неї на міжбанківському валютному ринку з середини березня, зумовлене підвищенням цін на сировинні товари на світових ринках та збільшенням попиту на продукцію українського експорту".

Також правління Національного банку взяло до уваги поступове відновлення довіри до банківського сектору, про яке свідчить тривале зростання обсягу депозитів домогосподарств в національній валюті протягом тривалого періоду та поновлення зростання обсягу депозитів домогосподарств в іноземній валюті у квітні цього року. Окрім того, сьогодні присутні такі позитивні сигнали як тривале перевищення продажу населенням валюти банкам над її купівлею, а також наявність валютної ліквідності у банків, про що свідчить високий попит на державні облігації внутрішньої позики в іноземній валюті.

На думку голови Стратегічної групи радників з питань реформ при Кабінеті Міністрів Івани Міклоши, в разі подальших проєвропейських реформ Україна зможе вже через рік-два домогтися постійного і стійкого економічного зростання на рівні близько 6-7% на рік. "Це цілком можливо. Країни Балтії, Словаччина, Грузія це зробили. Можна мати ефективний та дієвий процес поліпшень", - говорить він.

Він уточнив, що ключовими у цьому сенсі мають стати насамперед реформи в галузі ділового клімату, залучення інвестицій, реструктуризації промисловості та приватизації.

За квітневими прогнозами МВФ, до 2021 року українська економіка має вийти на зростання в середньому на 4% на рік при інфляції в 5% на рік.

Водночас Мінекономрозвитку України прогнозує зростання економіки за підсумками поточного року на рівні 1% при інфляції 12-13,1%. При цьому світова економіка цьогоріч має зрости на 3,5-3,6%.