За даними ЗМІ, Німеччина та США домовилися запровадити санкції щодо "Північного потоку-2", якщо Росія використовуватиме газ як зброю.

Німеччина і США близькі до того, щоб вирішити суперечку довкола "Північного потоку-2"

Під час переговорів щодо газопроводу "Північний потік-2" США та Німеччина домовилися запроваджувати нові санкції щодо цього проєкту у тому разі, якщо Росія використовуватиме газогін на шкоду Україні чи іншим країнам Східної Європи. Про це у середу, 21 липня, повідомляє інформагенція Reuters з посиланням на власні джерела, знайомі з перебігом переговорів між Берліном та Вашингтоном.

Окрім того, США обумовили своє право запроваджувати санкції щодо газопроводу в кожному окремому випадку відповідно до американського законодавства. За даними агентства, очікується, що офіційно про досягнення угоди щодо "Північного потоку-2" США та ФРН оголосять вже у середу.

Речник Державного департаменту США Нед Прайс підтвердив, що сторони близькі до досягнення компромісу. "Ми поки що не маємо остаточних деталей для оголошення, але я гадаю, що скоро зможу сказати більше", - зазначив він 20 липня. Прайс додав, що німецька сторона "зробила конструктивні пропозиції" у зв'язку з "Північним потоком-2" під час візиту канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) до США. Завдяки цьому Вашингтон і Берлін наблизилися до спільної мети: запобігти тому, аби "Росія використовувала енергоносії як зброю", додав речник Держдепу США.

Заклик до влади України і зобов'язання перед Києвом

За даними видання Politico, адміністрація президента США Джо Байдена під час переговорів з ФРН щодо "Північного потоку-2" закликала владу України утриматися від критики угоди між Вашингтоном і Берліном. Американські офіційні особи зазначили, що публічний виступ проти майбутньої угоди може завдати шкоди двостороннім відносинам Вашингтона і Києва, повідомили джерела видання. Водночас джерело, близьке до президента України Володимира Зеленського, повідомило виданню, що позиція Києва полягає в тому, що санкції США все ще можуть зупинити завершення будівництва газопроводу.

Окрім того, 20 липня агентство Bloomberg повідомило, що у разі, якщо Москва використовуватиме газ як зброю, Берлін пообіцяв Вашингтону не лише запровадити санкції, але і вимагати відповідної реакції на рівні ЄС. Серед іншого заходи можуть включати обмеження імпорту російських енергоносіїв.

Крім того, в проєкті угоди передбачені інвестиції в розмірі до одного мільярда доларів США в так званий "зелений фонд", метою якого стане допомога Україні в переході на відновлювані джерела енергії. При цьому Німеччина зобов'язується внести в цей фонд початкові 175 мільйонів доларів. Також ФРН має призначити спецпосланника для підтримки двосторонніх енергетичних проєктів з Україною, на ці цілі буде направлено ще 70 мільйонів доларів. Крім цього, Берлін буде зобов'язаний використовувати важелі впливу з метою подовження угоди про транзит газу між РФ і Україною ще на 10 років після його закінчення в 2024 році, додає Bloomberg.

19 липня в Держдепартаменті США повідомили, що тема "Північного потоку-2" та енергетичної безпеки стане однією з головних під час візиту цього тижня радника держсекретаря США Дерека Шолле до Києва та Варшави.

Меркель і Байден у Вашингтоні не домовилися

Нагадаємо, під час зустрічі між президентом США Джо Байденом та канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель (Angela Merkel) у Вашингтоні 15 липня прориву у питанні щодо будівництва в Європі газогону "Північний потік-2" не було досягнуто. "Ми маємо різні оцінки щодо суті цього проєкту", - заявила Меркель. Вона  наголосила, що, за позицією Німеччини, газогін не має стати заміною транзиту газу Україною, чого побоюються у Вашингтоні. Своєю чергою Байден визнав, що у розмові з Меркель він висловив свою "стурбованість" щодо "Північного потоку-2". Однак він і Меркель "цілком поділяють переконання, що Росії не можна дозволяти використовувати енергію як зброю для примусу або погрози своїм сусідам".

21 травня 2021 року міністерство фінансів США офіційно оголосило про запровадження санкцій проти деяких компаній і суден, залучених у проєкті "Північний потік-2". Утім, дію санкцій проти компанії-оператора проєкту газопроводу Nord Stream 2 та її гендиректора Маттіаса Варніґа (Matthias Warnig) призупинили одразу після запровадження, що Держдепартамент пояснив "національними інтересами" США.

США, Україна, а також кілька східноєвропейських країн виступають проти будівництва газопроводу, оскільки побоюються, що Європа стане надто залежною від російського газу.

У Берліні та Москві наголошували, що проєкт "Північний потік-2" є винятково економічним. У Німеччині сподіваються за допомогою збільшення імпорту газу з Росії уможливити безболісну відмову від ядерної енергетики та від генерації струму з бурого й кам'яного вугілля, а також зменшити обсяги шкідливих викидів у атмосферу. Водночас у Берліні постійно вказували на важливість збереження за Україною ролі транзитера російського газу до ЄС.