Впливаючи на личинки мурах, біологи отримали надзвичайно великих і сильних дорослих особин у видів, у яких подібні екземпляри раніше не спостерігалися, повідомляє membrana.ru. 

Канадські біологи з Університету Макгілла в кооперації з колегами з Університету Аризони провели незвичайний експеримент з великоголовими мурахами (рід Pheidole).

Представники цього роду діляться на дві субкасти - "малі" та "великі" робітники. Останні також іменуються солдатами - вони захищають входи колонії від загарбників.

Солдати перевершують побратимів передусім за розміром голови і щелеп. Але у восьми видах даного роду спостерігається ще більш цікава особливість - епізодичне народження так званих супервояків, особин, що перевершують у розмірі навіть мураху-вояка.

Це підштовхнуло дослідників до міркувань про зміни в середовищі, що стимулюють появу нових ознак через цілий ланцюжок дій. А після спроб відтворити такий ланцюг з'ясувалося, що народження мурашки-супервояка можна запрограмувати.

Науковці використовували метопрен - аналог природного ювенільного гормону комах. Застосувавши його (місцево) до личинок кількох видів мурах на критичній стадії розвитку (коли ще не була вирішена доля особини - в яку субкасту робітників вона потрапить), автори досліду успішно створили супервояків у кількох видів.

Цікаво, що зазначені види досить віддалені один від одного на гілках роду. Науковці зробили висновок, що гормональний вплив на певній стадії розвитку личинки активував гени, успадковані цими видами від далеких предків.

Виходить, що приспані можливості, які практично не використовуються родом нині, зберігаються в геномі всіх його видів як потенційна сировина для модифікацій.

Причому зберігаються десятки мільйонів років, але можуть бути активовані відразу ж, як тільки в них виникне потреба (під тиском змін у навколишньому середовищі).