В урочищі Бичова біля райцентру Монастириська на Тернопільщині пройшов XIV фестиваль "Дзвони Лемківщини". Він почався у суботу, 4 серпня, і тривав два дні.

На фест прибули гості не тільки з усієї України, а й з Польщі, Хорватії, Сербії, Росії, Болгарії, Канади, США та багатьох інших країн, повідомляє Gazeta.ua.

Цьогоріч уперше, крім дорослої, відкрили і дитячу сцену. Таким чином на додаток до традиційної ватри, без якої не минає жоден фестиваль, "розпалили" і дитячу "ватрочку". Через вогонь урочище Бичова давно отримало другу назву – Ватряне поле.

На відміну від звичайних веселих фестивалів, цей має і сумний підтекст. Лемки – етнічна група українців, примусово переселених із території Польщі у тодішню УРСР у 1947 році. Та вони й досі зберегли свою говірку, пісні та звичаї.

Найвідомішими лемківськими висловами є "Цне мі ся за тобов, мій Лемківський краю" та "Витаме". Перший є девізом фестивалю, висить завжди над сценою і означає жаль за свою рідною стороною ("цне" перекладається "жаль"). А другий – це напис при вході до урочища, буквально – "Вітаємо".

На цьогорічному фестивалі священики освятили Хату гончаря. Вона стала сьомою в експозиції музею лемківської культури. А губернатор області Валентин Хоптян пообіцяв, шо скоро тут розпочнеться будівництво лемківської церкви. Мовляв, про це вдалося домовитися з єпископом Бучацьким Дмитром із УГКЦ.

Попри 33-градусну спеку, на фестиваль приїжджали охочі і власним транспортом, і навіть наймали автобуси для великих груп. Поки на сцені співали і танцювали різноманітні колективи, люди ховалися під парасольками або ж розстеляли килимки прямо на траві під деревами.