Міністерство фінансів представило уточнений проект змін до Податкового кодексу, згідно з яким велика частина повноважень Державної фіскальної служби переходить до Мінфіну, а за самою службою залишається сервісна функція та здійснення контрольно-перевірочної роботи на обласному рівні. Відповідний законопроект опублікований на сайті Мінфіну.

Згідно з документом, зміни спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи, підвищення прозорості та якості адміністрування податків, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування.

Так, в частині адміністрування, пропонується перевести все методологічне забезпечення на Мінфін, а саме - порядку адміністрування податків, бюджетного відшкодування ПДВ, процедури технічного супроводу баз даних, порядок обліку платників податків). Також передбачається, що адміністрування всіх баз даних буде здійснюватися самим міністерством або державним підприємством при ньому. Однак що це за підприємство, поки не відомо.

Крім того, обов'язковим стає опублікування плану-графіку документальних планових перевірок на сайті та в офіційному виданні ДФС, а також запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків (доступ до всієї податкової інформації про платника, проведення звірки розрахунків з бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, управління зайво сплаченими коштами, реєстрація податкових та акцизних накладних, інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, листування з контролюючим органом)

Всі "спілкування" платника податків, який подає звітність в електронній формі, з контролюючим органом буде відбуватися виключно в електронній формі, а рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу більше ніж за один бюджетний рік ухвалюється Мінфіном.

Крім того, скорочується кількість документів, що надаються в процесі проведення перевірок, зокрема і зустрічних. Великі платники податку звільняються від обов'язку надавати в електронному вигляді копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, якщо такі документи створюються ним в електронній формі;

Окрему увагу в документі приділено порядку, підставам та строкам проведення перевірок бізнесу контролюючим органом, а також умовам, порядку та строкам оскарження результатів цих перевірок.

Що стосується самих податків, суттєво спрощено адміністрування таки податків, як податок на прибуток, прибуткового податку. Також посилений порядок відшкодування ПДВ.

В частині податку на прибуток уточнено порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, розрахунку коригування фінансового результату до оподаткування, запровадження податкових канікул для деяких категорій платників податку і т. д.

В частині податку на додану вартість пропонуються такі зміни:

- повернення переплат платника податку виключно на рахунок в СЕА, зарахованих до бюджету з такого рахунка;

- збільшення терміну реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів) з одночасним встановленням штрафу про відсутність такої реєстрації у розмірі 50% від суми ПДВ, а також встановлення штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, у тому числі складених неплатникам податку (крім певних операцій);

- збільшення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, який дає право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, з 60 до 365 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку, що застосовує касовий метод;

- запровадження єдиного публічного реєстру заяв на бюджетне відшкодування податку на додану вартість

- поширення обов'язкового реквізиту, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД, який відображається в податковій накладній, на всі без винятку товари, а також доповнення новим обов'язковим реквізитом для послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

- надання права на перенесення податкового кредиту при реорганізації шляхом приєднання чи злиття з іншим платником податку на додану вартість до складу податкового кредиту правонаступника.

В частині підхідного податку детально прописані правила заповнення та подання податкової декларації, позиції, обов'язкові до внесення в декларацію, а також методика і особливості розрахунку сум податку до сплати.

В частині єдиного податку, у загальну кількість найманих працівників, тепер не входять працівники, призвані на військову службу по мобілізації, на період.

В частині акцизного податку, пропонується:

- вивести з системи електронного адміністрування реалізації пального і відповідно скасувати необхідність реєстрації платниками акцизного податку особи, які реалізують паливо в ємностях до 2 літрів крім операцій з реалізації такого палива його виробниками;

відновити помилково скасовану норму про звільнення від оподаткування акцизним податком тютюнової сировини тютюново-ферментаційних заводів, а також додаткове стимулювання вирощування сировини в Україні (звільнення від оподаткування вирощування і переробки тютюнової сировини).

Нагадаємо, податкова реформа є однією з ключових умов виконання Україною зобов'язань за програмою співпраці з ключовим кредитором країни - Міжнародним валютним фондом.

Нагадаємо, податкова реформа є однією з ключових умов виконання Україною зобов'язань за програмою співпраці з ключовим кредитором країни - Міжнародним валютним фондом.

15 вересня Кабмін схвалив проект Держбюджету-2017, проект закону про держбюджет України на 2017 рік внесено до Верховної Ради. Згідно з документом, доходи держбюджету встановлені в сумі 706,269 млрд грн, витрати - 775,265 млрд грн.

16 вересня Україна отримала кошти третього траншу кредиту в рамках програми з МВФ.

Рішення про надання коштів було ухвалено після більш як річної паузи у відносинах між Україною і МВФ. У разі, якщо в найближчі місяці українській владі вдасться переконати МВФ в незмінності курсу на проведення реформ і продемонструвати прозорий бюджетний процес, конструктивну податкову реформу, лібералізацію валютного регулювання, обговорення пенсійної реформи, Київ може розраховувати на четвертий кредитний транш обсягом близько 1,3 млрд дол уже до кінця поточного року.