Поруч з оазисом в прибережній перуанській пустелі Касма в департаменті Анкаш височіє одна з найбільш дивних споруд Америки - щось на зразок фортеці, зведеної на вершині пагорба. З півдня форт охороняє лінія з тринадцяти веж. Укріплення Чанкільйо здається доволі безглуздим з військового погляду, бо його практично неможливо захистити: входів безліч, всередині немає джерела води, пише "Компьюлента".

До того ж вежі розташовані за кількасот метрів від вершини пагорба і збудовані майже в пряму лінію. Тому в 2007 році археологи висунули нову інтерпретацію. Можливо, це було місце поклоніння і своєрідна сонячна обсерваторія на зразок Стоунхенджа. Основним доказом стало те, що вежі вирівняні відповідно до точки сходу сонця в дні літнього та зимового сонцестояння, які відігравали важливу роль у світогляді багатьох древніх народів.

Амелія Спаравінья з Туринського політехнічного університету (Італія) дійшла того ж таки висновку, скориставшись комп'ютерною програмою, яка призначена для розрахунку розташування сонця в небі і кількості сонячного світла, яке падає на фотогальванічні панелі.

Справді, розташування першої вежі відповідає сходу сонця 21 червня, а останньої - 21 грудня.

З'ясувалося також, що вежі відкидають тіні не просто так. Оскільки це тропіки, одну половину року вони вказують на північ, а другу - на південь. Коли сонце перебуває в зеніті, тіні зникають. Науковці припускають, що таким чином землероби отримували важливу інформацію - наприклад, про час посадки сезонних культур.

У 2010 році поблизу Стоунхенджа знайшли нове давнє святилище, якому майже 5 тисяч років. А в лютому цього року повідомлялося, що на одному з північних британських островів виявили фрагменти древнього церемоніального комплексу, вік якого, судячи з усього, перевищує вік знаменитого Стоунхенджа.

За припущенням археологів, Стоунхендж міг використовуватися для різних цілей. Однак найбільш популярною є версія, що говорить про те, що за допомогою Стоунхенджа древні астрономи й жерці стежили за положенням Сонця.