Сьогодні віряни відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці - одне з 12 головних православних свят. В основі свята лежить церковний переказ про введення Діви Марії в Єрусалимський храм. За цим переказом, батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, які до старості були бездітні, одержавши звістку про народження дитини, вирішили присвятити її Богу. Присвячення Богу полягало у введенні присвячуваного в храм, де здійснювався відповідний обряд.

Введення Діви Марії в храм було здійснено в урочистій обстановці, коли їй виповнилося три роки. Зустрічати Діву Марію вийшли священики храму і сам первосвященик, яким, за переказами, був Захарія, батько Іоанна Предтечі. Поставивши доньку на першу сходинку храму, Анна сказала: "Йди до Того, хто дарував мені тебе".

Без жодної сторонньої допомоги дівчинка піднялася високими сходами храму і була прийнята первосвящеником, який ввів її у Святая святих, куди входив тільки раз на рік лише сам первосвященик.

Земне життя Богородиці від дитинства до вознесіння на небо вкрите глибокою таємницею. Небагато що відомо і про життя Пресвятої Діви в Єрусалимському храмі. Але в церковному переказі збереглися відомості, що під час перебування Діви Марії в храмі вона виховувалася у товаристві благочестивих дів, старанно читала Священне писання, займалася рукоділлям, постійно молилася. Для християн має велике значення не тільки подія, що згадується в це свято, а й приклад, який подали батьки майбутньої Богородиці, прилучивши свою дочку до Бога з раннього дитинства. Тим самим вони вказали їй праведний шлях у житті, який привів її згодом до того, що саме Марія була обрана Богом для здійснення задуму про порятунок людства як земна Мати Ісуса Христа.

Розглядаючи вчинок Іоакима і Анни як приклад для наслідування, Церква закликає вірних виховувати своїх дітей вже з раннього віку у дусі християнських цінностей і чеснот. Згадки про святкування Введення в храм Пресвятої Богородиці зустрічаються вже в перші століття християнства в переказах палестинських християн. У них розповідається про те, що свята цариця Олена побудувала храм на честь цієї великої події. Згадки про свято є і в працях святителя IV століття Григорія Нісського. У VII столітті свято було включене в церковний календар.

Одним з останніх значних свят, яке відзначали православні, був День святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії 30 вересня.