З погляду еволюції гомосексуалізм - не найкращий вихід із ситуації: з передачею генів потомству вочевидь виникнуть проблеми. Чому ж тоді на світ з'являються люди з нетрадиційною орієнтацією?

Статистика свідчить, якщо один з однояйцевих близнюків має нетрадиційну орієнтацію, то існує 20%-ва ймовірність того, що друга дитина також буде плутатися зі своєю належністю до тієї чи іншої статі. Крім того, у багатьох сім'ях біологи спостерігають передачу гомосексуалізму "у спадок", пишуть Вести.ru.

Але науковцям відомо, що в ДНК немає ніяких "генів гомосексуалізму". Принаймні, жодне дослідження геномів не виявило нічого подібного. Незважаючи на це, подібне відхилення від еволюційної норми не було викинуто природою на смітник непотрібних "винаходів" і зустрічається досить часто - приблизно у 8% населення планети.

Доктор Вільям Райс і його колеги з університету Каліфорнії в Санта-Барбарі вирішили дізнатися, які біологічні витоки гомосексуалізму. Для початку вони вивчили роботи колег.

Нагадаємо, що, згідно із загальноприйнятим уявленням, по мірі розвитку ембріона у нього "вмикаються" і "вимикаються" гени, що мають стосунок до статі майбутнього немовляти. Гени реагують на появу гормонів, які плід, перебуваючи в матці, виробляє сам і отримує від матері.

Так, ембріон стає хлопчиком, якщо ген на Y-хромосомі запускає розвиток яєчок, які приблизно на 8-му тижні розвитку починають виробляти чоловічі статеві гормони, зокрема тестостерон. Якщо "в наборі" не буде Y-хромосоми, то не буде і тестостерону, ембріон стане дівчинкою.

Але, як з'ясували науковці, вивчаючи літературу, не все визначає тестостерон. По-перше, плід жіночої статі зазнає впливу гормонів, що виділяються власними наднирковими залозами, по-друге, як ми вже говорили, частина гормонів постачає йому матір.

У результаті виходить, що на різних стадіях усього періоду розвитку майбутні хлопчик і дівчинка можуть отримувати приблизно одну і ту саму кількість тестостерону. У деяких випадках буває і так, що рівень цього гормону у дівчинки вище за норму для жіночої статі, але трохи нижче норми для чоловіка, і це ніяк не позначається на розвитку геніталій або структури мозку немовляти.

Продовжуючи вивчати результати інших робіт, команда Райса також з'ясувала таке (а, по суті, заплуталася ще більше). Виявилося, що ембріони різних статей по-різному реагували на присутність гормонів навіть тоді, коли рівень одного гормону був тимчасово перевищений.

Тоді американські дослідники вирішили провести свою власну роботу, під час якої науковці дійшли висновку, що чутливість плоду до тих чи інших гормонів визначається епігенетичними змінами.

Ці зміни не впливають на структуру генів у ДНК, але проявляють себе в процесі їхнього "включення" або роботи. В результаті змінюється вплив тестостерону на ембріон, вважають автори роботи.

Зазвичай епігенетичні зміни мають тимчасовий характер. Однак через їх залучення в процес зв'язування довгих ланцюжків ДНК білками, вони можуть передаватися в спадщину, зазначають науковці зі США. В результаті ці епігенетичні зміни залишаються з дитиною після народження і вже в дорослому житті, коли у неї самої з'являються діти, вони передаються наступному поколінню.

Отже, гіпотеза Райса і його колег свідчить: геї та лесбіянки присутні в нашому суспільстві і в царстві тварин загалом через те, що епігенетичні зміни одного з батьків передаються плоду. Разом з ними дитина набуває "опору" до певних гормонів. Як наслідок, "підправлені" гени плоду отримують стійкість, наприклад, до надлишку тестостерону, що впливає на роботу мозку людини. Надалі це проявиться і в її поведінці (у тому числі виборі партнера).

Тобто, перейнявши від батьків (потрібну їм у період їхнього власного розвитку) рису, хлопчик "недоотримує" тестостерон, а в подальшому набуває рис дівчинки, а дівчинка, навпаки, почасти стає хлопчиком.

"Ці епігенетичні зміни в свій час захищали маму і тата", - пояснює Райс. Ця первісна користь для батьків може пояснити, чому нетрадиційна орієнтація затрималася в століттях.

Чи знайде гіпотеза американців підтвердження і підтримку інших науковців надалі, не відомо. Зрештою наука, можливо, ніколи не дасть відповіді на питання, чому когось тягне до представників своєї ж статі.

У свою чергу, італійські дослідники вважають, що чоловічий гомосексуалізм може бути безпосередньо пов'язаний з геном, який несуть матері. До цього науковці, які займаються проблемою сексуальної орієнтації людини, виявили, що мозок гомосексуалістів має структурні та функціональні відмінності від мозку "звичайних" людей.