У Києві презентували книгу "Катехизм Українця ХХІ століття".

Як повідомили у понеділок 29 лютого на прес-конференції в УНІАН з цієї нагоди автори та наукові консультанти видання, книга вийшла у видавництві "Богуславкнига".

Книга написана у діалогічній формі (питання – відповідь), за допомогою яких автори розпочинають розмову з кожним читачем стосовно основних цінностей українця ХХІ століття.

Зазначалося, що ідея написати "Катехизм Українця ХХІ століття" виникла після перевидання у 2015 році твору українського патріота Богдана Заклинського, що вийшов у 1915 році під назвою "Що треба знати кожному Українцеві?". Відповідно до сучасних умов, автори Катехизму пропонують визначити загальні для всіх українців поняття, цінності та погляди – незалежно від професії, суспільного статусу, часу і місця народження, проживання та навіть етнічного походження людини, яка, за висловом Заклинського, "причисляє себе до українців".

Книга "Катехизм Українця ХХІ століття" складається з 13 розділів-тем для обговорення (Земля-Україна, Народ, Мова, Віра, Воля, Родина, Праця, Власність, Історія, Культура, Держава, На чужині, Наша мета) та Заповіді для Українців по-Божому.

"Найбільша помилка людини, трагедія її в тому, що Адам, маючи все в раю, послухав сатану-змія і відвернувся від Бога. Так само наші зовнішні і внутрішні вороги жадають, щоб ми змирилися з тяжким станом України, опустили руки, виїхали назавжди за кордон, відреклися від Неньки, померли в забутті, відвернувшись від України...", - зазначив один з авторів книги "Катехизм Українця ХХІ століття" Володимир Романенко.

Довідка

Заклинський Богдан Романович (псевдоніми: Богдан З-ий, Б. З., С.Правдолюб та ін.) - український публіцист, фольклорист, літературознавець, педагог, письменник. Народився 9 серпня 1886 року у місті Станиславів (нині Івано-Франківськ). Закінчив Станиславівську учительську семінарію в 1910 році. Був учителем народних шкіл на Галичині (зокрема, у селі Медведівці, Волині й Закарпатті).

Заклинський долучився до лав Українських січових стрільців (єдиного українського національного військового формування в складі австро-угорської армії, що було сформоване з добровольців 6 серпня 1914 року), був підхорунжим.

У 1913 році став дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.

Помер 12 квітня 1946 року у Львові.

Є автором творів: "Опис рідного краю" (Львів, 1913), "Маленька географія України" (Відень, 1915), "Що треба знати кожному Українцеві" (Відень: накладом Союзу Визволення України, 1915), "Житє українського народа" (Відень, 1917), "Марійка Підгірянка" (Ужгород, 1922), "Методика усного і письменного стилю для всіх шкіл" (Львів, 1929), "Народні співанки коломийки" (Львів, 1929), "Творчість Юрія Шкрібляка" (Львів, 1945), "Мої спомини про Івана Франка" (Львів, 1972).