Позаминулого тижня мовне протистояння вихлюпнулося під стіни Верховної Ради, йдеться в сюжеті ТСН.

З одного боку - прибічники владної коаліції, які підтримують законопроект про регіональні мови. За стіною "Беркута" ті, хто вважає проект Колесніченка-Ківалова зазіханням на мову державну. Засади мовної політики старий сценарій підняття політичної температури перед виборами - вигідний і владі, і опозиції. Однак на фоні неоформлених кордонів і недороблених до кінця держсимволів мова була чи не єдиним державотворчим елементом.

Історія питання проста і бурхлива. У 1992 році Україна підписала Європейську хартію регіональних мов, а в 2006 ця хартія почала діяти.

Цей документ - спосіб зберегти старовинні мови нацменшин, яких в старіючій Європі безліч. Творці законопроекту про засади мовної політики в Україні називають свій витвір реалізацією хартії.

Втім, закон дозволяє вживати ці мови не поруч, а замість державної. Одна лише 10 стаття передбачає: на територіях, де проживає більше 10% носіїв регіональної мови, всі документи місцевих органів влади і самоврядування приймаються державною або регіональною мовою та офіційно публікуються цими мовами.

У трьох літерах сполучника "або" можливість відмовитися від державної мови не лише владі, а й всім іншим. Експерти застерігають - в таких конкурентних реаліях українська мова до 2030 року може зникнути взагалі.

"Якщо цей закон справді почне реалізовуватися, то швидше можна говорити про остаточне зникнення української мови, ніж про мовний розкол", - каже експерт з регіонального розвитку Олег Хавич. Закон повинен захистити і забезпечити рівність носіїв 18 мов. Серед яких на першому місці - російська.

"Мова йде тільки про російську мову. Причому справа не в тому, що ратують за російську мову - борються за право не говорити українською", - говорить віце-президент Федерації нацменшин України Йосиф Зісельс.

Знайти 10% російськомовних не важко навіть в Галичині. Це дозволить на місцевому рівні визнати російську регіональною мовою - от тільки регіоном її використання стане вся Україна.

Окрім того, за новим законом всі українські квоти зникають із засобів масової інформації разом з дубляжем кінострічок. Навіть школярі і студенти зможуть обирати, якою мовою вони хочуть вчитися. Пиши заяву - і держава зобов'язана надати тобі викладача.

Експерти в Раді підрахували, що вчителі, перекладачі, подвійний документообіг - все це коштуватиме бюджету мінімум 5 мільярдів гривень. Утім, навряд чи все обійдеться лише фінансовими витратами.

Експерти вважають, що замах на мову у відповідь отримає сепаратизм. Єдине, що за законом повинно залишитися на 100% українським - це збройні сили і центральні органи влади. Однак під час переробки до другого читання в парламенті цей пункт може змінитися.

5 червня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про засади державної мовної політики, ініціаторами якого є народні депутати від Партії регіонів Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов. Опозиція попередньо планувала зірвати голосування щодо мовного законопроекту, однак не зробила цього.

Після голосування нардеп-"бютівець" Юрій Одарченко заявив, що лідер фракції Андрій Кожем'якін навмисно завалив протест проти голосування за закон про мовну політику, а відтак повинен написати заяву на звільнення.

Українська Гельсінська Спілка заявила про факти зростання нетерпимості на мовному ґрунті. На думку організації, це стало наслідком поділу населення за мовною ознакою, який почався ще 2004 року, і посилилося після ухвалення нинішнього закону про мови у першому читанні.