Згідно опитування, 51% українських біженців у Польщі планують повернутися в Україну, але 43% із них готові зробити це лише після завершення війни, тоді як 26% повертатися не планують, а 23% ще не визначилися. Водночас українці вже активно адаптувалися в Польщі, 73% мають роботу, 60% володіють польською на середньому або високому рівні, а 44% допускають можливість залишитися за кордоном назавжди.

Про це свідчать результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 21-25 серпня серед 1000 повнолітніх українських біженців у Польщі. Дослідження проводилося методом CAWI, а для зважування вибірки використали дані UNHCR про статево-вікову структуру українських біженців у Польщі.

Половина планує повернутися, але не зараз

Загалом 51% опитаних заявили, що мають намір повернутися в Україну. Проте для більшості це не питання найближчого майбутнього. Так, 43% респондентів планують повернення після завершення війни, тоді як ще 8% готові повернутися вже найближчим часом. Водночас 26% не планують повертатися в Україну, а 23% поки не визначилися.

Тобто навіть після кількох років життя за кордоном значна частина українців не відмовилася від планів повернутися додому. Водночас результати показують і протилежну тенденцію, адже майже половина опитаних або не хоче повертатися, або поки не має чіткого рішення.

Головним фактором, який може визначити рішення про повернення, залишається безпека. 71% опитаних назвали саме безпеку та стабільність в Україні головною умовою для повернення. Зокрема, 36% назвали важливим розвиток української економіки, 26% – перспективи працевлаштування, а 21% – відсутність внутрішніх мовних, релігійних та інших конфліктів.

Ще 12% звернули увагу на розвиток соціальної інфраструктури, стільки ж – на можливість впливати на суспільні зміни. Для 11% важливою є можливість долучитися до відбудови країни, а ще для 11% фактором повернення може стати погіршення умов життя за кордоном.

44% допускають постійне життя за кордоном

Водночас дослідження показало, що досить велика частина українців уже розглядає можливість остаточного облаштування за межами України. 44% респондентів хотіли б залишитися за кордоном на постійне проживання. Не планують цього 43%, ще 13% поки не визначилися.

Серед тих, хто розглядає постійне життя за кордоном, найбільше людей хочуть залишитися саме в Польщі – цей варіант обрали 40%. Ще 17% хотіли б переїхати до іншої європейської країни, а 6% розглядають країни за межами Європи. При цьому 37% не визначилися, де саме хотіли б жити в майбутньому.

Окремо соціологи запитували про можливість отримання польського громадянства. 34% опитаних розглядають такий варіант, зокрема частина вже подала необхідні документи. Не планують отримувати польське громадянство 46%, а ще 20% не визначилися. Цікаво, що серед видів допомоги, які могли б полегшити життя українців у Польщі, найчастіше називали саме можливість отримати польське громадянство – її зазначили 35% респондентів.

Українці поступово інтегрувалися в польське життя

Попри невизначеність щодо майбутнього, значна частина українців уже адаптувалася до життя в Польщі. 57% опитаних задоволені власним рівнем соціальної адаптації, тоді як 37% ним не задоволені.

Особливо помітною є мовна інтеграція. 60% респондентів заявили, що володіють польською мовою на середньому або високому рівні. Ще 26% мають базові знання, 12% – початковий рівень, а зовсім не знають польської лише 2%. Для переважної більшості опитаних мовний бар'єр уже не є головною перешкодою для повсякденного життя в Польщі.

Певною мірою це пояснюється і тривалістю перебування українців у країні. Люди влаштовуються на роботу, орендують житло, віддають дітей до місцевих навчальних закладів, користуються польськими сервісами та поступово формують власне соціальне коло.

Найбільше турбують медіа, медицина та психологічний стан

Серед основних проблем, з якими українці стикаються в Польщі, найчастіше називали негативний вплив медіа – 45%. На другому місці опинилися проблеми психічного здоров'я – їх зазначили 29% опитаних. Ще 28% говорять про складний доступ до якісної медицини, а 24% – про загальні проблеми зі здоров'ям.

Для 23% проблемою є брак можливостей для самореалізації. По 22% назвали недостатню соціальну адаптованість, дефіцит вільного часу та житлові труднощі. Ще 21% звернули увагу на фізичну безпеку, по 19% – на високе навантаження та нестачу грошей. Труднощі з працевлаштуванням або втратою актуальності професії зазначили 17%.

Психологічний стан залишається окремим викликом. 26% опитаних часто або дуже часто відчували надмірну тривогу чи паніку, з якою не могли впоратися. Ще 31% переживали подібні стани час від часу. Тобто навіть після адаптації до побутового життя за кордоном війна продовжує впливати на психологічний стан значної частини українців.

Більшість працює

Важливою ознакою адаптації є працевлаштування. 73% українських біженців, які взяли участь в опитуванні, мають роботу. Серед них 87% працюють безпосередньо в Польщі, 4% – в Україні, а ще 5% працюють одночасно у кількох країнах.

Таким чином, для більшості українців перебування в Польщі вже пов'язане не лише з отриманням допомоги, а й із власною економічною активністю. Фінансове становище при цьому змінюється по-різному. За останній рік 41% респондентів заявили, що воно фактично не змінилося. Ще 36% відзначили покращення, а 20% – погіршення.

Власне житло залишається для українців у Польщі значно менш доступним, ніж оренда, 81% опитаних орендують житло. Власну нерухомість у Польщі мають лише 7%.

Ще 3% забезпечені житлом роботодавцем, по 2% проживають у польських родинах або в українських друзів і знайомих, а 1% користується соціальним житлом. Саме житлове питання є одним із найскладніших для тих, хто хоче будувати довгострокове життя в Польщі. Лише 16% позитивно оцінюють можливість придбати власне житло, тоді як 44% вважають її недоступною.

Медицину та соціальну підтримку оцінюють стримано

Загалом оцінки життя в Польщі різняться залежно від сфери. Найкраще українці оцінюють можливості для якісного дозвілля – позитивну оцінку їм дали 57% опитаних. Комфортним життя в Польщі вважають 41%, а доступність дошкільної та шкільної освіти позитивно оцінюють 39%.

Водночас медицина залишається однією з найбільш проблемних сфер. Доступність якісної медичної допомоги позитивно оцінюють 26%, тоді як 32% дають негативну оцінку. Можливість працювати за достатню оплату позитивно оцінюють 26%, а 27% – негативно. Соціальну підтримку добре оцінюють 20%, тоді як 29% нею незадоволені.

Ще один показник інтеграції – соціальне оточення. І тут українці значною мірою продовжують залишатися всередині власної спільноти. У 45% респондентів найближче коло спілкування складається переважно з українців. Ще 34% однаково багато спілкуються і з українцями, і з поляками.

Переважно з поляками спілкуються лише 8% опитаних. Ще 13% заявили, що взагалі не мають близького кола спілкування. При цьому ставлення українців до поляків переважно позитивне або нейтральне. 50% назвали своє ставлення до місцевого населення теплим, а 44% – нейтральним.

За останні 12 місяців 31% опитаних стикалися з дискримінацією через національну або етнічну належність. Ще 22% повідомили про дискримінацію через використання української мови. Водночас 49% не стикалися з дискримінацією за жодною з ознак, які перевіряли соціологи.

Уряд України готує новий формат взаємодії з біженцями, які перебувають за кордоном і розглядають можливість повернення. У громадах планують залучати волонтерів-"амбасадорів повернення", які розповідатимуть про життя у конкретному місці, доступні можливості та допомагатимуть тим, хто повернеться, налагодити контакти в Україні.